Во́рочово (словац. Voročov(o), угор. Kapuszög) — село в Україні, у Ужгородському районі Закарпатської області.
село Ворочово | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Ужгородський район |
Громада | Перечинська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Колишня назва | Ворочево |
Населення | 806 |
Площа | 28,36 км² |
Поштовий індекс | 89220 |
Телефонний код | +380 3145 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′02″ пн. ш. 22°26′54″ сх. д. / 48.71722° пн. ш. 22.44833° сх. д.Координати: 48°43′02″ пн. ш. 22°26′54″ сх. д. / 48.71722° пн. ш. 22.44833° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89220, с. Ворочово, 89 |
Карта | |
Ворочово | |
Ворочово | |
Мапа | |
Розташоване на річці Уж.
До 1995 року називалось Ворочево.
Палеолітична стоянка — 30 тисяч років. В урочищі Рибник — мезолітична стоянка.
На лівому березі ріки Уж — курганний могильник ранньозалізного віку.
Перша згадка в літописі — 1548 та 1552 рік.
Ворочівська скеля (нижня, на урочищі Підсокул) відома як історичне місце боїв у березні 1939 р. між військовими формуваннями хортистської угорської армії та відступаючих із Закарпаття чеських військ. Чеський поручик К.Гамник з двома воїнами-кулеметниками із скелі (місце добре доступне для військового огляду території вище села Кам'яниця на Ужгородщині) завдавали значних втрат супротивнику, що наступав на села Перечинщини, Ужанської долини. Керівництво угорської армії навіть змушене було використати військовий літак, аби змусити трьох борців відступити і втекти через село Ворочово на територію Словаччини.
Відомі також трагічні події 18 березня 1939 року. Тоді на околиці с. Яслище на Перечинщині, між залізничною станцією Ворочово і річкою Уж, мадярськими гонведами були по-звірячому розстріляні вісім закарпатських патріотів. Тими ж днями тривожно було і в селі Ворочові. В одному з підвалів Перечинського лісохімзаводу закатували 26-річного вчителя, січового офіцера із Ворочова Василя Опаленика, який спочиває на Ворочівському цвинтарі.
Природа
Ворочово оточене лісистими горами, поміж яких дзюрчать веселим співом гірські потоки з кришталево чистою водою, яка надходить з гірського Синього озера, джерела не менш відомої Золотої студні (Вишній потік), з Млак з-під гори Анталовецька Поляна (тутешні назвали її Гидря або Ворочівський Явірник).
Тут до прикладу, досі згадують, що до 30-х років ХХ століття через ріку Уж до села Ворочово і навпаки селяни добирались вбрід або «гайовом» — великим човном на 5 чоловік, який сконструювали місцеві майстри.
Дорога Ужгород–Перечин під горою Кедвереш цікава і корисна тим, що на узбіччі б'є ключем смачна екологічно чиста джерельна вода — наша зупинка біля криниці «Під ведмедями». Хто її так назвав — наразі невідомо. Чудо природи — джерело холодної води, яка витікає прямо з гори Кедвереш, з урочища Тепла ямка. Проїждаючи трасою, не можна не помітити скупчення автотранспорту та людей, які набирають воду з криниці «Під ведмедями».
Після поляни Гарпічовка на висоті майже 800 м над рівнем моря в лісових хащах розташоване Синє озеро — Синє болото. З нього витікають струмочки, які ледь-ледь помітні між камінням і листям. Вони формують Вишній потік села Ворочова. Мандрівникам необхідно обережно спускатись крутосхилом, оминаючи надзвичайної конфігурації ями, які з'єднані між собою водяною перемичкою. За формою ями нагадують кратери, усипані уламками скель, вивержених якоюсь гігантською силою.
на Перечинщині містична місцина, де збираютьсявідьми розташована неподалік Ворочева і називається Дірява скала.
Малі полонини — це умовна назва урочищ Залум, Суха, Пастільова, Світильник та Рожок загальною площею більше 80 га. Вони знаходяться на відстані 5–8 км від села і нагадують дику природу — чисте повітря, буйні запашні трави з розмаїттям лікарських рослин.
При переході з урочища Суха в урочище Пастільова на самій вершині з правого боку розташоване одне з 7 чудес тутешніх пам'яток природи — Ведмежа ґавра — унікальна печера, відвідування якої переносить нас у дитинство з казками про ведмедів. Вона заглиблюється під землю на 1–3 м, довжина 2–6 м, висота 2–3 м, зручна і тепла, якщо влаштуватися там у негоду або на ночівлю.
Ворочівські скелі заворожують мандрівників по-своєму. Красу цього природного дива передав у своїх картинах славетний майстер пензля народний художник СРСР Йосип Бокшай.
Храми
Церква св. Миколи Чудотворця. 1859.
У XVIII ст. село належало монастирю чину Єзуїтів у Ужгороді. У 1751 р. записано дерев'яну церкву св. Миколи в поганому стані, за винятком новозбудованого вівтаря, з двома дзвонами. Крім апостолів, усі образи були нові, місцевої роботи.
У шематизмі єпархії за 1915 р. йдеться про дерев'яну церкву, збудовану 1769 р. Типову кам'яну церкву базилічної форми збудовано з 1850 р. по 1859 р. Розмалював її Ніл Сільвай, син відомого просвітителя Івана Сільвая. Новий іконостас виготовив І. Павлишинець.
Парох села Степан Ортутай відбув ув'язнення в сталінських концтаборах з 1949 р. по 1956 р.
Свято-Покровський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви 2012 рік
На південний схід від села, на горі Анталовецька Поляна, розташоване озеро Ворочівське (вулканічного походження). Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення (з 1984 року).
Лежить у западині на висоті 700 м над. р. м. Озеро вулканічного походження. Складається з двох водойм загальною площею 0,4 га. Водойми круглої форми діаметром до 50 м. Вода дуже прозора. Живиться підземними водами. Оточене лісом, важкодоступне.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 842 особи, з яких 408 чоловіків та 434 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 804 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,64 % |
російська | 1,36 % |
Туристичні місця
- Палеолітична стоянка — 30 тисяч років
- В урочищі рибник — мезолітична стоянка.
- На лівому березі ріки Уж — курганний могильник ранньозалізного віку.
- Ворочівська скеля (нижня, на урочищі Підсокул) відома як історичне місце боїв у березні 1939 р. між військовими формуваннями хортистської угорської армії та відступаючих із Закарпаття чеських військ.
- озеро Ворочівське (вулканічного походження).
- Свято-Покровський чоловічий монастир
- храм св. Миколи Чудотворця. 1859.
- Ведмежа ґавра — унікальна печера
- Дірява скала.
- Після поляни Гарпічовка на висоті майже 800 м над рівнем моря в лісових хащах розташоване Синє озеро — Синє болото.
- криниця «Під ведмедями».
- Золота студня
Примітки
- Картка постанови про перейменування[недоступне посилання з квітня 2019]
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo rochovo slovac Vorocov o ugor Kapuszog selo v Ukrayini u Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo Vorochovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Gromada Perechinska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Kolishnya nazva Vorochevo Naselennya 806 Plosha 28 36 km Poshtovij indeks 89220 Telefonnij kod 380 3145 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 02 pn sh 22 26 54 sh d 48 71722 pn sh 22 44833 sh d 48 71722 22 44833 Koordinati 48 43 02 pn sh 22 26 54 sh d 48 71722 pn sh 22 44833 sh d 48 71722 22 44833 Misceva vlada Adresa radi 89220 s Vorochovo 89 Karta Vorochovo Vorochovo Mapa Roztashovane na richci Uzh Do 1995 roku nazivalos Vorochevo Paleolitichna stoyanka 30 tisyach rokiv V urochishi Ribnik mezolitichna stoyanka Na livomu berezi riki Uzh kurgannij mogilnik rannozaliznogo viku Persha zgadka v litopisi 1548 ta 1552 rik Vorochivska skelya nizhnya na urochishi Pidsokul vidoma yak istorichne misce boyiv u berezni 1939 r mizh vijskovimi formuvannyami hortistskoyi ugorskoyi armiyi ta vidstupayuchih iz Zakarpattya cheskih vijsk Cheskij poruchik K Gamnik z dvoma voyinami kulemetnikami iz skeli misce dobre dostupne dlya vijskovogo oglyadu teritoriyi vishe sela Kam yanicya na Uzhgorodshini zavdavali znachnih vtrat suprotivniku sho nastupav na sela Perechinshini Uzhanskoyi dolini Kerivnictvo ugorskoyi armiyi navit zmushene bulo vikoristati vijskovij litak abi zmusiti troh borciv vidstupiti i vtekti cherez selo Vorochovo na teritoriyu Slovachchini Vidomi takozh tragichni podiyi 18 bereznya 1939 roku Todi na okolici s Yaslishe na Perechinshini mizh zaliznichnoyu stanciyeyu Vorochovo i richkoyu Uzh madyarskimi gonvedami buli po zviryachomu rozstrilyani visim zakarpatskih patriotiv Timi zh dnyami trivozhno bulo i v seli Vorochovi V odnomu z pidvaliv Perechinskogo lisohimzavodu zakatuvali 26 richnogo vchitelya sichovogo oficera iz Vorochova Vasilya Opalenika yakij spochivaye na Vorochivskomu cvintari PrirodaVorochovo otochene lisistimi gorami pomizh yakih dzyurchat veselim spivom girski potoki z krishtalevo chistoyu vodoyu yaka nadhodit z girskogo Sinogo ozera dzherela ne mensh vidomoyi Zolotoyi studni Vishnij potik z Mlak z pid gori Antalovecka Polyana tuteshni nazvali yiyi Gidrya abo Vorochivskij Yavirnik Tut do prikladu dosi zgaduyut sho do 30 h rokiv HH stolittya cherez riku Uzh do sela Vorochovo i navpaki selyani dobiralis vbrid abo gajovom velikim chovnom na 5 cholovik yakij skonstruyuvali miscevi majstri Doroga Uzhgorod Perechin pid goroyu Kedveresh cikava i korisna tim sho na uzbichchi b ye klyuchem smachna ekologichno chista dzherelna voda nasha zupinka bilya krinici Pid vedmedyami Hto yiyi tak nazvav narazi nevidomo Chudo prirodi dzherelo holodnoyi vodi yaka vitikaye pryamo z gori Kedveresh z urochisha Tepla yamka Proyizhdayuchi trasoyu ne mozhna ne pomititi skupchennya avtotransportu ta lyudej yaki nabirayut vodu z krinici Pid vedmedyami Pislya polyani Garpichovka na visoti majzhe 800 m nad rivnem morya v lisovih hashah roztashovane Sinye ozero Sinye boloto Z nogo vitikayut strumochki yaki led led pomitni mizh kaminnyam i listyam Voni formuyut Vishnij potik sela Vorochova Mandrivnikam neobhidno oberezhno spuskatis krutoshilom ominayuchi nadzvichajnoyi konfiguraciyi yami yaki z yednani mizh soboyu vodyanoyu peremichkoyu Za formoyu yami nagaduyut krateri usipani ulamkami skel viverzhenih yakoyus gigantskoyu siloyu na Perechinshini mistichna miscina de zbirayutsyavidmi roztashovana nepodalik Vorocheva i nazivayetsya Diryava skala Mali polonini ce umovna nazva urochish Zalum Suha Pastilova Svitilnik ta Rozhok zagalnoyu plosheyu bilshe 80 ga Voni znahodyatsya na vidstani 5 8 km vid sela i nagaduyut diku prirodu chiste povitrya bujni zapashni travi z rozmayittyam likarskih roslin Pri perehodi z urochisha Suha v urochishe Pastilova na samij vershini z pravogo boku roztashovane odne z 7 chudes tuteshnih pam yatok prirodi Vedmezha gavra unikalna pechera vidviduvannya yakoyi perenosit nas u ditinstvo z kazkami pro vedmediv Vona zagliblyuyetsya pid zemlyu na 1 3 m dovzhina 2 6 m visota 2 3 m zruchna i tepla yaksho vlashtuvatisya tam u negodu abo na nochivlyu Vorochivski skeli zavorozhuyut mandrivnikiv po svoyemu Krasu cogo prirodnogo diva peredav u svoyih kartinah slavetnij majster penzlya narodnij hudozhnik SRSR Josip Bokshaj HramiCerkva sv Mikoli Chudotvorcya 1859 U XVIII st selo nalezhalo monastiryu chinu Yezuyitiv u Uzhgorodi U 1751 r zapisano derev yanu cerkvu sv Mikoli v poganomu stani za vinyatkom novozbudovanogo vivtarya z dvoma dzvonami Krim apostoliv usi obrazi buli novi miscevoyi roboti U shematizmi yeparhiyi za 1915 r jdetsya pro derev yanu cerkvu zbudovanu 1769 r Tipovu kam yanu cerkvu bazilichnoyi formi zbudovano z 1850 r po 1859 r Rozmalyuvav yiyi Nil Silvaj sin vidomogo prosvititelya Ivana Silvaya Novij ikonostas vigotoviv I Pavlishinec Paroh sela Stepan Ortutaj vidbuv uv yaznennya v stalinskih konctaborah z 1949 r po 1956 r Svyato Pokrovskij cholovichij monastir Mukachivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 2012 rik Na pivdennij shid vid sela na gori Antalovecka Polyana roztashovane ozero Vorochivske vulkanichnogo pohodzhennya Gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya z 1984 roku Lezhit u zapadini na visoti 700 m nad r m Ozero vulkanichnogo pohodzhennya Skladayetsya z dvoh vodojm zagalnoyu plosheyu 0 4 ga Vodojmi krugloyi formi diametrom do 50 m Voda duzhe prozora Zhivitsya pidzemnimi vodami Otochene lisom vazhkodostupne NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 842 osobi z yakih 408 cholovikiv ta 434 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 804 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 64 rosijska 1 36 Turistichni miscya Paleolitichna stoyanka 30 tisyach rokiv V urochishi ribnik mezolitichna stoyanka Na livomu berezi riki Uzh kurgannij mogilnik rannozaliznogo viku Vorochivska skelya nizhnya na urochishi Pidsokul vidoma yak istorichne misce boyiv u berezni 1939 r mizh vijskovimi formuvannyami hortistskoyi ugorskoyi armiyi ta vidstupayuchih iz Zakarpattya cheskih vijsk ozero Vorochivske vulkanichnogo pohodzhennya Svyato Pokrovskij cholovichij monastir hram sv Mikoli Chudotvorcya 1859 Vedmezha gavra unikalna pechera Diryava skala Pislya polyani Garpichovka na visoti majzhe 800 m nad rivnem morya v lisovih hashah roztashovane Sinye ozero Sinye boloto krinicya Pid vedmedyami Zolota studnyaPrimitkiKartka postanovi pro perejmenuvannya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi