Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наукові докази це en які служать для підтримки або заперечення науковій теорії чи гіпотези хоча вчені також використовую

Науковий доказ

Науковий доказ

Наукові докази — це [en], які служать для підтримки або заперечення науковій теорії чи гіпотези, хоча вчені також використовують докази іншими способами, наприклад, коли застосовують теорії до практичних проблем. Очікується, що такі докази будуть емпіричними, і їх можна інтерпретувати відповідно до наукових методів. Стандарти наукових доказів відрізняються залежно від сфери дослідження, але сила наукових доказів зазвичай базується на результатах статистичного аналізу та надійності наукового контролю. 

Принципи висновування

Припущення або переконання людини щодо зв'язку між спостереженнями та гіпотезою впливатимуть на те, чи сприйме ця особа спостереження як доказ. Ці припущення або переконання також впливатимуть на те, як людина використовує спостереження у якості доказів. Наприклад, очевидну відсутність руху Землі можна вважати доказом геоцентричної космології. Однак після того, як надано достатньо доказів геліоцентричної космології та пояснено явну відсутність руху, початкове спостереження зовсім не вважається доказом.

Коли раціональні спостерігачі мають різні передумови, вони можуть зробити різні висновки з одних і тих же наукових даних. Наприклад, Прістлі, працюючи з теорією флогістону, пояснив свої спостереження про розкладання оксиду ртуті за допомогою флогістону. Навпаки, Лавуазьє, розвиваючи теорію елементів, пояснив ті ж спостереження з посиланням на кисень. Зауважте, що причинно-наслідковий зв'язок між спостереженнями та гіпотезою не існує для того, щоб спостереження було прийнято як доказ, а скоріше причинно-наслідковий зв'язок надається особою, яка прагне встановити спостереження як доказ.

Більш формальним методом для характеристики ефекту фонових переконань є байєсівське висновування. У байєсівському висновуванні переконання виражаються у відсотках, що вказує на впевненість людини в них. Починається з початкової ймовірності (a prior), а потім оновлюється за допомогою теореми Байєса після спостереження свідчень. Як наслідок, два незалежні спостерігачі однієї події раціонально прийдуть до різних висновків, якщо їхні апріорні посилки (попередні спостереження, які також мають відношення до висновку) відрізняються. Однак, якщо їм дозволити спілкуватися один з одним, вони дійдуть згоди (згідно з [en]).

Важливість базових переконань у визначенні того, які спостереження є доказами, можна проілюструвати за допомогою дедуктивних міркувань, таких як силогізми. Якщо будь-яке з положень не визнається істинним, висновок також не буде прийнятим.

Корисність наукових доказів

Докладніше: Фальсифікаціонізм

Філософи, такі як Карл Р. Поппер, запропонували впливові теорії наукового методу, у яких наукові докази відіграють центральну роль. Підводячи підсумок, Поппер передбачає, що вчений творчо розробляє теорію, яка може бути сфальсифікована шляхом перевірки теорії доказами чи відомими фактами. Теорія Поппера представляє асиметрію, оскільки докази можуть довести хибність теорії, встановлюючи факти, які суперечать теорії. Навпаки, докази не можуть підтвердити правильність теорії, оскільки можуть існувати інші докази, які ще не були виявлені, але несумісні з теорією.

Філософські погляди проти наукових

У 20-му столітті багато філософів досліджували логічний зв'язок між доказовими твердженнями та гіпотезами, тоді як вчені зосереджувалися на тому, як генеруються дані, які використовуються для статистичного висновувовання.:S193Але, за словами філософа [en], до кінця 20-го століття філософи прийшли до розуміння того, що «є ключові особливості наукової практики, які не помічаються або неправильно описуються всіма подібними логічними поясненнями доказів, чи то гіпотетико-дедуктивними, чи байєсівськими, чи інстанційними.».:S194

У 20-му столітті існували різні філософські підходи до вирішення питання про те, чи можна вважати спостереження доказом; багато з них зосереджені на зв'язку між доказами та гіпотезою. У 1950-х роках Рудольф Карнап рекомендував розділяти такі підходи на три категорії: класифікаційний (чи підтверджують докази гіпотезу), порівняльний (чи докази підтверджують першу гіпотезу більше, ніж альтернативну гіпотезу) чи кількісний (ступінь, до якої дані підтверджують гіпотезу). Антологія 1983 року під редакцією [en] містила стислі виклади видатних філософів про наукові докази, зокрема Карла Гемпеля (про логіку підтвердження), [en] (про структуру наукової системи), [en] (про логіку відкриття), [en] ([en]]], про теорію проекції), Рудольфа Карнапа (про концепцію підтверджуючих доказів), [en] (про підтвердження та релевантність) і [en] (про відповідні докази). У 1990 році [en] навів чотири фактори (ясність даних, повторення іншими, узгодженість з результатами, отриманими альтернативними методами, і узгодженість з правдоподібними теоріями механізмів), які біологи використовували для вирішення суперечок щодо процедур і надійності доказів.

У 2001 році Ахінштейн опублікував власну книгу на цю тему під назвою «Книга доказів», в якій, серед інших тем, він розрізняв чотири концепції доказів: докази епістемічної ситуації (докази, що стосуються даної епістемічної ситуації), суб'єктивні докази (вважаються бути доказом конкретної особи в певний час), достовірний доказ (вагома причина вважати, що гіпотеза вірна) і потенційний доказ (вагома причина вважати, що гіпотеза є високоймовірною). Ахінштейн визначив усі свої концепції доказів у термінах потенційних доказів, оскільки будь-який інший вид доказів повинен бути принаймні потенційним доказом, і він стверджував, що вчені переважно шукають достовірні докази, але вони також використовують інші концепції доказів, які спираються на відмінну концепцію ймовірності, і Ахінштейн протиставив цю концепцію ймовірності попереднім імовірнісним теоріям доказів, таким як байєсівська, карнапівська та частотна.

Простота є одним із загальних філософських критеріїв для наукових теорій. На основі філософського припущення сильної тези Черча-Тюрінга було висунуто припущення про математичний критерій для оцінки доказів, причому цей критерій схожий на ідею бритви Оккама про те, що найпростіший вичерпний опис доказів є, швидше за все, правильним. Він формально стверджує: «Ідеальний принцип стверджує, що апріорна ймовірність, пов'язана з гіпотезою, повинна бути задана алгоритмічною універсальною ймовірністю, а сума логарифму універсальної ймовірності моделі і логарифму ймовірності даних, наданих моделлю, повинна зводитись до мінімуму». Однак деякі філософи (зокрема, [en], Маріо Бунхе, [en] і [en]) прийняли скептичну або дефляційну точку зору на роль простоти в науці, різними способами стверджуючи, що її значення було надмірно підкреслено.

Наголос на перевірці гіпотез як суті науки є поширеним як серед учених, так і серед філософів. Однак філософи зауважили, що перевірка гіпотез шляхом зіткнення їх з новими доказами не пояснює всіх способів, якими вчені використовують докази. Наприклад, коли Гейгер і Марсден розсіювали альфа-частинки крізь тонку золоту фольгу, отримані дані дозволили їх експериментальному консультанту Ернесту Резерфорду вперше дуже точно обчислити масу та розмір атомного ядра. Резерфорд використовував дані для розробки нової моделі атома, а не лише для перевірки існуючої гіпотези; таке використання доказів для створення нових гіпотез іноді називають [en] (за Ч. С. Пірсом). Методолог із соціальних наук [en], який протягом усієї своєї кар'єри наголошував на перевірці гіпотез, пізніше все більше наголошував, що суть науки полягає «не в експерименті як такому», а натомість у ітераційній конкуренції «правдоподібних конкуруючих гіпотез», процесі, у якому у будь-який момент фаза може починатися доказів або може починатися з гіпотези. Інші вчені та філософи наголошували на центральній ролі питань і проблем у використанні даних і гіпотез.

Поняття наукового доказу

Хоча фраза «науковий доказ» часто використовується в популярних ЗМІ, багато вчених і філософів стверджують, що насправді не існує такого поняття, як [en] доказ. Наприклад, Карл Поппер якось писав, що «в емпіричних науках, які єдині можуть надати нам інформацію про світ, у якому ми живемо, доказів не існує, якщо ми маємо на увазі під „доказом“ аргумент, який раз і назавжди встановлює істинність теорії». Альберт Ейнштейн сказав:

Науковому теоретику не позаздриш. Бо Природа, а точніше експеримент, невблаганний і не дуже доброзичливий суддя його праці. Ніколи не сказано «так» теорії. У найбільш сприятливих випадках він говорить «Можливо», а в переважній більшості випадків просто «Ні». Якщо експеримент узгоджується з теорією, це означає для останньої «Можливо», а якщо не узгоджується, то означає «Ні». Ймовірно, кожна теорія колись відчує своє «Ні» — більшість теорій незабаром після зачаття.

Однак, на відміну від ідеального безпомилкового доказу, на практиці можна сказати, що теорії доведені відповідно до певного [en], який використовується в даному дослідженні. У цьому обмеженому значенні доказ — це високий ступінь прийняття теорії після процесу дослідження та критичної оцінки відповідно до стандартів наукової спільноти.

Див. також

 

Примітки

  1. Taper, Mark L.; Lele, Subhash (2004). The nature of scientific evidence: a forward-looking synthesis. У Taper, Mark L.; Lele, Subhash (ред.). The nature of scientific evidence: statistical, philosophical, and empirical considerations. Chicago: University of Chicago Press. с. 527–551 (547). doi:10.7208/chicago/9780226789583.003.0016. ISBN . OCLC 54461920. Scientific evidence is generally taken to be anything tending to refute or confirm a hypothesis.
  2. Boyd, Nora Mills; (14 червня 2021). Theory and observation in science. У (ред.). Stanford Encyclopedia of Philosophy. «Discussions about empirical evidence have tended to focus on epistemological questions regarding its role in theory testing … even though empirical evidence also plays important and philosophically interesting roles in other areas including scientific discovery, the development of experimental tools and techniques, and the application of scientific theories to practical problems.»
  3. Longino, Helen (March 1979). Philosophy of Science, Vol. 46. с. 37—42.
  4. Thomas S. Kuhn, The Structure of Scientific Revolution, 2nd Ed. (1970).
  5. William Talbott «Bayesian Epistemology» Accessed May 13, 2007.
  6. Thomas Kelly «Evidence». Accessed May 13, 2007.
  7. George Kenneth Stone, «Evidence in Science»(1966)
  8. Karl R. Popper, «The Logic of Scientific Discovery» (1959).
  9. Reference Manual on Scientific Evidence, 2nd Ed. (2000), p. 71. Accessed Feb 21, 2020. see: the 3rd edition of Reference Manual on Scientific Evidence
  10. (September 2000). Experimental practice and an error statistical account of evidence. . 67 (Supplement): S193—S207. doi:10.1086/392819. JSTOR 188668. S2CID 61281250. A question regularly posed by scientists and philosophers of science is: When do empirical data provide a good test of, or reliable evidence for, a scientific hypothesis? Despite this shared interest, the considerations scientists appeal to in answering it are markedly different from those invoked in philosophical accounts of evidence and confirmation. Mayo's paper was part of the symposium «Evidence, data generation, and scientific practice: toward a reliabilist philosophy of experiment» at the 1998 biennial meetings of the . See also Achinstein's contribution to the symposium: (2000). Why philosophical theories of evidence are (and ought to be) ignored by scientists. . 67 (Supplement): S180—S192. doi:10.1086/392818. JSTOR 188667. S2CID 120774584.
  11. (1962). Logical foundations of probability (вид. 2nd). Chicago: University of Chicago Press. с. 462. ISBN . OCLC 372957.
  12. Achinstein, ред. (1983). The concept of evidence. Oxford readings in philosophy. Oxford; New York: Oxford University Press. ISBN .
  13. (1990). Scientific evidence: creating and evaluating experimental instruments and research techniques. PSA: Proceedings of the Biennial Meeting of the Philosophy of Science Association. 1990 (1): 559–572 (561). doi:10.1086/psaprocbienmeetp.1990.1.192732. JSTOR 192732.
  14. McArthur, Dan (August 2003). Book review: Peter Achinstein, The book of evidence. . 23 (4): 235—237. Achinstein's four concepts are also summarized in: (2014). Evidence. У Curd, Martin; Psillos, Stathis (ред.). The Routledge companion to philosophy of science. Routledge philosophy companions (вид. 2nd). London; New York: Routledge. с. 381—392. doi:10.4324/9780203744857. ISBN . OCLC 824535995.
  15. Baker, Alan (20 грудня 2016). Simplicity. У (ред.). Stanford Encyclopedia of Philosophy.
  16. ; (March 2000). Minimum description length induction, Bayesianism, and Kolmogorov complexity (PDF). . 46 (2): 446—464. arXiv:cs/9901014. doi:10.1109/18.825807. See also Chapter 5 in: Li, Ming; Vitányi, Paul (2019). An introduction to Kolmogorov complexity and its applications. Texts in computer science (вид. 4th). Cham: Springer-Verlag. doi:10.1007/978-3-030-11298-1. ISBN . OCLC 1106165074.
  17. Fitzpatrick, Simon (2013). Simplicity in the philosophy of science. . See especially Sections 1b and 4c.
  18. For example: Schindler, Samuel (2018). Testability and non–ad hocness. Theoretical virtues in science: uncovering reality through theory. Cambridge, UK; New York: Cambridge University Press. с. 6—7. doi:10.1017/9781108381352. ISBN . No other criterion of a good scientific theory is as widely recognized as the falsifiability or testability of a theory—not only within the philosophy of science, but also way beyond it. And: Understanding Science 101: Testing scientific ideas. undsci.berkeley.edu. . Testing hypotheses and theories is at the core of the process of science.
  19. Boyd, Nora Mills; (14 червня 2021). Theory and observation in science. У (ред.). Stanford Encyclopedia of Philosophy. «Discussions about empirical evidence have tended to focus on epistemological questions regarding its role in theory testing … even though empirical evidence also plays important and philosophically interesting roles in other areas including scientific discovery, the development of experimental tools and techniques, and the application of scientific theories to practical problems.»
  20. ; Toombs, Ethan (2005). Atoms, categorization and conceptual change. У Cohen, Henri; Lefebvre, Claire (ред.). Handbook of categorization in cognitive science. Amsterdam: Elsevier. с. 243–254 (253). doi:10.1016/B978-008044612-7/50065-2. ISBN . OCLC 60667797. The features of abductive prototypes are hypothesized in order to explain observations, as when Rutherford inferred that the mass of an atom is concentrated in a very small region in order to explain why alpha particles pass through gold foil. Abductive prototypes can change dramatically when new data require revision of hypotheses concerning explanatory features. This is just what happened to the concept of an atom when the experiments of Thompson and Rutherford revealed the divisibility of atoms. Rutherford's interpretation of the Geiger–Marsden experiment is also mentioned as an example of abduction in: (2014). On interpretation. The nature of scientific thinking: on interpretation, explanation, and understanding. Houndmills, Basingstoke, Hampshire; New York: . с. 60—84. doi:10.1057/9781137389831_3. ISBN . OCLC 870285649.
  21. Campbell, Donald T. (1984) «Foreword». In (2018). Case study research: design and methods (вид. 6th). Los Angeles: . с. xiii—xiv. ISBN . OCLC 983826254. More and more I have come to the conclusion that the core of the scientific method is not experimentation per se but rather the strategy connoted by the phrase 'plausible rival hypotheses'. This strategy may start its puzzle solving with evidence, or it may start with hypothesis. Rather than presenting this hypothesis or evidence in the context-independent manner of positivistic confirmation (or even of postpositivistic corroboration), it is presented instead in extended networks of implications that (although never complete) are nonetheless crucial to its scientific evaluation. This strategy includes making explicit other implications of the hypothesis for other available data and reporting how these fit. It also includes seeking out rival explanations of the focal evidence and examining their plausibility. The plausibility of these rivals is usually reduced by ramification extinction, that is, by looking at their other implications on other data sets and seeing how well these fit. This idea is further discussed in several chapters in: Bickman, Leonard, ред. (2000). Donald Campbell's legacy. Thousand Oaks, CA: . OCLC 42603382.
  22. For example: Thematic issue: Scientific method as a problem-solving and question-answering technique: Vol. 47, No. 1 of Synthese. April 1981. One article from the issue is: Nickles, Thomas (April 1981). What is a problem that we may solve it?. . 47 (1): 85—118. doi:10.1007/BF01064267. JSTOR 20115620. Data sometimes do not constitute the problem (or the primary problem) but serve chiefly as evidence that a problem (or at least a deeper problem) exists. See also: Nickles, Thomas (1988). Questioning and problems in philosophy of science: problem-solving versus directly truth-seeking epistemologies. У Meyer, Michel (ред.). Questions and questioning. Grundlagen der Kommunikation = Foundations of communication. Berlin; New York: . с. 43—67. doi:10.1515/9783110864205.43. ISBN . And from a scientist's perspective: (14 травня 2015). The big unanswered questions. The Huffington Post. Процитовано 15 травня 2015.
  23. See, for example, Greenpeace co-founder: No scientific proof humans are dominant cause of warming climate. Fox News Channel. 28 лютого 2014. Процитовано 19 березня 2014.
  24. (2011). (вид. 5th). Routledge. с. 229—230. ISBN .
  25. Theobald, Douglas (1999–2012). 29+ Evidences for Macroevolution. TalkOrigins Archive. Процитовано 19 березня 2014.
  26. Gaither, Carl (2009). Gaither's Dictionary of Scientific Quotations. New York: Springer. с. 1602. ISBN .
  27. ; Zhang, Nanning (May 2013). The epistemology of scientific evidence. Artificial Intelligence and Law. 21 (2): 173–219 (214). doi:10.1007/s10506-012-9132-9. Traditional epistemology established knowledge on the basis of a false concept—true belief. On our theory, scientific evidence should be based on a process of justifying the agent's reasonable acceptance of a hypothesis in an inquiry that ends in proof. We have shown in section V how this procedure can be modeled using the Carneades Argumentation System. Any proposition that cannot be proved in an inquiry to an appropriate standard of proof following this kind of epistemological procedure is not acceptable as knowledge.
  28. (2016). Argument evaluation and evidence. Law, governance and technology series. Т. 23. Cham; New York: Springer-Verlag. с. 224. doi:10.1007/978-3-319-19626-8. ISBN . OCLC 919080389. To say that something is knowledge, it is important that the proposition claimed as knowledge be based on evidence of a kind that reaches a level where the proposition passes beyond the level of being accepted as true because it is based on evidence. Only when it is proved by a certain kind of evidence, that is sufficient for the discipline, or more generally the context in which the proposition was claimed, can something be properly said to be knowledge. The standard has to be high enough in a scientific inquiry to minimize the possibility that the proposition accepted as true will later have to be retracted.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naukovi dokazi ce en yaki sluzhat dlya pidtrimki abo zaperechennya naukovij teoriyi chi gipotezi hocha vcheni takozh vikoristovuyut dokazi inshimi sposobami napriklad koli zastosovuyut teoriyi do praktichnih problem Ochikuyetsya sho taki dokazi budut empirichnimi i yih mozhna interpretuvati vidpovidno do naukovih metodiv Standarti naukovih dokaziv vidriznyayutsya zalezhno vid sferi doslidzhennya ale sila naukovih dokaziv zazvichaj bazuyetsya na rezultatah statistichnogo analizu ta nadijnosti naukovogo kontrolyu Principi visnovuvannyaPripushennya abo perekonannya lyudini shodo zv yazku mizh sposterezhennyami ta gipotezoyu vplivatimut na te chi sprijme cya osoba sposterezhennya yak dokaz Ci pripushennya abo perekonannya takozh vplivatimut na te yak lyudina vikoristovuye sposterezhennya u yakosti dokaziv Napriklad ochevidnu vidsutnist ruhu Zemli mozhna vvazhati dokazom geocentrichnoyi kosmologiyi Odnak pislya togo yak nadano dostatno dokaziv geliocentrichnoyi kosmologiyi ta poyasneno yavnu vidsutnist ruhu pochatkove sposterezhennya zovsim ne vvazhayetsya dokazom Koli racionalni sposterigachi mayut rizni peredumovi voni mozhut zrobiti rizni visnovki z odnih i tih zhe naukovih danih Napriklad Pristli pracyuyuchi z teoriyeyu flogistonu poyasniv svoyi sposterezhennya pro rozkladannya oksidu rtuti za dopomogoyu flogistonu Navpaki Lavuazye rozvivayuchi teoriyu elementiv poyasniv ti zh sposterezhennya z posilannyam na kisen Zauvazhte sho prichinno naslidkovij zv yazok mizh sposterezhennyami ta gipotezoyu ne isnuye dlya togo shob sposterezhennya bulo prijnyato yak dokaz a skorishe prichinno naslidkovij zv yazok nadayetsya osoboyu yaka pragne vstanoviti sposterezhennya yak dokaz Bilsh formalnim metodom dlya harakteristiki efektu fonovih perekonan ye bajyesivske visnovuvannya U bajyesivskomu visnovuvanni perekonannya virazhayutsya u vidsotkah sho vkazuye na vpevnenist lyudini v nih Pochinayetsya z pochatkovoyi jmovirnosti a prior a potim onovlyuyetsya za dopomogoyu teoremi Bajyesa pislya sposterezhennya svidchen Yak naslidok dva nezalezhni sposterigachi odniyeyi podiyi racionalno prijdut do riznih visnovkiv yaksho yihni apriorni posilki poperedni sposterezhennya yaki takozh mayut vidnoshennya do visnovku vidriznyayutsya Odnak yaksho yim dozvoliti spilkuvatisya odin z odnim voni dijdut zgodi zgidno z en Vazhlivist bazovih perekonan u viznachenni togo yaki sposterezhennya ye dokazami mozhna proilyustruvati za dopomogoyu deduktivnih mirkuvan takih yak silogizmi Yaksho bud yake z polozhen ne viznayetsya istinnim visnovok takozh ne bude prijnyatim Korisnist naukovih dokazivDokladnishe Falsifikacionizm Filosofi taki yak Karl R Popper zaproponuvali vplivovi teoriyi naukovogo metodu u yakih naukovi dokazi vidigrayut centralnu rol Pidvodyachi pidsumok Popper peredbachaye sho vchenij tvorcho rozroblyaye teoriyu yaka mozhe buti sfalsifikovana shlyahom perevirki teoriyi dokazami chi vidomimi faktami Teoriya Poppera predstavlyaye asimetriyu oskilki dokazi mozhut dovesti hibnist teoriyi vstanovlyuyuchi fakti yaki superechat teoriyi Navpaki dokazi ne mozhut pidtverditi pravilnist teoriyi oskilki mozhut isnuvati inshi dokazi yaki she ne buli viyavleni ale nesumisni z teoriyeyu Filosofski poglyadi proti naukovihU 20 mu stolitti bagato filosofiv doslidzhuvali logichnij zv yazok mizh dokazovimi tverdzhennyami ta gipotezami todi yak vcheni zoseredzhuvalisya na tomu yak generuyutsya dani yaki vikoristovuyutsya dlya statistichnogo visnovuvovannya S193 Ale za slovami filosofa en do kincya 20 go stolittya filosofi prijshli do rozuminnya togo sho ye klyuchovi osoblivosti naukovoyi praktiki yaki ne pomichayutsya abo nepravilno opisuyutsya vsima podibnimi logichnimi poyasnennyami dokaziv chi to gipotetiko deduktivnimi chi bajyesivskimi chi instancijnimi S194 U 20 mu stolitti isnuvali rizni filosofski pidhodi do virishennya pitannya pro te chi mozhna vvazhati sposterezhennya dokazom bagato z nih zoseredzheni na zv yazku mizh dokazami ta gipotezoyu U 1950 h rokah Rudolf Karnap rekomenduvav rozdilyati taki pidhodi na tri kategoriyi klasifikacijnij chi pidtverdzhuyut dokazi gipotezu porivnyalnij chi dokazi pidtverdzhuyut pershu gipotezu bilshe nizh alternativnu gipotezu chi kilkisnij stupin do yakoyi dani pidtverdzhuyut gipotezu Antologiya 1983 roku pid redakciyeyu en mistila stisli vikladi vidatnih filosofiv pro naukovi dokazi zokrema Karla Gempelya pro logiku pidtverdzhennya en pro strukturu naukovoyi sistemi en pro logiku vidkrittya en en pro teoriyu proekciyi Rudolfa Karnapa pro koncepciyu pidtverdzhuyuchih dokaziv en pro pidtverdzhennya ta relevantnist i en pro vidpovidni dokazi U 1990 roci en naviv chotiri faktori yasnist danih povtorennya inshimi uzgodzhenist z rezultatami otrimanimi alternativnimi metodami i uzgodzhenist z pravdopodibnimi teoriyami mehanizmiv yaki biologi vikoristovuvali dlya virishennya superechok shodo procedur i nadijnosti dokaziv U 2001 roci Ahinshtejn opublikuvav vlasnu knigu na cyu temu pid nazvoyu Kniga dokaziv v yakij sered inshih tem vin rozriznyav chotiri koncepciyi dokaziv dokazi epistemichnoyi situaciyi dokazi sho stosuyutsya danoyi epistemichnoyi situaciyi sub yektivni dokazi vvazhayutsya buti dokazom konkretnoyi osobi v pevnij chas dostovirnij dokaz vagoma prichina vvazhati sho gipoteza virna i potencijnij dokaz vagoma prichina vvazhati sho gipoteza ye visokojmovirnoyu Ahinshtejn viznachiv usi svoyi koncepciyi dokaziv u terminah potencijnih dokaziv oskilki bud yakij inshij vid dokaziv povinen buti prinajmni potencijnim dokazom i vin stverdzhuvav sho vcheni perevazhno shukayut dostovirni dokazi ale voni takozh vikoristovuyut inshi koncepciyi dokaziv yaki spirayutsya na vidminnu koncepciyu jmovirnosti i Ahinshtejn protistaviv cyu koncepciyu jmovirnosti poperednim imovirnisnim teoriyam dokaziv takim yak bajyesivska karnapivska ta chastotna Prostota ye odnim iz zagalnih filosofskih kriteriyiv dlya naukovih teorij Na osnovi filosofskogo pripushennya silnoyi tezi Chercha Tyuringa bulo visunuto pripushennya pro matematichnij kriterij dlya ocinki dokaziv prichomu cej kriterij shozhij na ideyu britvi Okkama pro te sho najprostishij vicherpnij opis dokaziv ye shvidshe za vse pravilnim Vin formalno stverdzhuye Idealnij princip stverdzhuye sho apriorna jmovirnist pov yazana z gipotezoyu povinna buti zadana algoritmichnoyu universalnoyu jmovirnistyu a suma logarifmu universalnoyi jmovirnosti modeli i logarifmu jmovirnosti danih nadanih modellyu povinna zvoditis do minimumu Odnak deyaki filosofi zokrema en Mario Bunhe en i en prijnyali skeptichnu abo deflyacijnu tochku zoru na rol prostoti v nauci riznimi sposobami stverdzhuyuchi sho yiyi znachennya bulo nadmirno pidkresleno Nagolos na perevirci gipotez yak suti nauki ye poshirenim yak sered uchenih tak i sered filosofiv Odnak filosofi zauvazhili sho perevirka gipotez shlyahom zitknennya yih z novimi dokazami ne poyasnyuye vsih sposobiv yakimi vcheni vikoristovuyut dokazi Napriklad koli Gejger i Marsden rozsiyuvali alfa chastinki kriz tonku zolotu folgu otrimani dani dozvolili yih eksperimentalnomu konsultantu Ernestu Rezerfordu vpershe duzhe tochno obchisliti masu ta rozmir atomnogo yadra Rezerford vikoristovuvav dani dlya rozrobki novoyi modeli atoma a ne lishe dlya perevirki isnuyuchoyi gipotezi take vikoristannya dokaziv dlya stvorennya novih gipotez inodi nazivayut en za Ch S Pirsom Metodolog iz socialnih nauk en yakij protyagom usiyeyi svoyeyi kar yeri nagoloshuvav na perevirci gipotez piznishe vse bilshe nagoloshuvav sho sut nauki polyagaye ne v eksperimenti yak takomu a natomist u iteracijnij konkurenciyi pravdopodibnih konkuruyuchih gipotez procesi u yakomu u bud yakij moment faza mozhe pochinatisya dokaziv abo mozhe pochinatisya z gipotezi Inshi vcheni ta filosofi nagoloshuvali na centralnij roli pitan i problem u vikoristanni danih i gipotez Ponyattya naukovogo dokazuHocha fraza naukovij dokaz chasto vikoristovuyetsya v populyarnih ZMI bagato vchenih i filosofiv stverdzhuyut sho naspravdi ne isnuye takogo ponyattya yak en dokaz Napriklad Karl Popper yakos pisav sho v empirichnih naukah yaki yedini mozhut nadati nam informaciyu pro svit u yakomu mi zhivemo dokaziv ne isnuye yaksho mi mayemo na uvazi pid dokazom argument yakij raz i nazavzhdi vstanovlyuye istinnist teoriyi Albert Ejnshtejn skazav Naukovomu teoretiku ne pozazdrish Bo Priroda a tochnishe eksperiment nevblagannij i ne duzhe dobrozichlivij suddya jogo praci Nikoli ne skazano tak teoriyi U najbilsh spriyatlivih vipadkah vin govorit Mozhlivo a v perevazhnij bilshosti vipadkiv prosto Ni Yaksho eksperiment uzgodzhuyetsya z teoriyeyu ce oznachaye dlya ostannoyi Mozhlivo a yaksho ne uzgodzhuyetsya to oznachaye Ni Jmovirno kozhna teoriya kolis vidchuye svoye Ni bilshist teorij nezabarom pislya zachattya Odnak na vidminu vid idealnogo bezpomilkovogo dokazu na praktici mozhna skazati sho teoriyi dovedeni vidpovidno do pevnogo en yakij vikoristovuyetsya v danomu doslidzhenni U comu obmezhenomu znachenni dokaz ce visokij stupin prijnyattya teoriyi pislya procesu doslidzhennya ta kritichnoyi ocinki vidpovidno do standartiv naukovoyi spilnoti Div takozh Anekdotichni svidchennya Naukovi dokazi zakon Nauka DumkaPrimitkiTaper Mark L Lele Subhash 2004 The nature of scientific evidence a forward looking synthesis U Taper Mark L Lele Subhash red The nature of scientific evidence statistical philosophical and empirical considerations Chicago University of Chicago Press s 527 551 547 doi 10 7208 chicago 9780226789583 003 0016 ISBN 0226789551 OCLC 54461920 Scientific evidence is generally taken to be anything tending to refute or confirm a hypothesis Boyd Nora Mills 14 chervnya 2021 Theory and observation in science U red Stanford Encyclopedia of Philosophy Discussions about empirical evidence have tended to focus on epistemological questions regarding its role in theory testing even though empirical evidence also plays important and philosophically interesting roles in other areas including scientific discovery the development of experimental tools and techniques and the application of scientific theories to practical problems Longino Helen March 1979 Philosophy of Science Vol 46 s 37 42 Thomas S Kuhn The Structure of Scientific Revolution 2nd Ed 1970 William Talbott Bayesian Epistemology Accessed May 13 2007 Thomas Kelly Evidence Accessed May 13 2007 George Kenneth Stone Evidence in Science 1966 Karl R Popper The Logic of Scientific Discovery 1959 Reference Manual on Scientific Evidence 2nd Ed 2000 p 71 Accessed Feb 21 2020 see the 3rd edition of Reference Manual on Scientific Evidence September 2000 Experimental practice and an error statistical account of evidence 67 Supplement S193 S207 doi 10 1086 392819 JSTOR 188668 S2CID 61281250 A question regularly posed by scientists and philosophers of science is When do empirical data provide a good test of or reliable evidence for a scientific hypothesis Despite this shared interest the considerations scientists appeal to in answering it are markedly different from those invoked in philosophical accounts of evidence and confirmation Mayo s paper was part of the symposium Evidence data generation and scientific practice toward a reliabilist philosophy of experiment at the 1998 biennial meetings of the See also Achinstein s contribution to the symposium 2000 Why philosophical theories of evidence are and ought to be ignored by scientists 67 Supplement S180 S192 doi 10 1086 392818 JSTOR 188667 S2CID 120774584 1962 Logical foundations of probability vid 2nd Chicago University of Chicago Press s 462 ISBN 978 0226093437 OCLC 372957 Achinstein red 1983 The concept of evidence Oxford readings in philosophy Oxford New York Oxford University Press ISBN 0198750625 1990 Scientific evidence creating and evaluating experimental instruments and research techniques PSA Proceedings of the Biennial Meeting of the Philosophy of Science Association 1990 1 559 572 561 doi 10 1086 psaprocbienmeetp 1990 1 192732 JSTOR 192732 McArthur Dan August 2003 Book review Peter Achinstein The book of evidence 23 4 235 237 Achinstein s four concepts are also summarized in 2014 Evidence U Curd Martin Psillos Stathis red The Routledge companion to philosophy of science Routledge philosophy companions vid 2nd London New York Routledge s 381 392 doi 10 4324 9780203744857 ISBN 9780415518741 OCLC 824535995 Baker Alan 20 grudnya 2016 Simplicity U red Stanford Encyclopedia of Philosophy March 2000 Minimum description length induction Bayesianism and Kolmogorov complexity PDF 46 2 446 464 arXiv cs 9901014 doi 10 1109 18 825807 See also Chapter 5 in Li Ming Vitanyi Paul 2019 An introduction to Kolmogorov complexity and its applications Texts in computer science vid 4th Cham Springer Verlag doi 10 1007 978 3 030 11298 1 ISBN 978 3030112974 OCLC 1106165074 Fitzpatrick Simon 2013 Simplicity in the philosophy of science See especially Sections 1b and 4c For example Schindler Samuel 2018 Testability and non ad hocness Theoretical virtues in science uncovering reality through theory Cambridge UK New York Cambridge University Press s 6 7 doi 10 1017 9781108381352 ISBN 978 1108422260 No other criterion of a good scientific theory is as widely recognized as the falsifiability or testability of a theory not only within the philosophy of science but also way beyond it And Understanding Science 101 Testing scientific ideas undsci berkeley edu Testing hypotheses and theories is at the core of the process of science Boyd Nora Mills 14 chervnya 2021 Theory and observation in science U red Stanford Encyclopedia of Philosophy Discussions about empirical evidence have tended to focus on epistemological questions regarding its role in theory testing even though empirical evidence also plays important and philosophically interesting roles in other areas including scientific discovery the development of experimental tools and techniques and the application of scientific theories to practical problems Toombs Ethan 2005 Atoms categorization and conceptual change U Cohen Henri Lefebvre Claire red Handbook of categorization in cognitive science Amsterdam Elsevier s 243 254 253 doi 10 1016 B978 008044612 7 50065 2 ISBN 0080446124 OCLC 60667797 The features of abductive prototypes are hypothesized in order to explain observations as when Rutherford inferred that the mass of an atom is concentrated in a very small region in order to explain why alpha particles pass through gold foil Abductive prototypes can change dramatically when new data require revision of hypotheses concerning explanatory features This is just what happened to the concept of an atom when the experiments of Thompson and Rutherford revealed the divisibility of atoms Rutherford s interpretation of the Geiger Marsden experiment is also mentioned as an example of abduction in 2014 On interpretation The nature of scientific thinking on interpretation explanation and understanding Houndmills Basingstoke Hampshire New York s 60 84 doi 10 1057 9781137389831 3 ISBN 978 1137389824 OCLC 870285649 Campbell Donald T 1984 Foreword In 2018 Case study research design and methods vid 6th Los Angeles s xiii xiv ISBN 978 1506336169 OCLC 983826254 More and more I have come to the conclusion that the core of the scientific method is not experimentation per se but rather the strategy connoted by the phrase plausible rival hypotheses This strategy may start its puzzle solving with evidence or it may start with hypothesis Rather than presenting this hypothesis or evidence in the context independent manner of positivistic confirmation or even of postpositivistic corroboration it is presented instead in extended networks of implications that although never complete are nonetheless crucial to its scientific evaluation This strategy includes making explicit other implications of the hypothesis for other available data and reporting how these fit It also includes seeking out rival explanations of the focal evidence and examining their plausibility The plausibility of these rivals is usually reduced by ramification extinction that is by looking at their other implications on other data sets and seeing how well these fit This idea is further discussed in several chapters in Bickman Leonard red 2000 Donald Campbell s legacy Thousand Oaks CA OCLC 42603382 For example Thematic issue Scientific method as a problem solving and question answering technique Vol 47 No 1 of Synthese April 1981 One article from the issue is Nickles Thomas April 1981 What is a problem that we may solve it 47 1 85 118 doi 10 1007 BF01064267 JSTOR 20115620 Data sometimes do not constitute the problem or the primary problem but serve chiefly as evidence that a problem or at least a deeper problem exists See also Nickles Thomas 1988 Questioning and problems in philosophy of science problem solving versus directly truth seeking epistemologies U Meyer Michel red Questions and questioning Grundlagen der Kommunikation Foundations of communication Berlin New York s 43 67 doi 10 1515 9783110864205 43 ISBN 3110106809 And from a scientist s perspective 14 travnya 2015 The big unanswered questions The Huffington Post Procitovano 15 travnya 2015 See for example Greenpeace co founder No scientific proof humans are dominant cause of warming climate Fox News Channel 28 lyutogo 2014 Procitovano 19 bereznya 2014 2011 vid 5th Routledge s 229 230 ISBN 978 1136700323 Theobald Douglas 1999 2012 29 Evidences for Macroevolution TalkOrigins Archive Procitovano 19 bereznya 2014 Gaither Carl 2009 Gaither s Dictionary of Scientific Quotations New York Springer s 1602 ISBN 978 0 387 49575 0 Zhang Nanning May 2013 The epistemology of scientific evidence Artificial Intelligence and Law 21 2 173 219 214 doi 10 1007 s10506 012 9132 9 Traditional epistemology established knowledge on the basis of a false concept true belief On our theory scientific evidence should be based on a process of justifying the agent s reasonable acceptance of a hypothesis in an inquiry that ends in proof We have shown in section V how this procedure can be modeled using the Carneades Argumentation System Any proposition that cannot be proved in an inquiry to an appropriate standard of proof following this kind of epistemological procedure is not acceptable as knowledge 2016 Argument evaluation and evidence Law governance and technology series T 23 Cham New York Springer Verlag s 224 doi 10 1007 978 3 319 19626 8 ISBN 9783319196268 OCLC 919080389 To say that something is knowledge it is important that the proposition claimed as knowledge be based on evidence of a kind that reaches a level where the proposition passes beyond the level of being accepted as true because it is based on evidence Only when it is proved by a certain kind of evidence that is sufficient for the discipline or more generally the context in which the proposition was claimed can something be properly said to be knowledge The standard has to be high enough in a scientific inquiry to minimize the possibility that the proposition accepted as true will later have to be retracted

Дата публікації:
Топ