Мовчанівський Теодосій (Тодось) Миколайович (9 травня 1899, с. Берестівець Уманського повіту Київської губернії — 10 травня 1938, м. Київ) — археолог, краєзнавець, музейний діяч.
Теодосій Миколайович Мовчанівський | |
---|---|
Народився | 9 травня 1899 Берестовець Уманський повіт Київська губернія |
Помер | 10 травня 1938 (39 років) Київ |
Поховання | Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | археолог, музейник |
Alma mater | Одеська духовна семінарія Київська духовна семінарія |
Галузь | археологія |
Заклад | ВУАК, ВУАН |
Посада | d |
Біографія
Народився 9 травня 1899 року в родині священика в селі Берестівець Уманського повіту Київської губернії.
Навчався в , з 1913 р. — у Київській духовній семінарії, звідки був виключений; у 1914—1918 рр. — в Одеській духовній семінарії. Проте духовного сану не прийняв, а присвятив себе громадській та просвітницькій діяльності.
З 1919 року — очолював школу в Берестові, де організував курси самоосвіти та осередок «Просвіти», а також створив музей при клубі.
1921 року — очолив трудову школу у селищі Краснопілка, де також організував місцевий музей.
З 1924 року — викладав суспільствознавство у школі села Верхнячка. Цьогож року — посприяв створенню ще одного сільського музею при Верхняцькому клубі.
У 1925 році, на запрошення Бердичівської окружної політичної освіти, розпочав організацію краєзнавчого музею та архіву в Бердичеві. Під впливом знайомства з Петром Курінним (тоді — директором Уманської хлоп'ячої гімназії та Уманського краєзнавчого музею), захопився дослідженням місцевих археологічних пам'яток. У 1925 році — очолював організаційні роботи зі створення Бердичівського окружного архіву та краєзнавчого музею. З 1926 по 1928 роки — працював на посаді директора музею, а пізніше, з 1928 по 1932 рік, — заступником директора музею з наукової роботи. За ініціативи Мовчанівського територію Кармелітського монастиря у Бердичеві, де розміщувався музей, у 1928 році оголосили історико-культурним заповідником. У ці роки — отримав досвід роботи архівістом та археологом. Проводячи консультації та контроль, відвідав 68 установ у місті та в окрузі, де проводив численні лекції та бесіди. Посприяв створенню архівних гуртків та виставки архівних документів. З 1928 по 1932 рік — був директором Бердичівського державного історико-культурного заповідника.
У 1926-1927 роках — брав участь в експедиції під керівництвом Петра Курінного (на той час — директора Всеукраїнського Музейного містечка та Лаврського заповідника у Києві). Це були археологічні дослідження Райковецького кургану та могильника на річці Гнилоп'ять Житомирській області.
У 1928 році — проводив археологічні розвідки в селах Юрівка, Вовчинець, Обухівка, Білопілля, Плисків, Андрушівка, де були зафіксовані пам'ятки трипільської та черняхівської археологічних культур. Поблизу селищ Райки, Ягнятин, Білилівка, Верхнячка були виявлені городища часів Київської Русі.
З 1929 по 1935 рік — керував розкопками Райковецького городища ХІ-ХІІІ століть, що знаходилось поблизу селища Райки Бердичівського району Житомирської області.
З 1934 року — очолював відділ слов'янської археології Інституту історії матеріальної культури. Був учасником археологічних робіт в околицях Десятинної церкви та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 рік).
У 1937 році — очолював розкопки гробниці київського митрополита Рафаїла (Заборовського) на території Софійського собору і — врятував мощі спочилого архіпастиря від знищення. Згідно офіційних радянських документів — мощі з гробниці того року вилучили і знищили, з формулюванням: «не мають наукової цінності»; а у середині XIX століття — вхід до склепу закрили чавунними плитами. Але у 2022 році, коли українські археологи відкрили найдавнішу крипту гробниці, з'ясували — Мовчанівський повернув мощі у крипту і замурував гробницю, таким чином — зберігши мощі митрополита.
4 лютого 1938 р. політичний режим СРСР його звинуватив за ст. 54-7, 54-11 КК УРСР (58 КК РСФСР) у причетності до «антирадянської націоналістичної організації», за «підривну шкідницьку діяльність в області науки». 17 лютого 1938 р. його заарештували і відправили до Лук'янівської в'язниці Києва. Про контрреволюційну діяльність в Інституті історії матеріальної культури ВУАН у протоколах свідчень від 10 грудня 1937 року зазначено:
«…вся работа Института была направлена так, что главное внимание уделялось вопросам изучения иноземной культуры колонизаторов (маються на увазі дослідження античні міста Північного Причорномор'я В. П.) и совершенно игнорировалось изучение культуры местного населения».
Фаховий підхід до вивчення матеріалів, наукове розуміння історичного процесу розвитку, об'єктивна оцінка знайдених артефактів, — все це у діяльності науковців не збігалося з політичними завданнями комуністичного режиму, не відповідало безкомпромісній партійній ідеології.
Київське обласне управління НКВС 8 травня 1938 р. засудило його до вищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 року о 23 годині. З розкриттям документів в архіві СБУ стало відоме місце поховання науковця — Биківнянські могили.
12 травня 1971 року він був посмертно реабілітований.
Архівно слідча справа знаходиться у Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ф. 263, спр. 58044 ФП).
Наукова діяльність
Опублікував численні наукові праці та розвідки з археології: «Обробка металу на Україні в XII—XIII ст. за матеріалами Райковецького городища» (1934); «Райковецьке городище XI—XIII ст.»; «Експедиційні роботи Інституту історії матеріальної культури в 1935 р.» (1935); «Нові археологічні розкопки у Києві» (1936); «Матеріали дослідної роботи Райковецької археологічної експедиції в 1934 р.», «Археологічна розвідка на території колишнього Михайлівського собору в Києві» (1937) та ін.
Упорядкував путівник «Бердичівський державний історико-культурний заповідник» (1931).
Праці
- Мовчанівський Т. М. Бердичівський державний історико-культурний заповідник / Провідник. — Харків: Пролетар, 1931.
- Мовчанівський Т. М. Орієнтовний плян організації державної археологічної експедиції для дослідження городища доби раннього феодалізму в с. Райках на Бердичівщині // Архів ІА НАН України — ф. ІІМК/Р — спр. 57 (додаток). — 9 с.
- Райковецька державна археологічна експедиція 1933 року // НЗ ІІМК. Кн.1.
- Робота Райковецької археологічної експедиції 1934 р. // НЗ ІІМК. 1935. Кн. 3-4. С. 105
- Чергові методологічні питання трипільської проблеми // НЗ ІІМК. 1935. Кн. 5-6. C. 65–86
- Райковецьке городище XI—XIII ст. Попереднє повідомлення про дослідження городища за 1929—1934 pp. // НЗ ІІМК. 1935. Кн. 5-6. C. 125—176.
- Матеріали дослідної роботи Райковецької археологічної експедиції в 1934 р. // НЗ ІІМК. 1937. Кн. 2. C. 35–65.
- Мовчанівський Т. М. Райковецьке феодальне городище // Архів ІА НАН України — ф.20 (фонд Мовчанівського). — спр. 11. — 195 с.
- (рос.)Обработка метала на Украине в ХІІ-XIII вв. по материалам Райковецкого городища // ПИДО. 1934. № 5. С.83-92.
Примітки
- Барсукова О. Вважалися знищеними радянською владою: у Софії Київській знайшли мощі митрополита Заборовського [ 30 травня 2022 у Wayback Machine.]// Українська правда. Життя. — 2022. — 30 травня.
Джерела та література
- Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 263, спр. 58044 ФП. Мовчанівський Теодосій Миколайович.
- Бєляєва С. О., Калюк О. П. Т. М. Мовчанівський. Сторінки наук. біогр. (До 90-річчя з дня народження) // Археологія. — К., 1989. — № 2. — С. 125—130.
- Скрипник П. І. Мовчанівський Тодось Миколайович [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 10. — .
- Гнидюк О. В., Повернення із забуття. Постаті української археології (життєпис Т. Мовчанівського та І. Іванцова): Вип. 20, 2005. — (Магістеріум. Археол. студії) // Магістеріум. Археол. студії. — С.100-104.
- Ярмошик І. І., Бердичівський соціально-історичний музей в контексті історичного краєзнавства східної Волині 20-тих pp. XX ст. // Бердичів древній і вічно молодий: Науковий збірник «Велика Волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т.32 / Голов. ред. М. Ю. Костриця. — У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т.1, С.171-176.
Посилання
- Павлова В., Мовчанівський Теодосій Миколайович (1899—1938) [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.], Музейний простір України.
- Мовчанівський Теодосій Миколайович [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Гнидюк О. В. Повернення із забуття. Постаті української археології (життєпис Т. Мовчанівського та І. Іванцова)[недоступне посилання]
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Movchanivskij prizvishe Movchanivskij Teodosij Todos Mikolajovich 9 travnya 1899 s Berestivec Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 10 travnya 1938 m Kiyiv arheolog krayeznavec muzejnij diyach Teodosij Mikolajovich MovchanivskijNarodivsya9 travnya 1899 1899 05 09 Berestovec Umanskij povit Kiyivska guberniyaPomer10 travnya 1938 1938 05 10 39 rokiv KiyivPohovannyaNacionalnij istoriko memorialnij zapovidnik Bikivnyanski mogili KrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheolog muzejnikAlma materOdeska duhovna seminariya Kiyivska duhovna seminariyaGaluzarheologiyaZakladVUAK VUANPosadadBiografiyaNarodivsya 9 travnya 1899 roku v rodini svyashenika v seli Berestivec Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Navchavsya v z 1913 r u Kiyivskij duhovnij seminariyi zvidki buv viklyuchenij u 1914 1918 rr v Odeskij duhovnij seminariyi Prote duhovnogo sanu ne prijnyav a prisvyativ sebe gromadskij ta prosvitnickij diyalnosti Z 1919 roku ocholyuvav shkolu v Berestovi de organizuvav kursi samoosviti ta oseredok Prosviti a takozh stvoriv muzej pri klubi 1921 roku ocholiv trudovu shkolu u selishi Krasnopilka de takozh organizuvav miscevij muzej Z 1924 roku vikladav suspilstvoznavstvo u shkoli sela Verhnyachka Cogozh roku pospriyav stvorennyu she odnogo silskogo muzeyu pri Verhnyackomu klubi U 1925 roci na zaproshennya Berdichivskoyi okruzhnoyi politichnoyi osviti rozpochav organizaciyu krayeznavchogo muzeyu ta arhivu v Berdichevi Pid vplivom znajomstva z Petrom Kurinnim todi direktorom Umanskoyi hlop yachoyi gimnaziyi ta Umanskogo krayeznavchogo muzeyu zahopivsya doslidzhennyam miscevih arheologichnih pam yatok U 1925 roci ocholyuvav organizacijni roboti zi stvorennya Berdichivskogo okruzhnogo arhivu ta krayeznavchogo muzeyu Z 1926 po 1928 roki pracyuvav na posadi direktora muzeyu a piznishe z 1928 po 1932 rik zastupnikom direktora muzeyu z naukovoyi roboti Za iniciativi Movchanivskogo teritoriyu Karmelitskogo monastirya u Berdichevi de rozmishuvavsya muzej u 1928 roci ogolosili istoriko kulturnim zapovidnikom U ci roki otrimav dosvid roboti arhivistom ta arheologom Provodyachi konsultaciyi ta kontrol vidvidav 68 ustanov u misti ta v okruzi de provodiv chislenni lekciyi ta besidi Pospriyav stvorennyu arhivnih gurtkiv ta vistavki arhivnih dokumentiv Z 1928 po 1932 rik buv direktorom Berdichivskogo derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika U 1926 1927 rokah brav uchast v ekspediciyi pid kerivnictvom Petra Kurinnogo na toj chas direktora Vseukrayinskogo Muzejnogo mistechka ta Lavrskogo zapovidnika u Kiyevi Ce buli arheologichni doslidzhennya Rajkoveckogo kurganu ta mogilnika na richci Gnilop yat Zhitomirskij oblasti U 1928 roci provodiv arheologichni rozvidki v selah Yurivka Vovchinec Obuhivka Bilopillya Pliskiv Andrushivka de buli zafiksovani pam yatki tripilskoyi ta chernyahivskoyi arheologichnih kultur Poblizu selish Rajki Yagnyatin Bililivka Verhnyachka buli viyavleni gorodisha chasiv Kiyivskoyi Rusi Z 1929 po 1935 rik keruvav rozkopkami Rajkoveckogo gorodisha HI HIII stolit sho znahodilos poblizu selisha Rajki Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Z 1934 roku ocholyuvav viddil slov yanskoyi arheologiyi Institutu istoriyi materialnoyi kulturi Buv uchasnikom arheologichnih robit v okolicyah Desyatinnoyi cerkvi ta na Perunovomu pagorbi v Kiyevi 1936 rik U 1937 roci ocholyuvav rozkopki grobnici kiyivskogo mitropolita Rafayila Zaborovskogo na teritoriyi Sofijskogo soboru i vryatuvav moshi spochilogo arhipastirya vid znishennya Zgidno oficijnih radyanskih dokumentiv moshi z grobnici togo roku viluchili i znishili z formulyuvannyam ne mayut naukovoyi cinnosti a u seredini XIX stolittya vhid do sklepu zakrili chavunnimi plitami Ale u 2022 roci koli ukrayinski arheologi vidkrili najdavnishu kriptu grobnici z yasuvali Movchanivskij povernuv moshi u kriptu i zamuruvav grobnicyu takim chinom zberigshi moshi mitropolita 4 lyutogo 1938 r politichnij rezhim SRSR jogo zvinuvativ za st 54 7 54 11 KK URSR 58 KK RSFSR u prichetnosti do antiradyanskoyi nacionalistichnoyi organizaciyi za pidrivnu shkidnicku diyalnist v oblasti nauki 17 lyutogo 1938 r jogo zaareshtuvali i vidpravili do Luk yanivskoyi v yaznici Kiyeva Pro kontrrevolyucijnu diyalnist v Instituti istoriyi materialnoyi kulturi VUAN u protokolah svidchen vid 10 grudnya 1937 roku zaznacheno vsya rabota Instituta byla napravlena tak chto glavnoe vnimanie udelyalos voprosam izucheniya inozemnoj kultury kolonizatorov mayutsya na uvazi doslidzhennya antichni mista Pivnichnogo Prichornomor ya V P i sovershenno ignorirovalos izuchenie kultury mestnogo naseleniya Fahovij pidhid do vivchennya materialiv naukove rozuminnya istorichnogo procesu rozvitku ob yektivna ocinka znajdenih artefaktiv vse ce u diyalnosti naukovciv ne zbigalosya z politichnimi zavdannyami komunistichnogo rezhimu ne vidpovidalo bezkompromisnij partijnij ideologiyi Kiyivske oblasne upravlinnya NKVS 8 travnya 1938 r zasudilo jogo do vishoyi miri pokarannya Virok vikonano 10 travnya 1938 roku o 23 godini Z rozkrittyam dokumentiv v arhivi SBU stalo vidome misce pohovannya naukovcya Bikivnyanski mogili 12 travnya 1971 roku vin buv posmertno reabilitovanij Arhivno slidcha sprava znahoditsya u Centralnomu derzhavnomu arhivi gromadskih ob yednan Ukrayini f 263 spr 58044 FP Naukova diyalnistOpublikuvav chislenni naukovi praci ta rozvidki z arheologiyi Obrobka metalu na Ukrayini v XII XIII st za materialami Rajkoveckogo gorodisha 1934 Rajkovecke gorodishe XI XIII st Ekspedicijni roboti Institutu istoriyi materialnoyi kulturi v 1935 r 1935 Novi arheologichni rozkopki u Kiyevi 1936 Materiali doslidnoyi roboti Rajkoveckoyi arheologichnoyi ekspediciyi v 1934 r Arheologichna rozvidka na teritoriyi kolishnogo Mihajlivskogo soboru v Kiyevi 1937 ta in Uporyadkuvav putivnik Berdichivskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik 1931 Praci Movchanivskij T M Berdichivskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Providnik Harkiv Proletar 1931 Movchanivskij T M Oriyentovnij plyan organizaciyi derzhavnoyi arheologichnoyi ekspediciyi dlya doslidzhennya gorodisha dobi rannogo feodalizmu v s Rajkah na Berdichivshini Arhiv IA NAN Ukrayini f IIMK R spr 57 dodatok 9 s Rajkovecka derzhavna arheologichna ekspediciya 1933 roku NZ IIMK Kn 1 Robota Rajkoveckoyi arheologichnoyi ekspediciyi 1934 r NZ IIMK 1935 Kn 3 4 S 105 Chergovi metodologichni pitannya tripilskoyi problemi NZ IIMK 1935 Kn 5 6 C 65 86 Rajkovecke gorodishe XI XIII st Poperednye povidomlennya pro doslidzhennya gorodisha za 1929 1934 pp NZ IIMK 1935 Kn 5 6 C 125 176 Materiali doslidnoyi roboti Rajkoveckoyi arheologichnoyi ekspediciyi v 1934 r NZ IIMK 1937 Kn 2 C 35 65 Movchanivskij T M Rajkovecke feodalne gorodishe Arhiv IA NAN Ukrayini f 20 fond Movchanivskogo spr 11 195 s ros Obrabotka metala na Ukraine v HII XIII vv po materialam Rajkoveckogo gorodisha PIDO 1934 5 S 83 92 PrimitkiBarsukova O Vvazhalisya znishenimi radyanskoyu vladoyu u Sofiyi Kiyivskij znajshli moshi mitropolita Zaborovskogo 30 travnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Zhittya 2022 30 travnya Dzherela ta literaturaCentralnij derzhavnij arhiv gromadskih ob yednan Ukrayini f 263 spr 58044 FP Movchanivskij Teodosij Mikolajovich Byelyayeva S O Kalyuk O P T M Movchanivskij Storinki nauk biogr Do 90 richchya z dnya narodzhennya Arheologiya K 1989 2 S 125 130 Skripnik P I Movchanivskij Todos Mikolajovich 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 10 ISBN 978 966 00 1061 1 Gnidyuk O V Povernennya iz zabuttya Postati ukrayinskoyi arheologiyi zhittyepis T Movchanivskogo ta I Ivancova Vip 20 2005 Magisterium Arheol studiyi Magisterium Arheol studiyi S 100 104 Yarmoshik I I Berdichivskij socialno istorichnij muzej v konteksti istorichnogo krayeznavstva shidnoyi Volini 20 tih pp XX st Berdichiv drevnij i vichno molodij Naukovij zbirnik Velika Volin Praci Zhitomirskogo naukovo krayeznavchogo tovaristva doslidnikiv Volini T 32 Golov red M Yu Kostricya U 2 h tt Zhitomir Kosenko 2005 T 1 S 171 176 PosilannyaPavlova V Movchanivskij Teodosij Mikolajovich 1899 1938 8 travnya 2016 u Wayback Machine Muzejnij prostir Ukrayini Movchanivskij Teodosij Mikolajovich 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Gnidyuk O V Povernennya iz zabuttya Postati ukrayinskoyi arheologiyi zhittyepis T Movchanivskogo ta I Ivancova nedostupne posilannya Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi