Імператор Ме́йдзі (яп. 明治天皇, めいじてんのう, Meiji-tennō; 3 листопада 1852 — 30 липня 1912) — 122-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 3 лютого 1867 — 30 липня 1912. Символ реставрації Мейдзі, «батько» Японської імперії. Провідник модернізації та вестернізації Японії, що перетворив федеративну аграрну країну на передову унітарну централізовану індустріальну державу. Завдяки здобуткам у державотворенні, скромності та високому рівню самодисципліни послуговувався великим авторитетом у сучасників.
Імператор Мейдзі | |
---|---|
яп. 明治天皇 | |
Народився | 3 листопада 1852 d, Район Каміґьо |
Помер | 30 липня 1912 (59 років) d, Чійода[d], Район Чійода, Токіо, Японія ·цукровий діабет і уремія |
Поховання | d |
Країна | Японія |
Діяльність | монарх, аристократ |
Знання мов | японська |
Magnum opus | Q67104128? |
Титул | імператор Японії |
Посада | імператор Японії |
Військове звання | d |
Конфесія | Синто |
Рід | Імператорський дім Японії |
Батько | Імператор Комей |
Мати | d |
У шлюбі з | Сьокен (імператриця) |
Діти | d, d, d, d, Імператор Тайсьо, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
Автограф | |
Нагороди | |
| |
|
Життєпис
Народився 3 листопада 1852. Він був другим сином чинного імператора Комея. Його матір'ю була , донька старшого монаршого радника . Новонародженому дали ім'я Муцухіто та титул принц Саті.
1860 року Муцухіто проголосили спадкоємцем престолу й надали титул Великого сина Імператора. 30 січня 1867 року, після смерті імператора Комея, юний принц став новим імператором Японії.
Імператор Мейдзі очолив країну в період глибокої політично-соціальної кризи. Японія була поділена на два ворожі табори — сьоґунат Токуґава та реформаторську опозицію, які намагалися знищити один одного, використовуючи при цьому авторитет Імператорського двору. Сам двір прагнув покінчити із самурайською диктатурою і відновити пряме Імператорське правління, а тому підігрував опозиціонерам. У зв'язку з цим, урядовці Імператора Мейдзі прийняли в листопаді 1867 року зречення від влади останнього сьоґуна Токуґави Йосінобу, і водночас видали лідерам опозиції — ханам Сацуми і Тьосю, таємний наказ про покарання сьоґунату. В січні 1867 року від імені Імператора було проголошено указ про реставрацію Імператорського правління, за яким сьоґунат Токуґава ліквідовувався, а уся повнота державної влади переходила у руки монарха та його нового уряду. Прибічники сьоґунату не визнали указу і розв'язали громадянську війну Босін, яка завершилася 1869 року перемогою Імператорських військ.
1868 року, в ході війни, Мейдзі проголосив П'ятистатейну присягу, основні засади свого нового політичного курсу, що дістав назву «реставрація Мейдзі» й затвердив указ про форму державного правління (останній визначив нову форму організації японського уряду). Він також установив новий девіз правління — Мейдзі та затвердив принцип «один монарх — один девіз», за яким володар Японії мав право обирати лише один незмінний девіз за свого життя. 1869 року Імператор переніс свою резиденцію і столицю країни з Кіото до Токіо, та змусив автономні японські уділи повернути монархії суверенітет над землями й населенням цих уділів. 1870 року він видав , що проголосив синто державною релігією, а Імператору надав статус божества і синтоїстського первосвященника.
Початково в Імператорському уряді переважали родовиті придворні аристократи та колишні удільні володарі, проте з 1871 року зросла питома роль радників нижчого походження, таких як Сандзьо Санетомі, Івакура Томомі, Кідо Такайосі та Окубо Тосіміті, за допомоги яких Імператор Мейдзі покінчив із залишками середньовічного адміністративного устрою, перетворивши Японію на унітарну централізовану державу. Також, завдяки зусиллям Івакури була проведена реформа Імператорського двору та палацевих звичаїв, покликана оздоровити інститут Імператора від надмірної опіки підданих.
Імператор Мейдзі виконував роль посередника в конфліктах між членами його уряду і всіляко сприяв модернізації своєї країни. Зокрема, 1873 року, під час урядових дебатів про завоювання Кореї, він рескриптом заборонив групі силовиків на чолі з Сайґо Такаморі вирушати у корейський похід, а 1875 року видав урядовцям наказ взятися за розробку Конституції Японської імперії. 1881 року, під час радикалізації громадського демократичного руху за волю та народні права, Імператор пацифікував його, відкривши Парламент. 1882 року він видав , за яким японський монарх став головнокомандувачем Збройних сил країни, а Збройні сили отримували статус оплоту монархії та Імперії. Після встановлення системи Кабінету Міністрів 1884 року, Імператор сприяв реформуванню законодавства задля відповідності устрою конституційної монархії, долучився до розробки чиновницького апарату адміністративних одиниць — префектур, повітів, міст, містечок і сіл, а також забезпечив стабільність доходів Імператорського дому, розширивши його землеволодіння.
1889 року Імператор Мейдзі проголосив Конституцію Великої Японської Імперії і заклав основи нової , що базувалася на приматі влади Імператора. Наступного 1890 року він видав усний , яким затвердив загальнонаціональні морально-етичні норми для японського суспільства.
Після відкриття Парламенту Імператор Мейдзі виконував роль миротворця в конфліктах олігархічного уряду, що складався із представників ханських фракцій, та депутатів Палати представників, делегованих політичними партіями. Він також брав безпосередню участь у роботі Генерального штабу Збройних сил Японії під час японсько-китайської (1894—1895) і японо-російської (1904—1905) років воєн, підтримував і всіляко сприяв перетворенню Японії на одну з передових військових і економічних держав світу. 1910 року монарх схвалив рішення анексувати Корею та розпочати освоєння Маньчжурії, а 1911 року успішно завершив перегляд нерівноправних договорів Японської імперії із західними державами, що були укладені 1858 року.
30 липня 1912 року Імператор Мейдзі помер від загострення цукрового діабету в 59-річному віці. Його поховали за державний кошт у гробниці Фусімі-Момояма в районі Фусімі міста Кіото. На пам'ять про Імператора японський уряд спорудив велике синтоїстське святилище Мейдзі в Токіо.
Генеалогічне дерево
(114) Накамікадо | (115) Сакураматі | (117) Ґо-Сакураматі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(116) Момодзоно | (118) Ґо-Момодзоно | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(119) Кокаку | (120) Нінко | (121) Комей | (122) Мейджі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(122) Мейдзі | (123) Тайсьо | (124) Сьова | (125) Акіхіто | (126) Нарухіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ясухіто | Масахіто | Фуміхіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Галерея
-
-
- Храм Мейдзі
- 1869
- 1870
- 1872
- 1890
- Тоехару Тіканобу. У парламенті
- Тоехару Тіканобу. У парламенті
-
Дивіться також
Примітки
- Усі дати подані за європейським календарем.
- Імператор Мейдзі// Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- яп. 伏見桃山陵, ふしみももやまのみささぎ, фусімі момояма но місасаґі.
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 4 липня 2010.
Джерела та література
Імператор Мейдзі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Мейдзі |
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mejdzi Imperator Me jdzi yap 明治天皇 めいじてんのう Meiji tennō 3 listopada 1852 30 lipnya 1912 122 j Imperator Yaponiyi sintoyistske bozhestvo Roki pravlinnya 3 lyutogo 1867 30 lipnya 1912 Simvol restavraciyi Mejdzi batko Yaponskoyi imperiyi Providnik modernizaciyi ta vesternizaciyi Yaponiyi sho peretvoriv federativnu agrarnu krayinu na peredovu unitarnu centralizovanu industrialnu derzhavu Zavdyaki zdobutkam u derzhavotvorenni skromnosti ta visokomu rivnyu samodisciplini poslugovuvavsya velikim avtoritetom u suchasnikiv Imperator Mejdziyap 明治天皇Narodivsya 3 listopada 1852 1852 11 03 d Rajon KamigoPomer 30 lipnya 1912 1912 07 30 59 rokiv d Chijoda d Rajon Chijoda Tokio Yaponiya cukrovij diabet i uremiyaPohovannya dKrayina YaponiyaDiyalnist monarh aristokratZnannya mov yaponskaMagnum opus Q67104128 Titul imperator YaponiyiPosada imperator YaponiyiVijskove zvannya dKonfesiya SintoRid Imperatorskij dim YaponiyiBatko Imperator KomejMati dU shlyubi z Soken imperatricya Diti d d d d Imperator Tajso d d d d d d d d d i dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 3 listopada 1852 Vin buv drugim sinom chinnogo imperatora Komeya Jogo matir yu bula donka starshogo monarshogo radnika Novonarodzhenomu dali im ya Mucuhito ta titul princ Sati 1860 roku Mucuhito progolosili spadkoyemcem prestolu j nadali titul Velikogo sina Imperatora 30 sichnya 1867 roku pislya smerti imperatora Komeya yunij princ stav novim imperatorom Yaponiyi Imperator Mejdzi ocholiv krayinu v period glibokoyi politichno socialnoyi krizi Yaponiya bula podilena na dva vorozhi tabori sogunat Tokugava ta reformatorsku opoziciyu yaki namagalisya znishiti odin odnogo vikoristovuyuchi pri comu avtoritet Imperatorskogo dvoru Sam dvir pragnuv pokinchiti iz samurajskoyu diktaturoyu i vidnoviti pryame Imperatorske pravlinnya a tomu pidigruvav opozicioneram U zv yazku z cim uryadovci Imperatora Mejdzi prijnyali v listopadi 1867 roku zrechennya vid vladi ostannogo soguna Tokugavi Josinobu i vodnochas vidali lideram opoziciyi hanam Sacumi i Tosyu tayemnij nakaz pro pokarannya sogunatu V sichni 1867 roku vid imeni Imperatora bulo progolosheno ukaz pro restavraciyu Imperatorskogo pravlinnya za yakim sogunat Tokugava likvidovuvavsya a usya povnota derzhavnoyi vladi perehodila u ruki monarha ta jogo novogo uryadu Pribichniki sogunatu ne viznali ukazu i rozv yazali gromadyansku vijnu Bosin yaka zavershilasya 1869 roku peremogoyu Imperatorskih vijsk 1868 roku v hodi vijni Mejdzi progolosiv P yatistatejnu prisyagu osnovni zasadi svogo novogo politichnogo kursu sho distav nazvu restavraciya Mejdzi j zatverdiv ukaz pro formu derzhavnogo pravlinnya ostannij viznachiv novu formu organizaciyi yaponskogo uryadu Vin takozh ustanoviv novij deviz pravlinnya Mejdzi ta zatverdiv princip odin monarh odin deviz za yakim volodar Yaponiyi mav pravo obirati lishe odin nezminnij deviz za svogo zhittya 1869 roku Imperator perenis svoyu rezidenciyu i stolicyu krayini z Kioto do Tokio ta zmusiv avtonomni yaponski udili povernuti monarhiyi suverenitet nad zemlyami j naselennyam cih udiliv 1870 roku vin vidav sho progolosiv sinto derzhavnoyu religiyeyu a Imperatoru nadav status bozhestva i sintoyistskogo pervosvyashennika Pochatkovo v Imperatorskomu uryadi perevazhali rodoviti pridvorni aristokrati ta kolishni udilni volodari prote z 1871 roku zrosla pitoma rol radnikiv nizhchogo pohodzhennya takih yak Sandzo Sanetomi Ivakura Tomomi Kido Takajosi ta Okubo Tosimiti za dopomogi yakih Imperator Mejdzi pokinchiv iz zalishkami serednovichnogo administrativnogo ustroyu peretvorivshi Yaponiyu na unitarnu centralizovanu derzhavu Takozh zavdyaki zusillyam Ivakuri bula provedena reforma Imperatorskogo dvoru ta palacevih zvichayiv poklikana ozdoroviti institut Imperatora vid nadmirnoyi opiki piddanih Imperator Mejdzi vikonuvav rol poserednika v konfliktah mizh chlenami jogo uryadu i vsilyako spriyav modernizaciyi svoyeyi krayini Zokrema 1873 roku pid chas uryadovih debativ pro zavoyuvannya Koreyi vin reskriptom zaboroniv grupi silovikiv na choli z Sajgo Takamori virushati u korejskij pohid a 1875 roku vidav uryadovcyam nakaz vzyatisya za rozrobku Konstituciyi Yaponskoyi imperiyi 1881 roku pid chas radikalizaciyi gromadskogo demokratichnogo ruhu za volyu ta narodni prava Imperator pacifikuvav jogo vidkrivshi Parlament 1882 roku vin vidav za yakim yaponskij monarh stav golovnokomanduvachem Zbrojnih sil krayini a Zbrojni sili otrimuvali status oplotu monarhiyi ta Imperiyi Pislya vstanovlennya sistemi Kabinetu Ministriv 1884 roku Imperator spriyav reformuvannyu zakonodavstva zadlya vidpovidnosti ustroyu konstitucijnoyi monarhiyi doluchivsya do rozrobki chinovnickogo aparatu administrativnih odinic prefektur povitiv mist mistechok i sil a takozh zabezpechiv stabilnist dohodiv Imperatorskogo domu rozshirivshi jogo zemlevolodinnya Vorota do svyatilisha Mejdzi zvedenogo dlya vshanuvannya pam yati Imperatora Mejdzi ta jogo druzhini 1889 roku Imperator Mejdzi progolosiv Konstituciyu Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi i zaklav osnovi novoyi sho bazuvalasya na primati vladi Imperatora Nastupnogo 1890 roku vin vidav usnij yakim zatverdiv zagalnonacionalni moralno etichni normi dlya yaponskogo suspilstva Pislya vidkrittya Parlamentu Imperator Mejdzi vikonuvav rol mirotvorcya v konfliktah oligarhichnogo uryadu sho skladavsya iz predstavnikiv hanskih frakcij ta deputativ Palati predstavnikiv delegovanih politichnimi partiyami Vin takozh brav bezposerednyu uchast u roboti Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Yaponiyi pid chas yaponsko kitajskoyi 1894 1895 i yapono rosijskoyi 1904 1905 rokiv voyen pidtrimuvav i vsilyako spriyav peretvorennyu Yaponiyi na odnu z peredovih vijskovih i ekonomichnih derzhav svitu 1910 roku monarh shvaliv rishennya aneksuvati Koreyu ta rozpochati osvoyennya Manchzhuriyi a 1911 roku uspishno zavershiv pereglyad nerivnopravnih dogovoriv Yaponskoyi imperiyi iz zahidnimi derzhavami sho buli ukladeni 1858 roku 30 lipnya 1912 roku Imperator Mejdzi pomer vid zagostrennya cukrovogo diabetu v 59 richnomu vici Jogo pohovali za derzhavnij kosht u grobnici Fusimi Momoyama v rajoni Fusimi mista Kioto Na pam yat pro Imperatora yaponskij uryad sporudiv velike sintoyistske svyatilishe Mejdzi v Tokio Genealogichne derevo 114 Nakamikado 115 Sakuramati 117 Go Sakuramati 116 Momodzono 118 Go Momodzono 119 Kokaku 120 Ninko 121 Komej 122 Mejdzhi 122 Mejdzi 123 Tajso 124 Sova 125 Akihito 126 Naruhito Yasuhito Masahito Fumihito GalereyaHram Mejdzi 1869 1870 1872 1890 Toeharu Tikanobu U parlamenti Toeharu Tikanobu U parlamentiDivitsya takozhYaponska imperiya Yaponskij nacionalizm Sinto Imperska armiya Yaponiyi Imperatorskij flot Yaponiyi Fukoku kohejPrimitkiShtandart imperatora YaponiyiUsi dati podani za yevropejskim kalendarem Imperator Mejdzi Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 yap 伏見桃山陵 ふしみももやまのみささぎ fusimi momoyama no misasagi Arhiv originalu za 21 listopada 2020 Procitovano 4 lipnya 2010 Dzherela ta literaturaImperator Mejdzi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap yap 新編 日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京 東京創元社 1994 P 1057 1058 yap 歴代天皇全史 万世一系を彩る君臨の血脈 歴史群像シリーズ 69 Istoriya Imperatoriv Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperator Mejdzi yap Spisok usipalnic Imperatoriv Yaponiyi Oficijna storinka Upravlinnya Imperatorskogo dvoru Yaponiyi 12 listopada 2016 u Wayback Machine