Вікітека Опис зображення Міхай ЕмінескуMihai EminescuІм я при народженніМіхай ЕміновичНародився15 січня 1850 1850 01 15

~~|Вікітека=~~ ~~|Опис зображення=~~

Міхай Емінеску
Mihai Eminescu

Ім'я при народженні	Міхай Емінович
Народився	15 січня 1850(1850-01-15) Ботошані, Молдовське князівство
Помер	15 червня 1889(1889-06-15) (39 років) Бухарест, Румунське королівство
Поховання	цвинтар Беллу
Громадянство	Румунське королівство
Місце проживання	Котошані
Діяльність	поет, журналіст
Alma mater	Віденський університет
Мова творів	румунська
Роки активності	з 1866
Жанр	поезія
Magnum opus	^d
Членство	Румунська академія, ^d і ^d
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	^d і ^d
Автограф



Міхай Емінеску у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емін, пізніше — Емінович (Eminovici); нар. 15 січня 1850(18500115), Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської літератури. Посмертно обраний членом Румунської академії наук.

Життєпис

Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. У 1860—1866 роках із перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Тут він написав свій перший вірш, присвятивши його пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848.

Емінеску певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету. Був активним учасником студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні. Два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії.

Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятися провінційними містами й містечками. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдину прижиттєву книжку віршів опубліковано лише 1883 року.

Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання Емінеску.

Творчість

Гімназія у Чернівцях, де навчався Міхай Емінеску

Міхай Емінеску автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору.

Поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». П'ять «Послань» — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю. Поета вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша».

Завдяки самоосвіті він володів глибокими і різноманітними знаннями. Вивчав філософію Платона, Фрідріха Шеллінга й Артура Шопенгауера, релігійні віровчення — християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політичною економією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта.

Емінеску та Україна

Юні роки Міхая Емінеску пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії.

В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ №1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Міхаю Емінеску.

Він прихильно ставився до української культури, знав українську мову, високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). 1885 року лікувався в Одесі, бував у Львові.

Вшанування пам'яті

У більшості містах Румунії та Молдови є вулиця Міхая Емінеску.

Вулиця Емінеску є у місті Львів. Також вулиця Емінеску є у місті Чернівці.

У місті Одеса вулицю Молокова перейменували на вулицю Міхая Емінеску.

У місті Ужгород вулицю Донську перейменували на вулиця Міхая Емінеску.

Українські переклади

Поезії: пер. з рум. / М. Емінеску; вступ. ст., упоряд.: А. М'ястківський; приміт.: С. В. Семчинський. — Київ: Дніпро, 1974. — 253 с. — (Перлини світової лірики).
Зневірений дух: повісті, новели, казки: пер. з рум. / М. Емінеску; передм. та приміт.: С. В. Семчинський; ред.: А. Чердаклі. — Київ: Дніпро, 1989. — 255 с. — (Вершини світового письменства ; Т. 66).
Лучафер / М. Емінеску; пер. з рум.: С. С. Стриженюк.— Одеса: Маяк, 2001.— 109 с.: іл.— Парал. текст: укр., рум.

Галерея

Бюст Емінеску на поштовій марці (2003)
Поштова марка (1995)
Поштова марка (1996)
Поштова марка (2003)

Пам'ятники Емінеску в містах Молдови на поштових марках 2005 року

Зображення на банкнотах

Пам'ятники та меморіальні дошки

Пам'ятник у місті Чернівці
Меморіальна дошка у Чернівцях
Погруддя у місті Ботошані (Румунія)
Погруддя у місті Блаж (Румунія)
Погруддя у місті Бухарест (Румунія)
Погруддя у місті Констанца
Погруддя у селі Путна (Румунія)
Погруддя у селі Ватра-Дорней (Румунія)
Погруддя у місті Тімішоара (Румунія)

Примітки

Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 3 серпня 2020.
. academiaromana.ro. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mihai Eminescu

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Міхай Емінеску

Володимир Бурбан. Усе, що хотів сказати, сказав до 33 років. Дзеркало тижня. № 2, 2005
(рум.)
Творчість Міхал Емінеску у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database» [ 19 січня 2020 у Wayback Machine.]
ЕМІНЕСКУ Міхай // Буковина. Визначні постаті 1774—1918: біографічний довідник / авт-упоряд. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литвари. 2000. — с. 175—176.
ЕМІНЕСКУ Міхай // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. — С. 93-94.
Гусар Ю. 15 січня народився видатний румунський поет Міхай Емінеску (1850—1889) / Юхим Гусар // .- 2008. — 10 січня (№ 2). — С. 9.
Гусар Ю. Геній румунської поезії: [про Міхая Емінеску] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2009. — 30 грудня (№ 101). — С. 4.
Гусар Ю. Ім'я в сузір'ї геніїв [про Міхая Емінеску] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2013.- 24травня(№ 21). — С. 4.
Гусар Ю. Не гасне зірка Мігая Емінеску / Юхим Гусар // Буковинське віче(газета)|Буковинське віче]]. — 2014. — 5 червня (№ 23).- С. 2.
М. Емінеску. До зірки. Переклад С. Келара (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. До зірки. Переклад Г. Кочура (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. До зірки. Переклад О. Страшенко (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. Зоря. Переклад М. Ігнатенка (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. Зоря. Переклад В. Швеця (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. Між птахами. Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. О мамо! Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. Спить на дереві, вмостившись… Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)
М. Емінеску. Я романтиком лишаюсь. Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb119017272_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[2] . Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 3 серпня 2020.

[3] . academiaromana.ro. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.