Миха́йло Петро́вич Ла́зарєв (рос. Михаил Петрович Лазарев; 3 (14) листопада 1788, Владимир — 11 (23) квітня 1851) — російський учений-мореплавець і військово-морський діяч.
Лазарєв Михайло Петрович | |
---|---|
рос. Михаил Лазарев | |
Народився | 3 (14) листопада 1788[1][2][…] Владимир, Російська імперія[4] |
Помер | 11 (23) квітня 1851[1][2][…](62 роки) Відень, Австрійська імперія[4] |
Поховання | Володимирський собор |
Країна | Російська імперія |
Місце проживання | Будинок адмірала Лазарєва |
Діяльність | мандрівник-дослідник, військовослужбовець |
Alma mater | Морський кадетський корпус |
Знання мов | російська |
Учасник | Російсько-шведська війна, Французько-російська війна 1812 і Наваринська битва (1827) |
Військове звання | віцеадмірал[d][5], адмірал[d][6] і контр-адмірал[d] |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Лазарєв Петро Михайлович і d |
Нагороди | |
|
Народився в м. Владимирі (Російська імперія). Зробив внесок у розвиток військово-морського мистецтва, зміцнення Чорноморського флоту Російської імперії, й перетворення його на один із найкращих вітрильних флотів світу. Заснував особливу, лазарєвську, школу навчання офіцерів і матросів, що допомогла виховати видатних флотоводців П. С. Нахімова і В. О. Корнилова, В. І. Істоміна — героїв оборони Севастополя, О. І. Бутакова. Лазарєв здійснив три навколосвітні плавання. Видатною була його участь у дослідженні Південного океану та у співвідкритті шостої частини світу — Антарктиди.
Дитинство та юність
Михайла віддали до Морського кадетського корпусу після смерті батька у 1800 р., де його здібності, зацікавленість військово-морською справою одразу привернули увагу командування корпусу. Становлення М. Лазарєва як особистості, набуття ним професійних знань у галузі фізики, загальної історії, морської майстерності й судноводіння відбувалося під опікою досвідченого моряка, видатного педагога і вченого П. Я. Гамалії.
У травні 1803 р. за рекомендацією командора П. Я. Гамалії Михайла Лазарєва було направлено гардемарином для навчання «еволюції, практики та астрономічним спостереженням» на корабель «Ярослав» (Кронштадт), а восени того ж року — за підтримки Х.Лівена ([en]), до Великої Британії, для ознайомлення зі станом військово-морської справи на іноземних флотах, і, в першу чергу, на флоті Її Величності.
Повернувся він до Росії у травні 1808 р. і протягом 1808–1813 рр. служив на різних кораблях Балтійського флоту, незмінно отримуючи високі атестації. У 1812 р., під час загрози французького поневолення, М. Лазарєв брав участь у висадженні десанту біля Данцигу, що мав перегородити шлях французьким кораблям до Ризької затоки та полегшити становище м. Риги.
Перше навколосвітнє плавання
1813-го М. Лазарєв став капітаном судна «Суворов», яке мало доставити вантаж із Кронштадта у містечко Сітка (Sitka) на острові Баранова, на Алясці. Під час річного плавання «Суворова» через Північне море, Атлантичний і Тихий океани, М. Лазарєв і його команда відкрили у Тихому океані низку незаселених коралових островів, які капітан назвав .
Друге навколосвітнє плавання, дослідження Антарктиди
1819 року з ініціативи морського міністра Російської імперії де Траверсе почалося спорядження експедиції в південнополярні моря. Експедиція складалася з двох невеликих військових кораблів — 28-гарматного шлюпу «Востокъ» під командуванням капітана 2-го рангу Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена та 20-гарматного шлюпу «Мирный» під командуванням лейтенанта Михайла Лазарєва. Очолив експедицією Ф. фон Беллінсгаузен. Заступником капітана Беллінсгаузена на шлюпі «Востокъ» був полтавський дворянин (?) Іван Завадовський. У кіноповісті «Антарктида» кінодраматург Олександр Довженко додав сцени певного змагання між М.Лазарєвим і І.Завадовським.
Експедиція вирушила з Кронштадта 4 (16) липня 1820 року і прибула в Ріо-де-Жанейро 2 листопада. Звідти вітрильники взяли курс на південь. У звіті про експедицію (1831) Беллінсгаузен свідчив, що користувався картами, укладеними Джеймсом Куком. Обійшовши острови Південна Георгія, відкриті Куком, експедиція рушила на захід. Намагаючись сягнути широт, південніших, ніж ті, у яких вже ходила експедиція Кука, шлюпи «Востокъ» та «Мирный» обстежили акваторію, наскільки дозволяли льоди.
У березні 1820 року «Востокъ» та «Мирный» вирушили на північ, до Австралії, просторами Індійського та Південного океанів. З Австралії вони помандрували в незвідані частини Тихого океану, де відкрили низку островів та атолів, і повернулися в Порт-Джексон (Сідней).
З настанням сприятливішої погоди, у листопаді 1820 року, Беллінсгаузен знов повів експедицію у високі південні широти. У січні 1821 року було відкрито, зокрема, острів Петра І та берег (острів) Олександра І. У березні експедиція взяла курс на Ріо-де-Жанейро, а звідти — на Європу, і 24 липня (5 серпня) 1821 року повернулася у Кронштадт.
Таким чином, експедиція флоту Російської імперії за два походи обійшла фактично весь Антарктичний континент.
Перша південно-полярна експедиція флоту Російської імперії тривала 751 день. Зі складу екіпажів обох шлюпів (190 осіб), троє (за деякими даними четверо) померли.
Під час експедиції було відкрито 29 островів в субантарктиці та Океанії, встановлено їхні координати, додано опис. Втім, пізніше з'ясуалося. що деякі острови були відкриті повторно.
За участь в антарктичній експедиції М. Лазарєв був підвищений в званні до капітана 2-го рангу, минаючи чин капітан-лейтенанта.
Фабіан Готтліб фон Беллінсгаузен та Михайло Лазарєв, а також екіпажі обох шлюпів, є одними із першовідкривачів Антарктиди. Згідно з радянською історіографією, вони, ніби, першими побачили континент 28 (н.с.) січня 1820 року. Хоча, саме у той день, згідно із офіційним звітом експедиції, таких відкриттів вони не робили, а погода була несприятливою. Сучасні дослідження, а головне дані експедицій британських мореплавців Едварда Брансфілда та Вільяма Сміта, оприлюднені ще у 1819—1821, а потім у 1949—2014, спростовують твердження радянських істориків. Едвард Брансфілд та Вільям Сміт, інші члени команди бригу «Вільямс», 29-30 січня 1820 року досягли півострова Трійці, частини земель (майбутньої) Антарктиди. Більше того, вони висаджувались на береги двох островів (Левінгстон і Пінгвінів). Лазарєв і Беллінсгаузен на береги Антарктиди не висаджувались.
28 січня (16 с.с.) 1820 року шлюп «Востокъ» під командуванням Беллінсгаузена досягнув 69°25' південної широти та 2°10' західної довготи. Як зафіксував у цей день капітан Беллінсгаузен у своєму звіті про експедицію: «…встрѣтили льды; которые представились намъ сквозь шедшій тогда снѣгъ, въ видѣ бѣлыхъ облаковъ». Відповідно до вказаних у звіті координат, якщо їх нанести на сучасну цифрову карту, шлюпи «Востокъ» та «Мирный» у той день перебували досить далеко від суші, (майбутнього) материка. У рапорті від 21 квітня 1820 року до Морського міністра Російської імперії, пана де Траверсе, Беллінсгаузен написав: «… признаковъ большой южной земли нигдѣ имъ не встрѣчено, хотя плаваніе его происходило по большей части за полярнымъ кругомъ, если же таковая земля и существуетъ, то должна быть во льдахъ, покрыта ими и опознать оной нѣтъ возможности».
У звіті з експедиції Беллінсгаузена, виданому 1831 року, відсутні згадки, про те що учасники експедиції відкрили материкові землі, але вже у другому виданні звіту 1949 року Антарктида згадується у передмові до звіту декілька десятків разів. У прижиттєвій біограмі М.Лазарєва, так само, як і Ф.Беллінсгаузена, не було сказано нічого про відкриття континенту, а лише згадка про відкриття 29 островів і досягнення 70° п.ш.. На думку дослідника Василя Придатко-Доліна, у 1940-х роках, вступивши у суперництво із Заходом за право освоєння Антарктиди, влада СРСР подекуди свідомо маніпулювала датами за підтримки радянських істориків.
Третє навколосвітнє плавання
1822 р. Михайло Петрович як командир фрегата вийшов у третє навколосвітнє плавання — на , до берегів російських володінь у Північній Америці.
Наваринська битва
У лютому 1826 р. М. Лазарєв став командиром 74-гарматного лінейного корабля — флагмана російського флоту, найкращого на той час корабля Російської імперії. 8 серпня 1827 р. він взяв участь у Наваринській битві на боці Грецької республіки, в якій османський флот було цілком розгромлено. «Азов» одержав перемогу в бою з п'ятьма турецькими кораблями (в тому числі з 80-гарматним флагманом «Мухарем-бей»). За цей подвиг лінійний корабель «Азов» першим серед російських кораблів був удостоєний кормового Георгіївського прапора. М. Лазарєву було присвоєно звання контр-адмірала.
Керівна діяльність
У лютому 1832 року М. Лазарєва призначили начальником штабу Чорноморського флоту і відтоді його подальше життя та діяльність незмінно були пов'язані з Кримом, Кавказом, Чорним морем. За складних умов крейсерської служби зростала майстерність моряків Чорноморського флоту, набувався досвід боротьби з контрабандистами та морською стихією. Все це виявилося під час походу ескадри Чорноморського флоту до берегів Константинополя для його захисту від навали єгипетських військ. Помітну роль відіграв М. Лазарєв і під час підписання між Російською імперією й Османською імперією. Йому довелося не тільки командувати Чорноморським флотом за часів украй напружених політичних обставин, а й безпосередньо брати участь майже в усіх дипломатичних переговорах.
У квітні 1833 року М. Лазарєва призначили віце-адміралом, а в грудні того самого року затвердили головним командиром Чорноморського флоту й усіх портів на Чорному морі та військовим губернатором міст Миколаєва і Севастополя. Відтоді розгорнулася його діяльність у поліпшенні корабельного складу й озброєння кораблів, організації та будівництві баз на Чорному морі, укріпленні й благоустрої Севастополя як головної військово-морської бази. Здійснювалося будівництво доків, майстерень, берегових укріплень, Севастопольського адміралтейства та його батарей, складів, казарм і бібліотеки. М. Лазарєв також розробив план перебудови Миколаївського адміралтейства, де було збудовано нові елінги, ливарний та канатний заводи, артилерійська, шлюпкова й щоглова майстерні, казарма в селі Спаському під Миколаєвом — новий будинок адміралтейства. Зусиллями М. Лазарєва, Чорноморський флот було створено майже заново. В Миколаєві, Севастополі, Херсоні було побудовано 17 лінійних кораблів, 9 фрегатів, 6 парових фрегатів, 7 корветів, 11 бригів, 11 шхун, 8 тендерів, 2 яхти, 28 пароплавів, 33 транспорти, 6 лоцманських суден, 25 канонерських човнів. Ці кораблі були стійкі, верткі, швидкохідні з потужним озброєнням, що стало в пригоді під час Кримської війни 1853—1856 років, коли чорноморські моряки перемогли османів у Синопській битві і в одинадцятимісячній обороні Севастополя.
Останні роки
1848 р. М. Лазарєв став адміралом. Великий патріот своєї країни, який пишався її героїчним минулим, він виховував у моряків Чорноморського флоту почуття патріотизму й вірності військовому обов'язку, вимагав від офіцерів поваги до матросів. Вміння вивчати людей, вирізняти найздібніших, допомагати їм у вдосконаленні своїх знань давало М. Лазарєву можливість згуртовувати навколо себе найкращих флотських офіцерів, ставити їх на керівні посади. Він допоміг розвинутися на повну силу талантам Нахімова, Корнилова, Бутакова, , Істоміна, Завалишина та ін. Він не мирився з рутиною та відсталістю, вважав, що підвищення боєздатності флоту неодмінно пов'язане з піднесенням загального культурного рівня та військово-морської освіти офіцерів. За його командування, вперше на кожному кораблі було створено бібліотеки для офіцерів і моряків.
Михайло Петрович Лазарєв помер 11 квітня 1851 р. Його ім'ям названо бухту і порт в Японському морі, острів в Аральському морі, шельфовий льодовик, полярну станцію та гори в Антарктиді, острів у морі Дейвіса, атол у групі островів Росіян (Тихий океан), миси в Амурському лимані та на півночі о. Унімак.
Попередник: | Військові губернатори Миколаєва 1833—1851 | Наступник: |
Грейг Олексій Самуїлович 1833 | 1851 |
Див. також
- 3660 Лазарєв — астероїд, названий на честь мореплавця.
- Адмірал Лазарев — фрегат Балтійського флоту Російської імперії.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Лазарев Михаил Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Australian Dictionary of Biography — MUP, 1966. — — ISSN 1833-7538
- http://the100.ru/en/admirals/mikhail-petrovich-lazar.html
- Лазарев, Михаил Петрович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 37–40.
- «Адмірал Михайло Лазарєв» Обір Піб. 12 липня 2006[недоступне посилання з липня 2019]
- Олена, Зварич (18 липня 2019). . UAC (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- . uac.gov.ua. 18.07.2019. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 10.12.2019.
- Ф. Ф. Беллинсгаузен. Двукратные изыскания в Южном Ледовитом океане и плавание вокруг света в продолжение 1819, 20 и 21 годов, совершенные на шлюпах «Востоке» и «Мирном» под начальством капитана БЕЛЛИНСГАУЗЕНА, командира шлюпа «Восток». Шлюпом «Мирным» начальствовал лейтенант ЛАЗАРЕВ (PDF). Государственное издательство географическойлитературы. Москва. 1949. Процитовано 10.12.2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Василь Придатко-Долін (15.02.2019). . expedicia.org. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 10.12.2019.
- . expedicia.org. 14.01.2020. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 21.01.2020.
Джерела
- П. Г. Усенко. Лазарєв Михайло Петрович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 33. — .
- Василь Придатко-Долін (07.08.2019). . expedicia.org. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 22.01.2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lazarev Miha jlo Petro vich La zaryev ros Mihail Petrovich Lazarev 3 14 listopada 1788 17881114 Vladimir 11 23 kvitnya 1851 rosijskij uchenij moreplavec i vijskovo morskij diyach Lazaryev Mihajlo Petrovichros Mihail LazarevNarodivsya3 14 listopada 1788 1 2 Vladimir Rosijska imperiya 4 Pomer11 23 kvitnya 1851 1 2 62 roki Viden Avstrijska imperiya 4 PohovannyaVolodimirskij soborKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaBudinok admirala LazaryevaDiyalnistmandrivnik doslidnik vijskovosluzhbovecAlma materMorskij kadetskij korpusZnannya movrosijskaUchasnikRosijsko shvedska vijna Francuzko rosijska vijna 1812 i Navarinska bitva 1827 Vijskove zvannyaviceadmiral d 5 admiral d 6 i kontr admiral d BatkodBrati sestridU shlyubi zdDitiLazaryev Petro Mihajlovich i dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Narodivsya v m Vladimiri Rosijska imperiya Zrobiv vnesok u rozvitok vijskovo morskogo mistectva zmicnennya Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi j peretvorennya jogo na odin iz najkrashih vitrilnih flotiv svitu Zasnuvav osoblivu lazaryevsku shkolu navchannya oficeriv i matrosiv sho dopomogla vihovati vidatnih flotovodciv P S Nahimova i V O Kornilova V I Istomina geroyiv oboroni Sevastopolya O I Butakova Lazaryev zdijsniv tri navkolosvitni plavannya Vidatnoyu bula jogo uchast u doslidzhenni Pivdennogo okeanu ta u spivvidkritti shostoyi chastini svitu Antarktidi Ditinstvo ta yunistMihajla viddali do Morskogo kadetskogo korpusu pislya smerti batka u 1800 r de jogo zdibnosti zacikavlenist vijskovo morskoyu spravoyu odrazu privernuli uvagu komanduvannya korpusu Stanovlennya M Lazaryeva yak osobistosti nabuttya nim profesijnih znan u galuzi fiziki zagalnoyi istoriyi morskoyi majsternosti j sudnovodinnya vidbuvalosya pid opikoyu dosvidchenogo moryaka vidatnogo pedagoga i vchenogo P Ya Gamaliyi U travni 1803 r za rekomendaciyeyu komandora P Ya Gamaliyi Mihajla Lazaryeva bulo napravleno gardemarinom dlya navchannya evolyuciyi praktiki ta astronomichnim sposterezhennyam na korabel Yaroslav Kronshtadt a voseni togo zh roku za pidtrimki H Livena en do Velikoyi Britaniyi dlya oznajomlennya zi stanom vijskovo morskoyi spravi na inozemnih flotah i v pershu chergu na floti Yiyi Velichnosti Povernuvsya vin do Rosiyi u travni 1808 r i protyagom 1808 1813 rr sluzhiv na riznih korablyah Baltijskogo flotu nezminno otrimuyuchi visoki atestaciyi U 1812 r pid chas zagrozi francuzkogo ponevolennya M Lazaryev brav uchast u visadzhenni desantu bilya Dancigu sho mav peregoroditi shlyah francuzkim korablyam do Rizkoyi zatoki ta polegshiti stanovishe m Rigi Pershe navkolosvitnye plavannya1813 go M Lazaryev stav kapitanom sudna Suvorov yake malo dostaviti vantazh iz Kronshtadta u mistechko Sitka Sitka na ostrovi Baranova na Alyasci Pid chas richnogo plavannya Suvorova cherez Pivnichne more Atlantichnij i Tihij okeani M Lazaryev i jogo komanda vidkrili u Tihomu okeani nizku nezaselenih koralovih ostroviv yaki kapitan nazvav Druge navkolosvitnye plavannya doslidzhennya Antarktidi1819 roku z iniciativi morskogo ministra Rosijskoyi imperiyi de Traverse pochalosya sporyadzhennya ekspediciyi v pivdennopolyarni morya Ekspediciya skladalasya z dvoh nevelikih vijskovih korabliv 28 garmatnogo shlyupu Vostok pid komanduvannyam kapitana 2 go rangu Fabiana Gottliba fon Bellinsgauzena ta 20 garmatnogo shlyupu Mirnyj pid komanduvannyam lejtenanta Mihajla Lazaryeva Ocholiv ekspediciyeyu F fon Bellinsgauzen Zastupnikom kapitana Bellinsgauzena na shlyupi Vostok buv poltavskij dvoryanin Ivan Zavadovskij U kinopovisti Antarktida kinodramaturg Oleksandr Dovzhenko dodav sceni pevnogo zmagannya mizh M Lazaryevim i I Zavadovskim Marshrut pershoyi rosijskoyi antarktichnoyi ekspediciyi Bellinsgauzena ta Lazaryeva v 1819 1821 rokah zelenim kolorom poznacheni nazvi sho buli dani pid chas ekspediciyi F Bellinsgauzena i M Lazaryeva Ekspediciya virushila z Kronshtadta 4 16 lipnya 1820 roku i pribula v Rio de Zhanejro 2 listopada Zvidti vitrilniki vzyali kurs na pivden U zviti pro ekspediciyu 1831 Bellinsgauzen svidchiv sho koristuvavsya kartami ukladenimi Dzhejmsom Kukom Obijshovshi ostrovi Pivdenna Georgiya vidkriti Kukom ekspediciya rushila na zahid Namagayuchis syagnuti shirot pivdennishih nizh ti u yakih vzhe hodila ekspediciya Kuka shlyupi Vostok ta Mirnyj obstezhili akvatoriyu naskilki dozvolyali lodi U berezni 1820 roku Vostok ta Mirnyj virushili na pivnich do Avstraliyi prostorami Indijskogo ta Pivdennogo okeaniv Z Avstraliyi voni pomandruvali v nezvidani chastini Tihogo okeanu de vidkrili nizku ostroviv ta atoliv i povernulisya v Port Dzhekson Sidnej Z nastannyam spriyatlivishoyi pogodi u listopadi 1820 roku Bellinsgauzen znov poviv ekspediciyu u visoki pivdenni shiroti U sichni 1821 roku bulo vidkrito zokrema ostriv Petra I ta bereg ostriv Oleksandra I U berezni ekspediciya vzyala kurs na Rio de Zhanejro a zvidti na Yevropu i 24 lipnya 5 serpnya 1821 roku povernulasya u Kronshtadt Takim chinom ekspediciya flotu Rosijskoyi imperiyi za dva pohodi obijshla faktichno ves Antarktichnij kontinent Persha pivdenno polyarna ekspediciya flotu Rosijskoyi imperiyi trivala 751 den Zi skladu ekipazhiv oboh shlyupiv 190 osib troye za deyakimi danimi chetvero pomerli Pid chas ekspediciyi bulo vidkrito 29 ostroviv v subantarktici ta Okeaniyi vstanovleno yihni koordinati dodano opis Vtim piznishe z yasualosya sho deyaki ostrovi buli vidkriti povtorno Za uchast v antarktichnij ekspediciyi M Lazaryev buv pidvishenij v zvanni do kapitana 2 go rangu minayuchi chin kapitan lejtenanta Fabian Gottlib fon Bellinsgauzen ta Mihajlo Lazaryev a takozh ekipazhi oboh shlyupiv ye odnimi iz pershovidkrivachiv Antarktidi Zgidno z radyanskoyu istoriografiyeyu voni nibi pershimi pobachili kontinent 28 n s sichnya 1820 roku Hocha same u toj den zgidno iz oficijnim zvitom ekspediciyi takih vidkrittiv voni ne robili a pogoda bula nespriyatlivoyu Suchasni doslidzhennya a golovne dani ekspedicij britanskih moreplavciv Edvarda Bransfilda ta Vilyama Smita oprilyudneni she u 1819 1821 a potim u 1949 2014 sprostovuyut tverdzhennya radyanskih istorikiv Edvard Bransfild ta Vilyam Smit inshi chleni komandi brigu Vilyams 29 30 sichnya 1820 roku dosyagli pivostrova Trijci chastini zemel majbutnoyi Antarktidi Bilshe togo voni visadzhuvalis na beregi dvoh ostroviv Levingston i Pingviniv Lazaryev i Bellinsgauzen na beregi Antarktidi ne visadzhuvalis 28 sichnya 16 s s 1820 roku shlyup Vostok pid komanduvannyam Bellinsgauzena dosyagnuv 69 25 pivdennoyi shiroti ta 2 10 zahidnoyi dovgoti Yak zafiksuvav u cej den kapitan Bellinsgauzen u svoyemu zviti pro ekspediciyu vstrѣtili ldy kotorye predstavilis nam skvoz shedshij togda snѣg v vidѣ bѣlyh oblakov Vidpovidno do vkazanih u zviti koordinat yaksho yih nanesti na suchasnu cifrovu kartu shlyupi Vostok ta Mirnyj u toj den perebuvali dosit daleko vid sushi majbutnogo materika U raporti vid 21 kvitnya 1820 roku do Morskogo ministra Rosijskoyi imperiyi pana de Traverse Bellinsgauzen napisav priznakov bolshoj yuzhnoj zemli nigdѣ im ne vstrѣcheno hotya plavanie ego proishodilo po bolshej chasti za polyarnym krugom esli zhe takovaya zemlya i sushestvuet to dolzhna byt vo ldah pokryta imi i opoznat onoj nѣt vozmozhnosti U zviti z ekspediciyi Bellinsgauzena vidanomu 1831 roku vidsutni zgadki pro te sho uchasniki ekspediciyi vidkrili materikovi zemli ale vzhe u drugomu vidanni zvitu 1949 roku Antarktida zgaduyetsya u peredmovi do zvitu dekilka desyatkiv raziv U prizhittyevij biogrami M Lazaryeva tak samo yak i F Bellinsgauzena ne bulo skazano nichogo pro vidkrittya kontinentu a lishe zgadka pro vidkrittya 29 ostroviv i dosyagnennya 70 p sh Na dumku doslidnika Vasilya Pridatko Dolina u 1940 h rokah vstupivshi u supernictvo iz Zahodom za pravo osvoyennya Antarktidi vlada SRSR podekudi svidomo manipulyuvala datami za pidtrimki radyanskih istorikiv Tretye navkolosvitnye plavannyaFregat Krejser ta shlyup Ladoga bilya beregiv Ameriki 1823 rik Hudozhnik V O Prohorov 1822 r Mihajlo Petrovich yak komandir fregata vijshov u tretye navkolosvitnye plavannya na do beregiv rosijskih volodin u Pivnichnij Americi Navarinska bitva74 garmatnij linijnij korabel Azov z kormovim Georgiyevskim praporom U lyutomu 1826 r M Lazaryev stav komandirom 74 garmatnogo linejnogo korablya flagmana rosijskogo flotu najkrashogo na toj chas korablya Rosijskoyi imperiyi 8 serpnya 1827 r vin vzyav uchast u Navarinskij bitvi na boci Greckoyi respubliki v yakij osmanskij flot bulo cilkom rozgromleno Azov oderzhav peremogu v boyu z p yatma tureckimi korablyami v tomu chisli z 80 garmatnim flagmanom Muharem bej Za cej podvig linijnij korabel Azov pershim sered rosijskih korabliv buv udostoyenij kormovogo Georgiyivskogo prapora M Lazaryevu bulo prisvoyeno zvannya kontr admirala Kerivna diyalnistU lyutomu 1832 roku M Lazaryeva priznachili nachalnikom shtabu Chornomorskogo flotu i vidtodi jogo podalshe zhittya ta diyalnist nezminno buli pov yazani z Krimom Kavkazom Chornim morem Za skladnih umov krejserskoyi sluzhbi zrostala majsternist moryakiv Chornomorskogo flotu nabuvavsya dosvid borotbi z kontrabandistami ta morskoyu stihiyeyu Vse ce viyavilosya pid chas pohodu eskadri Chornomorskogo flotu do beregiv Konstantinopolya dlya jogo zahistu vid navali yegipetskih vijsk Pomitnu rol vidigrav M Lazaryev i pid chas pidpisannya mizh Rosijskoyu imperiyeyu j Osmanskoyu imperiyeyu Jomu dovelosya ne tilki komanduvati Chornomorskim flotom za chasiv ukraj napruzhenih politichnih obstavin a j bezposeredno brati uchast majzhe v usih diplomatichnih peregovorah U kvitni 1833 roku M Lazaryeva priznachili vice admiralom a v grudni togo samogo roku zatverdili golovnim komandirom Chornomorskogo flotu j usih portiv na Chornomu mori ta vijskovim gubernatorom mist Mikolayeva i Sevastopolya Vidtodi rozgornulasya jogo diyalnist u polipshenni korabelnogo skladu j ozbroyennya korabliv organizaciyi ta budivnictvi baz na Chornomu mori ukriplenni j blagoustroyi Sevastopolya yak golovnoyi vijskovo morskoyi bazi Zdijsnyuvalosya budivnictvo dokiv majsteren beregovih ukriplen Sevastopolskogo admiraltejstva ta jogo batarej skladiv kazarm i biblioteki M Lazaryev takozh rozrobiv plan perebudovi Mikolayivskogo admiraltejstva de bulo zbudovano novi elingi livarnij ta kanatnij zavodi artilerijska shlyupkova j shoglova majsterni kazarma v seli Spaskomu pid Mikolayevom novij budinok admiraltejstva Zusillyami M Lazaryeva Chornomorskij flot bulo stvoreno majzhe zanovo V Mikolayevi Sevastopoli Hersoni bulo pobudovano 17 linijnih korabliv 9 fregativ 6 parovih fregativ 7 korvetiv 11 brigiv 11 shhun 8 tenderiv 2 yahti 28 paroplaviv 33 transporti 6 locmanskih suden 25 kanonerskih chovniv Ci korabli buli stijki vertki shvidkohidni z potuzhnim ozbroyennyam sho stalo v prigodi pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv koli chornomorski moryaki peremogli osmaniv u Sinopskij bitvi i v odinadcyatimisyachnij oboroni Sevastopolya Ostanni rokiPogruddya pered Muzeyem istoriyi sudnobuduvannya ta flotu Mikolayiv 1848 r M Lazaryev stav admiralom Velikij patriot svoyeyi krayini yakij pishavsya yiyi geroyichnim minulim vin vihovuvav u moryakiv Chornomorskogo flotu pochuttya patriotizmu j virnosti vijskovomu obov yazku vimagav vid oficeriv povagi do matrosiv Vminnya vivchati lyudej viriznyati najzdibnishih dopomagati yim u vdoskonalenni svoyih znan davalo M Lazaryevu mozhlivist zgurtovuvati navkolo sebe najkrashih flotskih oficeriv staviti yih na kerivni posadi Vin dopomig rozvinutisya na povnu silu talantam Nahimova Kornilova Butakova Istomina Zavalishina ta in Vin ne mirivsya z rutinoyu ta vidstalistyu vvazhav sho pidvishennya boyezdatnosti flotu neodminno pov yazane z pidnesennyam zagalnogo kulturnogo rivnya ta vijskovo morskoyi osviti oficeriv Za jogo komanduvannya vpershe na kozhnomu korabli bulo stvoreno biblioteki dlya oficeriv i moryakiv Mihajlo Petrovich Lazaryev pomer 11 kvitnya 1851 r Jogo im yam nazvano buhtu i port v Yaponskomu mori ostriv v Aralskomu mori shelfovij lodovik polyarnu stanciyu ta gori v Antarktidi ostriv u mori Dejvisa atol u grupi ostroviv Rosiyan Tihij okean misi v Amurskomu limani ta na pivnochi o Unimak Poperednik Vijskovi gubernatori Mikolayeva 1833 1851 Nastupnik Grejg Oleksij Samuyilovich 1833 1851Div takozh3660 Lazaryev asteroyid nazvanij na chest moreplavcya Admiral Lazarev fregat Baltijskogo flotu Rosijskoyi imperiyi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Lazarev Mihail Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Australian Dictionary of Biography MUP 1966 ISBN 0 522 84236 4 ISSN 1833 7538 d Track Q6811908d Track Q672680 http the100 ru en admirals mikhail petrovich lazar html Lazarev Mihail Petrovich Russkij biograficheskij slovar pod red N D Chechulin M G Kurdyumov SPb 1914 T 10 S 37 40 d Track Q16668993d Track Q1960551d Track Q25866831d Track Q656d Track Q4515376d Track Q21175481 Admiral Mihajlo Lazaryev Obir Pib 12 lipnya 2006 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Olena Zvarich 18 lipnya 2019 UAC ukr Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 28 sichnya 2020 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 21 sichnya 2020 uac gov ua 18 07 2019 Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 10 12 2019 F F Bellinsgauzen Dvukratnye izyskaniya v Yuzhnom Ledovitom okeane i plavanie vokrug sveta v prodolzhenie 1819 20 i 21 godov sovershennye na shlyupah Vostoke i Mirnom pod nachalstvom kapitana BELLINSGAUZENA komandira shlyupa Vostok Shlyupom Mirnym nachalstvoval lejtenant LAZAREV PDF Gosudarstvennoe izdatelstvo geograficheskojliteratury Moskva 1949 Procitovano 10 12 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vasil Pridatko Dolin 15 02 2019 expedicia org Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 10 12 2019 expedicia org 14 01 2020 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 21 01 2020 DzherelaP G Usenko Lazaryev Mihajlo Petrovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 33 ISBN 978 966 00 1028 1 Vasil Pridatko Dolin 07 08 2019 expedicia org Arhiv originalu za 13 serpnya 2019 Procitovano 22 01 2020