Євгенія Шведська та Норвезька (швед. Eugénie av Sverige och Norge), повне ім'я Шарлотта Євгенія Августа Амалія Альбертіна (швед. Charlotta Eugenia Augusta Amalia Albertina av Sverige och Norge), 24 квітня 1830 — 23 квітня 1889) — принцеса шведська та норвезька, донька короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької, композиторка, музикантка, художниця, скульпторка, письменниця та філантропка.
Євгенія Шведська | |
---|---|
Принцеса Євгенія у 1846. Картина Нільса Бломмера | |
Ім'я при народженні | Шарлотта Євгенія Августа Амалія Альбертіна |
Народилася | 24 квітня 1830 Стокгольм |
Померла | 23 квітня 1889 (58 років) Стокгольм |
Поховання | Ріддаргольменська церква[1][2] |
Країна | Швеція |
Діяльність | композиторка, художниця, скульпторка, філантропка, письменниця, аристократка, акварелістка |
Галузь | d, скульптура і музична композиція |
Відома завдяки | фарбування, d, малюнок і скульптура |
Відомі учні | Фріда Стенхофф |
Знання мов | шведська |
Членство | Шведська королівська академія вільних мистецтв |
Суспільний стан | Член королівської родини |
Титул | принцеса Швеції та Норвегії |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Бернадоти |
Батько | Оскар I[3][4] |
Мати | Жозефіна Лейхтенберзька[3][4] |
Брати, сестри | Оскар II, Карл XV, Густав Шведський, Август Шведський, d і d |
У шлюбі з | не було |
Діти | не було |
|
Біографія
Народилась 24 квітня 1830 року в королівському палаці Стокгольма четвертою дитиною та єдиною донькою кронпринца шведського та норвезького Оскара та принцеси Жозефіни Лейхтенберзької. Мала четверо братів: старших — Карла, Густава та Оскара і молодшого — Августа.
Коли Євгенія була маленькою, то часто відчувала себе самотньою і бажала бути хлопчиком, як її брати.
Він народження мала слабке здоров'я, була підозра на сухоти. Це, разом з малою популярністю Бернадотів як нової династії, допомогло Євгенії уникнути шлюбу. У 1844 році помер її дід, Карл XIV, його трон успадкував батько Євгенії під іменем Оскара I. Два роки потому Євгенія супроводжувала брата Карла у його подорожі до Пруссії, з думкою, що може бути там представлена як перспективна наречена, але ніяких серйозних переговорів на цю тему не було.
У 1852 році Євгенія із матір'ю і братом Густавом супроводжувала батька до Бад-Кіссінгену на лікування. На зворотному шляху Євгенія перенесла пневмонію, а її улюблений брат Густав помер від черевного тифу. Це дуже вплинуло на аристократку, оскільки вона була активною християнкою і цікавилася духовністю. Проте не притримувалася однієї гілки християнства, а прослуховувала декілька з них.
Згодом Євгенія сказала, що життя поза шлюбом дало їй змогу стати незалежною. Коли у Швеції було введено у 1858 році поняття повноліття для дорослих неодружених жінок (спочатку, лише за зверненням), принцеса Євгенія була першою, хто подала запит на нього і юридично отримала самостійність.
Взимку, через стан здоров'я, Євгенія могла користуватися лише кількома кімнатами замку, в яких підтримувалася стала висока температура. Її лікар Магнус Гус порадив принцесі м'який та сприятливий клімат Готланду. Вперше вона приїхала туди влітку 1859 року. Після цього придбала у 1860 році великий пляж на крутому схилі в бік моря з видом на Геклінт. Тоді ж і почалося будівництво головної будівлі у швейцарському стилі. Вілла вийшла дерев'яною, у три поверхи, із скляною верандою. Весь комплекс мав у своєму складі пляжний будиночок, гостьовий дім, господарські будівлі та хлів. У тодішньому дусі часу принцеса створила ще парк на скелях, де павільйони, руїнами та водоспади контрастували із терасами, садами та екзотичними деревами. Від початку 1860-х років Євгенія регулярно проводила літо на Готланді. Після 1864 року до неї часто долучалася дружина брата Августа Тереза, з якою вони швидко знайшли спільну мову. Найкращою ж її подругою була складачка псалмів . До себе на Фрідхем принцеса запрошувала артистів, художників, музикантів та письменників.
Євгенія цікавилася багатьма видами мистецтва. Вона створювала музику, писала вірші, ліпила скульптури та писала картини з щоденного життя королівського двору. Використовувала псевдонім «E******». Серед її музичних творів: п'єси для фортепіано, вальси, мазурки, марші та пісні. Ті композиції для квартетів, дуетів та хору, що були написані для арфи, на власні вірші, згодом інтерпретувалися як арії. Також Євгенія Шведська написала біографічну книгу французькою «Шведські принцеси» («Les princesses de la Suède»), надруковану 1864 року та перекладену шведською. Книга була представлена на виставці у Стокгольмі 1866 року.
Прибутки від своїх творів принцеса Шведська використовувала для фінансування соціальних проектів. Жінки, що мали королівський статус, тоді були повинні займатися благодійництвом, але для Євгенії це було покликанням, а не обов'язком. Вона настільки вільно віддавала усім свої гроші, що король видав наказ для губернаторів усіх міст, які вона відвідувала, «захищати» її від «нахабних жебраків». Біля своєї вілли, викупивши ближні землі, збудувала 1866 року дитячий будинок для хлопчиків, а кілька років потому — ще один для дівчаток. Євгенія Шведська створила будинки для літніх людей у Стокгольмі та Готланді.
Власне слабке здоров'я розвинуло у філантропки цікавість до медицини. Принцеса також заснувала кілька закладів для невиліковно хворих.
Євгенія Шведська померла о 00.45 23 квітня 1899 року за день до свого 59-річчя. Похована у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен. Фрідхем вона заповіла своєму небожу, принцу .
Родинне дерево
Жан Анрі Бернадотт | Жанна де Сен-Венсан | Франсуа Кларі | Франсуаза Роза Соме | Александр де Богарне | Жозефіна Богарне | Максиміліан I | Августа Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл XIV Юхан | Дезіре Кларі | Ежен Богарне | Августа Баварська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оскар I | Жозефіна Лейхтенберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Євгенія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 465.
- Bernadotteska gravkoret
- Eugénie (C. Eugénie A. A. A.) — 1917.
- Lundy D. R. The Peerage
- «Фрідгем» принцеси Євгенії [1] [ 15 вересня 2011 у Wayback Machine.] (швед.)
- Lindorm, Erik (1936). Ny svensk historia, Oscar II och hans tid, 1872-1907. sid. 238
- Ріддархольмська кірха. Каплиця Бернадоттів [2] [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Alm, Göran: Prinsessan Eugenie - Bilder från en glömd värld(1987).
- Press, Barry: Prinsessan Eugenie och Fridhem(1975).
- Österberg, Carin et al., Svenska kvinnor: föregångare, nyskapare. Lund: Signum 1990. ()
- Lars Elgklou (1995) (in Swedish). Familjen Bernadotte, en kunglig släktkrönika. Skogs boktryckeri Trelleborg. .
- Lars Elgklou (1978). Bernadotte. Historien - eller historier - om en familj.. Stockholm: Askild & Kärnekull Förlag AB
Посилання
- Бернадотти [ 19 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Генеалогія принцеси Євгенії [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geneall.net (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 30 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Нащадки короля Баварії Максиміліана (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgeniya Shvedska ta Norvezka shved Eugenie av Sverige och Norge povne im ya Sharlotta Yevgeniya Avgusta Amaliya Albertina shved Charlotta Eugenia Augusta Amalia Albertina av Sverige och Norge 24 kvitnya 1830 23 kvitnya 1889 princesa shvedska ta norvezka donka korolya Oskara I ta Zhozefini Lejhtenberzkoyi kompozitorka muzikantka hudozhnicya skulptorka pismennicya ta filantropka Yevgeniya ShvedskaPrincesa Yevgeniya u 1846 Kartina Nilsa BlommeraIm ya pri narodzhenniSharlotta Yevgeniya Avgusta Amaliya AlbertinaNarodilasya24 kvitnya 1830 1830 04 24 StokgolmPomerla23 kvitnya 1889 1889 04 23 58 rokiv StokgolmPohovannyaRiddargolmenska cerkva 1 2 Krayina ShveciyaDiyalnistkompozitorka hudozhnicya skulptorka filantropka pismennicya aristokratka akvarelistkaGaluzd skulptura i muzichna kompoziciyaVidoma zavdyakifarbuvannya d malyunok i skulpturaVidomi uchniFrida StenhoffZnannya movshvedskaChlenstvoShvedska korolivska akademiya vilnih mistectvSuspilnij stanChlen korolivskoyi rodiniTitulprincesa Shveciyi ta NorvegiyiKonfesiyalyuteranstvoRidBernadotiBatkoOskar I 3 4 MatiZhozefina Lejhtenberzka 3 4 Brati sestriOskar II Karl XV Gustav Shvedskij Avgust Shvedskij d i dU shlyubi zne buloDitine bulo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilas 24 kvitnya 1830 roku v korolivskomu palaci Stokgolma chetvertoyu ditinoyu ta yedinoyu donkoyu kronprinca shvedskogo ta norvezkogo Oskara ta princesi Zhozefini Lejhtenberzkoyi Mala chetvero brativ starshih Karla Gustava ta Oskara i molodshogo Avgusta Koli Yevgeniya bula malenkoyu to chasto vidchuvala sebe samotnoyu i bazhala buti hlopchikom yak yiyi brati Vin narodzhennya mala slabke zdorov ya bula pidozra na suhoti Ce razom z maloyu populyarnistyu Bernadotiv yak novoyi dinastiyi dopomoglo Yevgeniyi uniknuti shlyubu U 1844 roci pomer yiyi did Karl XIV jogo tron uspadkuvav batko Yevgeniyi pid imenem Oskara I Dva roki potomu Yevgeniya suprovodzhuvala brata Karla u jogo podorozhi do Prussiyi z dumkoyu sho mozhe buti tam predstavlena yak perspektivna narechena ale niyakih serjoznih peregovoriv na cyu temu ne bulo Yevgeniya bl 1860 roku U 1852 roci Yevgeniya iz matir yu i bratom Gustavom suprovodzhuvala batka do Bad Kissingenu na likuvannya Na zvorotnomu shlyahu Yevgeniya perenesla pnevmoniyu a yiyi ulyublenij brat Gustav pomer vid cherevnogo tifu Ce duzhe vplinulo na aristokratku oskilki vona bula aktivnoyu hristiyankoyu i cikavilasya duhovnistyu Prote ne pritrimuvalasya odniyeyi gilki hristiyanstva a prosluhovuvala dekilka z nih Villa Fridgem Zgodom Yevgeniya skazala sho zhittya poza shlyubom dalo yij zmogu stati nezalezhnoyu Koli u Shveciyi bulo vvedeno u 1858 roci ponyattya povnolittya dlya doroslih neodruzhenih zhinok spochatku lishe za zvernennyam princesa Yevgeniya bula pershoyu hto podala zapit na nogo i yuridichno otrimala samostijnist Vzimku cherez stan zdorov ya Yevgeniya mogla koristuvatisya lishe kilkoma kimnatami zamku v yakih pidtrimuvalasya stala visoka temperatura Yiyi likar Magnus Gus poradiv princesi m yakij ta spriyatlivij klimat Gotlandu Vpershe vona priyihala tudi vlitku 1859 roku Pislya cogo pridbala u 1860 roci velikij plyazh na krutomu shili v bik morya z vidom na Geklint Todi zh i pochalosya budivnictvo golovnoyi budivli u shvejcarskomu stili Villa vijshla derev yanoyu u tri poverhi iz sklyanoyu verandoyu Ves kompleks mav u svoyemu skladi plyazhnij budinochok gostovij dim gospodarski budivli ta hliv U todishnomu dusi chasu princesa stvorila she park na skelyah de paviljoni ruyinami ta vodospadi kontrastuvali iz terasami sadami ta ekzotichnimi derevami Vid pochatku 1860 h rokiv Yevgeniya regulyarno provodila lito na Gotlandi Pislya 1864 roku do neyi chasto doluchalasya druzhina brata Avgusta Tereza z yakoyu voni shvidko znajshli spilnu movu Najkrashoyu zh yiyi podrugoyu bula skladachka psalmiv Do sebe na Fridhem princesa zaproshuvala artistiv hudozhnikiv muzikantiv ta pismennikiv Yevgeniya cikavilasya bagatma vidami mistectva Vona stvoryuvala muziku pisala virshi lipila skulpturi ta pisala kartini z shodennogo zhittya korolivskogo dvoru Vikoristovuvala psevdonim E Sered yiyi muzichnih tvoriv p yesi dlya fortepiano valsi mazurki marshi ta pisni Ti kompoziciyi dlya kvartetiv duetiv ta horu sho buli napisani dlya arfi na vlasni virshi zgodom interpretuvalisya yak ariyi Takozh Yevgeniya Shvedska napisala biografichnu knigu francuzkoyu Shvedski princesi Les princesses de la Suede nadrukovanu 1864 roku ta perekladenu shvedskoyu Kniga bula predstavlena na vistavci u Stokgolmi 1866 roku Pributki vid svoyih tvoriv princesa Shvedska vikoristovuvala dlya finansuvannya socialnih proektiv Zhinki sho mali korolivskij status todi buli povinni zajmatisya blagodijnictvom ale dlya Yevgeniyi ce bulo poklikannyam a ne obov yazkom Vona nastilki vilno viddavala usim svoyi groshi sho korol vidav nakaz dlya gubernatoriv usih mist yaki vona vidviduvala zahishati yiyi vid nahabnih zhebrakiv Bilya svoyeyi villi vikupivshi blizhni zemli zbuduvala 1866 roku dityachij budinok dlya hlopchikiv a kilka rokiv potomu she odin dlya divchatok Yevgeniya Shvedska stvorila budinki dlya litnih lyudej u Stokgolmi ta Gotlandi Vlasne slabke zdorov ya rozvinulo u filantropki cikavist do medicini Princesa takozh zasnuvala kilka zakladiv dlya nevilikovno hvorih Yevgeniya Shvedska pomerla o 00 45 23 kvitnya 1899 roku za den do svogo 59 richchya Pohovana u sklepinni pid kapliceyu Bernadottiv u kirsi Riddarholmen Fridhem vona zapovila svoyemu nebozhu princu Rodinne derevoZhan Anri Bernadott Zhanna de Sen Vensan Fransua Klari Fransuaza Roza Some Aleksandr de Bogarne Zhozefina Bogarne Maksimilian I Avgusta Gessen Darmshtadtska Karl XIV Yuhan Dezire Klari Ezhen Bogarne Avgusta Bavarska Oskar I Zhozefina Lejhtenberzka Yevgeniya PrimitkiOlsson M Riddarholmskyrkan inventories and graves 1937 S 465 d Track Q61765464d Track Q61723518d Track Q6027483 Bernadotteska gravkoret Eugenie C Eugenie A A A 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Fridgem princesi Yevgeniyi 1 15 veresnya 2011 u Wayback Machine shved Lindorm Erik 1936 Ny svensk historia Oscar II och hans tid 1872 1907 sid 238 Riddarholmska kirha Kaplicya Bernadottiv 2 6 lipnya 2011 u Wayback Machine angl LiteraturaAlm Goran Prinsessan Eugenie Bilder fran en glomd varld 1987 Press Barry Prinsessan Eugenie och Fridhem 1975 Osterberg Carin et al Svenska kvinnor foregangare nyskapare Lund Signum 1990 ISBN 91 87896 03 6 Lars Elgklou 1995 in Swedish Familjen Bernadotte en kunglig slaktkronika Skogs boktryckeri Trelleborg ISBN 91 7054 755 6 Lars Elgklou 1978 Bernadotte Historien eller historier om en familj Stockholm Askild amp Karnekull Forlag ABPosilannyaBernadotti 19 listopada 2011 u Wayback Machine ros Genealogiya princesi Yevgeniyi 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Profil na Geneall net angl Profil na Thepeerage com 30 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Nashadki korolya Bavariyi Maksimiliana angl