Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ньо́ро (баньоро, руньоро) — народ групи банту, основне населення історичної області (королівства) Буньоро на території сучасної Уганди в Східній Африці.
| Ньоро Nyoro, Banyoro | |
|---|---|
 | |
| Кількість | бл. 0,7 млн осіб |
| Ареал |  Уганда: провінції Буньоро і Торо  ДР Конго |
| Близькі до: | ганда народи банту |
| Мова | руньоро |
| Релігія | християнство (протестантизм), традиційні культи (анімізм) |
Територія проживання і чисельність
Ньоро (одн. муньоро, мн. буньоро) проживають в Уганді (в районі оз. Альберт, стара назва Мобуту-Сесе-Секо), річок Вікторія-Ніл та Кафу), територіально це провінції (королівства) Буньоро та Торо і становить понад 6 % населення країни (1991) та Демократичній Республіці Конго.
Чисельність ньоро (оцінка, кін. 1990-х рр.) — бл. 700 тис. осіб, з низ у ДРК бл. 70 тис. осіб.
Мова і релігія
Розмовляють мовою руньоро, однією з мов банту.
Писемність руньоро — з кінця XIX ст. на основі латиниці.
Мовою руньоро ведуться радіопрограми, видаються преса й книги, навчаються діти в початковій школі.
За віросповіданням ньоро — переважно християни, зокрема протестанти і невелика частка — католики (Біблію перекладено у 1912 р.); є мусульмани та прибічники традиційних культів.
Історія і суспільство
Історично ньоро сформувались завдяки міграціям банту і нілотів у середині І-го тис. н. е.
У ХІІІ-XIV ст.ст. на межі скотарських і землеробських культур виникає державне утворення Кітара, яке стало засновком для утворення ближче до XVI—XVII ст.ст. держави Уньоро.
На чолі держави стояли верховний правитель (омукама) і рада старійшин (рукурето). Існувала досить чітка система військового і адміністративного поділу.
Починаючи з 1900 року частина держави Уньоро в складі Уганди зі збереженням статусу королівства і залишками місцевої влади.
Рештки старовинного укладу зберігались в колоніальний період до проголошення Угандою незалежності в 1962 році, окремі елементи існують і в теперішній час.
Традиційна соціальна організація — родові групи, керовані вождем.
Господарство і культура
Традиційні заняття людей ньоро — відгінне скотарство (горбатий зебу-санга) і ручне землеробство (елевсина, сорго, ямс, батат, банани; тепер також товарні чай і бавовник). Поширені рибальство і мисливство.
У ньоро було дуже розвинуте ковальство. Серед інших ремесел — гончарство і плетіння циновок і т.ін.
Традиційне поселення — крааль.
Традиційні вірування — культ предків і політеїзм з розвинутим пантеоном божеств.
Джерела, посилання і література
- Балезин А. С. Ньоро, Народы мира. Историко-этнографический справосник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 342
- Ньоро на www.joshuaproject.net (англ.)
- Баньоро на Face Music — History of Uganda (англ.)
- Roscoe J. The Bakitara or Banyoro., Camb., 1923 (англ.)
- Niakatura J.W. Aspects of Bunyoro customs & tradition., Nairobi, 1970 (англ.)
- Beattie J. The Nyoro State., Oxf., 1971 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
No ro banoro runoro narod grupi bantu osnovne naselennya istorichnoyi oblasti korolivstva Bunoro na teritoriyi suchasnoyi Ugandi v Shidnij Africi Noro Nyoro BanyoroKilkistbl 0 7 mln osibAreal Uganda provinciyi Bunoro i Toro DR KongoBlizki do ganda narodi bantuMovarunoroReligiyahristiyanstvo protestantizm tradicijni kulti animizm Teritoriya prozhivannya i chiselnistNoro odn munoro mn bunoro prozhivayut v Ugandi v rajoni oz Albert stara nazva Mobutu Sese Seko richok Viktoriya Nil ta Kafu teritorialno ce provinciyi korolivstva Bunoro ta Toro i stanovit ponad 6 naselennya krayini 1991 ta Demokratichnij Respublici Kongo Noro na etnichnij mapi Ugandi Chiselnist noro ocinka kin 1990 h rr bl 700 tis osib z niz u DRK bl 70 tis osib Mova i religiyaRozmovlyayut movoyu runoro odniyeyu z mov bantu Pisemnist runoro z kincya XIX st na osnovi latinici Movoyu runoro vedutsya radioprogrami vidayutsya presa j knigi navchayutsya diti v pochatkovij shkoli Za virospovidannyam noro perevazhno hristiyani zokrema protestanti i nevelika chastka katoliki Bibliyu perekladeno u 1912 r ye musulmani ta pribichniki tradicijnih kultiv Istoriya i suspilstvoIstorichno noro sformuvalis zavdyaki migraciyam bantu i nilotiv u seredini I go tis n e U HIII XIV st st na mezhi skotarskih i zemlerobskih kultur vinikaye derzhavne utvorennya Kitara yake stalo zasnovkom dlya utvorennya blizhche do XVI XVII st st derzhavi Unoro Na choli derzhavi stoyali verhovnij pravitel omukama i rada starijshin rukureto Isnuvala dosit chitka sistema vijskovogo i administrativnogo podilu Pochinayuchi z 1900 roku chastina derzhavi Unoro v skladi Ugandi zi zberezhennyam statusu korolivstva i zalishkami miscevoyi vladi Reshtki starovinnogo ukladu zberigalis v kolonialnij period do progoloshennya Ugandoyu nezalezhnosti v 1962 roci okremi elementi isnuyut i v teperishnij chas Tradicijna socialna organizaciya rodovi grupi kerovani vozhdem Gospodarstvo i kulturaTradicijni zanyattya lyudej noro vidginne skotarstvo gorbatij zebu sanga i ruchne zemlerobstvo elevsina sorgo yams batat banani teper takozh tovarni chaj i bavovnik Poshireni ribalstvo i mislivstvo U noro bulo duzhe rozvinute kovalstvo Sered inshih remesel goncharstvo i pletinnya cinovok i t in Tradicijne poselennya kraal Tradicijni viruvannya kult predkiv i politeyizm z rozvinutim panteonom bozhestv Dzherela posilannya i literaturaBalezin A S Noro Narody mira Istoriko etnograficheskij spravosnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 342 Noro na www joshuaproject net angl Banoro na Face Music History of Uganda angl Roscoe J The Bakitara or Banyoro Camb 1923 angl Niakatura J W Aspects of Bunyoro customs amp tradition Nairobi 1970 angl Beattie J The Nyoro State Oxf 1971 angl