Михайло Якович Рудинський 02 (14) жовтня 1887, Охтирка, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 23 червня 1958, Київ, УРСР) — відомий український археолог, педагог та музейний діяч. Брат Євгенії Яківни Рудинської (1885—1977).
Рудинський Михайло Якович | |
---|---|
Народився | 2 (14) жовтня 1887 Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 червня 1958 (70 років) Київ, УРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія УНР СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | лікар, археолог, педагог, музеєзнавець |
Alma mater | Харківський університет |
Галузь | археологія |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка |
Посада | d і d |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Народився в Охтирці (нині місто Охтирського району Сумської області України) у родині земського лікаря.
Навчався в Охтирській класичній гімназії, по закінченні якої (1905) вступив до Імператорського . Згодом перевівся на історико-філологічний факультет Харківського Імператорського університету, який закінчив 1910 року.
По закінченні університету працював у середніх навчальних закладах Києва (Комерційна школа ім. Харитонова) та Санкт-Петербурга (Петрограда) (1910—1917).
Від 1917 року у Полтаві: завідувач Педагогічного бюро Полтавського губернського земства (1917—1920), одночасно, від 1919, — директор Художнього музею; у 1920—1924 роках — співробітник Центрального пролетарського музею Полтавщини. У 1918—1924 роках, від часів Української Держави, учений секретар Українське наукове товариство дослідження й охорони пам'яток старовини та мистецтва на Полтавщині
Закоханий в історію Рудинський швидко зійшовся з передовою полтавською інтелігенцією — В. Щепотьєвим, Л. Падалкою, Г. Коваленком, В. Щербаківським, їх зусиллями влітку 1917 року у Полтаві був організований губернський Комітет охорони пам'яток.
15-19 липня 1923 року біля села Мачухи під Полтавою в часі археологічних розкопок (урочище Таранів Яр) професор Полтавського інституту народної освіти Михайло Рудинський знайшов дві скіфські могили.
У 1924—1934 роках працював у археологічних установах ВУАН у Києві.
У 1934 заарештований і засланий спочатку до міста Котлас, а згодом до Красноборська Архангельської області (РФ), де він знаходився у вільному засланні три роки.
З 1939 до 1944 працював у .
З 1944 знову в Києві — старший науковий співробітник, вчений секретар, завідувач відділу археології первісного суспільства Інституту Археології АН УРСР.
Рудинський досліджував палеолітичні пам'ятки на території України (у Подністров'ї, Пушкарі, у Мізині), а також неолітичні, раннього етапу Трипільської культури і скіфського часу.
Помер 23 червня 1958 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Посмертно реабілітований 22 червня 1989 року прокуратурою м. Києва.
Педагогічна діяльність
У часи Української революції Центральна Рада розпочала масштабне реформування у сфері народної освіти. Стара система управління школою реорганізовувалася: відкривалися українські навчальні заклади, актуалізувалася проблема підготовки педагогічних кадрів та друкування українських підручників. На місцях державну політику у сфері народної освіти здійснювали органи місцевого самоврядування – губернські і повітові земства, а також спеціально створені структурні підрозділ — педагогічні бюро. Восени 1917 року М. Рудинський, високоосвічений педагог і вчений, який добре володів українською мовою, був обраний на посаду завідувача Педагогічного бюро Полтавського губернського земства. До кола його обов’язків входило: аналіз стану народної освіти, підготовка доповідей земським зборам з питань шкільництва, редакторська робота. Особлива увага надавалася виданню «Педагогічного журналу» — фахового часопису на допомогу вчителям народних училищ Полтавської губернії.
Започаткував нову серію цього журналу під назвою «Нова школа», був його редактором, видавцем, автором. У статті «Наші завдання», присвячену концептуальним питанням розбудову національної школи в Україні, він окреслив програмні дії освітян щодо створення майбутньої української школи: «не еволюція взятої за взірець чужоземної школи, а цілком нова, наша школа…школа рідна, школа витворена з самих глибин народної культури, народного світогляду, школа зв’язана з життям цього народу». Головним принципом навчання. на його переконання, мала бути «материнська мова», важливою підвалиною здобуття освіти —«справжнє знання», тобто наукове знання про Україну, її землі, природу, літературу, історію, побут, «зігріте любов’ю до минулого своєї батьківщини і бажанням працювати для свого народу».
Він підкреслював необхідність вивчення учнями рідного краю, їх залучення до активної участі в його житті і розвитку. Він розгорнув роботу з організації у школах краєзнавчих гуртків задля досліджень околиць школи, села, повіту. Діти під час екскурсій робили замальовки пам’яток природи і старовини, збирали колекції, записували народні казки і пісні. М. Рудинський доклав багато зусиль щодо упорядкування та друкування посібників з краєзнавства: «Вивчай природу», «З минулого рідного краю», «Географія Полтавщини». У співпраці з широковідомим в Україні письменником, художником, етнографом і громадським діячем Г. Коваленком підготував збірку «Славетні предки», сторінки якої були прикрашені оригінальними українськими орнаментами. Незважаючи на труднощі йому вдалося налагодити місцеву видавничу діяльність, спрямовану перш за все на забезпечення шкіл українськими виданнями, читанками, збірками, залучивши кошти земства і кооперації (спонсорів). Під його керівництвом Педагогічне бюро випустило в світ понад 1 млн. примірників україномовної навчальної літератури.
Учений підготував концепцію створення у Полтаві вищої педагогічної школи — Українського університету, написав орієнтовні програми з викладання окремих університетських дисциплін, розробив погодинні навантаження викладачів. У 1918 році працював професором відкритого в Полтаві Українського університету.
В збірнику «Арґо»(1914) опублікував свої вірші, а в 1919 видав переклад «Перша частина "Пісні про Нібелюнґів"» (Полтава).
Праці
Понад 50 наукових праць, серед них:
- Наші завдання // Педагогічний журнал для вчителів початкових шкіл Полтавщини (Нова школа). — Полтава, 1917. — № 1. — С. 2— 10.
- В справі заснування у Полтаві факультету Педагогічного / М. Рудинський // Нова школа. — Полтава, 1918. — № 4. — С.1—20.
- «Дюнні станції неолітичної доби з побережжя Ворскла» (1920);
- «До питання про культури „мезолітичної доби“ на Вкраїні», («Антропологія», т. 1, 1928);
- «Матеріали до вивчення передісторії Поділля», «Антропологія», т. II (1929);
- «Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в укр. палеоліті», «Археологія», т. 1 (1947);
- Кам'яна могила. — К. : Вид-во АН УРСР, 1961. — 140 с.
- Рудинський М. Археологічні збірки Полтавського державного музею / Михайло Рудинський. — У Полтаві : б. в., 1928. — 36 с.
Вшанування пам'яті
- В Києві існує вулиця Родини Рудинських.
- З метою вшанування пам'яті земляка, палкого патріота України, музеєзнавця, археолога Михайла Рудинського в Охтирці відбулось відкриття меморіальної дошки на будинку, в якому жив Михайло Якович (пров. Спортивний, 6). По завершенню у Охтирському краєзнавчому музеї відбулися «Рудинські наукові читання» за участі науковців, учнівської та студентської молоді, місцевої громадськості .
Примітки
- Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. 2 : Г—Д. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Наукова думка, 2004. — C.241—242.
- Охтирська міська територіальна громада - Охтирська Міська Рада. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 січня 2022.
Джерела та література
- С.П. Юренко. Рудинський Михайло Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 349. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — .(т. 9).
- Михайло Якович Рудинський (1887 – 1958) : Біобібл. покаж. / І.Г. Шовкопляс (уклад.) ; Ін–т археол. НАН України ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; Центр охорони та досліджень пам’яток археол. упр. культ. Полтав. облдержадмін.— К.; Полтава : ВЦ «Археологія», 2001. – 31 с.
- Рудинская Е. Я., Рудинская М. Я. Археолог М. Я. Рудинский // Краевед. зап. / Ахтыр. краевед. музей.— 1962.— Вып. 3.— С. 82–89.
- Граб В. І., Супруненко О. Б. Доля Михайла Рудинського (1887–1958) // Археологія.— 1992.— № 4.— С. 91—100.
- Нестуля О. О. Невтомний дослідник пам'яток України [М. Я. Рудинський] // Репресоване краєзнавство.— К.: Рідний край, 1991.— С. 275—278.
- Гавриш Р.Л. М.Я. Рудинський – голова Педагогічного бюро Полтавського губернського земства / Гавриш Р.Л. // Археологічний літопис Лівобережної України. – 2002. – №2 /2003. – № 1. – С.196-198.
- Глизь І.П. Михайло Рудинський – археолог, пам’яткоохоронець, музейник і педагог / І.П. Глизь, О.Б.Супруненко // Археологічний літопис Лівобережної України. – 2002. – №2 /2003. – № 1. – С.7-11.
- Державний архів Полтавської області. – Ф.694. – Оп.1. – Спр.133. – Арк. 317.
- Покажчик літератури і підручників для шкіл // Педагогічний журнал для вчителів початкових шкіл Полтавщини (Нова школа). – Полтава, 1917. – №1. – С.128-130.
- Принь О. В. Листи Михайла та Євгенії Рудинських до академіка Сергія Єфремова як джерело до історії української археології та музейництва // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2017. – Вип. 21. – С. 132–147.
- Принь О. В., Пуголовок Ю. О. та ін. Документи і речі археолога М. Я. Рудинського у колекції Охтирського міського краєзнавчого музею: науковий каталог // Михайло Рудинський і Полтавський музей : зб. наук. пр. [відп. ред. Супруненко О. Б.]. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – С. 150–169.
- Рудинський М. Архитектурне обличчя Полтави / Михайло Рудинський ; рис. Федора Рожанковського. — Полтава : Накладом газ. ”Рідне слово”, 1919.
Посилання
- Рудинський Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1635. — 1000 екз.
- Інститут історії України
- М. Я. Рудинський. Архітектурне обличчя Полтави. Полтава, Метоп, 1992.
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Yakovich Rudinskij 02 14 zhovtnya 1887 18871014 Ohtirka Ohtirskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiya 23 chervnya 1958 Kiyiv URSR vidomij ukrayinskij arheolog pedagog ta muzejnij diyach Brat Yevgeniyi Yakivni Rudinskoyi 1885 1977 Rudinskij Mihajlo YakovichNarodivsya2 14 zhovtnya 1887 1887 10 14 Ohtirka Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 chervnya 1958 1958 06 23 70 rokiv Kiyiv URSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayinaRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistlikar arheolog pedagog muzeyeznavecAlma materHarkivskij universitetGaluzarheologiyaZakladHNU im V N Karazina Prirodnicho istorichnij muzej Poltavskogo gubernskogo zemstva Poltavskij hudozhnij muzej galereya mistectv imeni Mikoli YaroshenkaPosadad i dNaukovij stupindoktor istorichnih naukRoboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudinskij Nadgrobok Mihajla Rudinskogo na Bajkovomu kladovishi v KiyeviBiografiyaNarodivsya v Ohtirci nini misto Ohtirskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayini u rodini zemskogo likarya Navchavsya v Ohtirskij klasichnij gimnaziyi po zakinchenni yakoyi 1905 vstupiv do Imperatorskogo Zgodom perevivsya na istoriko filologichnij fakultet Harkivskogo Imperatorskogo universitetu yakij zakinchiv 1910 roku Po zakinchenni universitetu pracyuvav u serednih navchalnih zakladah Kiyeva Komercijna shkola im Haritonova ta Sankt Peterburga Petrograda 1910 1917 Vid 1917 roku u Poltavi zaviduvach Pedagogichnogo byuro Poltavskogo gubernskogo zemstva 1917 1920 odnochasno vid 1919 direktor Hudozhnogo muzeyu u 1920 1924 rokah spivrobitnik Centralnogo proletarskogo muzeyu Poltavshini U 1918 1924 rokah vid chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi uchenij sekretar Ukrayinske naukove tovaristvo doslidzhennya j ohoroni pam yatok starovini ta mistectva na Poltavshini Zakohanij v istoriyu Rudinskij shvidko zijshovsya z peredovoyu poltavskoyu inteligenciyeyu V Shepotyevim L Padalkoyu G Kovalenkom V Sherbakivskim yih zusillyami vlitku 1917 roku u Poltavi buv organizovanij gubernskij Komitet ohoroni pam yatok 15 19 lipnya 1923 roku bilya sela Machuhi pid Poltavoyu v chasi arheologichnih rozkopok urochishe Taraniv Yar profesor Poltavskogo institutu narodnoyi osviti Mihajlo Rudinskij znajshov dvi skifski mogili U 1924 1934 rokah pracyuvav u arheologichnih ustanovah VUAN u Kiyevi U 1934 zaareshtovanij i zaslanij spochatku do mista Kotlas a zgodom do Krasnoborska Arhangelskoyi oblasti RF de vin znahodivsya u vilnomu zaslanni tri roki Z 1939 do 1944 pracyuvav u Z 1944 znovu v Kiyevi starshij naukovij spivrobitnik vchenij sekretar zaviduvach viddilu arheologiyi pervisnogo suspilstva Institutu Arheologiyi AN URSR Rudinskij doslidzhuvav paleolitichni pam yatki na teritoriyi Ukrayini u Podnistrov yi Pushkari u Mizini a takozh neolitichni rannogo etapu Tripilskoyi kulturi i skifskogo chasu Pomer 23 chervnya 1958 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Posmertno reabilitovanij 22 chervnya 1989 roku prokuraturoyu m Kiyeva Pedagogichna diyalnistU chasi Ukrayinskoyi revolyuciyi Centralna Rada rozpochala masshtabne reformuvannya u sferi narodnoyi osviti Stara sistema upravlinnya shkoloyu reorganizovuvalasya vidkrivalisya ukrayinski navchalni zakladi aktualizuvalasya problema pidgotovki pedagogichnih kadriv ta drukuvannya ukrayinskih pidruchnikiv Na miscyah derzhavnu politiku u sferi narodnoyi osviti zdijsnyuvali organi miscevogo samovryaduvannya gubernski i povitovi zemstva a takozh specialno stvoreni strukturni pidrozdil pedagogichni byuro Voseni 1917 roku M Rudinskij visokoosvichenij pedagog i vchenij yakij dobre volodiv ukrayinskoyu movoyu buv obranij na posadu zaviduvacha Pedagogichnogo byuro Poltavskogo gubernskogo zemstva Do kola jogo obov yazkiv vhodilo analiz stanu narodnoyi osviti pidgotovka dopovidej zemskim zboram z pitan shkilnictva redaktorska robota Osobliva uvaga nadavalasya vidannyu Pedagogichnogo zhurnalu fahovogo chasopisu na dopomogu vchitelyam narodnih uchilish Poltavskoyi guberniyi Zapochatkuvav novu seriyu cogo zhurnalu pid nazvoyu Nova shkola buv jogo redaktorom vidavcem avtorom U statti Nashi zavdannya prisvyachenu konceptualnim pitannyam rozbudovu nacionalnoyi shkoli v Ukrayini vin okresliv programni diyi osvityan shodo stvorennya majbutnoyi ukrayinskoyi shkoli ne evolyuciya vzyatoyi za vzirec chuzhozemnoyi shkoli a cilkom nova nasha shkola shkola ridna shkola vitvorena z samih glibin narodnoyi kulturi narodnogo svitoglyadu shkola zv yazana z zhittyam cogo narodu Golovnim principom navchannya na jogo perekonannya mala buti materinska mova vazhlivoyu pidvalinoyu zdobuttya osviti spravzhnye znannya tobto naukove znannya pro Ukrayinu yiyi zemli prirodu literaturu istoriyu pobut zigrite lyubov yu do minulogo svoyeyi batkivshini i bazhannyam pracyuvati dlya svogo narodu Vin pidkreslyuvav neobhidnist vivchennya uchnyami ridnogo krayu yih zaluchennya do aktivnoyi uchasti v jogo zhitti i rozvitku Vin rozgornuv robotu z organizaciyi u shkolah krayeznavchih gurtkiv zadlya doslidzhen okolic shkoli sela povitu Diti pid chas ekskursij robili zamalovki pam yatok prirodi i starovini zbirali kolekciyi zapisuvali narodni kazki i pisni M Rudinskij doklav bagato zusil shodo uporyadkuvannya ta drukuvannya posibnikiv z krayeznavstva Vivchaj prirodu Z minulogo ridnogo krayu Geografiya Poltavshini U spivpraci z shirokovidomim v Ukrayini pismennikom hudozhnikom etnografom i gromadskim diyachem G Kovalenkom pidgotuvav zbirku Slavetni predki storinki yakoyi buli prikrasheni originalnimi ukrayinskimi ornamentami Nezvazhayuchi na trudnoshi jomu vdalosya nalagoditi miscevu vidavnichu diyalnist spryamovanu persh za vse na zabezpechennya shkil ukrayinskimi vidannyami chitankami zbirkami zaluchivshi koshti zemstva i kooperaciyi sponsoriv Pid jogo kerivnictvom Pedagogichne byuro vipustilo v svit ponad 1 mln primirnikiv ukrayinomovnoyi navchalnoyi literaturi Uchenij pidgotuvav koncepciyu stvorennya u Poltavi vishoyi pedagogichnoyi shkoli Ukrayinskogo universitetu napisav oriyentovni programi z vikladannya okremih universitetskih disciplin rozrobiv pogodinni navantazhennya vikladachiv U 1918 roci pracyuvav profesorom vidkritogo v Poltavi Ukrayinskogo universitetu V zbirniku Argo 1914 opublikuvav svoyi virshi a v 1919 vidav pereklad Persha chastina Pisni pro Nibelyungiv Poltava PraciPonad 50 naukovih prac sered nih Nashi zavdannya Pedagogichnij zhurnal dlya vchiteliv pochatkovih shkil Poltavshini Nova shkola Poltava 1917 1 S 2 10 V spravi zasnuvannya u Poltavi fakultetu Pedagogichnogo M Rudinskij Nova shkola Poltava 1918 4 S 1 20 Dyunni stanciyi neolitichnoyi dobi z poberezhzhya Vorskla 1920 Do pitannya pro kulturi mezolitichnoyi dobi na Vkrayini Antropologiya t 1 1928 Materiali do vivchennya peredistoriyi Podillya Antropologiya t II 1929 Pushkarivskij paleolitichnij postij i jogo misce v ukr paleoliti Arheologiya t 1 1947 Kam yana mogila K Vid vo AN URSR 1961 140 s Rudinskij M Arheologichni zbirki Poltavskogo derzhavnogo muzeyu Mihajlo Rudinskij U Poltavi b v 1928 36 s Vshanuvannya pam yatiV Kiyevi isnuye vulicya Rodini Rudinskih Z metoyu vshanuvannya pam yati zemlyaka palkogo patriota Ukrayini muzeyeznavcya arheologa Mihajla Rudinskogo v Ohtirci vidbulos vidkrittya memorialnoyi doshki na budinku v yakomu zhiv Mihajlo Yakovich prov Sportivnij 6 Po zavershennyu u Ohtirskomu krayeznavchomu muzeyi vidbulisya Rudinski naukovi chitannya za uchasti naukovciv uchnivskoyi ta studentskoyi molodi miscevoyi gromadskosti PrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t T 2 G D Redkol V A Smolij golova ta in K Naukova dumka 2004 C 241 242 Ohtirska miska teritorialna gromada Ohtirska Miska Rada www facebook com ukr Procitovano 21 sichnya 2022 Dzherela ta literaturaS P Yurenko Rudinskij Mihajlo Yakovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 349 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 t 9 Mihajlo Yakovich Rudinskij 1887 1958 Biobibl pokazh I G Shovkoplyas uklad In t arheol NAN Ukrayini Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK Centr ohoroni ta doslidzhen pam yatok arheol upr kult Poltav oblderzhadmin K Poltava VC Arheologiya 2001 31 s Rudinskaya E Ya Rudinskaya M Ya Arheolog M Ya Rudinskij Kraeved zap Ahtyr kraeved muzej 1962 Vyp 3 S 82 89 Grab V I Suprunenko O B Dolya Mihajla Rudinskogo 1887 1958 Arheologiya 1992 4 S 91 100 Nestulya O O Nevtomnij doslidnik pam yatok Ukrayini M Ya Rudinskij Represovane krayeznavstvo K Ridnij kraj 1991 S 275 278 Gavrish R L M Ya Rudinskij golova Pedagogichnogo byuro Poltavskogo gubernskogo zemstva Gavrish R L Arheologichnij litopis Livoberezhnoyi Ukrayini 2002 2 2003 1 S 196 198 Gliz I P Mihajlo Rudinskij arheolog pam yatkoohoronec muzejnik i pedagog I P Gliz O B Suprunenko Arheologichnij litopis Livoberezhnoyi Ukrayini 2002 2 2003 1 S 7 11 Derzhavnij arhiv Poltavskoyi oblasti F 694 Op 1 Spr 133 Ark 317 Pokazhchik literaturi i pidruchnikiv dlya shkil Pedagogichnij zhurnal dlya vchiteliv pochatkovih shkil Poltavshini Nova shkola Poltava 1917 1 S 128 130 Prin O V Listi Mihajla ta Yevgeniyi Rudinskih do akademika Sergiya Yefremova yak dzherelo do istoriyi ukrayinskoyi arheologiyi ta muzejnictva Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 2017 Vip 21 S 132 147 Prin O V Pugolovok Yu O ta in Dokumenti i rechi arheologa M Ya Rudinskogo u kolekciyi Ohtirskogo miskogo krayeznavchogo muzeyu naukovij katalog Mihajlo Rudinskij i Poltavskij muzej zb nauk pr vidp red Suprunenko O B Poltava Divosvit 2017 S 150 169 Rudinskij M Arhitekturne oblichchya Poltavi Mihajlo Rudinskij ris Fedora Rozhankovskogo Poltava Nakladom gaz Ridne slovo 1919 PosilannyaRudinskij Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1635 1000 ekz Institut istoriyi Ukrayini M Ya Rudinskij Arhitekturne oblichchya Poltavi Poltava Metop 1992 Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi