Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глінка Миха йло Іва нович Глінка 20 травня 1 червня 1804 18040601 3 15

Михайло Глинка

Михайло Глинка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глінка.

Миха́йло Іва́нович Глінка (20 травня [1 червня] 1804(18040601) — 3 [15] лютого 1857, Берлін) — російський композитор, засновник російської класичної музики.

Глінка Михайло Іванович
image
Народився20 травня (1 червня) 1804
Новоспаське[d], Єльнінський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія[6]
Помер15 лютого 1857(1857-02-15)[1][2][…] (52 роки)
Берлін, Німецький союз[7][8][…]
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
Діяльністькомпозитор
Галузьопера, симфонія, романтизм, романс, симфонічна музика і камерна музика
Alma materd
Вчителіd, Джон Філд, d і Шарль Маєр
Знання мовросійська[9]
Жанропера, романс, симфонічна музика і камерна музика
Magnum opusПатріотична пісня, Руслан і Людмила, d і Іван Сусанін
Рідd
Батькоd
Матиd
Брати, сестриd
У шлюбі зd
IMDbID 0322883

Життя і творчість

Народився у селі Новоспаське Смоленської губернії. Його прадід був польським шляхтичем з роду Глінок гербу Тшаска (пол. Trzaska) — Вікторин Владислав Глінка (пол. Wiktoryn Władysław Glinka). Після втрати Польщею Смоленська 1654 року В. В. Глінка прийняв московське підданство і перейшов у православ'я. Царська влада зберегла за ним володіння на Смоленщині та шляхетські привілеї, в тому числі герб.

Дитинство композитора минало в маєтку батька, відставного капітана Івана Миколайовича Глінки.

У 1817 батьки привозять Михайла до Санкт-Петербургу і влаштовують у Шляхетний пансіон при Головному педагогічному інституті (у 1819 перейменовано у Шляхетний пансіон при Санкт-Петербурзькому університеті), де його гувернером був поет, майбутній декабрист Вільгельм Кюхельбекер. У Петербурзі Глінка бере уроки у провідних музикантів, зокрема в ірландського піаніста і композитора Джона Філда. У пансіоні Глінка знайомиться з Олександром Пушкіним, який відвідував там свого молодшого брата Лева, Глінкиного однокласника.

У 1830 подорожував до Італії, разом із своїм знайомим (від 1927 року) Миколою Івановим, де познайомився з багатьма музикантами, зокрема з Вінченцо Белліні та Гаетано Доніцетті.

У 1833-1834 мешкав у Берліні, де займався гармонією і контрапунктом із . Після повернення до Росії Глінка взявся до роботи над першою своєю першою оперою «Життя за царя» (прем'єра у Петербурзі, 27 листопада 1836). Був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років).

9 грудня 1836 відбулася прем'єра першої опери Глінки — «Життя за царя». Прем'єра другої опери, «Руслан і Людмила» за поемою Пушкіна, відбулася 27 листопада 1842 року і виявилася не дуже вдалою, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора.

Говорячи про зв'язки композитора з Україною, потрібно зазначити, що Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові, Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. А в Качанівці у маєтку Тарновських в 1838 працював над оперою «Руслан і Людмила» (написав низку номерів, зокрема баладу Фіна і марш Чорномора), уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського.

У 1838 датуються дві пісні Михайла Глінки, написані на вірші Віктора Забіли: «Не щебечи соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі». Його іменем названа вулиця у Чернігові та альтанку в Качанівці. У своїх «Записках» і листах композитор повідомляє, що працював над симфонічною увертюрою «Тарас Бульба» за однойменною повістю Гоголя, але, на жаль, жодного нотного матеріалу цього твору не збереглося. Подібне трапилося і з начерками його опери «Двомужниця». Дані про ці твори також у «Спогадах про М. І. Глінку» потверджує композитор і критик Олександр Сєров, близький знайомий Глінки.

На сороковому році життя Глінка вирушив у тривалу подорож Іспанією та Францією. Перебуваючи в Мадриді та Севільї, записав кілька народних мелодій, які пізніше використав у своїх творах (симфонічні увертюри «Ніч у Мадриді» й «Арагонська хота»); у Парижі познайомився і зблизився з Берліозом. Потім Глінка повернувся на певний час до Росії; останні роки його життя минули в невпинних мандрівках. Окрім двох опер, Глінка скомпонував багато романсів, ряд п'єс для фортепіано і для оркестру (у тому числі Камаринську і Вальс-фантазію), кілька камерно-інструментальних ансамблів.

Помер у Берліні 3 (15) лютого 1857.

Список творів

image
М. Глинка і Н. Павліщев «Ліричний альбом», 1829 рік
Опери
Симфонічні твори
  • Симфонія на дві російські теми (1834, закінчив і оркестрував Віссаріон Шебалін)
  • Музика до трагедії М. В. Кукольника «Князь Холмський» (1842)
  • Іспанська увертюра № 1 «Блискуче капричіо на тему Арагонської хоти» (1845)
  • «Камаринська», фантазія на дві російські теми (1848)
  • Іспанська увертюра № 2 «Спогади про літню ніч у Мадриді» (1851)
  • «Вальс-фантазія» (1839, 1856)
Камерно-інструментальні твори
  • Соната для альта і фортепіано (незакінчена; 1828, дороблена в 1932)
  • Блискучий дивертисмент на теми з опери Белліні «Сомнамбула» для фортепіанного квінтету і контрабаса
  • Великий секстет Es-dur для фортепіано та струнного квінтету (1832)
  • «Патетичне тріо» d-moll для кларнета, фагота і фортепіано (1832)
Романси і пісні
  • «Венецианская ночь» (1832)
  • «Я здесь, Инезилья» (1834)
  • «Ночной смотр» (1836)
  • «Сомнение» (1838)
  • «Ночной зефир» (1838)
  • «В крови горит огонь желанья» (1839)
  • «Дивный терем стоит» (1839)
  • «Попутная песня» (1840)
  • «Признание» (1840)
  • «Слышу ли голос твой» (1848)
  • «Заздравный кубок» (1848)
  • «Песнь Маргариты» из трагедии Гете «Фауст» (1848)
  • «Мери» (1849)
  • «Адель» (1849)
  • «Финский залив» (1850)
  • «Молитва» («В минуту жизни трудную») (1855)
  • «Не говори, что сердцу больно» (1856)


Вокальна музика українською мовою

image Зовнішні відеофайли
image М.Глінка Не щебечи, соловейку
image М.Глінка Гуде вітер вельми в полі
  • Не щебечи соловейку (на слова В. Забіли)
  • Гуде вітер вельми в полі (на слова В. Забіли)

в перекладах українською мовою

«Не спокушай мене» («не искушай меня»)
«О пам'ять серця» («память сердца»)
«Переможець» («победитель»)
«До Моллі» («К Молли»)
«Баркарола»
«Жайвір» («Жаворонок»)
Пісня Ільїнішни з драми «Князь Холмський»
«Подорожня пісня» («Попутная песня»)
«Стій, мій коню вороний» («Стой, мой верный, бурный конь»)
«Сумнів» («Сомнение»)
«Прошу, красуне, не співай» («Не пой, красавица, при мне…»)
«На схилах Грузії» («На холмах Грузии»)
«У крові — жар, вогонь бажання» («В крови горит огонь желанья»)
«Я вас любив»
«Я вас люблю»
«Я мить чудову пам'ятаю» («Я помню чудное мгновенье…»)
«Як любо з тобою мені» («Как сладко с тобою мне быть»)

Примітки

  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  2. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  3. MGG Online — Bärenreiter-Verlag, 2016.
    d:Track:Q659697d:Track:Q112109621
  4. Ник. Финдейзен Глинка, Михаил Иванович // Русский биографический словарь — Москва: 1916. — Т. 5. — С. 275–290.
    d:Track:Q21175476d:Track:Q20646192d:Track:Q4484802d:Track:Q649d:Track:Q1960551
  5. Glinka, Michael Ivanovich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
    d:Track:Q20646217d:Track:Q867541
  6. Глинка Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  7. https://books.google.de/books?id=qYw1qSFkcmMC&pg=PA37#v=onepage&q&f=false
    d:Track:Q19229904
  8. Grove Music Online — OUP.
    d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
  9. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  10. Глинка М. Жаворонок /Укр. пер. Б.Тена.- К.: Мистецтво, 1954,- 7 с.
  11. Глинка М. Попутная песня: Для голоса и ф-но /Укр. пер. Б.Тена,- К.: Гос. изд-во изобраз. искусства и музык. лит., 1956,- 7 с.- Лит. текст: рус., укр.
  12. Глинка М. Нічний парад: «Щоночі в дванадцять годин…»: Для низьк. голосу /Сл. В.Жуковського; Пер. В.Сосюри — X.: Держвидав України, [Б.р.].- 9 с.
  13. Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.

Література

українські
  • Кізченко В. І. Глинка Михайло Іванович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 114. — .
  • Майбурова К. М. Глинка. — К., 1957;
  • Нагорська В. Глинка і Україна. — К., 1958;
  • Грінченко М. Українська тема в творчості Глинки // Мистецтво. — 1957. — № 2;
  • Виноградов Г. До питання еволюції поліфонічної майстерності М. Глинки // Науково-методичні записки. — К., 1963. — Т. 2;
  • Іщенко Ю. Темброве інтегрування в оркестрових творах М. І. Глинки II Укр. муз-во. — К., 1983. — Вип. 18;
  • Мітєльман Є. Глинка в Качанівці (до 180-річчя від дня народження) // Музика. — 1982. — № 3;
  • Майбурова К. Глинка у Качанівці // Наука і культура. Україна. 1985. — К., 1986. — Вип. 20;
  • Калениченко А. I землею, і піснею поріднені: Українські сторінки творчості М. Глинки II КіЖ. — 1979. — 19 лют.;
  • Гасько М. Шевченків Глинка? (Знахідки, припущення) // КіЖ. — 1979. — 2 верес.;
російські
  • Асафьев Б. В. Глинка. — М., 1947; 1950; Л., 1978.
  • Бернштейн Н. Д. Михаил Иванович Глинка. — СПб., 1904.
  • Вальтер В. Опера Глинки «Руслан и Людмила». — СПб., 1903.
  • Васина-Гроссман В. Жизнь Глинки. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1957.
  • Веймарн П. Михаил Иванович Глинка. Биографически очерк. — М., 1892.
  • Берков В. О. Гармония Глинки. — М., 1948.
  • Ганзбург Г. И. Россини и Глинка: что общего? // Музыка и время. — 2003. — № 5. — С. 32-35.
  • Глинка в воспоминаниях современников / Под ред. А. А. Орловой. — М., 1955.
  • Глинка М. И. Записки и переписка с родными. — СПб., 1887.
  • Державина М. Н. // Церковный вестник. — 2004. — № 12
  • Дмитриев А. Н. Музыкальная драматургия оркестра Глинки. — Л., 1957.
  • Ильинский А. А. Михаил Иванович Глинка. Его жизнь и музыкальные произведения. — М., 1908.
  • Канн-Новикова Е. И. М. И. Глинка. Новые материалы и документы. Вып. 1-3. — М.-Л., 1950—1955.
  • Кашкин Н. Д. Избранные статьи о М. И. Глинке. — М., 1958.
  • Колмовский А. Биография Глинки с приложением портрета и факсимиле. — Смоленск, 1885.
  • Кузнецов К. А. Глинка и его современники. — М., 1926.
  • Ларош Г. А. Избранные статьи о Глинке. — М., 1953.
  • Левашёва О. Е. М. И. Глинка. Т.1-2. — М., 1987—1988.
  • Летопись жизни и творчества М. И. Глинки. М., 1978.
  • Левенсон О. Из области музыки. Глинка: Биография. — М., 1885.
  • Ливанова Т. Н., Протопопов В. В. М. И. Глинка. Т. 1-2. — М., 1955
  • Николаев А. Михаил Иванович Глинка. — СПб, 1904.
  • Оболенский В., Веймарн П. Михаил Иванович Глинка. — СПб, 1885.
  • Одоевский В. Ф. Статьи о М. И. Глинке. — М., 1953.
  • Орлова А. А. Глинка в Петербурге. — Л., 1970.
  • Протопопов В. В. М. И. Глинка. — М., 1949.
  • Протопопов В. В. «Иван Сусанин» Глинки. Музыкально-теоретическое исследование. — М., 1961.
  • Серов А. Н. Воспоминания о Михаиле Ивановиче Глинке. — Л., 1984.
  • Стасов В. В. Избранные статьи о М. И. Глинке. — М., 1955.
  • Тышко С. В., Мамаев С. Г. Странствия Глинки. Ч. 1-2. — Киев, 2000—2002.
  • Тышко С. В., Куколь Г. В. Странствия Глинки. Ч. 3. — Путешествие на Пиренеи, или Испанские арабески. — Киев, 2011.
  • Успенский В. Глинка. [ 19 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • Финдейзен Н. Михаил Иванович Глинка. Очерк его жизни и музыкальной деятельности. — М., 1903.
  • Цуккерман В. А. «Камаринская» Глинки и ее традиции в русской музыке. — М., 1957.
  • Чернов К. «Жизнь за Царя». Опера М. И. Глинки: Тематико-эстетический разбор. — М., 1907.
  • Чернов К. «Руслан и Людмила». Опера М. И. Глинки: Тематико-эстетический разбор. — М., 1908.
  • Шлифштейн С. Глинка и Пушкин. — М.-Л., 1950.
  • Энгель Ю. Великий баян земли русской, композитор М. И. Глинка. — М., 1904.

Посилання

  • Глінка Михайло Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 468-469.
  • Георгій Свиридов. Слово про Глинку (укр.) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Володимир Стасов. Про виконання одного невідомого твору Глинки [ 20 грудня 2021 у Wayback Machine.](укр.)
  • Михайло Глинка. Гімн Росії — «Патріотична пісня» [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.] — Rus. by K.K. [ 26 квітня 2007 у Wayback Machine.]
  • Глинка Михаил Иванович, биографическая энциклопедия [ 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Глинка Михаил Иванович, русский композитор, «Школьное дополнительное образование: классическая музыка». [Архівовано 24 серпня 2011 у WebCite]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Glinka Miha jlo Iva novich Glinka 20 travnya 1 chervnya 1804 18040601 3 15 lyutogo 1857 Berlin rosijskij kompozitor zasnovnik rosijskoyi klasichnoyi muziki Glinka Mihajlo IvanovichNarodivsya20 travnya 1 chervnya 1804 Novospaske d Yelninskij povit Smolenska guberniya Rosijska imperiya 6 Pomer15 lyutogo 1857 1857 02 15 1 2 52 roki Berlin Nimeckij soyuz 7 8 PohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistkompozitorGaluzopera simfoniya romantizm romans simfonichna muzika i kamerna muzikaAlma materdVchitelid Dzhon Fild d i Sharl MayerZnannya movrosijska 9 Zhanropera romans simfonichna muzika i kamerna muzikaMagnum opusPatriotichna pisnya Ruslan i Lyudmila d i Ivan SusaninRiddBatkodMatidBrati sestridU shlyubi zdIMDbID 0322883Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittya i tvorchistNarodivsya u seli Novospaske Smolenskoyi guberniyi Jogo pradid buv polskim shlyahtichem z rodu Glinok gerbu Tshaska pol Trzaska Viktorin Vladislav Glinka pol Wiktoryn Wladyslaw Glinka Pislya vtrati Polsheyu Smolenska 1654 roku V V Glinka prijnyav moskovske piddanstvo i perejshov u pravoslav ya Carska vlada zberegla za nim volodinnya na Smolenshini ta shlyahetski privileyi v tomu chisli gerb Ditinstvo kompozitora minalo v mayetku batka vidstavnogo kapitana Ivana Mikolajovicha Glinki U 1817 batki privozyat Mihajla do Sankt Peterburgu i vlashtovuyut u Shlyahetnij pansion pri Golovnomu pedagogichnomu instituti u 1819 perejmenovano u Shlyahetnij pansion pri Sankt Peterburzkomu universiteti de jogo guvernerom buv poet majbutnij dekabrist Vilgelm Kyuhelbeker U Peterburzi Glinka bere uroki u providnih muzikantiv zokrema v irlandskogo pianista i kompozitora Dzhona Filda U pansioni Glinka znajomitsya z Oleksandrom Pushkinim yakij vidviduvav tam svogo molodshogo brata Leva Glinkinogo odnoklasnika U 1830 podorozhuvav do Italiyi razom iz svoyim znajomim vid 1927 roku Mikoloyu Ivanovim de poznajomivsya z bagatma muzikantami zokrema z Vinchenco Bellini ta Gaetano Donicetti U 1833 1834 meshkav u Berlini de zajmavsya garmoniyeyu i kontrapunktom iz Pislya povernennya do Rosiyi Glinka vzyavsya do roboti nad pershoyu svoyeyu pershoyu operoyu Zhittya za carya prem yera u Peterburzi 27 listopada 1836 Buv priznachenij kapelmejsterom Pridvornoyi spivochoyi kapeli na cij posadi zalishavsya blizko dvoh rokiv 9 grudnya 1836 vidbulasya prem yera pershoyi operi Glinki Zhittya za carya Prem yera drugoyi operi Ruslan i Lyudmila za poemoyu Pushkina vidbulasya 27 listopada 1842 roku i viyavilasya ne duzhe vdaloyu hocha zgodom same cya opera bula viznana najbilshim dosyagnennyam kompozitora Govoryachi pro zv yazki kompozitora z Ukrayinoyu potribno zaznachiti sho Mihajlo Glinka neodnorazovo buvav u Chernigovi Ichni Nizhini Grigorivci Monastirishah A v Kachanivci u mayetku Tarnovskih v 1838 pracyuvav nad operoyu Ruslan i Lyudmila napisav nizku nomeriv zokrema baladu Fina i marsh Chornomora urivki z yakoyi vpershe vikonav hor mecenata Grigoriya Tarnovskogo U 1838 datuyutsya dvi pisni Mihajla Glinki napisani na virshi Viktora Zabili Ne shebechi solovejku ta Gude viter velmi v poli Jogo imenem nazvana vulicya u Chernigovi ta altanku v Kachanivci U svoyih Zapiskah i listah kompozitor povidomlyaye sho pracyuvav nad simfonichnoyu uvertyuroyu Taras Bulba za odnojmennoyu povistyu Gogolya ale na zhal zhodnogo notnogo materialu cogo tvoru ne zbereglosya Podibne trapilosya i z nacherkami jogo operi Dvomuzhnicya Dani pro ci tvori takozh u Spogadah pro M I Glinku potverdzhuye kompozitor i kritik Oleksandr Syerov blizkij znajomij Glinki Na sorokovomu roci zhittya Glinka virushiv u trivalu podorozh Ispaniyeyu ta Franciyeyu Perebuvayuchi v Madridi ta Sevilyi zapisav kilka narodnih melodij yaki piznishe vikoristav u svoyih tvorah simfonichni uvertyuri Nich u Madridi j Aragonska hota u Parizhi poznajomivsya i zblizivsya z Berliozom Potim Glinka povernuvsya na pevnij chas do Rosiyi ostanni roki jogo zhittya minuli v nevpinnih mandrivkah Okrim dvoh oper Glinka skomponuvav bagato romansiv ryad p yes dlya fortepiano i dlya orkestru u tomu chisli Kamarinsku i Vals fantaziyu kilka kamerno instrumentalnih ansambliv Pomer u Berlini 3 15 lyutogo 1857 Spisok tvorivM Glinka i N Pavlishev Lirichnij albom 1829 rik Operi Zhittya za carya 1836 Ruslan i Lyudmila 1837 1842 Simfonichni tvori Simfoniya na dvi rosijski temi 1834 zakinchiv i orkestruvav Vissarion Shebalin Muzika do tragediyi M V Kukolnika Knyaz Holmskij 1842 Ispanska uvertyura 1 Bliskuche kaprichio na temu Aragonskoyi hoti 1845 Kamarinska fantaziya na dvi rosijski temi 1848 Ispanska uvertyura 2 Spogadi pro litnyu nich u Madridi 1851 Vals fantaziya 1839 1856 Kamerno instrumentalni tvori Sonata dlya alta i fortepiano nezakinchena 1828 doroblena v 1932 Bliskuchij divertisment na temi z operi Bellini Somnambula dlya fortepiannogo kvintetu i kontrabasa Velikij sekstet Es dur dlya fortepiano ta strunnogo kvintetu 1832 Patetichne trio d moll dlya klarneta fagota i fortepiano 1832 Romansi i pisni Venecianskaya noch 1832 Ya zdes Inezilya 1834 Nochnoj smotr 1836 Somnenie 1838 Nochnoj zefir 1838 V krovi gorit ogon zhelanya 1839 Divnyj terem stoit 1839 Poputnaya pesnya 1840 Priznanie 1840 Slyshu li golos tvoj 1848 Zazdravnyj kubok 1848 Pesn Margarity iz tragedii Gete Faust 1848 Meri 1849 Adel 1849 Finskij zaliv 1850 Molitva V minutu zhizni trudnuyu 1855 Ne govori chto serdcu bolno 1856 Vokalna muzika ukrayinskoyu movoyu Zovnishni videofajli M Glinka Ne shebechi solovejku M Glinka Gude viter velmi v poli Ne shebechi solovejku na slova V Zabili Gude viter velmi v poli na slova V Zabili v perekladah ukrayinskoyu movoyu U perekladi Borisa Tena Zhavoronok Poputnaya pesnya U perekladi V Sosyuri Shonochi v dvanadcyat godin v 12 chasov po nocham U perekladi Yuriya Otroshenka Ne spokushaj mene ne iskushaj menya O pam yat sercya pamyat serdca Peremozhec pobeditel Do Molli K Molli Barkarola Zhajvir Zhavoronok Pisnya Ilyinishni z drami Knyaz Holmskij Podorozhnya pisnya Poputnaya pesnya Stij mij konyu voronij Stoj moj vernyj burnyj kon Sumniv Somnenie Proshu krasune ne spivaj Ne poj krasavica pri mne Na shilah Gruziyi Na holmah Gruzii U krovi zhar vogon bazhannya V krovi gorit ogon zhelanya Ya vas lyubiv Ya vas lyublyu Ya mit chudovu pam yatayu Ya pomnyu chudnoe mgnovene Yak lyubo z toboyu meni Kak sladko s toboyu mne byt dd PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 MGG Online Barenreiter Verlag 2016 d Track Q659697d Track Q112109621 Nik Findejzen Glinka Mihail Ivanovich Russkij biograficheskij slovar Moskva 1916 T 5 S 275 290 d Track Q21175476d Track Q20646192d Track Q4484802d Track Q649d Track Q1960551 Glinka Michael Ivanovich Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 d Track Q20646217d Track Q867541 Glinka Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https books google de books id qYw1qSFkcmMC amp pg PA37 v onepage amp q amp f false d Track Q19229904 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 CONOR Sl d Track Q16744133 Glinka M Zhavoronok Ukr per B Tena K Mistectvo 1954 7 s Glinka M Poputnaya pesnya Dlya golosa i f no Ukr per B Tena K Gos izd vo izobraz iskusstva i muzyk lit 1956 7 s Lit tekst rus ukr Glinka M Nichnij parad Shonochi v dvanadcyat godin Dlya nizk golosu Sl V Zhukovskogo Per V Sosyuri X Derzhvidav Ukrayini B r 9 s Yurij Otroshenko P yesi i perekladi spivanoyi poeziyi K Art Ekonomi 2012 388 s Literaturaukrayinski Kizchenko V I Glinka Mihajlo Ivanovich 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 114 ISBN 966 00 0405 2 Majburova K M Glinka K 1957 Nagorska V Glinka i Ukrayina K 1958 Grinchenko M Ukrayinska tema v tvorchosti Glinki Mistectvo 1957 2 Vinogradov G Do pitannya evolyuciyi polifonichnoyi majsternosti M Glinki Naukovo metodichni zapiski K 1963 T 2 Ishenko Yu Tembrove integruvannya v orkestrovih tvorah M I Glinki II Ukr muz vo K 1983 Vip 18 Mityelman Ye Glinka v Kachanivci do 180 richchya vid dnya narodzhennya Muzika 1982 3 Majburova K Glinka u Kachanivci Nauka i kultura Ukrayina 1985 K 1986 Vip 20 Kalenichenko A I zemleyu i pisneyu poridneni Ukrayinski storinki tvorchosti M Glinki II KiZh 1979 19 lyut Gasko M Shevchenkiv Glinka Znahidki pripushennya KiZh 1979 2 veres rosijski Asafev B V Glinka M 1947 1950 L 1978 Bernshtejn N D Mihail Ivanovich Glinka SPb 1904 Valter V Opera Glinki Ruslan i Lyudmila SPb 1903 Vasina Grossman V Zhizn Glinki M Gosudarstvennoe muzykalnoe izdatelstvo 1957 Vejmarn P Mihail Ivanovich Glinka Biograficheski ocherk M 1892 Berkov V O Garmoniya Glinki M 1948 Ganzburg G I Rossini i Glinka chto obshego Muzyka i vremya 2003 5 S 32 35 Glinka v vospominaniyah sovremennikov Pod red A A Orlovoj M 1955 Glinka M I Zapiski i perepiska s rodnymi SPb 1887 Derzhavina M N Cerkovnyj vestnik 2004 12 Dmitriev A N Muzykalnaya dramaturgiya orkestra Glinki L 1957 Ilinskij A A Mihail Ivanovich Glinka Ego zhizn i muzykalnye proizvedeniya M 1908 Kann Novikova E I M I Glinka Novye materialy i dokumenty Vyp 1 3 M L 1950 1955 Kashkin N D Izbrannye stati o M I Glinke M 1958 Kolmovskij A Biografiya Glinki s prilozheniem portreta i faksimile Smolensk 1885 Kuznecov K A Glinka i ego sovremenniki M 1926 Larosh G A Izbrannye stati o Glinke M 1953 Levashyova O E M I Glinka T 1 2 M 1987 1988 Letopis zhizni i tvorchestva M I Glinki M 1978 Levenson O Iz oblasti muzyki Glinka Biografiya M 1885 Livanova T N Protopopov V V M I Glinka T 1 2 M 1955 Nikolaev A Mihail Ivanovich Glinka SPb 1904 Obolenskij V Vejmarn P Mihail Ivanovich Glinka SPb 1885 Odoevskij V F Stati o M I Glinke M 1953 Orlova A A Glinka v Peterburge L 1970 Protopopov V V M I Glinka M 1949 Protopopov V V Ivan Susanin Glinki Muzykalno teoreticheskoe issledovanie M 1961 Serov A N Vospominaniya o Mihaile Ivanoviche Glinke L 1984 Stasov V V Izbrannye stati o M I Glinke M 1955 Tyshko S V Mamaev S G Stranstviya Glinki Ch 1 2 Kiev 2000 2002 Tyshko S V Kukol G V Stranstviya Glinki Ch 3 Puteshestvie na Pirenei ili Ispanskie arabeski Kiev 2011 Uspenskij V Glinka 19 listopada 2011 u Wayback Machine Findejzen N Mihail Ivanovich Glinka Ocherk ego zhizni i muzykalnoj deyatelnosti M 1903 Cukkerman V A Kamarinskaya Glinki i ee tradicii v russkoj muzyke M 1957 Chernov K Zhizn za Carya Opera M I Glinki Tematiko esteticheskij razbor M 1907 Chernov K Ruslan i Lyudmila Opera M I Glinki Tematiko esteticheskij razbor M 1908 Shlifshtejn S Glinka i Pushkin M L 1950 Engel Yu Velikij bayan zemli russkoj kompozitor M I Glinka M 1904 PosilannyaGlinka Mihajlo Ivanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 468 469 Georgij Sviridov Slovo pro Glinku ukr 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Volodimir Stasov Pro vikonannya odnogo nevidomogo tvoru Glinki 20 grudnya 2021 u Wayback Machine ukr Mihajlo Glinka Gimn Rosiyi Patriotichna pisnya 19 lipnya 2011 u Wayback Machine Rus by K K 26 kvitnya 2007 u Wayback Machine Glinka Mihail Ivanovich biograficheskaya enciklopediya 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Glinka Mihail Ivanovich russkij kompozitor Shkolnoe dopolnitelnoe obrazovanie klassicheskaya muzyka Arhivovano 24 serpnya 2011 u WebCite

Дата публікації:
Топ