Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жозефіна Лейхтенберзька фр Joséphine de Leuchtenberg повне ім я Жозефіна Максимільєнна Ежені Наполеона де Богарне де Лей

Жозефіна Лейхтенберзька

Жозефіна Лейхтенберзька

Жозефіна Лейхтенберзька (фр. Joséphine de Leuchtenberg), повне ім'я Жозефіна Максимільєнна Ежені Наполеона де Богарне де Лейхтенберг (фр. Joséphine Maximilienne Eugénie Napoléone de Beauharnais de Leuchtenberg, 14 березня 1807 — 7 червня 1876) — принцеса Лейхтенберзька, донька Ежена де Богарне, герцога Лейхтенберзького, та баварської принцеси Августи, дружина короля Швеції та Норвегії Оскара I Бернадота.

Жозефіна Лейхтенберзька
фр. Joséphine de Leuchtenberg
image
Жозефіна Лейхтенберзька
королева Швеції та Норвегії
Початок правління:1844
Кінець правління:1859
Коронація:28 вересня 1844 (Швеція)
Попередник:Дезіре Кларі
Наступник:Луїза Нідерландська
Дата народження:14 березня 1807(1807-03-14)
Місце народження:Мілан
Дата смерті:7 червня 1876(1876-06-07) (69 років)
Місце смерті:Стокгольм
ПохованняРіддаргольменська церква[1]
Дружина:Оскар I
Діти:Карл, Густав, Оскар, Євгенія, Август
Династія:, Бернадоти
Батько:Ежен де Богарне
Мати:Августа Баварська
Нагороди:
image

Біографія

Жозефіна народилась 14 березня 1807 року в Мілані. Вона була первістком в родині віцекороля Італії Ежена де Богарне та його дружини Августи Баварської. Дівчинку назвали на честь її бабусі з батьківського боку Жозефіни де Богарне. Згодом в родині з'явилися чотири молодші сестри: Ежені, Амелі, Теоделінда та Кароліна, і два брати: Август та Максиміліан.

29 грудня 1807 року Наполеон дарував новонародженій титул принцеси Болоньї. 28 травня 1813 року її було проголошено першою герцогинею Гальєри.

Після падіння Французької імперії її батьки знайшли притулок у Баварії, де на той час королем був Максиміліан I, дідусь Жозефіни та батько Августи. 14 листопада 1817 року він надав Еженові титул герцога Лейхтенберзького та принца Айхштет з предікатом «Ваша королівська високість» для нього та дружини, і «Ваша світлість» для дітей.

image
Оскар I

Невдовзі після 16-річчя Жозефіни відбулося її весілля за довіреністю зі спадкоємцем шведського престолу, 23-річним Оскаром Бернадоттом. Через свою матір вона була нащадком королів Густава Вази та Карла. Це, своєю чергою робило її нащадків спадкоємцями дому Ваза. Шлюб було узято 22 березня 1823 року у Мюнхені. 19 червня у Стокгольмі відбулася фактична церемонія. Із собою принцеса привезла значну кількість цінних ювелірних виробів, зроблених у Парижі, що належали її бабці. За шість днів після прибуття її четверте ім'я було видалене, оскільки в народній пам'яті ще була свіжа війна із Францією у 1813—1814 роках.

На початку її шлюб був щасливим. Подружжя розділяло інтерес до культури й загалом були схожими особистостями. Невірність чоловіка вдало приховувалася. Після того як Жозефіна дізналася про це, то дуже вплинуло на неї. Відчувши себе глибоко пораненою, вона більше ніколи не відчувала себе настільки щасливою, як раніше. У 1832 році вона писала у своєму щоденнику про те, що жінка, що має терпіти зради чоловіка має страждати мовчки. Тогочасний роман Оскара із відомою актрисою Емілі Хоквіст був добре відомий. Від 1835 року почалося дев'ятирічне відчуження подружжя, хоча вони й продовжували з'являтися разом на публіці. Відносини налагодились 1844 року, коли Оскар після смерті батька зійшов на престол. Він зберігав вірність дружині й між ними знову встановився тісний зв'язок.

У подружжя народилося чотири сини та донька:

Попри те, що сама була ревною католичкою, Жозефіна погодилась виховувати дітей в лютеранській вірі. Вона привезла із собою католицького священника і регулярно відвідувала месу в особистій каплиці. Папа Римський дав на це свою згоду. Лютеранська кліра була проти — королева Дезідерія була католичкою, але жила за кордоном. Але король Жозефіну підтримав.

Не зважаючи на глибоку релігійність, вона не вважала, що благочинність задача не лише церкви, а й держави. У 1837 році на її пожертви була збудована церква для католицької конгрегації у Стокгольмі, перша з часів Реформації. Були засновані католицькі церкви у Гетеборгу та Осло.

Генеалогічне древо

Франсуа де Богарне
 
Марія Анна Півар де Шатійо
 
Жозеф-Гаспар де Таше де ля Пажері
 
Роза-Клер дю Верже де Саннуа
 
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
image
 
Марія Франциска Зульцбахська
image
 
Георг Гессен-Дармштадтський
image
 
Марія Луїза Лейнінгенська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александр де Богарне
image
 
 
 
 
 
Жозефіна де Таше де ля Пажері
image
 
 
 
 
 
Максиміліан I
image
 
 
 
 
 
Августа Гессен-Дармштадтська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ежен де Богарне
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Августа Баварська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жозефіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 460.
    d:Track:Q61765464d:Track:Q61723518d:Track:Q6027483
  2. Ними до нашого часу володіють королівські дома Швеції та Норвегії.

Джерела

  • Herman Lindqvist (2006). Historien om alla Sveriges drottningar (The history of all the queens of Sweden)(Swedish). Norstedts Förlag. .
  • Lars O. Lagerqvist (1979) (in Swedish). Bernadotternas drottningar (The queens of the Bernadotte dynasty). Albert Bonniers Förlag AB. .
  • Lars Elgklou (1978). Bernadotte. Historien — eller historier — om en familj. (Bernadotte. The History — or historys — of a family) Stockholm: Askild & Kärnekull Förlag AB.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жозефіна Лейхтенберзька

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhozefina Lejhtenberzka fr Josephine de Leuchtenberg povne im ya Zhozefina Maksimilyenna Ezheni Napoleona de Bogarne de Lejhtenberg fr Josephine Maximilienne Eugenie Napoleone de Beauharnais de Leuchtenberg 14 bereznya 1807 7 chervnya 1876 princesa Lejhtenberzka donka Ezhena de Bogarne gercoga Lejhtenberzkogo ta bavarskoyi princesi Avgusti druzhina korolya Shveciyi ta Norvegiyi Oskara I Bernadota Zhozefina Lejhtenberzkafr Josephine de LeuchtenbergZhozefina Lejhtenberzkakoroleva Shveciyi ta NorvegiyiPochatok pravlinnya 1844Kinec pravlinnya 1859Koronaciya 28 veresnya 1844 Shveciya Poperednik Dezire KlariNastupnik Luyiza NiderlandskaData narodzhennya 14 bereznya 1807 1807 03 14 Misce narodzhennya MilanData smerti 7 chervnya 1876 1876 06 07 69 rokiv Misce smerti StokgolmPohovannyaRiddargolmenska cerkva 1 Druzhina Oskar IDiti Karl Gustav Oskar Yevgeniya AvgustDinastiya BernadotiBatko Ezhen de BogarneMati Avgusta BavarskaNagorodi BiografiyaZhozefina narodilas 14 bereznya 1807 roku v Milani Vona bula pervistkom v rodini vicekorolya Italiyi Ezhena de Bogarne ta jogo druzhini Avgusti Bavarskoyi Divchinku nazvali na chest yiyi babusi z batkivskogo boku Zhozefini de Bogarne Zgodom v rodini z yavilisya chotiri molodshi sestri Ezheni Ameli Teodelinda ta Karolina i dva brati Avgust ta Maksimilian 29 grudnya 1807 roku Napoleon daruvav novonarodzhenij titul princesi Bolonyi 28 travnya 1813 roku yiyi bulo progolosheno pershoyu gercogineyu Galyeri Pislya padinnya Francuzkoyi imperiyi yiyi batki znajshli pritulok u Bavariyi de na toj chas korolem buv Maksimilian I didus Zhozefini ta batko Avgusti 14 listopada 1817 roku vin nadav Ezhenovi titul gercoga Lejhtenberzkogo ta princa Ajhshtet z predikatom Vasha korolivska visokist dlya nogo ta druzhini i Vasha svitlist dlya ditej Oskar I Nevdovzi pislya 16 richchya Zhozefini vidbulosya yiyi vesillya za dovirenistyu zi spadkoyemcem shvedskogo prestolu 23 richnim Oskarom Bernadottom Cherez svoyu matir vona bula nashadkom koroliv Gustava Vazi ta Karla Ce svoyeyu chergoyu robilo yiyi nashadkiv spadkoyemcyami domu Vaza Shlyub bulo uzyato 22 bereznya 1823 roku u Myunheni 19 chervnya u Stokgolmi vidbulasya faktichna ceremoniya Iz soboyu princesa privezla znachnu kilkist cinnih yuvelirnih virobiv zroblenih u Parizhi sho nalezhali yiyi babci Za shist dniv pislya pributtya yiyi chetverte im ya bulo vidalene oskilki v narodnij pam yati she bula svizha vijna iz Franciyeyu u 1813 1814 rokah Na pochatku yiyi shlyub buv shaslivim Podruzhzhya rozdilyalo interes do kulturi j zagalom buli shozhimi osobistostyami Nevirnist cholovika vdalo prihovuvalasya Pislya togo yak Zhozefina diznalasya pro ce to duzhe vplinulo na neyi Vidchuvshi sebe gliboko poranenoyu vona bilshe nikoli ne vidchuvala sebe nastilki shaslivoyu yak ranishe U 1832 roci vona pisala u svoyemu shodenniku pro te sho zhinka sho maye terpiti zradi cholovika maye strazhdati movchki Togochasnij roman Oskara iz vidomoyu aktrisoyu Emili Hokvist buv dobre vidomij Vid 1835 roku pochalosya dev yatirichne vidchuzhennya podruzhzhya hocha voni j prodovzhuvali z yavlyatisya razom na publici Vidnosini nalagodilis 1844 roku koli Oskar pislya smerti batka zijshov na prestol Vin zberigav virnist druzhini j mizh nimi znovu vstanovivsya tisnij zv yazok U podruzhzhya narodilosya chotiri sini ta donka Karl 1826 1872 nastupnij korol Shveciyi ta Norvegiyi buv odruzhenij iz Luyizoyu Niderlandskoyu mav donku ta sina Gustav 1826 1852 gercog Upplandiyi pochesnij chlen korolivskoyi akademiyi nauk pomer vid tifu u 25 rokiv odruzhenij ne buv ditej ne mav Oskar 1829 1907 korol Shveciyi ta Norvegiyi pislya svogo starshogo brata buv odruzhenij iz Sofiyeyu Nassauskoyu mav chotiroh siniv Yevgeniya 1830 1889 princesa shvedska ta norvezka odruzhena ne bula ditej ne mala Avgust 1831 1873 gercog Dalarna buv odruzhenij iz Terezoyu Saksen Altenburzkoyu ditej ne mav Popri te sho sama bula revnoyu katolichkoyu Zhozefina pogodilas vihovuvati ditej v lyuteranskij viri Vona privezla iz soboyu katolickogo svyashennika i regulyarno vidviduvala mesu v osobistij kaplici Papa Rimskij dav na ce svoyu zgodu Lyuteranska klira bula proti koroleva Dezideriya bula katolichkoyu ale zhila za kordonom Ale korol Zhozefinu pidtrimav Ne zvazhayuchi na gliboku religijnist vona ne vvazhala sho blagochinnist zadacha ne lishe cerkvi a j derzhavi U 1837 roci na yiyi pozhertvi bula zbudovana cerkva dlya katolickoyi kongregaciyi u Stokgolmi persha z chasiv Reformaciyi Buli zasnovani katolicki cerkvi u Geteborgu ta Oslo Genealogichne drevoFransua de Bogarne Mariya Anna Pivar de Shatijo Zhozef Gaspar de Tashe de lya Pazheri Roza Kler dyu Verzhe de Sannua Fridrih Mihael Cvajbryukenskij Mariya Franciska Zulcbahska Georg Gessen Darmshtadtskij Mariya Luyiza Lejningenska Aleksandr de Bogarne Zhozefina de Tashe de lya Pazheri Maksimilian I Avgusta Gessen Darmshtadtska Ezhen de Bogarne Avgusta Bavarska Zhozefina PrimitkiOlsson M Riddarholmskyrkan inventories and graves 1937 S 460 d Track Q61765464d Track Q61723518d Track Q6027483 Nimi do nashogo chasu volodiyut korolivski doma Shveciyi ta Norvegiyi DzherelaHerman Lindqvist 2006 Historien om alla Sveriges drottningar The history of all the queens of Sweden Swedish Norstedts Forlag ISBN 9113015249 Lars O Lagerqvist 1979 in Swedish Bernadotternas drottningar The queens of the Bernadotte dynasty Albert Bonniers Forlag AB ISBN 91 0 042916 3 Lars Elgklou 1978 Bernadotte Historien eller historier om en familj Bernadotte The History or historys of a family Stockholm Askild amp Karnekull Forlag AB PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhozefina Lejhtenberzka

Дата публікації:
Топ