Кідо́ Такайо́сі (яп. 木戸孝允, きどたかよし; 11 серпня 1833 — 26 травня 1877) — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейджі. Один із «трьох героїв реставрації Мейджі».
Кідо Такайосі | |
---|---|
яп. 木戸孝允 | |
Ім'я при народженні | яп. 和田小五郎 ісп. Katsura Kogorō |
Псевдо | 桂小五郎 і 貫治 |
Народився | 11 серпня 1833 Хаґі, префектура Ямаґучі, Японія |
Помер | 26 травня 1877 (43 роки) Кіото, Японія |
Поховання | d |
Країна | Японія |
Місце проживання | d |
Діяльність | політик, дипломат |
Alma mater | d |
Вчителі | d, Йосіда Сьоїн, d і d |
Знання мов | японська |
Посада | d і міністр освіти Японії[d] |
Батько | d |
Родичі | Q102247121?, d і d |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
|
Самурай Тьосю-хану, монархіст, учень Йосіди Сьоїна. Один з авторів П’ятистатейної присяги. Ініціатор та адміністративної реформи, спрямованих на ліквідацію федеративного устрою Японії та створення могутньої унітарної Імперії. Віцепосол посольства Івакури (1871—1873). 2-й міністр культури (25 січня — 13 травня 1874), 2-й міністр внутрішніх справ Японії (14 лютого — 27 квітня 1874) Один із голів фракції Тьосю в японському уряді. Виступав проти завоювання Кореї (1873) і Тайваня (1874).
Справжнє ім'я — Ка́цура Коґоро́, псевдонім — Сьо́ґіку.
Короткі відомості
Кідо Такайоші народився 11 серпня 1833 року в самурайській родині Вада, в місті Хаґі, в Тьосю-хані. У 7-річному віці хлопця віддали названим сином до іншої самурайської родини Кацура.
1849 року Такайоші поступив до школи Йосіди Сьоїна, а після неї вирушив на стажування в Едо, де вивчав західну артилерійську справу під керівництвом . 1859 року, в ході репресій Ансей, Такайоші познайомився з багатьма політиками та громадськими діячами антиурядового й антиіноземного руху, які походили з його власного хана, а також з Міто, та Сацуми. Знайомства підштовхнули його до участі в цьому русі.
Після інциденту біля Імператорських воріт 1864 року, в якому сили Тьосю-хану зазнали поразки від загонів Сацума-хану, владу в першому захопили політики на чолі з Такасуґі Сінсаку, які виступали за повалення сьоґунату. Сінсаку був товаришем Такайоші, тому останній повернувся на батьківщину і став головним дипломатом нового ханського уряду. 1866 року, за посередництва Сакамото Рьоми з Тоса-хану, він уклав таємний союз із вчорашнім ворогом, Сацума-ханом, з метою ліквідації сьоґунату та побудови унітарної Японії на чолі з Імператором.
Після реставрації Мейджі 1868 року, яка поклала край пануванню сьоґунату в Японії, Такайоші увійшов до складу нового Імператорського уряду, в якому працював радником Служби загальних справ. Разом із та він брав участь у вироблені П’ятистатейної присяги, маніфесту Імператора Мейджі, який визначав основні напрямки реставраційного курсу. 1870 року Такайоші став Імператорським радником та ініціював реформи, спрямовані на , ліквідацію удільних ханів та створення унітарної централізованої держави. Наступного року, разом із Окубо Тошімічі та Іто Хіробумі, його включили до складу посольства Івакури Томомі, яке відвідало США та ряд країн Європи з метою вивчити системи державного устрою, господарства та війська Заходу.
Молодий Кідо Такайоші | Кідо Такайоші (перший зліва) із посольством Івакури | Літній Кідо Такайоші |
Повернувшись в Японію 1873 року, Такайоші виступив проти плану Сайґо Такаморі й Ітаґакі Тайсуке завоювати Корею і на знак протесту пішов у відставку. Невдовзі після цього він виступив в опозиції до диктаторського режиму Окубо Тошімічі й розпочав просвітницьку кампанію критики державної системи.
1874 року Такайоші повернувся до уряду і короткий час працював міністром культури (25 січня — 13 травня 1874) та внутрішніх справ (14 лютого — 27 квітня 1874). Проте у зв'язку з протестом проти походу японських військ на Тайвань, він знову пішов у відставку. Наступного року на Такайоші вдалося подолати розбіжності з Окубо та міністрами й вдруге увійти до складу уряду в чині Імператорського радника. Він також отримав призначення до Зборів регіональних чиновників, на яких головував протягом 20 червня — 17 липня 1875 року.
1877 року Такайоші важко захворів і полишив усі посади. Він помер 26 травня 1877 року в Кіото, в розпал Сацумського повстання.
За заслуги покійного Такайоші перед державою, його рід Кідо був прирівняний до титулованої шляхти кадзоку і отримав титул маркіза.
Див. також
Примітки
- яп. 維新の三傑, いしんのさんけつ. Термін, запропонований 1952 року японським істориком у 50 томній праці «Історія японської нації нового часу» (近世日本国民史) для позначення Кідо Такайоші, Сайґо Такаморі та Окубо Тошімічі.
- яп. 桂小五郎
- яп. 松菊, «Соснова хризантема»
- 1865 року Такайоші отримав привілей мати власне прізвище Кідо.
- яп. 総裁局顧問.
- яп. 地方官会議.
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кідо Такайосі |
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.) Кідо Такайоші. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії[недоступне посилання з квітня 2019]
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kido Takajo si yap 木戸孝允 きどたかよし 11 serpnya 1833 26 travnya 1877 yaponskij politichnij i derzhavnij diyach kincya periodu Edo pochatku periodu Mejdzhi Odin iz troh geroyiv restavraciyi Mejdzhi Kido Takajosiyap 木戸孝允Im ya pri narodzhenni yap 和田小五郎 isp Katsura KogorōPsevdo 桂小五郎 i 貫治Narodivsya 11 serpnya 1833 1833 08 11 Hagi prefektura Yamaguchi YaponiyaPomer 26 travnya 1877 1877 05 26 43 roki Kioto YaponiyaPohovannya dKrayina YaponiyaMisce prozhivannya dDiyalnist politik diplomatAlma mater dVchiteli d Josida Soyin d i dZnannya mov yaponskaPosada d i ministr osviti Yaponiyi d Batko dRodichi Q102247121 d i dU shlyubi z dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Samuraj Tosyu hanu monarhist uchen Josidi Soyina Odin z avtoriv P yatistatejnoyi prisyagi Iniciator ta administrativnoyi reformi spryamovanih na likvidaciyu federativnogo ustroyu Yaponiyi ta stvorennya mogutnoyi unitarnoyi Imperiyi Viceposol posolstva Ivakuri 1871 1873 2 j ministr kulturi 25 sichnya 13 travnya 1874 2 j ministr vnutrishnih sprav Yaponiyi 14 lyutogo 27 kvitnya 1874 Odin iz goliv frakciyi Tosyu v yaponskomu uryadi Vistupav proti zavoyuvannya Koreyi 1873 i Tajvanya 1874 Spravzhnye im ya Ka cura Kogoro psevdonim So giku Korotki vidomostiKido Takajoshi narodivsya 11 serpnya 1833 roku v samurajskij rodini Vada v misti Hagi v Tosyu hani U 7 richnomu vici hlopcya viddali nazvanim sinom do inshoyi samurajskoyi rodini Kacura 1849 roku Takajoshi postupiv do shkoli Josidi Soyina a pislya neyi virushiv na stazhuvannya v Edo de vivchav zahidnu artilerijsku spravu pid kerivnictvom 1859 roku v hodi represij Ansej Takajoshi poznajomivsya z bagatma politikami ta gromadskimi diyachami antiuryadovogo j antiinozemnogo ruhu yaki pohodili z jogo vlasnogo hana a takozh z Mito ta Sacumi Znajomstva pidshtovhnuli jogo do uchasti v comu rusi Pislya incidentu bilya Imperatorskih vorit 1864 roku v yakomu sili Tosyu hanu zaznali porazki vid zagoniv Sacuma hanu vladu v pershomu zahopili politiki na choli z Takasugi Sinsaku yaki vistupali za povalennya sogunatu Sinsaku buv tovarishem Takajoshi tomu ostannij povernuvsya na batkivshinu i stav golovnim diplomatom novogo hanskogo uryadu 1866 roku za poserednictva Sakamoto Romi z Tosa hanu vin uklav tayemnij soyuz iz vchorashnim vorogom Sacuma hanom z metoyu likvidaciyi sogunatu ta pobudovi unitarnoyi Yaponiyi na choli z Imperatorom Pislya restavraciyi Mejdzhi 1868 roku yaka poklala kraj panuvannyu sogunatu v Yaponiyi Takajoshi uvijshov do skladu novogo Imperatorskogo uryadu v yakomu pracyuvav radnikom Sluzhbi zagalnih sprav Razom iz ta vin brav uchast u virobleni P yatistatejnoyi prisyagi manifestu Imperatora Mejdzhi yakij viznachav osnovni napryamki restavracijnogo kursu 1870 roku Takajoshi stav Imperatorskim radnikom ta iniciyuvav reformi spryamovani na likvidaciyu udilnih haniv ta stvorennya unitarnoyi centralizovanoyi derzhavi Nastupnogo roku razom iz Okubo Toshimichi ta Ito Hirobumi jogo vklyuchili do skladu posolstva Ivakuri Tomomi yake vidvidalo SShA ta ryad krayin Yevropi z metoyu vivchiti sistemi derzhavnogo ustroyu gospodarstva ta vijska Zahodu Molodij Kido Takajoshi Kido Takajoshi pershij zliva iz posolstvom Ivakuri Litnij Kido Takajoshi Povernuvshis v Yaponiyu 1873 roku Takajoshi vistupiv proti planu Sajgo Takamori j Itagaki Tajsuke zavoyuvati Koreyu i na znak protestu pishov u vidstavku Nevdovzi pislya cogo vin vistupiv v opoziciyi do diktatorskogo rezhimu Okubo Toshimichi j rozpochav prosvitnicku kampaniyu kritiki derzhavnoyi sistemi 1874 roku Takajoshi povernuvsya do uryadu i korotkij chas pracyuvav ministrom kulturi 25 sichnya 13 travnya 1874 ta vnutrishnih sprav 14 lyutogo 27 kvitnya 1874 Prote u zv yazku z protestom proti pohodu yaponskih vijsk na Tajvan vin znovu pishov u vidstavku Nastupnogo roku na Takajoshi vdalosya podolati rozbizhnosti z Okubo ta ministrami j vdruge uvijti do skladu uryadu v chini Imperatorskogo radnika Vin takozh otrimav priznachennya do Zboriv regionalnih chinovnikiv na yakih golovuvav protyagom 20 chervnya 17 lipnya 1875 roku 1877 roku Takajoshi vazhko zahvoriv i polishiv usi posadi Vin pomer 26 travnya 1877 roku v Kioto v rozpal Sacumskogo povstannya Za zaslugi pokijnogo Takajoshi pered derzhavoyu jogo rid Kido buv pririvnyanij do titulovanoyi shlyahti kadzoku i otrimav titul markiza Div takozhRestavraciya Mejdzhi Okubo Toshimichi Sajgo TakamoriPrimitkiyap 維新の三傑 いしんのさんけつ Termin zaproponovanij 1952 roku yaponskim istorikom u 50 tomnij praci Istoriya yaponskoyi naciyi novogo chasu 近世日本国民史 dlya poznachennya Kido Takajoshi Sajgo Takamori ta Okubo Toshimichi yap 桂小五郎 yap 松菊 Sosnova hrizantema 1865 roku Takajoshi otrimav privilej mati vlasne prizvishe Kido yap 総裁局顧問 yap 地方官会議 Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kido Takajosi yap yap yap Kido Takajoshi Yaponski novitni portreti Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 yap