Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Приборжа́вське (до 1960 року — За́днє) — село в Україні, в Хустському районі (раніше Іршавському районі) Закарпатської області. Входить до складу Довжанської сільської громади.
| село Приборжавське | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Хустський район | ||
| Громада | Довжанська сільська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1500 | ||
| Населення | 3585 | ||
| Площа | 3,700 км² | ||
| Густота населення | 0,97 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90155 | ||
| Телефонний код | +380 03144 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°20′39″ пн. ш. 23°13′38″ сх. д. / 48.34417° пн. ш. 23.22722° сх. д.Координати: 48°20′39″ пн. ш. 23°13′38″ сх. д. / 48.34417° пн. ш. 23.22722° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 170 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90155, с.Приборжавське, вул. Центральна, 103 | ||
| Карта | |||
  Приборжавське | |||
 Приборжавське | |||
| Мапа | |||
| | |||
Назва
Колишня назва — Заднє. У 1408 році вживалась назва Zadnya, в 1454 році — Zadnija, Zarnya, Zarnija. Назва Zárnya зареєстрована у 1901 році як офіційна назва. Існує кілька версій та народних переказів про виникнення назви села:
- Село знаходилося в Мараморській жупі останнім, тобто заднім, що і призвело до назви Заднє.
- У мальовничій долині річки Боржави проживали три брати. Двоє з них — в лісовій галявині біля води, вище за течією, а третій — нижче за течією, під горою. Двоє братів йдучи до третього говорили між собою йдуть до заднього (останнього) брата. Хоча пізніше й поселилися нові люди на березі річки, але традиція називати одного з братів Заднім збереглася. Доказом цього є згадка в письмових документах про село не Заднє, а Задній.
- Село заснувала людина на прізвище Задняй, і від цього походить назва населеного пункту.
Село називалось Заднє до 1960 року. В 1961 році уже радянською владою село було перейменовано в Приборжавське, оскільки воно розтягнуто по берегу річки Боржава (при Боржаві).
Історія
Вперше в письмових джерелах село Приборжавське згадується в 1409 році, коли село було подароване Федором Корятовичем родині волоських магнатів Долгаї за військові послуги. У 1416 році феодали з села Довге захопили Заднє. Але тоді не було визначено єдиного власника і сини Яноша Долгаї пишуть прохання на ім'я короля Угорщини Жигмонта про призначення їх законними спадкоємцями села. Один з братів побував у Будапешті і суперечка вирішилась на його користь. Грамота від 30 листопада 1417 р. свідчить, що король віддав наказ Лелеському конвенту офіційно оформити у власність села Довге, Заднє та полонину Кук за синами Яноша з Довгого. Виданий Лелеським Конвентом документ від 27 вересня 1418 року, що встановлював вартість та склад володінь Богдана, сина Яноша з Довгого (Ioannis de Dolha) (засудженого за насилля) та його родичів, свідчить про те, що в селі проживало 11 родин залежних селян, які тримали водяний млин на гірському потоці Бистрий і весь необхідний сільськогосподарський реманент. У тому ж 1418 році Богдан Долгаї за зраду королю був покараний тимчасовою конфіскацією усіх маєтків і земель на користь короля.
У 1795 році в селі проживали 778 греко-католиків, 40 юдеїв, 3 римо-католики.
1908 році — через Приборжавське прокладають Боржавську вузькоколійну залізницю.
У 1910 році в Приборжавському було 1801 мешканців — 1503 русинів, 263 швабів, 34 угорців. 1519 жителів були греко-католиками, 260 — юдеями, 16 — римо-католиками.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3359 осіб, з яких 1638 чоловіків та 1721 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3585 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,91 % |
| російська | 0,92 % |
| молдовська | 0,06 % |
| угорська | 0,06 % |
| білоруська | 0,03 % |
| румунська | 0,03 % |
Відомі люди
- Ісак-Дурда Антоніна Іванівна — скульптор-художник.
- Мисла Мирослав Іванович — український військовик, молодший лейтенант, командир взводу окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр.
- Полончак Марина Іванівна - Музикант, співачка, автор і виконавець власних пісень.
- Белович Ярослав — український військовик 128 омбр.
Туристичні місця
- Боржавська вузькоколійка
- полонина Кук
- долина Боржави
Галерея
-
![image]()
Колишня синагога -
![image]()
Єврейське кладовище
Див. також
Примітки
- Угорський король у ці часи виступав як суддя, арбітр при вирішенні майнового спору за село між різними феодалами.
- Mihályi János: Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. Máramaros-Sziget, 1900. 223 lap
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Приборжавська сільрада
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Priborzha vske do 1960 roku Za dnye selo v Ukrayini v Hustskomu rajoni ranishe Irshavskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Dovzhanskoyi silskoyi gromadi selo Priborzhavske Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Dovzhanska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1500 Naselennya 3585 Plosha 3 700 km Gustota naselennya 0 97 osib km Poshtovij indeks 90155 Telefonnij kod 380 03144 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 20 39 pn sh 23 13 38 sh d 48 34417 pn sh 23 22722 sh d 48 34417 23 22722 Koordinati 48 20 39 pn sh 23 13 38 sh d 48 34417 pn sh 23 22722 sh d 48 34417 23 22722 Serednya visota nad rivnem morya 170 m Misceva vlada Adresa radi 90155 s Priborzhavske vul Centralna 103 Karta Priborzhavske Priborzhavske Mapa Priborzhavske u Vikishovishi Priborzhavskij serafimivskij monastirNazvaKolishnya nazva Zadnye U 1408 roci vzhivalas nazva Zadnya v 1454 roci Zadnija Zarnya Zarnija Nazva Zarnya zareyestrovana u 1901 roci yak oficijna nazva Isnuye kilka versij ta narodnih perekaziv pro viniknennya nazvi sela Selo znahodilosya v Maramorskij zhupi ostannim tobto zadnim sho i prizvelo do nazvi Zadnye U malovnichij dolini richki Borzhavi prozhivali tri brati Dvoye z nih v lisovij galyavini bilya vodi vishe za techiyeyu a tretij nizhche za techiyeyu pid goroyu Dvoye brativ jduchi do tretogo govorili mizh soboyu jdut do zadnogo ostannogo brata Hocha piznishe j poselilisya novi lyudi na berezi richki ale tradiciya nazivati odnogo z brativ Zadnim zbereglasya Dokazom cogo ye zgadka v pismovih dokumentah pro selo ne Zadnye a Zadnij Selo zasnuvala lyudina na prizvishe Zadnyaj i vid cogo pohodit nazva naselenogo punktu Selo nazivalos Zadnye do 1960 roku V 1961 roci uzhe radyanskoyu vladoyu selo bulo perejmenovano v Priborzhavske oskilki vono roztyagnuto po beregu richki Borzhava pri Borzhavi IstoriyaVpershe v pismovih dzherelah selo Priborzhavske zgaduyetsya v 1409 roci koli selo bulo podarovane Fedorom Koryatovichem rodini voloskih magnativ Dolgayi za vijskovi poslugi U 1416 roci feodali z sela Dovge zahopili Zadnye Ale todi ne bulo viznacheno yedinogo vlasnika i sini Yanosha Dolgayi pishut prohannya na im ya korolya Ugorshini Zhigmonta pro priznachennya yih zakonnimi spadkoyemcyami sela Odin z brativ pobuvav u Budapeshti i superechka virishilas na jogo korist Gramota vid 30 listopada 1417 r svidchit sho korol viddav nakaz Leleskomu konventu oficijno oformiti u vlasnist sela Dovge Zadnye ta poloninu Kuk za sinami Yanosha z Dovgogo Vidanij Leleskim Konventom dokument vid 27 veresnya 1418 roku sho vstanovlyuvav vartist ta sklad volodin Bogdana sina Yanosha z Dovgogo Ioannis de Dolha zasudzhenogo za nasillya ta jogo rodichiv svidchit pro te sho v seli prozhivalo 11 rodin zalezhnih selyan yaki trimali vodyanij mlin na girskomu potoci Bistrij i ves neobhidnij silskogospodarskij remanent U tomu zh 1418 roci Bogdan Dolgayi za zradu korolyu buv pokaranij timchasovoyu konfiskaciyeyu usih mayetkiv i zemel na korist korolya U 1795 roci v seli prozhivali 778 greko katolikiv 40 yudeyiv 3 rimo katoliki 1908 roci cherez Priborzhavske prokladayut Borzhavsku vuzkokolijnu zaliznicyu U 1910 roci v Priborzhavskomu bulo 1801 meshkanciv 1503 rusiniv 263 shvabiv 34 ugorciv 1519 zhiteliv buli greko katolikami 260 yudeyami 16 rimo katolikami NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3359 osib z yakih 1638 cholovikiv ta 1721 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3585 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 91 rosijska 0 92 moldovska 0 06 ugorska 0 06 biloruska 0 03 rumunska 0 03 Vidomi lyudiIsak Durda Antonina Ivanivna skulptor hudozhnik Misla Miroslav Ivanovich ukrayinskij vijskovik molodshij lejtenant komandir vzvodu okremoyi zvedenoyi shturmovoyi roti Karpatska Sich 93 yi OMBr Polonchak Marina Ivanivna Muzikant spivachka avtor i vikonavec vlasnih pisen Belovich Yaroslav ukrayinskij vijskovik 128 ombr Turistichni miscya Borzhavska vuzkokolijka polonina Kuk dolina BorzhaviGalereyaKolishnya sinagoga Yevrejske kladovisheDiv takozhPriborzhavske stanciya PrimitkiUgorskij korol u ci chasi vistupav yak suddya arbitr pri virishenni majnovogo sporu za selo mizh riznimi feodalami Mihalyi Janos Maramarosi diplomak a XIV es XV szazadbol Maramaros Sziget 1900 223 lap database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPriborzhavska silrada