Нарати́в, або о́повідь (англ. і фр. narrative — «оповідь», від лат. narrare — «розповідати», «пояснювати») — сукупність пов'язаних між собою реальних чи вигаданих подій, фактів або вражень, які складають оповідний текст. А також — процес повідомляння такого тексту (нарація) і метод впорядковування дискурсу. Особу, котра здійснює наратив, називають оповідачем (наратором).
Історія терміна
Латинський термін «narratio» (від narrare) позначав до I століття н. е. частину промови оратора, яка слідувала за промовою тезису. Пізніше його почали вживати в риториці щодо промови загалом. Етимологічно пов'язується з латинським прикметником «gnarus» — «знавець». Виникле від «narratio» «narrative» буквально означає «оповідь» та до середини XX століття часто вживалося щодо сюжетних текстів: міфів, легенд, епосів, романів тощо. Інтерес до наративів зріс у 1970–1990-і роки на тлі досліджень того, які суб'єктивні сенси вносить автор до тексту, що відображає об'єктивні минулі події.
Американський літературний критик Фредрік Джеймсон писав, що: «Наратив — центральна функція або приклад людського розуму». Французький філософ Жан-Франсуа Ліотар називав нарацію «найбільш істотною формою звичайного пізнання». За його спостереженнями, найпростішою формою нарації є поєднання іменника з дієсловом. Йому ж належить введений у 1979 році термін «гранднаратив» («великий наратив»), який позначає текст, що задає систему рамок, у якій пишуться окремі історичні в широкому розумінні тексти, визначаючи що власне є історією.
Дослідження наративів розділилося на низку напрямів: теорії російських формалістів Володимира Проппа, та Віктора Шкловського; діалогічна теорія наративу, започаткована Михайлом Бахтіним; теорії нової критики (Річард Блекмар); неоарістотеліанські теорії (Чиказька школа: , Роналд Крейн); психоаналітичні теорії (Кеннет Берк, Жан Лакан, Зигмунд Фрейд, Карл Абрагам); герменевтичні та феноменологічні теорії (, Поль Рікер); структуралістські, семіотичні теорії (Ролан Барт, Альгірдас Греймас, Клод Леві-Строс, Цветан Тодоров, Гайден Вайт); постструктуралістські та деконструктивістські теорії (Жак Деріда, ).
Якщо структуралістська думка 1970—1980 років обмежувались аналізом традиційних або художніх текстів та технік розповіді як наративів, то виникла паралельно наратологія стверджує розповідальну природу і нетекстуальних у традиційному сенсі об'єктів: наук, релігій. Така думка здобула назву «наративний поворот», дану Мартіном Крайсвортом у 1992 році (спершу як «narrativist turn», потім «narrative turn»).
В українській культурі концепцію «повернення великих наративів» («повернення деміургів») розробляють філософи та письменники Олег Гуцуляк та Володимир Єшкілєв. Зокрема, вони видали в 1998 р. «Повернення деміургів: Малу українську енциклопедію актуальної літератури» (). З 2004 р. функціонує Інститут стратегічного аналізу наративних систем [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.].
Характеристики наративу
Головна функція наративу — репрезентація одиничної події або численних подій. Наратив організовує людський досвід у складений зі знаків текст — усний, письмовий чи утворений іншими знаками, наприклад, зображеннями. Наратив протиставляється уявленню — якщо перший виражається в мові, то уявлення відбувається подумки й недоступне іншим людям. Він є універсальним інструментом як для оповідання, так і сприйняття знань і їх передачі. Наративом може бути як художній чи публіцистичний, науковий або інший словесний текст, так і система знань — міфологія, релігійна чи наукова теорія.
Переважно наратив відображає хронологічний порядок того, що відбувалося в дійсності чи уяві — від ранішого до пізнішого. Проте окремі частини наративу можуть мати інший порядок. Наприклад, текст спочатку подає пізніші подій, після чого зображає що їм передувало. Але в будь-якому випадку наратив подає одні події, факти й уявлення як підстави для інших.
Гранднаративи (інакше «домінантні розповіді») визначають зміст менших наративів, а через них — способи організації культури та соціального життя. Наприклад, для наративів української історії XX—XXI століть гранднаративом є «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.
Повідомлення наративу здійснюється наратором. Розділяються експліцитний та імпліцитний наратори. Експліцитний — це особа, що фізично повідомляє наратив, наприклад, читець чи репортер. Такий наратор неминуче накладає на повідомлення відбиток власного досвіду. Імпліцитний наратор не існує буквально, він є відображенням у тексті позиції автора, що повідомляється через персонажів чи звернення самого автора до читачів, слухачів або глядачів. Нарація може виконуватися не одним наратором, а через їх низку: первинного та вторинного нараторів.
Див. також
Примітки
- . www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 5 травня 2020.
- Webster's Seventh New Collegiate Dictionary (англ.). Springfield: G. & C. Merriam Company. 1969.
- Ясь, О. В. (2012). Традиції великих історичних наративів у світлі культурних епох кінця XVIII—XX ст. Український історичний журнал. Т. 5.
- Porter, Abbot H. (2008). The Cambridge Introduction to Narrative (англ.). Cambridge University Press. с. 1.
- Porter, Abbot H. (2008). The Cambridge Introduction to Narrative (англ.). Cambridge University Press. с. 3.
- Лиотар, Ж.-Ф. (1998). Состояние постмодерна / Пер. с фр. Н. А. Шматко (рос.). Москва: АЛЕТЕЙЯ.
- Шелковнікова, З. Б. (2013). Наративний поворот в лінгвістиці. Лінгвістика XXI століття. с. 195—200.
- Kreiswirth, M. (1992). Trusting the Tale: the Narrativist Turn in the Human Sciences. New Literary History. Vol. 23 №3. History, Politics and Culture. Johns Hopkins University Press. с. 629—657.
- Routledge Encyclopedia of Narrative Theory/ Edited by David Herman, Manfred Jahn and Marie-Laure Ryan (англ.). Routledge Taylor and Francis Group. 2008.
- Sternberg, Meir (1990). . Poetics Today. Т. 11, № 4. с. 901—948. doi:10.2307/1773082. ISSN 0333-5372. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
- Бистров, Яків (1 квітня 2016). Біографічний наратив у лінгвокогнітивному вимірі(на матеріалі англомовної прози XX – початку XXI століть). Яків Бистров. с. 167—176.
Джерела
- Казаков М. Гранд-наратив у історії [ 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 2015 — 18 вересня
- Ясь О. В. Традиції великих історичних наративів у світлі культурних епох кінця XVIII—XX ст. // Український історичний журнал. — 2012. — № 5.
- Почепцов Г. Наратив політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.476
- Шелковнікова З. Б. Наративний поворот в лінгвістиці // Лінгвістика ХХІ століття. — 2013. — 2013. — С. 195—200.
Посилання
- 89-91; 158-159; 228; 317; 339; 442; 498; 574/mode/1up?view=theater [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n9/mode/2up Малий наратив; Наратив; Оповідь; Подвійна логіка наративу; Референційний код; Розповідний стиль; Суб'єктивний наратив; Третьоособовий наратив; Частота] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 9; 89-91; 158-159; 228; 317; 339; 442; 498; 574.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Narati v abo o povid angl i fr narrative opovid vid lat narrare rozpovidati poyasnyuvati sukupnist pov yazanih mizh soboyu realnih chi vigadanih podij faktiv abo vrazhen yaki skladayut opovidnij tekst A takozh proces povidomlyannya takogo tekstu naraciya i metod vporyadkovuvannya diskursu Osobu kotra zdijsnyuye narativ nazivayut opovidachem naratorom Narativni knigiIstoriya terminaLatinskij termin narratio vid narrare poznachav do I stolittya n e chastinu promovi oratora yaka sliduvala za promovoyu tezisu Piznishe jogo pochali vzhivati v ritorici shodo promovi zagalom Etimologichno pov yazuyetsya z latinskim prikmetnikom gnarus znavec Vinikle vid narratio narrative bukvalno oznachaye opovid ta do seredini XX stolittya chasto vzhivalosya shodo syuzhetnih tekstiv mifiv legend eposiv romaniv tosho Interes do narativiv zris u 1970 1990 i roki na tli doslidzhen togo yaki sub yektivni sensi vnosit avtor do tekstu sho vidobrazhaye ob yektivni minuli podiyi Amerikanskij literaturnij kritik Fredrik Dzhejmson pisav sho Narativ centralna funkciya abo priklad lyudskogo rozumu Francuzkij filosof Zhan Fransua Liotar nazivav naraciyu najbilsh istotnoyu formoyu zvichajnogo piznannya Za jogo sposterezhennyami najprostishoyu formoyu naraciyi ye poyednannya imennika z diyeslovom Jomu zh nalezhit vvedenij u 1979 roci termin grandnarativ velikij narativ yakij poznachaye tekst sho zadaye sistemu ramok u yakij pishutsya okremi istorichni v shirokomu rozuminni teksti viznachayuchi sho vlasne ye istoriyeyu Doslidzhennya narativiv rozdililosya na nizku napryamiv teoriyi rosijskih formalistiv Volodimira Proppa ta Viktora Shklovskogo dialogichna teoriya narativu zapochatkovana Mihajlom Bahtinim teoriyi novoyi kritiki Richard Blekmar neoaristotelianski teoriyi Chikazka shkola Ronald Krejn psihoanalitichni teoriyi Kennet Berk Zhan Lakan Zigmund Frejd Karl Abragam germenevtichni ta fenomenologichni teoriyi Pol Riker strukturalistski semiotichni teoriyi Rolan Bart Algirdas Grejmas Klod Levi Stros Cvetan Todorov Gajden Vajt poststrukturalistski ta dekonstruktivistski teoriyi Zhak Derida Yaksho strukturalistska dumka 1970 1980 rokiv obmezhuvalis analizom tradicijnih abo hudozhnih tekstiv ta tehnik rozpovidi yak narativiv to vinikla paralelno naratologiya stverdzhuye rozpovidalnu prirodu i netekstualnih u tradicijnomu sensi ob yektiv nauk religij Taka dumka zdobula nazvu narativnij povorot danu Martinom Krajsvortom u 1992 roci spershu yak narrativist turn potim narrative turn V ukrayinskij kulturi koncepciyu povernennya velikih narativiv povernennya demiurgiv rozroblyayut filosofi ta pismenniki Oleg Guculyak ta Volodimir Yeshkilyev Zokrema voni vidali v 1998 r Povernennya demiurgiv Malu ukrayinsku enciklopediyu aktualnoyi literaturi Z 2004 r funkcionuye Institut strategichnogo analizu narativnih sistem 25 travnya 2015 u Wayback Machine Harakteristiki narativuGolovna funkciya narativu reprezentaciya odinichnoyi podiyi abo chislennih podij Narativ organizovuye lyudskij dosvid u skladenij zi znakiv tekst usnij pismovij chi utvorenij inshimi znakami napriklad zobrazhennyami Narativ protistavlyayetsya uyavlennyu yaksho pershij virazhayetsya v movi to uyavlennya vidbuvayetsya podumki j nedostupne inshim lyudyam Vin ye universalnim instrumentom yak dlya opovidannya tak i sprijnyattya znan i yih peredachi Narativom mozhe buti yak hudozhnij chi publicistichnij naukovij abo inshij slovesnij tekst tak i sistema znan mifologiya religijna chi naukova teoriya Perevazhno narativ vidobrazhaye hronologichnij poryadok togo sho vidbuvalosya v dijsnosti chi uyavi vid ranishogo do piznishogo Prote okremi chastini narativu mozhut mati inshij poryadok Napriklad tekst spochatku podaye piznishi podij pislya chogo zobrazhaye sho yim pereduvalo Ale v bud yakomu vipadku narativ podaye odni podiyi fakti j uyavlennya yak pidstavi dlya inshih Grandnarativi inakshe dominantni rozpovidi viznachayut zmist menshih narativiv a cherez nih sposobi organizaciyi kulturi ta socialnogo zhittya Napriklad dlya narativiv ukrayinskoyi istoriyi XX XXI stolit grandnarativom ye Istoriya Ukrayini Rusi Mihajla Grushevskogo Povidomlennya narativu zdijsnyuyetsya naratorom Rozdilyayutsya eksplicitnij ta implicitnij naratori Eksplicitnij ce osoba sho fizichno povidomlyaye narativ napriklad chitec chi reporter Takij narator neminuche nakladaye na povidomlennya vidbitok vlasnogo dosvidu Implicitnij narator ne isnuye bukvalno vin ye vidobrazhennyam u teksti poziciyi avtora sho povidomlyayetsya cherez personazhiv chi zvernennya samogo avtora do chitachiv sluhachiv abo glyadachiv Naraciya mozhe vikonuvatisya ne odnim naratorom a cherez yih nizku pervinnogo ta vtorinnogo naratoriv Div takozhSyuzhet OpovidPrimitki www etymonline com angl Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2020 Webster s Seventh New Collegiate Dictionary angl Springfield G amp C Merriam Company 1969 Yas O V 2012 Tradiciyi velikih istorichnih narativiv u svitli kulturnih epoh kincya XVIII XX st Ukrayinskij istorichnij zhurnal T 5 Porter Abbot H 2008 The Cambridge Introduction to Narrative angl Cambridge University Press s 1 Porter Abbot H 2008 The Cambridge Introduction to Narrative angl Cambridge University Press s 3 Liotar Zh F 1998 Sostoyanie postmoderna Per s fr N A Shmatko ros Moskva ALETEJYa Shelkovnikova Z B 2013 Narativnij povorot v lingvistici Lingvistika XXI stolittya s 195 200 Kreiswirth M 1992 Trusting the Tale the Narrativist Turn in the Human Sciences New Literary History Vol 23 3 History Politics and Culture Johns Hopkins University Press s 629 657 Routledge Encyclopedia of Narrative Theory Edited by David Herman Manfred Jahn and Marie Laure Ryan angl Routledge Taylor and Francis Group 2008 Sternberg Meir 1990 Poetics Today T 11 4 s 901 948 doi 10 2307 1773082 ISSN 0333 5372 Arhiv originalu za 26 bereznya 2020 Procitovano 5 travnya 2020 Bistrov Yakiv 1 kvitnya 2016 Biografichnij narativ u lingvokognitivnomu vimiri na materiali anglomovnoyi prozi XX pochatku XXI stolit Yakiv Bistrov s 167 176 DzherelaKazakov M Grand narativ u istoriyi 20 serpnya 2017 u Wayback Machine Spilne 2015 18 veresnya Yas O V Tradiciyi velikih istorichnih narativiv u svitli kulturnih epoh kincya XVIII XX st Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2012 5 Pochepcov G Narativ politichnij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 476 ISBN 978 966 611 818 2 Shelkovnikova Z B Narativnij povorot v lingvistici Lingvistika HHI stolittya 2013 2013 S 195 200 Posilannya89 91 158 159 228 317 339 442 498 574 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat2 page n9 mode 2up Malij narativ Narativ Opovid Podvijna logika narativu Referencijnij kod Rozpovidnij stil Sub yektivnij narativ Tretoosobovij narativ Chastota Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 9 89 91 158 159 228 317 339 442 498 574