Молекулярна гідроенергетика (англ. molecular hydropower) — наука і галузь, складова частина молекулярної енергетики, яка вивчає та використовує відновлювані енергетичні властивості молекул, атомів, йонів, інших малих частинок рідинного середовища, взаємодію цих частинок між собою, з іншими тілами а також з електричними та магнітними полями з метою вироблення, накопичення, розподілу та використання електричної енергії.
Молекулярна гідроенергетика є також складовою частиною класичної гідроенергетики, в основі якої лежать закони гідродинаміки, що описують рух нестисливої рідини та її взаємодію з твердими тілами, а також закони гідростатики, що оцінюють рівновагу рідини та її дію на занурені в нею тіла. Тож, в розрахунках параметрів та характеристик систем молекулярної гідроенергетики поряд з енергетичними характеристиками малих частинок, всередині та на кордоні фаз, як правило, застосовуються також макроскопічні параметри (швидкість, тиск, густина) потоків рідини.
Ефективне перетворення та вивільнення енергії молекул, атомів, йонів та інших частинок рідини, скажімо, води або водних розчинів (електролітів), може бути здійснено за допомогою фізичних та хімічних поверхневих явищ, які виникають на межі фаз, зокрема, змочування, адгезії, когезії, капілярного ефекту, адсорбції, абсорбції тощо. Поряд з вище названими явищами для створення молекулярних технологій та систем гідроенергетики застосовні також фізичні явища електрокінетики, осмосу, електродіалізу, магнітогідродинаміки в рідинах та їх розчинах, а ще поєднання цих ефектів. Звідсіля витікає і поділ молекулярної енергетики складові:
- гідроенергетика міжфазної поверхні;
- електрокінетична гідроенергетика;
- гідроенергетика градієнта солоності;
- магнітогідродинамічна гідроенергетика тощо.
Фізичні та хімічні явища лежать також в основі класифікації технологій та систем молекулярної гідроенергетики:
- гідроадгезійні технології та системи міжфазної поверхні на основі позитивного термодинамічного p-потенціалу Гіббза;
- гідроабсорбційні технології та системи міжфазної поверхні на основі негативного термодинамічного n-потенціалу Гіббза;
- електрокінетичні технології та системи молекулярної гідроенергетики;
- осмотичні технології та системи гідроенергетики градієнта солоності (технології та системи забарного осмосу);
- електродіалізні технології та системи гідроенергетики градієнта солоності;
- магнітогідродинамічні технології та системи молекулярної гідроенергетики тощо.
Класифікація молекулярних технологій та систем гідроенергетики є умовною, бо на практиці вони нерідко інтегруються.
Гідроенергетика міжфазної поверхні
Визначення
Молекулярна гідроенергетика міжфазної поверхні (англ. molecular interfacial surface hydropower або interfacial surface hydropower) — наука та галузь, складова частина молекулярної гідроенергетики, яка вивчає й використовує енергетичні властивості молекул та атомів всередині об'єму та на межі фаз, взаємодію цих частинок між собою та з іншими тілами з метою вироблення, накопичення, розподілу та використання електричної енергії.
Об'єктами досліджень гідроенергетики міжфазної поверхні є міжфазні поверхні, термодинамічні потенціали поверхні стінок капілярів, молекулярна гідродинаміка капілярів, пористі структури транспортування рідини в неживій та живій природі, їх енергетичні параметри і характеристики, молекулярні технології та системи гідроенергетики міжфазної поверхні, іншими словами, способи та технічні засоби перетворення енергії молекул всередині об'єму та на межі фаз в енергію спрямованого руху рідини, а далі — в електричну енергію безпосередньо або опосередковано.
Історія
Англійський фізик-експериментатор Френсіс Хоксби ще у 1709 році виконав перші дослідження капілярності. У 1718 році Джеймс Джюрін показав залежність висоти стовпа рідини у капілярі від площі його поперечного перетину. Швейцарський математик і фізик Даніель Бернуллі вдосконалив диференціальні рівняння, чисельні методи та теорію ймовірностей і застосував їх у вивченні гідродинаміки, кінетичної теорії газів, аеродинаміки та теорії пружності. У 1805 році англійський вчений Томас Юнг встановив зв'язок між перепадом капілярного тиску на кордоні системи «рідина-повітря» та поверхневим натягом. Того ж року висновки Томаса Юнга були математично формалізовані французьким математиком і астрономом П'єром Симоном Лапласом. Сьогодні одна з важливих формул фізики носить назву рівняння Юнга-Лапласа. 1830 року результати були узагальнені в роботах німецького математика та астронома Карла Фрідріха Гаусса. Німецьким інженером і будівельником у 1839 році була встановлена кількісна залежність об'ємних витрат рідини через капіляр від перепаду тиску. У 1841 році ця залежність була підтверджена французьким фізиком і фізіологом Жаном Леонардом Пуазейлем. Сьогодні відповідний закон носить ім'я Хагена–Пуазейля. Німецький фізик Франц Ернст Нейман у своїй роботі, яка побачила світ 1894 року, систематизував досягнення своїх попередників. Дев'ятнадцяте сторіччя позначилося широким застосуванням в аналізі фізичних та хімічних систем положень гідродинаміки, термодинаміки та статистичної механіки. Сучасне пояснення поведінка флюїдів знайшла в роботах французького інженера Клода-Луї Нав'є з теорії пружності та гідродинаміки, а пізніше — в рівняннях британського математика та фізика Джорджа Габріеля Стокса .
В рамках молекулярної фізики та хімії вималювалися нові розділи — фізика і хімія поверхні. У 1876 році американський математик, фізик та хімік Джозая Віллард Гіббз пояснив поняття поверхневої енергії, хімічного потенціалу та правила фаз (Гіббза) .
Данський фізик 1921 року дослідив диполь-дипольну електростатичну взаємодію між зарядами для молекулярних йонів, між диполями для полярних молекул, між квадруполями і мультиполями.[17]Взаємодія Кеезона є різновидом слабкої міжмолекулярної взаємодії ван дер Ваальса. Голландсько-американський фізик і хімік Петер Джозеф Вільям Дебай. поширив поняття дипольного моменту на розподіл заряду в молекулі. Згідно розрахункам Петера Дебая полярна молекула (диполь) поляризує сусідню молекулу, утворюючи так диполь і обумовлюючи притягання молекул. Фундаментальний вклад у теорію хімічного зв'язку та міжмолекулярних (дисперсійних) сил вніс німецький та американський фізик-теоретик Фріц Вольфганг Лондон. Вчений встановив взаємодію неполярних молекул, обумовлену флуктуаціями електронних хмаринок. У 1924 році англійський фізик та хімік-теоретик , вивчаючи взаємодію молекул рідин та газів запропонував поняття потенціалу міжатомних сил (потенціалу Ленард-Джонса), який дозволяв пояснити параметри рівнянь ван дер Ваальса. У сфері його наукових доробок — парамагнетизм двоатомних молекул, зокрема, молекул оксигену, хвильові функції мультіелектронних атомів, хімічна валентність та метод молекулярних орбіталей.
Дослідження, які ведуться протягом останніх десятиліть на перехресті гідродинаміки, електрохімії, колоїдної хімії та електрокінетики, дали народження мікрогідродинаміці або мікрофлюїдиці (англ. microfluidics)в якій розглядаються механізми переміщення рідини у вузьких капілярах під впливом зовнішніх та/або внутрішніх сил. Сферою використання досягнень мікрогідродинаміки стали на початку 1980-х років струменеві принтери, пізніше — мініатюрні хімічні лабораторії на чипі. З розвитком нанотехнологій з'явилося поняття наногідродинаміки або нанофлюїдики (англ. nanofluidics) — розділ гідродинаміки, в якому розглядаються механізми переміщення рідини у капілярах діаметром 1-100 нм. У рамках мікрогідродинаміки та наногідродинаміки досліджується рух флюїдів капілярними системами вивчаються особливості побудови капілярів у неживій та живій природі.
Табелінг, Скваєрс, Брюс та Берт'є у своїх роботах вивчають питання дискретної та неперервної мікрогідродинаміки. Галіндо-Росалес фокусується на параметрах та характеристиках флюїдів, віддаючи перевагу числовим методам оцінки та оптимізації мікрогідродинамічних систем.
Принцип роботи
Поведінка рідини в капілярах зі змочуваною та незмочуваною поверхнями, утворення термодинамічних p- та n-потенціалів, термодинамічних потенціальних ям, де область термодинамічного потенціалу Гіббза p-типу характеризується малим значенням крайового кута змочування (θ < π/2) та високою адгезією поверхні твердого тіла, а область термодинамічного потенціалу Гіббза n-типу характеризується великим значенням крайового кута змочування (θ > π/2) і низькою адгезією молекул рідини до поверхні твердого тіла, можуть бути використані для створення молекулярних енергетичних технологій та систем міжфазної поверхні: гідроадгезійних (на основі капілярів зі змочуваною поверхнею) та гідроабсорбційних (на основі капілярів з незмочуваною поверхнею), а також гідроабсорбційних систем на основі термодинамічного p-n переходу у горизонтальних та вертикальних парних капілярах.
Термодинамічні p-n переходи, зокрема ті, котрі виникають на кордоні гідрофобної та гідрофільної секцій капіляра при русі рідини горизонтальним парним капіляром і характеризуються конкуренцією фронтів нерівноважних потоків, є надзвичайно важливим напрямком досліджень Термодинамічний p-n перехід не має жодного відношення до електронного p-n переходу, це всього лише збіг термінології та намагання пояснити фізичну сутність явищ звичними термінами.
Схеми, конструкції, параметри та характеристики елементів та систем гідроенергетики міжфазної поверхні досліджуються в рамках молекулярної фізики, фізики та хімії поверхні, молекулярної гідродинаміки, термодинаміки та електродинаміки.
Гідроадгезійні системи виробництва електричного струму на основі термодинамічного p-потенціалу Гіббза
У молекулярній системі на основі позитивного термодинамічного p–потенціалу Гіббза виробництво електричного струму забезпечується нагнітанням рідини (наприклад, води) міжмолекулярними силами адгезії та поверхневого натягу на кордоні її об'єму з подальшим перетворенням потенціальної чи кінетичної енергії потоку рідини за допомогою електродинамічних пристроїв в електрику. Таку систему можна ще назвати гідроадгезійною, бо у фундаменті рушійних сил лежить ефект зчеплення молекул рідини з молекулами гідрофільної поверхні стінок капілярів. Цей ефект є проявом вандерваальсових сил, які утворюють міжмолекулярні зв'язки між молекулами рідини та поверхні твердого тіла, формують водневі зв'язки та викликають дифузію молекул. Міжмолекулярні сили (адгезії), які виникають між молекулами рідини та поверхні твердого тіла, перевищують сили (когезії) всередині рідини. Рівень адгезії рідинної та твердої фаз визначається величиною поверхневої енергії фаз та міжфазної поверхні. Енергія молекул міжфазної поверхні приводить в рух потоки рідини, переборюючи зовнішні сили гравітації. Рідина у вертикальних занурених порах піднімається за рахунок сил поверхневому натягу, який є результатом дії сил когезії молекул в рідині й сил адгезії молекул рідини та поверхні пор.
У відповідності з фізичними принципами, які лежать в основі виробництва електричного струму, гідроадгезійні системи міжфазної поверхні можна класифікувати на гідроакумулювальні, прямої генерації, прискорювальні, розгалуженого річища тощо.
Структурна схема молекулярної гідроакумулювальної системи виробництва електричного струму на основі позитивного термодинамічного p-потенціалу Гіббза включає нижній RS1 та верхній RS2 накопичувальні резервуари з робочою рідиною FL, мікрофлюїдний рушій MF у вигляді капілярної структури CS, флюїдостік DR, гідроагрегат НА та електричний адаптер EA. Принцип роботи системи заснований на використанні надлишку енергії молекул міжфазної поверхні, порівнюючи з їх енергією всередині об'єму фаз, для підняття рідини з нижнього резервуару у верхній з подальшим застосуванням потенціальної енергії накопиченої рідини для виробництва електричного струму за допомогою класичного гідроагрегата.
Гідроабсорбційні системи виробництва електричного струму
Гідроабсорбційні системи виробництва електричного струму засновані на здатності капіляра на негативному термодинамічному n-потенціалі Гіббза дозовано поглинати спадаючий потік рідини. Їх робота пояснюється за допомогою крапельної гідроабсорбційної моделі долання потенціального бар'єра. Багатоелементна гідроабсорбційна молекулярна система виробництва електричного струму на основі термодинамічного n- потенціалу Гіббза включає дозувально-транспортну систему DMTR, гідроабсорбційний приймач рідини HABR, гідроагрегат HA та електричний адаптер EA.
При зануренні капілярів гідроабсорбційного приймача HABR з незмочуваною поверхнею в рідину в кожному капілярі утворюється термодинамічний n-потенціал Гіббза, так звана потенціальна термодинамічна яма — область з від'ємним значенням потенціальної енергії, великим значенням крайового кута змочування та низькою адгезією молекул рідини до поверхні стінок капілярів. Під дією сил тяжіння рідина FL, яка сконцентрована в резервуарі, з верхнього шару через центральний флюїдопровід TNG та дозатори DM1, DM2 дозувально-транспортної системи DMTR спрямовується в гідроабсорбційний приймач HABR. Цей пристрій забезпечує дозовану абсорбцію рідини окремими зануреними стовпами рідини, видалення надлишкового об'єму та стрімке відновлення термодинамічних параметрів поглинаючих стовпів рідини. Потік рідини в центральному флюїдопроводі обертається спочатку в кінетичну енергію гідротурбіни, потім в електродинамічній системі електрогенератора трансформується в електричну енергію ЕE. Параметри електричного струму EC доводяться в електричному адаптері EA до стандартних значень, і струм спрямовується споживачам та/або в електричну мережу EN.
Вказані системи гідроенергетики є комбінованими макроскопічно-молекулярними технологічними засобами. Молекулярні технології міжфазної поверхні застосовуються тільки для накопичення рідини (гідроакумулювання) та/або формування потоку. Перетворення ж кінетичної енергії потоку в електрику відбувається за допомогою традиційних макроскопічних гідроагрегатів — гідротурбін та поєднаних з ними гідрогенераторів.
Електрокінетична гідроенергетика
Визначення
Електрокінетична гідроенергетика (англ. electrokinetic hydropower) — наука та галузь, яка вивчає й використовує електрокінетичні явища в рідинних дисперсних системах з метою вироблення, накопичення, транспортування та розподілу електричної енергії.
У основі електрокінетичної гідроенергетики лежать атомно-молекулярний та йонно-молекулярний (йонно-дисперсний) принципи побудови речовини. Перший принцип характеризує дискретність або перервність будови речовини, другий принцип розкриває стан електролітичних розчинів та взаємодію йонів з молекулами розчинника.
Ключовими поняттями та об'єктами досліджень електрокінетичної гідроенергетики є дисперсні системи, електролітичні розчини, електрокінетичні явища, електрокінетичні технології (способи) та системи (засоби) перетворення потенціальної та кінетичної енергії молекул, атомів, йонів, інших малих частинок речовини в електричну енергію. Як джерела відновлюваної енергії використовуються, в першу чергу, природні середовища, зокрема, гідросфера та процеси, що у ній протікають, а також сили, які супроводжують ці процеси.
Електрокінетична технологія молекулярної гідроенергетики (англ. electrokinetic hydropower technology) — спосіб вироблення, накопичення, транспортування та розподілу електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, заснований на використанні електрокінетичних явищ в рідинних дисперсних середовищах. Кожна електрокінетична енергетична технологія складається з послідовності певних операцій або процесів, які виконуються за допомогою сукупності технічних засобів, зведених в молекулярні системи енергетики.
Електрокінетична система молекулярної гідроенергетики (англ. electrokinetic hydropower system) — сукупність електрокінетичних технологій та обладнання, заснованих на використанні електрокінетичних явищ в рідинних дисперсних середовищах для вироблення, накопичення, транспортування та розподілу електричної енергії.
Відновлюваний рух йонів, інших заряджених частинок рідинного електроліту може здійснюватися тиском плинної води або ж силами адгезії та поверхневого натягу рідини на кордоні фаз. Електрокінетичні способи отримання електричного струму відносяться до немеханічних, бо в енергетичних перетвореннях, зазвичай, не використовуються громіздкі рухомі елементи (ротори).
На відміну від макроскопічних технологій, які потребують подвійного, а інколи, й потрійного проміжного перетворення одного виду енергії в інший, електрокінетичні енергетичні технології є переважно прямими способами отримання електричного струму. Цікавість до них спричинена, в першу чергу, можливістю створення малогабаритних матричних пристроїв генерації електричної енергії а також співмірних з ними по розмірам та масі накопичувачів енергії, які дозволяють поряд з існуючими використовувати нові джерела відновлюваної енергії, притаманні гідросфері, зокрема, енергію молекул всередині рідини та на кордоні фаз, градієнт солоності води тощо. Адже у світлі досягнень нанотехнологій та біотехнологій на початку третього тисячоліття ми очікуємо використання нових джерел відновлюваної енергії та нових технологій виробництва електричного струму.
Науково-технологічна база електрокінетичної гідроенергетики
Науково-технологічною базою електрокінетичної гідроенергетики є досягнення молекулярної фізики, фізичної хімії, хімії та фізики поверхні, електродинаміки, квантової теорії речовини та поля, термодинаміки і, врешті-решт, молекулярної гідродинаміки, хімічного інжинірингу та матеріалознавства. Невпинний прогрес у вивченні електрокінетики спостерігається, починаючи з авангардних дослідів Фердинанда Рейсса, Фрідріха Дорна, Георга Квінке через теорію та моделі подвійного електричного шару Германа Гельмгольца, Луї Гуї, Девіда Чепмена, Отто Штерна, Маріана Смолюховського до фізики та хімії поверхні Джозая Гіббза, хімічної кінетики та осмотичного тиску Якоба Вант-Гоффа, теорії електролітичної дисоціації Сванте Арреніуса [, методів статистичної механіки в колоїдній хімії та хімії поверхні Ірвінга Ленгмюра, до розуміння диполь-дипольної електростатичної взаємодії між зарядами Віллема Кеезома, міжмолекулярної поляризаційної взаємодії та провідності електролітичних розчинів Петера Дебая, теорії хімічного зв'язку та міжмолекулярних дисперсійних сил Фріца Лондона і, накінець, до практичних аспектів мікогідродинаміки та наногідродинаміки, електроосмосу індукованого заряду Мартіна Базанта, Тодда Сквайреса та ін. а також вчених Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. А. В. Думанського Національної Академії наук України, зокрема, Станіслава Духіна, Володимира Шилова, Миколи Жарких та Іллі Разілова. Серед книг, приурочених цій темі, можна виділити ґрунтовні роботи Анжела Дельгадо та ін. в галузі інтерфейсної електрокінетики, Антоніо Рамоса та ін. у галузі діелектрофорезу рідин та частинок, електрокінетики змінного струму, електрозмочування та електрогідродинаміки.
У періодичних виданнях з'явилася ціла низка публікацій, присвячених окремим теоретичним та практичним аспектам побудови електрокінетичних пристроїв для генерації електричної енергії. В більшій частині публікацій представлено результати досліджень електрокінетичних енергогенеруючих пристроїв, влаштованих по схемі Квінке з транспортування контрйонів у мікроканалах та наноканалах різної форми та розмірів зовнішнім тиском. Гідродинамічні та електрокінетичні параметри електроліту при його транспортуванні у вузьких каналах доволі адекватно описуються рівняннями Нав'є-Стокса та Пуассона-Больцмана. Транспортування йонів моновалентного електроліту в схемах коміркового типу підпорядковується рівнянню Нернста-Планка, яке встановлює залежність між електрорушійною силою (різницею потенціалів) та йонною концентрацією й дозволяє передбачити максимальний робочий потенціал, що може бути отриманий в результаті електрохімічної взаємодії, коли відомі тиск та температура.
Дисперсні системи в електрокінетичній гідроенергетиці несуть подвійне навантаження, так як вони характеризують як електропровідний розчин, так і пористу структуру, відповідальну за утворення електроосмотичного потоку. Кінетичні та електричні процеси в дисперсних системах визначаються електричними атрибутами молекулярних частинок та міжфазної поверхні, які, зокрема, обумовлюють адгезію, когезію, адсорбцію, поверхневий натяг а також поведінку частинок під впливом електричного поля. Енергетичний стан та параметри електрокінетичної дисперсної системи описуються величиною надлишкової адсорбції Гіббза (поверхневого надлишку розчиненої речовини в поверхневому шарі розчину порівняно з його об'ємною концентрацією), ізотермою адсорбції, наприклад, ізотермою адсорбції Фрейндліха (співвідношенням між кількістю адсорбованої речовини та концентрацією її в розчині при сталій температурі) або ж ізотермою мономолекулярної адсорбції Ленгмюра (залежністю кількості адсорбованого на поверхні газу від його тиску при сталій температурі).
Електрокінетика, як і взаємодія атомів усередині молекули, має кулонівську природу, електростатичні сили лежать і в основі міжмолекулярної взаємодії; тож, досліджувати електрокінетику маємо в сукупності з електростатикою.
Базова схема електрокінетичного пристрою для виробництва електричного струму
Базова схема електрокінетичного пристрою для виробництва електричного струму нагнітанням електроосмотичного потоку тиском електроліту включає капілярний електрокінетичний перетворювач CPEK, встановлений у потік електрліту ELT, структуру електродів ELS та електричний навантажувальний опір RL. Електрокінетичний перетворювач CPEK є капілярною структурою CS у вигляді циліндричних трубок із діелектричною або напівпровідниковою поверхнею стінок. Ця структура занурена в потік електроліту ELT так, що плинний електроліт під тиском входить у вхідні отвори INL і покидає капілярну структуру через вихідні отвори OUTL, утворюючи електроосмотичний потік EOFL та подвійний електричний шар DL на кордоні фаз «тверде тіло — рідина».
При проходженні електроліту ELT, наприклад, слабкого водного розчину повареної солі H2O + NaCl через капілярну структуру формується відновлюваний електроосмотичний потік EOFL. На кордоні фаз «тверде тіло — електроліт» під дією електростатичного притягання та теплового руху вільних йонів формується міжфазний подвійний електричний шар (ПЕШ) DL, виникає стрибок потенціалу течії. При русі рідини через пористу структуру під дією зовнішньої сили, наприклад під тиском, разом із рідиною рухаються протиіони дифузної частини ПЕШ, формуючи електричний струм течії в напрямку руху рідини. Під впливом струму вздовж пористої структури виникає потенціал течії — різниця потенціалів на вхідному та вихідному електродах ELS. Потенціал течії заставляє протийони дифузної частини ПЕШ рухатися назустріч струму течії, так формуючи струм провідності. У сталому режимі струм течії врівноважується струмом провідності. При русі йони захоплють із собою молекули рідини. Зчеплення йонів з молекулами рідини відбувається за рахунок водневих зв'язків у молекулах рідини. Тож, рідина починає рухатися в напрямку, протилежному тому, в якому вона рухалася у вихідному стані, в результаті, рух рідини в напрямку дії тиску гальмується. Проявляється ефект електров'язкості — різниця між тією швидкістю, що описується рівняннями механіки рідини без врахування дії ПЕШ, та реальною швидкістю частинок із врахуванням дії ПЕШ.
Різниця потенціалів використовується для утворення електричного струму I на зовнішньому електричному навантажувальному опорі RL. Постійний електричний струм може буде перетворений у змінний в електричному адаптері і доведений до стандартів, придатних для використання споживачами та/або спрямування в електричну мережу.
Перспективними технологіями та системами електрокінетичної гідроенергетики є електрокінетичний реверсивний енергогенеруючий пристрій клітинного типу, в якому активний розчин електроліту циркулює пористою структурою між двома еластичними комірками, котрі поперемінно змінюють свій об'єм під тиском плинної води, офшорні та приморські електрокінетичнім енергетичні системи, для яких природним розчином електроліту є морська солона вода на основі йонів хлористого натрію, а моря та океани слугують натуральними резервуарами цього розчину.
В офшорних системах нагнітання електроліту, зазвичай, здійснюється тиском океанічної течії.
У приморській (береговій) електрокінетичній системі нагнітання електроліту здійснюється силами адгезії і поверхневого натягу та/або силами осмотичного тиску. Як розчин електроліту в системі використовується та ж морська вода, резервуаром якої є моря та океани, а капілярною структурою слугує звичайний пісок, який в необмежених кількостях розсипаний на морських узбережжях.
Гідроенергетика градієнта солоності
Визначення
Молекулярна гідроенергетика градієнта солоності або гідроенергетика градієнта солоності (англ. molecular salinity gradient hydropower або salinity gradient hydropower або osmotic power) — міждисциплінарна наука та галузь, складова частина молекулярної гідроенергетики, яка вивчає та використовує градієнт солоності природних та антропогенних розчинів для вироблення, накопичення, транспортування та розподілу електричної енергії. Як наука гідроенергетика градієнта солоності ввібрала в себе методології молекулярної фізики, хімічної кінетики, електрокінетики, електрохімії мембран, гідродинаміки та термодинаміки. Її поява асоціюється з фізико-хімічними методами очистки та опріснення води для промислових і господарсько-питних потреб, очищення та демінералізації стоків, обезводнення нафтопродуктів тощо.
Об'єктами досліджень гідроенергетики градієнта солоності є енергетичний потенціал градієнта солоності, розчини різної солоності природного, антропологічного та інженерного походження, мембранні рушії, їх енергетичні параметри та характеристики, молекулярні технології та системи гідроенергетики градієнта солоності, іншими словами, способи та технічні засоби перетворення енергії градієнта солоності в електричну енергію безпосередньо або опосередковано.
Гідроенергетика градієнта солоності є також складовою частиною класичної гідроенергетики, в основі якої лежать закони гідродинаміки, що описують рух нестисливої рідини та її взаємодію з твердими тілами, а також закони гідростатики, що оцінюють рівновагу рідини та її дію на занурені в нею тіла. Тож, при розрахунках параметрів та характеристик складових елементів та систем гідроенергетики градієнта солоності поряд з енергетичними характеристиками малих частинок всередині та на межі фаз, як правило, застосовуються також макроскопічні параметри (швидкість, тиск, густина) потоків рідини (флюїду).
Історія
Різноманіття атомів та молекул а також хімічних зв'язків між ними породжує в природі трансформаційні процеси та розмаїття енергетичних станів в гідросфері, до яких відноситься також і градієнт солоності води. Енергія градієнта солоності проявляється через фізичне явище осмосу в переміщенні великих мас води різної щільності й солоності в морях та океанах. супроводжується енергетичними перетвореннями, розсіюванням та загубленням енергії. У разі використання високотехнологічних рішень можна виділити корисну енергію та перетворити її в електричну енергію. Відзначимо, що градієнт солоності є відновлюваним джерелом енергії, його відновлення пов'язано з річним колообігом води в природі. Атомістично-молекулярна та йонно-молекулярна природа енергії, яка виділяється при змішуванні розчинів різної солоності, вочевидь, потребує співмірних атомістично-молекулярних та йонно-молекулярних технологій освоювання цієї енергії.
Перші обережні припущення Паттле, Нормана, Лоеба та ін. про можливість використання градієнта солоності для виробництва енергії відкрили дорогу аналітичним та експериментальним дослідженням Лі та ін, Сеппали та Лампінена, Поста та ін. Торсена та Холта, Ніжмейжера та Метца, Ачіллі та Чайдреса, Таніоки та ін., Уіпа та Елімелеха,] Логана та Елімелеха, Щацле та Бізмана, [Чіполліна та Мікале, Туаті та ін., які стосуються фізики та хімії градієнта солоності, його енергетичного потенціалу, технологій забарного осмосу та зворотного електродіалізу для виробництва електричної енергії з градієнта солоності. Запропоновані авторами схемні рішення енергогенеруючих систем та окремих компонентів фактично зумовили появу пілотних електростанцій і, що не менш важливо, заклали основу молекулярної гідроенергетики градієнта солоності.
Ефективне перетворення та вивільнення енергії градієнта солоності, скажімо, водних розчинів різної концентрації речовини, може бути здійснено зокрема, за допомогою фізичних та хімічних явищ осмосу та зворотного електродіалізу, які виникають на межі фаз. Поряд з вище названими явищами для створення молекулярних систем відновлюваної гідроенергетики градієнта солоності застосовні також фізичні явища змочування, адгезії, когезії, капілярного ефекту, адсорбції, абсорбції тощо в рідинах та їх розчинах а ще поєднання цих ефектів. Звідсіля витікає і поділ молекулярних систем гідроенергетики градієнта солоності на осмотичні, електродіалізні, ємнісні тощо. Названі типи систем можуть інтегруватися з молекулярними системами гідроенергетики міжфазної поверхні, зокрема, з гідроадзезійними та гідроабсорбційними системами. Класифікація молекулярних технологій та систем гідроенергетики градієнта солоності є умовною, бо на практиці вони нерідко інтегруються.
Схеми, конструкції, параметри та характеристики елементів та систем гідроенергетики градієнта солоності досліджуються в рамках молекулярної фізики, фізики та хімії поверхні, молекулярної гідродинаміки, термодинаміки та електродинаміки.
Осмотичні технології та системи гідроенергетики градієнта солоності (енергетичні технології та системи забарного осмосу)
Молекулярна гідроенергетична технологія забарного осмосу (англ. molecular pressure retarded osmosis hydropower technology або PRO hydropower technology) — сукупність способів та технічних засобів, які забезпечують виробництво та накопичення електричної енергії, використовуючи енергію градієнта солоності в процесі забарного осмосу. Молекулярна енергетична технологія забарного осмосу складається з послідовності певних операцій або процесів, які виконуються за допомогою сукупності технічних засобів, зведених в молекулярні системи гідроенергетики забарного осмосу.
Молекулярна гідроенергетична система забарного осмосу (англ. molecular pressure retarded osmosis hydropower system або PRO hydropower system) — сукупність молекулярних технологій та обладнання для отримання електричного струму з градієнта солоності в процесі забарного осмосу.
В розрахунках параметрів та характеристик молекулярної системи забарного осмосу, окрім глибинних енергетичних властивостей градієнта солоності, враховуються макроскопічні параметри речовини та поля, такі як швидкість, напрям руху, тиск, питома густина молекул, поєднаних у водний потік.
Системи забарного осмосу можуть бути класифіковані за принципом використання потоку флюїду, за походженням та способом використання розчинів, за способом активації забарного осмосу, за конструктивними особливостями побудови мембранного модуля тощо.
У залежності від принципу використання потоку флюїду розрізняють осмотичні системи гідроакумулювального типу та прямої генерації.
У гідроакумулювальних системах рідина, наприклад, живильний водний розчин спочатку перетікає в резервуар з втягуючим розчином, накопичується там, перш ніж потенціальна енергія накопиченої рідини буде перетворена в кінетичну енергію падаючого потоку а потім гідротурбіни, далі, за рахунок електродинамічних трансформацій — в електрику. Пряма генерація електричної енергії досягається обертанням гідротурбіни та механічно з'єднаного з нею ротора гідрогенератора інтенсивним потоком рідини, сформованим в обмеженому просторі певного флюїдопроводу рушійною силою осмотичного тиску. Так електрична енергія виробляється в реальному масштабі часу, оминаючи етап гідроакумулювання.
Структурна схема базової гідроакумулювальної електростанції на основі забарного осмосу включає резервуар RS, греблю DAM, напівпроникну мембрану MB, гідроагрегат НА та електричний адаптер EA. Інші позначення: FDS — живильний низькоконцентрований розчин або розчинник; DRS — втягуючий висококонцентрований розчин; FL — рушійний потік рідини; ΔπOS — різниця осмотичних тисків на рівні мембрани; ΔpHS — різниця гідростатичних тисків; ЕE — електрична енергія; EC — електричний струм; EN — електрична мережа. Існуючі мембрани забарного осмосу, зазвичай, складаються з тонкого щільного робочого шару та пористої підкладки, яка придає мембрані механічну стійкість. Розміри пор підкладки перевищують розміри пор робочого шару. Тож, мембрани є асиметричними елементами.
У вихідному положенні втягуючий висококонцентрований розчин DRS, наприклад, хлориду натрію NaCl перебуває в резервуарі RS і відділений від живильного низькоконцентрованого розчину FDS греблею DAM та напівпроникною мембраною MB.
Мембрана MB є осмотичним мікрофлюїдним рушієм, який виконує роль насосної системи. Вона вільно пропускає молекули низько концентрованого розчину FDS в резервуар RS із втягуючим висококонцентрованим розчином DRS, проте, перешкоджає проникненню солі у відсік із живильним низькоконцентрованим розчином або розчинником FDS.
Гідроагрегат НА є електродинамічним перетворювачем, який включає гідротурбіну HT та гідрогенератор (електрогенератор). Кінетична енергія потоку падаючої рідини ЕK = ЕP2 трансформується спочатку в кінетичну енергію гідротурбіни, а потім кінетична енергія гідротурбіни в електродинамічній системі електрогенератора перетворюється в електричну енергію ЕE.
Джерелом відновлюваної енергії слугує градієнт солоності розчинів різної концентрації речовини..
Термодинамічна система прагне вирівняти хімічні потенціали в усіх частинах свого об'єму та перейти до стану з нижчим рівнем вільної енергії. Це викликає осмотичне перенесення речовини. Під дією осмотичного тиску молекули живильного низькоконцентрованого розчину FDS перетікають у резервуар RS із втягуючим висококонцентрованим розчином DRS та створюють у ньому підняття змішаних розчинів FDS та DRS. Перерозподіл триває, допоки різниця гідростатичних тисків ΔpHS стовпа змішаних розчинів у резервуарі зрівняється з різницею осмотичних тисків ΔπOS на рівні мембрани, ΔpHS = ΔπOS.
У подальшому потенціальна енергія рідини, накопиченої в резервуарі RS, перетворюється при її падінні в кінетичну енергію потоку, яка приводить в рух гідроагрегат (з гідрогенератором) НА. Електродинамічна система гідрогенератора обертає механічну енергію ротора (гідротурбіни) в електричну енергію ЕE. Параметри електричної енергії (сила струму ЕС, напруга та частота) доводяться в електричному адаптері EA до необхідних стандартів, і вона спрямовується споживачам та/або в електричну мережу EN.
Енергетичні та економічні параметри системи визначаються параметрами забарного осмосу, характеристиками та параметрами розчинів, мембрани та гідроагрегата.
Відзначимо, що осмотичні системи гідроенергетики, які розглядаються, є комбінованими макроскопічно-молекулярними технологічними засобами. Молекулярні технології градієнта солоності застосовуються тільки для накопичення рідини (гідроакумулювання) та/або формування потоку. Перетворення ж кінетичної енергії потоку в електричну енергію відбувається за допомогою традиційних макроскопічних гідроагрегатів — гідротурбін та поєднаних з ними електрогенераторів.
Електродіалізні технології та системи гідроенергетики градієнта солоності
Досліджуючи електродіалізний спосіб опріснення води, Сидні Лоеб прийшов до висновку, що процес, зворотний електродіалізу, дозволяє отримати різницю електричних потенціалів, якщо використати спрямований рух потоків електроліту з різною концентрацією зарядів, розділених напівпроникними мембранами. Зворотний електродіаліз різниться від зворотного електроосмосу характером та напрямком руху речовин.
Молекулярна технологія зворотного електродіалізу (англ. molecular reverse electrodialysis hydropower technology або RED hydropower technology) — сукупність способів та засобів, які забезпечують виробництво та накопичення електричної енергії, використовуючи енергію градієнта солоності в процесі зворотного електродіалізу. Енергетична технологія зворотного електродіалізу складається з послідовності певних операцій або процесів, які виконуються за допомогою технічних засобів, зведених в молекулярні системи гідроенергетики зворотного електродіалізу.
Молекулярна система гідроенергетики зворотного електродіалізу (англ. molecular reverse electrodialysis hydropower system або RED hydropower system) — сукупність молекулярних технологій та обладнання для отримання електричного струму з градієнта солоності в процесі зворотного електродіалізу. У розрахунках параметрів та характеристик системи зворотного електродіалізу, окрім глибинних енергетичних властивостей градієнта солоності використовуються макроскопічні параметри речовини та поля, зокрема, швидкість, напрям руху, тиск, питома густина молекул, поєднаних у водний потік.
Системи зворотного електродіалізу можуть бути класифіковані за принципом використання потоку флюїду, за походженням та способом використання розчинів, за способом активації зворотного електродіалізу, за конструктивними особливостями побудови мембранного модуля тощо.
Системи гідроенергетики зворотного електродіалізу є технологічними засобами прямого виробництва електричної енергії.
Базова схема комірки зворотного електродіалізу для виробництва електричного струму з градієнта солоності включає відсік низькоконцентрованого розчину FDC, відсік висококонцентрованого розчину DRC, катіонообмінна мембрана CEM, аніонообмінна мембрана AEM, анод A(–), катод C(+), система омивання електродів ELR, католіт CLT, аноліт ALT та зовнішнє електричне навантаження RL. Позначення: Cl–, Na+ — йонний струм в електроліті; e– — електронний струм; Fe2+ — e– → Fe3+ — відновна реакція на катоді Fe2+/Fe3+; Fe3+ + e– → Fe2+ — реакція окиснення на аноді Fe2+/Fe3+. Стрілками показано напрямки руху розчинів.
Градієнт солоності формується взаємодією низькоконцентрованого FDS та висококонцентрованого DRS розчинів. Ними може бути, наприклад, річкова та солона морська вода. Морська вода як електроліт включає катіони натрію Na+ та аніони хлору Cl–.
Призначенням йонообмінних мембран є поділ зарядів різного знаку та спрямування їх до відповідних електродів з утворенням електрохімічного потенціалу. Аніонообмінна мембрана АЕМ має властивість пропускати негативно заряджені йони в напрямку анода, катіонообмінна мембрана СЕМ має властивість пропускати позитивно заряджені йони в напрямку катода.
Електроди анод A(–) та катод C(+) перетворюють йонний струм в електронний через окисно-відновні реакції (які можуть бути зворотними або незворотними) або ж за допомогою йонної адсорбції в ємнісних електродах.
Система омивання електродів активізує окисно-відновні процеси на електродах. Католіт CLT та аноліт ALT — розчини, які утворюються безпосередньо біля катода та анода.
Комірка зворотного електродіалізу функціонує так. Відсіки DRC та FDC між мембранами по черзі заповнюються висококонцентрованим DRS та низькоконцентрованим FDS розчинами. Градієнт солоності формує різницю потенціалів (мембранний потенціал) над кожною мембраною МЕМ, тож, різниця електричних потенціалів між зовнішніми відділеннями комірки являє собою суму відмінностей потенціалів на кожній мембрані. Різниця хімічних потенціалів викликає перенесення йонів з висококонцентрованого розчину через мембрани до низькоконцентрованого розчину. При використанні розчину хлориду натрію йони натрію Na+ проникають через катіонообмінну мембрану СЕМ в напрямку катода C(+), а йони хлору Cl– проникають через аніонообмінну мембрану АЕМ в напрямку анода A(–). Електронейтральність розчину в анодному відділенні підтримується шляхом окиснення поверхні анода. Електронейтральність розчину в катодному відділенні підтримується за допомогою реакції відновлення поверхні катода. У результаті, електрон e– переноситься з анода A(–) на катод C(+) через зовнішній електричний ланцюг RL.
Магнітогідродинамічна енергетика
Основні поняття
Магнітогідродинамічна енергетика (англ. magnetohydrodynamic power) — наука та галузь, частина молекулярної гідроенергетики, яка вивчає магнітогідродинамічні явища в рідинних дисперсних системах та використовує енергетичні перетворення кінетика — електрика під виливом магнітного поля з метою вироблення, накопичення, транспортування та розподілу електричної енергії.
У фундаменті магнітогідродинамічної енергетики лежать атомно-молекулярний та йонно-молекулярний принципи побудови речовини. Перший принцип характеризує дискретність або перервність будови речовини, другий принцип розкриває стан електролітичних розчинів та взаємодію йонів з молекулами розчинника. Кінетичні та електричні властивості молекулярних частинок електроліту спричиняють в магнітному полі магнітогідродинамічні явища, які є джерелом електричної енергії.
Ключовими поняттями та об'єктами досліджень магнітогідродинамічної енергетики є магнетизм, магніти, електролітичні розчини, магнітогідродинамічні технології (способи) та магнітогідродинамічні системи (засоби) перетворення потенціальної та кінетичної енергії молекул, атомів, йонів, інших малих частинок речовини в електричну енергію. Як джерела відновлюваної енергії досліджуються, в першу чергу, природні середовища, зокрема, гідросфера й процеси, що в ній протікають, а також сили, які супроводжують ці процеси.
Магнітогідродинамічні технології та системи є малоінерційними прямими способами та засобами виробництва електричного струму, бо в енергетичних перетвореннях не використовуються рухомі масивні елементи — ротори. Робота систем базується на властивостях йонів, інших малих заряджених частинок речовини в рідинних дисперсних системах взаємодіяти між собою та з молекулами оточуючого середовища, змінювати термодинамічні параметри середовища й утворювати електричні поля під впливом зовнішнього магнітного поля. У результаті взаємодії рухомої йонізованої рідини з магнітним полем, відповідно до закону електромагнітної індукції Майкла Фарадея, виникає електричне поле, яке діє перпендикулярно напряму руху заряджених частинок та напряму силового магнітного поля й формує електричний струм у вбудованих поряд електродах-провідниках.
Науково-технологічною базою магнітогідродинамічної енергетики є досягнення молекулярної фізики, фізичної хімії, хімії та фізики поверхні, електродинаміки, квантової теорії речовини та поля, термодинаміки й, звісно ж, магнітогідродинаміки.
Історія
У ХІХ ст. отримують розвиток і широко застосовуються в аналізі фізичних та хімічних систем положення термодинаміки, статистичної механіки, динаміки та рівноваги. Досліджується вплив міжмолекулярних сил на фізичні властивості матеріалів, зокрема, на пластичність, деформацію, поверхневий натяг у рідині та електропровідність. Вивчається електрохімія мембран. Витоки магнітогідродинамічної енергетики слід шукати у витоках електрики, магнетизму й, звісно ж, магнітогідродинаміки. Перший МГД-генератор для вимірювання об'ємних витрат рідини був створений у 1832 році Майклом Фарадеєм. Проте, вираз «магнітогідродинаміка» в 1942 році вперше застосував швецький фізик та астроном Ханнес Альфвен (1908—1995), який досліджував наведення електричного струму при взаємодії солоної води та магнітного поля. При розрахунках МГД-систем використовуються взаємозв'язані рівняння гідродинаміки французького інженера Клода-Луї Нав'є (1785—1836) та британського математика і фізика Джорджа Габріеля Стокса (1819—1903), які пояснюють рух нестисливої в'язкої рідини, а також рівняння, виведені шотландським фізиком Джеймсом Максвеллом (1831—1879) для електромагнітного поля. У своїй основі магнітогідродинаміка спирається на досягнення квантової механіки, молекулярної фізики та електродинаміки, що враховують молекулярну та йонну дискретну природу рідини.
Суттєвий внесок у розуміння магнітних явищ зробили творці квантової теорії. Німецький фізик-теоретик Вернер Гейзенберг (1901—1974) застосував принципи квантової механіки до проблем феромагнетизму. Рівняннями британського фізика Поля Дірака (1902—1984) були підтверджені магнітні властивості електрона (магнітний момент). [Англійський фізик та хімік-теоретик Джон Едвард Леннард-Джонс (1894—1954) дослідив парамагнетизм двоатомних молекул, зокрема, оксигену і є основоположником методу молекулярних орбіталей. Лундквіст, Суттон та Шерман, Хюгз та Юнг також були в числі теоретиків-першопроходців, чиї фундаментальні дослідження визначили прикладні напрямки розвитку магнітогідродинаміки. Проекти магнітогідродинамічних генераторів на спалюванні органічного палива у свій час інтенсивно досліджувалися в США, СРСР, Індії та Японії. Девід Елліот запропонував використовувати як електропровідне середовище рідкий метал, точніше, суміш металів Na (78 %) та K (22 %). Ним розглядалися також схеми МГД-генераторів з ядерним реактором. На базі ракетних двигунів були створені пульсуючі МГД-генератори для геофізичних досліджень.
Базова схеми рідинної магнітогідродинамічної системи
Базові структурна та конструктивна схеми рідинної магнітогідродинамічної системи формування електричного струму включають потік рідинного електроліту FL з йонізованими частинками та сумарного магнітних полів відповідно; RL — електричний навантажувальний опір; I — електричний струм (EC); EN — електрична мережа.
Вироблення електричної енергії відбувається так. Під час руху електролітичного розчину FL з лінійною швидкістю vFL в силовому магнітному полі магніту N-S з вектором магнітної індукції В1 йони електроліту під дією сили Лоренца F– (на негативні електричні заряди) і F+ (на позитивні електричні заряди) відхиляються та створюють колективне динамічне магнітне поле, яке характеризується вектором магнітної індукції В3. За цих умов колективне магнітне поле зарядів взаємодіє із зовнішнім силовим полем та створює в оточуючому середовищі сумарне магнітне поле, позначене вектором магнітної індукції В2. Змінне магнітне поле індукує у влаштованих провідниках-електродах ELS(–) та ELS(+) електрорушійну силу, яка викликає в замкнутому колі постійний електричний струм I. В електричному адаптері EA цей електричний струм перетворюється в змінний. Сила струму, електрична напруга та частота доводяться до значень, придатних для споживання, після цього струм спрямовується споживачам та/або в електричну мережу EN.
Ускладнюючим фактором магнітогідродинамічного генератора є поява ефекту Холла внаслідок вищої рухомості електронів у плазмі порівняно з йонами. Ефект Холла можна також посилити та покласти в основу роботи магнітогідродинамічного генератора.
Перспективними для дослідження є офшорні магнітогідродинамічні системи, для яких природним розчином електроліту є морська солона вода, а моря та океани є натуральними резервуарами цього розчину. Джерелом механічної відновлюваної енергії в офшорних системах служать океанічні течії, припливи гравітаційного походження та хвилі. У деяких системах рушієм електроліту є міжмолекулярні сили адгезії та поверхневого натягу.
Інтеграція молекулярних технологій гідроенергетики
З метою підвищення ефективності молекулярних енергогенеруючих систем здійснюються спроби поєднання технологій, і для оптимізму є певні підстави. Так, у магнітогідродинамічних системах на фоні власне магнітогідродинамічних процесів мають місце інші прояви: електрокінетичні явища, затухання Ландау, електрохімічні перетворення тощо. Зокрема, на кордоні фаз виникає подвійний електричний шар. Затухання Ландау проявляється в зменшенні амплітуди поздовжньої електромагнітної хвилі в плазмі. Це явище пов'язане з розсіянням енергії на електронах та йонах і зумовлене резонансною взаємодією з хвилею частинок, швидкість яких близька до фазової швидкості хвилі. Частинки, що відстають від хвилі, отримують від неї енергію, а частинки, що опереджають хвилю, гальмуються нею. При максвеллівському розподілі частинок за швидкістю кількість повільних частинок переважає, тому хвиля втрачає енергію. Звичайно, в розробках МГД-систем генерації електричного струму всі фізичні процеси, відмінні від магнітогідродинамічних, намагаються мінімізувати. При інтеграції технологій долається невизначеність розрізнених факторів, і встановлюються небачені раніше зв'язки, бо все, що розглядається окремо, насправді тісно пов'язано між собою. Інтегрована система є багатовимірною.
До інтегрованої системи входять як компоненти, наприклад, електрокінетична система EK, магнітогідродинамічна система MGD, електрохімічна система ECH та електричні адаптери EA. Використані позначення: FL — розчин електроліту; M, IN — молекули розчинника (сольвента) та йони дисперсної фази; EC — електричний струм.
При розрахунку інтегрованих систем молекулярної енергетики електрокінетичні, магнітогідродинамічні, електрохімічні, осмотичні, електродіалізні та інші явища досліджуються окремо. У рамках електрокінетики (електрогідродинаміки) розглядається поведінка потоків рідини під впливом електричного поля при наявності вільних електричних зарядів. У рамках магнітогідродинаміки розглядається поведінка потоків рідини під впливом магнітного поля при відсутності вільних електричних зарядів та електричного поля. У рамках електрохімії вивчаються закони взаємного перетворення електричної та хімічної форм руху матерії, властивості розчинів електролітів та принципи побудови електрохімічних елементів. Це робиться для того, щоб спростити пов'язані між собою рівняння Нав'є-Стокса та Максвелла. Спроби поєднати вплив електричного та магнітного полів в одній теорії електромагнітогідродинаміки (ЕМГД) поки що не увінчалися успіхом
Див. також
Джерела
- Сидоров В. І. (2018). Від макроскопічних до молекулярних технологій відновлюваної енергії. Промислова електроенергетика та електротехніка — № 3. — С. 34-42. (Укр.).
- Сидоров, В. І. (2020). Молекулярна енергетика. Теорія та технічні рішення. (Укр.). Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С. Г. с. 486 с. ISBN
- Hauksbee, F. (1709). Physico-mechanical Experiments on Various Subjects. (Англ.). London, England: printed by R. Brugis. с. 139—169.
- An account of some experiments shown before the Royal Society; with an enquiry into the cause of the ascent and suspension of water in capillary tubes. Philosophical Transactions of the Royal Society of London 30 (355). 1719-12-31. с. 739—747. ISSN 0261-0523. doi:10.1098/rstl.1717.0026. Процитовано 2020-06-26.
- Bernoulli, D. (1738). Hydrodynamica, sive de Viribus et Motibus Fluidorum commentarii. Opus Academicum. (Лат). Strasbourg: Dulsecker.
- Young,, Tomas (1805). An essay on the cohesion of fluids. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. — 95. — Р. 65-87. (Англ.).
- Marquis de Laplace, Pierre Simon (1805). Traité de Mécanique Céleste, volume 4 Supplément au dixième livre du Traité de Mécanique Céleste (фр.). Paris, France: Courcier. с. 1–79.
- Gauss, Carl Friedrich (1877). Principia generalia theoriae figurae fluidorum in statu aequilibrii. Werke. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 287—292. ISBN .
- Hagen, G. (1839). Ueber die Bewegung des Wassers in engen cylindrischen Röhren. Annalen der Physik und Chemie122 (3). с. 423—442. ISSN 0003-3804. doi:10.1002/andp.18391220304. Процитовано 2020-06-26.
- Poiseuille, J. L. M. (1841). Recherches expérimentales sur le mouvement des liquides dans les tubes de très petits diamètres. Mémoire lu (3e partie, suite). Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des Sciences. — Vol. 12. — Р. 112—115. (фр.).
- Neumann, F. with Wangerin, A. ed., (1894.). Vorlesungen über die Theorie der Capillarität (нім.). Leipzig, Germany: B. G. Teubner.
- Navier, C. L. M. H. (1833.). Résumé des leçons données à l'École des ponts et chaussées sur l'application de la mécanique à l'Établissement des constructions et des machines, tome 2, Deuxième partie, leçons sur le mouvement et la résistance des fluides, la conduite et la distribution des eaux, Troisième partie, leçons sur l'établissement des machines(Фр.). Paris: chez Carilian-Gœury.
- Navier, C. L. M. H. (1833.). Résumé des leçons données à l'École des ponts et chaussées sur l'application de la mécanique à l'Établissement des constructions et des machines, tome 1, Première partie contenant des leçons sur la résistance des matériaux, et sur l'établissement des constructions en terre, en maçonnerie et en charpente (Фр.). Paris: chez Carilian-Gœury.
- Stokes, G. G. (1864). On the discontinuity of arbitrary constants which appear in divergent developments. Transactions of the Cambridge Philosophical Society. — Vol. 10. Part I. — Р. 105—124, 125—128. (Англ.).
- Stokes, G. G. (1856). On the numerical calculation of a class of definite integrals and infinite series. Transactions of the Cambridge Philosophical Society. — Vol. 9. Part I. — Р. 166—188.
- Gibbs, J. W. (1876). On the Equilibrium of Heterogeneous Substances. Transactions of the Connecticut Academy of Sciences (Англ.).
- Van der Waals, J. D. (1873). Over de Continuiteit van den Gas- en Vloeistoftoestand (on the continuity of the gas and liquid state). PhD thesis (Нім.). Leiden, The Netherlands.
- Keesom, W.H. The second virial coefficient for rigid cpherical molecules whose mutual attraction is equivalent to that of a quadruplet placed at its center // Proc. R. Acad. Sci. — 1915.– Vol. 18. — Р. 636—646.
- Debye, P. Zur Theorie der spezifischen Waerme // Annalen der Pyisik. Leipzig. – 1912. — 39(4). — P. 789—839.
- Heitler, W. and London, F. Wechselwirkung neutraler Atome und homöopolare Bindung nach der Quantenmechanik // Zeitschrift für Physik. — 1927. — 44. — Р. 455472.
- Jones, J. E. On the Determination of Molecular Fields. I. From the Variation of the Viscosity of a Gas with Temperature // Proceedings of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. — 1924. — 106 (738). — Р. 441—462.
- Jones, J. E. On the Determination of Molecular Fields. II. From the Equation of State of a Gas // Proceedings of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. — 1924. — 106 (738). — Р. 463.
- Jones, J. E., Ingham, А. Е. On the Calculation of Certain Crystal Potential Constants, and on the Cubic Crystal of Least Potential Energy // Proceedings of the Royal Society. A. — 1925. — 107. — Р. 636—653.
- Garner, W. E., Lennard-Jones, J. E. Molecular Spectra and Molecular Structure. A general discussion // Transactions of the Faraday Society. — 1929. — Т. 25. — Р. 611—627.
- Lennard-Jones, J. E. The electronic structure of some diatomic molecules // Transactions of the Faraday Siciety. 1929. — Vol. 25. — P. 668—686.
- Lennard-Jones, J. E. Wave Functions of Many-Electron Atoms // Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society. — 1931. — 27 (3). — Р. 469.
- Lennard-Jones, J. E. The electronic structure and the interaction of some simple radicals // Transactions of the Faraday Society. — 1934. — Vol. 30. — Р. 70-148
- Lennard-Jones, J. E. The Electronic Structure of Some Polyenes and Aromatic Molecules. I. The Nature of the Links by the Method of Molecular Orbitals // Proceedings of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. — 1937. — 158 (894). — Р. 280.
- Lennard-Jones, J. E. The Molecular Orbital Theory of Chemical Valency. I. The Determination of Molecular Orbitals. Proceedings of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. — 1949. — 198 (1052).
- Hall, G. G., Lennard-Jones, J. E. The Molecular Orbital Theory of Chemical Valency. III. Properties of Molecular Orbitals // Proceedings of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. — 1950. — 202 (1069). — Р. 155.
- Lucas, R. Ueber das Zeitgesetz des Kapillaren Aufstiegs von Flussigkeiten // Kolloid Z. — 1018. — Vol. 23(1). — P. 15-22.
- Washburn, E.W. The Dynamics of Capillary Flow // Physical Review. — 1921..- Vol. 17(3). — P. 273—283.
- Rideal, E. An Introduction to Surface Chemistry. — Cambridge University Press, 1926. 346 p.
- Rideal, E. Bakerian Lectures. On Reactions in Monolayers // Proceedings of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. — 1951. — Vol. 209(1099). — P. 321—446.
- Hamraoui, A. and Nylander, T. Analytical Approach for the Lucas–Washburn Equation // Journal of Colloid and Interface Science. — 2002. — Vol. 250. — Р. 415—421.
- Brunauer, S., Emmet, P.H., Teller, E. Adsorption of Gases in Multimolecular Layers // Journal of American Chemical Society. — 1938. — Vol. 60(2). — P. 309—319.
- Fan, X., Phan-Thien, N., Tanner, R. Numerical Study on Some Rheological Problems of Fibre Suspensions: Numerical Simulations of Fibre Suspensions. — Germany: VDM Verlag Dr Muller, 2008. — 188 р.
- Zheng, R., Tanner, R., Fan, X. Injection Molding: Integration of Theory and Modeling Methods. — Heidelberg Dordrecht London New York: Springer, 2011. — 187 p.
- Warrick, A. W. Soil Water Dynamics. — Oxford University Press, 2003. — 416 р.
- Tabeling, P. Introduction à la microfluidique. — Belin, 2003. — 254 р.
- Squires, T. M., Quake S. R. Microfluidics: Fluid physics at the nanoliter scale // Reviews of Modern Physics. — 2005. — Vol. 77. — Р. 977—1026.
- Bruus, H. Theoretical Microfluidics. — Oxford University Press. 2008. — 346 p.
- Berthier, J. Micro-Drops and Digital Microfluidics — Norvich, NY: William Andrew Inc., 2008. — 441 p.
- Galindo-Rosales, F. J. (Ed.). Complex Fluid-Flows in Microfluidics / Springer International publisher AG, 2018. — 111 p.
- Reuss, F. F. (1808). Notice sur un nouvel effet de l'électricité galvanique. // Mémoires de la Societé Impériale des Naturalistes de Moscou. Mémoires de la Societé Impériale des Naturalistes de Moscou. — Vol. 2. — Р. 327—337. (Фр.).
- Quincke, G. H. (1859). Ueber eine neue Art electrischer Ströme. Ann. Phys. Chem. — Vol. 107. — Р. 1-47. (Нім.).
- Helmholtz, H. (1879). Studien über electrische Grenzschichten. Annalen der Physik. — Vol. 243, Issue 7. — Р. 337—382. (Нім.).
- Gouy, M. (1910). Sur la constitution de la charge électrique à la surface d'un électrolyte. J. de Physique Théorique et Appliquée. — Vol. 9. — Р. 457—468. (Фр.).
- Chapman, D. J. (1913). A contribution to the theory of electrocapillarity. Philos. Mag. — Vol. 25. — Р. 475—481. (Англ.).
- Stern, O. (1924). Zur Theorie der elektrolytischen Doppelschicht. Zeitschrift für Elektrochemie. — Vol. 30. — Р. 508—516.(Нім.).
- Contribution à la théorie de l'endosmose électrique et de quelques phénomènes corrélatifs. Bulletin international de l'Académie des Sciences de Cracovie. — Vol. 8. — Р. 182—200. (Фр.). 1903.
- Hoff, J. H. van't. (1884). Etudes de dynamique chimique (Фр.). Amsterdam: Frederik Muller Publisher. с. 242.
- Arrhenius, S. (1896). On the Influence of Carbonic Acid in the Air upon the Temperature of the Ground. London, Edinburgh, and Dublin Philosophical Magazine and Journal of Science (fifth series). — April. — Vol. 41. — Р. 237—275. (англ.).
- Arrhenius, S. (1884). Recherches sur la conductivité galvanique des électrolytes, doctoral dissertation (Фр.). Stockholm: Royal publishing house, P.A. Norstedt & söner. с. 89.
- Langmuir, I. (1906). The Constitution and Fundamental Properties of Solids and Liquids: II. Liquids. Journal of the American Chemical Society. — Vol. 39 (9). — Р. 1848—1906. (англ.).
- Squires, T. M. and Bazant, M. Z. Breaking symmetries in induced-charge electro-osmosis and electrophoresis // J. Fluid Mech. — 2006. — Vol. 560. — Р. 65-101.
- Духин, С. С., Шилов, В. Н. Диэлектрические явления и двойной слой в дисперсных системах и полиэлектролитах. — Киев: Наук. думка, 1972. — 246 с.
- Dukhin, S. S. & Derjaguin, B. V. Electrokinetic Phenomena. — New York: John Wiley and Sons, 1974.
- Delgado, A. V. Interfacial Electrokinetics and Electrophoresis. — New York, NY: Marcel Dekker, Inc., 2002. — 991 p.
- Ramos, A. (Ed.). Electrokinetics and Electrohydrodynamics in Microsystems — Wien, New York: Springer, 2011. — 300 p.
- Burgreen, D. and Nakache, F. R. Efficiency of Pumping and Power Generation in Ultrafine Electrokinetic Systems J. Appl. Mech. — 1965. — 32 (3). — P. 675—679.
- Chun, M. S., Lee, T. S., and Choi, N. W. Microfluidic Analysis of Electrokinetic Streaming Potential Induced by Microflows of Monovalent Electrolyte Solution Journal of Micromechanics and Microengineering. — 2005. – Vol. 1, № 4. — P. 710—719.
- Van der Heyden, F. H. et al. Power Generation by Pressure-Driven Transport of Ions in Nanofluidic Channels Nano Letters. — 2007. — Vol. 7, № 4. — P. 1022—1025.
- Ren, Y. and Stein, D. Slip-Enhanced Electrokinetic Energy Conversion in Nanofluidic Channels Nanotechnology. — 2008. — Vol. 19, № 19. — Art. № 195707.
- Pattle, R. E. Production of electric power by mixing fresh and salt water in the hydroelectric pile // Nature. — 1954. — Vol. 174. — Р. 660—666.
- Norman, R. S. Water salination: a source of energy // Science. — 1974. – Vol. 186. — Р. 350—352.
- Loeb, S. Osmotic power plants // Science. — 1975. — Vol. 189. — Р. 654—655.
- Loeb, S. Method and apparatus for generating power utilizing pressure-retarded osmosis, United States patent US 3 906 250, 1975.
- Loeb S., Hessen, F., Shahaf, D. Production of energy from concentrated brines by pressure-
- Loeb, S. Method and apparatus for generating power utilizing reverse electrodialysis. United States Patent US4171409, 1977.
- Lee, K. L., Baker, R. W., Lonsdale, H. K. Membrane for power generation by pressure retarded osmosis // Journal of Membrane Science. — 1981. — Vol. 8. — Р. 141—171.
- Post, J. W. et al. Salinity-gradient power: Evaluation of pressure-retarded osmosis and reverse electrodialysis // Journal of Membrane Science. — 2007. — 288. — Р. 218—230.
- Thorsen, T., Holt, T. The potential for power production from salinity gradients by pressure retarded osmosis // Journal of Membrane Science. — 2009. — Vol. 335. — Р. 103—110.
- Nijmeijer, K.; Metz, S. Salinity Gradient Energy. In Sustainability Science and Engineering; Isabel, C. E., Andrea, I. S., Eds.; Elsevier, 2010. — Vol. 2. — Р. 95-139.
- Achilli, A., Childress, A. E. Pressure retarded osmosis: From the vision of Sidney Loeb to the first experimental installation — Review Desalination. — 2010. — Vol. 261 (3). — Р. 205—211.
- Tanioka, А. et al. Power generation by pressure retarded osmosis using concentrated brine from sea water desalination system and treated sewage: review of experience with pilot plant in Japan // 3rd Osmosis Membrane Summit, Statkraft, Barcelona, 2012.
- Yip, N. Y., Elimelech, M. Thermodynamic and energy efficiency analysis of power generation from natural salinity gradients by pressure retarded osmosis // Environ. Sci. Technol. — 2012. — Vol. 46 (9). — Р. 5230-5239.
- Logan, B. E. Elimelech, M. Membrane-based processes for sustainable power generation using water // Nature. — 2012. — Vol. 488. — Р. 313—319.
- Schaetzle, O., Buisman, C. J. N. Salinity Gradient Energy: Current State and New Trends // Engineering. — 2015. — Vol.1, № 2. — Р. 164—166.
- Cipollina, A., Micale, G. Sustainable Energy from Salinity Gradients. — Cambridge: Woodhead Publishing, 2016. — 350 p.
- Touati, K., Tadeo, F., Kim, J. H. Silva, O. A. Pressure Retarded Osmosis: Renewable Energy Generation and Recovery. Academic Press, 2017. — 188 p.
- Faraday, M. Experimental Researches in Electricity. First Series // Philosophical Transactions of the Royal Society. — 1832. Р. 125162.
- Alfven, H. Existance of electromagnatic-hydrodynamic waves // Nature. — 1942. — Vol. 150, Iss. 3805. — P. 405—406.
- Alfven, H. On the cosmogony of the solar system III // Stockholms Observatoriums Annaler. — Vol. 14. — Р. 1-9.
- Maxwell, J. C. A Dynamical Theory of the Electromagnetic Field // Phil. Trans. R. Soc. Lond. — 1865. –Vol. 155. — Р. 459—512.
- Heisenberg, W. Zur Theorie des Ferromagnetismus (On the theory of ferromagnetism) // Zeitschrift für Physik. — 1928. — Vol. 49, № 9-10. — P. 619—636.
- Dirac, P. A. M. The Quantum Theory of the Electron // Proceedings of the Royal Society of London. — 1928. — 117 (778). — P. 610—624
- Dirac, P. A. M. (). On the Theory of Quantum Mechanics // Proceedings of the Royal Society. — 1926. — 112 (762). — P. 661—677.
- Dirac, P. A. M. The Principles of Quantum Mechanics. Oxford, Clarendon Press, 1930.
- Dirac, P. A. M. Lectures on quantum mechanics. 1931
- Lundquist, S. Experimental investigations of magneto-hydrodynamic waves // Physical Review. — 1949. — Vol. 76. — Р. 1805—1809.
- Sutton, G. W. and Sherman, A. Engineering Magnetohydrodynamics. — New York: MacGraw-Hill, 1965. — 548 p.
- Hughes, W. F. and Young, F. J. The Electromagnet dynamics of fluids. — New York: John Wiley and Sons, 1966.
- Elliott, D. G. Direct current liquid-metal magnetohydrodynamic power generation // AIAA Journal. — 1966. — Vol. 4, № 4. — Р. 627—634.
- Rosa, R. J. Magnetohydrodynamic energy conversion. — Washington: Hemisphere Pub. Corp., 1987.
- Ozawa, Y., Kayukawa, N. Effect of Magnetic Field Upon the Output Characteristics of an Open-Type Faraday MHD Power Generator. 14th Syrnp. on Engineering Aspects of MHD, Tullahoma, USA, April 1974.
- Yoshizawa, A. Hydrodynamic and Magnetohydrodynamic Turbulent Flows. Modelling and Statistical Theory. — Publisher, Springer Netherlands, 1998.
- Takeda, M. et al. Fundamental Studies on Helical-Type Seawater MHD Generation System // IEEE Transactions on Applied Superconductivity. — 2005. — Vol. 15, № 2. — Р. 2170—2173.
- Takeda, M., Hirosaki, H., Kiyoshi, T., Nishio, S. Fundamental Study of Helical-Type Seawater MHD Power Generation with Partitioned Electrodes // Journal of the JIME. — 2014. — Vol. 49, № 3. — Р. 113—117.
- Morgan, E. R. and Shafer M. W. Marine Energy Harvesting Using Magnetohydrodynamic Power Generation. — ASME 2014 Conference on Smart Materials, Adaptive Structures and Intelligent Systems. Volume 2: Mechanics and Behavior of Active Materials; Integrated System Design and Implementation; Bioinspired Smart Materials and Systems; Energy Harvesting Newport, Rhode Island, USA, September 8-10, 2014.
- Stuetzer, O. M. Magnetohydrodynamics and electrohydrodynamics // Phys. Fluids. — 1962. — Vol. 162. № 5. — Р. 534—544.
- Dulikravich, G. S. and Lynn, S. R. Unified electro-magneto- fluid dynamics (EMED): introductory concepts // Int. J. Non-Linear Mechanics. — 1997. — Vol. 32. — Р. 913—922.
Примітки
- Сидоров В.І. (2018). Від макроскопічних до молекулярних технологій відновлюваної енергії. Промислова електроенергетика та електротехніка – № 3. – С. 34-42 (Укр.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Сидоров, В.І. (2020). Молекулярна енергетика. Теорія та технічні рішення (Укр.) . Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С.Г. с. 486 с. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Gibbs, J. W. (1876). On the Equilibrium of Heterogeneous Substances. Transactions of the Connecticut Academy of Sciences (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Van der Waals, J. D. (1873). Over de Continuiteit van den Gas- en Vloeistoftoestand (on the continuity of the gas and liquid state). PhD thesis (Нім.) . Leiden, The Netherlands.
- Debye, P. (1912). Zur Theorie der spezifischen Waerme. Annalen der Pyisik. Leipzig. - 39(4). - P. 789-839. (Нім.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Heitler, W. and London, F. (1927). Wechselwirkung neutraler Atome und homöopolare Bindung nach der Quantenmechanik. Zeitschrift für Physik. — 44. — Р. 455-472. (Нім.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Lennard-Jones, J. E. (1929). The electronic structure of some diatomic molecules. Transactions of the Faraday Siciety. - Vol. 25. - P. 668-686. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Tabeling, P. (2010). Introduction to Microfluidics (Англ.) . USA Oxford University Press . с. 310 p.
- Squires, T. M., Quake S. R. (2005). Microfluidics: Fluid physics at the nanoliter scale. Reviews of Modern Physics. – Vol. 77. – Р. 977-1026. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Bruus, H. (2008). Theoretical Microfluidics (Англ.) . Oxford University Press. с. 346 р.
- Berthier, J. (2008). Micro-Drops and Digital Microfluidics (Англ.) . Norvich, NY: William Andrew Inc. с. 441 p.
- Galindo-Rosales, F. J. (Ed.) (2018). Complex Fluid-Flows in Microfluidics (Англ.) . Springer International publisher AG. с. 111 p.
- Delgado, A. V. (2002). Interfacial Electrokinetics and Electrophoresis (Англ.) . New York, NY: Marcel Dekker, Inc. с. 991 p.
- Ramos, A. (Ed.) (2011). Electrokinetics and Electrohydrodynamics in Microsystems (Англ.) . Wien, New York: Springer. с. 300 p.
- Pattle, R. E. (1954). Production of electric power by mixing fresh and salt water in the hydroelectric pile. Nature. – Vol. 174. – Р. 660-666. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Norman, R. S. (1974). Water salination: a source of energy. Science. – Vol. 186. – Р. 350-352. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Loeb, S. (1975). Osmotic power plants. Science. – Vol. 189. – Р. 654-655. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Cipollina, A., Micale, G. (2016). Sustainable Energy from Salinity Gradients (Англ.) . Cambridge: Woodhead Publishing. с. 350.
- Alfven, H. (1942). Existence of electromagnetic-hydrodynamic waves. Nature. – Vol. 150, Iss. 3805. – Р. 405-406. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Alfven, H. (1942). On the cosmogony of the solar system. Stockholms Observatoriums Annaler. - Vol. 14. – Р. 1-9. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Lundquist, S. (1949). Experimental investigations of magneto-hydrodynamic waves. Physical Review. – Vol. 76. – Р. 1805-1809. (Англ.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Sutton, G. W. and Sherman, A. (1965). Engineering Magnetohydrodynamics (Англ.) . New York: MacGraw-Hill. с. 548 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Molekulyarna gidroenergetika angl molecular hydropower nauka i galuz skladova chastina molekulyarnoyi energetiki yaka vivchaye ta vikoristovuye vidnovlyuvani energetichni vlastivosti molekul atomiv joniv inshih malih chastinok ridinnogo seredovisha vzayemodiyu cih chastinok mizh soboyu z inshimi tilami a takozh z elektrichnimi ta magnitnimi polyami z metoyu viroblennya nakopichennya rozpodilu ta vikoristannya elektrichnoyi energiyi Molekulyarna sistema virobnictva elektrichnogo strumu rozgaluzhenogo richisha na osnovi ob yemnih flyuyidorushijnih moduliv Molekulyarna gidroenergetika ye takozh skladovoyu chastinoyu klasichnoyi gidroenergetiki v osnovi yakoyi lezhat zakoni gidrodinamiki sho opisuyut ruh nestislivoyi ridini ta yiyi vzayemodiyu z tverdimi tilami a takozh zakoni gidrostatiki sho ocinyuyut rivnovagu ridini ta yiyi diyu na zanureni v neyu tila Tozh v rozrahunkah parametriv ta harakteristik sistem molekulyarnoyi gidroenergetiki poryad z energetichnimi harakteristikami malih chastinok vseredini ta na kordoni faz yak pravilo zastosovuyutsya takozh makroskopichni parametri shvidkist tisk gustina potokiv ridini Efektivne peretvorennya ta vivilnennya energiyi molekul atomiv joniv ta inshih chastinok ridini skazhimo vodi abo vodnih rozchiniv elektrolitiv mozhe buti zdijsneno za dopomogoyu fizichnih ta himichnih poverhnevih yavish yaki vinikayut na mezhi faz zokrema zmochuvannya adgeziyi kogeziyi kapilyarnogo efektu adsorbciyi absorbciyi tosho Poryad z vishe nazvanimi yavishami dlya stvorennya molekulyarnih tehnologij ta sistem gidroenergetiki zastosovni takozh fizichni yavisha elektrokinetiki osmosu elektrodializu magnitogidrodinamiki v ridinah ta yih rozchinah a she poyednannya cih efektiv Zvidsilya vitikaye i podil molekulyarnoyi energetiki skladovi gidroenergetika mizhfaznoyi poverhni elektrokinetichna gidroenergetika gidroenergetika gradiyenta solonosti magnitogidrodinamichna gidroenergetika tosho Fizichni ta himichni yavisha lezhat takozh v osnovi klasifikaciyi tehnologij ta sistem molekulyarnoyi gidroenergetiki gidroadgezijni tehnologiyi ta sistemi mizhfaznoyi poverhni na osnovi pozitivnogo termodinamichnogo p potencialu Gibbza gidroabsorbcijni tehnologiyi ta sistemi mizhfaznoyi poverhni na osnovi negativnogo termodinamichnogo n potencialu Gibbza elektrokinetichni tehnologiyi ta sistemi molekulyarnoyi gidroenergetiki osmotichni tehnologiyi ta sistemi gidroenergetiki gradiyenta solonosti tehnologiyi ta sistemi zabarnogo osmosu elektrodializni tehnologiyi ta sistemi gidroenergetiki gradiyenta solonosti magnitogidrodinamichni tehnologiyi ta sistemi molekulyarnoyi gidroenergetiki tosho Klasifikaciya molekulyarnih tehnologij ta sistem gidroenergetiki ye umovnoyu bo na praktici voni neridko integruyutsya Gidroenergetika mizhfaznoyi poverhniViznachennya Molekulyarna gidroenergetika mizhfaznoyi poverhni angl molecular interfacial surface hydropower abo interfacial surface hydropower nauka ta galuz skladova chastina molekulyarnoyi gidroenergetiki yaka vivchaye j vikoristovuye energetichni vlastivosti molekul ta atomiv vseredini ob yemu ta na mezhi faz vzayemodiyu cih chastinok mizh soboyu ta z inshimi tilami z metoyu viroblennya nakopichennya rozpodilu ta vikoristannya elektrichnoyi energiyi Ob yektami doslidzhen gidroenergetiki mizhfaznoyi poverhni ye mizhfazni poverhni termodinamichni potenciali poverhni stinok kapilyariv molekulyarna gidrodinamika kapilyariv poristi strukturi transportuvannya ridini v nezhivij ta zhivij prirodi yih energetichni parametri i harakteristiki molekulyarni tehnologiyi ta sistemi gidroenergetiki mizhfaznoyi poverhni inshimi slovami sposobi ta tehnichni zasobi peretvorennya energiyi molekul vseredini ob yemu ta na mezhi faz v energiyu spryamovanogo ruhu ridini a dali v elektrichnu energiyu bezposeredno abo oposeredkovano Istoriya Anglijskij fizik eksperimentator Frensis Hoksbi she u 1709 roci vikonav pershi doslidzhennya kapilyarnosti U 1718 roci Dzhejms Dzhyurin pokazav zalezhnist visoti stovpa ridini u kapilyari vid ploshi jogo poperechnogo peretinu Shvejcarskij matematik i fizik Daniel Bernulli vdoskonaliv diferencialni rivnyannya chiselni metodi ta teoriyu jmovirnostej i zastosuvav yih u vivchenni gidrodinamiki kinetichnoyi teoriyi gaziv aerodinamiki ta teoriyi pruzhnosti U 1805 roci anglijskij vchenij Tomas Yung vstanoviv zv yazok mizh perepadom kapilyarnogo tisku na kordoni sistemi ridina povitrya ta poverhnevim natyagom Togo zh roku visnovki Tomasa Yunga buli matematichno formalizovani francuzkim matematikom i astronomom P yerom Simonom Laplasom Sogodni odna z vazhlivih formul fiziki nosit nazvu rivnyannya Yunga Laplasa 1830 roku rezultati buli uzagalneni v robotah nimeckogo matematika ta astronoma Karla Fridriha Gaussa Nimeckim inzhenerom i budivelnikom u 1839 roci bula vstanovlena kilkisna zalezhnist ob yemnih vitrat ridini cherez kapilyar vid perepadu tisku U 1841 roci cya zalezhnist bula pidtverdzhena francuzkim fizikom i fiziologom Zhanom Leonardom Puazejlem Sogodni vidpovidnij zakon nosit im ya Hagena Puazejlya Nimeckij fizik Franc Ernst Nejman u svoyij roboti yaka pobachila svit 1894 roku sistematizuvav dosyagnennya svoyih poperednikiv Dev yatnadcyate storichchya poznachilosya shirokim zastosuvannyam v analizi fizichnih ta himichnih sistem polozhen gidrodinamiki termodinamiki ta statistichnoyi mehaniki Suchasne poyasnennya povedinka flyuyidiv znajshla v robotah francuzkogo inzhenera Kloda Luyi Nav ye z teoriyi pruzhnosti ta gidrodinamiki a piznishe v rivnyannyah britanskogo matematika ta fizika Dzhordzha Gabrielya Stoksa V ramkah molekulyarnoyi fiziki ta himiyi vimalyuvalisya novi rozdili fizika i himiya poverhni U 1876 roci amerikanskij matematik fizik ta himik Dzhozaya Villard Gibbz poyasniv ponyattya poverhnevoyi energiyi himichnogo potencialu ta pravila faz Gibbza Danskij fizik 1921 roku doslidiv dipol dipolnu elektrostatichnu vzayemodiyu mizh zaryadami dlya molekulyarnih joniv mizh dipolyami dlya polyarnih molekul mizh kvadrupolyami i multipolyami 17 Vzayemodiya Keezona ye riznovidom slabkoyi mizhmolekulyarnoyi vzayemodiyi van der Vaalsa Gollandsko amerikanskij fizik i himik Peter Dzhozef Vilyam Debaj poshiriv ponyattya dipolnogo momentu na rozpodil zaryadu v molekuli Zgidno rozrahunkam Petera Debaya polyarna molekula dipol polyarizuye susidnyu molekulu utvoryuyuchi tak dipol i obumovlyuyuchi prityagannya molekul Fundamentalnij vklad u teoriyu himichnogo zv yazku ta mizhmolekulyarnih dispersijnih sil vnis nimeckij ta amerikanskij fizik teoretik Fric Volfgang London Vchenij vstanoviv vzayemodiyu nepolyarnih molekul obumovlenu fluktuaciyami elektronnih hmarinok U 1924 roci anglijskij fizik ta himik teoretik vivchayuchi vzayemodiyu molekul ridin ta gaziv zaproponuvav ponyattya potencialu mizhatomnih sil potencialu Lenard Dzhonsa yakij dozvolyav poyasniti parametri rivnyan van der Vaalsa U sferi jogo naukovih dorobok paramagnetizm dvoatomnih molekul zokrema molekul oksigenu hvilovi funkciyi multielektronnih atomiv himichna valentnist ta metod molekulyarnih orbitalej Doslidzhennya yaki vedutsya protyagom ostannih desyatilit na perehresti gidrodinamiki elektrohimiyi koloyidnoyi himiyi ta elektrokinetiki dali narodzhennya mikrogidrodinamici abo mikroflyuyidici angl microfluidics v yakij rozglyadayutsya mehanizmi peremishennya ridini u vuzkih kapilyarah pid vplivom zovnishnih ta abo vnutrishnih sil Sferoyu vikoristannya dosyagnen mikrogidrodinamiki stali na pochatku 1980 h rokiv strumenevi printeri piznishe miniatyurni himichni laboratoriyi na chipi Z rozvitkom nanotehnologij z yavilosya ponyattya nanogidrodinamiki abo nanoflyuyidiki angl nanofluidics rozdil gidrodinamiki v yakomu rozglyadayutsya mehanizmi peremishennya ridini u kapilyarah diametrom 1 100 nm U ramkah mikrogidrodinamiki ta nanogidrodinamiki doslidzhuyetsya ruh flyuyidiv kapilyarnimi sistemami vivchayutsya osoblivosti pobudovi kapilyariv u nezhivij ta zhivij prirodi Tabeling Skvayers Bryus ta Bert ye u svoyih robotah vivchayut pitannya diskretnoyi ta neperervnoyi mikrogidrodinamiki Galindo Rosales fokusuyetsya na parametrah ta harakteristikah flyuyidiv viddayuchi perevagu chislovim metodam ocinki ta optimizaciyi mikrogidrodinamichnih sistem Princip roboti Povedinka ridini v kapilyarah zi zmochuvanoyu ta nezmochuvanoyu poverhnyami utvorennya termodinamichnih p ta n potencialiv termodinamichnih potencialnih yam de oblast termodinamichnogo potencialu Gibbza p tipu harakterizuyetsya malim znachennyam krajovogo kuta zmochuvannya 8 lt p 2 ta visokoyu adgeziyeyu poverhni tverdogo tila a oblast termodinamichnogo potencialu Gibbza n tipu harakterizuyetsya velikim znachennyam krajovogo kuta zmochuvannya 8 gt p 2 i nizkoyu adgeziyeyu molekul ridini do poverhni tverdogo tila mozhut buti vikoristani dlya stvorennya molekulyarnih energetichnih tehnologij ta sistem mizhfaznoyi poverhni gidroadgezijnih na osnovi kapilyariv zi zmochuvanoyu poverhneyu ta gidroabsorbcijnih na osnovi kapilyariv z nezmochuvanoyu poverhneyu a takozh gidroabsorbcijnih sistem na osnovi termodinamichnogo p n perehodu u gorizontalnih ta vertikalnih parnih kapilyarah Termodinamichni p n perehodi zokrema ti kotri vinikayut na kordoni gidrofobnoyi ta gidrofilnoyi sekcij kapilyara pri rusi ridini gorizontalnim parnim kapilyarom i harakterizuyutsya konkurenciyeyu frontiv nerivnovazhnih potokiv ye nadzvichajno vazhlivim napryamkom doslidzhen Termodinamichnij p n perehid ne maye zhodnogo vidnoshennya do elektronnogo p n perehodu ce vsogo lishe zbig terminologiyi ta namagannya poyasniti fizichnu sutnist yavish zvichnimi terminami Shemi konstrukciyi parametri ta harakteristiki elementiv ta sistem gidroenergetiki mizhfaznoyi poverhni doslidzhuyutsya v ramkah molekulyarnoyi fiziki fiziki ta himiyi poverhni molekulyarnoyi gidrodinamiki termodinamiki ta elektrodinamiki Gidroadgezijni sistemi virobnictva elektrichnogo strumu na osnovi termodinamichnogo p potencialu Gibbza U molekulyarnij sistemi na osnovi pozitivnogo termodinamichnogo p potencialu Gibbza virobnictvo elektrichnogo strumu zabezpechuyetsya nagnitannyam ridini napriklad vodi mizhmolekulyarnimi silami adgeziyi ta poverhnevogo natyagu na kordoni yiyi ob yemu z podalshim peretvorennyam potencialnoyi chi kinetichnoyi energiyi potoku ridini za dopomogoyu elektrodinamichnih pristroyiv v elektriku Taku sistemu mozhna she nazvati gidroadgezijnoyu bo u fundamenti rushijnih sil lezhit efekt zcheplennya molekul ridini z molekulami gidrofilnoyi poverhni stinok kapilyariv Cej efekt ye proyavom vandervaalsovih sil yaki utvoryuyut mizhmolekulyarni zv yazki mizh molekulami ridini ta poverhni tverdogo tila formuyut vodnevi zv yazki ta viklikayut difuziyu molekul Mizhmolekulyarni sili adgeziyi yaki vinikayut mizh molekulami ridini ta poverhni tverdogo tila perevishuyut sili kogeziyi vseredini ridini Riven adgeziyi ridinnoyi ta tverdoyi faz viznachayetsya velichinoyu poverhnevoyi energiyi faz ta mizhfaznoyi poverhni Energiya molekul mizhfaznoyi poverhni privodit v ruh potoki ridini pereboryuyuchi zovnishni sili gravitaciyi Ridina u vertikalnih zanurenih porah pidnimayetsya za rahunok sil poverhnevomu natyagu yakij ye rezultatom diyi sil kogeziyi molekul v ridini j sil adgeziyi molekul ridini ta poverhni por Molekulyarna gidroakumulyuvalna sistema virobnictva elektrichnogo strumu na osnovi pozitivnogo termodinamichnogo p potencialu Gibbza U vidpovidnosti z fizichnimi principami yaki lezhat v osnovi virobnictva elektrichnogo strumu gidroadgezijni sistemi mizhfaznoyi poverhni mozhna klasifikuvati na gidroakumulyuvalni pryamoyi generaciyi priskoryuvalni rozgaluzhenogo richisha tosho Strukturna shema molekulyarnoyi gidroakumulyuvalnoyi sistemi virobnictva elektrichnogo strumu na osnovi pozitivnogo termodinamichnogo p potencialu Gibbza vklyuchaye nizhnij RS1 ta verhnij RS2 nakopichuvalni rezervuari z robochoyu ridinoyu FL mikroflyuyidnij rushij MF u viglyadi kapilyarnoyi strukturi CS flyuyidostik DR gidroagregat NA ta elektrichnij adapter EA Princip roboti sistemi zasnovanij na vikoristanni nadlishku energiyi molekul mizhfaznoyi poverhni porivnyuyuchi z yih energiyeyu vseredini ob yemu faz dlya pidnyattya ridini z nizhnogo rezervuaru u verhnij z podalshim zastosuvannyam potencialnoyi energiyi nakopichenoyi ridini dlya virobnictva elektrichnogo strumu za dopomogoyu klasichnogo gidroagregata Gidroabsorbcijni sistemi virobnictva elektrichnogo strumu Gidroabsorbcijni sistemi virobnictva elektrichnogo strumu zasnovani na zdatnosti kapilyara na negativnomu termodinamichnomu n potenciali Gibbza dozovano poglinati spadayuchij potik ridini Yih robota poyasnyuyetsya za dopomogoyu krapelnoyi gidroabsorbcijnoyi modeli dolannya potencialnogo bar yera Bagatoelementna gidroabsorbcijna molekulyarna sistema virobnictva elektrichnogo strumu na osnovi termodinamichnogo n potencialu Gibbza vklyuchaye dozuvalno transportnu sistemu DMTR gidroabsorbcijnij prijmach ridini HABR gidroagregat HA ta elektrichnij adapter EA Konstruktivna shemi bagatoelementnoyi gidroabsorbcijnoyi molekulyarnoyi energogeneruyuchoyi sistemi na osnovi termodinamichnogo n potencialu Gibbza Pri zanurenni kapilyariv gidroabsorbcijnogo prijmacha HABR z nezmochuvanoyu poverhneyu v ridinu v kozhnomu kapilyari utvoryuyetsya termodinamichnij n potencial Gibbza tak zvana potencialna termodinamichna yama oblast z vid yemnim znachennyam potencialnoyi energiyi velikim znachennyam krajovogo kuta zmochuvannya ta nizkoyu adgeziyeyu molekul ridini do poverhni stinok kapilyariv Pid diyeyu sil tyazhinnya ridina FL yaka skoncentrovana v rezervuari z verhnogo sharu cherez centralnij flyuyidoprovid TNG ta dozatori DM1 DM2 dozuvalno transportnoyi sistemi DMTR spryamovuyetsya v gidroabsorbcijnij prijmach HABR Cej pristrij zabezpechuye dozovanu absorbciyu ridini okremimi zanurenimi stovpami ridini vidalennya nadlishkovogo ob yemu ta strimke vidnovlennya termodinamichnih parametriv poglinayuchih stovpiv ridini Potik ridini v centralnomu flyuyidoprovodi obertayetsya spochatku v kinetichnu energiyu gidroturbini potim v elektrodinamichnij sistemi elektrogeneratora transformuyetsya v elektrichnu energiyu EE Parametri elektrichnogo strumu EC dovodyatsya v elektrichnomu adapteri EA do standartnih znachen i strum spryamovuyetsya spozhivacham ta abo v elektrichnu merezhu EN Vkazani sistemi gidroenergetiki ye kombinovanimi makroskopichno molekulyarnimi tehnologichnimi zasobami Molekulyarni tehnologiyi mizhfaznoyi poverhni zastosovuyutsya tilki dlya nakopichennya ridini gidroakumulyuvannya ta abo formuvannya potoku Peretvorennya zh kinetichnoyi energiyi potoku v elektriku vidbuvayetsya za dopomogoyu tradicijnih makroskopichnih gidroagregativ gidroturbin ta poyednanih z nimi gidrogeneratoriv Elektrokinetichna gidroenergetikaViznachennya Elektrokinetichna gidroenergetika angl electrokinetic hydropower nauka ta galuz yaka vivchaye j vikoristovuye elektrokinetichni yavisha v ridinnih dispersnih sistemah z metoyu viroblennya nakopichennya transportuvannya ta rozpodilu elektrichnoyi energiyi U osnovi elektrokinetichnoyi gidroenergetiki lezhat atomno molekulyarnij ta jonno molekulyarnij jonno dispersnij principi pobudovi rechovini Pershij princip harakterizuye diskretnist abo perervnist budovi rechovini drugij princip rozkrivaye stan elektrolitichnih rozchiniv ta vzayemodiyu joniv z molekulami rozchinnika Klyuchovimi ponyattyami ta ob yektami doslidzhen elektrokinetichnoyi gidroenergetiki ye dispersni sistemi elektrolitichni rozchini elektrokinetichni yavisha elektrokinetichni tehnologiyi sposobi ta sistemi zasobi peretvorennya potencialnoyi ta kinetichnoyi energiyi molekul atomiv joniv inshih malih chastinok rechovini v elektrichnu energiyu Yak dzherela vidnovlyuvanoyi energiyi vikoristovuyutsya v pershu chergu prirodni seredovisha zokrema gidrosfera ta procesi sho u nij protikayut a takozh sili yaki suprovodzhuyut ci procesi Elektrokinetichna tehnologiya molekulyarnoyi gidroenergetiki angl electrokinetic hydropower technology sposib viroblennya nakopichennya transportuvannya ta rozpodilu elektrichnoyi energiyi z vidnovlyuvanih dzherel energiyi zasnovanij na vikoristanni elektrokinetichnih yavish v ridinnih dispersnih seredovishah Kozhna elektrokinetichna energetichna tehnologiya skladayetsya z poslidovnosti pevnih operacij abo procesiv yaki vikonuyutsya za dopomogoyu sukupnosti tehnichnih zasobiv zvedenih v molekulyarni sistemi energetiki Elektrokinetichna sistema molekulyarnoyi gidroenergetiki angl electrokinetic hydropower system sukupnist elektrokinetichnih tehnologij ta obladnannya zasnovanih na vikoristanni elektrokinetichnih yavish v ridinnih dispersnih seredovishah dlya viroblennya nakopichennya transportuvannya ta rozpodilu elektrichnoyi energiyi Vidnovlyuvanij ruh joniv inshih zaryadzhenih chastinok ridinnogo elektrolitu mozhe zdijsnyuvatisya tiskom plinnoyi vodi abo zh silami adgeziyi ta poverhnevogo natyagu ridini na kordoni faz Elektrokinetichni sposobi otrimannya elektrichnogo strumu vidnosyatsya do nemehanichnih bo v energetichnih peretvorennyah zazvichaj ne vikoristovuyutsya gromizdki ruhomi elementi rotori Na vidminu vid makroskopichnih tehnologij yaki potrebuyut podvijnogo a inkoli j potrijnogo promizhnogo peretvorennya odnogo vidu energiyi v inshij elektrokinetichni energetichni tehnologiyi ye perevazhno pryamimi sposobami otrimannya elektrichnogo strumu Cikavist do nih sprichinena v pershu chergu mozhlivistyu stvorennya malogabaritnih matrichnih pristroyiv generaciyi elektrichnoyi energiyi a takozh spivmirnih z nimi po rozmiram ta masi nakopichuvachiv energiyi yaki dozvolyayut poryad z isnuyuchimi vikoristovuvati novi dzherela vidnovlyuvanoyi energiyi pritamanni gidrosferi zokrema energiyu molekul vseredini ridini ta na kordoni faz gradiyent solonosti vodi tosho Adzhe u svitli dosyagnen nanotehnologij ta biotehnologij na pochatku tretogo tisyacholittya mi ochikuyemo vikoristannya novih dzherel vidnovlyuvanoyi energiyi ta novih tehnologij virobnictva elektrichnogo strumu Naukovo tehnologichna baza elektrokinetichnoyi gidroenergetiki Naukovo tehnologichnoyu bazoyu elektrokinetichnoyi gidroenergetiki ye dosyagnennya molekulyarnoyi fiziki fizichnoyi himiyi himiyi ta fiziki poverhni elektrodinamiki kvantovoyi teoriyi rechovini ta polya termodinamiki i vreshti resht molekulyarnoyi gidrodinamiki himichnogo inzhiniringu ta materialoznavstva Nevpinnij progres u vivchenni elektrokinetiki sposterigayetsya pochinayuchi z avangardnih doslidiv Ferdinanda Rejssa Fridriha Dorna Georga Kvinke cherez teoriyu ta modeli podvijnogo elektrichnogo sharu Germana Gelmgolca Luyi Guyi Devida Chepmena Otto Shterna Mariana Smolyuhovskogo do fiziki ta himiyi poverhni Dzhozaya Gibbza himichnoyi kinetiki ta osmotichnogo tisku Yakoba Vant Goffa teoriyi elektrolitichnoyi disociaciyi Svante Arreniusa metodiv statistichnoyi mehaniki v koloyidnij himiyi ta himiyi poverhni Irvinga Lengmyura do rozuminnya dipol dipolnoyi elektrostatichnoyi vzayemodiyi mizh zaryadami Villema Keezoma mizhmolekulyarnoyi polyarizacijnoyi vzayemodiyi ta providnosti elektrolitichnih rozchiniv Petera Debaya teoriyi himichnogo zv yazku ta mizhmolekulyarnih dispersijnih sil Frica Londona i nakinec do praktichnih aspektiv mikogidrodinamiki ta nanogidrodinamiki elektroosmosu indukovanogo zaryadu Martina Bazanta Todda Skvajresa ta in a takozh vchenih Institutu koloyidnoyi himiyi i himiyi vodi im A V Dumanskogo Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini zokrema Stanislava Duhina Volodimira Shilova Mikoli Zharkih ta Illi Razilova Sered knig priurochenih cij temi mozhna vidiliti gruntovni roboti Anzhela Delgado ta in v galuzi interfejsnoyi elektrokinetiki Antonio Ramosa ta in u galuzi dielektroforezu ridin ta chastinok elektrokinetiki zminnogo strumu elektrozmochuvannya ta elektrogidrodinamiki U periodichnih vidannyah z yavilasya cila nizka publikacij prisvyachenih okremim teoretichnim ta praktichnim aspektam pobudovi elektrokinetichnih pristroyiv dlya generaciyi elektrichnoyi energiyi V bilshij chastini publikacij predstavleno rezultati doslidzhen elektrokinetichnih energogeneruyuchih pristroyiv vlashtovanih po shemi Kvinke z transportuvannya kontrjoniv u mikrokanalah ta nanokanalah riznoyi formi ta rozmiriv zovnishnim tiskom Gidrodinamichni ta elektrokinetichni parametri elektrolitu pri jogo transportuvanni u vuzkih kanalah dovoli adekvatno opisuyutsya rivnyannyami Nav ye Stoksa ta Puassona Bolcmana Transportuvannya joniv monovalentnogo elektrolitu v shemah komirkovogo tipu pidporyadkovuyetsya rivnyannyu Nernsta Planka yake vstanovlyuye zalezhnist mizh elektrorushijnoyu siloyu rizniceyu potencialiv ta jonnoyu koncentraciyeyu j dozvolyaye peredbachiti maksimalnij robochij potencial sho mozhe buti otrimanij v rezultati elektrohimichnoyi vzayemodiyi koli vidomi tisk ta temperatura Dispersni sistemi v elektrokinetichnij gidroenergetici nesut podvijne navantazhennya tak yak voni harakterizuyut yak elektroprovidnij rozchin tak i poristu strukturu vidpovidalnu za utvorennya elektroosmotichnogo potoku Kinetichni ta elektrichni procesi v dispersnih sistemah viznachayutsya elektrichnimi atributami molekulyarnih chastinok ta mizhfaznoyi poverhni yaki zokrema obumovlyuyut adgeziyu kogeziyu adsorbciyu poverhnevij natyag a takozh povedinku chastinok pid vplivom elektrichnogo polya Energetichnij stan ta parametri elektrokinetichnoyi dispersnoyi sistemi opisuyutsya velichinoyu nadlishkovoyi adsorbciyi Gibbza poverhnevogo nadlishku rozchinenoyi rechovini v poverhnevomu shari rozchinu porivnyano z jogo ob yemnoyu koncentraciyeyu izotermoyu adsorbciyi napriklad izotermoyu adsorbciyi Frejndliha spivvidnoshennyam mizh kilkistyu adsorbovanoyi rechovini ta koncentraciyeyu yiyi v rozchini pri stalij temperaturi abo zh izotermoyu monomolekulyarnoyi adsorbciyi Lengmyura zalezhnistyu kilkosti adsorbovanogo na poverhni gazu vid jogo tisku pri stalij temperaturi Elektrokinetika yak i vzayemodiya atomiv useredini molekuli maye kulonivsku prirodu elektrostatichni sili lezhat i v osnovi mizhmolekulyarnoyi vzayemodiyi tozh doslidzhuvati elektrokinetiku mayemo v sukupnosti z elektrostatikoyu Bazova shema elektrokinetichnogo pristroyu dlya virobnictva elektrichnogo strumu Bazova shema elektrokinetichnogo pristroyu dlya virobnictva elektrichnogo strumu nagnitannyam elektroosmotichnogo potoku tiskom elektrolitu vklyuchaye kapilyarnij elektrokinetichnij peretvoryuvach CPEK vstanovlenij u potik elektrlitu ELT strukturu elektrodiv ELS ta elektrichnij navantazhuvalnij opir RL Elektrokinetichnij peretvoryuvach CPEK ye kapilyarnoyu strukturoyu CS u viglyadi cilindrichnih trubok iz dielektrichnoyu abo napivprovidnikovoyu poverhneyu stinok Cya struktura zanurena v potik elektrolitu ELT tak sho plinnij elektrolit pid tiskom vhodit u vhidni otvori INL i pokidaye kapilyarnu strukturu cherez vihidni otvori OUTL utvoryuyuchi elektroosmotichnij potik EOFL ta podvijnij elektrichnij shar DL na kordoni faz tverde tilo ridina Elektrokinetichnij pristrij dlya generaciyi elektrichnogo strumu iz nagnitannyam elektroosmotichnogo potoku tiskom plinnogo elektrolitu Pri prohodzhenni elektrolitu ELT napriklad slabkogo vodnogo rozchinu povarenoyi soli H2O NaCl cherez kapilyarnu strukturu formuyetsya vidnovlyuvanij elektroosmotichnij potik EOFL Na kordoni faz tverde tilo elektrolit pid diyeyu elektrostatichnogo prityagannya ta teplovogo ruhu vilnih joniv formuyetsya mizhfaznij podvijnij elektrichnij shar PESh DL vinikaye stribok potencialu techiyi Pri rusi ridini cherez poristu strukturu pid diyeyu zovnishnoyi sili napriklad pid tiskom razom iz ridinoyu ruhayutsya protiioni difuznoyi chastini PESh formuyuchi elektrichnij strum techiyi v napryamku ruhu ridini Pid vplivom strumu vzdovzh poristoyi strukturi vinikaye potencial techiyi riznicya potencialiv na vhidnomu ta vihidnomu elektrodah ELS Potencial techiyi zastavlyaye protijoni difuznoyi chastini PESh ruhatisya nazustrich strumu techiyi tak formuyuchi strum providnosti U stalomu rezhimi strum techiyi vrivnovazhuyetsya strumom providnosti Pri rusi joni zahoplyut iz soboyu molekuli ridini Zcheplennya joniv z molekulami ridini vidbuvayetsya za rahunok vodnevih zv yazkiv u molekulah ridini Tozh ridina pochinaye ruhatisya v napryamku protilezhnomu tomu v yakomu vona ruhalasya u vihidnomu stani v rezultati ruh ridini v napryamku diyi tisku galmuyetsya Proyavlyayetsya efekt elektrov yazkosti riznicya mizh tiyeyu shvidkistyu sho opisuyetsya rivnyannyami mehaniki ridini bez vrahuvannya diyi PESh ta realnoyu shvidkistyu chastinok iz vrahuvannyam diyi PESh Riznicya potencialiv vikoristovuyetsya dlya utvorennya elektrichnogo strumu I na zovnishnomu elektrichnomu navantazhuvalnomu opori RL Postijnij elektrichnij strum mozhe bude peretvorenij u zminnij v elektrichnomu adapteri i dovedenij do standartiv pridatnih dlya vikoristannya spozhivachami ta abo spryamuvannya v elektrichnu merezhu Perspektivnimi tehnologiyami ta sistemami elektrokinetichnoyi gidroenergetiki ye elektrokinetichnij reversivnij energogeneruyuchij pristrij klitinnogo tipu v yakomu aktivnij rozchin elektrolitu cirkulyuye poristoyu strukturoyu mizh dvoma elastichnimi komirkami kotri popereminno zminyuyut svij ob yem pid tiskom plinnoyi vodi ofshorni ta primorski elektrokinetichnim energetichni sistemi dlya yakih prirodnim rozchinom elektrolitu ye morska solona voda na osnovi joniv hloristogo natriyu a morya ta okeani sluguyut naturalnimi rezervuarami cogo rozchinu V ofshornih sistemah nagnitannya elektrolitu zazvichaj zdijsnyuyetsya tiskom okeanichnoyi techiyi U primorskij beregovij elektrokinetichnij sistemi nagnitannya elektrolitu zdijsnyuyetsya silami adgeziyi i poverhnevogo natyagu ta abo silami osmotichnogo tisku Yak rozchin elektrolitu v sistemi vikoristovuyetsya ta zh morska voda rezervuarom yakoyi ye morya ta okeani a kapilyarnoyu strukturoyu sluguye zvichajnij pisok yakij v neobmezhenih kilkostyah rozsipanij na morskih uzberezhzhyah Gidroenergetika gradiyenta solonostiViznachennya Molekulyarna gidroenergetika gradiyenta solonosti abo gidroenergetika gradiyenta solonosti angl molecular salinity gradient hydropower abo salinity gradient hydropower abo osmotic power mizhdisciplinarna nauka ta galuz skladova chastina molekulyarnoyi gidroenergetiki yaka vivchaye ta vikoristovuye gradiyent solonosti prirodnih ta antropogennih rozchiniv dlya viroblennya nakopichennya transportuvannya ta rozpodilu elektrichnoyi energiyi Yak nauka gidroenergetika gradiyenta solonosti vvibrala v sebe metodologiyi molekulyarnoyi fiziki himichnoyi kinetiki elektrokinetiki elektrohimiyi membran gidrodinamiki ta termodinamiki Yiyi poyava asociyuyetsya z fiziko himichnimi metodami ochistki ta oprisnennya vodi dlya promislovih i gospodarsko pitnih potreb ochishennya ta demineralizaciyi stokiv obezvodnennya naftoproduktiv tosho Ob yektami doslidzhen gidroenergetiki gradiyenta solonosti ye energetichnij potencial gradiyenta solonosti rozchini riznoyi solonosti prirodnogo antropologichnogo ta inzhenernogo pohodzhennya membranni rushiyi yih energetichni parametri ta harakteristiki molekulyarni tehnologiyi ta sistemi gidroenergetiki gradiyenta solonosti inshimi slovami sposobi ta tehnichni zasobi peretvorennya energiyi gradiyenta solonosti v elektrichnu energiyu bezposeredno abo oposeredkovano Gidroenergetika gradiyenta solonosti ye takozh skladovoyu chastinoyu klasichnoyi gidroenergetiki v osnovi yakoyi lezhat zakoni gidrodinamiki sho opisuyut ruh nestislivoyi ridini ta yiyi vzayemodiyu z tverdimi tilami a takozh zakoni gidrostatiki sho ocinyuyut rivnovagu ridini ta yiyi diyu na zanureni v neyu tila Tozh pri rozrahunkah parametriv ta harakteristik skladovih elementiv ta sistem gidroenergetiki gradiyenta solonosti poryad z energetichnimi harakteristikami malih chastinok vseredini ta na mezhi faz yak pravilo zastosovuyutsya takozh makroskopichni parametri shvidkist tisk gustina potokiv ridini flyuyidu Istoriya Riznomanittya atomiv ta molekul a takozh himichnih zv yazkiv mizh nimi porodzhuye v prirodi transformacijni procesi ta rozmayittya energetichnih staniv v gidrosferi do yakih vidnositsya takozh i gradiyent solonosti vodi Energiya gradiyenta solonosti proyavlyayetsya cherez fizichne yavishe osmosu v peremishenni velikih mas vodi riznoyi shilnosti j solonosti v moryah ta okeanah suprovodzhuyetsya energetichnimi peretvorennyami rozsiyuvannyam ta zagublennyam energiyi U razi vikoristannya visokotehnologichnih rishen mozhna vidiliti korisnu energiyu ta peretvoriti yiyi v elektrichnu energiyu Vidznachimo sho gradiyent solonosti ye vidnovlyuvanim dzherelom energiyi jogo vidnovlennya pov yazano z richnim koloobigom vodi v prirodi Atomistichno molekulyarna ta jonno molekulyarna priroda energiyi yaka vidilyayetsya pri zmishuvanni rozchiniv riznoyi solonosti vochevid potrebuye spivmirnih atomistichno molekulyarnih ta jonno molekulyarnih tehnologij osvoyuvannya ciyeyi energiyi Pershi oberezhni pripushennya Pattle Normana Loeba ta in pro mozhlivist vikoristannya gradiyenta solonosti dlya virobnictva energiyi vidkrili dorogu analitichnim ta eksperimentalnim doslidzhennyam Li ta in Seppali ta Lampinena Posta ta in Torsena ta Holta Nizhmejzhera ta Metca Achilli ta Chajdresa Tanioki ta in Uipa ta Elimeleha Logana ta Elimeleha Shacle ta Bizmana Chipollina ta Mikale Tuati ta in yaki stosuyutsya fiziki ta himiyi gradiyenta solonosti jogo energetichnogo potencialu tehnologij zabarnogo osmosu ta zvorotnogo elektrodializu dlya virobnictva elektrichnoyi energiyi z gradiyenta solonosti Zaproponovani avtorami shemni rishennya energogeneruyuchih sistem ta okremih komponentiv faktichno zumovili poyavu pilotnih elektrostancij i sho ne mensh vazhlivo zaklali osnovu molekulyarnoyi gidroenergetiki gradiyenta solonosti Efektivne peretvorennya ta vivilnennya energiyi gradiyenta solonosti skazhimo vodnih rozchiniv riznoyi koncentraciyi rechovini mozhe buti zdijsneno zokrema za dopomogoyu fizichnih ta himichnih yavish osmosu ta zvorotnogo elektrodializu yaki vinikayut na mezhi faz Poryad z vishe nazvanimi yavishami dlya stvorennya molekulyarnih sistem vidnovlyuvanoyi gidroenergetiki gradiyenta solonosti zastosovni takozh fizichni yavisha zmochuvannya adgeziyi kogeziyi kapilyarnogo efektu adsorbciyi absorbciyi tosho v ridinah ta yih rozchinah a she poyednannya cih efektiv Zvidsilya vitikaye i podil molekulyarnih sistem gidroenergetiki gradiyenta solonosti na osmotichni elektrodializni yemnisni tosho Nazvani tipi sistem mozhut integruvatisya z molekulyarnimi sistemami gidroenergetiki mizhfaznoyi poverhni zokrema z gidroadzezijnimi ta gidroabsorbcijnimi sistemami Klasifikaciya molekulyarnih tehnologij ta sistem gidroenergetiki gradiyenta solonosti ye umovnoyu bo na praktici voni neridko integruyutsya Shemi konstrukciyi parametri ta harakteristiki elementiv ta sistem gidroenergetiki gradiyenta solonosti doslidzhuyutsya v ramkah molekulyarnoyi fiziki fiziki ta himiyi poverhni molekulyarnoyi gidrodinamiki termodinamiki ta elektrodinamiki Osmotichni tehnologiyi ta sistemi gidroenergetiki gradiyenta solonosti energetichni tehnologiyi ta sistemi zabarnogo osmosu Molekulyarna gidroenergetichna tehnologiya zabarnogo osmosu angl molecular pressure retarded osmosis hydropower technology abo PRO hydropower technology sukupnist sposobiv ta tehnichnih zasobiv yaki zabezpechuyut virobnictvo ta nakopichennya elektrichnoyi energiyi vikoristovuyuchi energiyu gradiyenta solonosti v procesi zabarnogo osmosu Molekulyarna energetichna tehnologiya zabarnogo osmosu skladayetsya z poslidovnosti pevnih operacij abo procesiv yaki vikonuyutsya za dopomogoyu sukupnosti tehnichnih zasobiv zvedenih v molekulyarni sistemi gidroenergetiki zabarnogo osmosu Molekulyarna gidroenergetichna sistema zabarnogo osmosu angl molecular pressure retarded osmosis hydropower system abo PRO hydropower system sukupnist molekulyarnih tehnologij ta obladnannya dlya otrimannya elektrichnogo strumu z gradiyenta solonosti v procesi zabarnogo osmosu V rozrahunkah parametriv ta harakteristik molekulyarnoyi sistemi zabarnogo osmosu okrim glibinnih energetichnih vlastivostej gradiyenta solonosti vrahovuyutsya makroskopichni parametri rechovini ta polya taki yak shvidkist napryam ruhu tisk pitoma gustina molekul poyednanih u vodnij potik Sistemi zabarnogo osmosu mozhut buti klasifikovani za principom vikoristannya potoku flyuyidu za pohodzhennyam ta sposobom vikoristannya rozchiniv za sposobom aktivaciyi zabarnogo osmosu za konstruktivnimi osoblivostyami pobudovi membrannogo modulya tosho U zalezhnosti vid principu vikoristannya potoku flyuyidu rozriznyayut osmotichni sistemi gidroakumulyuvalnogo tipu ta pryamoyi generaciyi U gidroakumulyuvalnih sistemah ridina napriklad zhivilnij vodnij rozchin spochatku peretikaye v rezervuar z vtyaguyuchim rozchinom nakopichuyetsya tam persh nizh potencialna energiya nakopichenoyi ridini bude peretvorena v kinetichnu energiyu padayuchogo potoku a potim gidroturbini dali za rahunok elektrodinamichnih transformacij v elektriku Pryama generaciya elektrichnoyi energiyi dosyagayetsya obertannyam gidroturbini ta mehanichno z yednanogo z neyu rotora gidrogeneratora intensivnim potokom ridini sformovanim v obmezhenomu prostori pevnogo flyuyidoprovodu rushijnoyu siloyu osmotichnogo tisku Tak elektrichna energiya viroblyayetsya v realnomu masshtabi chasu ominayuchi etap gidroakumulyuvannya Strukturna shema bazovoyi gidroakumulyuvalnoyi elektrostanciyi na osnovi zabarnogo osmosu vklyuchaye rezervuar RS greblyu DAM napivproniknu membranu MB gidroagregat NA ta elektrichnij adapter EA Inshi poznachennya FDS zhivilnij nizkokoncentrovanij rozchin abo rozchinnik DRS vtyaguyuchij visokokoncentrovanij rozchin FL rushijnij potik ridini DpOS riznicya osmotichnih tiskiv na rivni membrani DpHS riznicya gidrostatichnih tiskiv EE elektrichna energiya EC elektrichnij strum EN elektrichna merezha Isnuyuchi membrani zabarnogo osmosu zazvichaj skladayutsya z tonkogo shilnogo robochogo sharu ta poristoyi pidkladki yaka pridaye membrani mehanichnu stijkist Rozmiri por pidkladki perevishuyut rozmiri por robochogo sharu Tozh membrani ye asimetrichnimi elementami Bazova shema gidroakumulyuvalnoyi elektrostanciyi na osnovi zabarnogo osmosu U vihidnomu polozhenni vtyaguyuchij visokokoncentrovanij rozchin DRS napriklad hloridu natriyu NaCl perebuvaye v rezervuari RS i viddilenij vid zhivilnogo nizkokoncentrovanogo rozchinu FDS grebleyu DAM ta napivproniknoyu membranoyu MB Membrana MB ye osmotichnim mikroflyuyidnim rushiyem yakij vikonuye rol nasosnoyi sistemi Vona vilno propuskaye molekuli nizko koncentrovanogo rozchinu FDS v rezervuar RS iz vtyaguyuchim visokokoncentrovanim rozchinom DRS prote pereshkodzhaye proniknennyu soli u vidsik iz zhivilnim nizkokoncentrovanim rozchinom abo rozchinnikom FDS Gidroagregat NA ye elektrodinamichnim peretvoryuvachem yakij vklyuchaye gidroturbinu HT ta gidrogenerator elektrogenerator Kinetichna energiya potoku padayuchoyi ridini EK EP2 transformuyetsya spochatku v kinetichnu energiyu gidroturbini a potim kinetichna energiya gidroturbini v elektrodinamichnij sistemi elektrogeneratora peretvoryuyetsya v elektrichnu energiyu EE Dzherelom vidnovlyuvanoyi energiyi sluguye gradiyent solonosti rozchiniv riznoyi koncentraciyi rechovini Termodinamichna sistema pragne virivnyati himichni potenciali v usih chastinah svogo ob yemu ta perejti do stanu z nizhchim rivnem vilnoyi energiyi Ce viklikaye osmotichne perenesennya rechovini Pid diyeyu osmotichnogo tisku molekuli zhivilnogo nizkokoncentrovanogo rozchinu FDS peretikayut u rezervuar RS iz vtyaguyuchim visokokoncentrovanim rozchinom DRS ta stvoryuyut u nomu pidnyattya zmishanih rozchiniv FDS ta DRS Pererozpodil trivaye dopoki riznicya gidrostatichnih tiskiv DpHS stovpa zmishanih rozchiniv u rezervuari zrivnyayetsya z rizniceyu osmotichnih tiskiv DpOS na rivni membrani DpHS DpOS U podalshomu potencialna energiya ridini nakopichenoyi v rezervuari RS peretvoryuyetsya pri yiyi padinni v kinetichnu energiyu potoku yaka privodit v ruh gidroagregat z gidrogeneratorom NA Elektrodinamichna sistema gidrogeneratora obertaye mehanichnu energiyu rotora gidroturbini v elektrichnu energiyu EE Parametri elektrichnoyi energiyi sila strumu ES napruga ta chastota dovodyatsya v elektrichnomu adapteri EA do neobhidnih standartiv i vona spryamovuyetsya spozhivacham ta abo v elektrichnu merezhu EN Energetichni ta ekonomichni parametri sistemi viznachayutsya parametrami zabarnogo osmosu harakteristikami ta parametrami rozchiniv membrani ta gidroagregata Vidznachimo sho osmotichni sistemi gidroenergetiki yaki rozglyadayutsya ye kombinovanimi makroskopichno molekulyarnimi tehnologichnimi zasobami Molekulyarni tehnologiyi gradiyenta solonosti zastosovuyutsya tilki dlya nakopichennya ridini gidroakumulyuvannya ta abo formuvannya potoku Peretvorennya zh kinetichnoyi energiyi potoku v elektrichnu energiyu vidbuvayetsya za dopomogoyu tradicijnih makroskopichnih gidroagregativ gidroturbin ta poyednanih z nimi elektrogeneratoriv Elektrodializni tehnologiyi ta sistemi gidroenergetiki gradiyenta solonosti Doslidzhuyuchi elektrodializnij sposib oprisnennya vodi Sidni Loeb prijshov do visnovku sho proces zvorotnij elektrodializu dozvolyaye otrimati riznicyu elektrichnih potencialiv yaksho vikoristati spryamovanij ruh potokiv elektrolitu z riznoyu koncentraciyeyu zaryadiv rozdilenih napivproniknimi membranami Zvorotnij elektrodializ riznitsya vid zvorotnogo elektroosmosu harakterom ta napryamkom ruhu rechovin Molekulyarna tehnologiya zvorotnogo elektrodializu angl molecular reverse electrodialysis hydropower technology abo RED hydropower technology sukupnist sposobiv ta zasobiv yaki zabezpechuyut virobnictvo ta nakopichennya elektrichnoyi energiyi vikoristovuyuchi energiyu gradiyenta solonosti v procesi zvorotnogo elektrodializu Energetichna tehnologiya zvorotnogo elektrodializu skladayetsya z poslidovnosti pevnih operacij abo procesiv yaki vikonuyutsya za dopomogoyu tehnichnih zasobiv zvedenih v molekulyarni sistemi gidroenergetiki zvorotnogo elektrodializu Molekulyarna sistema gidroenergetiki zvorotnogo elektrodializu angl molecular reverse electrodialysis hydropower system abo RED hydropower system sukupnist molekulyarnih tehnologij ta obladnannya dlya otrimannya elektrichnogo strumu z gradiyenta solonosti v procesi zvorotnogo elektrodializu U rozrahunkah parametriv ta harakteristik sistemi zvorotnogo elektrodializu okrim glibinnih energetichnih vlastivostej gradiyenta solonosti vikoristovuyutsya makroskopichni parametri rechovini ta polya zokrema shvidkist napryam ruhu tisk pitoma gustina molekul poyednanih u vodnij potik Sistemi zvorotnogo elektrodializu mozhut buti klasifikovani za principom vikoristannya potoku flyuyidu za pohodzhennyam ta sposobom vikoristannya rozchiniv za sposobom aktivaciyi zvorotnogo elektrodializu za konstruktivnimi osoblivostyami pobudovi membrannogo modulya tosho Sistemi gidroenergetiki zvorotnogo elektrodializu ye tehnologichnimi zasobami pryamogo virobnictva elektrichnoyi energiyi Bazova komirka zvorotnogo elektrodializu dlya virobnictva elektrichnogo strumu z gradiyenta solonosti Bazova shema komirki zvorotnogo elektrodializu dlya virobnictva elektrichnogo strumu z gradiyenta solonosti vklyuchaye vidsik nizkokoncentrovanogo rozchinu FDC vidsik visokokoncentrovanogo rozchinu DRC kationoobminna membrana CEM anionoobminna membrana AEM anod A katod C sistema omivannya elektrodiv ELR katolit CLT anolit ALT ta zovnishnye elektrichne navantazhennya RL Poznachennya Cl Na jonnij strum v elektroliti e elektronnij strum Fe2 e Fe3 vidnovna reakciya na katodi Fe2 Fe3 Fe3 e Fe2 reakciya okisnennya na anodi Fe2 Fe3 Strilkami pokazano napryamki ruhu rozchiniv Gradiyent solonosti formuyetsya vzayemodiyeyu nizkokoncentrovanogo FDS ta visokokoncentrovanogo DRS rozchiniv Nimi mozhe buti napriklad richkova ta solona morska voda Morska voda yak elektrolit vklyuchaye kationi natriyu Na ta anioni hloru Cl Priznachennyam jonoobminnih membran ye podil zaryadiv riznogo znaku ta spryamuvannya yih do vidpovidnih elektrodiv z utvorennyam elektrohimichnogo potencialu Anionoobminna membrana AEM maye vlastivist propuskati negativno zaryadzheni joni v napryamku anoda kationoobminna membrana SEM maye vlastivist propuskati pozitivno zaryadzheni joni v napryamku katoda Elektrodi anod A ta katod C peretvoryuyut jonnij strum v elektronnij cherez okisno vidnovni reakciyi yaki mozhut buti zvorotnimi abo nezvorotnimi abo zh za dopomogoyu jonnoyi adsorbciyi v yemnisnih elektrodah Sistema omivannya elektrodiv aktivizuye okisno vidnovni procesi na elektrodah Katolit CLT ta anolit ALT rozchini yaki utvoryuyutsya bezposeredno bilya katoda ta anoda Komirka zvorotnogo elektrodializu funkcionuye tak Vidsiki DRC ta FDC mizh membranami po cherzi zapovnyuyutsya visokokoncentrovanim DRS ta nizkokoncentrovanim FDS rozchinami Gradiyent solonosti formuye riznicyu potencialiv membrannij potencial nad kozhnoyu membranoyu MEM tozh riznicya elektrichnih potencialiv mizh zovnishnimi viddilennyami komirki yavlyaye soboyu sumu vidminnostej potencialiv na kozhnij membrani Riznicya himichnih potencialiv viklikaye perenesennya joniv z visokokoncentrovanogo rozchinu cherez membrani do nizkokoncentrovanogo rozchinu Pri vikoristanni rozchinu hloridu natriyu joni natriyu Na pronikayut cherez kationoobminnu membranu SEM v napryamku katoda C a joni hloru Cl pronikayut cherez anionoobminnu membranu AEM v napryamku anoda A Elektronejtralnist rozchinu v anodnomu viddilenni pidtrimuyetsya shlyahom okisnennya poverhni anoda Elektronejtralnist rozchinu v katodnomu viddilenni pidtrimuyetsya za dopomogoyu reakciyi vidnovlennya poverhni katoda U rezultati elektron e perenositsya z anoda A na katod C cherez zovnishnij elektrichnij lancyug RL Magnitogidrodinamichna energetikaOsnovni ponyattya Magnitogidrodinamichna energetika angl magnetohydrodynamic power nauka ta galuz chastina molekulyarnoyi gidroenergetiki yaka vivchaye magnitogidrodinamichni yavisha v ridinnih dispersnih sistemah ta vikoristovuye energetichni peretvorennya kinetika elektrika pid vilivom magnitnogo polya z metoyu viroblennya nakopichennya transportuvannya ta rozpodilu elektrichnoyi energiyi U fundamenti magnitogidrodinamichnoyi energetiki lezhat atomno molekulyarnij ta jonno molekulyarnij principi pobudovi rechovini Pershij princip harakterizuye diskretnist abo perervnist budovi rechovini drugij princip rozkrivaye stan elektrolitichnih rozchiniv ta vzayemodiyu joniv z molekulami rozchinnika Kinetichni ta elektrichni vlastivosti molekulyarnih chastinok elektrolitu sprichinyayut v magnitnomu poli magnitogidrodinamichni yavisha yaki ye dzherelom elektrichnoyi energiyi Klyuchovimi ponyattyami ta ob yektami doslidzhen magnitogidrodinamichnoyi energetiki ye magnetizm magniti elektrolitichni rozchini magnitogidrodinamichni tehnologiyi sposobi ta magnitogidrodinamichni sistemi zasobi peretvorennya potencialnoyi ta kinetichnoyi energiyi molekul atomiv joniv inshih malih chastinok rechovini v elektrichnu energiyu Yak dzherela vidnovlyuvanoyi energiyi doslidzhuyutsya v pershu chergu prirodni seredovisha zokrema gidrosfera j procesi sho v nij protikayut a takozh sili yaki suprovodzhuyut ci procesi Magnitogidrodinamichni tehnologiyi ta sistemi ye maloinercijnimi pryamimi sposobami ta zasobami virobnictva elektrichnogo strumu bo v energetichnih peretvorennyah ne vikoristovuyutsya ruhomi masivni elementi rotori Robota sistem bazuyetsya na vlastivostyah joniv inshih malih zaryadzhenih chastinok rechovini v ridinnih dispersnih sistemah vzayemodiyati mizh soboyu ta z molekulami otochuyuchogo seredovisha zminyuvati termodinamichni parametri seredovisha j utvoryuvati elektrichni polya pid vplivom zovnishnogo magnitnogo polya U rezultati vzayemodiyi ruhomoyi jonizovanoyi ridini z magnitnim polem vidpovidno do zakonu elektromagnitnoyi indukciyi Majkla Faradeya vinikaye elektrichne pole yake diye perpendikulyarno napryamu ruhu zaryadzhenih chastinok ta napryamu silovogo magnitnogo polya j formuye elektrichnij strum u vbudovanih poryad elektrodah providnikah Naukovo tehnologichnoyu bazoyu magnitogidrodinamichnoyi energetiki ye dosyagnennya molekulyarnoyi fiziki fizichnoyi himiyi himiyi ta fiziki poverhni elektrodinamiki kvantovoyi teoriyi rechovini ta polya termodinamiki j zvisno zh magnitogidrodinamiki Istoriya U HIH st otrimuyut rozvitok i shiroko zastosovuyutsya v analizi fizichnih ta himichnih sistem polozhennya termodinamiki statistichnoyi mehaniki dinamiki ta rivnovagi Doslidzhuyetsya vpliv mizhmolekulyarnih sil na fizichni vlastivosti materialiv zokrema na plastichnist deformaciyu poverhnevij natyag u ridini ta elektroprovidnist Vivchayetsya elektrohimiya membran Vitoki magnitogidrodinamichnoyi energetiki slid shukati u vitokah elektriki magnetizmu j zvisno zh magnitogidrodinamiki Pershij MGD generator dlya vimiryuvannya ob yemnih vitrat ridini buv stvorenij u 1832 roci Majklom Faradeyem Prote viraz magnitogidrodinamika v 1942 roci vpershe zastosuvav shveckij fizik ta astronom Hannes Alfven 1908 1995 yakij doslidzhuvav navedennya elektrichnogo strumu pri vzayemodiyi solonoyi vodi ta magnitnogo polya Pri rozrahunkah MGD sistem vikoristovuyutsya vzayemozv yazani rivnyannya gidrodinamiki francuzkogo inzhenera Kloda Luyi Nav ye 1785 1836 ta britanskogo matematika i fizika Dzhordzha Gabrielya Stoksa 1819 1903 yaki poyasnyuyut ruh nestislivoyi v yazkoyi ridini a takozh rivnyannya vivedeni shotlandskim fizikom Dzhejmsom Maksvellom 1831 1879 dlya elektromagnitnogo polya U svoyij osnovi magnitogidrodinamika spirayetsya na dosyagnennya kvantovoyi mehaniki molekulyarnoyi fiziki ta elektrodinamiki sho vrahovuyut molekulyarnu ta jonnu diskretnu prirodu ridini Suttyevij vnesok u rozuminnya magnitnih yavish zrobili tvorci kvantovoyi teoriyi Nimeckij fizik teoretik Verner Gejzenberg 1901 1974 zastosuvav principi kvantovoyi mehaniki do problem feromagnetizmu Rivnyannyami britanskogo fizika Polya Diraka 1902 1984 buli pidtverdzheni magnitni vlastivosti elektrona magnitnij moment Anglijskij fizik ta himik teoretik Dzhon Edvard Lennard Dzhons 1894 1954 doslidiv paramagnetizm dvoatomnih molekul zokrema oksigenu i ye osnovopolozhnikom metodu molekulyarnih orbitalej Lundkvist Sutton ta Sherman Hyugz ta Yung takozh buli v chisli teoretikiv pershoprohodciv chiyi fundamentalni doslidzhennya viznachili prikladni napryamki rozvitku magnitogidrodinamiki Proekti magnitogidrodinamichnih generatoriv na spalyuvanni organichnogo paliva u svij chas intensivno doslidzhuvalisya v SShA SRSR Indiyi ta Yaponiyi Devid Elliot zaproponuvav vikoristovuvati yak elektroprovidne seredovishe ridkij metal tochnishe sumish metaliv Na 78 ta K 22 Nim rozglyadalisya takozh shemi MGD generatoriv z yadernim reaktorom Na bazi raketnih dviguniv buli stvoreni pulsuyuchi MGD generatori dlya geofizichnih doslidzhen Bazova shemi ridinnoyi magnitogidrodinamichnoyi sistemi Bazovi strukturna ta konstruktivna shemi ridinnoyi magnitogidrodinamichnoyi sistemi formuvannya elektrichnogo strumu vklyuchayut potik ridinnogo elektrolitu FL z jonizovanimi chastinkami ta sumarnogo magnitnih poliv vidpovidno RL elektrichnij navantazhuvalnij opir I elektrichnij strum EC EN elektrichna merezha Strukturna ta konstruktivna shemi bazovi ridinnoyi magnitogidrodinamichnoyi sistemi virobnictva elektrichnogo strumu Viroblennya elektrichnoyi energiyi vidbuvayetsya tak Pid chas ruhu elektrolitichnogo rozchinu FL z linijnoyu shvidkistyu vFL v silovomu magnitnomu poli magnitu N S z vektorom magnitnoyi indukciyi V1 joni elektrolitu pid diyeyu sili Lorenca F na negativni elektrichni zaryadi i F na pozitivni elektrichni zaryadi vidhilyayutsya ta stvoryuyut kolektivne dinamichne magnitne pole yake harakterizuyetsya vektorom magnitnoyi indukciyi V3 Za cih umov kolektivne magnitne pole zaryadiv vzayemodiye iz zovnishnim silovim polem ta stvoryuye v otochuyuchomu seredovishi sumarne magnitne pole poznachene vektorom magnitnoyi indukciyi V2 Zminne magnitne pole indukuye u vlashtovanih providnikah elektrodah ELS ta ELS elektrorushijnu silu yaka viklikaye v zamknutomu koli postijnij elektrichnij strum I V elektrichnomu adapteri EA cej elektrichnij strum peretvoryuyetsya v zminnij Sila strumu elektrichna napruga ta chastota dovodyatsya do znachen pridatnih dlya spozhivannya pislya cogo strum spryamovuyetsya spozhivacham ta abo v elektrichnu merezhu EN Uskladnyuyuchim faktorom magnitogidrodinamichnogo generatora ye poyava efektu Holla vnaslidok vishoyi ruhomosti elektroniv u plazmi porivnyano z jonami Efekt Holla mozhna takozh posiliti ta poklasti v osnovu roboti magnitogidrodinamichnogo generatora Perspektivnimi dlya doslidzhennya ye ofshorni magnitogidrodinamichni sistemi dlya yakih prirodnim rozchinom elektrolitu ye morska solona voda a morya ta okeani ye naturalnimi rezervuarami cogo rozchinu Dzherelom mehanichnoyi vidnovlyuvanoyi energiyi v ofshornih sistemah sluzhat okeanichni techiyi priplivi gravitacijnogo pohodzhennya ta hvili U deyakih sistemah rushiyem elektrolitu ye mizhmolekulyarni sili adgeziyi ta poverhnevogo natyagu Integraciya molekulyarnih tehnologij gidroenergetikiZ metoyu pidvishennya efektivnosti molekulyarnih energogeneruyuchih sistem zdijsnyuyutsya sprobi poyednannya tehnologij i dlya optimizmu ye pevni pidstavi Tak u magnitogidrodinamichnih sistemah na foni vlasne magnitogidrodinamichnih procesiv mayut misce inshi proyavi elektrokinetichni yavisha zatuhannya Landau elektrohimichni peretvorennya tosho Zokrema na kordoni faz vinikaye podvijnij elektrichnij shar Zatuhannya Landau proyavlyayetsya v zmenshenni amplitudi pozdovzhnoyi elektromagnitnoyi hvili v plazmi Ce yavishe pov yazane z rozsiyannyam energiyi na elektronah ta jonah i zumovlene rezonansnoyu vzayemodiyeyu z hvileyu chastinok shvidkist yakih blizka do fazovoyi shvidkosti hvili Chastinki sho vidstayut vid hvili otrimuyut vid neyi energiyu a chastinki sho operedzhayut hvilyu galmuyutsya neyu Pri maksvellivskomu rozpodili chastinok za shvidkistyu kilkist povilnih chastinok perevazhaye tomu hvilya vtrachaye energiyu Zvichajno v rozrobkah MGD sistem generaciyi elektrichnogo strumu vsi fizichni procesi vidminni vid magnitogidrodinamichnih namagayutsya minimizuvati Pri integraciyi tehnologij dolayetsya neviznachenist rozriznenih faktoriv i vstanovlyuyutsya nebacheni ranishe zv yazki bo vse sho rozglyadayetsya okremo naspravdi tisno pov yazano mizh soboyu Integrovana sistema ye bagatovimirnoyu Integraciya molekulyarnih gidroenergetichnih sistem virobnictva elektrichnogo strumu Do integrovanoyi sistemi vhodyat yak komponenti napriklad elektrokinetichna sistema EK magnitogidrodinamichna sistema MGD elektrohimichna sistema ECH ta elektrichni adapteri EA Vikoristani poznachennya FL rozchin elektrolitu M IN molekuli rozchinnika solventa ta joni dispersnoyi fazi EC elektrichnij strum Pri rozrahunku integrovanih sistem molekulyarnoyi energetiki elektrokinetichni magnitogidrodinamichni elektrohimichni osmotichni elektrodializni ta inshi yavisha doslidzhuyutsya okremo U ramkah elektrokinetiki elektrogidrodinamiki rozglyadayetsya povedinka potokiv ridini pid vplivom elektrichnogo polya pri nayavnosti vilnih elektrichnih zaryadiv U ramkah magnitogidrodinamiki rozglyadayetsya povedinka potokiv ridini pid vplivom magnitnogo polya pri vidsutnosti vilnih elektrichnih zaryadiv ta elektrichnogo polya U ramkah elektrohimiyi vivchayutsya zakoni vzayemnogo peretvorennya elektrichnoyi ta himichnoyi form ruhu materiyi vlastivosti rozchiniv elektrolitiv ta principi pobudovi elektrohimichnih elementiv Ce robitsya dlya togo shob sprostiti pov yazani mizh soboyu rivnyannya Nav ye Stoksa ta Maksvella Sprobi poyednati vpliv elektrichnogo ta magnitnogo poliv v odnij teoriyi elektromagnitogidrodinamiki EMGD poki sho ne uvinchalisya uspihomDiv takozhMolekulyarna energetikaDzherelaSidorov V I 2018 Vid makroskopichnih do molekulyarnih tehnologij vidnovlyuvanoyi energiyi Promislova elektroenergetika ta elektrotehnika 3 S 34 42 Ukr Sidorov V I 2020 Molekulyarna energetika Teoriya ta tehnichni rishennya Ukr Cherkasi Vertikal vidavec Kandich S G s 486 s ISBN 978 617 7475 79 7 Hauksbee F 1709 Physico mechanical Experiments on Various Subjects Angl London England printed by R Brugis s 139 169 An account of some experiments shown before the Royal Society with an enquiry into the cause of the ascent and suspension of water in capillary tubes Philosophical Transactions of the Royal Society of London 30 355 1719 12 31 s 739 747 ISSN 0261 0523 doi 10 1098 rstl 1717 0026 Procitovano 2020 06 26 Bernoulli D 1738 Hydrodynamica sive de Viribus et Motibus Fluidorum commentarii Opus Academicum Lat Strasbourg Dulsecker Young Tomas 1805 An essay on the cohesion of fluids Philosophical Transactions of the Royal Society of London 95 R 65 87 Angl Marquis de Laplace Pierre Simon 1805 Traite de Mecanique Celeste volume 4 Supplement au dixieme livre du Traite de Mecanique Celeste fr Paris France Courcier s 1 79 Gauss Carl Friedrich 1877 Principia generalia theoriae figurae fluidorum in statu aequilibrii Werke Berlin Heidelberg Springer Berlin Heidelberg s 287 292 ISBN 978 3 642 49320 1 Hagen G 1839 Ueber die Bewegung des Wassers in engen cylindrischen Rohren Annalen der Physik und Chemie122 3 s 423 442 ISSN 0003 3804 doi 10 1002 andp 18391220304 Procitovano 2020 06 26 Poiseuille J L M 1841 Recherches experimentales sur le mouvement des liquides dans les tubes de tres petits diametres Memoire lu 3e partie suite Comptes rendus hebdomadaires des seances de l Academie des Sciences Vol 12 R 112 115 fr Neumann F with Wangerin A ed 1894 Vorlesungen uber die Theorie der Capillaritat nim Leipzig Germany B G Teubner Navier C L M H 1833 Resume des lecons donnees a l Ecole des ponts et chaussees sur l application de la mecanique a l Etablissement des constructions et des machines tome 2 Deuxieme partie lecons sur le mouvement et la resistance des fluides la conduite et la distribution des eaux Troisieme partie lecons sur l etablissement des machines Fr Paris chez Carilian Gœury Navier C L M H 1833 Resume des lecons donnees a l Ecole des ponts et chaussees sur l application de la mecanique a l Etablissement des constructions et des machines tome 1 Premiere partie contenant des lecons sur la resistance des materiaux et sur l etablissement des constructions en terre en maconnerie et en charpente Fr Paris chez Carilian Gœury Stokes G G 1864 On the discontinuity of arbitrary constants which appear in divergent developments Transactions of the Cambridge Philosophical Society Vol 10 Part I R 105 124 125 128 Angl Stokes G G 1856 On the numerical calculation of a class of definite integrals and infinite series Transactions of the Cambridge Philosophical Society Vol 9 Part I R 166 188 Gibbs J W 1876 On the Equilibrium of Heterogeneous Substances Transactions of the Connecticut Academy of Sciences Angl Van der Waals J D 1873 Over de Continuiteit van den Gas en Vloeistoftoestand on the continuity of the gas and liquid state PhD thesis Nim Leiden The Netherlands Keesom W H The second virial coefficient for rigid cpherical molecules whose mutual attraction is equivalent to that of a quadruplet placed at its center Proc R Acad Sci 1915 Vol 18 R 636 646 Debye P Zur Theorie der spezifischen Waerme Annalen der Pyisik Leipzig 1912 39 4 P 789 839 Heitler W and London F Wechselwirkung neutraler Atome und homoopolare Bindung nach der Quantenmechanik Zeitschrift fur Physik 1927 44 R 455472 Jones J E On the Determination of Molecular Fields I From the Variation of the Viscosity of a Gas with Temperature Proceedings of the Royal Society A Mathematical Physical and Engineering Sciences 1924 106 738 R 441 462 Jones J E On the Determination of Molecular Fields II From the Equation of State of a Gas Proceedings of the Royal Society A Mathematical Physical and Engineering Sciences 1924 106 738 R 463 Jones J E Ingham A E On the Calculation of Certain Crystal Potential Constants and on the Cubic Crystal of Least Potential Energy Proceedings of the Royal Society A 1925 107 R 636 653 Garner W E Lennard Jones J E Molecular Spectra and Molecular Structure A general discussion Transactions of the Faraday Society 1929 T 25 R 611 627 Lennard Jones J E The electronic structure of some diatomic molecules Transactions of the Faraday Siciety 1929 Vol 25 P 668 686 Lennard Jones J E Wave Functions of Many Electron Atoms Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society 1931 27 3 R 469 Lennard Jones J E The electronic structure and the interaction of some simple radicals Transactions of the Faraday Society 1934 Vol 30 R 70 148 Lennard Jones J E The Electronic Structure of Some Polyenes and Aromatic Molecules I The Nature of the Links by the Method of Molecular Orbitals Proceedings of the Royal Society A Mathematical Physical and Engineering Sciences 1937 158 894 R 280 Lennard Jones J E The Molecular Orbital Theory of Chemical Valency I The Determination of Molecular Orbitals Proceedings of the Royal Society A Mathematical Physical and Engineering Sciences 1949 198 1052 Hall G G Lennard Jones J E The Molecular Orbital Theory of Chemical Valency III Properties of Molecular Orbitals Proceedings of the Royal Society A Mathematical Physical and Engineering Sciences 1950 202 1069 R 155 Lucas R Ueber das Zeitgesetz des Kapillaren Aufstiegs von Flussigkeiten Kolloid Z 1018 Vol 23 1 P 15 22 Washburn E W The Dynamics of Capillary Flow Physical Review 1921 Vol 17 3 P 273 283 Rideal E An Introduction to Surface Chemistry Cambridge University Press 1926 346 p Rideal E Bakerian Lectures On Reactions in Monolayers Proceedings of the Royal Society A Mathematical Physical and Engineering Sciences 1951 Vol 209 1099 P 321 446 Hamraoui A and Nylander T Analytical Approach for the Lucas Washburn Equation Journal of Colloid and Interface Science 2002 Vol 250 R 415 421 Brunauer S Emmet P H Teller E Adsorption of Gases in Multimolecular Layers Journal of American Chemical Society 1938 Vol 60 2 P 309 319 Fan X Phan Thien N Tanner R Numerical Study on Some Rheological Problems of Fibre Suspensions Numerical Simulations of Fibre Suspensions Germany VDM Verlag Dr Muller 2008 188 r Zheng R Tanner R Fan X Injection Molding Integration of Theory and Modeling Methods Heidelberg Dordrecht London New York Springer 2011 187 p Warrick A W Soil Water Dynamics Oxford University Press 2003 416 r Tabeling P Introduction a la microfluidique Belin 2003 254 r Squires T M Quake S R Microfluidics Fluid physics at the nanoliter scale Reviews of Modern Physics 2005 Vol 77 R 977 1026 Bruus H Theoretical Microfluidics Oxford University Press 2008 346 p Berthier J Micro Drops and Digital Microfluidics Norvich NY William Andrew Inc 2008 441 p Galindo Rosales F J Ed Complex Fluid Flows in Microfluidics Springer International publisher AG 2018 111 p Reuss F F 1808 Notice sur un nouvel effet de l electricite galvanique Memoires de la Societe Imperiale des Naturalistes de Moscou Memoires de la Societe Imperiale des Naturalistes de Moscou Vol 2 R 327 337 Fr Quincke G H 1859 Ueber eine neue Art electrischer Strome Ann Phys Chem Vol 107 R 1 47 Nim Helmholtz H 1879 Studien uber electrische Grenzschichten Annalen der Physik Vol 243 Issue 7 R 337 382 Nim Gouy M 1910 Sur la constitution de la charge electrique a la surface d un electrolyte J de Physique Theorique et Appliquee Vol 9 R 457 468 Fr Chapman D J 1913 A contribution to the theory of electrocapillarity Philos Mag Vol 25 R 475 481 Angl Stern O 1924 Zur Theorie der elektrolytischen Doppelschicht Zeitschrift fur Elektrochemie Vol 30 R 508 516 Nim Contribution a la theorie de l endosmose electrique et de quelques phenomenes correlatifs Bulletin international de l Academie des Sciences de Cracovie Vol 8 R 182 200 Fr 1903 Hoff J H van t 1884 Etudes de dynamique chimique Fr Amsterdam Frederik Muller Publisher s 242 Arrhenius S 1896 On the Influence of Carbonic Acid in the Air upon the Temperature of the Ground London Edinburgh and Dublin Philosophical Magazine and Journal of Science fifth series April Vol 41 R 237 275 angl Arrhenius S 1884 Recherches sur la conductivite galvanique des electrolytes doctoral dissertation Fr Stockholm Royal publishing house P A Norstedt amp soner s 89 Langmuir I 1906 The Constitution and Fundamental Properties of Solids and Liquids II Liquids Journal of the American Chemical Society Vol 39 9 R 1848 1906 angl Squires T M and Bazant M Z Breaking symmetries in induced charge electro osmosis and electrophoresis J Fluid Mech 2006 Vol 560 R 65 101 Duhin S S Shilov V N Dielektricheskie yavleniya i dvojnoj sloj v dispersnyh sistemah i polielektrolitah Kiev Nauk dumka 1972 246 s Dukhin S S amp Derjaguin B V Electrokinetic Phenomena New York John Wiley and Sons 1974 Delgado A V Interfacial Electrokinetics and Electrophoresis New York NY Marcel Dekker Inc 2002 991 p Ramos A Ed Electrokinetics and Electrohydrodynamics in Microsystems Wien New York Springer 2011 300 p Burgreen D and Nakache F R Efficiency of Pumping and Power Generation in Ultrafine Electrokinetic Systems J Appl Mech 1965 32 3 P 675 679 Chun M S Lee T S and Choi N W Microfluidic Analysis of Electrokinetic Streaming Potential Induced by Microflows of Monovalent Electrolyte Solution Journal of Micromechanics and Microengineering 2005 Vol 1 4 P 710 719 Van der Heyden F H et al Power Generation by Pressure Driven Transport of Ions in Nanofluidic Channels Nano Letters 2007 Vol 7 4 P 1022 1025 Ren Y and Stein D Slip Enhanced Electrokinetic Energy Conversion in Nanofluidic Channels Nanotechnology 2008 Vol 19 19 Art 195707 Pattle R E Production of electric power by mixing fresh and salt water in the hydroelectric pile Nature 1954 Vol 174 R 660 666 Norman R S Water salination a source of energy Science 1974 Vol 186 R 350 352 Loeb S Osmotic power plants Science 1975 Vol 189 R 654 655 Loeb S Method and apparatus for generating power utilizing pressure retarded osmosis United States patent US 3 906 250 1975 Loeb S Hessen F Shahaf D Production of energy from concentrated brines by pressure Loeb S Method and apparatus for generating power utilizing reverse electrodialysis United States Patent US4171409 1977 Lee K L Baker R W Lonsdale H K Membrane for power generation by pressure retarded osmosis Journal of Membrane Science 1981 Vol 8 R 141 171 Post J W et al Salinity gradient power Evaluation of pressure retarded osmosis and reverse electrodialysis Journal of Membrane Science 2007 288 R 218 230 Thorsen T Holt T The potential for power production from salinity gradients by pressure retarded osmosis Journal of Membrane Science 2009 Vol 335 R 103 110 Nijmeijer K Metz S Salinity Gradient Energy In Sustainability Science and Engineering Isabel C E Andrea I S Eds Elsevier 2010 Vol 2 R 95 139 Achilli A Childress A E Pressure retarded osmosis From the vision of Sidney Loeb to the first experimental installation Review Desalination 2010 Vol 261 3 R 205 211 Tanioka A et al Power generation by pressure retarded osmosis using concentrated brine from sea water desalination system and treated sewage review of experience with pilot plant in Japan 3rd Osmosis Membrane Summit Statkraft Barcelona 2012 Yip N Y Elimelech M Thermodynamic and energy efficiency analysis of power generation from natural salinity gradients by pressure retarded osmosis Environ Sci Technol 2012 Vol 46 9 R 5230 5239 Logan B E Elimelech M Membrane based processes for sustainable power generation using water Nature 2012 Vol 488 R 313 319 Schaetzle O Buisman C J N Salinity Gradient Energy Current State and New Trends Engineering 2015 Vol 1 2 R 164 166 Cipollina A Micale G Sustainable Energy from Salinity Gradients Cambridge Woodhead Publishing 2016 350 p Touati K Tadeo F Kim J H Silva O A Pressure Retarded Osmosis Renewable Energy Generation and Recovery Academic Press 2017 188 p Faraday M Experimental Researches in Electricity First Series Philosophical Transactions of the Royal Society 1832 R 125162 Alfven H Existance of electromagnatic hydrodynamic waves Nature 1942 Vol 150 Iss 3805 P 405 406 Alfven H On the cosmogony of the solar system III Stockholms Observatoriums Annaler Vol 14 R 1 9 Maxwell J C A Dynamical Theory of the Electromagnetic Field Phil Trans R Soc Lond 1865 Vol 155 R 459 512 Heisenberg W Zur Theorie des Ferromagnetismus On the theory of ferromagnetism Zeitschrift fur Physik 1928 Vol 49 9 10 P 619 636 Dirac P A M The Quantum Theory of the Electron Proceedings of the Royal Society of London 1928 117 778 P 610 624 Dirac P A M On the Theory of Quantum Mechanics Proceedings of the Royal Society 1926 112 762 P 661 677 Dirac P A M The Principles of Quantum Mechanics Oxford Clarendon Press 1930 Dirac P A M Lectures on quantum mechanics 1931 Lundquist S Experimental investigations of magneto hydrodynamic waves Physical Review 1949 Vol 76 R 1805 1809 Sutton G W and Sherman A Engineering Magnetohydrodynamics New York MacGraw Hill 1965 548 p Hughes W F and Young F J The Electromagnet dynamics of fluids New York John Wiley and Sons 1966 Elliott D G Direct current liquid metal magnetohydrodynamic power generation AIAA Journal 1966 Vol 4 4 R 627 634 Rosa R J Magnetohydrodynamic energy conversion Washington Hemisphere Pub Corp 1987 Ozawa Y Kayukawa N Effect of Magnetic Field Upon the Output Characteristics of an Open Type Faraday MHD Power Generator 14th Syrnp on Engineering Aspects of MHD Tullahoma USA April 1974 Yoshizawa A Hydrodynamic and Magnetohydrodynamic Turbulent Flows Modelling and Statistical Theory Publisher Springer Netherlands 1998 Takeda M et al Fundamental Studies on Helical Type Seawater MHD Generation System IEEE Transactions on Applied Superconductivity 2005 Vol 15 2 R 2170 2173 Takeda M Hirosaki H Kiyoshi T Nishio S Fundamental Study of Helical Type Seawater MHD Power Generation with Partitioned Electrodes Journal of the JIME 2014 Vol 49 3 R 113 117 Morgan E R and Shafer M W Marine Energy Harvesting Using Magnetohydrodynamic Power Generation ASME 2014 Conference on Smart Materials Adaptive Structures and Intelligent Systems Volume 2 Mechanics and Behavior of Active Materials Integrated System Design and Implementation Bioinspired Smart Materials and Systems Energy Harvesting Newport Rhode Island USA September 8 10 2014 Stuetzer O M Magnetohydrodynamics and electrohydrodynamics Phys Fluids 1962 Vol 162 5 R 534 544 Dulikravich G S and Lynn S R Unified electro magneto fluid dynamics EMED introductory concepts Int J Non Linear Mechanics 1997 Vol 32 R 913 922 PrimitkiSidorov V I 2018 Vid makroskopichnih do molekulyarnih tehnologij vidnovlyuvanoyi energiyi Promislova elektroenergetika ta elektrotehnika 3 S 34 42 Ukr a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Sidorov V I 2020 Molekulyarna energetika Teoriya ta tehnichni rishennya Ukr Cherkasi Vertikal vidavec Kandich S G s 486 s ISBN ISBN 978 617 7475 79 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Gibbs J W 1876 On the Equilibrium of Heterogeneous Substances Transactions of the Connecticut Academy of Sciences Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Van der Waals J D 1873 Over de Continuiteit van den Gas en Vloeistoftoestand on the continuity of the gas and liquid state PhD thesis Nim Leiden The Netherlands Debye P 1912 Zur Theorie der spezifischen Waerme Annalen der Pyisik Leipzig 39 4 P 789 839 Nim a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Heitler W and London F 1927 Wechselwirkung neutraler Atome und homoopolare Bindung nach der Quantenmechanik Zeitschrift fur Physik 44 R 455 472 Nim a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Lennard Jones J E 1929 The electronic structure of some diatomic molecules Transactions of the Faraday Siciety Vol 25 P 668 686 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Tabeling P 2010 Introduction to Microfluidics Angl USA Oxford University Press s 310 p Squires T M Quake S R 2005 Microfluidics Fluid physics at the nanoliter scale Reviews of Modern Physics Vol 77 R 977 1026 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Bruus H 2008 Theoretical Microfluidics Angl Oxford University Press s 346 r Berthier J 2008 Micro Drops and Digital Microfluidics Angl Norvich NY William Andrew Inc s 441 p Galindo Rosales F J Ed 2018 Complex Fluid Flows in Microfluidics Angl Springer International publisher AG s 111 p Delgado A V 2002 Interfacial Electrokinetics and Electrophoresis Angl New York NY Marcel Dekker Inc s 991 p Ramos A Ed 2011 Electrokinetics and Electrohydrodynamics in Microsystems Angl Wien New York Springer s 300 p Pattle R E 1954 Production of electric power by mixing fresh and salt water in the hydroelectric pile Nature Vol 174 R 660 666 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Norman R S 1974 Water salination a source of energy Science Vol 186 R 350 352 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Loeb S 1975 Osmotic power plants Science Vol 189 R 654 655 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Cipollina A Micale G 2016 Sustainable Energy from Salinity Gradients Angl Cambridge Woodhead Publishing s 350 Alfven H 1942 Existence of electromagnetic hydrodynamic waves Nature Vol 150 Iss 3805 R 405 406 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Alfven H 1942 On the cosmogony of the solar system Stockholms Observatoriums Annaler Vol 14 R 1 9 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Lundquist S 1949 Experimental investigations of magneto hydrodynamic waves Physical Review Vol 76 R 1805 1809 Angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Sutton G W and Sherman A 1965 Engineering Magnetohydrodynamics Angl New York MacGraw Hill s 548 p