Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свя́то-Микола́ївський чоловічий монасти́р — православний монастир, розташований на високому горбі на Зароссі в м. Богуслав, Київська область.
| Свято-Миколаївський чоловічий монастир | |
|---|---|
 Свято-Миколаївська церква Богуславського монастиря (при заснуванні - церква Воскресіння Христового) | |
| 49°32′48″ пн. ш. 30°52′22″ сх. д. / 49.54667° пн. ш. 30.87278° сх. д.Координати: 49°32′48″ пн. ш. 30°52′22″ сх. д. / 49.54667° пн. ш. 30.87278° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |  Україна, м. Богуслав |
| Початок будівництва | 1575 |
| Кінець будівництва | 1586 |
| Зруйновано | кінець XVI ст. |
| Відбудовано | 1596 |
| Належність | ПЦУ |
| Настоятель | Архімандрит Арсеній (Пожарний) |
| Адреса | Київська область, м. Богуслав, вул. Озерна, 35 |
| Вебсайт | boguslav-monastery.org.ua |
  Миколаївський монастир (Богуслав) (Україна) | |
 Миколаївський монастир у Вікісховищі | |
Історія
Початком заснування богуславського Миколаївського монастиря можна вважати другу половину XVI століття, а саме період 1575—1586 років. У ті часи в літописному місті Самборі (нині ця місцина розташовується поблизу с. Лісовичі) був монастир. Під час набігів та знищення міста Самбора монголо-татарами — дерев'яну церкву монастиря монахи розібрали і, переходячи лісами, перенесли за Богуслав та встановили її місці старого монастиря між селами Івки та Хохітва, в урочищі Чернечий Яр. Монастир був названий на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Наприкінці XVI століття під час монголо-татарських набігів монастир був зруйнований.
1596 року монастир був відновлений старостою богуславським Янушем Острозьким і переведений в унію та заселений монахами-василіанами.
Під час Корсунської битви 1648 року селянсько-козацького війська під проводом Богдана Хмельницького з польським військом під Корсунем, яке закінчилося повною поразкою поляків. Саме під час цієї битви полковник Війська Запорозького Максим Кривоніс звільнив Богуслав від урядових військ Речі Посполитої та польської шляхти. Залишки польської шляхти разом з монахами-василіянами пішли з міста. Після цієї значущої події усі монастирі, у тому числі й Різдво-Богородицький монастир та церкви були повернені до православ’я.
У червні 1654 року богуславське православне духовенство разом з гетьманом Богданом Хмельницьким та козацьким військом зустрічали у Богуславі антіохійського патріарха Макарія, який повертався з Московії.
1685—1692 роки, в часи Руїни, коли Польща формально відновила козацтво з традиційними для нього формами самоврядування, монастир був відбудований богуславським козацьким полковником Самійлом Самусем.
1702—1704 роки, після війни правобережних козаків з поляками, коли Богуславський полк змушений був перейти «під цареву руку» на Лівобережжя, богуславські поляки та їх старости відремонтували монастир. І від тоді він став Василіянським, і був перенесений до Богуслава, на своє теперішнє місце, де колись був монастирський хутір.
1711 року Богуславський монастир був зруйнований загонами гетьмана Пилипа Орлика під час його військового походу з турками й татарами на Правобережну Україну з метою визволення цієї території від російських військ та відновлення гетьманської влади.
У 1740 році було збудовано головну дерев’яну церкву названу на честь Святого Миколая і відтоді монастир став називатися Свято-Миколаївським, а 1768 року, під час Коліївщини, богуславський монастир знов стає православним.
1780 року на території монастиря збудована дерев'яна церква святої великомучениці Варвари.
1787 року внаслідок пожежі (скоріше підпалу) згоріла головна Свято-Миколаївська церква. Єпископ Чернігівський Відомства православного сповідання Російської імперії Віктор Садковський потурбувався за будівництво нової церкви на місці згарища і 15 грудня 1793 року видав грамоту на будівництво нової кам'яної церкви. Але через брак коштів подальшу будову було призупинено, хоча вже був закладений фундамент під нову святиню. І лише 1799 року митрополит Київський Ієрофей пожертвував дерев'яну церкву, що закривалася у Голосіївській пустині. Її було перевезено до Богуслава та встановлено на кам'яному фундаменті. Церква простояла до 1851 року.
1851—1853 роки, на її місці будується трьохпрестольна кам'яна церква: в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці, Святителя Миколая Мирлікійського та апостола Іакова Алфеєва (літня церква) за рахунок 10000 крб. срібних, які пожертвував протоієрей Яків Ковалевський.
1851 року Свято-Миколаївський монастир перейменовано в Успенський. Дзвіниця при Успенській церкві містила 8 дзвонів різної величини, найбільший — 61 пуд (близько 1000 кг).
1866 року на кошти астраханського купця Михайла Сабурова зводиться тепла цегляна церква Воскресіння Христового, що збереглася до наших днів.
У 1818 — 1884 роках при монастирі знаходилось духовне «повітове» училище, в якому постійно викладало до п'яти вчителів та навчалося до 80-ти учнів. Училище мало в самому монастирі належні йому два приміщення, а намісник монастиря майже завжди вважався й ректором училища. На богослужіння учні ходили в монастирську Воскресенську церкву. З неї традиційно 9 травня (за старим стилем) відбувалася хресна хода на монастирський луг, де відбувалося освячення джерела Кам'янка, що витікало із скелі. Ця вода мала цілющі властивості.
У Богуславському духовному училищі навчались письменники Іван Нечуй-Левицький, Євген Кротевич, адвокат Павло Клебановський (у спогадах описав монастир того часу), історик Павло Клепацький. Бував тут і Тарас Григорович Шевченко, коли возив попівського сина з Кирилівки на навчання в Богуслав. Бувала тут і Марко Вовчок.
Відомі оперні співаки, які вийшли з Богуславської бурси: Павло Кошиць, Алейніков, Сікачинський, Орест Левицький, Трезвинський. Випускником Богуславського духовного училища був і Олександр Кошиць.
У першій половині XVIII століття за наказом настоятеля монастиря ігумена Феодора Андрієвського біля підніжжя гори було прорито глибокий рів у чотири метри шириною та два глибиною. Коли він заповнився водою з Росі, монастир опинився на острові. В'їхати до нього можна було лише по штучно утвореній греблі, через міст, який на ніч монахи розводили. Цей міст існував до кінця XVIII століття і був знесений водою під час великої повені.
У XVIII столітті за єпархіальним управлінням монастир належав до Переяславської єпархії та 1785 року перейшов у підпорядкування коадьютора Київської митрополії та до часу приєднання цього краю до Росії мав статус «закордонного» монастиря. В період єпископства преосвященного Віктора (Садковського) обитель служила його резиденцією.
Із святинь монастир мав дерев'яний хрест, виготовлений із коренів дерев з берегів ріки Йордан, із вкладеними в нього частками святих мощей та інше.
Монастир мав у власності три окремі земельні ділянки загальною площею у 83 десятини.
1840 року сюди з Афону було привезено та висаджено від підошви гори з боку річки до самої монастирської стіни 50 саджанців веймутової сосни.
Пізніше на монастир впало велике лихо: йому було заборонено користуватись млином, збудованим на останні монастирські кошти. Крім того, монастирю було залишено лише 49 десятин землі, оскільки документи на 300 десятин поля й лісу були знищені під час пожежі і справа в суді була програна: хутір й землі в монастиря відібрали. Було присуджено також скинути з берега кінець греблі млина, що була причеплена до маєтності графа Ксаверія Браницького за Россю. Ігумен подав прохання до тодішнього київського митрополита, але на той час з Браницьким підтримувала родинні стосунки царська сім'я (Ксаверій був одружений з донькою Катерини II). Київський митрополит не насмілився виступити на захист монастиря. Рішення суду було виконано: греблю зруйнували і колеса млина зупинились. Один з випускників Богуславського училища Павло Іванович Клебановський, закінчивши курс Київської семінарії і здобувши юридичну освіту в Київському університеті, вирішив відновити справедливість. Він приїхав до Богуслава, зібрав усі необхідні документи та подав судовий позов до Браницьких. Клебановський на суді довів, що землю в монастиря відібрано незаконно, і виграв суд. Монастирю повернули і хутір з лісом, і навіть город.
1904 року монастир було переведено в жіночий і проіснував він до 1929 року. В документах монастиря, що зберігаються у Богуславському історичному музеї, згадується настоятелька монастиря ігуменя Євстолія.
У 1930-х роках з дзвіниці було знято дзвони, а в храмі знято ікони та інше церковне начиння; було відкрито дитячий будинок.
У липні 1941 року тут містився штаб 26-ї армії, що тримала оборону на канівському напрямку. Під час війни було зруйновано купол і дах церкви Успіння Пресвятої Богородиці. У 1948—1950 роках цеглу з церкви забрали на будівництво 2-го поверху церкви Воскресіння Христового.
У 1945—1967 роках приміщення монастиря займав дитячий будинок, у 1967—1993 роках — гуртожиток педагогічного училища.
11 червня 1993 року наказом Управління освіти Київської ОДА всі приміщення Свято-Миколаївського монастиря передано у власність Київської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Намісником монастиря призначено ігумена Вікентія (Міськова).
1994 року намісником стає ігумен Севастіан (Возняк), намісник Видубицького монастиря. У церкві Воскресіння Христового проводиться реставрація: прибираються стіни між кімнатами і коридором на 1 поверсі, проводяться розписи колон храму іконописцем Валерієм Стрільцем: встановлюється іконостас, який привезено було з Видубицького монастиря. У квітні 2007 монастир відвідує Святійший Патріарх Філарет. Починаються внутрішні та зовнішні реставраційні роботи церкви Воскресіння Христового.
27 травня 2008 року монастир освятив Святійший Патріарх Філарет. Нині монастир належить ПЦУ.
Намісники монастиря
- 1700 — ? роки — ігумен Феодор Андрієвський.
- 1729 — 1779? роки — ігумен Вассіан Копистецький.
- 1779 — 1788 роки — ігумен Анемподист. При ньому трапилася пожежа 1787 року, під час якої згоріла головна монастирська церква і майже усі келії.
- 1788 — 1792 роки — ігумен Аркадій. Заклав фундамент нової церкви. Він відкуповував монастирську землю, яку за незгодою настоятелів заволоділи богуславські міщани.
- 1792 — 1800? роки — ігумен Варахиїл. На вимогу керівництва він склав опис монастиря. За його керівництва, у 1794 році освячена церква.
- 1800? — 1810 роки — ігумен Варфоломій. Переведений до Медведівського Миколаївського монастиря з посадою благочинного монастирів.
- 1815 — 1800? роки — ієромонах Ігнатій.
- 1800? — 1823 роки — ієромонах Іустин.
- 1823? — 1800? роки — ієромонах Феогност.
- 1800? — 1832 роки — ігумен Володимир.
- 1832? — 1833 роки — ігумен Пантелеймон. Переведений в Курську семінарію.
- 1833 — 1833 роки — ігумен Григорій (Гречка). Згодом був начальником Китаївської пустині.
- 1833 — 1833 роки — ігумен Митрофан. Переведений у Жаботинський монастир. Він збудував дощату огорожу навколо монастиря.
- 1833 — 1845 роки — ігумен Єфрем. Віддалився на спочинок у Видубицький монастир.
- 1845 — 1861 роки — ігумен Феодор. З ревністю, хоч і невдало, піклувався про повернення монастирю прилеглих йому колись земель.
- 1861 — 1800? роки — ігумен Макарій (Сорокін). Переведений у Мотронинський монастир.
- 1800 — 1800? роки — ігумен Іринарх (зустрічалися документи зі згадкою ігумена Іринарха).
- 1993 — 1994 роки — ігумен Вікентій (Міськов).
- 1994 — 1995 роки — ігумен Севастіан (Возняк).
- 1995 — 1997 роки — ієрей Роман Антонюк. Був настоятелем храму.
- 1997 — 1998 роки — протоієрей Василій Панасюк. Був настоятелем храму.
- 1998 — 1998 роки — ігумен Марк.
- 1998 — 1998 роки — ієромонах Іосиф.
- 1998 — 2005 роки — ігумен Стефан (Негребецький). При ньому була монастирська пасіка, свиноферма, фруктовий сад.
- 2005 — 2006 роки — ієромонах Макарій (Кармазін).
- 2006 — 2007 роки — ігумен Григорій (Кулаковський). Було встановлено купол на церкві Воскресіння Христового, наново перекрито дах церкви (замінено шифер на металочерепицю), встановлено нові вікна.
- 2007 — 2008 роки — ігумен Миколай (Коваль). У квітні монастир відвідує Святійший Патріарх Філарет. З квітня 2007 року починаються внутрішні та зовнішні реставраційні роботи церкви Воскресіння Христового.
- 2008 — 2010 роки — ігумен Амвросій (Савицький).
- від 2010 року — ігумен Арсеній (Пожарний). У 2011 році збудовано сходи на пагорбі до храму, арка, паперть. 27 травня 2013 року Святійший Патріарх Філарет, Священноархімандрит монастиря, закладає капсулу на відновлення храму на місці старого фундаменту зруйнованого Успенського собору. Вересень-грудень 2013 року розібрано старий фундамент Успенського собору, який виявився непридатним для інженерних споруд, вирито котлован та збудовано новий фундамент згідно зразків, розмірів та архітектури колишнього Успенського собору.
Примітки
- Lesowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 167. (пол.)
Джерела
- Архівні матеріали Богуславського краєзнавчого музею. Матеріали збирали: Іван Ніколенко, краєзнавець, С. Похилевич, Н. Матійко.
- Всеобщий иллюстрированный путеводитель по монастырям и святым местам Российской империи и Афону. Составил А. А. Павловский. 1907 р. Нижний Новгород. (рос.)
Посилання
- Святійший Патріарх Філарет відвідав Богуславський Миколаївський чоловічий монастир. boguslav-monastery.org.ua. Свято-Миколаївський чоловічий монастир. оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Mikolayivskij monastir Svya to Mikola yivskij cholovichij monasti r pravoslavnij monastir roztashovanij na visokomu gorbi na Zarossi v m Boguslav Kiyivska oblast Svyato Mikolayivskij cholovichij monastirSvyato Mikolayivska cerkva Boguslavskogo monastirya pri zasnuvanni cerkva Voskresinnya Hristovogo 49 32 48 pn sh 30 52 22 sh d 49 54667 pn sh 30 87278 sh d 49 54667 30 87278 Koordinati 49 32 48 pn sh 30 52 22 sh d 49 54667 pn sh 30 87278 sh d 49 54667 30 87278Tip sporudimonastirRoztashuvannya Ukrayina m BoguslavPochatok budivnictva1575Kinec budivnictva1586Zrujnovanokinec XVI st Vidbudovano1596NalezhnistPCUNastoyatelArhimandrit Arsenij Pozharnij AdresaKiyivska oblast m Boguslav vul Ozerna 35Vebsajtboguslav monastery org uaMikolayivskij monastir Boguslav Ukrayina Mikolayivskij monastir u VikishovishiIstoriyaPochatkom zasnuvannya boguslavskogo Mikolayivskogo monastirya mozhna vvazhati drugu polovinu XVI stolittya a same period 1575 1586 rokiv U ti chasi v litopisnomu misti Sambori nini cya miscina roztashovuyetsya poblizu s Lisovichi buv monastir Pid chas nabigiv ta znishennya mista Sambora mongolo tatarami derev yanu cerkvu monastirya monahi rozibrali i perehodyachi lisami perenesli za Boguslav ta vstanovili yiyi misci starogo monastirya mizh selami Ivki ta Hohitva v urochishi Chernechij Yar Monastir buv nazvanij na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Naprikinci XVI stolittya pid chas mongolo tatarskih nabigiv monastir buv zrujnovanij 1596 roku monastir buv vidnovlenij starostoyu boguslavskim Yanushem Ostrozkim i perevedenij v uniyu ta zaselenij monahami vasilianami Pid chas Korsunskoyi bitvi 1648 roku selyansko kozackogo vijska pid provodom Bogdana Hmelnickogo z polskim vijskom pid Korsunem yake zakinchilosya povnoyu porazkoyu polyakiv Same pid chas ciyeyi bitvi polkovnik Vijska Zaporozkogo Maksim Krivonis zvilniv Boguslav vid uryadovih vijsk Rechi Pospolitoyi ta polskoyi shlyahti Zalishki polskoyi shlyahti razom z monahami vasiliyanami pishli z mista Pislya ciyeyi znachushoyi podiyi usi monastiri u tomu chisli j Rizdvo Bogorodickij monastir ta cerkvi buli poverneni do pravoslav ya U chervni 1654 roku boguslavske pravoslavne duhovenstvo razom z getmanom Bogdanom Hmelnickim ta kozackim vijskom zustrichali u Boguslavi antiohijskogo patriarha Makariya yakij povertavsya z Moskoviyi 1685 1692 roki v chasi Ruyini koli Polsha formalno vidnovila kozactvo z tradicijnimi dlya nogo formami samovryaduvannya monastir buv vidbudovanij boguslavskim kozackim polkovnikom Samijlom Samusem 1702 1704 roki pislya vijni pravoberezhnih kozakiv z polyakami koli Boguslavskij polk zmushenij buv perejti pid carevu ruku na Livoberezhzhya boguslavski polyaki ta yih starosti vidremontuvali monastir I vid todi vin stav Vasiliyanskim i buv perenesenij do Boguslava na svoye teperishnye misce de kolis buv monastirskij hutir 1711 roku Boguslavskij monastir buv zrujnovanij zagonami getmana Pilipa Orlika pid chas jogo vijskovogo pohodu z turkami j tatarami na Pravoberezhnu Ukrayinu z metoyu vizvolennya ciyeyi teritoriyi vid rosijskih vijsk ta vidnovlennya getmanskoyi vladi U 1740 roci bulo zbudovano golovnu derev yanu cerkvu nazvanu na chest Svyatogo Mikolaya i vidtodi monastir stav nazivatisya Svyato Mikolayivskim a 1768 roku pid chas Koliyivshini boguslavskij monastir znov staye pravoslavnim 1780 roku na teritoriyi monastirya zbudovana derev yana cerkva svyatoyi velikomuchenici Varvari 1787 roku vnaslidok pozhezhi skorishe pidpalu zgorila golovna Svyato Mikolayivska cerkva Yepiskop Chernigivskij Vidomstva pravoslavnogo spovidannya Rosijskoyi imperiyi Viktor Sadkovskij poturbuvavsya za budivnictvo novoyi cerkvi na misci zgarisha i 15 grudnya 1793 roku vidav gramotu na budivnictvo novoyi kam yanoyi cerkvi Ale cherez brak koshtiv podalshu budovu bulo prizupineno hocha vzhe buv zakladenij fundament pid novu svyatinyu I lishe 1799 roku mitropolit Kiyivskij Iyerofej pozhertvuvav derev yanu cerkvu sho zakrivalasya u Golosiyivskij pustini Yiyi bulo perevezeno do Boguslava ta vstanovleno na kam yanomu fundamenti Cerkva prostoyala do 1851 roku 1851 1853 roki na yiyi misci buduyetsya trohprestolna kam yana cerkva v im ya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Svyatitelya Mikolaya Mirlikijskogo ta apostola Iakova Alfeyeva litnya cerkva za rahunok 10000 krb sribnih yaki pozhertvuvav protoiyerej Yakiv Kovalevskij 1851 roku Svyato Mikolayivskij monastir perejmenovano v Uspenskij Dzvinicya pri Uspenskij cerkvi mistila 8 dzvoniv riznoyi velichini najbilshij 61 pud blizko 1000 kg 1866 roku na koshti astrahanskogo kupcya Mihajla Saburova zvoditsya tepla ceglyana cerkva Voskresinnya Hristovogo sho zbereglasya do nashih dniv U 1818 1884 rokah pri monastiri znahodilos duhovne povitove uchilishe v yakomu postijno vikladalo do p yati vchiteliv ta navchalosya do 80 ti uchniv Uchilishe malo v samomu monastiri nalezhni jomu dva primishennya a namisnik monastirya majzhe zavzhdi vvazhavsya j rektorom uchilisha Na bogosluzhinnya uchni hodili v monastirsku Voskresensku cerkvu Z neyi tradicijno 9 travnya za starim stilem vidbuvalasya hresna hoda na monastirskij lug de vidbuvalosya osvyachennya dzherela Kam yanka sho vitikalo iz skeli Cya voda mala cilyushi vlastivosti U Boguslavskomu duhovnomu uchilishi navchalis pismenniki Ivan Nechuj Levickij Yevgen Krotevich advokat Pavlo Klebanovskij u spogadah opisav monastir togo chasu istorik Pavlo Klepackij Buvav tut i Taras Grigorovich Shevchenko koli voziv popivskogo sina z Kirilivki na navchannya v Boguslav Buvala tut i Marko Vovchok Vidomi operni spivaki yaki vijshli z Boguslavskoyi bursi Pavlo Koshic Alejnikov Sikachinskij Orest Levickij Trezvinskij Vipusknikom Boguslavskogo duhovnogo uchilisha buv i Oleksandr Koshic U pershij polovini XVIII stolittya za nakazom nastoyatelya monastirya igumena Feodora Andriyevskogo bilya pidnizhzhya gori bulo prorito glibokij riv u chotiri metri shirinoyu ta dva glibinoyu Koli vin zapovnivsya vodoyu z Rosi monastir opinivsya na ostrovi V yihati do nogo mozhna bulo lishe po shtuchno utvorenij grebli cherez mist yakij na nich monahi rozvodili Cej mist isnuvav do kincya XVIII stolittya i buv znesenij vodoyu pid chas velikoyi poveni U XVIII stolitti za yeparhialnim upravlinnyam monastir nalezhav do Pereyaslavskoyi yeparhiyi ta 1785 roku perejshov u pidporyadkuvannya koadyutora Kiyivskoyi mitropoliyi ta do chasu priyednannya cogo krayu do Rosiyi mav status zakordonnogo monastirya V period yepiskopstva preosvyashennogo Viktora Sadkovskogo obitel sluzhila jogo rezidenciyeyu Iz svyatin monastir mav derev yanij hrest vigotovlenij iz koreniv derev z beregiv riki Jordan iz vkladenimi v nogo chastkami svyatih moshej ta inshe Monastir mav u vlasnosti tri okremi zemelni dilyanki zagalnoyu plosheyu u 83 desyatini 1840 roku syudi z Afonu bulo privezeno ta visadzheno vid pidoshvi gori z boku richki do samoyi monastirskoyi stini 50 sadzhanciv vejmutovoyi sosni Piznishe na monastir vpalo velike liho jomu bulo zaboroneno koristuvatis mlinom zbudovanim na ostanni monastirski koshti Krim togo monastiryu bulo zalisheno lishe 49 desyatin zemli oskilki dokumenti na 300 desyatin polya j lisu buli znisheni pid chas pozhezhi i sprava v sudi bula prograna hutir j zemli v monastirya vidibrali Bulo prisudzheno takozh skinuti z berega kinec grebli mlina sho bula pricheplena do mayetnosti grafa Ksaveriya Branickogo za Rossyu Igumen podav prohannya do todishnogo kiyivskogo mitropolita ale na toj chas z Branickim pidtrimuvala rodinni stosunki carska sim ya Ksaverij buv odruzhenij z donkoyu Katerini II Kiyivskij mitropolit ne nasmilivsya vistupiti na zahist monastirya Rishennya sudu bulo vikonano greblyu zrujnuvali i kolesa mlina zupinilis Odin z vipusknikiv Boguslavskogo uchilisha Pavlo Ivanovich Klebanovskij zakinchivshi kurs Kiyivskoyi seminariyi i zdobuvshi yuridichnu osvitu v Kiyivskomu universiteti virishiv vidnoviti spravedlivist Vin priyihav do Boguslava zibrav usi neobhidni dokumenti ta podav sudovij pozov do Branickih Klebanovskij na sudi doviv sho zemlyu v monastirya vidibrano nezakonno i vigrav sud Monastiryu povernuli i hutir z lisom i navit gorod 1904 roku monastir bulo perevedeno v zhinochij i proisnuvav vin do 1929 roku V dokumentah monastirya sho zberigayutsya u Boguslavskomu istorichnomu muzeyi zgaduyetsya nastoyatelka monastirya igumenya Yevstoliya U 1930 h rokah z dzvinici bulo znyato dzvoni a v hrami znyato ikoni ta inshe cerkovne nachinnya bulo vidkrito dityachij budinok U lipni 1941 roku tut mistivsya shtab 26 yi armiyi sho trimala oboronu na kanivskomu napryamku Pid chas vijni bulo zrujnovano kupol i dah cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici U 1948 1950 rokah ceglu z cerkvi zabrali na budivnictvo 2 go poverhu cerkvi Voskresinnya Hristovogo U 1945 1967 rokah primishennya monastirya zajmav dityachij budinok u 1967 1993 rokah gurtozhitok pedagogichnogo uchilisha 11 chervnya 1993 roku nakazom Upravlinnya osviti Kiyivskoyi ODA vsi primishennya Svyato Mikolayivskogo monastirya peredano u vlasnist Kiyivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Namisnikom monastirya priznacheno igumena Vikentiya Miskova 1994 roku namisnikom staye igumen Sevastian Voznyak namisnik Vidubickogo monastirya U cerkvi Voskresinnya Hristovogo provoditsya restavraciya pribirayutsya stini mizh kimnatami i koridorom na 1 poversi provodyatsya rozpisi kolon hramu ikonopiscem Valeriyem Strilcem vstanovlyuyetsya ikonostas yakij privezeno bulo z Vidubickogo monastirya U kvitni 2007 monastir vidviduye Svyatijshij Patriarh Filaret Pochinayutsya vnutrishni ta zovnishni restavracijni roboti cerkvi Voskresinnya Hristovogo 27 travnya 2008 roku monastir osvyativ Svyatijshij Patriarh Filaret Nini monastir nalezhit PCU Namisniki monastirya1700 roki igumen Feodor Andriyevskij 1729 1779 roki igumen Vassian Kopisteckij 1779 1788 roki igumen Anempodist Pri nomu trapilasya pozhezha 1787 roku pid chas yakoyi zgorila golovna monastirska cerkva i majzhe usi keliyi 1788 1792 roki igumen Arkadij Zaklav fundament novoyi cerkvi Vin vidkupovuvav monastirsku zemlyu yaku za nezgodoyu nastoyateliv zavolodili boguslavski mishani 1792 1800 roki igumen Varahiyil Na vimogu kerivnictva vin sklav opis monastirya Za jogo kerivnictva u 1794 roci osvyachena cerkva 1800 1810 roki igumen Varfolomij Perevedenij do Medvedivskogo Mikolayivskogo monastirya z posadoyu blagochinnogo monastiriv 1815 1800 roki iyeromonah Ignatij 1800 1823 roki iyeromonah Iustin 1823 1800 roki iyeromonah Feognost 1800 1832 roki igumen Volodimir 1832 1833 roki igumen Pantelejmon Perevedenij v Kursku seminariyu 1833 1833 roki igumen Grigorij Grechka Zgodom buv nachalnikom Kitayivskoyi pustini 1833 1833 roki igumen Mitrofan Perevedenij u Zhabotinskij monastir Vin zbuduvav doshatu ogorozhu navkolo monastirya 1833 1845 roki igumen Yefrem Viddalivsya na spochinok u Vidubickij monastir 1845 1861 roki igumen Feodor Z revnistyu hoch i nevdalo pikluvavsya pro povernennya monastiryu prileglih jomu kolis zemel 1861 1800 roki igumen Makarij Sorokin Perevedenij u Motroninskij monastir 1800 1800 roki igumen Irinarh zustrichalisya dokumenti zi zgadkoyu igumena Irinarha 1993 1994 roki igumen Vikentij Miskov 1994 1995 roki igumen Sevastian Voznyak 1995 1997 roki iyerej Roman Antonyuk Buv nastoyatelem hramu 1997 1998 roki protoiyerej Vasilij Panasyuk Buv nastoyatelem hramu 1998 1998 roki igumen Mark 1998 1998 roki iyeromonah Iosif 1998 2005 roki igumen Stefan Negrebeckij Pri nomu bula monastirska pasika svinoferma fruktovij sad 2005 2006 roki iyeromonah Makarij Karmazin 2006 2007 roki igumen Grigorij Kulakovskij Bulo vstanovleno kupol na cerkvi Voskresinnya Hristovogo nanovo perekrito dah cerkvi zamineno shifer na metalocherepicyu vstanovleno novi vikna 2007 2008 roki igumen Mikolaj Koval U kvitni monastir vidviduye Svyatijshij Patriarh Filaret Z kvitnya 2007 roku pochinayutsya vnutrishni ta zovnishni restavracijni roboti cerkvi Voskresinnya Hristovogo 2008 2010 roki igumen Amvrosij Savickij vid 2010 roku igumen Arsenij Pozharnij U 2011 roci zbudovano shodi na pagorbi do hramu arka papert 27 travnya 2013 roku Svyatijshij Patriarh Filaret Svyashennoarhimandrit monastirya zakladaye kapsulu na vidnovlennya hramu na misci starogo fundamentu zrujnovanogo Uspenskogo soboru Veresen gruden 2013 roku rozibrano starij fundament Uspenskogo soboru yakij viyavivsya nepridatnim dlya inzhenernih sporud virito kotlovan ta zbudovano novij fundament zgidno zrazkiv rozmiriv ta arhitekturi kolishnogo Uspenskogo soboru PrimitkiLesowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 167 pol DzherelaArhivni materiali Boguslavskogo krayeznavchogo muzeyu Materiali zbirali Ivan Nikolenko krayeznavec S Pohilevich N Matijko Vseobshij illyustrirovannyj putevoditel po monastyryam i svyatym mestam Rossijskoj imperii i Afonu Sostavil A A Pavlovskij 1907 r Nizhnij Novgorod ros PosilannyaSvyatijshij Patriarh Filaret vidvidav Boguslavskij Mikolayivskij cholovichij monastir boguslav monastery org ua Svyato Mikolayivskij cholovichij monastir originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022