Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У Норвегії існує велика кількість мов. З них норвезька мова є найпоширенішою і головною офіційною мовою країни.
| Офіційні мови | Норвезька (Букмол та Нюношк), Саамська та Квенська |
|---|---|
| Мови меншин | Ромська мова Шведська мова Фінська мова Російська мова |
| Головні іноземні мови | Англійська (>80%) Французька Німецька Шведська Фінська Російська |
| Жестова мова | Норвезька жестова мова |
| Розкладка клавіатури |  |
Норвезька мова
Напоширеніша мова в Норвегії — норвезька. Це північногерманська мова тісно пов'язана зі шведською та данською мовами, мовними нащадками давньоскандинавської. Норвезька мова є рідною для приблизно 95 % населення країни. Вона має два окремих письмових стандарти: Нюношк («Нова норвезька», «Нова» мається на увазі сучасна) та Букмол (книжна мова) обидва з яких є офіційними.
Мовний конфлікт у Норвегії (Språkstriden)
Рух, який бере своє коріння в норвезькому націоналізмі та 400-річному правлінні Данії в Норвегії (див. Данія-Норвегія). Мова койне (змішана мова) відома як дансько-норвезька (dansk-norsk) розвивалася в містах і була результатом заміщення норвезької мови з данською, як мови вищих класів (данська мова використовувалася панівним класом та в судах, а після Реформації 1536 року замінила латину в якості літургійної мови). Прийняття норвезької орфографії на данську мову створило письмовий стандарт риксмол (riksmål), який пізніше став букмол (bokmål). Нюношк (Nynorsk) — новий стандарт норвезької мови. Його основа — розмовна мова в сільській Норвегії. Цей стандарт був визнаний парламентом у 1885 році, а в 1892 році нюношк можна було використовувати як мову для початкового навчання. До 1920 нюношк був поширеним в західній частині Норвегії та в гірських долинах де він досі використовується, букмол використовувався у більш густонаселених районах країни. Пізніше були спроби об'єднати ці два стандарти в Samnorsk (Загальна норвезька), хоча це не мало успіху.
Bokmål
Букмол писемна мова для 80-90 % населення. Її основа riksmål, але вона відрізняється категоріями роду, лексикою, системою підрахунку, схильністю дозволяти конкретні назви в абстрактних ситуаціях і дифтонгами у порівнянні з одиночними голосними звуками. Риксмол був офіційно змінений на букмол в 1929 році.
Nynorsk
Нюношк був розроблений лінгвістом Іваром Осеном у 1850-х роках. Він заснований на сільській, розмовній норвезькій, а не культурній, данській норвезькій мові. Його перша систематизація була в 1901 році. Мова отримала назву «нюношк» в 1929 і використовувалась офіційно (поряд з букмолом) з 1939 року. Однак його використання зменшилося: у 1944 ним спілкувалося 34,1 % (найбільше зареєстроване число), в 1971 — 17,5 % населення. Сьогодні близько 15 % школярів вивчають нюношк, 7,4 % населення використовують його в якості основної мови, тоді як 5 % використовують обидві мови.
Høgnorsk
Існує більш консервативна варіція нюношку — Гегношк (Висока норвезька). Вона має небагато активних користувачів, але підтримується організацією Ivar Aasen-sambandet яка була створена у відповідь на політику уряду того часу, а саме об'єднання нюношку та букмолу.
Саамські мови
Саами це корінний народ у Північній Скандинавії. І хоча вони переважно використовують норвезьку, шведську, фінську чи російську мову, деякі з них розмовляють корінними Саамськими мовами. Саамські мови, такі як Квенська та Фінська, належать до уральської мовної сім'ї. Найбільшою розмовною формою саамської в Норвегії є Північносаамська мова (використовують приблизно 15 тис. чоловік). Інші — Луле-саммська мова (розмовна для ~500 чоловік), Піте-саамська (майже вимерла), Південносаамська мова (розмовна для ~300 чоловік). Саамські мови та Норвезька є офіційними мовами Норвегії та захищені Конституцією.
Квенська мова
Використовується квенами. Квенська мова одна з балтійсько-фінських мов, близька до фінської, нею спілкується від п'яти до восьми тисяч людей в північній Норвегії (найбільше в Тромсе, район Трумс, та в районі Фіннмарк).
Іноземні мови
| Мова | Кількість носіїв |
|---|---|
| Сербохорватська | 12,250 |
| Арабська | 11,489 |
| Англійська | 11,130 |
| Сомалійська | 10,904 |
| Курдська | 7,100 |
| Тигринья | 5,552 |
| Дарі | 5,212 |
| Російська | 5,062 |
| Перська | 4,929 |
| Албанська | 4,535 |
Згідно з індексом рівня володіння англійською мовою, станом на 2017 рік, Норвегія знаходиться на 4 місці в світі з показником 67,77 %.
Примітки
- Almenningen, Olaf (1996). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2018.
- Sammallahti, Pekka (1990). The Sámi Language: Past and Present. Arctic Languages: An Awakening. The United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). ISBN .
- Sammallahti, Pekka (1989). A Linguist Looks at Saami Prehistory. 2-1989: Acta Borealia.
- Vikør, Lars S. (17 жовтня 2017). . Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 19 березня 2018.
- Norges grunnlov, § 108 (Constitution of Norway, article 108, mention the Sami language specifically)
- kirkedepartementet, Kultur- og (27 червня 2008). . Regjeringa.no (nn-NO) . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
- . Statistics of Norway. pp. 54–60. Retrieved 16 March 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Norvegiyi isnuye velika kilkist mov Z nih norvezka mova ye najposhirenishoyu i golovnoyu oficijnoyu movoyu krayini Movi v NorvegiyiOficijni moviNorvezka Bukmol ta Nyunoshk Saamska ta KvenskaMovi menshinRomska mova Shvedska mova Finska mova Rosijska movaGolovni inozemni moviAnglijska gt 80 Francuzka Nimecka Shvedska Finska RosijskaZhestova movaNorvezka zhestova movaRozkladka klaviaturiNorvezka movaNaposhirenisha mova v Norvegiyi norvezka Ce pivnichnogermanska mova tisno pov yazana zi shvedskoyu ta danskoyu movami movnimi nashadkami davnoskandinavskoyi Norvezka mova ye ridnoyu dlya priblizno 95 naselennya krayini Vona maye dva okremih pismovih standarti Nyunoshk Nova norvezka Nova mayetsya na uvazi suchasna ta Bukmol knizhna mova obidva z yakih ye oficijnimi Movnij konflikt u Norvegiyi Sprakstriden Div takozh en Korolivstvo Daniyi i Norvegiyi do 1814 Ruh yakij bere svoye korinnya v norvezkomu nacionalizmi ta 400 richnomu pravlinni Daniyi v Norvegiyi div Daniya Norvegiya Mova kojne zmishana mova vidoma yak dansko norvezka dansk norsk rozvivalasya v mistah i bula rezultatom zamishennya norvezkoyi movi z danskoyu yak movi vishih klasiv danska mova vikoristovuvalasya panivnim klasom ta v sudah a pislya Reformaciyi 1536 roku zaminila latinu v yakosti liturgijnoyi movi Prijnyattya norvezkoyi orfografiyi na dansku movu stvorilo pismovij standart riksmol riksmal yakij piznishe stav bukmol bokmal Nyunoshk Nynorsk novij standart norvezkoyi movi Jogo osnova rozmovna mova v silskij Norvegiyi Cej standart buv viznanij parlamentom u 1885 roci a v 1892 roci nyunoshk mozhna bulo vikoristovuvati yak movu dlya pochatkovogo navchannya Do 1920 nyunoshk buv poshirenim v zahidnij chastini Norvegiyi ta v girskih dolinah de vin dosi vikoristovuyetsya bukmol vikoristovuvavsya u bilsh gustonaselenih rajonah krayini Piznishe buli sprobi ob yednati ci dva standarti v Samnorsk Zagalna norvezka hocha ce ne malo uspihu Bokmal Bukmol pisemna mova dlya 80 90 naselennya Yiyi osnova riksmal ale vona vidriznyayetsya kategoriyami rodu leksikoyu sistemoyu pidrahunku shilnistyu dozvolyati konkretni nazvi v abstraktnih situaciyah i diftongami u porivnyanni z odinochnimi golosnimi zvukami Riksmol buv oficijno zminenij na bukmol v 1929 roci Nynorsk Nyunoshk buv rozroblenij lingvistom Ivarom Osenom u 1850 h rokah Vin zasnovanij na silskij rozmovnij norvezkij a ne kulturnij danskij norvezkij movi Jogo persha sistematizaciya bula v 1901 roci Mova otrimala nazvu nyunoshk v 1929 i vikoristovuvalas oficijno poryad z bukmolom z 1939 roku Odnak jogo vikoristannya zmenshilosya u 1944 nim spilkuvalosya 34 1 najbilshe zareyestrovane chislo v 1971 17 5 naselennya Sogodni blizko 15 shkolyariv vivchayut nyunoshk 7 4 naselennya vikoristovuyut jogo v yakosti osnovnoyi movi todi yak 5 vikoristovuyut obidvi movi Hognorsk Isnuye bilsh konservativna variciya nyunoshku Gegnoshk Visoka norvezka Vona maye nebagato aktivnih koristuvachiv ale pidtrimuyetsya organizaciyeyu Ivar Aasen sambandet yaka bula stvorena u vidpovid na politiku uryadu togo chasu a same ob yednannya nyunoshku ta bukmolu Saamski moviGeografichnij rozpodil saamskih mov 1 Pivdennosaamska 3 Pite saamska 4 Lule sammska 5 Pivnichnosaamska Saami ce korinnij narod u Pivnichnij Skandinaviyi I hocha voni perevazhno vikoristovuyut norvezku shvedsku finsku chi rosijsku movu deyaki z nih rozmovlyayut korinnimi Saamskimi movami Saamski movi taki yak Kvenska ta Finska nalezhat do uralskoyi movnoyi sim yi Najbilshoyu rozmovnoyu formoyu saamskoyi v Norvegiyi ye Pivnichnosaamska mova vikoristovuyut priblizno 15 tis cholovik Inshi Lule sammska mova rozmovna dlya 500 cholovik Pite saamska majzhe vimerla Pivdennosaamska mova rozmovna dlya 300 cholovik Saamski movi ta Norvezka ye oficijnimi movami Norvegiyi ta zahisheni Konstituciyeyu Kvenska movaVikoristovuyetsya kvenami Kvenska mova odna z baltijsko finskih mov blizka do finskoyi neyu spilkuyetsya vid p yati do vosmi tisyach lyudej v pivnichnij Norvegiyi najbilshe v Tromse rajon Trums ta v rajoni Finnmark Inozemni moviZhiteli Norvegiyi za movoyu 2012 priblizni dani Mova Kilkist nosiyiv Serbohorvatska 12 250 Arabska 11 489 Anglijska 11 130 Somalijska 10 904 Kurdska 7 100 Tigrinya 5 552 Dari 5 212 Rosijska 5 062 Perska 4 929 Albanska 4 535 Zgidno z indeksom rivnya volodinnya anglijskoyu movoyu stanom na 2017 rik Norvegiya znahoditsya na 4 misci v sviti z pokaznikom 67 77 PrimitkiAlmenningen Olaf 1996 PDF Arhiv originalu PDF za 17 travnya 2018 Sammallahti Pekka 1990 The Sami Language Past and Present Arctic Languages An Awakening The United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO ISBN 92 3 102661 5 Sammallahti Pekka 1989 A Linguist Looks at Saami Prehistory 2 1989 Acta Borealia Vikor Lars S 17 zhovtnya 2017 Store norske leksikon norv Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 19 bereznya 2018 Norges grunnlov 108 Constitution of Norway article 108 mention the Sami language specifically kirkedepartementet Kultur og 27 chervnya 2008 Regjeringa no nn NO Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 19 bereznya 2018 Statistics of Norway pp 54 60 Retrieved 16 March 2018 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020