Ми́рнівка (до 1945 року — Джюрґюн, крим. Cürgün) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 483 особи. Орган місцевого самоврядування - Мирнівська сільська рада. Розташоване в центрі району.
село Мирнівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Мирнівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01060290010093008 |
Облікова картка | Мирнівка |
Основні дані | |
Населення | 1 483 |
Поштовий індекс | 96180 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°41′31″ пн. ш. 34°18′37″ сх. д. / 45.69194° пн. ш. 34.31028° сх. д.Координати: 45°41′31″ пн. ш. 34°18′37″ сх. д. / 45.69194° пн. ш. 34.31028° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96180, АРК, Джанкойський район, с. Мирнівка, вул. Інтернаціональна, 39 |
Карта | |
Мирнівка | |
Мирнівка | |
Мапа | |
Мирнівка у Вікісховищі |
Географія
Мирнівка - село в центрі району, у степовому Криму, на річці Мирнівка, яка впадає в Сиваш, висота над рівнем моря - 12 м . Сусідні села: Рисакове за 3 км на південь, Ярке за 2,5 км на захід та Дмитрівка за 3 км на схід. Відстань до райцентру - близько 5 кілометрів, там же найближча залізнична станція
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Чуркун входив в Борулчанський кадилик Карасубазарського каймакамства . Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року , (8) 19 лютого 1784 року, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії . За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 года Таврійської губернії , Джюрґюн був включений до складу Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, у селі Джюрґюн значилося 18 дворів і 113 жителів, виключно кримських татар . На військово-топографічній карті 1817 село Юркюн позначений з 24 дворами . Після реформи волосного поділу 1829 року Джюрґюн, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину село спорожніло і на карті 1842 року Джюрґюн позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів .
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до . Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинутим, з огляду на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину та її заселяли українці з Полтавської і Київської губерній . Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Джюрґюн - вже власницьке село з 8 дворами і 31 жителем при колодязях . На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Джюрґюн 3 двори, на хуторі Мирнова (називався за прізвищем власника ) - 6. потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину , село Джюрґюн спорожніло і назву стали застосовувати і до хутора. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року в селі Мирнівка значилося 26 дворів і 159 жителів .
Після земської реформи 1890 року Джюрґюн віднесли до . Згідно «... Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1892 рік», у селі було 117 жителів в 20 домогосподарствах . У 1896 році Мирнов продав землю кримським німцям (це були лютерани і католики), який заснував колонію . За «... Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Джюрґюні (Мирнівці) значилося 136 жителів в 26 дворі . З енциклопедичного словника «Німці Росії» відомо, що в 1911 році в Джюрґюн-Мирнівка всього було 130 жителів . В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року, у Богемській волості Перекопського повіту значиться село Джюргань , з населенням 159 осіб .
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район . У 1922 році повіти перетворили в округи . 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Джюрґюн-Мирнівка, з населенням 277 осіб, з яких було 256 німців , входило до складу Мар'їнської сільради Джанкойського району . Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року, був знову створений Біюк-Онларський район, цього разу - як німецький національний в який включили село. Час передачі назад в Джанкойський район поки не встановлено.
Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан . Після звільнення Криму від фашистів в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України . Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Джюрґюн-Мирнівка (зустрічалися варіанти Джюрґюн і Мирнівка), вже Джанкойського району, перейменували в Мирнівку . У повоєнний час село входило в Дніпровську сілраду , в 1979 році центр ради був перенесений в Мирнівку .
Хутір Джюрґюн
Німецький хутір, що розташовувався в декількох кілометрах на захід від села. Час виникнення не з'ясований, згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, хутір Джюрґюнь-Мирнівка, з населенням 8 осіб, всі німці , значився в складі Мар'їнського сільради Джанкойського району . Подальша історія поки не встановлена.
Примітки
- . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015.
- Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
- Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
- Про новий поділ держави на губернії. (Саме, даний Сенату.)
- Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
- Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року . // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
- . Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-3.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
- Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 137.
- Ляшенко В. І. . Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- . Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
- Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [ 26 червня 2015]. . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 9 березня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Сейдаметов Е. Х. еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. з джерела 19 жовтня 2013
- Михайло Родіонов. {{{Заголовок}}}. — 270 с.
- . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 75 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
- Міста і села України, 2009, Мирнівська сільрада.
- Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
- Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
- Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- {{Книга: Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник} }
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 233.
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 314.
- Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
- Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
- . Сімферополь, видавництво «Таврія». 1977 рік. Архів [http: //www.soldat.ru/files/f/krimskaia_obl_1977_god.part1.rar оригіналу] за 24 вересня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi rnivka do 1945 roku Dzhyurgyun krim Curgun selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 1 483 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Mirnivska silska rada Roztashovane v centri rajonu selo MirnivkaKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Dzhankojskij rajonRada Mirnivska silska radaKod KATOTTG UA01060290010093008Oblikova kartka Mirnivka Osnovni daniNaselennya 1 483Poshtovij indeks 96180Telefonnij kod 380 6564Geografichni daniGeografichni koordinati 45 41 31 pn sh 34 18 37 sh d 45 69194 pn sh 34 31028 sh d 45 69194 34 31028 Koordinati 45 41 31 pn sh 34 18 37 sh d 45 69194 pn sh 34 31028 sh d 45 69194 34 31028Misceva vladaAdresa radi 96180 ARK Dzhankojskij rajon s Mirnivka vul Internacionalna 39KartaMirnivkaMirnivkaMapa Mirnivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mirnivka GeografiyaMirnivka selo v centri rajonu u stepovomu Krimu na richci Mirnivka yaka vpadaye v Sivash visota nad rivnem morya 12 m Susidni sela Risakove za 3 km na pivden Yarke za 2 5 km na zahid ta Dmitrivka za 3 km na shid Vidstan do rajcentru blizko 5 kilometriv tam zhe najblizhcha zaliznichna stanciyaIstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Churkun vhodiv v Borulchanskij kadilik Karasubazarskogo kajmakamstva Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 roku 8 19 lyutogo 1784 roku na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisane do Perekopskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Perekopskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 goda Tavrijskoyi guberniyi Dzhyurgyun buv vklyuchenij do skladu Perekopskogo povitu Za Vidomostyami pro vsi selisha v Perekopskomu poviti vid 21 zhovtnya 1805 roku u seli Dzhyurgyun znachilosya 18 dvoriv i 113 zhiteliv viklyuchno krimskih tatar Na vijskovo topografichnij karti 1817 selo Yurkyun poznachenij z 24 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Dzhyurgyun zgidno Vidomostej pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku vidnesli do Potim mabut vnaslidok emigraciyi krimskih tatar v Turechchinu selo sporozhnilo i na karti 1842 roku Dzhyurgyun poznachenij umovnim znakom male selo tobto menshe 5 dvoriv U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Zgidno Pam yatnoyi knigi Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo stoyalo pokinutim z oglyadu na emigraciyu krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu ta yiyi zaselyali ukrayinci z Poltavskoyi i Kiyivskoyi gubernij Zgidno Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Dzhyurgyun vzhe vlasnicke selo z 8 dvorami i 31 zhitelem pri kolodyazyah Na triverstovij mapi 1865 1876 roku v seli Dzhyurgyun 3 dvori na hutori Mirnova nazivavsya za prizvishem vlasnika 6 potim mabut vnaslidok emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu selo Dzhyurgyun sporozhnilo i nazvu stali zastosovuvati i do hutora Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 roku v seli Mirnivka znachilosya 26 dvoriv i 159 zhiteliv Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Dzhyurgyun vidnesli do Zgidno Pam yatnoyi knigi Tavrijskoyi guberniyi za 1892 rik u seli bulo 117 zhiteliv v 20 domogospodarstvah U 1896 roci Mirnov prodav zemlyu krimskim nimcyam ce buli lyuterani i katoliki yakij zasnuvav koloniyu Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1900 rik v Dzhyurgyuni Mirnivci znachilosya 136 zhiteliv v 26 dvori Z enciklopedichnogo slovnika Nimci Rosiyi vidomo sho v 1911 roci v Dzhyurgyun Mirnivka vsogo bulo 130 zhiteliv V Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 roku u Bogemskij volosti Perekopskogo povitu znachitsya selo Dzhyurgan z naselennyam 159 osib Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 roku 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugi 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK v administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih okrugu buli likvidovani osnovnoyu administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 roku selo Dzhyurgyun Mirnivka z naselennyam 277 osib z yakih bulo 256 nimciv vhodilo do skladu Mar yinskoyi silradi Dzhankojskogo rajonu Postanovoyu VCVK Pro reorganizaciyu merezhi rajoniv Krimskoyi ARSR vid 30 zhovtnya 1930 roku buv znovu stvorenij Biyuk Onlarskij rajon cogo razu yak nimeckij nacionalnij v yakij vklyuchili selo Chas peredachi nazad v Dzhankojskij rajon poki ne vstanovleno Nezabarom pislya pochatku Nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 roku krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir i pivnichnij Kazahstan Pislya zvilnennya Krimu vid fashistiv v kvitni 12 serpnya 1944 roku bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu ta u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z Kam yanec Podilskoyi i Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Rosijskoyi RFSR vid 18 travnya 1948 roku Dzhyurgyun Mirnivka zustrichalisya varianti Dzhyurgyun i Mirnivka vzhe Dzhankojskogo rajonu perejmenuvali v Mirnivku U povoyennij chas selo vhodilo v Dniprovsku silradu v 1979 roci centr radi buv perenesenij v Mirnivku Hutir DzhyurgyunNimeckij hutir sho roztashovuvavsya v dekilkoh kilometrah na zahid vid sela Chas viniknennya ne z yasovanij zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 roku hutir Dzhyurgyun Mirnivka z naselennyam 8 osib vsi nimci znachivsya v skladi Mar yinskogo silradi Dzhankojskogo rajonu Podalsha istoriya poki ne vstanovlena Primitki Weather in ua Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2015 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto perebuvaye Zagolovok 1888 Grzhibovska 1999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani ta vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 rik z 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 roku stor 117 Pro novij podil derzhavi na guberniyi Same danij Senatu Grzhibovska 1999 Z Ukazu Oleksandra I Senatu pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi s 124 Lashkov F F Vidomist pro vsih selishah v Perekopskomu poviti skladayutsya z pokazannyam v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 21 zhovtnya 1805 roku Zagolovok 1 897 Arheologichna karta Krimu Arhiv http www archmap ru 1817 33 a3 3 jpg originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 Grzhibovska 1999 Vidomist pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku z 137 Lyashenko V I Kultura narodiv Prichornomor ya Tom 2 Arhiv http elib crimea edu index php Option com content amp task view amp id 28 originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 Arheologichna karta Krimu Arhiv http www archmap ru 1842 42 1 4 jpg originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2015 Hanackij K V 1867 Pam yatna knizhka Tavrijskoyi guberniyi 26 chervnya 2015 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 9 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sejdametov E H emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Arhivovana kopiya Tavrijskij Nacionalnij Universitet 2005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 Mihajlo Rodionov Zagolovok 270 s Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Arhiv page 75 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2015 Mista i sela Ukrayini 2009 Mirnivska silrada Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s ros Boris Veselovskij Zagolovok 1911 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1900 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Kniga Nimci Rosiyi naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk chetvertij Perekopskij povit 1915 g Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I ya Statistichnij naris vipusk chetvertij Perekopskij povit 1915 rik s 233 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Administrativno territorialnoe rozpodil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Grzhibovska 1999 Spisok naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 roku s 314 Postanova VCVK RRFSR vid 30 10 1930 pro reorganizaciyu merezhi rajoniv Krimskoyi ARSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Postanova DKO vid 12 serpnya 1944 roku GKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu Yak zaselyali Krim 1944 1954 Elvina Seitova aspirant istorichnogo fakultetu TNU Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2013 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 18 05 1948 o pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti Simferopol vidavnictvo Tavriya 1977 rik Arhiv http www soldat ru files f krimskaia obl 1977 god part1 rar originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi