Навари́нська би́тва 1827 — морська битва, що відбулась 8 (20 жовтня) 1827 у Наваринській бухті (на південно-західному узбережжі півострова Пелопоннес) між османсько-єгипетським флотом і з'єднаним флотом Російської імперії, Великої Британії та Королівства Франція під час Грецької національно-визвольної революції 1821–1829 років.
Наваринська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Грецька революція | |||||||
Наваринська морська битва (1827) | |||||||
Координати: 36°56′09″ пн. ш. 21°41′16″ сх. д. / 36.935833333360776010° пн. ш. 21.68777777780577765° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Грецька республіка, Велика Британія, Королівство Франція, Російська імперія | Османська імперія Єгипетський еялет | ||||||
Командувачі | |||||||
Гейден Логин Петрович | Ібрагім-паша | ||||||
Військові сили | |||||||
10 лінійних кораблів, 10 фрегатів, 4 брига, 2 корвети, 1 тендер | 3 лінійних кораблі, 17 фрегатів, 30 корветів, 28 бригів, 5 шхун, 5 або 6 брандерів | ||||||
Втрати | |||||||
181 вбитих, 480 поранених Всього: 661 | 4109 убитих чи поранених |
Передумови
У липні 1821 року в Греції розпочалось антитурецьке повстання, яке за три місяці охопило значну частину континентальної країни, острови Кріт та Кіпр і переросло в одинадцятирічну війну за незалежність Греції. 22 січня 1822 року національні збори, що зібрались у містечку на узбережжі Саронічної затоки, проголосили створення Грецької республіки зі столицею у Коринфі. Проте ні згуртувати розрізнені сили повсталих, ні домогтись міжнародного визнання її Тимчасовому уряду не вдалось, й розбіжності між лідерами повстання у 1823-25-х роках привели до двох громадянських воєн.
Османська імперія, спираючись на допомогу паші Єгипту Мухаммеда-Алі, придушила повстання спочатку у Кандії, а 8 травня 1825 року після тривалої облоги взяла фортецю-порт Наварин (нині Пілос у Греції) на узбережжі однойменної бухти в Іонічному морі. 1 червня 16-тисячні єгипетські війська розбили греків біля розташованого поблизу містечка Гаргальяні, що відкрило їм шлях у центр Пелопоннесу, практично повністю зайнятого до весни 1826 року. У Центральній Греції у цей час проти 5-тисячної армії грецьких повстанців успішно діяли уп'ятеро більші османські війська, які у серпні взяли в облогу Афіни.
Жорстокість розправ над повстанцями викликала неабиякий резонанс у Європі, звідки до Греції рушили тисячі добровольців. Уряди ведучих держав відреагували конференцією у Лондоні, де в липні 1826 року Велика Британія, Російська Імперія і Франція уклали угоду про сприяння негайному припиненню війни. Проте зусилля їх посланців виявились марними, і після падіння на початку червня 1827 року Афін вони уклали конвенцію про спільні дії, щоб змусити Туреччину до негайного перемир'я і надання Греції автономії під османським сюзеренітетом. Секретна частина Лондонської конвенції передбачала, що у випадку відхилення її вимог, до столиці Грецької республіки у Нафпліоні, одного з небагатьох міст Пелопонессу, яке все ще було в руках повсталих, союзні держави направлять консулів, тим самим надавши грецькому уряду фактичне дипломатичне визнання, а їх військовим флотам буде віддано наказ «вжити всіх заходів, які вимагатимуть обставини».
Перебіг битви
Союзні ескадри були направлені для тиску на Османську імперію, яка відмовилася виконати вимоги Лондонської конвенції 1827 про надання Греції автономії. Командувачі ескадри британська віце-адмірал Е. Кодрінгтон, російський контр-адмірал Л. М. Гейден і французький контр-адмірал А. Г. де Ріньї ухвалили рішення увійти у Наваринську бухту, де перебував османсько-єгипетський флот під командуванням Ібрагіма-паші (3 лінійних кораблі, 23 фрегати та близько 40 корветів і бригів, що мали до 2 220 гармат).
Вхід у бухту захищали берегові батареї (165 гармат і 6 брандерів). 8 (20 жовтня) британські (3 лінійних кораблі, 4 фрегати, 1 корвет і 3 бриги), французькі (3 лінійних кораблі, 2 фрегати, 2 корвети) та російські (4 лінійних кораблі, 4 фрегати) ескадри (всього 1676 гармат) під загальним командуванням , як старшого за званням, увійшли в бухту.
Після вбивства османами британського парламентера й обстрілу кораблів береговими батареями союзники відкрили вогонь. Протягом 4 годин османсько-єгипетський флот був повністю знищений, загинуло до 7 тис. османів. У бою особливо відзначився російський флагманський корабель «Азов» під командуванням капітана 1-го рангу М. П. Лазарєва. Союзники втратили понад 800 убитих і поранених. Розгром османського флоту сприяв національно-визвольній боротьбі Греції та перемозі Російської імперії в російсько-турецькій війні 1828–1829 років.
Джерела
- Велика радянська енциклопедія [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Beaton, Roderick. Byron’s War: Romantic Rebellion, Greek Revolution (Cambridge UP, 2013).
- Dakin, Douglas. Greek Struggle for Independence: 1821–1833 (U of California Press, 1973).
- Frary, Lucien J. "Russian consuls and the Greek war of independence (1821–31)." Mediterranean Historical Review 28:1:46-65 (2013).
- Frary, Lucien J. Russia and the Making of Modern Greek Identity, 1821–1844 (Oxford UP, 2015).
- Gallant, Thomas. The Edinburgh history of the Greeks, 1768 to 1913: the long nineteenth century (Edinburgh University Press, 2015).
- Koliopoulos, John S., and Thanos M. Veremis. Modern Greece: A history since 1821 (John Wiley & Sons, 2009. pp 15–27)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Navari nska bi tva 1827 morska bitva sho vidbulas 8 20 zhovtnya 1827 u Navarinskij buhti na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Peloponnes mizh osmansko yegipetskim flotom i z yednanim flotom Rosijskoyi imperiyi Velikoyi Britaniyi ta Korolivstva Franciya pid chas Greckoyi nacionalno vizvolnoyi revolyuciyi 1821 1829 rokiv Navarinska bitvaGrecka revolyuciyaNavarinska morska bitva 1827 Navarinska morska bitva 1827 Koordinati 36 56 09 pn sh 21 41 16 sh d 36 935833333360776010 pn sh 21 68777777780577765 sh d 36 935833333360776010 21 68777777780577765Data 20 zhovtnya 1827Misce Navarin Grecka respublikaRezultat Peremoga Greckoyi respubliki Velikoyi Britaniyi Korolivstva Franciya ta Rosijskoyi imperiyiStoroniGrecka respublika Velika Britaniya Korolivstvo Franciya Rosijska imperiya Osmanska imperiya Yegipetskij eyaletKomanduvachiGejden Login Petrovich Ibragim pashaVijskovi sili10 linijnih korabliv 10 fregativ 4 briga 2 korveti 1 tender 3 linijnih korabli 17 fregativ 30 korvetiv 28 brigiv 5 shhun 5 abo 6 branderivVtrati181 vbitih 480 poranenih Vsogo 661 4109 ubitih chi poranenihPeredumoviU lipni 1821 roku v Greciyi rozpochalos antiturecke povstannya yake za tri misyaci ohopilo znachnu chastinu kontinentalnoyi krayini ostrovi Krit ta Kipr i pereroslo v odinadcyatirichnu vijnu za nezalezhnist Greciyi 22 sichnya 1822 roku nacionalni zbori sho zibralis u mistechku na uzberezhzhi Saronichnoyi zatoki progolosili stvorennya Greckoyi respubliki zi stoliceyu u Korinfi Prote ni zgurtuvati rozrizneni sili povstalih ni domogtis mizhnarodnogo viznannya yiyi Timchasovomu uryadu ne vdalos j rozbizhnosti mizh liderami povstannya u 1823 25 h rokah priveli do dvoh gromadyanskih voyen Osmanska imperiya spirayuchis na dopomogu pashi Yegiptu Muhammeda Ali pridushila povstannya spochatku u Kandiyi a 8 travnya 1825 roku pislya trivaloyi oblogi vzyala fortecyu port Navarin nini Pilos u Greciyi na uzberezhzhi odnojmennoyi buhti v Ionichnomu mori 1 chervnya 16 tisyachni yegipetski vijska rozbili grekiv bilya roztashovanogo poblizu mistechka Gargalyani sho vidkrilo yim shlyah u centr Peloponnesu praktichno povnistyu zajnyatogo do vesni 1826 roku U Centralnij Greciyi u cej chas proti 5 tisyachnoyi armiyi greckih povstanciv uspishno diyali up yatero bilshi osmanski vijska yaki u serpni vzyali v oblogu Afini Zhorstokist rozprav nad povstancyami viklikala neabiyakij rezonans u Yevropi zvidki do Greciyi rushili tisyachi dobrovolciv Uryadi veduchih derzhav vidreaguvali konferenciyeyu u Londoni de v lipni 1826 roku Velika Britaniya Rosijska Imperiya i Franciya uklali ugodu pro spriyannya negajnomu pripinennyu vijni Prote zusillya yih poslanciv viyavilis marnimi i pislya padinnya na pochatku chervnya 1827 roku Afin voni uklali konvenciyu pro spilni diyi shob zmusiti Turechchinu do negajnogo peremir ya i nadannya Greciyi avtonomiyi pid osmanskim syuzerenitetom Sekretna chastina Londonskoyi konvenciyi peredbachala sho u vipadku vidhilennya yiyi vimog do stolici Greckoyi respubliki u Nafplioni odnogo z nebagatoh mist Peloponessu yake vse she bulo v rukah povstalih soyuzni derzhavi napravlyat konsuliv tim samim nadavshi greckomu uryadu faktichne diplomatichne viznannya a yih vijskovim flotam bude viddano nakaz vzhiti vsih zahodiv yaki vimagatimut obstavini Perebig bitviSoyuzni eskadri buli napravleni dlya tisku na Osmansku imperiyu yaka vidmovilasya vikonati vimogi Londonskoyi konvenciyi 1827 pro nadannya Greciyi avtonomiyi Komanduvachi eskadri britanska vice admiral E Kodrington rosijskij kontr admiral L M Gejden i francuzkij kontr admiral A G de Rinyi uhvalili rishennya uvijti u Navarinsku buhtu de perebuvav osmansko yegipetskij flot pid komanduvannyam Ibragima pashi 3 linijnih korabli 23 fregati ta blizko 40 korvetiv i brigiv sho mali do 2 220 garmat Vhid u buhtu zahishali beregovi batareyi 165 garmat i 6 branderiv 8 20 zhovtnya britanski 3 linijnih korabli 4 fregati 1 korvet i 3 brigi francuzki 3 linijnih korabli 2 fregati 2 korveti ta rosijski 4 linijnih korabli 4 fregati eskadri vsogo 1676 garmat pid zagalnim komanduvannyam yak starshogo za zvannyam uvijshli v buhtu Pislya vbivstva osmanami britanskogo parlamentera j obstrilu korabliv beregovimi batareyami soyuzniki vidkrili vogon Protyagom 4 godin osmansko yegipetskij flot buv povnistyu znishenij zaginulo do 7 tis osmaniv U boyu osoblivo vidznachivsya rosijskij flagmanskij korabel Azov pid komanduvannyam kapitana 1 go rangu M P Lazaryeva Soyuzniki vtratili ponad 800 ubitih i poranenih Rozgrom osmanskogo flotu spriyav nacionalno vizvolnij borotbi Greciyi ta peremozi Rosijskoyi imperiyi v rosijsko tureckij vijni 1828 1829 rokiv DzherelaVelika radyanska enciklopediya 3 travnya 2009 u Wayback Machine ros Beaton Roderick Byron s War Romantic Rebellion Greek Revolution Cambridge UP 2013 Dakin Douglas Greek Struggle for Independence 1821 1833 U of California Press 1973 Frary Lucien J Russian consuls and the Greek war of independence 1821 31 Mediterranean Historical Review 28 1 46 65 2013 Frary Lucien J Russia and the Making of Modern Greek Identity 1821 1844 Oxford UP 2015 Gallant Thomas The Edinburgh history of the Greeks 1768 to 1913 the long nineteenth century Edinburgh University Press 2015 Koliopoulos John S and Thanos M Veremis Modern Greece A history since 1821 John Wiley amp Sons 2009 pp 15 27