Архієпископ Варлаам у миру Павло Павлович Борисевич 22 березня 1899 Холм Люблінська губернія 9 травня 1975 Київ єпископ

У 1924 році був помічником повітового місіонера Горохівського Повіту тієї ж єпархії. У 1929 році призначений повітовим місіонером того ж повіту. Боровся з сектантством і протистояв натиску католицтва, у зв'язку з цією діяльністю був судимий польськими властями.

У 1938 році був благочинним Поберезского округу, Волинської єпархії ПАПЦ.

У 1942 році доручено одночасно і. о. Благочинного Локачевского району.

У 1944 році від удару снаряда загинула його дружина.

У 1944 року був настоятелем і благочинним приходу Локачі, Волинської єпархії УАПЦ.

13 травня 1945 хіротонізований на єпископа .

Постійною турботою єпископа Варлаама було забезпечення приходів духовенством. Незважаючи на складні часи їм були організовані православні курси, на які в 1945–1946 роках було прийнято 40 осіб [1].

З січня 1946 року — єпископ Волинський і Рівненський.

3 червня 1948 призначений єпископом Кам'янець-Подільським і Проскурівським.

27 грудня 1951 — єпископ Ізмаїльський і Болградський.

З 1 лютого 1955 року — єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський.

З 5 вересня 1956 року — єпископ Мукачівський і Ужгородський.

25 лютого 1957 возведений у сан архієпископа.

Капітулянтська політика архієпископа перед обличчям радянської влади привела до подачі колективного листа-скарги Патріарху Алексію I на архієрея з проханням змістити його. Серед тих, хто підписав лист був архімандрит Іов Угольський.

З 5 липня 1961 року — архієпископ Мінський і Білоруський.

Його служіння в межах Білоруської РСР збігся з новою хвилею гонінь на Церкву: в республіці було закрито близько 500 храмів, припинилися заняття в Мінській духовній семінарії, під загрозою закриття опинився єдиний на всю республіку Жировицький монастир.

Переніс інсульт, після чого 4 серпня 1963 звільнений на спокій.

Помер 9 травня 1975 року в Києві. Похований на київському міському кладовищі.

Твори

«Слово виголошене в Мукачеві в навечір'я Успіння Божої Матері 27 серпня 1947 року». 1947, Львов, № 9, с. 279–281.

«Акт» «милосердия» папы. ЖМП 1951, № 6, с. 6-7.

«Подписываем кровью сердца». ЖМП 1950, № 9, с. 8-9.

«Заявление Варлаама» архиеп. Мукачевского и Ужгородского. ЖМП 1960, № 12, с. 37.

«К звездам» (По поводу подвига Ю. А. Гагарина). ЖМП 1961, № 5, с. 9-10

Примітки

1. Вінницька єпархія. Історична довідка [ 26 січня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

на сайті «Русское православие»
Варлаам (Борисевич) [ 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.] в Православній енциклопедії