Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іванов Микола Кузьмич, народжений Микола Карбаченський (сценічне псевдо — італ. Nicola Ivanoff) (*22 жовтня 1810, с. Вороніж, Глухівський повіт, Російська імперія — 19 липня 1880, Болонья, Італія) — український оперний співак, тенор. Співав у оперних театрах Італії, Франції, Швейцарії, Великої Британії.
| Іванов Микола Кузьмич | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Інші імена | італ. Nicola Ivanoff | |||
| Народився | 22 жовтня 1810 Полтава, Російська імперія або Вороніж, Воронізька волость, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 19 липня 1880 (69 років) Болонья, Італія | |||
| Поховання | d | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Діяльність | оперний співак | |||
| | ||||
Життєпис
Народився Микола Карбаченський 22 жовтня 1810 року в багатодітній селянській родині в селі Вороніж, що на Сумщині. Початки своєї вокально-хорової освіти здобув у славетній Глухівській співочій школі, звідти був відібраний, як носій яскравих вокальних даних, і силоміць забраний (не пізніше 1820 року) до Імператорської Придворної співацької капели, якою на той час керував славетний краянин Карбаченського, геніальний Дмитро Бортнянський. Як відомо, за часів керівництва капелою Дмитром Бортнянським її склад становили практично самі українці, позаяк, саме українська земля була знаною на просторах імперії незрівняними співочими голосами. У березні 1826 року керувати капелою було призначено нового директора — Ф. П. Львова, автора віршованих і прозових творів, співака-аматора, який раніше знався з поетами Г. Державіним і В. Капністом. У навчанні і праці співаків мало що змінилося порівняно з минулим. Микола Карбаченський продовжував співати на церковних відправах і відкритих для публіки концертах. У цей час йому доручають сольні партії. Перше документальне свідчення його виступів у цій ролі відтворено в листі Ф. П. Львова від 30 грудня 1827 року до міністра двору князя П. М. Волконського, в якому він висловловив клопотання про заохочення трьох кращих співаків капели, в тому числі і Миколи, які: «не тільки винятковістю голосів, а й знанням та здібністю до співу не поступаються італійським співакам». Клопотання було задоволено: юнаки отримали по 200 рублів асигнаціями.
У цей період імператорський двір, не шкодував коштів на вишколення найталановитішої молоді у найпрестижніших навчальних закладах Європи для підняття рівня культури, мистецтва, науки в імперії. Завдяки непересічному співочому таланту Миколі Карбаченському пощастило потрапити до когорти вибраних українців, яких відправили на навчання в Європу за казенний кошт. 1830 року у віці 20 років Карбаченського під опікунством композитора та викладача вокалу Михайла Глінки відправляють на навчання в Італію. При цьому з легкої руки чиновника імператорської канцелярії незручне для вимови прізвище Карбаченський трансформують в прізвище Іванов.
В Італії Микола, вже Іванов, потрапив на навчання до одного із найвідоміших тогочасних італійських співаків та вокальних педагогів [it], який вів свою вокально-педагогічну практику у Мілані. На переконання Б'янкі Миколі, який володів рідкісним типом найвищого за звучанням чоловічого голосу — контра-тенором і тембром з барвами від металевого блиску до найтонших тонів оксамитових відтінків, після завершення вокального вишколу стане посильним виконання будь-якого оперно-тенорового репертуару на найпрестижніших оперних сценах світу. І це передбачення після трирічного удосконалення техніки співу у класах таких відомих педагогів, як Жозефіни Фодор-Менвьєль та Генріха Панофки справдилося. Уже у 1832 році Миколі Іванову доручають виконання сольної партії в кантаті Джовані Пачінні Вірний Іменей. Блиск і широчінь діапазону співака під час виступу у цій опері вразила, навіть, найдоскіпливіших знавців співу. Як наслідок, — ще зовсім незнаному співакові пропонують карколомну у його кар'єрі пропозицію — дебют на сцені неаполітанського «Сан-Карло», одного із найпрестижніших в Європі оперних театрів, в партії Річарда Персі в опері «„Анна Болейн“» Гаетано Доніцетті.
Коли Микола Іванов неочікувано для себе, отримує вимогу про негайне повернення назад в Росію, він вирішує назавжди залишатися в Італії, вигадуючи різні причини неможливості повернення (необхідність лікування від заразної та невиліковної хвороби тощо).
Тріумфальний дебют Миколи Іванова відкрив перед ним двері до сцен найпрестижніших театрів Європи — в Парижі і Лондоні, Неаполі і Мілані, Венеції і Генуї, Болоньї і Римі, Марселі і Відні, Палермо і Турині, Флоренції і Трієсті тощо. В ансамблі з ним виступали найкращі італійські співаки і співачки «золотої доби бельканто» Джованні Рубіні, Антоніо Тамбуріні, Енріко Тамберліка, Поліна Віардо-Гарсіа, а також артисти і музиканти Австрії, Англії, Ірландії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Сербії, Угорщини, Франції, Чехії, Швеції.
З Миколою Івановим товаришували і співпрацювали найвидатніші творці музики ХІХ ст. — Вінченцо Белліні, Гаетано Доніцетті, Джузеппе Верді і Джоаккіно Россіні. Творчим злетом Миколи Іванова стала партія Арнольда в опері Джоаккіно Россіні «Вільгельм Телль»". Під час опери у залі театру знаходився автор музики, який від миті, коли вперше почув голос співака, вже не відпускав його з-поза своєї уваги ні на мить, пишучи з розрахунку саме на його вокальні дані свої нові опери. Джузеппе Верді, почувши вперше українця у головній партії в опері «Ернані», спеціально для його виконання написав вставну арію «Odi il voto grande iddio». А постановку своєї опери «Аттіла» в Трієсті, а згодом і в Турині, Верді вже не уявляв без участі у ній саме Миколи Іванова.
В період з 1833 по 1837 роки Микола Іванов — провідний соліст Лондонської Королівської опери «Ковент-Гарден». Мистецтво співака сягає такого розголосу і визнання, що найвищим повелінням королеви Великої Британії йому надають британське підданство.
Джузеппе Мадзіні, один із керівників італійського національно-визвольного руху та міжнародної спілки демократів «Молода Європа» (італ. «Giovine Europa»), назвав Миколу у есе «Філософія музики» серед тих, хто вже демонстрував на театральній сцені ідею «соціального мистецтва», місію музики у «релігійному і патріотичному вихованні людських мас».
Двадцять років свого творчого життя Микола Карбаченський-Іванов віддав оперній сцені Європи і, тим самим, ще за життя перетворив своє ім'я у справжню живу легенду. Він завжди називав Україну своєю батьківщиною, а у театрах публіка вітала його як «співака-козака», «народженого під козацьким небом». Упродовж усього свого життя, засвоївши провідні європейські мови, співак не володів російською. Своєю ж рідною українською великий співак не переставав мислити, співати та, навіть, спілкуватися, коли траплялася така нагода. Останок своїх днів великий співак провів у власному будинку в Болоньї, де любив поратися у городі, безупинно наспівуючи про себе піснф, які запам'ятав із свого дитинства. Якось, великий французький композитор Гектор Берліоз, навідавшись до нього та почувши вперше у своєму житті у живому виконанні співака саме ці постійно наспівувані ним українські народні пісні, залишився вельми зворушеним і ще довго після цих відвідин не йняв віри, що десь на земній кулі, окрім Італії, може жити такий музично обдарований народ.
Микола Карбаченський-Іванов помер в Болоньї 19 липня 1880 року в віці 69 років.
Примітки
- Н. С. Иванов, Николай Козьмич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 763.
- Іванів Микола [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 523. — 1000 екз.
- Варварцев М. М. Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., Ін-т історії України НАН України, 2011.— С. 19—20.
- Роман Береза. https://www.facebook.com/groups/1414410548613541/?hoisted_section_header_type=recently_seen&multi_permalinks=6143484839039398
- Варварцев М. М. Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., Ін-т історії України НАН України, 2011.— С. 129.
- Надрукована 1836 року у журналі «L'Italiano», заснованому в Парижі політичними емігрантами з Апеннінського півострова
- Варварцев М. М. Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., Ін-т історії України НАН України, 2011.— С. 7.
Джерела
- Варварцев М. М. Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., Ін-т історії України НАН України, 2011.— 188 с., іл. (Наукове видання)
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.164
- Роман Береза. https://www.facebook.com/groups/1414410548613541/?hoisted_section_header_type=recently_seen&multi_permalinks=6143484839039398
Посилання
- Іванов Микола Кузьмич // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 180.
- Іванів Микола [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 523. — 1000 екз.
- Іванов (Ivanov) Микола Кузьмич // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.172-173
- Ганна Черкаська. Кращий тенор італійської опери з України [ 28 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivanov Mikola Kuzmich narodzhenij Mikola Karbachenskij scenichne psevdo ital Nicola Ivanoff 22 zhovtnya 1810 s Voronizh Gluhivskij povit Rosijska imperiya 19 lipnya 1880 Bolonya Italiya ukrayinskij opernij spivak tenor Spivav u opernih teatrah Italiyi Franciyi Shvejcariyi Velikoyi Britaniyi Ivanov Mikola KuzmichInshi imenaital Nicola IvanoffNarodivsya22 zhovtnya 1810 1810 10 22 Poltava Rosijska imperiya abo Voronizh Voronizka volost Gluhivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 lipnya 1880 1880 07 19 69 rokiv Bolonya ItaliyaPohovannyadNacionalnistukrayinecGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnistopernij spivakU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ivanov Mikola ZhittyepisNarodivsya Mikola Karbachenskij 22 zhovtnya 1810 roku v bagatoditnij selyanskij rodini v seli Voronizh sho na Sumshini Pochatki svoyeyi vokalno horovoyi osviti zdobuv u slavetnij Gluhivskij spivochij shkoli zvidti buv vidibranij yak nosij yaskravih vokalnih danih i silomic zabranij ne piznishe 1820 roku do Imperatorskoyi Pridvornoyi spivackoyi kapeli yakoyu na toj chas keruvav slavetnij krayanin Karbachenskogo genialnij Dmitro Bortnyanskij Yak vidomo za chasiv kerivnictva kapeloyu Dmitrom Bortnyanskim yiyi sklad stanovili praktichno sami ukrayinci pozayak same ukrayinska zemlya bula znanoyu na prostorah imperiyi nezrivnyanimi spivochimi golosami U berezni 1826 roku keruvati kapeloyu bulo priznacheno novogo direktora F P Lvova avtora virshovanih i prozovih tvoriv spivaka amatora yakij ranishe znavsya z poetami G Derzhavinim i V Kapnistom U navchanni i praci spivakiv malo sho zminilosya porivnyano z minulim Mikola Karbachenskij prodovzhuvav spivati na cerkovnih vidpravah i vidkritih dlya publiki koncertah U cej chas jomu doruchayut solni partiyi Pershe dokumentalne svidchennya jogo vistupiv u cij roli vidtvoreno v listi F P Lvova vid 30 grudnya 1827 roku do ministra dvoru knyazya P M Volkonskogo v yakomu vin vislovloviv klopotannya pro zaohochennya troh krashih spivakiv kapeli v tomu chisli i Mikoli yaki ne tilki vinyatkovistyu golosiv a j znannyam ta zdibnistyu do spivu ne postupayutsya italijskim spivakam Klopotannya bulo zadovoleno yunaki otrimali po 200 rubliv asignaciyami U cej period imperatorskij dvir ne shkoduvav koshtiv na vishkolennya najtalanovitishoyi molodi u najprestizhnishih navchalnih zakladah Yevropi dlya pidnyattya rivnya kulturi mistectva nauki v imperiyi Zavdyaki neperesichnomu spivochomu talantu Mikoli Karbachenskomu poshastilo potrapiti do kogorti vibranih ukrayinciv yakih vidpravili na navchannya v Yevropu za kazennij kosht 1830 roku u vici 20 rokiv Karbachenskogo pid opikunstvom kompozitora ta vikladacha vokalu Mihajla Glinki vidpravlyayut na navchannya v Italiyu Pri comu z legkoyi ruki chinovnika imperatorskoyi kancelyariyi nezruchne dlya vimovi prizvishe Karbachenskij transformuyut v prizvishe Ivanov V Italiyi Mikola vzhe Ivanov potrapiv na navchannya do odnogo iz najvidomishih togochasnih italijskih spivakiv ta vokalnih pedagogiv it yakij viv svoyu vokalno pedagogichnu praktiku u Milani Na perekonannya B yanki Mikoli yakij volodiv ridkisnim tipom najvishogo za zvuchannyam cholovichogo golosu kontra tenorom i tembrom z barvami vid metalevogo blisku do najtonshih toniv oksamitovih vidtinkiv pislya zavershennya vokalnogo vishkolu stane posilnim vikonannya bud yakogo operno tenorovogo repertuaru na najprestizhnishih opernih scenah svitu I ce peredbachennya pislya tririchnogo udoskonalennya tehniki spivu u klasah takih vidomih pedagogiv yak Zhozefini Fodor Menvyel ta Genriha Panofki spravdilosya Uzhe u 1832 roci Mikoli Ivanovu doruchayut vikonannya solnoyi partiyi v kantati Dzhovani Pachinni Virnij Imenej Blisk i shirochin diapazonu spivaka pid chas vistupu u cij operi vrazila navit najdoskiplivishih znavciv spivu Yak naslidok she zovsim neznanomu spivakovi proponuyut karkolomnu u jogo kar yeri propoziciyu debyut na sceni neapolitanskogo San Karlo odnogo iz najprestizhnishih v Yevropi opernih teatriv v partiyi Richarda Persi v operi Anna Bolejn Gaetano Donicetti Koli Mikola Ivanov neochikuvano dlya sebe otrimuye vimogu pro negajne povernennya nazad v Rosiyu vin virishuye nazavzhdi zalishatisya v Italiyi vigaduyuchi rizni prichini nemozhlivosti povernennya neobhidnist likuvannya vid zaraznoyi ta nevilikovnoyi hvorobi tosho Triumfalnij debyut Mikoli Ivanova vidkriv pered nim dveri do scen najprestizhnishih teatriv Yevropi v Parizhi i Londoni Neapoli i Milani Veneciyi i Genuyi Bolonyi i Rimi Marseli i Vidni Palermo i Turini Florenciyi i Triyesti tosho V ansambli z nim vistupali najkrashi italijski spivaki i spivachki zolotoyi dobi belkanto Dzhovanni Rubini Antonio Tamburini Enriko Tamberlika Polina Viardo Garsia a takozh artisti i muzikanti Avstriyi Angliyi Irlandiyi Nimechchini Norvegiyi Polshi Serbiyi Ugorshini Franciyi Chehiyi Shveciyi Z Mikoloyu Ivanovim tovarishuvali i spivpracyuvali najvidatnishi tvorci muziki HIH st Vinchenco Bellini Gaetano Donicetti Dzhuzeppe Verdi i Dzhoakkino Rossini Tvorchim zletom Mikoli Ivanova stala partiya Arnolda v operi Dzhoakkino Rossini Vilgelm Tell Pid chas operi u zali teatru znahodivsya avtor muziki yakij vid miti koli vpershe pochuv golos spivaka vzhe ne vidpuskav jogo z poza svoyeyi uvagi ni na mit pishuchi z rozrahunku same na jogo vokalni dani svoyi novi operi Dzhuzeppe Verdi pochuvshi vpershe ukrayincya u golovnij partiyi v operi Ernani specialno dlya jogo vikonannya napisav vstavnu ariyu Odi il voto grande iddio A postanovku svoyeyi operi Attila v Triyesti a zgodom i v Turini Verdi vzhe ne uyavlyav bez uchasti u nij same Mikoli Ivanova V period z 1833 po 1837 roki Mikola Ivanov providnij solist Londonskoyi Korolivskoyi operi Kovent Garden Mistectvo spivaka syagaye takogo rozgolosu i viznannya sho najvishim povelinnyam korolevi Velikoyi Britaniyi jomu nadayut britanske piddanstvo Dzhuzeppe Madzini odin iz kerivnikiv italijskogo nacionalno vizvolnogo ruhu ta mizhnarodnoyi spilki demokrativ Moloda Yevropa ital Giovine Europa nazvav Mikolu u ese Filosofiya muziki sered tih hto vzhe demonstruvav na teatralnij sceni ideyu socialnogo mistectva misiyu muziki u religijnomu i patriotichnomu vihovanni lyudskih mas Dvadcyat rokiv svogo tvorchogo zhittya Mikola Karbachenskij Ivanov viddav opernij sceni Yevropi i tim samim she za zhittya peretvoriv svoye im ya u spravzhnyu zhivu legendu Vin zavzhdi nazivav Ukrayinu svoyeyu batkivshinoyu a u teatrah publika vitala jogo yak spivaka kozaka narodzhenogo pid kozackim nebom Uprodovzh usogo svogo zhittya zasvoyivshi providni yevropejski movi spivak ne volodiv rosijskoyu Svoyeyu zh ridnoyu ukrayinskoyu velikij spivak ne perestavav misliti spivati ta navit spilkuvatisya koli traplyalasya taka nagoda Ostanok svoyih dniv velikij spivak proviv u vlasnomu budinku v Bolonyi de lyubiv poratisya u gorodi bezupinno naspivuyuchi pro sebe pisnf yaki zapam yatav iz svogo ditinstva Yakos velikij francuzkij kompozitor Gektor Berlioz navidavshis do nogo ta pochuvshi vpershe u svoyemu zhitti u zhivomu vikonanni spivaka same ci postijno naspivuvani nim ukrayinski narodni pisni zalishivsya velmi zvorushenim i she dovgo pislya cih vidvidin ne jnyav viri sho des na zemnij kuli okrim Italiyi mozhe zhiti takij muzichno obdarovanij narod Mikola Karbachenskij Ivanov pomer v Bolonyi 19 lipnya 1880 roku v vici 69 rokiv PrimitkiN S Ivanov Nikolaj Kozmich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XIIa S 763 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24421877d Track Q19908137d Track Q23892916 Ivaniv Mikola 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 523 1000 ekz Varvarcev M M Zhittya i scena Mikoli Ivanova istoriya ukrayincya v italijskomu Risordzhimento K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 S 19 20 Roman Bereza https www facebook com groups 1414410548613541 hoisted section header type recently seen amp multi permalinks 6143484839039398 Varvarcev M M Zhittya i scena Mikoli Ivanova istoriya ukrayincya v italijskomu Risordzhimento K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 S 129 Nadrukovana 1836 roku u zhurnali L Italiano zasnovanomu v Parizhi politichnimi emigrantami z Apenninskogo pivostrova Varvarcev M M Zhittya i scena Mikoli Ivanova istoriya ukrayincya v italijskomu Risordzhimento K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 S 7 DzherelaVarvarcev M M Zhittya i scena Mikoli Ivanova istoriya ukrayincya v italijskomu Risordzhimento K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 188 s il Naukove vidannya ISBN 978 966 02 6155 6 Istoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 164 Roman Bereza https www facebook com groups 1414410548613541 hoisted section header type recently seen amp multi permalinks 6143484839039398PosilannyaIvanov Mikola Kuzmich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 180 Ivaniv Mikola 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 523 1000 ekz Ivanov Ivanov Mikola Kuzmich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 172 173 Ganna Cherkaska Krashij tenor italijskoyi operi z Ukrayini 28 grudnya 2015 u Wayback Machine