Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тиші́в — село в Україні, в Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Нижньоворітської сільської громади.
| село Тишів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Нижньоворітська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1948 |
| Населення | 517 |
| Площа | 1,727 км² |
| Густота населення | 299,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89112 |
| Телефонний код | +380 3136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′32″ пн. ш. 23°05′38″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 23.09389° сх. д.Координати: 48°48′32″ пн. ш. 23°05′38″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 23.09389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 546 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89112, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с. Тишів, 72 |
| Карта | |
  Тишів | |
 Тишів | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Населення — 458 мешканців. Площа — 1,727 км².
Село Тишів розкинулося в долині річки Латориця та її приток в підніжжі Верховинського хребта, а саме в підніжжі гори Пікуй. Розташоване за 12 км від районного центру.
Село Тишів вперше документально згадується 1648 року. Назва села Тишів (Чендеш) походить від кліматичних умов, які були в селі коли до нього прийшли перші поселенці — тут було тихо і спокійно, територію села овівав спокійний вітерець. Такі умови збереглися тут до будівництва тут дороги Київ — Чоп у 70-х рр. XX століття.
Інші згадки - 1630 Ti.zoua, 1648- Tisova, 1693- Tisow, 1773-Tisova, 1808-Tissova, 1851-Tissova, 1877-Timsova (Felső-), 1913-Csendes, 1925-Tišova.
1926 року в селі була створена рада робітничих, селянських і солдатських депутатів. Першим секретарем було обрано Говдана В. В. Також цього року був проведений перепис населення — його кількість становила 1100 жителів.
Присілки
Медвеже - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Тишів рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
За розповідями Михайла Приймича (1921) село заснував у урочищі “Стенечивлять” чоловік на ім’я Левко, що втік сюди від татар. Село розросталося, але через якийсь час вимерло від епідемії (за Т. Легоцьким, у 1691 р. в селі людей не було). Уціліли лише три родини – Сабови, Халуси і Козаки.
1648-Meduesse, 1693-Medwezia, 1808-Medvesa, Medvessa, 1944-Medvezsa, Медвежое. Назва, можливо, походить від потіка Медвежий ~ ~ Ведмежа вода, річка '. Його ім'я було переведено на Medvefalvára в 1903 році.
В 1976 році тут відкрито поселення ранньозалізного віку. Досліджувалося експедицією ІА АН УРСР.
Парафія в Медвежому згадується у 1692 р., у 1778 р. згадують дерев’яну церкву в Медвежому.
Релігія
храм Успіння пр. Богородиці. 1898.
Перша згадка про церкву та філії в Медвежому, Котельниці, Малій Бистрій та Шутовиці походить з 1692 р., а в 1704 р. йдеться про стародавню церкву.
Дерев’яна церква св. Василя з двома дзвонами була в селі в 1733 р. У 1778 р. згадують дерев’яну церкву в Тишові, а також церкви в філіях – Медвежому, Бистрому, Котельниці.
Іллінська церква
Існуючу нині церкву збудовано 1898 р. (хоча церковник Михайло Халус із сусідньої Мішкаревиці твердить, що тишівську церкву збудовано на два роки скоріше за мішкаревицьку, тобто в 1888 р.) у традиції місцевого будівництва.
Не виключено, що в селі працювали ті ж майстри, що й у Задільському та інших селах верхньої течії Латориці, а зразком могла служити найдавніша церква цього стилю в Бистрому.
Церква тризрубна, вкрита двосхилим бляшаним дахом. Зруби з ялини товщиною 16 – 18 см поставлено на кам’яні плити. Опасання спирається на випуски вінців зрубу. Башту увінчує сферична баня, а гребінь даху над вівтарем завершено глухим ліхтарем з главкою.
Особливістю церкви є два ліхтарі з главками над східними кутами нави. Ґанок прибудовано пізніше. Всередині нава і бабинець розділені високою аркою, прикрашеною волютами, склепіння – коробові. Біля церкви – гарна дерев’яна дзвіниця з трьома дзвонами, найбільший з яких виготовлено в Хомутові (Чехія) фірмою “Ріхард Герольд” у 1924 р.
Іконостас походить із часу спорудження церкви, але ікони на соснових дошках вже перемальовано.
У 1932 р. зафіксували кілька написів: на рамі ікони Благовіщення – “Сей образъ купилъ и… Федора Нотиржованого синъ со женою своею Анна и родичомъ своимъ и чади за отпущеніе гріховъ року божого АΨМ (1740)” та на церковних книгах. Служебник купив раб божий Теодор Ганечко з дружиною Анною для церкви Василія Великого в Тишові 1670 р., а виданий він у Львові в 1654 р. Апостол купив о. Григорій тишанський у латірського священика за десять золотих лічбою польською. Два процесійні хрести подарували для церкви Ряшки.
У Тишові народився Василь Улинець – один з останніх народних будівничих, який спорудив за своє життя 10 дерев’яних церков. Улинець, можливо, брав участь і в спорудженні тишівської церкви.
Докладніше: Іллінська церква (Тишів)
Дзвіниця. 1802.
Зятем до Сабова прийшов із Задільського Юрко Приймич – прадід М. Приймича і вирішив збудувати церкву. Ю. Приймич власними силами й коштом збудував дзвіницю, а також оплатив виготовлення дзвона, про що свідчить угорський напис на ньому: “Вилив Приймич Юрій за власний кошт для руської церкви в Медвежому 1802 p.”, але на церкву в маленького сільця сил не вистачило. У кінці 1980-х ґонтове покриття дзвіниці замінено бляшаним.
Чоловічий монастир на честь Казанської ікони Божої Матері
Географія
Бідність гірської Воловеччини на продуктивні земельні ресурси компенсується природними багатствами. Це листяно-хвойні ліси, в яких зростають переважно смерека і ялиця, бук, ясен і явір. На околиці села височіє гора Пікуй заввишки 1408 метрів. Пікуй — це ще й флористичний заказник де під охороною багато цінних рідкісних рослин, у тому числі лікарських. Тут зустрічаються такі релікти, як тис ягідний, кедр і дуб. Окрасою і багатством лісів є благородні олені і козулі, ведмеді і лисиці, куниці і білки. Живуть тут дикі свині, рисі, вовки. Тут живе багато різноманітних птахів. У малодоступних урочищах інколи таланить зустріти чорних лелек.
Через село протікає річка Латориця, що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Флора і фауна річки не багата зокрема тут зустрічається річкова і радужна форель, короп, в'юн. Клімат Воловеччини помірно континентальний, однак суворіший ніж у низовинних районах. Весна починається тут пізніше, а зима — раніше на 2-3 тижні. Заморозки тривають до перших днів травня. Зима настає у другій половині листопада, сніг випадає у другій половині грудня. Якщо в низинах Закарпаття сніговий покрив нестійкий, глибина його 30-40 см, то на території Воловеччини він набагато глибший і стійкіший, в горах нерідко до 2 метрів, а танення починається у березні-квітні. Морози сягають інколи нижче −30°С. В ущелинах високогір'я латки снігу біліють інколи й до середини літа.
Ґрунтотворчі породи переважно фліші й продукти їх вивітрювання. Це осадові гірські породи, утворені в глибоких геосинклінальних морських басейнах з характерним ритмічним чергуванням шарів пісковиків, аргілітів, алевролітів, мергелів, вапняків тощо.
Ґрунти місцевості слабородючі. Процесом ґрунтоутворення є кисле буроземоутворення, а супутніми — дерновий, підзолистий, глейовий, глейово-елювіальний процес.
В 2022 році зроблений ремонт церкви за пожертви жителів.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 526 осіб, з яких 254 чоловіки та 272 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 510 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Економіко-географічне положення
Село Тишів розташоване на півночі району і межує з такими селами:
- на півночі: Котельниця і Латірка;
- на заході: Щербовець і Жденієво;
- на сході: Завадка і Вербляж;
- на півдні: Нижні Ворота.
Основною транспортною магістраллю є траса Київ-Чоп, по якій і здійснюються всі зовнішні зв'язки села.
Туристичні місця
- Неподалік від села розташований гідрологічний заказник «Бистрий».
- храм Успіння пр. Богородиці. 1898.
- Дзвіниця. 1802.
- Чоловічий монастир на честь Казанської ікони Божої Матері
- Іллінська церква
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
Погода в селі
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tishi v selo v Ukrayini v Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Nizhnovoritskoyi silskoyi gromadi selo TishivKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Nizhnovoritska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1948Naselennya 517Plosha 1 727 km Gustota naselennya 299 36 osib km Poshtovij indeks 89112Telefonnij kod 380 3136Geografichni daniGeografichni koordinati 48 48 32 pn sh 23 05 38 sh d 48 80889 pn sh 23 09389 sh d 48 80889 23 09389 Koordinati 48 48 32 pn sh 23 05 38 sh d 48 80889 pn sh 23 09389 sh d 48 80889 23 09389Serednya visota nad rivnem morya 546 mMisceva vladaAdresa radi 89112 Zakarpatska obl Voloveckij r n s Tishiv 72KartaTishivTishivMapa Tishiv u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Tishiv IstoriyaNaselennya 458 meshkanciv Plosha 1 727 km Selo Tishiv rozkinulosya v dolini richki Latoricya ta yiyi pritok v pidnizhzhi Verhovinskogo hrebta a same v pidnizhzhi gori Pikuj Roztashovane za 12 km vid rajonnogo centru Selo Tishiv vpershe dokumentalno zgaduyetsya 1648 roku Nazva sela Tishiv Chendesh pohodit vid klimatichnih umov yaki buli v seli koli do nogo prijshli pershi poselenci tut bulo tiho i spokijno teritoriyu sela ovivav spokijnij viterec Taki umovi zbereglisya tut do budivnictva tut dorogi Kiyiv Chop u 70 h rr XX stolittya Inshi zgadki 1630 Ti zoua 1648 Tisova 1693 Tisow 1773 Tisova 1808 Tissova 1851 Tissova 1877 Timsova Felso 1913 Csendes 1925 Tisova 1926 roku v seli bula stvorena rada robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ Pershim sekretarem bulo obrano Govdana V V Takozh cogo roku buv provedenij perepis naselennya jogo kilkist stanovila 1100 zhiteliv Prisilki Medvezhe kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Tishiv rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Za rozpovidyami Mihajla Prijmicha 1921 selo zasnuvav u urochishi Stenechivlyat cholovik na im ya Levko sho vtik syudi vid tatar Selo rozrostalosya ale cherez yakijs chas vimerlo vid epidemiyi za T Legockim u 1691 r v seli lyudej ne bulo Ucilili lishe tri rodini Sabovi Halusi i Kozaki 1648 Meduesse 1693 Medwezia 1808 Medvesa Medvessa 1944 Medvezsa Medvezhoe Nazva mozhlivo pohodit vid potika Medvezhij Vedmezha voda richka Jogo im ya bulo perevedeno na Medvefalvara v 1903 roci V 1976 roci tut vidkrito poselennya rannozaliznogo viku Doslidzhuvalosya ekspediciyeyu IA AN URSR Parafiya v Medvezhomu zgaduyetsya u 1692 r u 1778 r zgaduyut derev yanu cerkvu v Medvezhomu Religiyahram Uspinnya pr Bogorodici 1898 Persha zgadka pro cerkvu ta filiyi v Medvezhomu Kotelnici Malij Bistrij ta Shutovici pohodit z 1692 r a v 1704 r jdetsya pro starodavnyu cerkvu Derev yana cerkva sv Vasilya z dvoma dzvonami bula v seli v 1733 r U 1778 r zgaduyut derev yanu cerkvu v Tishovi a takozh cerkvi v filiyah Medvezhomu Bistromu Kotelnici Illinska cerkva Isnuyuchu nini cerkvu zbudovano 1898 r hocha cerkovnik Mihajlo Halus iz susidnoyi Mishkarevici tverdit sho tishivsku cerkvu zbudovano na dva roki skorishe za mishkarevicku tobto v 1888 r u tradiciyi miscevogo budivnictva Ne viklyucheno sho v seli pracyuvali ti zh majstri sho j u Zadilskomu ta inshih selah verhnoyi techiyi Latorici a zrazkom mogla sluzhiti najdavnisha cerkva cogo stilyu v Bistromu Cerkva trizrubna vkrita dvoshilim blyashanim dahom Zrubi z yalini tovshinoyu 16 18 sm postavleno na kam yani pliti Opasannya spirayetsya na vipuski vinciv zrubu Bashtu uvinchuye sferichna banya a grebin dahu nad vivtarem zaversheno gluhim lihtarem z glavkoyu Osoblivistyu cerkvi ye dva lihtari z glavkami nad shidnimi kutami navi Ganok pribudovano piznishe Vseredini nava i babinec rozdileni visokoyu arkoyu prikrashenoyu volyutami sklepinnya korobovi Bilya cerkvi garna derev yana dzvinicya z troma dzvonami najbilshij z yakih vigotovleno v Homutovi Chehiya firmoyu Rihard Gerold u 1924 r Ikonostas pohodit iz chasu sporudzhennya cerkvi ale ikoni na sosnovih doshkah vzhe peremalovano U 1932 r zafiksuvali kilka napisiv na rami ikoni Blagovishennya Sej obraz kupil i Fedora Notirzhovanogo sin so zhenoyu svoeyu Anna i rodichom svoim i chadi za otpushenie grihov roku bozhogo APSM 1740 ta na cerkovnih knigah Sluzhebnik kupiv rab bozhij Teodor Ganechko z druzhinoyu Annoyu dlya cerkvi Vasiliya Velikogo v Tishovi 1670 r a vidanij vin u Lvovi v 1654 r Apostol kupiv o Grigorij tishanskij u latirskogo svyashenika za desyat zolotih lichboyu polskoyu Dva procesijni hresti podaruvali dlya cerkvi Ryashki U Tishovi narodivsya Vasil Ulinec odin z ostannih narodnih budivnichih yakij sporudiv za svoye zhittya 10 derev yanih cerkov Ulinec mozhlivo brav uchast i v sporudzhenni tishivskoyi cerkvi Dokladnishe Illinska cerkva Tishiv Dzvinicya 1802 Zyatem do Sabova prijshov iz Zadilskogo Yurko Prijmich pradid M Prijmicha i virishiv zbuduvati cerkvu Yu Prijmich vlasnimi silami j koshtom zbuduvav dzvinicyu a takozh oplativ vigotovlennya dzvona pro sho svidchit ugorskij napis na nomu Viliv Prijmich Yurij za vlasnij kosht dlya ruskoyi cerkvi v Medvezhomu 1802 p ale na cerkvu v malenkogo silcya sil ne vistachilo U kinci 1980 h gontove pokrittya dzvinici zamineno blyashanim Cholovichij monastir na chest Kazanskoyi ikoni Bozhoyi MateriGeografiyaBidnist girskoyi Volovechchini na produktivni zemelni resursi kompensuyetsya prirodnimi bagatstvami Ce listyano hvojni lisi v yakih zrostayut perevazhno smereka i yalicya buk yasen i yavir Na okolici sela visochiye gora Pikuj zavvishki 1408 metriv Pikuj ce she j floristichnij zakaznik de pid ohoronoyu bagato cinnih ridkisnih roslin u tomu chisli likarskih Tut zustrichayutsya taki relikti yak tis yagidnij kedr i dub Okrasoyu i bagatstvom lisiv ye blagorodni oleni i kozuli vedmedi i lisici kunici i bilki Zhivut tut diki svini risi vovki Tut zhive bagato riznomanitnih ptahiv U malodostupnih urochishah inkoli talanit zustriti chornih lelek Cherez selo protikaye richka Latoricya sho bere pochatok na shilah Verhovinskogo hrebta z pid Vereckogo perevalu Flora i fauna richki ne bagata zokrema tut zustrichayetsya richkova i raduzhna forel korop v yun Klimat Volovechchini pomirno kontinentalnij odnak suvorishij nizh u nizovinnih rajonah Vesna pochinayetsya tut piznishe a zima ranishe na 2 3 tizhni Zamorozki trivayut do pershih dniv travnya Zima nastaye u drugij polovini listopada snig vipadaye u drugij polovini grudnya Yaksho v nizinah Zakarpattya snigovij pokriv nestijkij glibina jogo 30 40 sm to na teritoriyi Volovechchini vin nabagato glibshij i stijkishij v gorah neridko do 2 metriv a tanennya pochinayetsya u berezni kvitni Morozi syagayut inkoli nizhche 30 S V ushelinah visokogir ya latki snigu biliyut inkoli j do seredini lita Gruntotvorchi porodi perevazhno flishi j produkti yih vivitryuvannya Ce osadovi girski porodi utvoreni v glibokih geosinklinalnih morskih basejnah z harakternim ritmichnim cherguvannyam shariv piskovikiv argilitiv alevrolitiv mergeliv vapnyakiv tosho Grunti miscevosti slaborodyuchi Procesom gruntoutvorennya ye kisle burozemoutvorennya a suputnimi dernovij pidzolistij glejovij glejovo elyuvialnij proces V 2022 roci zroblenij remont cerkvi za pozhertvi zhiteliv NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 526 osib z yakih 254 choloviki ta 272 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 510 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Ekonomiko geografichne polozhennyaSelo Tishiv roztashovane na pivnochi rajonu i mezhuye z takimi selami na pivnochi Kotelnicya i Latirka na zahodi Sherbovec i Zhdeniyevo na shodi Zavadka i Verblyazh na pivdni Nizhni Vorota Osnovnoyu transportnoyu magistrallyu ye trasa Kiyiv Chop po yakij i zdijsnyuyutsya vsi zovnishni zv yazki sela Turistichni miscya Nepodalik vid sela roztashovanij gidrologichnij zakaznik Bistrij hram Uspinnya pr Bogorodici 1898 Dzvinicya 1802 Cholovichij monastir na chest Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi Illinska cerkvaPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Informaciya na sajti Derev yani Hrami UkrayiniCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2014