Мико́ла Олексі́йович Гатцу́к — український фольклорист, мовознавець, письменник другої половини XIX століття. Псевдоніми — М. Глек, М. Куций та ін.
Гатцук Микола Олексійович | |
---|---|
Псевдо | М. Глек, М. Куций |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | мовознавець, письменник, фольклорист |
|
Творча діяльність
Видав збірники:
- «Ужинок рідного поля» (1857) — вміщено українські пісні, думи, приказки, прислів'я;
- «Дев'ять струн української бандури» (1863) — подано українські пісні з нотами.
Написав один із перших українських букварів — «Українська абетка», де серед інших матеріалів уміщено українські думи про Хвеська Ганжу Андибера, про смерть козака-бандуриста, про бідну вдову, про сестру та брата, українські прислів'я, приказки, колядки тощо. Автор драми «Оксана» (1907), позначеної впливом українських народних пісень.
Правопис
Гатцук досліджував питання українського правопису. У статті «Про правописи, заявлені українськими письменниками з 1834 року по 1861 р.» («Основа», 1862, № 7) охарактеризував системи українського правопису, що їх розробили Михайло Максимович, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Пантелеймон Куліш та ін. Стаття була спрямована проти кулішівки.
Михайло Максимович відстоював етимологічний правопис із використанням діакритичних знаків для відтворення української вимови. Спробу наблизити українське письмо до фонетичного зробив Пантелеймон Куліш у виданні «Записки о Южной Руси» (1856) та в «Граматці» (1857). Значно далі в фонетизації українського правопису пішов Гатцук. У книжці «Ужинок рідного пол'а», виданій під псевдонімом М. Куций, він фактично застосував фонетичну транскрипцію з великою кількістю надрядкових знаків. Наприклад:
Ŏколиб нε ц’а важка скрута татарс’кого лиха, миб ўже здаўнаб мали своу рідну моўу, пис’мєнє і достоту °вироблєну; св’атоблиўε °слово Божε і ỏго заповіт вірісне кожнй-б тамиу; і нε було б ўнεвічинε ріднε слоўо; миб тоді мали своỷ Літεратуру, своỷ осноўу а’сного жит’а’.
Застосований Гатцуком у букварі, у низці інших творів правопис (використання надрядкових знаків при відповідних буквах — крапок, дужок, рисок тощо) не набув поширення. Як зазначав Микола Сумцов у статті про Гатцука в енциклопедії Брокгауза та Ефрона, «правопис дуже дивний і незручний».
Примітки
- Украінська абетка / Микола Гатцук. — Москва: Друк. Універ., 1861. — 117 с.
Література
- Поповський А. М. Гатцук Микола Олексійович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — .. — С. 93—94.
- Гатцук Микола // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 374.
- Брицина О. Ю. Гатцук Микола Олексійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 395.
- Гатцук Микола Олексійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 144. — .
- Гатцук, Н. С. // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Розширення функціональних меж української мови // Русанівський Віталій. Історія української літературної мови. — К., 2001. [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Гатцук М. Українська абетка / Микола Гатцук. — М. : У друк. Унів., 1861. — 117 с. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Микола Гатцук. Про правописи, заявлені українськими письменниками з 1834 року по 1861 р. / «Основа», 1862, № 7. — С. 1–23.(рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Oleksi jovich Gatcu k ukrayinskij folklorist movoznavec pismennik drugoyi polovini XIX stolittya Psevdonimi M Glek M Kucij ta in Gatcuk Mikola OleksijovichPsevdoM Glek M KucijKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistmovoznavec pismennik folklorist Mediafajli u Vikishovishi Ukrayinska abetka Ukrai n ska abetka M Gaccuka M O Gatcuka Moskva 1861 r odin z najpershih ukrayinskih bukvariv Urivok z Abetki U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gatcuk Tvorcha diyalnistUkrayinska Abetka Mikola Gatcuk Moskva 1860 Ӯzhinok ridnogo polȧ Moskŷa 1857 Vidav zbirniki Uzhinok ridnogo polya 1857 vmisheno ukrayinski pisni dumi prikazki prisliv ya Dev yat strun ukrayinskoyi banduri 1863 podano ukrayinski pisni z notami Napisav odin iz pershih ukrayinskih bukvariv Ukrayinska abetka de sered inshih materialiv umisheno ukrayinski dumi pro Hveska Ganzhu Andibera pro smert kozaka bandurista pro bidnu vdovu pro sestru ta brata ukrayinski prisliv ya prikazki kolyadki tosho Avtor drami Oksana 1907 poznachenoyi vplivom ukrayinskih narodnih pisen PravopisGatcuk doslidzhuvav pitannya ukrayinskogo pravopisu U statti Pro pravopisi zayavleni ukrayinskimi pismennikami z 1834 roku po 1861 r Osnova 1862 7 oharakterizuvav sistemi ukrayinskogo pravopisu sho yih rozrobili Mihajlo Maksimovich Levko Borovikovskij Amvrosij Metlinskij Pantelejmon Kulish ta in Stattya bula spryamovana proti kulishivki Mihajlo Maksimovich vidstoyuvav etimologichnij pravopis iz vikoristannyam diakritichnih znakiv dlya vidtvorennya ukrayinskoyi vimovi Sprobu nabliziti ukrayinske pismo do fonetichnogo zrobiv Pantelejmon Kulish u vidanni Zapiski o Yuzhnoj Rusi 1856 ta v Gramatci 1857 Znachno dali v fonetizaciyi ukrayinskogo pravopisu pishov Gatcuk U knizhci Uzhinok ridnogo pol a vidanij pid psevdonimom M Kucij vin faktichno zastosuvav fonetichnu transkripciyu z velikoyu kilkistyu nadryadkovih znakiv Napriklad Ŏkolib ne c a vazhka skruta tatars kogo liha mib yzhe zdaynab mali svou ridnu moyu pis myenye i dostotu viroblyenu sv atobliye slovo Bozhe i ỏgo zapovit virisne kozhnj b tamiu i ne bulo b ynevichine ridne sloyo mib todi mali svoỷ Literaturu svoỷ osnoyu a snogo zhit a Zastosovanij Gatcukom u bukvari u nizci inshih tvoriv pravopis vikoristannya nadryadkovih znakiv pri vidpovidnih bukvah krapok duzhok risok tosho ne nabuv poshirennya Yak zaznachav Mikola Sumcov u statti pro Gatcuka v enciklopediyi Brokgauza ta Efrona pravopis duzhe divnij i nezruchnij PrimitkiUkrainska abetka Mikola Gatcuk Moskva Druk Univer 1861 117 s LiteraturaPopovskij A M Gatcuk Mikola Oleksijovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 93 94 Gatcuk Mikola Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1986 T 1 A Kalibr 752 s S 374 Bricina O Yu Gatcuk Mikola Oleksijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 395 Gatcuk Mikola Oleksijovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 144 ISBN 5 88500 071 9 Gatcuk N S Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Rozshirennya funkcionalnih mezh ukrayinskoyi movi Rusanivskij Vitalij Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi K 2001 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Gatcuk M Ukrayinska abetka Mikola Gatcuk M U druk Univ 1861 117 s 4 serpnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaMikola Gatcuk Pro pravopisi zayavleni ukrayinskimi pismennikami z 1834 roku po 1861 r Osnova 1862 7 S 1 23 ros doref Portal Ukrayinska mova Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela