Музика до Праги 1968 це програмний твір написаний композитором чеського походження Карелом Гусою для симфонічного оркест

Музика до Праги 1968 — це програмний твір, написаний композитором чеського походження Карелом Гусою для симфонічного оркестру, а потім транскрибований для повного оркестру, написаний невдовзі після того, як Радянський Союз придушив рух за реформи Празької весни в Чехословаччині 1968 року. Карел Гуса в цей час сидів на лаві підсудних у своєму котеджі в Америці та слухав трансляцію подій BBC по радіо. Він був глибоко зворушений і написав «Музику для Праги 1968», щоб увіковічити ці події. Вона є еталоном у репертуарі духових ансамблів.

Музика для Праги 1968
англ. Music for Prague 1968^[1]
Композитор	Карел Гуса^[1]
Створено	1968^[1]
Видано	1969
Інструментування	духовий оркестр^[1]
Тривалість	25 хв.^[1]
Прем'єра
Дата	31 січня 1969^[1]^[2]

Твір було створено на замовлення коледжу Ітаки, і його прем'єра відбулася в січні 1969 року у Вашингтоні, округ Колумбія, на Національній конференції викладачів музики доктором Кеннетом Снеппом і концертним оркестром коледжу Ітака.

Інструментарій

Твір нараховує 6 флейт, 2 флейти-піколо, 2 гобоя, англійський ріжок, 2 фагота, контрафагот, кларнет-піколо, 9 кларнетів, альт-кларнет, бас-кларнет, контрабас-кларнет, 2 альт-саксофона, тенор-саксофон, баритон-саксофон, бас-саксофон, 8 труб, 4 валторна, 3 тромбона, 2 баритона, 2 туби, дзвіночки, маримба, вібрафон, ксилофон, литаври, 3 античні тарілки, 3 трикутники, 3 підвісні тарілки, 3 там-тами, 2-3 малих барабани, 3 том-томи та бас-барабан.

Структура

Твір складається з чотирьох частин:

Вступ і фанфари
Арія
Інтерлюдія
Токата і хорал

Як і будь-який програмний твір, цей пов'язаний символікою та алюзіями. Тема з гуситської пісні XV століття «Хто такі Божі воїни» включена в музику, яка символізує опору та надію — тема досить поширена, щоб будь-який чех знав цю мелодію та її значення. [Та сама тема з'являється (з однаковим значенням) у циклі «Má Vlast» Сметани, у частинах «Бланік» і «Табор», а також у симфонічній поемі «Прага» Йозефа Сука] Звуки дзвонів лунають у музиці, оскільки Прагу також називають «Містом ста шпилів». Тромбони імітують сирени повітряної тривоги, а гобої грають фрагменти азбуки Морзе. Соло піколо представляє крики птахів, символ свободи, про який сам композитор писав: «...місто Прага бачило лише миті протягом тисячі років свого існування.» Третя частина — Інтерлюдія — виконується не лише секцією ударних інструментів, але також є паліндромом, який починається та закінчується барабаном малого барабана.

Примітки

https://www.laphil.com/musicdb/pieces/2389/music-for-prague-1968
https://www.windrep.org/Music_for_Prague_1968
Extracted from the Full Score

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музика для Праги 1968

«Про твір: Музика для Праги 1968» Стівена Стакі

[[https://www.laphil.com/musicdb/pieces/2389/music-for-prague-1968_https://www.laphil.com/musicdb/pieces/2389/music-for-prague-1968]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.laphil.com/musicdb/pieces/2389/music-for-prague-1968

[[https://www.windrep.org/Music_for_Prague_1968_https://www.windrep.org/Music_for_Prague_1968]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.windrep.org/Music_for_Prague_1968

[3] Extracted from the Full Score

[1]

[2]