Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єпископ Яків (в миру Іван Михайлович Заїка; 25 вересня 1900, Косенів — 18 березня 1983, Полонне) — єпископ Українського екзархату РПЦ, єпископ Чернігівський і Ніжинський. Релігійний діяч Польської автокефальної православної церкви.
| Яків (Заїка) | ||
 | ||
| Єпископ Яків (Заїка) | ||
| ||
|---|---|---|
| 18 листопада 1948 — 17 листопада 1953 | ||
| Церква: | УПЦ МП | |
| ||
| 2 лютого 1947 — 18 листопада 1948 | ||
| Церква: | УПЦ МП | |
| Попередник: | Варлаам (Борисевич) | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Заїка Іван Михайлович | |
| Народження: | 25 вересня (8 жовтня) 1900 Косенів, Новоград-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 18 березня 1983 (82 роки) Полонне, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР | |
| Похований: | Полонне | |
| Чернецтво: | 17 (30) березня 1925 | |
| Єп. хіротонія: | 2 лютого 1947 | |
Біографія
Народився 25 вересня 1900 року в селі Косенів (нині Звягельський район Житомирської області) в сім'ї бідного селянина-хлібороба.
У 1918 році під час епідемії тифу помер його батько. Після смерті батька він сам чотири рази хворів на тиф. В останній раз рідні його вже оплакували як мертвого.
У 1920 році, відчуваючи себе ще дуже слабким після перенесених хвороб, він вирішив піти в Почаївську Лавру з метою паломництва і, якщо можна, залишитися в ній.
Юнак був прийнятий і йому доручили послух по городу. Через слабість здоров'я йому було дуже важко виконувати цей послух і він хотів залишити Лавру, але з дня на день відкладав цей намір.
У липні 1920 року Почаївська Лавра, після більш як сторічної перерви, знову увійшла до меж Польщі). Іван Заїка прийняв польське громадянство і в Лаврі 17 (30) березня 1925 пострижений у чернецтво, в тому ж році 25 квітня архієпископом Пінським і Поліським Олександром (Іноземцевим) рукоположений у сан ієродиякона. Архієпископом Кременецьким Симоном (Івановським) ПАПЦ рукоположений у сан ієромонаха. Зведений у сан архімандрита, згадується ризничним Почаївської Лаври.
З 1941 року — в юрисдикції Української автономної православної церкви.
1946 викликаний з Лаври до Києва, де визнав своє від'єднання від ПАПЦ.
20 січня (2 лютого) 1947 року в Києві хіротонізований на єпископа Вінницького і Брацлавського. Хіротонію здійснювали: митрополит Київський і Галицький Іоанн (Соколов), єпископ Кам'янець-Подільський Панкратій (Кашперук) та єпископ Уманський Нифонт (Чобітків).
У перший же рік архієрейства він сильно застудився в неопалюваному соборі і захворів двостороннім плевритом.
18 листопада 1948 був призначений єпископом Чернігівським і Ніжинським. Тут хвороба його посилилася, оскільки кафедральний собор також був неопалюваним. До колишньої хвороби додалися нові: радикуліт, закупорка вен на ногах, хвороба шлунка та інші. В результаті такого хворобливого стану 17 листопада 1953 він був почислений на спокій.
До 1957 року жив у Чернігові, а потім придбав невеликий будиночок в місті Полонному, в якому жив до смерті. Хвороби його з кожним роком все посилювалися. Він переніс запалення легенів, страждав на цингу і головні болі, з'явилася хвороба серця та інші. Страждання переносив терпляче, сподіваючись на милість Божу.
Помер 18 березня 1983 року. Похований на міському кладовищі міста Полонне.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zayika Yepiskop Yakiv v miru Ivan Mihajlovich Zayika 25 veresnya 1900 Koseniv 18 bereznya 1983 Polonne yepiskop Ukrayinskogo ekzarhatu RPC yepiskop Chernigivskij i Nizhinskij Religijnij diyach Polskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Yakiv Zayika Yepiskop Yakiv Zayika Yepiskop Chernigivskij i Nizhinskij18 listopada 1948 17 listopada 1953Cerkva UPC MPYepiskop Vinnickij i Braclavskij2 lyutogo 1947 18 listopada 1948Cerkva UPC MPPoperednik Varlaam Borisevich Diyalnist svyashennikIm ya pri narodzhenni Zayika Ivan MihajlovichNarodzhennya 25 veresnya 8 zhovtnya 1900 Koseniv Novograd Volinskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaSmert 18 bereznya 1983 1983 03 18 82 roki Polonne Hmelnicka oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovanij PolonneChernectvo 17 30 bereznya 1925Yep hirotoniya 2 lyutogo 1947BiografiyaNarodivsya 25 veresnya 1900 roku v seli Koseniv nini Zvyagelskij rajon Zhitomirskoyi oblasti v sim yi bidnogo selyanina hliboroba U 1918 roci pid chas epidemiyi tifu pomer jogo batko Pislya smerti batka vin sam chotiri razi hvoriv na tif V ostannij raz ridni jogo vzhe oplakuvali yak mertvogo U 1920 roci vidchuvayuchi sebe she duzhe slabkim pislya perenesenih hvorob vin virishiv piti v Pochayivsku Lavru z metoyu palomnictva i yaksho mozhna zalishitisya v nij Yunak buv prijnyatij i jomu doruchili posluh po gorodu Cherez slabist zdorov ya jomu bulo duzhe vazhko vikonuvati cej posluh i vin hotiv zalishiti Lavru ale z dnya na den vidkladav cej namir U lipni 1920 roku Pochayivska Lavra pislya bilsh yak storichnoyi perervi znovu uvijshla do mezh Polshi Ivan Zayika prijnyav polske gromadyanstvo i v Lavri 17 30 bereznya 1925 postrizhenij u chernectvo v tomu zh roci 25 kvitnya arhiyepiskopom Pinskim i Poliskim Oleksandrom Inozemcevim rukopolozhenij u san iyerodiyakona Arhiyepiskopom Kremeneckim Simonom Ivanovskim PAPC rukopolozhenij u san iyeromonaha Zvedenij u san arhimandrita zgaduyetsya riznichnim Pochayivskoyi Lavri Z 1941 roku v yurisdikciyi Ukrayinskoyi avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi 1946 viklikanij z Lavri do Kiyeva de viznav svoye vid yednannya vid PAPC 20 sichnya 2 lyutogo 1947 roku v Kiyevi hirotonizovanij na yepiskopa Vinnickogo i Braclavskogo Hirotoniyu zdijsnyuvali mitropolit Kiyivskij i Galickij Ioann Sokolov yepiskop Kam yanec Podilskij Pankratij Kashperuk ta yepiskop Umanskij Nifont Chobitkiv U pershij zhe rik arhiyerejstva vin silno zastudivsya v neopalyuvanomu sobori i zahvoriv dvostoronnim plevritom 18 listopada 1948 buv priznachenij yepiskopom Chernigivskim i Nizhinskim Tut hvoroba jogo posililasya oskilki kafedralnij sobor takozh buv neopalyuvanim Do kolishnoyi hvorobi dodalisya novi radikulit zakuporka ven na nogah hvoroba shlunka ta inshi V rezultati takogo hvoroblivogo stanu 17 listopada 1953 vin buv pochislenij na spokij Do 1957 roku zhiv u Chernigovi a potim pridbav nevelikij budinochok v misti Polonnomu v yakomu zhiv do smerti Hvorobi jogo z kozhnim rokom vse posilyuvalisya Vin perenis zapalennya legeniv strazhdav na cingu i golovni boli z yavilasya hvoroba sercya ta inshi Strazhdannya perenosiv terplyache spodivayuchis na milist Bozhu Pomer 18 bereznya 1983 roku Pohovanij na miskomu kladovishi mista Polonne Posilannya