Освіта в Стародавньому Римі розвивалася від неформальної сімейної освіти в ранній Республіці до систематизованої публічної під час пізньої Республіки та Імперії. Римська освітня система була заснована на грецькій — і багато приватних вчителів у ній були грецькими рабами або вільновідпущениками. Освітня методологія та навчальна програма, використовувані в Римі, були скопійовані в його провінціях і стали основою для освітніх систем у пізнішій західній цивілізації. Організована освіта в школах, званих людусами, залишалася відносно рідкісною, існує небагато первинних джерел або звітів про Римський навчальний процес до II століття нашої ери. У зв'язку з обширною владою, якою володіли голови сімей над родичами, рівень і якість освіти, що надавалася римським дітям, різко відрізнялася від сім'ї до сім'ї; з усім тим, римська народна мораль прийшла зрештою до того, що батьки повинні самі виховувати своїх дітей до певної міри; а від будь-якого римлянина, який бажав вступити до політики, очікувалася повна вища освіта.
Домашня освіта
Більшість римських дітей отримували освіту від батьків. Хлопчиків навчали метати спис, фехтувати, плавати, а якщо родина мала коней, то і їздити верхи. Велика увага приділялася фізичній підготовці через майбутню роль хлопчика як захисника Римської імперії. Якщо батько вмів читати й писати, сина теж цьому навчали. Читання та письмо часто давалося за прикладами книг з історії Риму. Матері навчали дівчаток готувати їжу, шити одяг та виконувати інші роботи, які, на думку римлян, потім зробили б дівчинку хорошою дружиною. В 16 років хлопці зі знатних родин ішли на службу до видатних діячів, а з 17 супроводжували армію.
Багаті римляни воліли наймати приватних вчителів для навчання своїх дітей вдома. Зазвичай було дешевше купити освіченого раба-грека, ніж відправляти дітей до школи. Це також сприяло тому, що римські діти виховувалися двомовними. Наплив греків до Риму відбувся після Третьої Македонської війни (171 до н. е. — 168 до н. е.), коли багато македонян було захоплено в рабство. Чимало таких рабів стали вчителями, з-поміж них історик Полібій, який навчав синів Емілія Павла, зокрема майбутнього полководця Сципіона.
Квінтиліан, видатний римський педагог І ст. н. е., вважав, що краще навчатися в школі, ніж у приватного вчителя, бо школи заохочують до конкуренції між дітьми і таким чином дають стимул навчатися краще.
Школи
У II ст. до н. е. в Римі почали виникати школи. Вони були маленькими і, як правило, займали лише одну кімнату.
Римський учень просувався по рівнях школи так само, як сьогодні учень проходить від початкової школи до середньої, а потім до коледжу. З 6 до 11 років тривала початкова освіта у вчителя, що називався літератором. Він навчав писати, читати й рахувати. Таку освіту отримували і хлопчики і дівчатка. Середня освіта відбувалася під керівництвом граматика, що навчав риториці, та тривала з 12 до 15 років. Отримати середню освіту дозволялося тільки хлопчикам. Учні були зазвичай звільнені від навчання протягом базарних днів, які становили своєрідні вихідні кожні вісім днів. Більшість покидали школу після того, як навчилися читати, писати, та засвоювали базові моральні принципи з літературних праць. Римські цифри були незручні для складних обрахунків, тому замість записаних цифр діти використовували рахівницю. Головними прикладами слугували тексти давніх авторів, але з I ст. до н. е. у школах почали вивчатися і твори тогочасних поетів.
Римляни широко застосовували та схвалювали тілесні покарання до учнів, найчастіше — удар шкіряним батогом, що відображено в прислів'ї «Кого не били, той не вчився». Давньоримські діячі по-різному до цього ставилися. Так, Теренцій вважав, що виконання завдань через страх покарання вчить бути сумлінними лише доти, поки це бачить вчитель.
Навчання було платним, але оплачувалися виключно послуги вчителя. Так, у часи Юлія Цезаря вчитель, який навчав 30 учнів, отримував 180 денаріїв на рік. Солдат у той же час отримував 225 денаріїв, а також забезпечувався за рахунок держави харчуванням, одягом і житлом. А пересічний одружений вільний римлянин мусив отримувати близько 250 денаріїв на рік. До того ж вчителі повинні були самі подбати про шкільне приміщення.
Патриції хвилювалися через вплив іноземних учителів на своїх дітей, і в 92 році до н. е. сенат вигнав усіх учителів з Риму за те, що вони заохочували своїх учнів бути «надто розумними». Сенат був особливо стурбований викладанням грецької філософії, що, на їхню думку, заохочувало непокору.
Напрямки освіти
Моральне виховання
У той час як грецькі хлопчики в основному здобували освіту від громади, першими й найважливішими наставниками римської дитини були батьки. Батьки навчали своїх дітей навичкам, необхідним для життя в ранній республіці, які включали сільськогосподарські, побутові та військові навички, а також моральні та громадянські обов'язки, яких від них як громадян очікували. Римська освіта здійснювалася майже виключно в домашніх умовах під керівництвом глав сімей. Від глави сім'ї або чоловіка найвищого рангу в сім'ї зазвичай навчалися «достатньо читати, писати й арифметики, щоб вони могли розуміти прості ділові операції та рахувати, зважувати й вимірювати».
Такі чоловіки як Катон Старший, дотримувалися цієї римської традиції та дуже серйозно ставилися до своєї ролі вчителів. Він навчив сина не тільки метати спис, битися в обладунках і їздити верхи, а й боксувати, витримувати спеку й холод, і добре плавати, а також було наголошено на професійному навчанні. Проте матерів не можна не помічати через їхню роль моральних вихователів і формувачів характеру своїх дітей. Корнелія Африкана, мати Гракхів, навіть вважається основною підставою відомого красномовства її синів.
Мабуть, найважливіша роль батьків у вихованні своїх дітей полягала в тому, щоб прищепити їм повагу до традицій і тверде розуміння благочестя, або відданість обов'язку. Для хлопчика це означало відданість державі, а для дівчинки — відданість чоловікові та родині.
Коли Римська республіка перейшла до більш формальної освіти, батьки почали наймати вчителів для рівня вищої академічної підготовки. Для цього римляни почали приводити до Риму грецьких рабів, щоб ще більше збагатити знання та потенціал своїх дітей; проте, римляни завжди плекали традицію глави сім'ї та батька як вчителя своєї дитини.
Граматика
Хоча і літературні, і документальні джерела вказують різні назви вчителя і часто використовують найзагальніші терміни, Едикт про максимальні ціни, виданий імператором Діоклетіаном в 301 році нашої ери, свідчить, що літератор, граматик або ритор, принаймні теоретично, повинен був визначити свою професію саме таким конкретним чином. Цей Едикт встановлював найбільшу можливу платню граматика в розмірі 50 денаріїв на місяць; робота тривала 10 місяців на рік з розрахунку на 10 учнів. Утім, Указ був проігнорований і зрештою скасований через невідповідність встановлених цін реальним.
Навчальна програма була повністю двомовною, оскільки очікувалося, що учні читатимуть і розмовляють грецькою, а також латинською. Оцінювання успішності учня здійснювалося на місці відповідно до стандартів, встановлених його особливим граматиком, оскільки жодне джерело про римську освіту ніколи не згадує роботу, забрану для оцінювання. Замість цього учні виконували вправу, показували свої результати, а вчитель їх виправляв або вітав, і насолоджувався своїм самосприйняттям як «охоронцем мови».
Серед відомих граматиків — Луцій Орбілій Пупілл, відомий застосуванням тілесних покарань до учнів, і вільновідпущеник , який отримав імперське заступництво та широке покровительство завдяки своїй новій практиці протиставлення учнів однакового віку та здібностей один проти одного та нагородження переможця призом, як правило, старовинною книгою певної рідкісності.
Навіть на піку своєї кар'єри Веррій Флакк, чий престиж дозволяв йому стягувати величезні гроші й бути найнятим імператором Августом для навчання своїх онуків, ніколи не мав власної шкільної кімнати. Натомість він, як і багато його колег-вчителів, орендував приміщенням у приватних школах, які підтримувалися зазвичай низькою платнею за навчання. Інші вчителі обходили витрати на оренду та освітлення, проводячи свої заняття на тротуарах, колонадах або в інших громадських місцях, де їм проте створювали проблеми шум транспорту, скупчення вулиць та погана погода.
Риторика
Ораторське мистецтво було завершальним етапом римської освіти. Дуже мало хлопчиків доходили до цього етапу. На початку римської історії, можливо, це був єдиний спосіб підготуватися як юрист або політик.
У римській школі злилися воєдино риторика й ораторське мистецтво. Від грецької риторики до римлян прийшли гумор, логіка і прийоми полеміки. А від ораторського мистецтва — добірність компонування тексту мови, припасування і шліфування фраз, відточена інтонація, оригінальність мовних зворотів, пози, жести тощо.
Римська школа красномовства підрозділяється на два стилі: аттикізм і азіанізм. Азіанізм панував у Римі до 50-х років I-го століття до н. е. Представники цього стилю перетворювали свої виступи на яскраву й темпераментну театральну виставу, за допомогою якої дуже ефектно підносили свої ідеї юрбі. З ораторів цього стилю найбільш відомим є Марк Туллій Цицерон (106-43 р. до н. е.).
Аттикізм став переважним стилем з моменту падіння республіканського ладу і зникнення в суспільстві демократичної традиції волі виступу. Аттикізм відрізняє монотонність, строго обмежений набір жестів і рухів оратора, декларативність і примітивізм аргументації. Оратор спокійно і пишномовно викладав свою точку зору аудиторії, не звертаючи на неї ніякої уваги. Аттикізм ввійшов у моду завдяки його гарячому шанувальнику Юлію Цезарю, що узяв владу над Імперією у свої руки.
Філософія
Найвищим рівнем освіти було філософське навчання. Вивчення філософії чітко грецьке, проте ним займалися і римські учні. Щоб вивчати філософію, учень повинен був вирушити до філософського центру, де викладали філософи, зазвичай за кордоном у Греції. Розуміння філософської школи могло забезпечити хвалене знання Цицероном про «те, що є великим», але його могли б дослідити найбагатші представники еліти Риму. Римляни вважали філософську освіту виразно грецькою і замість цього зосереджували свої зусилля на побудові шкіл права та риторики.
Примітки
- Chiappetta, Michael (1953). Historiography and Roman Education. History of Education Journal. 4 (4): 149—156. JSTOR 3659151.
- Education in the Roman Empire. Spartacus Educational. Процитовано 17 січня 2023.
- Adkins, Lesley; Adkins, Roy A.; Adkins, Both Professional Archaeologists Roy A. (14 травня 2014). Handbook to Life in Ancient Rome (англ.). Infobase Publishing. с. 231. ISBN .
- Bonner, Stanley F. (23 вересня 2022). Education in Ancient Rome: From the Elder Cato to the Younger Pliny (англ.). Univ of California Press. с. 23. ISBN .
- Greek & Roman Mythology - Tools. www2.classics.upenn.edu. Процитовано 17 січня 2023.
- Cowell, F. R. (27 лютого 1976). Life in Ancient Rome: Absorbing Social History--A Vivid Portrait of a Magnificent Age (англ.). Penguin. с. 44. ISBN .
- Cowell, F. R. (27 лютого 1976). Life in Ancient Rome: Absorbing Social History--A Vivid Portrait of a Magnificent Age (англ.). Penguin. с. 41—42. ISBN .
- William A. Smith, Ancient Education (New York: Philosophical Library, 1955), p.184.
- Jo-Ann Shelton, As the Romans Did: A Sourcebook in Roman Social History (New York: Oxford University Press, 1998).[]
- Plutarch, The Lives of Aristeides and Cato, translated by David Sansone (Warminster: Aris & Phillips, 1989).[]
- Jo-Ann Shelton, As the Romans Did: A Sourcebook in Roman Social History (New York: Oxford University Press, 1998).[]
- William A. Smith, Ancient Education (New York: Philosophical Library, 1955).[]
- Morgan, Teresa (1 березня 2001). Assessment in Roman Education. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice. 8 (1): 11—24. doi:10.1080/09695940120033225. S2CID 143593457.
- Kropff, Antony. New English translation of the Price Edict of Diocletianus. Процитовано 17 січня 2023.
- The Legacy of Roman Education (in the Forum), Nanette R. Pascal, The Classical Journal, Vol. 79, No. 4. (Apr. — May 1984)
- Robert A. Kaster, Guardians of language: the grammarian and society in late antiquity (Berkeley: University of California Press, 1997).[]
- Jo-Ann Shelton. As the Romans Did: A Sourcebook in Roman Social History. (New York: Oxford University Press, 1998), p.100.
- Nagy, Gregory (2001). Greek literature. Volume 8, Greek literature in the Roman period and the late antiquity. New York, New York. ISBN . OCLC 874151324.
- Nagy, Gregory (2001). Greek literature. New York: Routledge. с. 65—82. ISBN . OCLC 47989952.
- Oxford Classical Dictionary, Edited by Simon Hornblower and Antony Spawforth, Third Edition. Oxford; New York: Oxford University Press, 1996
Література
- Bloomer, W. Martin. 2011. The School of Rome: Latin Studies and the Origins of Liberal Education. Berkeley: Univ. of California Press. 2011
- Bonner, Stanley F. 1977. Education in Ancient Rome: From the Elder Cato to the Younger Pliny. Berkeley: Univ. of California Press.
- Booth, Alan D. 1979. «The Schooling of Slaves in First-Century Rome.» Transactions of the American Philological Association 109:11–19.
- Bowman, Alan K., and Greg Woolf, eds. 1994. Literacy and Power in the Ancient World. Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press.
- Dickey, Eleanor. 2010. «The Creation of Latin Teaching Materials in Antiquity: A Re-Interpretation of P. Sorb. inv. 2069.» Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik. 175:188–208.
- Gwynn, Aubrey. 1926. Roman Education from Cicero to Quintilian. Oxford: Oxford Univ. Press.
- Richlin, Amy. 2011. «Old Boys: Teacher-Student Bonding in Roman Oratory [Section = Ancient Education].» Classical World 105.1: 91-107
- Starr, Raymond J. 1987. «The Circulation of Literary Texts in the Roman World.» Classical Quarterly 37:213–223.
- Stanley F. Bonner. 2022. Education in Ancient Rome: From the Elder Cato to the Younger Pliny. Univ of California Press.
- Turner, J. Hilton. 1951. «Roman Elementary Mathematics: The Operations.» Classical Journal 47:63–74, 106—108.
- Van den Bergh, Rena. 200. «The Role of Education in the Social and Legal Position of Women in Roman Society.» Revue internationale des droits de l'antiquit 47: 351—364
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osvita v Starodavnomu Rimi rozvivalasya vid neformalnoyi simejnoyi osviti v rannij Respublici do sistematizovanoyi publichnoyi pid chas piznoyi Respubliki ta Imperiyi Rimska osvitnya sistema bula zasnovana na greckij i bagato privatnih vchiteliv u nij buli greckimi rabami abo vilnovidpushenikami Osvitnya metodologiya ta navchalna programa vikoristovuvani v Rimi buli skopijovani v jogo provinciyah i stali osnovoyu dlya osvitnih sistem u piznishij zahidnij civilizaciyi Organizovana osvita v shkolah zvanih lyudusami zalishalasya vidnosno ridkisnoyu isnuye nebagato pervinnih dzherel abo zvitiv pro Rimskij navchalnij proces do II stolittya nashoyi eri U zv yazku z obshirnoyu vladoyu yakoyu volodili golovi simej nad rodichami riven i yakist osviti sho nadavalasya rimskim dityam rizko vidriznyalasya vid sim yi do sim yi z usim tim rimska narodna moral prijshla zreshtoyu do togo sho batki povinni sami vihovuvati svoyih ditej do pevnoyi miri a vid bud yakogo rimlyanina yakij bazhav vstupiti do politiki ochikuvalasya povna visha osvita Bronzova statuetka divchini yaka chitaye I st Domashnya osvitaRimska freska zhinki yaka chitaye tekst pompejskij chetvertij stil 60 79 rr n e Pompeyi Italiya Bilshist rimskih ditej otrimuvali osvitu vid batkiv Hlopchikiv navchali metati spis fehtuvati plavati a yaksho rodina mala konej to i yizditi verhi Velika uvaga pridilyalasya fizichnij pidgotovci cherez majbutnyu rol hlopchika yak zahisnika Rimskoyi imperiyi Yaksho batko vmiv chitati j pisati sina tezh comu navchali Chitannya ta pismo chasto davalosya za prikladami knig z istoriyi Rimu Materi navchali divchatok gotuvati yizhu shiti odyag ta vikonuvati inshi roboti yaki na dumku rimlyan potim zrobili b divchinku horoshoyu druzhinoyu V 16 rokiv hlopci zi znatnih rodin ishli na sluzhbu do vidatnih diyachiv a z 17 suprovodzhuvali armiyu Bagati rimlyani volili najmati privatnih vchiteliv dlya navchannya svoyih ditej vdoma Zazvichaj bulo deshevshe kupiti osvichenogo raba greka nizh vidpravlyati ditej do shkoli Ce takozh spriyalo tomu sho rimski diti vihovuvalisya dvomovnimi Napliv grekiv do Rimu vidbuvsya pislya Tretoyi Makedonskoyi vijni 171 do n e 168 do n e koli bagato makedonyan bulo zahopleno v rabstvo Chimalo takih rabiv stali vchitelyami z pomizh nih istorik Polibij yakij navchav siniv Emiliya Pavla zokrema majbutnogo polkovodcya Scipiona Kvintilian vidatnij rimskij pedagog I st n e vvazhav sho krashe navchatisya v shkoli nizh u privatnogo vchitelya bo shkoli zaohochuyut do konkurenciyi mizh ditmi i takim chinom dayut stimul navchatisya krashe ShkoliU II st do n e v Rimi pochali vinikati shkoli Voni buli malenkimi i yak pravilo zajmali lishe odnu kimnatu Rimskij uchen prosuvavsya po rivnyah shkoli tak samo yak sogodni uchen prohodit vid pochatkovoyi shkoli do serednoyi a potim do koledzhu Z 6 do 11 rokiv trivala pochatkova osvita u vchitelya sho nazivavsya literatorom Vin navchav pisati chitati j rahuvati Taku osvitu otrimuvali i hlopchiki i divchatka Serednya osvita vidbuvalasya pid kerivnictvom gramatika sho navchav ritorici ta trivala z 12 do 15 rokiv Otrimati serednyu osvitu dozvolyalosya tilki hlopchikam Uchni buli zazvichaj zvilneni vid navchannya protyagom bazarnih dniv yaki stanovili svoyeridni vihidni kozhni visim dniv Bilshist pokidali shkolu pislya togo yak navchilisya chitati pisati ta zasvoyuvali bazovi moralni principi z literaturnih prac Rimski cifri buli nezruchni dlya skladnih obrahunkiv tomu zamist zapisanih cifr diti vikoristovuvali rahivnicyu Golovnimi prikladami sluguvali teksti davnih avtoriv ale z I st do n e u shkolah pochali vivchatisya i tvori togochasnih poetiv Rimlyani shiroko zastosovuvali ta shvalyuvali tilesni pokarannya do uchniv najchastishe udar shkiryanim batogom sho vidobrazheno v prisliv yi Kogo ne bili toj ne vchivsya Davnorimski diyachi po riznomu do cogo stavilisya Tak Terencij vvazhav sho vikonannya zavdan cherez strah pokarannya vchit buti sumlinnimi lishe doti poki ce bachit vchitel Navchannya bulo platnim ale oplachuvalisya viklyuchno poslugi vchitelya Tak u chasi Yuliya Cezarya vchitel yakij navchav 30 uchniv otrimuvav 180 denariyiv na rik Soldat u toj zhe chas otrimuvav 225 denariyiv a takozh zabezpechuvavsya za rahunok derzhavi harchuvannyam odyagom i zhitlom A peresichnij odruzhenij vilnij rimlyanin musiv otrimuvati blizko 250 denariyiv na rik Do togo zh vchiteli povinni buli sami podbati pro shkilne primishennya Patriciyi hvilyuvalisya cherez vpliv inozemnih uchiteliv na svoyih ditej i v 92 roci do n e senat vignav usih uchiteliv z Rimu za te sho voni zaohochuvali svoyih uchniv buti nadto rozumnimi Senat buv osoblivo sturbovanij vikladannyam greckoyi filosofiyi sho na yihnyu dumku zaohochuvalo nepokoru Napryamki osvitiMoralne vihovannya Rimska portretna freska yunaka iz suvoyem papirusu z Gerkulanuma I stolittya n e U toj chas yak grecki hlopchiki v osnovnomu zdobuvali osvitu vid gromadi pershimi j najvazhlivishimi nastavnikami rimskoyi ditini buli batki Batki navchali svoyih ditej navichkam neobhidnim dlya zhittya v rannij respublici yaki vklyuchali silskogospodarski pobutovi ta vijskovi navichki a takozh moralni ta gromadyanski obov yazki yakih vid nih yak gromadyan ochikuvali Rimska osvita zdijsnyuvalasya majzhe viklyuchno v domashnih umovah pid kerivnictvom glav simej Vid glavi sim yi abo cholovika najvishogo rangu v sim yi zazvichaj navchalisya dostatno chitati pisati j arifmetiki shob voni mogli rozumiti prosti dilovi operaciyi ta rahuvati zvazhuvati j vimiryuvati Taki choloviki yak Katon Starshij dotrimuvalisya ciyeyi rimskoyi tradiciyi ta duzhe serjozno stavilisya do svoyeyi roli vchiteliv Vin navchiv sina ne tilki metati spis bitisya v obladunkah i yizditi verhi a j boksuvati vitrimuvati speku j holod i dobre plavati a takozh bulo nagolosheno na profesijnomu navchanni Prote materiv ne mozhna ne pomichati cherez yihnyu rol moralnih vihovateliv i formuvachiv harakteru svoyih ditej Korneliya Afrikana mati Grakhiv navit vvazhayetsya osnovnoyu pidstavoyu vidomogo krasnomovstva yiyi siniv Mabut najvazhlivisha rol batkiv u vihovanni svoyih ditej polyagala v tomu shob prishepiti yim povagu do tradicij i tverde rozuminnya blagochestya abo viddanist obov yazku Dlya hlopchika ce oznachalo viddanist derzhavi a dlya divchinki viddanist cholovikovi ta rodini Koli Rimska respublika perejshla do bilsh formalnoyi osviti batki pochali najmati vchiteliv dlya rivnya vishoyi akademichnoyi pidgotovki Dlya cogo rimlyani pochali privoditi do Rimu greckih rabiv shob she bilshe zbagatiti znannya ta potencial svoyih ditej prote rimlyani zavzhdi plekali tradiciyu glavi sim yi ta batka yak vchitelya svoyeyi ditini Gramatika Relyef znajdenij u Nojmageni poblizu Trira vchitel z troma uchnyami 180 185 n e Hocha i literaturni i dokumentalni dzherela vkazuyut rizni nazvi vchitelya i chasto vikoristovuyut najzagalnishi termini Edikt pro maksimalni cini vidanij imperatorom Diokletianom v 301 roci nashoyi eri svidchit sho literator gramatik abo ritor prinajmni teoretichno povinen buv viznachiti svoyu profesiyu same takim konkretnim chinom Cej Edikt vstanovlyuvav najbilshu mozhlivu platnyu gramatika v rozmiri 50 denariyiv na misyac robota trivala 10 misyaciv na rik z rozrahunku na 10 uchniv Utim Ukaz buv proignorovanij i zreshtoyu skasovanij cherez nevidpovidnist vstanovlenih cin realnim Navchalna programa bula povnistyu dvomovnoyu oskilki ochikuvalosya sho uchni chitatimut i rozmovlyayut greckoyu a takozh latinskoyu Ocinyuvannya uspishnosti uchnya zdijsnyuvalosya na misci vidpovidno do standartiv vstanovlenih jogo osoblivim gramatikom oskilki zhodne dzherelo pro rimsku osvitu nikoli ne zgaduye robotu zabranu dlya ocinyuvannya Zamist cogo uchni vikonuvali vpravu pokazuvali svoyi rezultati a vchitel yih vipravlyav abo vitav i nasolodzhuvavsya svoyim samosprijnyattyam yak ohoroncem movi Sered vidomih gramatikiv Lucij Orbilij Pupill vidomij zastosuvannyam tilesnih pokaran do uchniv i vilnovidpushenik yakij otrimav imperske zastupnictvo ta shiroke pokrovitelstvo zavdyaki svoyij novij praktici protistavlennya uchniv odnakovogo viku ta zdibnostej odin proti odnogo ta nagorodzhennya peremozhcya prizom yak pravilo starovinnoyu knigoyu pevnoyi ridkisnosti Navit na piku svoyeyi kar yeri Verrij Flakk chij prestizh dozvolyav jomu styaguvati velichezni groshi j buti najnyatim imperatorom Avgustom dlya navchannya svoyih onukiv nikoli ne mav vlasnoyi shkilnoyi kimnati Natomist vin yak i bagato jogo koleg vchiteliv orenduvav primishennyam u privatnih shkolah yaki pidtrimuvalisya zazvichaj nizkoyu platneyu za navchannya Inshi vchiteli obhodili vitrati na orendu ta osvitlennya provodyachi svoyi zanyattya na trotuarah kolonadah abo v inshih gromadskih miscyah de yim prote stvoryuvali problemi shum transportu skupchennya vulic ta pogana pogoda Ritorika Orator c 100 r do n e etrusko rimska bronzova statuya iz zobrazhennyam Avla Meteliya lat Aulus Metellus etruskogo cholovika v rimskij tozi yakij zajmavsya ritorikoyu na statuyi ye napis etruskim alfavitom Oratorske mistectvo bulo zavershalnim etapom rimskoyi osviti Duzhe malo hlopchikiv dohodili do cogo etapu Na pochatku rimskoyi istoriyi mozhlivo ce buv yedinij sposib pidgotuvatisya yak yurist abo politik U rimskij shkoli zlilisya voyedino ritorika j oratorske mistectvo Vid greckoyi ritoriki do rimlyan prijshli gumor logika i prijomi polemiki A vid oratorskogo mistectva dobirnist komponuvannya tekstu movi pripasuvannya i shlifuvannya fraz vidtochena intonaciya originalnist movnih zvorotiv pozi zhesti tosho Rimska shkola krasnomovstva pidrozdilyayetsya na dva stili attikizm i azianizm Azianizm panuvav u Rimi do 50 h rokiv I go stolittya do n e Predstavniki cogo stilyu peretvoryuvali svoyi vistupi na yaskravu j temperamentnu teatralnu vistavu za dopomogoyu yakoyi duzhe efektno pidnosili svoyi ideyi yurbi Z oratoriv cogo stilyu najbilsh vidomim ye Mark Tullij Ciceron 106 43 r do n e Attikizm stav perevazhnim stilem z momentu padinnya respublikanskogo ladu i zniknennya v suspilstvi demokratichnoyi tradiciyi voli vistupu Attikizm vidriznyaye monotonnist strogo obmezhenij nabir zhestiv i ruhiv oratora deklarativnist i primitivizm argumentaciyi Orator spokijno i pishnomovno vikladav svoyu tochku zoru auditoriyi ne zvertayuchi na neyi niyakoyi uvagi Attikizm vvijshov u modu zavdyaki jogo garyachomu shanuvalniku Yuliyu Cezaryu sho uzyav vladu nad Imperiyeyu u svoyi ruki Filosofiya Najvishim rivnem osviti bulo filosofske navchannya Vivchennya filosofiyi chitko grecke prote nim zajmalisya i rimski uchni Shob vivchati filosofiyu uchen povinen buv virushiti do filosofskogo centru de vikladali filosofi zazvichaj za kordonom u Greciyi Rozuminnya filosofskoyi shkoli moglo zabezpechiti hvalene znannya Ciceronom pro te sho ye velikim ale jogo mogli b dosliditi najbagatshi predstavniki eliti Rimu Rimlyani vvazhali filosofsku osvitu virazno greckoyu i zamist cogo zoseredzhuvali svoyi zusillya na pobudovi shkil prava ta ritoriki PrimitkiChiappetta Michael 1953 Historiography and Roman Education History of Education Journal 4 4 149 156 JSTOR 3659151 Education in the Roman Empire Spartacus Educational Procitovano 17 sichnya 2023 Adkins Lesley Adkins Roy A Adkins Both Professional Archaeologists Roy A 14 travnya 2014 Handbook to Life in Ancient Rome angl Infobase Publishing s 231 ISBN 978 0 8160 7482 2 Bonner Stanley F 23 veresnya 2022 Education in Ancient Rome From the Elder Cato to the Younger Pliny angl Univ of California Press s 23 ISBN 978 0 520 37365 5 Greek amp Roman Mythology Tools www2 classics upenn edu Procitovano 17 sichnya 2023 Cowell F R 27 lyutogo 1976 Life in Ancient Rome Absorbing Social History A Vivid Portrait of a Magnificent Age angl Penguin s 44 ISBN 978 0 399 50328 3 Cowell F R 27 lyutogo 1976 Life in Ancient Rome Absorbing Social History A Vivid Portrait of a Magnificent Age angl Penguin s 41 42 ISBN 978 0 399 50328 3 William A Smith Ancient Education New York Philosophical Library 1955 p 184 Jo Ann Shelton As the Romans Did A Sourcebook in Roman Social History New York Oxford University Press 1998 storinka Plutarch The Lives of Aristeides and Cato translated by David Sansone Warminster Aris amp Phillips 1989 storinka Jo Ann Shelton As the Romans Did A Sourcebook in Roman Social History New York Oxford University Press 1998 storinka William A Smith Ancient Education New York Philosophical Library 1955 storinka Morgan Teresa 1 bereznya 2001 Assessment in Roman Education Assessment in Education Principles Policy amp Practice 8 1 11 24 doi 10 1080 09695940120033225 S2CID 143593457 Kropff Antony New English translation of the Price Edict of Diocletianus Procitovano 17 sichnya 2023 The Legacy of Roman Education in the Forum Nanette R Pascal The Classical Journal Vol 79 No 4 Apr May 1984 Robert A Kaster Guardians of language the grammarian and society in late antiquity Berkeley University of California Press 1997 storinka Jo Ann Shelton As the Romans Did A Sourcebook in Roman Social History New York Oxford University Press 1998 p 100 Nagy Gregory 2001 Greek literature Volume 8 Greek literature in the Roman period and the late antiquity New York New York ISBN 978 0 203 61689 5 OCLC 874151324 Nagy Gregory 2001 Greek literature New York Routledge s 65 82 ISBN 0 8153 3681 0 OCLC 47989952 Oxford Classical Dictionary Edited by Simon Hornblower and Antony Spawforth Third Edition Oxford New York Oxford University Press 1996LiteraturaBloomer W Martin 2011 The School of Rome Latin Studies and the Origins of Liberal Education Berkeley Univ of California Press 2011 Bonner Stanley F 1977 Education in Ancient Rome From the Elder Cato to the Younger Pliny Berkeley Univ of California Press Booth Alan D 1979 The Schooling of Slaves in First Century Rome Transactions of the American Philological Association 109 11 19 Bowman Alan K and Greg Woolf eds 1994 Literacy and Power in the Ancient World Cambridge UK Cambridge Univ Press Dickey Eleanor 2010 The Creation of Latin Teaching Materials in Antiquity A Re Interpretation of P Sorb inv 2069 Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik 175 188 208 Gwynn Aubrey 1926 Roman Education from Cicero to Quintilian Oxford Oxford Univ Press Richlin Amy 2011 Old Boys Teacher Student Bonding in Roman Oratory Section Ancient Education Classical World 105 1 91 107 Starr Raymond J 1987 The Circulation of Literary Texts in the Roman World Classical Quarterly 37 213 223 Stanley F Bonner 2022 Education in Ancient Rome From the Elder Cato to the Younger Pliny Univ of California Press Turner J Hilton 1951 Roman Elementary Mathematics The Operations Classical Journal 47 63 74 106 108 Van den Bergh Rena 200 The Role of Education in the Social and Legal Position of Women in Roman Society Revue internationale des droits de l antiquit 47 351 364