Олекса́ндр Іва́нович Біла́ш (6 березня 1931, Градизьк, Глобинський район (нині — Полтавщина), Українська СРР — 6 травня 2003, Київ, Україна) — український композитор жанрів класичної та популярної музики, Народний артист СРСР, Герой України, (Лауреат Шевченківської премії).
Білаш Олександр Іванович | |
---|---|
Народився | 6 березня 1931[1] Градизьк, Глобинський район, Українська СРР, СРСР |
Помер | 6 травня 2003[1](72 роки) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | композитор, музичний педагог, поет, письменник, кінокомпозитор |
Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Заклад | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
Роки активності | 1956 — 2003 |
Жанр | пісня |
Нагороди | |
IMDb | ID 0082113 |
Сайт | composersukraine.org/index.php?id=2397 |
|
Життєпис
Народився 6 березня 1931 року в Градизьку (нині Глобинського району Полтавської області України) в музичній сім'ї: мати — Євдокія Андріївна, її вважали першою співачкою на сільських сходинах, а батько — Іван Опанасович — грав на балалайці, на гітарі і взагалі на всьому, що потрапляло до його рук.
У 1946 році прагнув вступити до Полтавського музичного училища, проте не був зарахований «через відсутність музичного слуху». Рік навчався в Київській музичній вечірній школі, де музику викладали брати Георгій і Платон Майбороди. Розвантажував вагони на станції, підробляв у школах, грав в ресторанах.
У 1948—1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка. У 1957 році закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) по класу композиції у М. М. Вілінського.
У 1956—1961 роках — викладач теорії музики Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Найбільш відомий як автор пісень (близько 500). Автор романсів, балад, опери «Гайдамаки» за поемою Тараса Шевченка, оперет, ораторій і музики до кінофільмів. Плідно співпрацював з Симфонічним оркестром Держтелерадіо України під керівництвом Вадима Гнєдаша. Майже всі його твори записані в фонд Українського радіо з цим оркестром. Творчість Білаша О.І. має яскраво виражену спадщину української пісенності. І як доказ того — його творчий здобуток.
Автор 9-ти поетичних збірок, в тому числі «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001). Написав музику до кінофільмів «Катя-Катюша», «Сон», «Роман і Франческа», «Небезпечні гастролі». Найпопулярнішими піснями автора вважають «Два кольори» та «Ясени», а також «Сніг на зеленому листі».
У 1976—1994 роках — голова правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1968 року — заступник голови правління Спілки композиторів Української РСР. Член Спілки письменників України (2000). З 1992 року — член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Один із засновників Українського фонду культури.
Помер 6 травня 2003 року в Києві після інсульту. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
В журналі «Перець» № 10 за 1975 рік покладено дружній жарж А. Арутюнянца, присвячений О. Білашу.
Нагороди та відзнаки
- Лауреат премії імені М. Островського (1967);
- Лауреат Всесоюзної премії Ленінського комсомолу (1968);
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969 року);
- Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1975);
- Народний артист УРСР (1977);
- Народний артист СРСР (1990);
- Герой України (2001).
Твори
Опери
- (за однойменною поемою Тараса Шевченка, 1965)
- моноопера (1971)
- моноопера (за однойменною поемою )
- (1985)
Ораторія
- «Вишневий вітер» (1989)
Оперети
- (1982)
- (1982)
- мюзикл «Пригоди Буратіно»
Для симфонічного оркестру
«Скерцо», «Весняна сюїта»(1959), балетна сюїта «Буратіно» (1961), поема «Павло Корчагін» (1965)
Для голосу у супроводі симфонічного оркестру
«Вокаліз» для мецо-сопрано в 5 частинах(1965)
Романси
- «Кленова алея», слова С. Щипачова.
- «Ви знаєте, як липа шелестить», слова П. Тичини.
- «Было так — я любил и страдал…», слова В. Висоцького (з музики до кінофільму «Небезпечні гастролі»).
Пісні
- , сл. Б. Олійника
- , сл. Д. Павличка
- «Два кольори», сл. Д. Павличка
- , сл. В. Юхимовича
- , сл. Б. Олійника
- , сл. О. Ситника
- , сл. М. Ткача
- , сл. М. Ткача
- , сл. А. Малишка
- «Ясени», сл. М. Ткача
- , сл. М. Ткача
- «Сніг на зеленому листі», сл. М Ткача
- «Ластівка», сл. М. Ткача
Музика для спектаклів і радіопередач
Написав музику до художнього біографічного фільму про Тараса Шевченка «Сон» (1964, режисер Володимир Денисенко, Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Побудована на українському народному мелосі, вона посилює емоційне звучання твору, сприяє глибшому розкриттю образу поета.
З цієї музики нині часто виконують, як окремий твір, пісню «Лелеченьки» (сл. Д. Павличка).
Музика для художніх кінофільмів
- 1960 — «Катя-Катюша»
- 1960 — «Роман і Франческа»
- 1962 — «Мовчать тільки статуї»
- 1962 — «Сейм виходить із берегів»
- 1964 — «Сон»
- 1966 — «Бур'ян»
- 1967 — «Київські мелодії»
- 1968 — «На Київському напрямку»
- 1969 — «Небезпечні гастролі» (увертюра, куплети Бенгальського, балада, романс)
- 1969 — «Важкий колос»
- 1970 — «Між високими хлібами»
- 1970 — «Чортова дюжина»
- 1971 — «Лада з країни берендеїв»
- 1973 — «Новосілля»
- 1973 — «До останньої хвилини»
- 1973 — «Повість про жінку»
- 1976 — «Дніпровський вітер» (кіноальманах — новели , ),
- 1983 — «Вир»
- 1985 — «Женихи»
Інше
«Величальна Полтаві» та «Полтавська полька», присвячені батьківщині композитора.
Громадська діяльність
Був одним з фундаторів Українського фонду культури
Джерела
- Білаш Олександр Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 67. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Золотий фонд української естради [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Довідник «Хто є хто в Україні». Видавництво «К. І.С».
- Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / За заг. ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. — Київ : Книги - XXI, 2007. — 464 с. — .
- Д.Павличко про пісню "Два кольори", фрагмент документального фільму виробництва «PRIME продюсерський центр»
- Д.Павличко про не підписанням Л.Кравчуком нового союзного договору, фрагмент документального фільму виробництва «PRIME продюсерський центр»
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Улас Золотоноша (29.01.2009). . Народна правда. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
- Діячі науки і культури України, 2007, с. 43-46.
- . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
- . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- Доповідь Бориса Олійника на урочистостях з нагоди 20-ліття Українського фонду культури [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.] borys-oliynik.info
Посилання
- Тексти пісень на музику Олександра Білаша [ 9 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Кроп Т. Хочу продовжити життя батькових творів / Тетяна Кроп // Україна молода. — 2011. — № 35-36 (4 бер.).
- Олександр Білаш [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.] // kinokolo.ua.
- сторінка на сайті НСКУ [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilash Oleksa ndr Iva novich Bila sh 6 bereznya 1931 Gradizk Globinskij rajon nini Poltavshina Ukrayinska SRR 6 travnya 2003 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij kompozitor zhanriv klasichnoyi ta populyarnoyi muziki Narodnij artist SRSR Geroj Ukrayini Laureat Shevchenkivskoyi premiyi Bilash Oleksandr IvanovichNarodivsya6 bereznya 1931 1931 03 06 1 Gradizk Globinskij rajon Ukrayinska SRR SRSRPomer6 travnya 2003 2003 05 06 1 72 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistkompozitor muzichnij pedagog poet pismennik kinokompozitorAlma materNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoZakladNacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla DragomanovaRoki aktivnosti1956 2003ZhanrpisnyaNagorodiPremiya imeni Petra ArtemenkaIMDbID 0082113Sajtcomposersukraine org index php id 2397 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPam yatnik Bilashu v Gradizku Vstanovleno navesni 2012 rokuMemorialna doshka na chest Oleksandra Ivanovicha Bilasha na vul Yevgena Chikalenka 8 u Kiyevi de vin zhiv i tvoriv Narodivsya 6 bereznya 1931 roku v Gradizku nini Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini v muzichnij sim yi mati Yevdokiya Andriyivna yiyi vvazhali pershoyu spivachkoyu na silskih shodinah a batko Ivan Opanasovich grav na balalajci na gitari i vzagali na vsomu sho potraplyalo do jogo ruk U 1946 roci pragnuv vstupiti do Poltavskogo muzichnogo uchilisha prote ne buv zarahovanij cherez vidsutnist muzichnogo sluhu Rik navchavsya v Kiyivskij muzichnij vechirnij shkoli de muziku vikladali brati Georgij i Platon Majborodi Rozvantazhuvav vagoni na stanciyi pidroblyav u shkolah grav v restoranah U 1948 1952 rokah navchavsya v Zhitomirskomu muzichnomu uchilishi im V S Kosenka U 1957 roci zakinchiv Kiyivsku konservatoriyu nini Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I Chajkovskogo po klasu kompoziciyi u M M Vilinskogo U 1956 1961 rokah vikladach teoriyi muziki Kiyivskogo pedagogichnogo institutu im M Gorkogo nini Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova Najbilsh vidomij yak avtor pisen blizko 500 Avtor romansiv balad operi Gajdamaki za poemoyu Tarasa Shevchenka operet oratorij i muziki do kinofilmiv Plidno spivpracyuvav z Simfonichnim orkestrom Derzhteleradio Ukrayini pid kerivnictvom Vadima Gnyedasha Majzhe vsi jogo tvori zapisani v fond Ukrayinskogo radio z cim orkestrom Tvorchist Bilasha O I maye yaskravo virazhenu spadshinu ukrayinskoyi pisennosti I yak dokaz togo jogo tvorchij zdobutok Avtor 9 ti poetichnih zbirok v tomu chisli Melodiya 1977 Mamine krilo 1999 Shuras 2001 Napisav muziku do kinofilmiv Katya Katyusha Son Roman i Francheska Nebezpechni gastroli Najpopulyarnishimi pisnyami avtora vvazhayut Dva kolori ta Yaseni a takozh Snig na zelenomu listi U 1976 1994 rokah golova pravlinnya Kiyivskoyi organizaciyi Spilki kompozitoriv Ukrayini Z 1968 roku zastupnik golovi pravlinnya Spilki kompozitoriv Ukrayinskoyi RSR Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini 2000 Z 1992 roku chlen Komitetu z Derzhavnih premij Ukrayini im T Shevchenka pri Kabineti Ministriv Ukrayini Odin iz zasnovnikiv Ukrayinskogo fondu kulturi Pomer 6 travnya 2003 roku v Kiyevi pislya insultu Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 52a V zhurnali Perec 10 za 1975 rik pokladeno druzhnij zharzh A Arutyunyanca prisvyachenij O Bilashu Nagorodi ta vidznakiLaureat premiyi imeni M Ostrovskogo 1967 Laureat Vsesoyuznoyi premiyi Leninskogo komsomolu 1968 Zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1969 roku Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni T G Shevchenka 1975 Narodnij artist URSR 1977 Narodnij artist SRSR 1990 Geroj Ukrayini 2001 TvoriOperi za odnojmennoyu poemoyu Tarasa Shevchenka 1965 monoopera 1971 monoopera za odnojmennoyu poemoyu 1985 Oratoriya Vishnevij viter 1989 Opereti 1982 1982 myuzikl Prigodi Buratino Dlya simfonichnogo orkestru Skerco Vesnyana syuyita 1959 baletna syuyita Buratino 1961 poema Pavlo Korchagin 1965 Dlya golosu u suprovodi simfonichnogo orkestru Vokaliz dlya meco soprano v 5 chastinah 1965 Romansi Klenova aleya slova S Shipachova Vi znayete yak lipa shelestit slova P Tichini Bylo tak ya lyubil i stradal slova V Visockogo z muziki do kinofilmu Nebezpechni gastroli Pisni sl B Olijnika sl D Pavlichka Dva kolori sl D Pavlichka sl V Yuhimovicha sl B Olijnika sl O Sitnika sl M Tkacha sl M Tkacha sl A Malishka Yaseni sl M Tkacha sl M Tkacha Snig na zelenomu listi sl M Tkacha Lastivka sl M TkachaMuzika dlya spektakliv i radioperedach Napisav muziku do hudozhnogo biografichnogo filmu pro Tarasa Shevchenka Son 1964 rezhiser Volodimir Denisenko Kiyivska kinostudiya hudozhnih filmiv imeni Oleksandra Dovzhenka Pobudovana na ukrayinskomu narodnomu melosi vona posilyuye emocijne zvuchannya tvoru spriyaye glibshomu rozkrittyu obrazu poeta Z ciyeyi muziki nini chasto vikonuyut yak okremij tvir pisnyu Lelechenki sl D Pavlichka Muzika dlya hudozhnih kinofilmiv 1960 Katya Katyusha 1960 Roman i Francheska 1962 Movchat tilki statuyi 1962 Sejm vihodit iz beregiv 1964 Son 1966 Bur yan 1967 Kiyivski melodiyi 1968 Na Kiyivskomu napryamku 1969 Nebezpechni gastroli uvertyura kupleti Bengalskogo balada romans 1969 Vazhkij kolos 1970 Mizh visokimi hlibami 1970 Chortova dyuzhina 1971 Lada z krayini berendeyiv 1973 Novosillya 1973 Do ostannoyi hvilini 1973 Povist pro zhinku 1976 Dniprovskij viter kinoalmanah noveli 1983 Vir 1985 Zhenihi Inshe Velichalna Poltavi ta Poltavska polka prisvyacheni batkivshini kompozitora Gromadska diyalnistBuv odnim z fundatoriv Ukrayinskogo fondu kulturiDzherelaBilash Oleksandr Ivanovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 67 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Zolotij fond ukrayinskoyi estradi 26 listopada 2016 u Wayback Machine Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini Vidavnictvo K I S Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Za zag red A P Kocura N V Teres Kiyiv Knigi XXI 2007 464 s ISBN 978 966 8653 95 7 D Pavlichko pro pisnyu Dva kolori fragment dokumentalnogo filmu virobnictva PRIME prodyuserskij centr D Pavlichko pro ne pidpisannyam L Kravchukom novogo soyuznogo dogovoru fragment dokumentalnogo filmu virobnictva PRIME prodyuserskij centr PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ulas Zolotonosha 29 01 2009 Narodna pravda Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 15 02 2020 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini 2007 s 43 46 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2021 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Dopovid Borisa Olijnika na urochistostyah z nagodi 20 littya Ukrayinskogo fondu kulturi 23 serpnya 2013 u Wayback Machine borys oliynik infoPosilannyaTeksti pisen na muziku Oleksandra Bilasha 9 lipnya 2008 u Wayback Machine Krop T Hochu prodovzhiti zhittya batkovih tvoriv Tetyana Krop Ukrayina moloda 2011 35 36 4 ber Oleksandr Bilash 24 bereznya 2012 u Wayback Machine kinokolo ua storinka na sajti NSKU 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine