Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Народо вці або українофі ли суспільно політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямк

Народовецький рух

Народовецький рух

Народо́вці, або українофі́ли, — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті. Ідеологічно народовці були опонентами галицьких москвофілів.

Проводила культурно-освітницьку роботу, організувала Товариство імені Шевченка у Львові (1873), українські інституції «Просвіта», «Руська Бесіда» та ін.

У 1899 народовці з частиною радикалів організували Українську національно-демократичну партію, яка відіграла основну роль в уряді ЗУНР. З 1919 року ця партія стала називатися «Українська трудова партія». 1925 року ввійшла до Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).

Створення

Народовський рух виник на ґрунті ідей національного відродження, започаткованих «Руською Трійцею» та Кирило-Мефодіївським братством, і сформувався під впливом творчості Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова.

Сформувалася на противагу консервативній політичній течії — москвофільству, в основі якого лежала культурна і політична переорієнтація частини української інтелігенції, особливо духовенства, на Російську імперію.

Громадські діяння

Виходячи з того, що українці — це окрема нація, яка проживала на території від Кавказу до Карпат, виступали за єдність всіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. На початку своєї діяльності народовці проводили значну культурницьку роботу ліберального напряму. Організаційними центрами народовського руху стали редакції журналів: «Вечерниці» (1862—1863), «Мета» (1863—1864), «Нива» (1865), «Русалка» (1866).

До народовців належали переважно представники української інтелігенції — письменники, вчителі, лікарі, юристи, студенти. Група письменників, педагогів і громадських діячів, зокрема, Сидір Воробкевич, Володимир Шашкевич, Ксенофонт Климкович, Федір Заревич, Кость Горбаль, Данило Танячкевич, Корнило Устиянович — організували на зразок київської Громади студентські та учнівські організації (громади) у навчальних закладах Галичини. Через діяльність громад, в яких їх учасники вивчали українську літературу та історію, збирали етнографічний і фольклорний матеріал, влаштовували літературні вечори і концерти, народовці прагнули пробудити національну самосвідомість в української молоді.

Використовуючи нові конституційні закони, прийняті австро-угорським урядом, народовці заснували ряд культурно-освітніх товариств «Руська Бесіда» (1861), а при них — український театр (1864), «Просвіту» (1868). Вони відкривали читальні, бібліотеки, видавали твори українських письменників, шкільні підручники, влаштовували театральні вистави та щорічні Шевченкові вечори-концерти. У 1873 у Львові, при фінансовій і моральній підтримці меценатів з Наддніпрянської України, виникло Літературно-Наукове Товариство ім. Т.Шевченка, яке в 1892 реорганізувалося в Наукове Товариство ім. Т.Шевченка.

Політична діяльність

Поштовхом до початку активної політичної діяльності народовців стали вибори 1879 року до Галицького сейму, на яких русини, очолювані москвофільською Руською Радою, змогли послати тільки трьох своїх представників.

Нову роботу народовці розпочали з видання двох політичних часописів: «Батьківщина» (1879) і «Діло» (1880). Серед керівництва цих видань були головні ідеологи народовців: Володимир Барвінський, Володимир Навроцький, Олександр Огоновський, Юліан Романчук, Анатоль Вахнянин, Дем'ян Гладилович та ін.

На сеймових виборах навесні 1883 русини (українці) під проводом «Головного Руського Комітету Виборчого» виступили єдиним списком, де були представлені як «Руська Рада», так і народовці. Завдяки цьому народовці зуміли збільшити своє представництво у сеймі (5 послів на місце одного).

1885 — народовці створили нову політичну організацію — Народну Раду.

«Нова ера»

Наростаючий український національно-визвольний рух, в якому основну роль відігравали народовці, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Російською імперією, примушували австрійський уряд шукати шляхи врегулювання українсько-польських відносин у Галичині. 1890 р. лідери Юліан Романчук, Сильвестр Сембратович, Олександр Барвінський при посередництві Володимира Антоновича уклали з польськими політичними колами і австрійським урядом компромісну угоду, яка отримала назву «Нової ери». Від імені уряду намісник Галичини граф Казімеж Бадені пообіцяв надати кілька депутатських місць у парламенті, запровадити українську мову в судах і адміністративних органах, відкрити три українські гімназії, утворити кафедру української історії і другу кафедру української літератури у Львівському університеті, отримати право на створення страхового товариства «Дністер» та ін., видання українською мовою урядової газети «Народний Часопис». За ці незначні поступки Ю. Романчук від імені частини народовців заявив про підтримку політики австрійської держави, проголосив «нову еру» у польсько-українських відносинах в Королівстві Галичини та Володимирії.

У 1890 році значна частина народовців об'єдналася в Русько-Українську Радикальну Партію, яка різко засудила політику «нової ери» і продовжила опозиційну боротьбу. 1894 р. частина народовців на чолі з Ю. Романчуком перейшла до опозиції. На позиціях «нової ери» залишився митрополит С. Сембратович і невелика група народовців, на чолі з О. Барвінським і Анатолем Вахнянином, які висунули гасло «Краще щось, ніж нічого». Це крило народовців пізніше оформилось у Християнсько-Суспільну Партію.

У 1899 р. основна маса народовців з частиною радикалів утворили Українську Національно-Демократичну Партію (відіграла основну роль в уряді ЗУНР). З 1919 р. ця партія стала називатися «Національно-Трудова Партія». В 1925 р. ввійшла до Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).

Поширення

Під впливом українців Галичини народовецький рух розгорнувся у Герцогстві Буковина і Закарпатті. В середині 1880-х років у діяльності народовецьких організацій на Буковині («Руській Бесіді» і «Руській Раді») активну участь брали Юрій Федькович, Є.Пігуляк, Іван Тимінський, Омелян Попович та ін. Національно-культурне відродження на Закарпатті в кінці 19 на початку 20 ст. відбувалось під ідеологічним впливом народовців, ідеї яких відстоювали такі визначні громадсько-політичні діячі на цих українських землях, як Василь Чопей, Августин Волошин, Юрій Жаткович, Гіядор Стрипський та ін.

Див. також

Примітки

  1. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 кл. — С. 113.
  2. Александер Стефанович. Спомини про перший вибір посла Романчука в Калуши р. 1883 [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Дїло. — 1913. — 7 червня.
  3. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.

Джерела та література

Народовці
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Narodo vci abo ukrayinofi li suspilno politichna techiya sered molodoyi zahidnoukrayinskoyi inteligenciyi liberalnogo napryamku zahidnoukrayinskih ukrayinofiliv sho vinikla v 1860 h v Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi Gercogstvi Bukovina ta Zakarpatti Ideologichno narodovci buli oponentami galickih moskvofiliv Provodila kulturno osvitnicku robotu organizuvala Tovaristvo imeni Shevchenka u Lvovi 1873 ukrayinski instituciyi Prosvita Ruska Besida ta in U 1899 narodovci z chastinoyu radikaliv organizuvali Ukrayinsku nacionalno demokratichnu partiyu yaka vidigrala osnovnu rol v uryadi ZUNR Z 1919 roku cya partiya stala nazivatisya Ukrayinska trudova partiya 1925 roku vvijshla do Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya UNDO StvorennyaNarodovskij ruh vinik na grunti idej nacionalnogo vidrodzhennya zapochatkovanih Ruskoyu Trijceyu ta Kirilo Mefodiyivskim bratstvom i sformuvavsya pid vplivom tvorchosti Tarasa Shevchenka Pantelejmona Kulisha Mikoli Kostomarova Sformuvalasya na protivagu konservativnij politichnij techiyi moskvofilstvu v osnovi yakogo lezhala kulturna i politichna pereoriyentaciya chastini ukrayinskoyi inteligenciyi osoblivo duhovenstva na Rosijsku imperiyu Gromadski diyannyaVihodyachi z togo sho ukrayinci ce okrema naciya yaka prozhivala na teritoriyi vid Kavkazu do Karpat vistupali za yednist vsih ukrayinskih zemel ta rozvitok yedinoyi ukrayinskoyi movi na osnovi narodnoyi govirki Na pochatku svoyeyi diyalnosti narodovci provodili znachnu kulturnicku robotu liberalnogo napryamu Organizacijnimi centrami narodovskogo ruhu stali redakciyi zhurnaliv Vechernici 1862 1863 Meta 1863 1864 Niva 1865 Rusalka 1866 Do narodovciv nalezhali perevazhno predstavniki ukrayinskoyi inteligenciyi pismenniki vchiteli likari yuristi studenti Grupa pismennikiv pedagogiv i gromadskih diyachiv zokrema Sidir Vorobkevich Volodimir Shashkevich Ksenofont Klimkovich Fedir Zarevich Kost Gorbal Danilo Tanyachkevich Kornilo Ustiyanovich organizuvali na zrazok kiyivskoyi Gromadi studentski ta uchnivski organizaciyi gromadi u navchalnih zakladah Galichini Cherez diyalnist gromad v yakih yih uchasniki vivchali ukrayinsku literaturu ta istoriyu zbirali etnografichnij i folklornij material vlashtovuvali literaturni vechori i koncerti narodovci pragnuli probuditi nacionalnu samosvidomist v ukrayinskoyi molodi Vikoristovuyuchi novi konstitucijni zakoni prijnyati avstro ugorskim uryadom narodovci zasnuvali ryad kulturno osvitnih tovaristv Ruska Besida 1861 a pri nih ukrayinskij teatr 1864 Prosvitu 1868 Voni vidkrivali chitalni biblioteki vidavali tvori ukrayinskih pismennikiv shkilni pidruchniki vlashtovuvali teatralni vistavi ta shorichni Shevchenkovi vechori koncerti U 1873 u Lvovi pri finansovij i moralnij pidtrimci mecenativ z Naddnipryanskoyi Ukrayini viniklo Literaturno Naukove Tovaristvo im T Shevchenka yake v 1892 reorganizuvalosya v Naukove Tovaristvo im T Shevchenka Politichna diyalnistPoshtovhom do pochatku aktivnoyi politichnoyi diyalnosti narodovciv stali vibori 1879 roku do Galickogo sejmu na yakih rusini ocholyuvani moskvofilskoyu Ruskoyu Radoyu zmogli poslati tilki troh svoyih predstavnikiv Novu robotu narodovci rozpochali z vidannya dvoh politichnih chasopisiv Batkivshina 1879 i Dilo 1880 Sered kerivnictva cih vidan buli golovni ideologi narodovciv Volodimir Barvinskij Volodimir Navrockij Oleksandr Ogonovskij Yulian Romanchuk Anatol Vahnyanin Dem yan Gladilovich ta in Na sejmovih viborah navesni 1883 rusini ukrayinci pid provodom Golovnogo Ruskogo Komitetu Viborchogo vistupili yedinim spiskom de buli predstavleni yak Ruska Rada tak i narodovci Zavdyaki comu narodovci zumili zbilshiti svoye predstavnictvo u sejmi 5 posliv na misce odnogo 1885 narodovci stvorili novu politichnu organizaciyu Narodnu Radu Nova era Narostayuchij ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh v yakomu osnovnu rol vidigravali narodovci zagostrennya vidnosin mizh Avstro Ugorshinoyu i Rosijskoyu imperiyeyu primushuvali avstrijskij uryad shukati shlyahi vregulyuvannya ukrayinsko polskih vidnosin u Galichini 1890 r lideri Yulian Romanchuk Silvestr Sembratovich Oleksandr Barvinskij pri poserednictvi Volodimira Antonovicha uklali z polskimi politichnimi kolami i avstrijskim uryadom kompromisnu ugodu yaka otrimala nazvu Novoyi eri Vid imeni uryadu namisnik Galichini graf Kazimezh Badeni poobicyav nadati kilka deputatskih misc u parlamenti zaprovaditi ukrayinsku movu v sudah i administrativnih organah vidkriti tri ukrayinski gimnaziyi utvoriti kafedru ukrayinskoyi istoriyi i drugu kafedru ukrayinskoyi literaturi u Lvivskomu universiteti otrimati pravo na stvorennya strahovogo tovaristva Dnister ta in vidannya ukrayinskoyu movoyu uryadovoyi gazeti Narodnij Chasopis Za ci neznachni postupki Yu Romanchuk vid imeni chastini narodovciv zayaviv pro pidtrimku politiki avstrijskoyi derzhavi progolosiv novu eru u polsko ukrayinskih vidnosinah v Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi U 1890 roci znachna chastina narodovciv ob yednalasya v Rusko Ukrayinsku Radikalnu Partiyu yaka rizko zasudila politiku novoyi eri i prodovzhila opozicijnu borotbu 1894 r chastina narodovciv na choli z Yu Romanchukom perejshla do opoziciyi Na poziciyah novoyi eri zalishivsya mitropolit S Sembratovich i nevelika grupa narodovciv na choli z O Barvinskim i Anatolem Vahnyaninom yaki visunuli gaslo Krashe shos nizh nichogo Ce krilo narodovciv piznishe oformilos u Hristiyansko Suspilnu Partiyu U 1899 r osnovna masa narodovciv z chastinoyu radikaliv utvorili Ukrayinsku Nacionalno Demokratichnu Partiyu vidigrala osnovnu rol v uryadi ZUNR Z 1919 r cya partiya stala nazivatisya Nacionalno Trudova Partiya V 1925 r vvijshla do Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya UNDO PoshirennyaPid vplivom ukrayinciv Galichini narodoveckij ruh rozgornuvsya u Gercogstvi Bukovina i Zakarpatti V seredini 1880 h rokiv u diyalnosti narodoveckih organizacij na Bukovini Ruskij Besidi i Ruskij Radi aktivnu uchast brali Yurij Fedkovich Ye Pigulyak Ivan Timinskij Omelyan Popovich ta in Nacionalno kulturne vidrodzhennya na Zakarpatti v kinci 19 na pochatku 20 st vidbuvalos pid ideologichnim vplivom narodovciv ideyi yakih vidstoyuvali taki viznachni gromadsko politichni diyachi na cih ukrayinskih zemlyah yak Vasil Chopej Avgustin Voloshin Yurij Zhatkovich Giyador Stripskij ta in Div takozhUkrayinofilstvo Gromadi tovaristva Hlopomani Ukrayinske nacionalne vidrodzhennya Ukrayinskij nacionalizm Ukrayinizaciya Ukrayinskij disidentskij ruh v SRSRPrimitkiIstoriya Ukrayini u viznachennyah tablicyah i shemah 7 9 kl S 113 Aleksander Stefanovich Spomini pro pershij vibir posla Romanchuka v Kalushi r 1883 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Dyilo 1913 7 chervnya Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 27 listopada 2013 Dzherela ta literaturaNarodovci u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Stefanovich Aleksander Spomini pro pershij vibir posla Romanchuka v Kalushi r 1883 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Dyilo 1913 7 chervnya Yani shin B M Narodovci 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 197 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaNarodovci Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 100 101

Дата публікації:
Топ