Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мукачівська єпархія значення Мукачівська єпархія Мукачевсько Ужгоро

Мукачівська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)

Мукачівська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мукачівська єпархія (значення).

Мукачівська єпархія (Мукачевсько-Ужгородська) — єпархія УПЦ московського патріархату, що об'єднує парафії і монастирі на території західної частини Закарпатської області, з центром у місті Ужгород

Мукачівська єпархія

image
Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері
Основні дані
Церква Українська православна церква (Московський патріархат)
Заснована 940, 1945
Юрисдикція Захід Закарпатської області
Єпархіальний центр Мукачеве
Кафедральний собор Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері
Парафій 271
Монастирів 8
Священиків 253
Сайт m-church.org.ua
Правлячий архієрей

Мукачівський і Ужгородський

митрополит Феодор (Мамасуєв)
Вікарні архієреї
Свалявський Іларій (Гаврилець)
image
image Мукачівська єпархія УПЦ у Вікісховищі

Керівний архієрей — митрополит Феодор (Мамасуєв).

Історія

Докладніше: Мукачівська єпархія та Мукачівська греко-католицька єпархія

1663 рік — визначено умови, на яких Мукачівська єпархія може бути включена до Київської митрополії. Однак через спротив вдови Ференца Ракоція ІІ, Мукачівська єпархія підпорядковується угорському Ягерському єпископу.

1690 року папа Олександр VIII та австрійський імператор призначають єпископом Мукачівської єпархії Йосифа де Камеліса. Останній поширює унію на значні маси населення Мукачева і Березького комітату.

З другої половини XVI століття на Закарпатті діяли школи не лише в містах, але й у великих селах (Велика Копаня, Великі Лучки, Вишкове). Збереглися пам'ятки писемності тих часів, серед яких «Королевське Євангеліє», переписане Станіславом Граматиком. За технікою виконання цей рукопис може зрівнятися зі славнозвісним «Пересопницьким Євангелієм» (1556—1561 рр.). Цим же часом датуються «Мукачівський Псалтир» та «Ужгородський Устав». Цінними пам'ятками XV—XVI століть є «Ужгородська празнична Мінея», «Тереблянський Пролог», «Торунський збірник», а також Євангелія, тріоді, октоїхи, літургікони та інші рукописні богослужбові книги.

В наприкінці XVII—XVIII століття, зловживаючи фактом підпорядкованості Мукачівської єпархії, Ягерський римо-католицький єпископ вдався до систематичних спроб латинізації її обряду та насильного переведення на григоріанський календар.

30–40 рр. XVIII століття Мукачівська єпархія остаточно втратила свою церковну незалежність і потрапила під владу римо-католицького єпископа в Ягрі.

1780 Єпископ А. Бачинський переносить свою резиденцію з Мукачева в Ужгород. Туди ж переміщається богословська школа, реорганізована у духовну семінарію.

1888 рік Папа Лев ХІІІ оприлюднив план об'єднання Мукачівської та Пряшівської єпархій із Галицькою митрополією. Угорський примас, кардинал Янош Сімор оголосив, що реалізація такого плану була б великою образою національних почувань угорців.

Починаючи з кінця XIX ст., через латинізацію, застина греко-католицьких громад переходять на православ'я. Православні громади Закарпаття в той час знаходились під юристикцією Сербської православної церкви.

Після утворення Чехословаччини, Сербський патріархат розпочинає формування єпархіальної структури на теренах Закарпаття.

Ще напередодні Першої світової війни канонічність сербської юрисдикції в Чехії, Словаччині та на Підкарпатській Русі була поставлена під сумнів Константинопольським та московським патріархами. Ряд священиків та монахів були висвячені в монастирях Росії або Константинополя. Крім того, Константинопольський патріарх Іоаким ІІІ призначив екзархом у Галичині й Угорській Русі архієпископа Антонія (Храповицького). Сучасники пояснювали діяльність патріарха тим, що СПЦ не могла виконувати своїх функцій у зв'язку з жорстким контролем австро-угорської влади, і, таким чином, залишила напризволяще православний рух в імперії.

У серпні 1920 р. делегація православних громад зустрілася в Празі з президентом ЧСР Т. Масариком, який дозволив організувати православну церкву на Підкарпатській Русі. 1 грудня 1920 р. Синод СПЦ ухвалив рішення про призначення тимчасовим єпископом для православних Підкарпатської Русі Досифея (Васич). У березні 1921 р. Міністерство іноземних справ дозволило йому проживати на території ЧСР.

19 серпня 1921 р. в с. Іза Хустського району відбувся перший собор представників православних громад, який ухвалив рішення про обрання єпископом Досифея та затвердив статут православної церкви. Статут був затверджений Синодом СПЦ, але не був підписаний урядом ЧСР.

На початку 1928 р. Собор СПЦ відправив на Підкарпатську Русь нового єпископа, ним став єпископ Рашко-Призренський Серафим (Іванович). За його правління уряд ЧСР 6 червня 1929 р. затвердив статут «Карпаторуської Православної єпархії». За розпорядженням єпископа Серафима від 28 листопада 1929 р. в Хусті створювалася Єпархіальна Рада, яка складалася з чотирьох секцій

  1. Духовного суду;
  2. Єпархіального управління;
  3. Шкільної секції;
  4. Управління монастирями.

Обраний церковний орган діяв до 1942 р. За правління єпископа Серафима Міністерство шкіл і народної освіти дозволило православному духовенству викладати Закон Божий у державних школах.

image
Мукачево, Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері

2 листопада 1938 р. єпископом Мукачівсько-Пряшівським був обраний Володимир (Раїч). Єпископ Володимир відмовився прийняти угорське громадянство і був заарештований поліцією у квітні 1941 р. За його розпорядженням духовна влада на Закарпатті перейшла до ігумена Феофана (Сабова), якого згодом змінив М. Попов.

Ефективному формуванню структури православної церкви на Підкарпатській Русі у 1920-1930-х рр. перешкоджав ряд факторів. Першою причиною було те, що до 1931 р. православні вірники не мали постійного архієрея, який би проживав в межах єпархії та керував нею. По-друге серед православних існувало дві юрисдикції: сербська та константинопольська на чолі з архієпископом Савватієм (Врабец), між якими велася боротьба за вірників та храми. По-третє, уряд ЧСР, який офіційно визнав сербську юрисдикцію, хотів контролювати діяльність церкви на своїй території і відстрочував затвердження статутів. Після конкордату з Римом православні вірники були змушені повернути церкви та маєтки греко-католикам, навіть і в тому випадку, якщо в декотрих селах останніх зовсім не було.

Офіційно, до 1940-х років Мукачево-Ужгородська єпархія називалася Мукачево-Пряшівською і була під юрисдикцією Сербського Патріархату. Після приєднання Карпатської Русі до України в 1949 році Мукачівська єпархія увійшла під юрисдикцію Російської православної церкви.

Після розпаду СРСР знаходиться в складі УПЦ (МП). Рішенням Священного Синоду УПЦ від 29 липня 1994 року шляхом розподілу Мукачівської єпархії було утворено на дві самостійні: Хустська та Мукачівська.

Устрій

На території Мукачівської єпархії діє 300 приходів, які обслуговують 265 священиків, 11 благочинь, 19 монастирів (біля 200 монахів та монахинь):

Секретар єпархії — протоієрей Віктор Місо.

Благочиння

  • Берегівське благочиння, благочинний — протоієрей Василій ЛОМАГА, храмів — 18 священнослужителів — 13
  • Великоберезнянське благочиння, благочинний — протоієрей Василій КОВАЧ, храмів — 33 священнослужителів — 18
  • Воловецьке благочиння, благочинний — протоієрей Василій СИМКАНИЧ, храмів — 30 священнослужителів — 17
  • Іршавське благочиння, благочинний — протоієрей Георгій ЧУЛЕЙ, храмів — 41, священнослужителів — 49
  • Мукачівське міське благочиння, благочинний — протоієрей Петро ЛЯХ, храмів — 14, священнослужителів — 29
  • Мукачівське районне № 1 благочиння, благочинний — протоієрей Димитрій ФЕНЬО, храмів — 31 священнослужителів — 33
  • Мукачівське районне № 2 благочиння, благочинний — протоієрей Михаїл ПАК, храмів — 26 священнослужителів — 31
  • Перечинське благочиння, благочинний — протоієрей Володимир ГРИЦЬКО, храмів — 19 священнослужителів — 18
  • Свалявське благочиння, благочинний — протоієрей Василій БАРНА, храмів — 29, священнослужителів — 30
  • Ужгородське міське благочиння, благочинний — протоієрей Володимир Гуй, храмів — 17 священнослужителів — 30
  • Ужгородське районне благочиння № 1, благочинний — протоієрей Іван МОЛАНИЧ, храмів — 25, священнослужителів — 23
  • Ужгородське районне благочиння № 2, благочинний — протоієрей Володимир МУЧИЧКА, храмів — 14 священнослужителів — 12

Монастирі

Чоловічі

  1. Свято-Воскресенський монастир — 88000, Ужгород, вул. Золотиста, 35, настоятель — митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор
  2. Свято-Казанської ікони Божої Матері монастир — 89112, с. Тишів, Воловецького району, настоятель — митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор
  3. Свято-Іоанно-Богословський чоловічий монастир — 90124, с. Сільце, Іршавського району, настоятель — митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор.
  4. Свято-Покровський скит — 89022, с. Кострина, Великоберезнянського району, намісник — архімандрит Філіп (Тюх)
  5. Свято-Покровський чоловічий монастир — 89620, с. Ракошино, Мукачівського району, настоятель — архімандрит Митрофан (Шимон)
  6. Свято-Успенський монастир — 89141, с. Кічерний Воловецького району, настоятель — митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор
  7. Свято-Георгіївський монастир — 90143, с. Заболотне, Іршавського району, настоятель — архімандрит Серафим (Вегеш)
  8. Свято-Покровський чоловічий монастир — 89220, с. Ворочово, Перечинського району, настоятель − архімандрит Григорій (Вендт)
  9. Почаївської ікони Божої Матері монастир — 89640, с. Чинадійово, Мукачівського району, настоятель — митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор.
  10. Красногорський монастир на честь Всіх Святих — 89600, Мукачево, намісник − архімандрит Іларій (Гаврилець)
  11. Монастир на честь святого рівноапостольного князя Володимира − 89030, с. Сухий, Великоберезнянського району, намісник − архімандрит Захарія (Янута)

Жіночі

  1. Свято-Серафимівський монастир — 90155, с. Приборжавське, Іршавського району, настоятелька — ігуменя Серафима (Бердар)
  2. Свято-Введенський монастир — 90151, с. Кушниця, Іршавського району, настоятелька — ігуменя Сусанна (Грига)
  3. Свято-Іоанно-Предтеченський монастир — 90133, с. Дубрівка Іршавського району, настоятелька — ігуменя Серафима (Готра)
  4. Свалявський Свято-Кирило-Мефодіївський монастир — 89300, Свалява, настоятелька — ігуменя Ніна (Мізун)
  5. Мукачівський Свято-Миколаївський монастир — 89600, Мукачево, вул. Василія Проніна, 2, настоятелька– ігуменя Єпистімія (Щербан)
  6. Свято-Успенський монастир — 89620, с. Домбоки, Мукачівського району, настоятелька — ігуменя Катерина (Іванчо)
  7. Свято-Марії-Магдалинівський монастир — с. Зарічово, вул. Монастирська, 1, Перечинського району, настоятелька — ігуменя Варвара (Поп)
  8. Свято-Пантелеймонівський монастир — 90131, с. Осій-Кам'янка, Іршавського району, настоятель — митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор

Правлячі Архиєреї

Єпископи Українського екзархату 1945—1990

Українська православна церква (Московський патріархат)

Див. також

Джерела

  • Офіційний сайт (рос.)
  • Мукачівська греко-католицька єпархія. Офіційний сайт [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Православна церква на Закарпатті в 1920—1938 рр. [ 23 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Священнику УПЦ (МП), який називав вірян ПЦУ безбожниками, суд заборонив спілкуватися з прихожанами
  • На Закарпатті жодна з понад 600 громад УПЦ МП не подала заяву про зміну підпорядкування, – ОВА
  • Законодавство не забороняє перехід парафії УПЦ (МП) до Сербського патріархату – Закарпатська ОВА
  • На Закарпатті судитимуть двох кліриків УПЦ МП за антиукраїнську діяльність
image Це незавершена стаття про православ'я.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mukachivska yeparhiya znachennya Mukachivska yeparhiya Mukachevsko Uzhgorodska yeparhiya UPC moskovskogo patriarhatu sho ob yednuye parafiyi i monastiri na teritoriyi zahidnoyi chastini Zakarpatskoyi oblasti z centrom u misti Uzhgorodd Mukachivska yeparhiya Kafedralnij sobor Pochayivskoyi ikoni Bozhoyi MateriOsnovni daniCerkva Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat Zasnovana 940 1945Yurisdikciya Zahid Zakarpatskoyi oblastiYeparhialnij centr MukacheveKafedralnij sobor Kafedralnij sobor Pochayivskoyi ikoni Bozhoyi MateriParafij 271Monastiriv 8Svyashenikiv 253Sajt m church org uaPravlyachij arhiyerejMukachivskij i Uzhgorodskij mitropolit Feodor Mamasuyev Vikarni arhiyereyiSvalyavskij Ilarij Gavrilec Mukachivska yeparhiya UPC u Vikishovishi Kerivnij arhiyerej mitropolit Feodor Mamasuyev IstoriyaDokladnishe Mukachivska yeparhiya ta Mukachivska greko katolicka yeparhiya 1663 rik viznacheno umovi na yakih Mukachivska yeparhiya mozhe buti vklyuchena do Kiyivskoyi mitropoliyi Odnak cherez sprotiv vdovi Ferenca Rakociya II Mukachivska yeparhiya pidporyadkovuyetsya ugorskomu Yagerskomu yepiskopu 1690 roku papa Oleksandr VIII ta avstrijskij imperator priznachayut yepiskopom Mukachivskoyi yeparhiyi Josifa de Kamelisa Ostannij poshiryuye uniyu na znachni masi naselennya Mukacheva i Berezkogo komitatu Z drugoyi polovini XVI stolittya na Zakarpatti diyali shkoli ne lishe v mistah ale j u velikih selah Velika Kopanya Veliki Luchki Vishkove Zbereglisya pam yatki pisemnosti tih chasiv sered yakih Korolevske Yevangeliye perepisane Stanislavom Gramatikom Za tehnikoyu vikonannya cej rukopis mozhe zrivnyatisya zi slavnozvisnim Peresopnickim Yevangeliyem 1556 1561 rr Cim zhe chasom datuyutsya Mukachivskij Psaltir ta Uzhgorodskij Ustav Cinnimi pam yatkami XV XVI stolit ye Uzhgorodska praznichna Mineya Tereblyanskij Prolog Torunskij zbirnik a takozh Yevangeliya triodi oktoyihi liturgikoni ta inshi rukopisni bogosluzhbovi knigi V naprikinci XVII XVIII stolittya zlovzhivayuchi faktom pidporyadkovanosti Mukachivskoyi yeparhiyi Yagerskij rimo katolickij yepiskop vdavsya do sistematichnih sprob latinizaciyi yiyi obryadu ta nasilnogo perevedennya na grigorianskij kalendar 30 40 rr XVIII stolittya Mukachivska yeparhiya ostatochno vtratila svoyu cerkovnu nezalezhnist i potrapila pid vladu rimo katolickogo yepiskopa v Yagri 1780 Yepiskop A Bachinskij perenosit svoyu rezidenciyu z Mukacheva v Uzhgorod Tudi zh peremishayetsya bogoslovska shkola reorganizovana u duhovnu seminariyu 1888 rik Papa Lev HIII oprilyudniv plan ob yednannya Mukachivskoyi ta Pryashivskoyi yeparhij iz Galickoyu mitropoliyeyu Ugorskij primas kardinal Yanosh Simor ogolosiv sho realizaciya takogo planu bula b velikoyu obrazoyu nacionalnih pochuvan ugorciv Pochinayuchi z kincya XIX st cherez latinizaciyu zastina greko katolickih gromad perehodyat na pravoslav ya Pravoslavni gromadi Zakarpattya v toj chas znahodilis pid yuristikciyeyu Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Pislya utvorennya Chehoslovachchini Serbskij patriarhat rozpochinaye formuvannya yeparhialnoyi strukturi na terenah Zakarpattya She naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni kanonichnist serbskoyi yurisdikciyi v Chehiyi Slovachchini ta na Pidkarpatskij Rusi bula postavlena pid sumniv Konstantinopolskim ta moskovskim patriarhami Ryad svyashenikiv ta monahiv buli visvyacheni v monastiryah Rosiyi abo Konstantinopolya Krim togo Konstantinopolskij patriarh Ioakim III priznachiv ekzarhom u Galichini j Ugorskij Rusi arhiyepiskopa Antoniya Hrapovickogo Suchasniki poyasnyuvali diyalnist patriarha tim sho SPC ne mogla vikonuvati svoyih funkcij u zv yazku z zhorstkim kontrolem avstro ugorskoyi vladi i takim chinom zalishila naprizvolyashe pravoslavnij ruh v imperiyi U serpni 1920 r delegaciya pravoslavnih gromad zustrilasya v Prazi z prezidentom ChSR T Masarikom yakij dozvoliv organizuvati pravoslavnu cerkvu na Pidkarpatskij Rusi 1 grudnya 1920 r Sinod SPC uhvaliv rishennya pro priznachennya timchasovim yepiskopom dlya pravoslavnih Pidkarpatskoyi Rusi Dosifeya Vasich U berezni 1921 r Ministerstvo inozemnih sprav dozvolilo jomu prozhivati na teritoriyi ChSR 19 serpnya 1921 r v s Iza Hustskogo rajonu vidbuvsya pershij sobor predstavnikiv pravoslavnih gromad yakij uhvaliv rishennya pro obrannya yepiskopom Dosifeya ta zatverdiv statut pravoslavnoyi cerkvi Statut buv zatverdzhenij Sinodom SPC ale ne buv pidpisanij uryadom ChSR Na pochatku 1928 r Sobor SPC vidpraviv na Pidkarpatsku Rus novogo yepiskopa nim stav yepiskop Rashko Prizrenskij Serafim Ivanovich Za jogo pravlinnya uryad ChSR 6 chervnya 1929 r zatverdiv statut Karpatoruskoyi Pravoslavnoyi yeparhiyi Za rozporyadzhennyam yepiskopa Serafima vid 28 listopada 1929 r v Husti stvoryuvalasya Yeparhialna Rada yaka skladalasya z chotiroh sekcij Duhovnogo sudu Yeparhialnogo upravlinnya Shkilnoyi sekciyi Upravlinnya monastiryami Obranij cerkovnij organ diyav do 1942 r Za pravlinnya yepiskopa Serafima Ministerstvo shkil i narodnoyi osviti dozvolilo pravoslavnomu duhovenstvu vikladati Zakon Bozhij u derzhavnih shkolah Mukachevo Kafedralnij sobor Pochayivskoyi ikoni Bozhoyi Materi 2 listopada 1938 r yepiskopom Mukachivsko Pryashivskim buv obranij Volodimir Rayich Yepiskop Volodimir vidmovivsya prijnyati ugorske gromadyanstvo i buv zaareshtovanij policiyeyu u kvitni 1941 r Za jogo rozporyadzhennyam duhovna vlada na Zakarpatti perejshla do igumena Feofana Sabova yakogo zgodom zminiv M Popov Efektivnomu formuvannyu strukturi pravoslavnoyi cerkvi na Pidkarpatskij Rusi u 1920 1930 h rr pereshkodzhav ryad faktoriv Pershoyu prichinoyu bulo te sho do 1931 r pravoslavni virniki ne mali postijnogo arhiyereya yakij bi prozhivav v mezhah yeparhiyi ta keruvav neyu Po druge sered pravoslavnih isnuvalo dvi yurisdikciyi serbska ta konstantinopolska na choli z arhiyepiskopom Savvatiyem Vrabec mizh yakimi velasya borotba za virnikiv ta hrami Po tretye uryad ChSR yakij oficijno viznav serbsku yurisdikciyu hotiv kontrolyuvati diyalnist cerkvi na svoyij teritoriyi i vidstrochuvav zatverdzhennya statutiv Pislya konkordatu z Rimom pravoslavni virniki buli zmusheni povernuti cerkvi ta mayetki greko katolikam navit i v tomu vipadku yaksho v dekotrih selah ostannih zovsim ne bulo Oficijno do 1940 h rokiv Mukachevo Uzhgorodska yeparhiya nazivalasya Mukachevo Pryashivskoyu i bula pid yurisdikciyeyu Serbskogo Patriarhatu Pislya priyednannya Karpatskoyi Rusi do Ukrayini v 1949 roci Mukachivska yeparhiya uvijshla pid yurisdikciyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Pislya rozpadu SRSR znahoditsya v skladi UPC MP Rishennyam Svyashennogo Sinodu UPC vid 29 lipnya 1994 roku shlyahom rozpodilu Mukachivskoyi yeparhiyi bulo utvoreno na dvi samostijni Hustska ta Mukachivska UstrijNa teritoriyi Mukachivskoyi yeparhiyi diye 300 prihodiv yaki obslugovuyut 265 svyashenikiv 11 blagochin 19 monastiriv bilya 200 monahiv ta monahin Sekretar yeparhiyi protoiyerej Viktor Miso BlagochinnyaBeregivske blagochinnya blagochinnij protoiyerej Vasilij LOMAGA hramiv 18 svyashennosluzhiteliv 13 Velikobereznyanske blagochinnya blagochinnij protoiyerej Vasilij KOVACh hramiv 33 svyashennosluzhiteliv 18 Volovecke blagochinnya blagochinnij protoiyerej Vasilij SIMKANICh hramiv 30 svyashennosluzhiteliv 17 Irshavske blagochinnya blagochinnij protoiyerej Georgij ChULEJ hramiv 41 svyashennosluzhiteliv 49 Mukachivske miske blagochinnya blagochinnij protoiyerej Petro LYaH hramiv 14 svyashennosluzhiteliv 29 Mukachivske rajonne 1 blagochinnya blagochinnij protoiyerej Dimitrij FENO hramiv 31 svyashennosluzhiteliv 33 Mukachivske rajonne 2 blagochinnya blagochinnij protoiyerej Mihayil PAK hramiv 26 svyashennosluzhiteliv 31 Perechinske blagochinnya blagochinnij protoiyerej Volodimir GRICKO hramiv 19 svyashennosluzhiteliv 18 Svalyavske blagochinnya blagochinnij protoiyerej Vasilij BARNA hramiv 29 svyashennosluzhiteliv 30 Uzhgorodske miske blagochinnya blagochinnij protoiyerej Volodimir Guj hramiv 17 svyashennosluzhiteliv 30 Uzhgorodske rajonne blagochinnya 1 blagochinnij protoiyerej Ivan MOLANICh hramiv 25 svyashennosluzhiteliv 23 Uzhgorodske rajonne blagochinnya 2 blagochinnij protoiyerej Volodimir MUChIChKA hramiv 14 svyashennosluzhiteliv 12MonastiriCholovichi Svyato Voskresenskij monastir 88000 Uzhgorod vul Zolotista 35 nastoyatel mitropolit Mukachivskij i Uzhgorodskij Feodor Svyato Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi monastir 89112 s Tishiv Voloveckogo rajonu nastoyatel mitropolit Mukachivskij i Uzhgorodskij Feodor Svyato Ioanno Bogoslovskij cholovichij monastir 90124 s Silce Irshavskogo rajonu nastoyatel mitropolit Mukachivskij i Uzhgorodskij Feodor Svyato Pokrovskij skit 89022 s Kostrina Velikobereznyanskogo rajonu namisnik arhimandrit Filip Tyuh Svyato Pokrovskij cholovichij monastir 89620 s Rakoshino Mukachivskogo rajonu nastoyatel arhimandrit Mitrofan Shimon Svyato Uspenskij monastir 89141 s Kichernij Voloveckogo rajonu nastoyatel mitropolit Mukachivskij i Uzhgorodskij Feodor Svyato Georgiyivskij monastir 90143 s Zabolotne Irshavskogo rajonu nastoyatel arhimandrit Serafim Vegesh Svyato Pokrovskij cholovichij monastir 89220 s Vorochovo Perechinskogo rajonu nastoyatel arhimandrit Grigorij Vendt Pochayivskoyi ikoni Bozhoyi Materi monastir 89640 s Chinadijovo Mukachivskogo rajonu nastoyatel mitropolit Mukachivskij i Uzhgorodskij Feodor Krasnogorskij monastir na chest Vsih Svyatih 89600 Mukachevo namisnik arhimandrit Ilarij Gavrilec Monastir na chest svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira 89030 s Suhij Velikobereznyanskogo rajonu namisnik arhimandrit Zahariya Yanuta Zhinochi Svyato Serafimivskij monastir 90155 s Priborzhavske Irshavskogo rajonu nastoyatelka igumenya Serafima Berdar Svyato Vvedenskij monastir 90151 s Kushnicya Irshavskogo rajonu nastoyatelka igumenya Susanna Griga Svyato Ioanno Predtechenskij monastir 90133 s Dubrivka Irshavskogo rajonu nastoyatelka igumenya Serafima Gotra Svalyavskij Svyato Kirilo Mefodiyivskij monastir 89300 Svalyava nastoyatelka igumenya Nina Mizun Mukachivskij Svyato Mikolayivskij monastir 89600 Mukachevo vul Vasiliya Pronina 2 nastoyatelka igumenya Yepistimiya Sherban Svyato Uspenskij monastir 89620 s Domboki Mukachivskogo rajonu nastoyatelka igumenya Katerina Ivancho Svyato Mariyi Magdalinivskij monastir s Zarichovo vul Monastirska 1 Perechinskogo rajonu nastoyatelka igumenya Varvara Pop Svyato Pantelejmonivskij monastir 90131 s Osij Kam yanka Irshavskogo rajonu nastoyatel mitropolit Mukachivskij i Uzhgorodskij FeodorPravlyachi ArhiyereyiYepiskopi Ukrayinskogo ekzarhatu 1945 1990 Nestor Sidoruk 1945 1948 Makarij Oksiyuk 1948 1950 Ilarion Kochergin 1950 1956 Varlaam Borisevich 1956 1961 ru 10 veresnya 1961 9 zhovtnya 1963 Josif Savrash 9 zhovtnya 9 listopada 1963 Bogolep Ancuh 1963 1965 Grigorij Zakalyak 1965 1977 Savva Babinec 1977 1985 Damian Bodrij 1985 1989 Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat Yevfimij Shutak arhiyepiskop Mukachivskij i Uzhgorodskij 19 lipnya 1989 19 sichnya 2000 Agapit Bevcik yepiskop Mukachivskij i Uzhgorodskij 26 lipnya 2000 14 grudnya 2007 Mark Petrovcij arhiyepiskop Hustskij i Vinogradivskij 14 grudnya 2007 23 grudnya 2007 v o Feodor Mamasuyev mitropolit Mukachivskij i Uzhgorodskij z 23 grudnya 2007 Div takozhSidor Dmitro DmitrovichDzherelaOficijnij sajt ros Mukachivska greko katolicka yeparhiya Oficijnij sajt 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Pravoslavna cerkva na Zakarpatti v 1920 1938 rr 23 travnya 2012 u Wayback Machine Svyashenniku UPC MP yakij nazivav viryan PCU bezbozhnikami sud zaboroniv spilkuvatisya z prihozhanami Na Zakarpatti zhodna z ponad 600 gromad UPC MP ne podala zayavu pro zminu pidporyadkuvannya OVA Zakonodavstvo ne zaboronyaye perehid parafiyi UPC MP do Serbskogo patriarhatu Zakarpatska OVA Na Zakarpatti suditimut dvoh klirikiv UPC MP za antiukrayinsku diyalnist Ce nezavershena stattya pro pravoslav ya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ