Московсько-шведська війна 1495—1497 років — перша війна між Московським царством і Шведським королівством.
Московсько-шведська війна (1495—1497) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-шведські війни | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Королівство Швеція | Московське царство |
Причини
Основною причиною стала боротьба Івана III (Великого) проти монополії Ганзи на мореплавання і торгівлю на Балтиці . У попередні десятиліття новгородське боярство мало що могло протиставити своєму нерівноправному становищу в торгівлі з Заходом, однак Іван III погодитися на такий стан справ не міг. У 1493 році він закрив Ганзейський двір в Новгороді і уклав союз з королем Данії Гансом, який сподівався захопити шведський трон. Ще однією причиною конфлікту зі «свеями» стало питання про кордон і порушення шведською стороною умов Орєховецького миру 1323 року .
Хід військових дій
Відповідно до угоди, Іван III послав князів Данила Щеня (на чолі московської раті), Якова Кошкіна-Захар'їна (на чолі новгородської раті) і Василя Федоровича Шуйського (на чолі псковської раті) осадити шведський замок Виборг. Щоб краще керувати військовими діями, государ прибув на час походу в Новгород.
Про хід облоги Виборга відомо насамперед зі шведських хронік. Вона тривала протягом трьох місяців і взяттям міста не увінчалася. Незважаючи на те, що московським воїнам під час одного із штурмів вдалося зруйнувати дві вежі і захопити частину міського муру, цей успіх розвинути не вдалося. За деякими даними, комендант замку підірвав запаси пороху, що збенетежило росіян. У боях за місто від кулі загинув популярний воєвода Іван Андрійович Субота Плещеєв. У грудні московське військо, яке не мало поки досвіду взяття великих фортець, сильно розоривши околиці Виборга, повернулося в Новгород. Під час облоги шведський король Стен Стуре послав на допомогу Виборгу лицарське військо, яке по льоду перейшло Балтійське море до Аландських островів. Рушивши далі в похід морем, лицарі потрапили в сильний шторм, який розкидав їх флот .
У наступному році московські воєводи Василь Косий і Андрій Челяднін, з ходу взявши Нішлот, спустошили всю південну Фінляндію аж до Ботнічної затоки .Особливо постраждали райони Саво і Хяме. У відповідь, Стен Стуре мобілізував в Турку велику рать, але наздогнати московське військо, яке, дізнавшись про виступ шведів, повернулося в свої володіння «з великим полоном», не зміг. Інший загін прямував уздовж берега, примушуючи місцевих фінів до покірності. Ще одне московське військо на чолі з князями Іваном і Петром Ушатими, допливши по морю з гирла Північної Двіни, вторглося в північну і центральну Фінляндію з боку Кольського півострова і, також не зустрівши опору, розорило ряд міст.
Не зумівши організувати опір в Фінляндії, шведське військо несподівано висадилося під новою фортецею Івангород і взявши його приступом, влаштувало в ньому поголовну різанину і підпалила. Дізнавшись про наближення війська з Пскова, шведи поспішно сіли на кораблі і відплили.
У березні 1497 року в Новгороді було укладено перемир'я зі шведами строком на шість років.
Результати
Після того, як на шведський престол зійшов Ганс, військові дії були відкладені до 1508 року, коли Швеція і Росія ратифікували мирний договір, який повинен був діяти протягом 60 років. Хоча війна не привела ні до яких територіальних придбань обох воюючих сторін, обидві держави підтверджували договір в 1513 і 1524 роках.
Пам'ять
Пам'ять про сильний вибух в Виборзькій фортеці 30 листопада 1495 досі зберігається в фінському фольклорі (фін. Viipurin pamaus). Однак, не виключається, що деякі історії були створені в пізніший час.
Найбільш популярна версія вибуху така: захист фортеці здійснював гарнізон, очолюваний комендантом Кнутом Поссе. Московські війська ж повинні були будь-якою ціною захопити місто. Згідно з легендою, Кнут Поссе в одній з веж міської стіни — вежі св. Андрія — підірвав особливу вибухову суміш. В інших історіях стверджується, що в ході облоги міста в небі виникла фігура, що нагадує андріївський хрест. Вважається, що 30 листопада — це переддень свята апостола Андрія, так що облягали вирішили, що на допомогу обложеним прийшов їх небесний покровитель.
Примітки
- Alekseev, Jurij Georgievič (2009). Pochody russkich vojsk pri Ivane III (вид. 2. izd). S.-Peterburg: Izdat. S.-Peterburgskogo Univ. ISBN . OCLC 255026185.
- Базилевич К. В. Внешняя политика Русского централизованного государства. Вторая половина XV в. Москва, 1952
- Каргалов В. В. Глава 3. Даниил Щеня // Московские воеводы XVI—XVII вв. — М.: ООО «ТИД „Русское слово—РС“», 2002. — С. 180—241. — 336, [16] с. — 5000 экз. —
Література
- Карамзін Н. История государства Российского. Том 6, глава 6.
Посилання
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovsko shvedska vijna 1495 1497 rokiv persha vijna mizh Moskovskim carstvom i Shvedskim korolivstvom Moskovsko shvedska vijna 1495 1497 Rosijsko shvedski vijni Data 1495 1497 Misce Viborg Shvedska Finlyandiya Ivangorod Privid Prikordonni protirichchya borotba Ivana III Velikogo proti monopoliyi Ganzi na moreplavannya i torgivlyu na Baltici Rezultat mirnij dogovir Storoni Korolivstvo Shveciya Moskovske carstvoPrichiniOsnovnoyu prichinoyu stala borotba Ivana III Velikogo proti monopoliyi Ganzi na moreplavannya i torgivlyu na Baltici 334 U poperedni desyatilittya novgorodske boyarstvo malo sho moglo protistaviti svoyemu nerivnopravnomu stanovishu v torgivli z Zahodom odnak Ivan III pogoditisya na takij stan sprav ne mig U 1493 roci vin zakriv Ganzejskij dvir v Novgorodi i uklav soyuz z korolem Daniyi Gansom yakij spodivavsya zahopiti shvedskij tron She odniyeyu prichinoyu konfliktu zi sveyami stalo pitannya pro kordon i porushennya shvedskoyu storonoyu umov Oryehoveckogo miru 1323 roku 385 Hid vijskovih dijVidpovidno do ugodi Ivan III poslav knyaziv Danila Shenya na choli moskovskoyi rati Yakova Koshkina Zahar yina na choli novgorodskoyi rati i Vasilya Fedorovicha Shujskogo na choli pskovskoyi rati osaditi shvedskij zamok Viborg Shob krashe keruvati vijskovimi diyami gosudar pribuv na chas pohodu v Novgorod Pro hid oblogi Viborga vidomo nasampered zi shvedskih hronik Vona trivala protyagom troh misyaciv i vzyattyam mista ne uvinchalasya Nezvazhayuchi na te sho moskovskim voyinam pid chas odnogo iz shturmiv vdalosya zrujnuvati dvi vezhi i zahopiti chastinu miskogo muru cej uspih rozvinuti ne vdalosya Za deyakimi danimi komendant zamku pidirvav zapasi porohu sho zbenetezhilo rosiyan U boyah za misto vid kuli zaginuv populyarnij voyevoda Ivan Andrijovich Subota Plesheyev U grudni moskovske vijsko yake ne malo poki dosvidu vzyattya velikih fortec silno rozorivshi okolici Viborga povernulosya v Novgorod Pid chas oblogi shvedskij korol Sten Sture poslav na dopomogu Viborgu licarske vijsko yake po lodu perejshlo Baltijske more do Alandskih ostroviv Rushivshi dali v pohid morem licari potrapili v silnij shtorm yakij rozkidav yih flot 342 U nastupnomu roci moskovski voyevodi Vasil Kosij i Andrij Chelyadnin z hodu vzyavshi Nishlot spustoshili vsyu pivdennu Finlyandiyu azh do Botnichnoyi zatoki 345 Osoblivo postrazhdali rajoni Savo i Hyame U vidpovid Sten Sture mobilizuvav v Turku veliku rat ale nazdognati moskovske vijsko yake diznavshis pro vistup shvediv povernulosya v svoyi volodinnya z velikim polonom ne zmig Inshij zagin pryamuvav uzdovzh berega primushuyuchi miscevih finiv do pokirnosti She odne moskovske vijsko na choli z knyazyami Ivanom i Petrom Ushatimi doplivshi po moryu z girla Pivnichnoyi Dvini vtorglosya v pivnichnu i centralnu Finlyandiyu z boku Kolskogo pivostrova i takozh ne zustrivshi oporu rozorilo ryad mist Ne zumivshi organizuvati opir v Finlyandiyi shvedske vijsko nespodivano visadilosya pid novoyu forteceyu Ivangorod i vzyavshi jogo pristupom vlashtuvalo v nomu pogolovnu rizaninu 24 i pidpalila Diznavshis pro nablizhennya vijska z Pskova shvedi pospishno sili na korabli i vidplili U berezni 1497 roku v Novgorodi bulo ukladeno peremir ya zi shvedami strokom na shist rokiv RezultatiPislya togo yak na shvedskij prestol zijshov Gans vijskovi diyi buli vidkladeni do 1508 roku koli Shveciya i Rosiya ratifikuvali mirnij dogovir yakij povinen buv diyati protyagom 60 rokiv Hocha vijna ne privela ni do yakih teritorialnih pridban oboh voyuyuchih storin obidvi derzhavi pidtverdzhuvali dogovir v 1513 i 1524 rokah Pam yatViborzkij grim na Carta Marina 1539 roku Pam yat pro silnij vibuh v Viborzkij forteci 30 listopada 1495 dosi zberigayetsya v finskomu folklori fin Viipurin pamaus Odnak ne viklyuchayetsya sho deyaki istoriyi buli stvoreni v piznishij chas Najbilsh populyarna versiya vibuhu taka zahist forteci zdijsnyuvav garnizon ocholyuvanij komendantom Knutom Posse Moskovski vijska zh povinni buli bud yakoyu cinoyu zahopiti misto Zgidno z legendoyu Knut Posse v odnij z vezh miskoyi stini vezhi sv Andriya pidirvav osoblivu vibuhovu sumish V inshih istoriyah stverdzhuyetsya sho v hodi oblogi mista v nebi vinikla figura sho nagaduye andriyivskij hrest Vvazhayetsya sho 30 listopada ce peredden svyata apostola Andriya tak sho oblyagali virishili sho na dopomogu oblozhenim prijshov yih nebesnij pokrovitel PrimitkiAlekseev Jurij Georgievic 2009 Pochody russkich vojsk pri Ivane III vid 2 izd S Peterburg Izdat S Peterburgskogo Univ ISBN 9785288048401 OCLC 255026185 Bazilevich K V Vneshnyaya politika Russkogo centralizovannogo gosudarstva Vtoraya polovina XV v Moskva 1952 Kargalov V V Glava 3 Daniil Shenya Moskovskie voevody XVI XVII vv M OOO TID Russkoe slovo RS 2002 S 180 241 336 16 s 5000 ekz ISBN 5 94853 007 8LiteraturaKaramzin N Istoriya gosudarstva Rossijskogo Tom 6 glava 6 Posilannya