Око́пи (колишня назва Око́пи Свято́ї Трі́йці, пол. Okopy Świętej Trójcy) — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Населення — 557 осіб (2001).
село Окопи | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61060290170077903 |
Основні дані | |
Засноване | 1692 |
Населення | 557 |
Територія | 1.541 км² |
Густота населення | 361.45 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48758 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 149 м |
Водойми | р. Збруч, Дністер |
Відстань до районного центру | 51 км |
Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
Відстань до залізничної станції | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 |
Карта | |
Окопи | |
Окопи | |
Мапа | |
Окопи у Вікісховищі |
Околиці Окопів — зона відпочинку, що належить до регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон». Неподалік від села розташована пам'ятка природи — Силурійські відклади в Окопах.
Назва
Перша назва поселення — «Окопи Гори Святої Трійці» — походила від того, що фортеця розташовувалася на горі Трійця. Теперішня назва — скорочена — від окіп «оборонна траншея».
Географія
Наддністрянське село Окопи розташоване в південно-західній частині України, на відстані 363 км від Києва, 127 км — від обласного центру міста Тернополя, за 40 км від міста Борщів та 26 км від міста Кам'янець-Подільський, на півострові, між річками Збруч та Дністер, на південному сході району на межі між Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою областями. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2002.
Окопи є найсхіднішим населеним пунктом Тернопільської області.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Окопи розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь Тернопільської області це один з найтепліших регіоні.
Історія
Поблизу Окопів виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури і фракійського гальштату. Трипільське поселення — одне з найраніших в Україні, матеріали розкопані тут датуються 5265-5269 рр. до н. е.
Замок, відомий в польській науковій літературі як Окопи Святої Трійці, побудований на місці давньоруського городища. Створювали цю твердиню за сприяння великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яна Яблоновського та воєводи київського Марціна Концького для блокування доріг, що вели до захопленого тоді турками Кам'янця.
25 березня 1692 року Яблоновський заклав перший камінь нової фортеці. 6 тижнів ціла армія насипала тут вали та будувала оборонні споруди. Вже на кінець жовтня будівництво було повністю завершене. Коронний гетьман Яблоновський Станіслав Ян назвав нову фортецю «Окопи Гори і Трійці — Блокада Кам'янця», згодом перейменував на «Окопи Святої Трійці». Креслення форту виконав М.Контський (зберігається у відділі рукописів Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника). 1-й комендант фортеці — полковник М.Брант.
1693 року гарнізон Окопів успішно воював із турецько-татарськими ордами; влітку того ж року відбив напад турецько-татарських військ під проводом Мустафа-аги.
1694 у Торуні (Польща) видали повість «Кам'янецька брама», присвячену форту.
У вересні 1699 року в Окопах відбувся сейм.
1700 населений пункт отримав магдебургію з правом щотижневих торгів і двох річних ярмарків. Того ж року Польща повернула собі Кам'янець-Подільський, і стратегічне значення Окопів різко зменшилося. Через нестачу коштів фортеця почала занепадати. 1769 року, переслідуючи барських конфедератів, її взяли російські війська під проводом генерала Ізмайлова.
Після переходу Галичини під владу Габсбурґів 1783 Окопи відвідав австрійський імператор Йосиф ІІ.
У 1870-х роках відомий львівський краєзнавець А. Шнайдер запропонував для Окопів проєкт герба із зображенням Святої Трійці (з натяком на давню назву містечка «Окопи Святої Трійці»). Проєкт не було затверджено; місцева громада користувалася «написовою» печаткою без герба (ЛНБ ім. В.Стефаника. - Відділ рукописів. - Ф. 144. - Оп. 7. - Спр. 1. - Арк. 17).
До 1914 року через Окопи пролягав кордон між Російською імперією й Австро-Угорщиною; від 1921 річкою Збруч пролягав кордон між СРСР та Польщею, річкою Дністер — з Румунією (2002, відновлено пам'ятний знак ; нині тут межа між Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою областями).
В Окопах 27 лютого 1918 УГА на чолі з командантом Осипом Микиткою перейшли р. Збруч і вирушили в напрямку м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) на допомогу військам УНР.
У міжвоєнний період діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села пережили голод.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2015 року належало до Вигодської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», затверджено склад Мельнице-Подільської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу Чортківського району.
22 січня 2022 року відбулася акція єднання делегацій Хмельниччини, Тернопільщини та Буковини з нагоди 103-ї річниці проголошення Акту Злуки українських земель на межі Тернопільщини. З нагоди святкування Дня Соборності України встановлено спільний рекорд України. За ініціативою голів Хмельниччини, Тернопільщини та Буковини, у селі Окопи, яке в давнину називалося містом Святої Трійці, на межі трьох областей, у місці, де колись проходив кордон трьох держав, засвічено найбільший в Україні трисвічник, виготовлений у формі Тризуба. Його розміри 750 см х 1,8 м. Свічі єдності запалили від Вифлеємського вогню, який передали українським громадам представники Пласту.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 588 осіб, з яких 268 чоловіків та 320 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 556 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Релігія
- церква святого великомученика Юрія Переможця (1867, мурована, ПЦУ);
- костел Пресвятої Трійці (1693);
- каплиця Святого Великомученика Юрія Переможця (1997, УГКЦ);
- дві каплички (2002 та 2004).
Пам'ятки
Збереглися дві брами: західна — Львівська і східна — Кам'янецька (реставровані 1905), залишки стіни дозорної вежі.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (кінець 1980-х), невеликий пам'ятний хрест на честь загиблих німецьких солдат, встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, аптека, 3 торговельні заклади.
Особистості
Уродженуі села:
- єврейський релігійний реформатор Бешт (Баал-Шем-Тов);
- польський історик Олександр Миколайович Прусевич.
Легенда
Неподалік Окоп, на Дністрі, лежить славне село Атаки. Така близькість двох топонімів привела до появи ще у Першу світову війну місцевої приказки про солдата, який:
|
Світлини
- Костел
- Вціліла скульптура в костелі
- Башта над р. Збруч, Окопи
- Земляні вали Фортеці Святої Трійці
- Львівська брама
- Фортеця Святої Трійці (руїни)
- Фортеця Святої Трійці
- Кам'янецька брама
- Пам'ятний хрест с. Окопи
- Окопи Земляні вали Фортеці Святої Трійці
- Дністер село Окопи
- Силурійські відклади
- Окопи, лівий берег р. Дністра, Силурійські відклади
- Річка Збруч біля села Окопи
Див. також
|
Примітки
- Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . depo.ua. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Дідич П., Клименко О., Пиндус Б., Уніят В. Окопи // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 660. — ..
- Okopy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 432. (пол.)
Посилання
- Окопи св. Трійці [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Замки України.
- Топографічні карти з розташуванням села [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- // Тіні Гардаріки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Okopi Oko pi kolishnya nazva Oko pi Svyato yi Tri jci pol Okopy Swietej Trojcy selo v Ukrayini u Melnice Podilskij selishnij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Naselennya 557 osib 2001 selo Okopi Kostel Presvyatoyi Trijci Kam yanecka brama Lvivska brama Panorama zi sela na Zbruch Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Melnice Podilska selishna gromada Kod KATOTTG UA61060290170077903 Osnovni dani Zasnovane 1692 Naselennya 557 Teritoriya 1 541 km Gustota naselennya 361 45 osib km Poshtovij indeks 48758 Telefonnij kod 380 3541 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 32 18 pn sh 26 25 42 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 149 m Vodojmi r Zbruch Dnister Vidstan do rajonnogo centru 51 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Ivane Puste Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 24 km Misceva vlada Adresa radi 48751 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Melnicya Podilska vul Kudrinecka bud 1 Karta Okopi Okopi Mapa Okopi u Vikishovishi Okolici Okopiv zona vidpochinku sho nalezhit do regionalnogo landshaftnogo parku Dnistrovskij kanjon Nepodalik vid sela roztashovana pam yatka prirodi Silurijski vidkladi v Okopah NazvaPersha nazva poselennya Okopi Gori Svyatoyi Trijci pohodila vid togo sho fortecya roztashovuvalasya na gori Trijcya Teperishnya nazva skorochena vid okip oboronna transheya GeografiyaKosmichnij znimok sela Okopi Naddnistryanske selo Okopi roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini na vidstani 363 km vid Kiyeva 127 km vid oblasnogo centru mista Ternopolya za 40 km vid mista Borshiv ta 26 km vid mista Kam yanec Podilskij na pivostrovi mizh richkami Zbruch ta Dnister na pivdennomu shodi rajonu na mezhi mizh Ternopilskoyu Hmelnickoyu i Cherniveckoyu oblastyami Cherez selo prohodit avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 2002 Okopi ye najshidnishim naselenim punktom Ternopilskoyi oblasti Klimat Dlya sela harakternij pomirno kontinentalnij klimat Okopi roztashovani u teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe pivden Ternopilskoyi oblasti ce odin z najteplishih regioni IstoriyaKam yanecka brama XIX stolittya Poblizu Okopiv viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi kulturi i frakijskogo galshtatu Tripilske poselennya odne z najranishih v Ukrayini materiali rozkopani tut datuyutsya 5265 5269 rr do n e Zamok vidomij v polskij naukovij literaturi yak Okopi Svyatoyi Trijci pobudovanij na misci davnoruskogo gorodisha Stvoryuvali cyu tverdinyu za spriyannya velikogo koronnogo getmana Rechi Pospolitoyi Stanislava Yana Yablonovskogo ta voyevodi kiyivskogo Marcina Konckogo dlya blokuvannya dorig sho veli do zahoplenogo todi turkami Kam yancya 25 bereznya 1692 roku Yablonovskij zaklav pershij kamin novoyi forteci 6 tizhniv cila armiya nasipala tut vali ta buduvala oboronni sporudi Vzhe na kinec zhovtnya budivnictvo bulo povnistyu zavershene Koronnij getman Yablonovskij Stanislav Yan nazvav novu fortecyu Okopi Gori i Trijci Blokada Kam yancya zgodom perejmenuvav na Okopi Svyatoyi Trijci Kreslennya fortu vikonav M Kontskij zberigayetsya u viddili rukopisiv Lvivskij nacionalnij naukovij biblioteci Ukrayini imeni Vasilya Stefanika 1 j komendant forteci polkovnik M Brant 1693 roku garnizon Okopiv uspishno voyuvav iz turecko tatarskimi ordami vlitku togo zh roku vidbiv napad turecko tatarskih vijsk pid provodom Mustafa agi Lvivska brama 1694 u Toruni Polsha vidali povist Kam yanecka brama prisvyachenu fortu U veresni 1699 roku v Okopah vidbuvsya sejm 1700 naselenij punkt otrimav magdeburgiyu z pravom shotizhnevih torgiv i dvoh richnih yarmarkiv Togo zh roku Polsha povernula sobi Kam yanec Podilskij i strategichne znachennya Okopiv rizko zmenshilosya Cherez nestachu koshtiv fortecya pochala zanepadati 1769 roku peresliduyuchi barskih konfederativ yiyi vzyali rosijski vijska pid provodom generala Izmajlova Pislya perehodu Galichini pid vladu Gabsburgiv 1783 Okopi vidvidav avstrijskij imperator Josif II U 1870 h rokah vidomij lvivskij krayeznavec A Shnajder zaproponuvav dlya Okopiv proyekt gerba iz zobrazhennyam Svyatoyi Trijci z natyakom na davnyu nazvu mistechka Okopi Svyatoyi Trijci Proyekt ne bulo zatverdzheno misceva gromada koristuvalasya napisovoyu pechatkoyu bez gerba LNB im V Stefanika Viddil rukopisiv F 144 Op 7 Spr 1 Ark 17 Do 1914 roku cherez Okopi prolyagav kordon mizh Rosijskoyu imperiyeyu j Avstro Ugorshinoyu vid 1921 richkoyu Zbruch prolyagav kordon mizh SRSR ta Polsheyu richkoyu Dnister z Rumuniyeyu 2002 vidnovleno pam yatnij znak nini tut mezha mizh Ternopilskoyu Hmelnickoyu i Cherniveckoyu oblastyami V Okopah 27 lyutogo 1918 UGA na choli z komandantom Osipom Mikitkoyu perejshli r Zbruch i virushili v napryamku m Kam yanec nini Kam yanec Podilskij Hmelnickoyi oblasti na dopomogu vijskam UNR Plan ukriplen Zamku Svyatoyi Trijci U mizhvoyennij period diyali Prosvita Ridna shkola Silskij gospodar ta inshi tovaristva Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela perezhili golod Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Do 2015 roku nalezhalo do Vigodskoyi silskoyi radi Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Melnice Podilskoyi selishnoyi gromadi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti zatverdzheno sklad Melnice Podilskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Borshivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Chortkivskogo rajonu 22 sichnya 2022 roku vidbulasya akciya yednannya delegacij Hmelnichchini Ternopilshini ta Bukovini z nagodi 103 yi richnici progoloshennya Aktu Zluki ukrayinskih zemel na mezhi Ternopilshini Z nagodi svyatkuvannya Dnya Sobornosti Ukrayini vstanovleno spilnij rekord Ukrayini Za iniciativoyu goliv Hmelnichchini Ternopilshini ta Bukovini u seli Okopi yake v davninu nazivalosya mistom Svyatoyi Trijci na mezhi troh oblastej u misci de kolis prohodiv kordon troh derzhav zasvicheno najbilshij v Ukrayini trisvichnik vigotovlenij u formi Trizuba Jogo rozmiri 750 sm h 1 8 m Svichi yednosti zapalili vid Vifleyemskogo vognyu yakij peredali ukrayinskim gromadam predstavniki Plastu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 588 osib z yakih 268 cholovikiv ta 320 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 556 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Religiyacerkva svyatogo velikomuchenika Yuriya Peremozhcya 1867 murovana PCU kostel Presvyatoyi Trijci 1693 kaplicya Svyatogo Velikomuchenika Yuriya Peremozhcya 1997 UGKC dvi kaplichki 2002 ta 2004 Pam yatkiKostel Zbereglisya dvi brami zahidna Lvivska i shidna Kam yanecka restavrovani 1905 zalishki stini dozornoyi vezhi Sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni kinec 1980 h nevelikij pam yatnij hrest na chest zagiblih nimeckih soldat vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini Socialna sferaPracyuyut ZOSh I stupenya klub biblioteka FAP apteka 3 torgovelni zakladi OsobistostiUrodzhenui sela yevrejskij religijnij reformator Besht Baal Shem Tov polskij istorik Oleksandr Mikolajovich Prusevich LegendaNepodalik Okop na Dnistri lezhit slavne selo Ataki Taka blizkist dvoh toponimiv privela do poyavi she u Pershu svitovu vijnu miscevoyi prikazki pro soldata yakij Pid chas atak sidiv u Okopah selo a koli rili okopi bigav v Ataki SvitliniKostel Vcilila skulptura v kosteli Bashta nad r Zbruch Okopi Zemlyani vali Forteci Svyatoyi Trijci Lvivska brama Fortecya Svyatoyi Trijci ruyini Fortecya Svyatoyi Trijci Kam yanecka brama Pam yatnij hrest s Okopi Okopi Zemlyani vali Forteci Svyatoyi Trijci Dnister selo Okopi Silurijski vidkladi Okopi livij bereg r Dnistra Silurijski vidkladi Richka Zbruch bilya sela OkopiDiv takozhFortecya Svyatoyi Trijci Zhvaneckij zamok Decentralizaciya Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiKrishuk M Toponimika Ternopilshini navchalno metodichnij posibnik Ternopil 2011 S 125 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv depo ua 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaDidich P Klimenko O Pindus B Uniyat V Okopi Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 660 ISBN 966 528 199 2 Okopy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 432 pol PosilannyaOkopi Borshivskij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Okopi Borshivskij rajon u Vikishovishi Okopi sv Trijci 3 serpnya 2019 u Wayback Machine Zamki Ukrayini Topografichni karti z roztashuvannyam sela 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tini Gardariki