Lib Член КПРС Ладя МогилянськаІм я при народженніЛідія Михайлівна МогилянськаНародилася7 листопада 1899 1899 11 07 м Чер

~~|Lib=~~ ~~|Член КПРС=~~

Ладя Могилянська

Ім'я при народженні	Лідія Михайлівна Могилянська
Народилася	7 листопада 1899(1899-11-07) м. Чернігів
Померла	6 червня 1937(1937-06-06) (37 років)
Громадянство	Російська імперія, УНР, УСРР, СССР
Діяльність	поет
Мова творів	українська
Роки активності	1919–1937
Жанр	вірш

Ла́дя Могиля́нська (справжнє ім'я Лі́дія Миха́йлівна Могиля́нська) (26 жовтня (7 листопада) 1899, Чернігів — 6 червня 1937) — українська поетеса. Дочка письменника Михайла Могилянського, сестра прозаїка Дмитра Тася.

Жертва сталінського терору.

Біографія

Ладя (Лідія) Могилянська народилася 7 листопада (26 жовтня за ст. ст.)1899 року в Чернігові в дворянській родині Русобтовських-Могилянських. Її батьком був відомий письменник Михайло Могилянський. Вона також сестра поета і прозаїка Дмитра Тася (Могилянського).

Навчалася в гімназії в Петербурзі, потім у Чернігівській жіночій гімназії. З 1917 року постійно жила в Чернігові. Одружилася з журналістом Віктором Коновалом, сином поета Івана Коновала (літературний псевдонім Вороньківський), українським есером.

За часів більшовицького режиму закінчила 2 курси Чернігівського інституту народної освіти, працювала в комісії з вивчення історичних пам'яток Чернігівщини при губернському відділі народної освіти, збирала місцевий фольклор.

16 січня 1929 року була заарештована Чернігівським окружним відділом ГПУ УСРР. Обвинувачувалась за ст. 54-4, 54-10 Кримінального кодексу у друкуванні, розповсюдженні контрреволюційної літератури, в участі у контрреволюційній організації «Демократичний союз», яка закликала до боротьби з тодішнім ладом. Згідно з постановою колегії ОГПУ від 9 липня 1929 року засуджена до найвищої міри покарання — розстрілу, із заміною на десять років ув'язнення у таборах. Строк відбувала на Соловках і Бел-Балттаборі — на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. Звільнена достроково у 1933 році.

Удруге заарештована у травні 1937 року у справі Фіріна (Семен Григорович Фірін — начальник Дмитрівського табору НКВД) за участь у контрреволюційній терористичній організації (насправді — цілком міфічній). Рішенням НКВД і прокурора СРСР від 5 червня 1937 р. засуджена до найвищої міри покарання. Цього разу вирок виконано — Ладю Могилянську розстріляли 6 червня 1937 р. у Москві на Донському кладовищі. Там не тільки розстрілювали, а і ховали попіл тих невинно убієнних, кого спалювали в крематорії, розташованому на території кладовища.

Реабілітована 6 березня 1957 р., за справою 1929 р. — в 1990-му році.

Про Ладю Могилянську залишили спогади товариші по ув'язненню академік Дмитро Лихачов, композитор М.Черняк.

Родинні зв'язки

Донька — Інна Коновал. Народилась в Чернігові, під час Другої світової війни виїхала до Німеччини. Подальша доля невідома.

Творчість

Дебютувала 1919 року на сторінках провінційної чернігівської преси. Протягом 1923—1929 років друкувалася в журналах «Життя й революція», «Нова громада» (обидва — Київ), «Літературно-науковий вістник» (Львів), «Зоря» (Дніпропетровськ), «Всесвіт», «Червоний шлях» (обидва — Харків), чернігівських газетах «Селянське життя» та ін. За життя поетеса не видала жодної збірки віршів українською мовою.

На засланні Ладя Могилянська брала участь у табірних виданнях: друкувалася в журналі «Соловецкие острова», збірниках «Музыка двух каналов», «Музыка трассы» (обидва — 1936). На будівництві каналу Москва—Волга редагувала табірну газету українською мовою «За нову людину». В журналі «Огонек» за 1935 рік серед талановитих прозаїків та поетів першою була названа Л. Могилянська на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. У видавництві КВЧ (культурно-воспитательная часть) Дмитровлага НКВС СРСР 1935 року вийшла збірка її російськомовних віршів «Два канала» (серія «Библиотека перековки» № 9). Книжку оформив художник Гліб Кун.

Увічнення пам'яті

У рамках дерусифікації на честь Ладі Могилянської пропонували назвати низку топонімів у Чернігівській області. Зокрема, обласну бібліотеку імені Короленка у рідному для поетеси Чернігові. Однак у підсумку депутати облради Чернігівської області назвали бібліотеку на честь Олександра та Софії Русових.

Ладя Могилянська потрапила у календар проекту «Титани двадцятих», створеного письменником Мартином Якубом.

Література

Петрицкий Владимир. Приоткрытая тайна ГУЛАГа // Невский библиофил. — 2005. — Вып. 10.
П'ядик Юрій. Могилянські // Зона. — 2004. — Вип.18. — С. 187—194.
Федоров Николай. Канал и судьбы // Дмитровский вестник. — 2003. — 11 сентября
Скуратовский Вадим. Ладя Могилянская. Из полузабытых имен // Столичные новости. — 2003. — 8—14 июля.
Лихачев Дмитрий. Воспоминания. — СПб.: Logos, 1995. — С. 250—251.
Шевчук Валерій. Могилянські: забута письменницька родина України // Україна. — 1988. — № 27. — С. 8—9.
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика. Видавець Лозовий В. М. Чернігів — 2010

Примітки

Узагальнення громадського обговорення. Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових (укр) . Процитовано 23.05.2024.
Чириця, Ірина (3 грудня 2023). Мартин Якуб, письменник. Про авторів «Розстріляного відродження» мають знати якомога більше людей. Укрінформ (укр) . Процитовано 23.05.2024.

Посилання

Могилянська Лада // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1024. — 1000 екз.

[1] Узагальнення громадського обговорення. Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових (укр) . Процитовано 23.05.2024.

[2] Чириця, Ірина (3 грудня 2023). Мартин Якуб, письменник. Про авторів «Розстріляного відродження» мають знати якомога більше людей. Укрінформ (укр) . Процитовано 23.05.2024.