Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йлівка (до 1915 — Пруси) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Михайлівської сільської громади. Населення становить 1954 особи (2008 рік).
| село Михайлівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Михайлівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71080250010059607 |
| Облікова картка | с. Михайлівка |
| Основні дані | |
| Засноване | середина 18 століття |
| Населення | 1 954 чоловіка (на 2008 рік) |
| Площа | 7,6456 км² |
| Густота населення | 255,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20825 |
| Телефонний код | +380 4732 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°06′58″ пн. ш. 32°04′29″ сх. д. / 49.11611° пн. ш. 32.07472° сх. д.Координати: 49°06′58″ пн. ш. 32°04′29″ сх. д. / 49.11611° пн. ш. 32.07472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 162 м |
| Водойми | річка Просянка |
| Відстань до обласного центру | 50 км |
| Відстань до районного центру | 50 км |
| Найближча залізнична станція | Райгород |
| Відстань до залізничної станції | 5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20825, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Михайлівка, вул. Героїв Майдану, 27 |
| Сільський голова | Максименко Василь Петрович |
| Карта | |
  Михайлівка | |
 Михайлівка | |
| Мапа | |
Географія
Розташоване за 11 км на північ від міста Кам'янки та за 5 км від залізничної станції Райгород. У селі бере початок річка Просянка.
Історія
Село засноване у середині XVIII століття. За переказами, першого поселенця звали Ярема Прус. Село ж на його честь назвали Пруси.
У повстанні селян 1768 року, відомого як Коліївщина, брали участь і прусяни. В 1778 році у село увійшов загін царських солдат, і було оголошено «височайший» указ, за яким імператриця Катерина «дарувала» землю, що між Чигирином і Смілою, російським поміщикам Марциловським та Мацкевичам.
1845 року в селі, на місці згарища старої церкви, споруджено нову, яка існує донині.
З 1864 року село Пруси складало окрему волость. В селі діяли дві церковнопарафіяльні школи, працювали 6 кузень, 57 вітряків, 2 маслобійки. Згідно з переписом 1864 року, у селі проживало 3029 осіб, було два панські маєтки. Частину землі у Мацкевича та Марциловських придбала пані Андрієвська.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Прусянської волості Черкаського повіту Київської губернії, мешкало 2000 осіб, налічувалось 384 дворових господарства, існували православна церква, школа, трактир, 3 постоялих будинки, лавка та 40 вітряних млинів.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3129 осіб (1541 чоловічої статі та 1588 — жіночої), з яких 3103 — православної віри.
У 1887 році прихожани села заклали фундаменти нової дерев'яної церкви у формі хреста з дзвіницею. Матеріал на церкву постачав місцевий поміщик барон Фон Сталь. За такі заслуги вся родина поміщика була похоронена на подвір'ї церкви.
Перша міністерська школа була відкрита в 1900 році, її першим вчителем став син священика Олександр Левицький.
У 1902 році з посиленням капіталістичного розвитку і необхідністю кадрів з ініціативи колишнього голови земського управління міста Черкас Осадчого Тихона Івановича, відомого українського економіста й письменника, направлено в Пруси з метою організації агрономічної школи, яка б випускала спеціалістів із садівництва. Під впливом селянських заворушень в Україні 1905—1907 роках в агрошколі Т. І. Осадчим організовано підпільний учнівський гурток. Серед членів гуртка — , один з майбутніх відомих керівників Жовтневого перевороту в Петербурзі 1917 року. У 1906 році поліцією знайдено нелегальну літературу. Т. Осадчого, У. Жука та Нижньогородську заарештували, агрошколу закрили. Але залишилися висаджені учнями та учителями сад фруктових дерев і виноградник.
Під час першої світової війни 20 квітня 1915 року жителі села на знак протесту проти ворогів (прусів) перейменували село на Михайлівку (місцеву церкву освячено на честь святого Михайла). Після жовтневого перевороту 1917 року невдоволені новою владою михайлівчани взялися до зброї і стали членами Холодноярської повстанської організації. Боротьба у 1921 році закінчилася поразкою.
У 1923 році перше колективне господарство назвали «зразковим», а його головою обрали С. В. Гандзюру. У 1928 році утворено колгосп імені Петровського, який очолив А. Гирич. За 2 роки всі господарства об'єднано в один — під назвою комуни імені Т. Шевченка. Відкрито хати-читальні, проводилася робота з ліквідації неписьменності. У селі діяла семирічна школа, у якій навчалися на той час майбутній письменник М. М. Шумило, народний художник М. К. Муха, полковник А. Г. Синицький, учений-фізіолог А. І. Ємченко, вчені-селекціонери І. К. Максименко, І. П. Коваленко.
Голодомор 1932–1933 років забрав життя понад 250 михайлівчан. Репресовано в 1937 році більше 30 односельців.
Під час німецько-радянської війни 425 жителів села пішли на фронт, 222 з них загинули в боях, 203 нагороджені бойовими орденами і медалями.
Станом на 1972 рік в селі проживало 2857 осіб, працював колгосп «Радянська Україна» за яким було закріплено 5,3 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 тисяч га орної землі. Основними напрямами господарства були вирощування зернових культур і цукрових буряків і тваринництво. На той час в селі працювали середня школа, будинок культури на 520 місць, 3 бібліотеки з фондом 15 тисяч книг, дільнича лікарня на 25 ліжок, медамбулаторія, пологовий будинок.
У 1994 році відкрили пам'ятник на могилі заслуженого майстра народної творчості України М. К. Мухи. У 1995 році в селі підведено природний газ.
Поблизу села виявлено поселення зарубинецької культури та часів Київської Русі.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2003 | 98.04% |
| російська | 37 | 1.81% |
| білоруська | 2 | 0.10% |
| інші/не вказали | 1 | 0.05% |
| Усього | 2043 | 100% |
Сучасність
Нові реформи породили утворення двох господарств: частина селян віддала свої землі та майнові паї до ПСП «Михайлівка», інші — до СТОВ «Україна» (дочірнє підприємство обласного агрооб'єднання «Маїс»). На сьогодні у селі діють СТОВ «Україна» та ПП «ВАТ Компані». У селі відбудовано Свято-Михайлівську церкву архістратига Михаїла Київського патріархату.
Відомі люди
В селі народилися:
- Гандзюра Петро Полікарпович (нар. 1924) — український письменник;
- Ємченко Андрій Іванович — доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР;
- Максименко Іван Кирилович (1907—1976) — вчений-селекціонер, доктор біологічних наук, член Академії наук Туркменистану.
- Муха Макар Корнійович — український художник, Заслужений майстер народної творчості.
- — повний кавалер ордена Слави;
- Острик Михайло Михайлович (1927—1987) — український літературний критик, літературознавець, кандидат філологічних наук.
- Іван Петренко — військовий діяч часів УНР, отаман Холодноярської бригади (1920), голова Холодноярського окружного штабу, Головний отаман Холодного Яру;
- Микита Шумило (1903—1982) — український прозаїк і перекладач.
Див. також
Примітки
- с. Михайлівка. rada.gov.ua. Верховна рада України. Процитовано 7 травня 2021.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
- Відстані від села Михайлівка. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-86. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР : в 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 320—321.
- В. Ф. Субочєв. Село Михайлівка // Міста і села України. Черкащина: історико-краєзнавчі нариси / В. Болгов (голова ради), В. Вакараш, В. Майбоженко (співголови ради); О. Онищенко (відповідальний секретар) та інші. — Київ : Український видавничий консорціум, 2009. — 471 с.
- Prusy 1). wieś u źródeł rzeki Prusianki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 85. (пол.)
Посилання
- Мапа c. Михайлівка
 | Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mihajlivka Miha jlivka do 1915 Prusi selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Mihajlivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 1954 osobi 2008 rik selo MihajlivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Mihajlivska silska gromadaKod KATOTTG UA71080250010059607Oblikova kartka s Mihajlivka Osnovni daniZasnovane seredina 18 stolittyaNaselennya 1 954 cholovika na 2008 rik Plosha 7 6456 km Gustota naselennya 255 6 osib km Poshtovij indeks 20825Telefonnij kod 380 4732Geografichni daniGeografichni koordinati 49 06 58 pn sh 32 04 29 sh d 49 11611 pn sh 32 07472 sh d 49 11611 32 07472 Koordinati 49 06 58 pn sh 32 04 29 sh d 49 11611 pn sh 32 07472 sh d 49 11611 32 07472Serednya visota nad rivnem morya 162 mVodojmi richka ProsyankaVidstan do oblasnogo centru 50 kmVidstan do rajonnogo centru 50 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya RajgorodVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 kmMisceva vladaAdresa radi 20825 Cherkaska obl Cherkaskij r n s Mihajlivka vul Geroyiv Majdanu 27Silskij golova Maksimenko Vasil PetrovichKartaMihajlivkaMihajlivkaMapaGeografiyaRoztashovane za 11 km na pivnich vid mista Kam yanki ta za 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi Rajgorod U seli bere pochatok richka Prosyanka IstoriyaSelo zasnovane u seredini XVIII stolittya Za perekazami pershogo poselencya zvali Yarema Prus Selo zh na jogo chest nazvali Prusi U povstanni selyan 1768 roku vidomogo yak Koliyivshina brali uchast i prusyani V 1778 roci u selo uvijshov zagin carskih soldat i bulo ogolosheno visochajshij ukaz za yakim imperatricya Katerina daruvala zemlyu sho mizh Chigirinom i Smiloyu rosijskim pomishikam Marcilovskim ta Mackevicham 1845 roku v seli na misci zgarisha staroyi cerkvi sporudzheno novu yaka isnuye donini Z 1864 roku selo Prusi skladalo okremu volost V seli diyali dvi cerkovnoparafiyalni shkoli pracyuvali 6 kuzen 57 vitryakiv 2 maslobijki Zgidno z perepisom 1864 roku u seli prozhivalo 3029 osib bulo dva panski mayetki Chastinu zemli u Mackevicha ta Marcilovskih pridbala pani Andriyevska Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli centri Prusyanskoyi volosti Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 2000 osib nalichuvalos 384 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola traktir 3 postoyalih budinki lavka ta 40 vitryanih mliniv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3129 osib 1541 cholovichoyi stati ta 1588 zhinochoyi z yakih 3103 pravoslavnoyi viri U 1887 roci prihozhani sela zaklali fundamenti novoyi derev yanoyi cerkvi u formi hresta z dzviniceyu Material na cerkvu postachav miscevij pomishik baron Fon Stal Za taki zaslugi vsya rodina pomishika bula pohoronena na podvir yi cerkvi Persha ministerska shkola bula vidkrita v 1900 roci yiyi pershim vchitelem stav sin svyashenika Oleksandr Levickij U 1902 roci z posilennyam kapitalistichnogo rozvitku i neobhidnistyu kadriv z iniciativi kolishnogo golovi zemskogo upravlinnya mista Cherkas Osadchogo Tihona Ivanovicha vidomogo ukrayinskogo ekonomista j pismennika napravleno v Prusi z metoyu organizaciyi agronomichnoyi shkoli yaka b vipuskala specialistiv iz sadivnictva Pid vplivom selyanskih zavorushen v Ukrayini 1905 1907 rokah v agroshkoli T I Osadchim organizovano pidpilnij uchnivskij gurtok Sered chleniv gurtka odin z majbutnih vidomih kerivnikiv Zhovtnevogo perevorotu v Peterburzi 1917 roku U 1906 roci policiyeyu znajdeno nelegalnu literaturu T Osadchogo U Zhuka ta Nizhnogorodsku zaareshtuvali agroshkolu zakrili Ale zalishilisya visadzheni uchnyami ta uchitelyami sad fruktovih derev i vinogradnik Pid chas pershoyi svitovoyi vijni 20 kvitnya 1915 roku zhiteli sela na znak protestu proti vorogiv prusiv perejmenuvali selo na Mihajlivku miscevu cerkvu osvyacheno na chest svyatogo Mihajla Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku nevdovoleni novoyu vladoyu mihajlivchani vzyalisya do zbroyi i stali chlenami Holodnoyarskoyi povstanskoyi organizaciyi Borotba u 1921 roci zakinchilasya porazkoyu U 1923 roci pershe kolektivne gospodarstvo nazvali zrazkovim a jogo golovoyu obrali S V Gandzyuru U 1928 roci utvoreno kolgosp imeni Petrovskogo yakij ocholiv A Girich Za 2 roki vsi gospodarstva ob yednano v odin pid nazvoyu komuni imeni T Shevchenka Vidkrito hati chitalni provodilasya robota z likvidaciyi nepismennosti U seli diyala semirichna shkola u yakij navchalisya na toj chas majbutnij pismennik M M Shumilo narodnij hudozhnik M K Muha polkovnik A G Sinickij uchenij fiziolog A I Yemchenko vcheni selekcioneri I K Maksimenko I P Kovalenko Golodomor 1932 1933 rokiv zabrav zhittya ponad 250 mihajlivchan Represovano v 1937 roci bilshe 30 odnoselciv Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 425 zhiteliv sela pishli na front 222 z nih zaginuli v boyah 203 nagorodzheni bojovimi ordenami i medalyami Stanom na 1972 rik v seli prozhivalo 2857 osib pracyuvav kolgosp Radyanska Ukrayina za yakim bulo zakripleno 5 3 tisyach ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 4 tisyach ga ornoyi zemli Osnovnimi napryamami gospodarstva buli viroshuvannya zernovih kultur i cukrovih buryakiv i tvarinnictvo Na toj chas v seli pracyuvali serednya shkola budinok kulturi na 520 misc 3 biblioteki z fondom 15 tisyach knig dilnicha likarnya na 25 lizhok medambulatoriya pologovij budinok U 1994 roci vidkrili pam yatnik na mogili zasluzhenogo majstra narodnoyi tvorchosti Ukrayini M K Muhi U 1995 roci v seli pidvedeno prirodnij gaz Poblizu sela viyavleno poselennya zarubineckoyi kulturi ta chasiv Kiyivskoyi Rusi Cerkva v MihajlivciNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2003 98 04 rosijska 37 1 81 biloruska 2 0 10 inshi ne vkazali 1 0 05 Usogo 2043 100 SuchasnistNovi reformi porodili utvorennya dvoh gospodarstv chastina selyan viddala svoyi zemli ta majnovi payi do PSP Mihajlivka inshi do STOV Ukrayina dochirnye pidpriyemstvo oblasnogo agroob yednannya Mayis Na sogodni u seli diyut STOV Ukrayina ta PP VAT Kompani U seli vidbudovano Svyato Mihajlivsku cerkvu arhistratiga Mihayila Kiyivskogo patriarhatu Vidomi lyudiV seli narodilisya Gandzyura Petro Polikarpovich nar 1924 ukrayinskij pismennik Yemchenko Andrij Ivanovich doktor biologichnih nauk chlen korespondent AN URSR Maksimenko Ivan Kirilovich 1907 1976 vchenij selekcioner doktor biologichnih nauk chlen Akademiyi nauk Turkmenistanu Muha Makar Kornijovich ukrayinskij hudozhnik Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti povnij kavaler ordena Slavi Ostrik Mihajlo Mihajlovich 1927 1987 ukrayinskij literaturnij kritik literaturoznavec kandidat filologichnih nauk Ivan Petrenko vijskovij diyach chasiv UNR otaman Holodnoyarskoyi brigadi 1920 golova Holodnoyarskogo okruzhnogo shtabu Golovnij otaman Holodnogo Yaru Mikita Shumilo 1903 1982 ukrayinskij prozayik i perekladach Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitkis Mihajlivka rada gov ua Verhovna rada Ukrayini Procitovano 7 travnya 2021 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 7 travnya 2021 Vidstani vid sela Mihajlivka della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 7 travnya 2021 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 86 X 270 120 s ros doref Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaMihajlivka u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Mihajlivka u Vikishovishi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t Cherkaska oblast Red kol tomu Steshenko O L gol redkol Golcev Ye M Gorkun A I Dudnik O M Zajcev M S Zvyeryev S M Zudina G M Kovalenko V Ya Kuznecov S M Kurnosov Yu O Nepijvoda F M Stepanenko A O Tkanko O V zast gol redkol Hraban G Yu Chervinskij O A vidp sekr redkol Shpak V T AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golov red URE AN URSR 1972 S 320 321 V F Subochyev Selo Mihajlivka Mista i sela Ukrayini Cherkashina istoriko krayeznavchi narisi V Bolgov golova radi V Vakarash V Majbozhenko spivgolovi radi O Onishenko vidpovidalnij sekretar ta inshi Kiyiv Ukrayinskij vidavnichij konsorcium 2009 471 s Prusy 1 wies u zrodel rzeki Prusianki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 85 pol PosilannyaMapa c MihajlivkaCe nezavershena stattya z geografiyi Cherkaskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi