Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мі́лівці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
| село Мілівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Жванецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 408 |
| Площа | 0,934 км² |
| Густота населення | 436,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32378 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°38′23″ пн. ш. 26°18′02″ сх. д. / 48.63972° пн. ш. 26.30056° сх. д.Координати: 48°38′23″ пн. ш. 26°18′02″ сх. д. / 48.63972° пн. ш. 26.30056° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32360, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Слобідка-Рихтівська |
| Карта | |
  Мілівці | |
 Мілівці | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Подільське село Мілівці розташувалося на півострові на лівому березі Збруча, з протилежного берегу знаходиться гарний лісовий масив. Село за 24 кілометрів автодорогами від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат
Мілівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління.
Історія
Перша письмова згадка про село датується 2 вересня 1424 року як «Myleyoweze».
Певний час населений пункт мав багато спільного із сусідніми Кудринцями. Частина Мілівців на річці Збруч у XVIII столітті належала кудринецькому маєтку Гуменецьких, а друга частина — кам'янецькій римсько-католицькій капітулі. Коли Поділля приєднали до імперської Росії, другу частину села капітулів подарували Браницькій, яка її досить швидко продала.
У 1820 році в Мілівцях мали частини Франциск Арцишевський, Сев. Лукановський та Петро Залевський — загалом вони мали 96 кріпаків.
В минулому столітті Мілівці складали окрему парафію з греко-католицькою Вознесенською церквою. Церква тут існувала вже в 1715 році, з цього часу збереглася метрична книга. У 1740—1759 роках будівля церкви була з дерева. Парафіян було у 1740 — 40, у 1759 році — 52, в 1790 — 280 тих, що сповідалися та 174, що не сповідалися. Дворів налічувалося 52. У 1790 року церква згоріла, на її місті звели невелику капличку. З дозволу Михайла Радевича каплиця була освячена в церкву. У 1840 році Мілівці об'єднали з Кудринцями в одну парафію.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
У 1890 році функціонувала церковно-парафіяльна школа.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. У селі проходив кордон до 1939 року по річці Збруч, так з 1 листопада 1926 по 1 листопада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
У 1938 році почали зводити Кам’янець-Подільський укріплений район, один з ДОТів знаходиться на околиці села, до війни збудували 158 фортифікаційних об’єктів. До 1939 року в Мілівцях існувала прикордонна застава, жили прикордонники.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
У 1959 році перед початком укрупнення територій Мілівецьку сільську раду приєднали до Слобідсько-Рихтівської.
З 1991 року в складі незалежної України.
Новий храм святого Пантелеймона, освячений в 2010 році, збудували за кошти парафіян.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду створило умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.
Один з останніх пам’ятників Леніну в області знесли в селі Мілівці 12 вересня 2021 року.
Населення
Населення становить 408 осіб станом на 2001 рік.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Об'єкти соціальної сфери
У селі є психоневрологічний інтернат при в'їзді в населений пункт. Спецзаклад на березі Збруча з'явився в 1951 році. Будинок для інвалідів війни, був розташований в приміщенні колишньої прикордонної застави, що діяла в Мілівцях до 1940 року. Перших поселенців прийняли в листопаді 1952 року. Це були одинокі інваліди, які потребували стороннього догляду та опіки. Протягом 20 років інтернат знаходився в статусі будинку для інвалідів. За цей час його територія значно розширилася, було збудовано новий корпус. У 1971 році заклад перепрофілювали у психоневрологічний інтернат, а його пацієнтками стали жінки з різними психоневрологічними захворюваннями.
Релігія
Селі діють:
- Церква Святого Пантелеймона
- Церква ЄХБ «Голос Спасіння»
Відомі люди
У селі проживав після війни і похований ветеран Другої Світової Війни гвардії старшина Іван Олександрович Кравченко, 1914 р.н., нагороджений двома медалями "За відвагу".
У селі народилися Дмитро Дем'янович Мороз (1912—1982) — редактор газети «Прапор Жовтня» (1955—1959), Віктор Миколайович Федорчук (10 вересня 1948) — кандидат психологічних наук, проректор із навчально-методичної роботи в Кам'янець-Подільському державному університеті.
За материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку присвоїли почесне звання «Мати-героїня»: Марфі Василівні Борщевській — матері п'яти дітей, с. Мілівці Кам'янець-Подільського району.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
-
![image]()
Церква Святого Пантелеймона -
![image]()
Клуб -
![image]()
Збруч біля села
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- На Хмельниччині знесли останній пам’ятник Леніну
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi livci selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti selo Milivci Cerkva Svyatogo PantelejmonaCerkva Svyatogo Pantelejmona Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij Gromada Zhvanecka silska gromada Osnovni dani Naselennya 408 Plosha 0 934 km Gustota naselennya 436 83 osib km Poshtovij indeks 32378 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 38 23 pn sh 26 18 02 sh d 48 63972 pn sh 26 30056 sh d 48 63972 26 30056 Koordinati 48 38 23 pn sh 26 18 02 sh d 48 63972 pn sh 26 30056 sh d 48 63972 26 30056 Misceva vlada Adresa radi 32360 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Slobidka Rihtivska Karta Milivci Milivci Mapa Milivci u VikishovishiGeografiyaPodilske selo Milivci roztashuvalosya na pivostrovi na livomu berezi Zbrucha z protilezhnogo beregu znahoditsya garnij lisovij masiv Selo za 24 kilometriv avtodorogami vid mista Kam yanec Podilskij Klimat Milivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 2 veresnya 1424 roku yak Myleyoweze Pevnij chas naselenij punkt mav bagato spilnogo iz susidnimi Kudrincyami Chastina Milivciv na richci Zbruch u XVIII stolitti nalezhala kudrineckomu mayetku Gumeneckih a druga chastina kam yaneckij rimsko katolickij kapituli Koli Podillya priyednali do imperskoyi Rosiyi drugu chastinu sela kapituliv podaruvali Branickij yaka yiyi dosit shvidko prodala U 1820 roci v Milivcyah mali chastini Francisk Arcishevskij Sev Lukanovskij ta Petro Zalevskij zagalom voni mali 96 kripakiv V minulomu stolitti Milivci skladali okremu parafiyu z greko katolickoyu Voznesenskoyu cerkvoyu Cerkva tut isnuvala vzhe v 1715 roci z cogo chasu zbereglasya metrichna kniga U 1740 1759 rokah budivlya cerkvi bula z dereva Parafiyan bulo u 1740 40 u 1759 roci 52 v 1790 280 tih sho spovidalisya ta 174 sho ne spovidalisya Dvoriv nalichuvalosya 52 U 1790 roku cerkva zgorila na yiyi misti zveli neveliku kaplichku Z dozvolu Mihajla Radevicha kaplicya bula osvyachena v cerkvu U 1840 roci Milivci ob yednali z Kudrincyami v odnu parafiyu Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom U 1890 roci funkcionuvala cerkovno parafiyalna shkola Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami U seli prohodiv kordon do 1939 roku po richci Zbruch tak z 1 listopada 1926 po 1 lis topada 1927 polski prikordonniki zatrimali 9509 perebizhchikiv iz radyanskoyi storoni lyudi tikali vid radyanskih represij u zvorotnomu napryamku za toj zhe period 745 osib Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu U 1938 roci pochali zvoditi Kam yanec Podilskij ukriplenij rajon odin z DOTiv znahoditsya na okolici sela do vijni zbuduvali 158 fortifikacijnih ob yektiv Do 1939 roku v Milivcyah isnuvala prikordonna zastava zhili prikordonniki Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah selo vchergove perezhilo golod U 1959 roci pered pochatkom ukrupnennya teritorij Milivecku silsku radu priyednali do Slobidsko Rihtivskoyi Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Novij hram svyatogo Pantelejmona osvyachenij v 2010 roci zbuduvali za koshti parafiyan 8 veresnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Zhvaneckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu stvorilo umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka maye zabezpechiti komfortne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Odin z ostannih pam yatnikiv Leninu v oblasti znesli v seli Milivci 12 veresnya 2021 roku NaselennyaNaselennya stanovit 408 osib stanom na 2001 rik Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Ob yekti socialnoyi sferiU seli ye psihonevrologichnij internat pri v yizdi v naselenij punkt Speczaklad na berezi Zbrucha z yavivsya v 1951 roci Budinok dlya invalidiv vijni buv roztashovanij v primishenni kolishnoyi prikordonnoyi zastavi sho diyala v Milivcyah do 1940 roku Pershih poselenciv prijnyali v listopadi 1952 roku Ce buli odinoki invalidi yaki potrebuvali storonnogo doglyadu ta opiki Protyagom 20 rokiv internat znahodivsya v statusi budinku dlya invalidiv Za cej chas jogo teritoriya znachno rozshirilasya bulo zbudovano novij korpus U 1971 roci zaklad pereprofilyuvali u psihonevrologichnij internat a jogo paciyentkami stali zhinki z riznimi psihonevrologichnimi zahvoryuvannyami ReligiyaSeli diyut Cerkva Svyatogo Pantelejmona Cerkva YeHB Golos Spasinnya Vidomi lyudiU seli prozhivav pislya vijni i pohovanij veteran Drugoyi Svitovoyi Vijni gvardiyi starshina Ivan Oleksandrovich Kravchenko 1914 r n nagorodzhenij dvoma medalyami Za vidvagu U seli narodilisya Dmitro Dem yanovich Moroz 1912 1982 redaktor gazeti Prapor Zhovtnya 1955 1959 Viktor Mikolajovich Fedorchuk 10 veresnya 1948 kandidat psihologichnih nauk prorektor iz navchalno metodichnoyi roboti v Kam yanec Podilskomu derzhavnomu universiteti Za materinsku samoviddanist narodzhennya i zrazkove vihovannya ditej zabezpechennya umov dlya vsebichnogo yih rozvitku prisvoyili pochesne zvannya Mati geroyinya Marfi Vasilivni Borshevskij materi p yati ditej s Milivci Kam yanec Podilskogo rajonu Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniCerkva Svyatogo Pantelejmona Klub Zbruch bilya selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi Primitki Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2019 VVRU 2017 46 stor 11 Na Hmelnichchini znesli ostannij pam yatnik Leninu Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi