Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карл XV (швед. Karl XV; 3 травня 1826 — 18 вересня 1872) — король Швеції та Норвегії (як Карл IV) з 1859 по 1872. Походив з династії Бернадотів.
| Карл XV швед. Karl XV | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 8 липня 1859 — 18 вересня 1872 | |||
| Коронація: | 3 травня 1860 | ||
| Попередник: | Оскар I | ||
| Наступник: | Оскар II | ||
| |||
| 8 липня 1859 — 18 вересня 1872 | |||
| Коронація: | 5 серпня 1860 | ||
| Попередник: | Оскар I | ||
| Наступник: | Оскар II | ||
| Народження: | 3 травня 1826[1][2][…] Стокгольм, Швеція[4][2] | ||
| Смерть: | 18 вересня 1872[1][2][…] (46 років) Мальме[2][5] | ||
| Поховання: | Ріддаргольменська церква[6][7] | ||
| Країна: | Швеція | ||
| Релігія: | лютеранство | ||
| Освіта: | Університет Уппсала | ||
| Рід: | Бернадоти | ||
| Батько: | Оскар I[2] | ||
| Мати: | Жозефіна Лейхтенберзька[2] | ||
| Шлюб: | Луїза Нідерландська[2] | ||
| Діти: | Луїза Шведська, d і d | ||
| Нагороди: |    | ||
| | |||
Життєпис
Молоді роки
Був сином Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької. Ставши повнолітнім став брати активну участь у політичному, науковому, культурному житті країни. У 1844 році він став канцлером університетів Упсали та Лунда, а у 1846 році — почесним членом Шведської королівської академії наук. У 1853 році Карл очолив Шведську королівську академію мистецтв.
З 1856 до 1857 року виконував обов'язки віце-короля Норвегії. Кронпринц Карл з запалом узявся виконувати свої обов'язки віце-короля і правителя, маючи на меті зміцнення унії. Він навіть пообіцяв норвежцям, що скасує посаду королівського намісника, коли стане королем, прагнучи цим відкласти розв'язання конфлікту на триваліший час.
З 25 вересня 1857 року став регентом країни. Це було пов'язано з хворобою Оскара І. У цей час набрав обертів рух скандинавізму, який вже за правління Карла XV досяг своєї вершини. Студенти постійно влаштовували мітинги, у промовах і тостах мовилося про спільні інтереси скандинавських народів. Регент Карл також перейнявся цією ідеєю. Об'єднання скандинавських країн стало важливою метою його зовнішньої політики.
Володарювання
Норвезькі справи
Відразу після того, як Карл XV обійняв трон, стортинґ, пам'ятаючи про його обіцянку, спробував знов касувати посаду королівського намісника. Та коли Карл XV мав схвалити цю постанову в норвезькій державній раді, шведський риксдаг та уряд на чолі з впливовим міністром фінансів Йоханом Августом Гріпенштедтом не погодилися з цим. На думку Гріпенштедта, така постанова торкалася всієї унії, тож її слід було вирішувати не односторонньо норвежцями, а на об'єднаній раді обох держав. А що норвежці відмовилися на це пристати, то уряд Гріпенштедта за активної підтримки риксдагу пригрозив піти у відставку, чим змусив Карла XV поступитися й відмовитися схвалити постанову стортинґу.
З погляду шведів це була перемога уряду, підтриманого риксдагом, над королем. Питання про королівського намісника поклало початок тривалій боротьбі між королем та риксдагом, що стало характерною рисою шведської політичної історії наприкінці XIX ст., до 1914 року. Особисто для Карла XV такий наслідок суперечки про намісника на самому початку його правління був поразкою.
Питання про намісника виявило також глибину протиріч між Швецією та Норвегією, з якими Карл XV зіткнувся, коли ще був віце-королем Норвегії. Всі спроби протягом його правління змінити основні положення конституції унії, так само як і зміцнити зв'язки між двома країнами виявилися марними. Лише невдовзі по його смерті 1873 року посаду королівського намісника було зрештою скасовано без протестів із боку Швеції.
Внутрішні справи
Головною вимогою щодо ліберальних змін у першій половині XIX ст. була парламентська реформа, тобто скасування чотиристанової системи в риксдазі з усіма привілеями аристократії. Таку форму парламенту вважали не лише застарілою й несправедливою, а й перешкодою на шляху здійснення справжніх реформ. Протягом першої половини XIX ст. було подано чимало пропозицій щодо зміни цієї структури, але всі їх відхилили через групові інтереси.
Та попри все, цей останній період існування станового риксдагу, хоч би якій нищівній критиці його піддавали, виявився врожайним на ліберальні реформи, такі як свобода віросповідань (1860), місцеве врядування (1862), новий карний кодекс (1864), вільна торгівля (1865) і — вінцем усього — парламентська реформа 1866 року.
Нову парламентську систему, що її врешті було прийнято, опрацював міністр юстиції Луї де Ґеер. Віднині риксдаг мав складатися з двох рівноправних палат. Але вони дуже різнилися між собою за способом проведення виборів до них, за обмеженнями виборчого цензу і за правом кандидатів на обрання. За новими правилами членів Першої палати, яка мала забезпечити тяглість влади і вплив вищого стану, обирали на 9 років крайові управи й муніципальні ради великих міст, і їхнє представництво щорічно поновлювалося на одну дев'яту новими членами. Кандидатом у депутати Першої палати міг стати той, хто досяг 35-річного віку й мав великі прибутки чи маєтки. Вибори до Другої палати були прямими. Вимоги і до виборців, ідо кандидатів були нижчі, зокрема щодо майнового цензу. Внаслідок цього Перша палата стала форумом великих землевласників, вищих сановників, багатих комерсантів та промисловців, а Другу склали селяни, які мали власну землю; вони об'єдналися в партію сільських господарів.
Панскандинавізм
Після того як 1859 року Карл XV став королем, він на урочистих зустрічах із данським королем Фредриком VII у Юнґбюгеді 1860 року і в Копенгагені 1862 року заявляв про свою солідарність із Данією. А коли Німеччина почала загрожувати південним кордонам Данії, Карл XV на зустрічі з ним у Скодсборзі 1863 року пообіцяв шведську військову підтримку в обороні кордону на річці Ейдер, тобто південного кордону Шлезвіга. Та коли в лютому 1864 року почалася війна між Данією та Пруссією, шведський уряд відмовився виконати обіцянку свого короля, і Данія мусила покладатися на свої сили. Всі зрозуміли, що то була поразка короля, яка означала також кінець скандинавізму як провідного принципу шведської зовнішньої політики.
Перемога Пруссії над Австрією 1866 року і над Францією 1870—1871 років, а також об'єднання Німеччини в імперію на чолі з імператором круто змінили співвідношення сил у Європі. Під час франко-прусської війни Швеція офіційно залишалася нейтральною, проте симпатії Карла XV і більшості шведів були на боці Франції. Відверто профранцузькі настрої короля та його необережні висловлювання в листах, які потрапили до рук німців, призвели до гострих дипломатичних суперечок з Бісмарком.
Водночас зв'язки з Німеччиною дедалі пожвавлювалися. Шведська промисловість купувала німецькі товари, у шведських університетах читали німецькі книжки, а шведські офіцери та службовці намагалися бути схожими на своїх колег із Німеччини Вільгельма. Ще в часи франко-прусської війни у пресі лунали окремі голоси в оборону відвертішої пронімецької політики, а протягом 1870-х років таку політику підтримували вже більшість провідних шведських газет.
За таких умов 18 вересня 1872 року у м. Мальме помер Карл XV, наступником якого на шведському троні став його брат Оскар.
Родина
Дружина — Луїза (1828—1871), донька принца Фредеріка Оранського-Нассау
Діти:
- Луїза (1851—1926), дружина данського короля Фредеріка VIII
- Карл (1852—1854)
Джерела
- Chisholm, Hugh, ed (1911). Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
Посилання
- (рос.)
| Попередник Оскар I |  | Король Швеції 1859-1872 | | Наступник Оскар II |
| Попередник Оскар I |  | Король Норвегії 1859-1872 | | Наступник Оскар II |
- RKDartists
- Karl XV — 1917.
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118958445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0007/F I/3 (1861-1874), bildid: 00033280_00065
- Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 460.
- Bernadotteska gravkoret
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl XV shved Karl XV 3 travnya 1826 18 veresnya 1872 korol Shveciyi ta Norvegiyi yak Karl IV z 1859 po 1872 Pohodiv z dinastiyi Bernadotiv Karl XV shved Karl XV Prapor Korol Shveciyi 8 lipnya 1859 18 veresnya 1872 Koronaciya 3 travnya 1860 Poperednik Oskar I Nastupnik Oskar II Prapor Korol Norvegiyi 8 lipnya 1859 18 veresnya 1872 Koronaciya 5 serpnya 1860 Poperednik Oskar I Nastupnik Oskar II Narodzhennya 3 travnya 1826 1826 05 03 1 2 Stokgolm Shveciya 4 2 Smert 18 veresnya 1872 1872 09 18 1 2 46 rokiv Malme 2 5 Pohovannya Riddargolmenska cerkva 6 7 Krayina ShveciyaReligiya lyuteranstvoOsvita Universitet UppsalaRid BernadotiBatko Oskar I 2 Mati Zhozefina Lejhtenberzka 2 Shlyub Luyiza Niderlandska 2 Diti Luyiza Shvedska d i d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Kronprinc Karl u 1849 roci Buv sinom Oskara I ta Zhozefini Lejhtenberzkoyi Stavshi povnolitnim stav brati aktivnu uchast u politichnomu naukovomu kulturnomu zhitti krayini U 1844 roci vin stav kanclerom universitetiv Upsali ta Lunda a u 1846 roci pochesnim chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk U 1853 roci Karl ocholiv Shvedsku korolivsku akademiyu mistectv Z 1856 do 1857 roku vikonuvav obov yazki vice korolya Norvegiyi Kronprinc Karl z zapalom uzyavsya vikonuvati svoyi obov yazki vice korolya i pravitelya mayuchi na meti zmicnennya uniyi Vin navit poobicyav norvezhcyam sho skasuye posadu korolivskogo namisnika koli stane korolem pragnuchi cim vidklasti rozv yazannya konfliktu na trivalishij chas Z 25 veresnya 1857 roku stav regentom krayini Ce bulo pov yazano z hvoroboyu Oskara I U cej chas nabrav obertiv ruh skandinavizmu yakij vzhe za pravlinnya Karla XV dosyag svoyeyi vershini Studenti postijno vlashtovuvali mitingi u promovah i tostah movilosya pro spilni interesi skandinavskih narodiv Regent Karl takozh perejnyavsya ciyeyu ideyeyu Ob yednannya skandinavskih krayin stalo vazhlivoyu metoyu jogo zovnishnoyi politiki Volodaryuvannya Norvezki spravi Vidrazu pislya togo yak Karl XV obijnyav tron storting pam yatayuchi pro jogo obicyanku sprobuvav znov kasuvati posadu korolivskogo namisnika Ta koli Karl XV mav shvaliti cyu postanovu v norvezkij derzhavnij radi shvedskij riksdag ta uryad na choli z vplivovim ministrom finansiv Johanom Avgustom Gripenshtedtom ne pogodilisya z cim Na dumku Gripenshtedta taka postanova torkalasya vsiyeyi uniyi tozh yiyi slid bulo virishuvati ne odnostoronno norvezhcyami a na ob yednanij radi oboh derzhav A sho norvezhci vidmovilisya na ce pristati to uryad Gripenshtedta za aktivnoyi pidtrimki riksdagu prigroziv piti u vidstavku chim zmusiv Karla XV postupitisya j vidmovitisya shvaliti postanovu stortingu Z poglyadu shvediv ce bula peremoga uryadu pidtrimanogo riksdagom nad korolem Pitannya pro korolivskogo namisnika poklalo pochatok trivalij borotbi mizh korolem ta riksdagom sho stalo harakternoyu risoyu shvedskoyi politichnoyi istoriyi naprikinci XIX st do 1914 roku Osobisto dlya Karla XV takij naslidok superechki pro namisnika na samomu pochatku jogo pravlinnya buv porazkoyu Pitannya pro namisnika viyavilo takozh glibinu protirich mizh Shveciyeyu ta Norvegiyeyu z yakimi Karl XV zitknuvsya koli she buv vice korolem Norvegiyi Vsi sprobi protyagom jogo pravlinnya zminiti osnovni polozhennya konstituciyi uniyi tak samo yak i zmicniti zv yazki mizh dvoma krayinami viyavilisya marnimi Lishe nevdovzi po jogo smerti 1873 roku posadu korolivskogo namisnika bulo zreshtoyu skasovano bez protestiv iz boku Shveciyi Vnutrishni spravi Karl XV bl 1870 Golovnoyu vimogoyu shodo liberalnih zmin u pershij polovini XIX st bula parlamentska reforma tobto skasuvannya chotiristanovoyi sistemi v riksdazi z usima privileyami aristokratiyi Taku formu parlamentu vvazhali ne lishe zastariloyu j nespravedlivoyu a j pereshkodoyu na shlyahu zdijsnennya spravzhnih reform Protyagom pershoyi polovini XIX st bulo podano chimalo propozicij shodo zmini ciyeyi strukturi ale vsi yih vidhilili cherez grupovi interesi Ta popri vse cej ostannij period isnuvannya stanovogo riksdagu hoch bi yakij nishivnij kritici jogo piddavali viyavivsya vrozhajnim na liberalni reformi taki yak svoboda virospovidan 1860 misceve vryaduvannya 1862 novij karnij kodeks 1864 vilna torgivlya 1865 i vincem usogo parlamentska reforma 1866 roku Novu parlamentsku sistemu sho yiyi vreshti bulo prijnyato opracyuvav ministr yusticiyi Luyi de Geer Vidnini riksdag mav skladatisya z dvoh rivnopravnih palat Ale voni duzhe riznilisya mizh soboyu za sposobom provedennya viboriv do nih za obmezhennyami viborchogo cenzu i za pravom kandidativ na obrannya Za novimi pravilami chleniv Pershoyi palati yaka mala zabezpechiti tyaglist vladi i vpliv vishogo stanu obirali na 9 rokiv krajovi upravi j municipalni radi velikih mist i yihnye predstavnictvo shorichno ponovlyuvalosya na odnu dev yatu novimi chlenami Kandidatom u deputati Pershoyi palati mig stati toj hto dosyag 35 richnogo viku j mav veliki pributki chi mayetki Vibori do Drugoyi palati buli pryamimi Vimogi i do viborciv ido kandidativ buli nizhchi zokrema shodo majnovogo cenzu Vnaslidok cogo Persha palata stala forumom velikih zemlevlasnikiv vishih sanovnikiv bagatih komersantiv ta promislovciv a Drugu sklali selyani yaki mali vlasnu zemlyu voni ob yednalisya v partiyu silskih gospodariv Panskandinavizm Pislya togo yak 1859 roku Karl XV stav korolem vin na urochistih zustrichah iz danskim korolem Fredrikom VII u Yungbyugedi 1860 roku i v Kopengageni 1862 roku zayavlyav pro svoyu solidarnist iz Daniyeyu A koli Nimechchina pochala zagrozhuvati pivdennim kordonam Daniyi Karl XV na zustrichi z nim u Skodsborzi 1863 roku poobicyav shvedsku vijskovu pidtrimku v oboroni kordonu na richci Ejder tobto pivdennogo kordonu Shlezviga Ta koli v lyutomu 1864 roku pochalasya vijna mizh Daniyeyu ta Prussiyeyu shvedskij uryad vidmovivsya vikonati obicyanku svogo korolya i Daniya musila pokladatisya na svoyi sili Vsi zrozumili sho to bula porazka korolya yaka oznachala takozh kinec skandinavizmu yak providnogo principu shvedskoyi zovnishnoyi politiki Peremoga Prussiyi nad Avstriyeyu 1866 roku i nad Franciyeyu 1870 1871 rokiv a takozh ob yednannya Nimechchini v imperiyu na choli z imperatorom kruto zminili spivvidnoshennya sil u Yevropi Pid chas franko prusskoyi vijni Shveciya oficijno zalishalasya nejtralnoyu prote simpatiyi Karla XV i bilshosti shvediv buli na boci Franciyi Vidverto profrancuzki nastroyi korolya ta jogo neoberezhni vislovlyuvannya v listah yaki potrapili do ruk nimciv prizveli do gostrih diplomatichnih superechok z Bismarkom Vodnochas zv yazki z Nimechchinoyu dedali pozhvavlyuvalisya Shvedska promislovist kupuvala nimecki tovari u shvedskih universitetah chitali nimecki knizhki a shvedski oficeri ta sluzhbovci namagalisya buti shozhimi na svoyih koleg iz Nimechchini Vilgelma She v chasi franko prusskoyi vijni u presi lunali okremi golosi v oboronu vidvertishoyi pronimeckoyi politiki a protyagom 1870 h rokiv taku politiku pidtrimuvali vzhe bilshist providnih shvedskih gazet Za takih umov 18 veresnya 1872 roku u m Malme pomer Karl XV nastupnikom yakogo na shvedskomu troni stav jogo brat Oskar RodinaDruzhina Luyiza 1828 1871 donka princa Frederika Oranskogo Nassau Diti Luyiza 1851 1926 druzhina danskogo korolya Frederika VIII Karl 1852 1854 DzherelaChisholm Hugh ed 1911 Encyclopaedia Britannica Eleventh ed Cambridge University Press Posilannya ros Poperednik Oskar I Korol Shveciyi 1859 1872 Nastupnik Oskar II Poperednik Oskar I Korol Norvegiyi 1859 1872 Nastupnik Oskar II RKDartists d Track Q17299517 Karl XV 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118958445 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hovforsamlingens kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE SSA 0007 F I 3 1861 1874 bildid 00033280 00065 d Track Q64166606d Track Q10478639 Olsson M Riddarholmskyrkan inventories and graves 1937 S 460 d Track Q61765464d Track Q61723518d Track Q6027483 Bernadotteska gravkoret