Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оскар I (швед. Oscar I; 4 липня 1799 — 8 липня 1859) — король Швеції та Норвегії з 1844 до 1859 року. Походив з династії Бернадотів.
| Оскар I швед. Oscar I | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 8 березня 1844 — 8 липня 1859 | |||
| Попередник: | Карл XIV Юхан Бернадот | ||
| Наступник: | Карл XV | ||
| |||
| 8 березня 1844 — 8 липня 1859 | |||
| Попередник: | Карл XIV Юхан Бернадот | ||
| Наступник: | Карл XV | ||
| Народження: | 4 липня 1799[1][2][…] Париж, Франція[1] | ||
| Смерть: | 8 липня 1859[1][4][…] (60 років) Королівський палац, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1][4] | ||
| Поховання: | d[5][6] | ||
| Країна: | Франція і Швеція | ||
| Релігія: | лютеранство | ||
| Освіта: | Університет Уппсала і ліцей Людовика Великого | ||
| Рід: | Бернадоти | ||
| Батько: | Карл XIV Юган Бернадот[1] | ||
| Мати: | Дезіре Кларі[1] | ||
| Шлюб: | Жозефіна Лейхтенберзька[1] | ||
| Діти: | Карл XV, Густав Шведський, Оскар II, Август Шведський, d, d і Євгенія Шведська[7] | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
Життєпис
Внутрішня політика
Був сином генерала Жана Бернадота (в майбутньому наполеонівського маршала і короля Швеції Карла XIV) та колишньої нареченої Наполеона Дезіре Кларі. Коли Оскар І після смерті Карла XIV Юхана 1844 року перебрав трон, його влада тільки формально обмежувалася членами Державної ради, що їх він, як і його батько, призначав сам, не радячись із риксдагом. Але своє сильне становище він використав для зовсім іншої політики.
Становище бідних було однією з найбільших проблем Швеції XIX ст., і після проголошення Оскара І королем одним із найважливіших пунктів нової урядової програми стала реформа в галузі допомоги бідним. У «Законі про допомогу бідним» 1847 року було записано, що «кожна парафія і кожне місто зобов'язані годувати своїх бідних». Так уперше соціальні зобов'язання суспільства були чітко визначені законом.
У галузі соціальної політики Оскара І особливо цікава проблема утримання в'язнів. У своїй книжці «Про покарання і в'язниці» він змальовує умови в тюрмах, різко виступає проти принизливої прилюдної кари і пропонує запровадити систему камер. Він був одним із перших, хто закликав до гуманного ставлення до в'язнів. Протягом 1840-х років його книжка була перекладена норвезькою, німецькою, англійською, французькою, данською та італійською мовами. Оскар І і Швеція в такий спосіб стали ініціаторами проведення реформ пенітенціарної системи далеко за межами своєї країни.
Іншою галуззю ліберальних реформ, у якій Швеція вела перед і в яку зробив великий внесок король, була рівноправність чоловіків та жінок. Першим кроком стало запровадження права жінок на спадок. Законопроєкт, який представили ліберали 1845 року і підтримали три нижчі стани в риксдазі, зустрів шалений опір з боку аристократів. У цьому становищі вирішальною виявилася позиція короля. Другим кроком у цьому напрямку, здійсненим 1858 року, було узаконення права неодружених жінок вважатися відповідальними перед законом, починаючи з 25 років.
Однак найважливішою ліберальною реформою протягом правління Оскара І було скасування системи гільдій 1846 року. Доти гільдії володіли монополією на професії у своїй галузі. Віднині їх заміняли фабричні й робітничі спілки, відкриті для всіх. Так само скасовувалося монопольне право міст на ведення торгівлі. Вперше з часів середньовіччя, коли виникали міста, ремісники й торговці отримали свободу працювати в сільській місцевості, тобто поза межами міста.
За правління Оскара І сталося багато нововведень: серед них — залізниці, телеграф, поштові марки, десяткова система числення. Оскар І особисто підтримував багато нових ідей та винаходів. Ось один приклад.
Перша половина XIX ст. була добою спорудження каналів, зокрема у Швеції — спорудження Єта-каналу. Залізниці, збудовані протягом 1830-х - 1840-х років, задумували переважно як додаток до каналів. Вони мали проходити від шахт і заводів до найближчого каналу для подальшого транспортування продукції по воді. Оскар І один із перших усвідомив, що майбутнє за залізницями. За його ініціативою полковникові Нільсу Ерікссонові доручено, з певними обмеженнями повноважень, розробити план розбудови державних залізниць. На підставі цих планів і при енергійній підтримці короля риксдаги 1854 і 1856 pp. прийняли постанову про спорудження магістралей — основи державної залізничної мережі. Було створено інфраструктуру, яка уможливила швидку індустріалізацію країни протягом останніх десятиліть XIX століття.
Норвезькі справи
Від середини 1830-х по 1860-ті роки, позначена спробами замінити двозначні положення 1814 року новою угодою про унію, де було б чітко визначено взаємозв'язки двох країн та діяльність їхніх спільних органів. З цією метою після тривалих переговорів 1839 року був створений спеціальний комітет унії. Наслідком його праці був поданий 1844 року проєкт угоди нової унії. Проте норвежці її не прийняли, і зрештою, після нескінченних і безплідних дискусій.
Від самого початку було узгоджено, що резиденція короля унії міститиметься у Швеції, а в поправці до норвезької конституції восени 1814 року стверджувалося, що в Норвегії короля представлятиме королівський намісник. Цю умову, що її незмінно висували шведи, в Норвегії сприймали як одну з найвідчутніших ознак свого підлеглого становища в унії, тож постійно й наполегливо вимагади її скасування. 1854 року стортинґ навіть прийняв односторонню ухвалу про зміну цього неприємного для норвежців пункту в конституції, але король не затвердив її.
На той час ця проблема практично втратила вже свій сенс: від 1829 року посаду намісника або обіймав норвежець, або вона надовго лишалася вакантною. Коли 1855 року ця посада знов стала вакантною, Оскар І узагалі не призначив нового намісника; натомість зробив принца-наступника — майбутнього короля Карла XV — віце-королем Норвегії. Таке рішення норвежці сприйняли з великим задоволенням.
Зовнішня політика
Після 1812 року шведська зовнішня політика перебувала в затінку Священного союзу, де порядкували австрійський канцлер Клеменс фон Меттерніх і російські царі. Ліберали різко критикували цю так звану «політику 1812 року». Але Оскар І, як і його батько, принаймні протягом перших років свого правління, дотримувалися цієї політики. Навіть ще під час мирних переговорів у Шлезвіґ-Гольштейнській війні 1848—1850 років Оскар І стояв на боці царя Миколи І, головним чином тому, щоб протистояти радикальному німецькому націоналізмові.
Проте особисті симпатії Оскара І були на боці противників шведської зовнішньої політики, тому він таємно, разом зі своїми помічниками, так званою «королівською камарильєю», робив заходи до переорієнтації зовнішньої політики, щоб звільнити її від консервативного проросійського напрямку, який 1812 року визначив ще його батько, Карл XIV Юхан. Це стало можливим тільки тоді, коли конфлікт між великими державами через Туреччину й панування на Босфорі призвів у 1853 році до Кримської війни між західними державами та Росією.
У цьому становищі Оскар І, зокрема з метою продемонструвати свою панскандинавську політику, почав переговори з Данією щодо спільного проголошення нейтралітету. Але ці ідентичні данська і шведсько-норвезька декларації нейтралітету, проголошені в грудні 1853 року, були виразно дружніми до західних держав. Скандинавські порти, за незначними винятками, залишалися відкритими для всіх чужоземних військових і торговельних суден. Водночас Оскар І таємно повідомив британському урядові, які порти на Балтійському морі могли якнайкраще служити базою для британського флоту.
Тому Оскар І був дуже розчарований, коли влітку 1854 року західні держави замість напасти на Росію на Балтиці зі своїх баз у шведських портах, спрямували головний удар проти севастопольської фортеці в Криму. Оскар І тоді скрушно зауважив, що замість «узяти велета за горло», тобто напасти на Санкт-Петербург, західні держави тільки «наступили йому на мізинець ноги».
За допомогою широкої пропаганди в британських та французьких газетах і обіцянки шведської підтримки Оскар І намагався схилити західні держави змінити свою стратегію. Його зусилля призвели до підписання 1855 року «Листопадового трактату», що означав остаточний розрив з Росією і проросійським напрямком у шведській зовнішній політиці.
Та проте Паризький мирний договір, підписаний незабаром, — частково як наслідок Листопадового трактату і загрози приєднання Швеції до війни на боці західних держав, розвіяв будь-які надії шведів на повернення Фінляндії чи принаймні Аландських островів. Сподівання Оскара І на великі зовнішньополітичні успіхи не збулися. Єдине, чого вдалося досягнути, це Аландської конвенції, за якою Аландські острови оголошено зоною миру і Росії заборонялося будувати на них військові укріплення.
У 1840-ві і 1850-ті роки великої популярності, особливо серед студентів і ліберальних кіл Данії та Швеції, набула ідея об'єднання скандинавських країн. Коли 1857 року, у зв'язку з хворобою Оскара І, країною почав правити його син, Карл XV, цей рух скандинавізму досяг своєї вершини. Студенти постійно влаштовували мітинги, у промовах і тостах мовилося про спільні інтереси скандинавських народів. Карл XV також перейнявся цією ідеєю. Об'єднання скандинавських країн стало важливою метою його зовнішньої політики.
Родина
Дружина — Жозефіна (1807—1876), донька Євгена Богарне, герцога Лейхтенберзького та внучка Жозефіни Богарне
Діти:
Цікаві факти
- Оскар був першим, хто завіз до Швеції шотландських сетерів;
- Пер Даніель Аттербум, шведський письменник, був учителем Оскара (тоді ще кронпринца) з німецької мови та літератури;
Примітки
- Oscar I — 1917.
- Encyclopædia Britannica
- Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0007/F I/2 (1854-1860), bildid: 00033279_00024
- Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 463.
- Bernadotteska gravkoret
- Lundy D. R. The Peerage
- Шотландські сетери у Швеції — минуле і теперішнє. (англ.)
Джерела
- Lars O. Lagerqvist in Sverige och dess regenter under 1000 år (Sweden and Her Rulers for 1000 years) pp. 273–274
- Вейбулль Йорген Коротка історія Швеції. Стокгольм. — С.93-101
Посилання
- (англ.)
| Попередник Карл XIV Юхан |  | Король Швеції 1844-1859 | | Наступник Карл XV |
| Попередник Карл III Юхан |  | Король Норвегії 1844-1859 | | Наступник Карл IV |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oskar znachennya Oskar I shved Oscar I 4 lipnya 1799 8 lipnya 1859 korol Shveciyi ta Norvegiyi z 1844 do 1859 roku Pohodiv z dinastiyi Bernadotiv Oskar I shved Oscar I Prapor Korol Shveciyi 8 bereznya 1844 8 lipnya 1859 Poperednik Karl XIV Yuhan Bernadot Nastupnik Karl XV Prapor Korol Norvegiyi 8 bereznya 1844 8 lipnya 1859 Poperednik Karl XIV Yuhan Bernadot Nastupnik Karl XV Narodzhennya 4 lipnya 1799 1799 07 04 1 2 Parizh Franciya 1 Smert 8 lipnya 1859 1859 07 08 1 4 60 rokiv Korolivskij palac komuna Stokgolm len Stokgolm Shveciya 1 4 Pohovannya d 5 6 Krayina Franciya i ShveciyaReligiya lyuteranstvoOsvita Universitet Uppsala i licej Lyudovika VelikogoRid BernadotiBatko Karl XIV Yugan Bernadot 1 Mati Dezire Klari 1 Shlyub Zhozefina Lejhtenberzka 1 Diti Karl XV Gustav Shvedskij Oskar II Avgust Shvedskij d d i Yevgeniya Shvedska 7 Nagorodi d 21 grudnya 1826 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisVnutrishnya politika Buv sinom generala Zhana Bernadota v majbutnomu napoleonivskogo marshala i korolya Shveciyi Karla XIV ta kolishnoyi narechenoyi Napoleona Dezire Klari Koli Oskar I pislya smerti Karla XIV Yuhana 1844 roku perebrav tron jogo vlada tilki formalno obmezhuvalasya chlenami Derzhavnoyi radi sho yih vin yak i jogo batko priznachav sam ne radyachis iz riksdagom Ale svoye silne stanovishe vin vikoristav dlya zovsim inshoyi politiki Stanovishe bidnih bulo odniyeyu z najbilshih problem Shveciyi XIX st i pislya progoloshennya Oskara I korolem odnim iz najvazhlivishih punktiv novoyi uryadovoyi programi stala reforma v galuzi dopomogi bidnim U Zakoni pro dopomogu bidnim 1847 roku bulo zapisano sho kozhna parafiya i kozhne misto zobov yazani goduvati svoyih bidnih Tak upershe socialni zobov yazannya suspilstva buli chitko viznacheni zakonom U galuzi socialnoyi politiki Oskara I osoblivo cikava problema utrimannya v yazniv U svoyij knizhci Pro pokarannya i v yaznici vin zmalovuye umovi v tyurmah rizko vistupaye proti prinizlivoyi prilyudnoyi kari i proponuye zaprovaditi sistemu kamer Vin buv odnim iz pershih hto zaklikav do gumannogo stavlennya do v yazniv Protyagom 1840 h rokiv jogo knizhka bula perekladena norvezkoyu nimeckoyu anglijskoyu francuzkoyu danskoyu ta italijskoyu movami Oskar I i Shveciya v takij sposib stali iniciatorami provedennya reform penitenciarnoyi sistemi daleko za mezhami svoyeyi krayini Inshoyu galuzzyu liberalnih reform u yakij Shveciya vela pered i v yaku zrobiv velikij vnesok korol bula rivnopravnist cholovikiv ta zhinok Pershim krokom stalo zaprovadzhennya prava zhinok na spadok Zakonoproyekt yakij predstavili liberali 1845 roku i pidtrimali tri nizhchi stani v riksdazi zustriv shalenij opir z boku aristokrativ U comu stanovishi virishalnoyu viyavilasya poziciya korolya Drugim krokom u comu napryamku zdijsnenim 1858 roku bulo uzakonennya prava neodruzhenih zhinok vvazhatisya vidpovidalnimi pered zakonom pochinayuchi z 25 rokiv Odnak najvazhlivishoyu liberalnoyu reformoyu protyagom pravlinnya Oskara I bulo skasuvannya sistemi gildij 1846 roku Doti gildiyi volodili monopoliyeyu na profesiyi u svoyij galuzi Vidnini yih zaminyali fabrichni j robitnichi spilki vidkriti dlya vsih Tak samo skasovuvalosya monopolne pravo mist na vedennya torgivli Vpershe z chasiv serednovichchya koli vinikali mista remisniki j torgovci otrimali svobodu pracyuvati v silskij miscevosti tobto poza mezhami mista Za pravlinnya Oskara I stalosya bagato novovveden sered nih zaliznici telegraf poshtovi marki desyatkova sistema chislennya Oskar I osobisto pidtrimuvav bagato novih idej ta vinahodiv Os odin priklad Persha polovina XIX st bula doboyu sporudzhennya kanaliv zokrema u Shveciyi sporudzhennya Yeta kanalu Zaliznici zbudovani protyagom 1830 h 1840 h rokiv zadumuvali perevazhno yak dodatok do kanaliv Voni mali prohoditi vid shaht i zavodiv do najblizhchogo kanalu dlya podalshogo transportuvannya produkciyi po vodi Oskar I odin iz pershih usvidomiv sho majbutnye za zaliznicyami Za jogo iniciativoyu polkovnikovi Nilsu Erikssonovi dorucheno z pevnimi obmezhennyami povnovazhen rozrobiti plan rozbudovi derzhavnih zaliznic Na pidstavi cih planiv i pri energijnij pidtrimci korolya riksdagi 1854 i 1856 pp prijnyali postanovu pro sporudzhennya magistralej osnovi derzhavnoyi zaliznichnoyi merezhi Bulo stvoreno infrastrukturu yaka umozhlivila shvidku industrializaciyu krayini protyagom ostannih desyatilit XIX stolittya Norvezki spravi Vid seredini 1830 h po 1860 ti roki poznachena sprobami zaminiti dvoznachni polozhennya 1814 roku novoyu ugodoyu pro uniyu de bulo b chitko viznacheno vzayemozv yazki dvoh krayin ta diyalnist yihnih spilnih organiv Z ciyeyu metoyu pislya trivalih peregovoriv 1839 roku buv stvorenij specialnij komitet uniyi Naslidkom jogo praci buv podanij 1844 roku proyekt ugodi novoyi uniyi Prote norvezhci yiyi ne prijnyali i zreshtoyu pislya neskinchennih i bezplidnih diskusij Vid samogo pochatku bulo uzgodzheno sho rezidenciya korolya uniyi mistitimetsya u Shveciyi a v popravci do norvezkoyi konstituciyi voseni 1814 roku stverdzhuvalosya sho v Norvegiyi korolya predstavlyatime korolivskij namisnik Cyu umovu sho yiyi nezminno visuvali shvedi v Norvegiyi sprijmali yak odnu z najvidchutnishih oznak svogo pidleglogo stanovisha v uniyi tozh postijno j napoleglivo vimagadi yiyi skasuvannya 1854 roku storting navit prijnyav odnostoronnyu uhvalu pro zminu cogo nepriyemnogo dlya norvezhciv punktu v konstituciyi ale korol ne zatverdiv yiyi Na toj chas cya problema praktichno vtratila vzhe svij sens vid 1829 roku posadu namisnika abo obijmav norvezhec abo vona nadovgo lishalasya vakantnoyu Koli 1855 roku cya posada znov stala vakantnoyu Oskar I uzagali ne priznachiv novogo namisnika natomist zrobiv princa nastupnika majbutnogo korolya Karla XV vice korolem Norvegiyi Take rishennya norvezhci sprijnyali z velikim zadovolennyam Zovnishnya politika Pislya 1812 roku shvedska zovnishnya politika perebuvala v zatinku Svyashennogo soyuzu de poryadkuvali avstrijskij kancler Klemens fon Metternih i rosijski cari Liberali rizko kritikuvali cyu tak zvanu politiku 1812 roku Ale Oskar I yak i jogo batko prinajmni protyagom pershih rokiv svogo pravlinnya dotrimuvalisya ciyeyi politiki Navit she pid chas mirnih peregovoriv u Shlezvig Golshtejnskij vijni 1848 1850 rokiv Oskar I stoyav na boci carya Mikoli I golovnim chinom tomu shob protistoyati radikalnomu nimeckomu nacionalizmovi Prote osobisti simpatiyi Oskara I buli na boci protivnikiv shvedskoyi zovnishnoyi politiki tomu vin tayemno razom zi svoyimi pomichnikami tak zvanoyu korolivskoyu kamarilyeyu robiv zahodi do pereoriyentaciyi zovnishnoyi politiki shob zvilniti yiyi vid konservativnogo prorosijskogo napryamku yakij 1812 roku viznachiv she jogo batko Karl XIV Yuhan Ce stalo mozhlivim tilki todi koli konflikt mizh velikimi derzhavami cherez Turechchinu j panuvannya na Bosfori prizviv u 1853 roci do Krimskoyi vijni mizh zahidnimi derzhavami ta Rosiyeyu U comu stanovishi Oskar I zokrema z metoyu prodemonstruvati svoyu panskandinavsku politiku pochav peregovori z Daniyeyu shodo spilnogo progoloshennya nejtralitetu Ale ci identichni danska i shvedsko norvezka deklaraciyi nejtralitetu progolosheni v grudni 1853 roku buli virazno druzhnimi do zahidnih derzhav Skandinavski porti za neznachnimi vinyatkami zalishalisya vidkritimi dlya vsih chuzhozemnih vijskovih i torgovelnih suden Vodnochas Oskar I tayemno povidomiv britanskomu uryadovi yaki porti na Baltijskomu mori mogli yaknajkrashe sluzhiti bazoyu dlya britanskogo flotu Tomu Oskar I buv duzhe rozcharovanij koli vlitku 1854 roku zahidni derzhavi zamist napasti na Rosiyu na Baltici zi svoyih baz u shvedskih portah spryamuvali golovnij udar proti sevastopolskoyi forteci v Krimu Oskar I todi skrushno zauvazhiv sho zamist uzyati veleta za gorlo tobto napasti na Sankt Peterburg zahidni derzhavi tilki nastupili jomu na mizinec nogi Za dopomogoyu shirokoyi propagandi v britanskih ta francuzkih gazetah i obicyanki shvedskoyi pidtrimki Oskar I namagavsya shiliti zahidni derzhavi zminiti svoyu strategiyu Jogo zusillya prizveli do pidpisannya 1855 roku Listopadovogo traktatu sho oznachav ostatochnij rozriv z Rosiyeyu i prorosijskim napryamkom u shvedskij zovnishnij politici Ta prote Parizkij mirnij dogovir pidpisanij nezabarom chastkovo yak naslidok Listopadovogo traktatu i zagrozi priyednannya Shveciyi do vijni na boci zahidnih derzhav rozviyav bud yaki nadiyi shvediv na povernennya Finlyandiyi chi prinajmni Alandskih ostroviv Spodivannya Oskara I na veliki zovnishnopolitichni uspihi ne zbulisya Yedine chogo vdalosya dosyagnuti ce Alandskoyi konvenciyi za yakoyu Alandski ostrovi ogolosheno zonoyu miru i Rosiyi zaboronyalosya buduvati na nih vijskovi ukriplennya U 1840 vi i 1850 ti roki velikoyi populyarnosti osoblivo sered studentiv i liberalnih kil Daniyi ta Shveciyi nabula ideya ob yednannya skandinavskih krayin Koli 1857 roku u zv yazku z hvoroboyu Oskara I krayinoyu pochav praviti jogo sin Karl XV cej ruh skandinavizmu dosyag svoyeyi vershini Studenti postijno vlashtovuvali mitingi u promovah i tostah movilosya pro spilni interesi skandinavskih narodiv Karl XV takozh perejnyavsya ciyeyu ideyeyu Ob yednannya skandinavskih krayin stalo vazhlivoyu metoyu jogo zovnishnoyi politiki RodinaDruzhina Zhozefina 1807 1876 donka Yevgena Bogarne gercoga Lejhtenberzkogo ta vnuchka Zhozefini Bogarne Diti Karl 1826 1872 korol Shveciyi i Norvegiyi Gustav 1827 1852 gercog Uplandskij Oskar 1829 1907 korol Shveciyi i Norvegiyi Yevgeniya 1830 1889 Avgust 1831 1873 buv odruzhenij z Terezoyu Saksen AltenburzkoyuCikavi faktiOskar buv pershim hto zaviz do Shveciyi shotlandskih seteriv Per Daniel Atterbum shvedskij pismennik buv uchitelem Oskara todi she kronprinca z nimeckoyi movi ta literaturi PrimitkiOscar I 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Norsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 Hovforsamlingens kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE SSA 0007 F I 2 1854 1860 bildid 00033279 00024 d Track Q64166606d Track Q10478639 Olsson M Riddarholmskyrkan inventories and graves 1937 S 463 d Track Q61765464d Track Q61723518d Track Q6027483 Bernadotteska gravkoret Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Shotlandski seteri u Shveciyi minule i teperishnye angl DzherelaLars O Lagerqvist in Sverige och dess regenter under 1000 ar Sweden and Her Rulers for 1000 years ISBN 91 0 075007 7 pp 273 274 Vejbull Jorgen Korotka istoriya Shveciyi Stokgolm S 93 101Posilannya angl Poperednik Karl XIV Yuhan Korol Shveciyi 1844 1859 Nastupnik Karl XV Poperednik Karl III Yuhan Korol Norvegiyi 1844 1859 Nastupnik Karl IV