Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миколай Мирлі кійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених картина українського художника Іллі Рєпіна 18

Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених

Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених

«Миколай Мирлі́кійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених» — картина українського художника Іллі Рєпіна (1844—1930), написана 1888 року. Зберігається в колекції Державного російського музею в Санкт-Петербурзі (інв. Ж-4001). Розмір картини — 215 × 196 см.

Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених
image
Творець:Ілля Рєпін
Час створення:1888
Розміри:215 × 196 см
Висота:215 см
Ширина:196 см
Матеріал:полотно
Техніка:олія
Жанр:побутовий жанр
Зберігається:Санкт-Петербург, Росія
Музей:Державний російський музей
image Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених у Вікісховищі

Сюжет картини пов'язаний з одним із діянь святого Миколая Чудотворця (Миколая Мирлікійського), сміливі та принципові дії якого допомогли запобігти страті трьох невинних людей. У 1888—1890 роках, під впливом філософських поглядів Льва Толстого, Рєпін створив декілька варіантів картини «Миколай Мирлікійський рятує від смерті трьох невинно засуджених». Одна з цих картин займає визначне місце у колекції Київської національної картинної галереї. У квітні 2013 року у цьому музей пройшла виставка живопису і графіки Іллі Рєпіна з музеїв України, присвячена 170-літтю від дня народження художника. Серед картин було представлено картину-повторення із Харківського музею.

Рєпін завершив роботу над полотном 1888 року, а через рік картина експонувалась на 17-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («пересувників»). Картину купив імператор Олександр III, причому згодом побутувала «легенда» про те, що саме з придбанням цього полотна було пов'язане рішення про створення Російського музею.

Історія

1884 року Ілля Рєпін отримав замовлення на зображення святого Миколая Мирлікійського (Миколая Чудотворця) від жіночого монастиря, розташованого на околицях Харкова. Як згадував український письменник та історик Дмитро Яворницький, у розмові з ним Рєпін згадував, що замовницею образу Миколая Чудотворця була ігуменя Миколаївського жіночого монастиря у селі Стрілеча Харківського повіту, куди він приїжджав навідати свою двоюрідну сестру, яка була там монахинею. Її звали Емілією, у чернецтві — Євпраксією, а Рєпін називав її Олімпіадою. За деякими даними, вона була двоюрідною сестрою Рєпіна по батьковій лінії, і її прізвище — Борисова.

Спочатку Рєпін зробив начерк олівцем в іконописному стилі, але поступово захопився цією темою, яка, як і в картині «Іван Грозний і син його Іван», була пов'язана з моральною проповіддю Льва Толстого і питанням про скасування смертної кари. Для зібрання матеріалу, Рєпін звернувся за допомогою до критика Володимира Стасова, написавши йому в листі 10 вересня 1886 року: «Не забудьте, будь ласка, якщо щось попадеться про Миколая Чудотворця, відкласти для мене. Це я пообіцяв одному закутковому жіночому монастирю на моїй батьківщині написати їм образ до церкви». Закінчилось усе тим, що Рєпін написав велику картину, а для Миколаївського жіночого монастиря планував зробити її повторення з деякими змінами.

Рєпін завершив картину «Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених» 1888 року, а через рік її експонували на 17-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («пересувників»), яка проходила в Санкт-Петербурзі. На цій же виставці було представлено ще три картини Рєпіна — портрети актора М. С. Щепкіна та композиторів О. К. Глазунова та О. П. Бородіна.

Відповідно до «легенди», яку багаторазово згадували у виданнях, присвячених історії Російського музею, остаточне рішення імператора Олександра III про створення музею було пов'язане саме з придбанням картини «Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених» із 17-ї виставки «пересувників».

1897 року картину передали із Зимового палацу в Російський музей імператора Олександра III (сьогодні — Державний російський музей), що формувався у той час; у цьому музеї картина перебуває донині. У даний час картину виставили в залі № 34 Михайлівського палацу, де, окрім неї, перебувають й інші відомі картини Рєпін, як-от «Запорожці пишуть листа турецькому султану», , а також портрети В. В. Стасова, А. Г. Рубінштейна та .

Сюжет і опис

image
Аполлон Миколайович Майков — російський поет і перекладач. Ймовірно, саме з нього Рєпін написав Миколая Мирлікійського

Сюжет картини пов'язаний із одним з діянь святого Миколая Чудотворця (приблизні дати життя — 270—345 роки нашої ери), яке він здійснив, коли був єпископом у Мирах Лікійських — місті, розташованому в Лікії (сьогодні це місце розташоване на території турецької провінції Анталья). Саме з назвою цього міста й пов'язане топонімічне ім'я святого Миколая — «Мирлікійський».

Перебуваючи у від'їзді, Миколай Мирлікійський дізнався про те, що мирський градоначальник Євстафій засудив до страти трьох невинних людей, бо був підкупленим їх недоброзичливцями. Бажаючи покласти край несправедливості, Миколай поспіхом повернувся до Мир і прибув до Діоскурового поля, де мала відбутись страта, якраз тоді, коли кат був готовим приступити до виконання вироку.

Візантійський письменник X століття Симеон Метафраст так описував цю історію у «Житті та діяннях Святого отця нашого Миколая Чудотворця»:

image Коли святий це побачив і звернув погляд на печальне видовище, то, урівноваживши суворість м'якістю, не сказав ні зухвалого, ні різкого слова, але і не виявив ніякого побоювання чи боязкості; скільки вистачало сил він побіг до ката, сміливо вихопив з його рук меч, і, нічого не боячись, кинув на землю. image

Саме цей момент, коли Миколай Чудотворець зупиняє катів меч, піднесений над першим із засуджених зобразив художник. На картині присутній різкий контраст непохитності впевненого у своїй правоті Миколая Мирлікійського, здивування ката, перелякано-улесливий вираз обличчя градоначальника, а також фігури та обличчя засуджених, які вже не вірили в можливість свого порятунку — «один покірний, другий здивований і третій у пориві божевільної надії».

Хоча прообразом Миколая Мирлікійського, очевидно, був Лев Толстой, з яким Рєпін у той час багато спілкувався, обличчя святого Миколая він написав з поета Аполлона Майкова. Ката Рєпін писав з художника Миколи Кузнецова. Образ приреченого на смерть, що стоїть на колінах, був створений з письменника , а кволого молодого смертника у жіночому вбранні, що чекає своєї черги — з письменника-символіста Дмитра Мережковського.

Ескізи та повторення

image
Варіант картини (1890, Харківський художній музей)

У 1890 написав однойменний варіант-повторення картини. Він пожертвував цей варіант для виставки, що збирала кошти для голодуючих селян, що проводилась у Москві 1891 року. На цій виставці картину купив Федір Терещенко. Згодом колекція Федора Терещенка, зокрема і ця картина, стала частиною збірки Національного музею «Київська картинна галерея». Ескіз до цього повторення зберігається в Державному російському музеї (полотно, олія, картон, 34,2 × 28,7 см, приблизно 1889, інв. Ж-7907).

Окрім цього, у 1890 написав однойменний варіант картини, який нині перебуває в Харківському художньому музеї (папір на полотні, олія, 126 × 98 см). Це саме той варіант картини, який Рєпін написав для Миколаївського жіночого монастиря, що в селі Стрілеча. У серпні 1930 року монастир закрили, відтак місцеві мешканці розібрали багато картин до себе. 1934 року картину «Миколай Мирлікійський» виявили у квартирі голови місцевої ради в Липцях, який відтак не квапився її повертати, а, натомість, заховав у коморі. Лише 1935 року картину передали в державну власність, а саме в Харківський музей.

За словами мистецтвознавця Галини Єльшевської, зміни у двох пізніших версіях могли бути пов'язані із впливом Льва Толстого: «якщо в першій версії картини святий відводить меч від ката, так би мовити, чисто фізично, то у двох останніх появляється тема поєдинку поглядів — і кат, переможений моральною вищістю опонента, сам зупиняє процедуру». І все ж, на думку мистецтвознавця Ольги Лясковської, два пізніших варіанти є значно слабшими картини з Російського музею: «у них занадто посилена історична нота, сам Миколай вже не втручається у хід подій, він лише переконує; мужній вираз засудженого замінено фігурою зовсім іншого змісту».

Відгуки та критика

Коли картина з'явилася на 17-й виставці «пересувників», письменник Микола Лєсков написав Рєпіну (лист датовано 27 лютого 1889 року): «Вітаю великий та безсумнівний успіх Ваших творів. На виставці немає нічого кращого за „Св. Миколая“ та портрет Глазунова. Похвали Вам одноголосні. Стоять картини чудово, і кращого їм не потрібно». У тому ж листі Лєсков навів думку журналіста та критика Олексія Суворіна, відмітивши, що «Суворін був у захваті від „Св. Миколая“», після чого продовжив: «Натовпи біля Св. Миколая не рідшають, а чутки є дуже курйозними та неочікуваними — наприклад, що Ви хочете „показати верховенство церкви над державою“. — Якщо це правда, що за „Св. Миколая“ Вам дано лише десять тисяч, то це дуже дешево, — особливо, зважаючи на ціну „Фріни“». Тут Лєсков мав на увазі великоформатну картину Генріха Семирадського «Фріна на святі Посейдона в Елефсіні», яку того ж року купило Міністерство імператорського двору за 30 000 рублів.

Побував на виставці і Лев Толстой. У листі до художника Миколи Ґе, який представив на цій же виставці картину «Вихід Христа з учнями з Тайної вечері в Гетсиманський сад», він писав, порівнюючи це полотно з картиною Рєпіна (лист датовано 21 квітня 1889 року): «Дивовижна ілюстрація того, що є мистецтво, на нинішній виставці: картина ваша і Рєпіна. У Рєпіна представлено те, що людина в ім'я Христа зупиняє страту, тобто робить одну з найбільш дивовижних і важливих справ». Далі у цьому ж листі, позитивно відгукуючись щодо картини Ґе, Толстой одночасно критикує Рєпіна:

image У Рєпіна сказано те, що він хотів сказати, так вузько, тісно, що на словах це б ще точніше можна було сказати. Сказано, і більше нічого. Завадив страті, ну що ж? Ну, завадив. А далі що? Але мало того: оскільки зміст не є художнім, не новим, не дорогим для автора, то навіть і те не сказано. Уся картина без фокуса, і всі фігури повзуть нарізно. image

Коментуючи ці слова Толстого, мистецтвознавець Галина Єльшевська писала, що Рєпін «захопився психологією „останніх хвилин“, і в реалістичній розповіді про людські афекти… були зняті не лише проповідницькі та повчальні обертони історії, але й взагалі її високий присмак».

Художник і критик Олександр Бенуа в своїй книжці «Історія російського живопису XIX століття» в розділі, присвяченому Рєпіну, відмічав, що «слабким місцем „Св. Миколая“ є банальний вираз святого, карикатурність решти», але водночас «єдине вдале місце — це підле кривляння візантійського царедворця».

Критик Борис Асаф'єв (літературний псевдонім — Ігор Глєбов) писав: «Коли він [Рєпін] виставив на пересувній виставці 1889 року чудесну картину „Святий Миколай рятує від страти трьох несправедливо засуджених у місті Мирах Лікійських“, дуже небагатьом було зрозуміло, що справа тут не в акті милосердя і не у невинних (чого в живописі не показати), а в психіці людей, над якими навис меч. І не забути погляду одного зі страчуваних — погляду з мерехтливою трепетною надією!..»

Релігійне підґрунтя

image
Святий Миколай на іконі XIII століття (Монастир Святої Катерини, Синай, Єгипет)

Святий Миколай (270 /286/ — 19  грудня 326/345/351) — єпископ Мир Лікійських (сьогодні Демре, Анталья, Туреччина), християнський святий, відомий як Миколай Чудотворець. Християни православного, римо- та греко-католицького обрядів вшановують його як великого святого та історичну особу.

До сьогодні дійшло мало джерел про життя Святого Миколая. Зокрема, збереглися перекази Андрія Критського та монаха-студита Івана з Константинополя.

Миколай народився у місті Патарі в богобоязких батьків Феофана та Нони, які тривалий час не могли мати дітей. За переказами, багатьма молитвами вони випросили в Бога сина, якого назвали Миколаєм. Ріс Миколай, практикуючи добрі вчинки й уникаючи поганих компаній. Ще юнаком Миколай переселяється до Мири, де його батько-єпископ висвятив Миколая на священика.

Про богоугодне життя святого Миколая свідчить і випадки із його життя: описаний на картині Рєпіна порятунок трьох невинно засуджених на смертну кару та ляпас, даний ним єретику на Першому Вселенському Соборі. Почувши про те, що правитель несправедливо засудив до кари на горло ні в чому невинних людей, Миколай вирішив зупинити це беззаконня та поспішив до місця страти. Святий прибув саме в той момент, коли кат готувався виконати вирок.

Святий Димитрій писав:

image Святитель Христовий вільно пройшов серед народу, без всякої боязні вирвав із рук ката меч, жбурнув його додолу, а відтак вивільнив засуджених від пут. Усе це зробив він із відвагою великою, і не посмів ніхто вчинити йому опір, оскільки слово його владним, і в діях його проявлялась сила Божественна: був він великим перед Богом і всіма людьми. image

Примітки

  1. . www.kmrm.com.ua (російською мовою) . Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  2. Государственный Русский музей — Живопись, XVIII — начало XX века (каталог) (російською мовою) . Ленинград: Аврора та Искусство. 1980. с. 248—249.
  3. Репин И. Е. Николай Мирликийский избавляет от смерти трех невинно осужденных. 1888 (HTML) (російською мовою) . Русский музей — виртуальный филиал — www.virtualrm.spb.ru. оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 07.07.2015.
  4. Репин Илья Ефимович — Николай Мирликийский избавляет от смерти трех невинно осужденных, 1888 (HTML) (російською мовою) . www.art-catalog.ru. оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 07.07.2015.
  5. Ельшевская, Галина (1996). Илья Репин (російською мовою) . Москва. с. 67—69. ISBN .
  6. Виставка живопису і графіки Іллі Рєпіна з музеїв України (до 170-ліття від дня народження) / Музейний простір. Музеї України та світу. prostir.museum. оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  7. Карасик, Ирина (1995). Государственный Русский музей — Из истории музея. Москва. с. 23.
  8. . www.rusmuseum.ru. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 17 лютого 2016.
  9. Государственный Русский музей: 120-летие со дня основания. ТАСС. оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  10. О.А. Лясковская. «Репин» :: Глава девятая. www.tphv-history.ru (російською мовою) . оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 17 лютого 2016.
  11. Репин (російською мовою) . ОЛМА Медиа Групп. 1 січня 2008. ISBN .
  12. Раздел II. Илья Репин. ilyarepin.ru (російською мовою) . оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  13. Родственники Репина в Чугуеве. Илья Репин. ilyarepin.ru (російською мовою) . оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  14. Стернин, Григорий (2007). Два века: очерки русской художественной культуры (російською мовою) . Москва. с. 349. ISBN .
  15. Lib.ru/Классика: Лесков Николай Семенович. Письма 1881-1895 гг. az.lib.ru (російською мовою) . оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  16. Русский музей - Михайловский дворец - Зал 34. www.virtualrm.spb.ru (російською мовою) . оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  17. Николай Чудотворец, Святитель Николай, Николай Угодник. www.nikola-ygodnik.narod.ru (російською мовою) . оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  18. Ясинский, Иероним. Роман моей жизни. Книга воспоминаний (російською мовою) . оригіналу за 6 березня 2016.
  19. А. В. Жиркевич. Илья Репин. ilyarepin.ru (російською мовою) . оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  20. В.Н. Москвинов. «Репин в Москве» :: Репин в Москве после 1882 года. www.tphv-history.ru (російською мовою) . оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  21. Art-каталог: живопись и графика - Репин Илья Ефимович - Николай Мирликийский избавляет от смертной казни трех невинно осужденных. 1890. www.art-catalog.ru (російською мовою) . оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  22. Вовк, Ольга. Роль Верхо-Харківського Миколаївського жіночого монастиря у творчій біографії І. Ю. Рєпіна (PDF). (PDF) оригіналу за 4 березня 2016.
  23. Лев Толстой. Полное собрание сочинений. http://tolstoy.ru/ (російською мовою) . 1953. с. 248—249. оригіналу за 4 березня 2016.
  24. Бенуа, Александр (1995). История русской живописи в XIX веке (російською мовою) . Москва: Республика. с. 272. — 448. ISBN .
  25. Асафьев, Борис (1966). Русская живопись. Мысли и думы (російською мовою) . Москва—Ленинград: Искусство.
  26. Бродский, Иосиф (1969). Новое о Репине. Статьи и письма художника, воспоминания учеников и друзей, публикации (російською мовою) . Ленинград: Художник РСФСР. с. 168.
  27. Святий Миколай | Ближче до Бога. blyzhchedoboga.com.ua. оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  28. Ltd, Small Bay. Николай Мирликийский спасает трех невинно осужденных на казнь Репин Картина. Арт Планета Small Bay (російською мовою) . оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 26 травня 2016.

Посилання

  • Інтерактивний вигляд залу Державного російського музею, в якому перебуває картина «Миколай Мирлікійський рятує від смерті трьох невинно засуджених» [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikolaj Mirli kijskij zvilnyaye vid smertnoyi kari troh nevinno zasudzhenih kartina ukrayinskogo hudozhnika Illi Ryepina 1844 1930 napisana 1888 roku Zberigayetsya v kolekciyi Derzhavnogo rosijskogo muzeyu v Sankt Peterburzi inv Zh 4001 Rozmir kartini 215 196 sm Mikola Mirlikijskij zvilnyaye vid smertnoyi kari troh nevinno zasudzhenihTvorec Illya RyepinChas stvorennya 1888Rozmiri 215 196 smVisota 215 smShirina 196 smMaterial polotnoTehnika oliyaZhanr pobutovij zhanrZberigayetsya Sankt Peterburg RosiyaMuzej Derzhavnij rosijskij muzej Mikola Mirlikijskij zvilnyaye vid smertnoyi kari troh nevinno zasudzhenih u Vikishovishi Syuzhet kartini pov yazanij z odnim iz diyan svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Mikolaya Mirlikijskogo smilivi ta principovi diyi yakogo dopomogli zapobigti strati troh nevinnih lyudej U 1888 1890 rokah pid vplivom filosofskih poglyadiv Lva Tolstogo Ryepin stvoriv dekilka variantiv kartini Mikolaj Mirlikijskij ryatuye vid smerti troh nevinno zasudzhenih Odna z cih kartin zajmaye viznachne misce u kolekciyi Kiyivskoyi nacionalnoyi kartinnoyi galereyi U kvitni 2013 roku u comu muzej projshla vistavka zhivopisu i grafiki Illi Ryepina z muzeyiv Ukrayini prisvyachena 170 littyu vid dnya narodzhennya hudozhnika Sered kartin bulo predstavleno kartinu povtorennya iz Harkivskogo muzeyu Ryepin zavershiv robotu nad polotnom 1888 roku a cherez rik kartina eksponuvalas na 17 j vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peresuvnikiv Kartinu kupiv imperator Oleksandr III prichomu zgodom pobutuvala legenda pro te sho same z pridbannyam cogo polotna bulo pov yazane rishennya pro stvorennya Rosijskogo muzeyu Istoriya1884 roku Illya Ryepin otrimav zamovlennya na zobrazhennya svyatogo Mikolaya Mirlikijskogo Mikolaya Chudotvorcya vid zhinochogo monastirya roztashovanogo na okolicyah Harkova Yak zgaduvav ukrayinskij pismennik ta istorik Dmitro Yavornickij u rozmovi z nim Ryepin zgaduvav sho zamovniceyu obrazu Mikolaya Chudotvorcya bula igumenya Mikolayivskogo zhinochogo monastirya u seli Strilecha Harkivskogo povitu kudi vin priyizhdzhav navidati svoyu dvoyuridnu sestru yaka bula tam monahineyu Yiyi zvali Emiliyeyu u chernectvi Yevpraksiyeyu a Ryepin nazivav yiyi Olimpiadoyu Za deyakimi danimi vona bula dvoyuridnoyu sestroyu Ryepina po batkovij liniyi i yiyi prizvishe Borisova Spochatku Ryepin zrobiv nacherk olivcem v ikonopisnomu stili ale postupovo zahopivsya ciyeyu temoyu yaka yak i v kartini Ivan Groznij i sin jogo Ivan bula pov yazana z moralnoyu propoviddyu Lva Tolstogo i pitannyam pro skasuvannya smertnoyi kari Dlya zibrannya materialu Ryepin zvernuvsya za dopomogoyu do kritika Volodimira Stasova napisavshi jomu v listi 10 veresnya 1886 roku Ne zabudte bud laska yaksho shos popadetsya pro Mikolaya Chudotvorcya vidklasti dlya mene Ce ya poobicyav odnomu zakutkovomu zhinochomu monastiryu na moyij batkivshini napisati yim obraz do cerkvi Zakinchilos use tim sho Ryepin napisav veliku kartinu a dlya Mikolayivskogo zhinochogo monastirya planuvav zrobiti yiyi povtorennya z deyakimi zminami Ryepin zavershiv kartinu Mikola Mirlikijskij zvilnyaye vid smertnoyi kari troh nevinno zasudzhenih 1888 roku a cherez rik yiyi eksponuvali na 17 j vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peresuvnikiv yaka prohodila v Sankt Peterburzi Na cij zhe vistavci bulo predstavleno she tri kartini Ryepina portreti aktora M S Shepkina ta kompozitoriv O K Glazunova ta O P Borodina Vidpovidno do legendi yaku bagatorazovo zgaduvali u vidannyah prisvyachenih istoriyi Rosijskogo muzeyu ostatochne rishennya imperatora Oleksandra III pro stvorennya muzeyu bulo pov yazane same z pridbannyam kartini Mikola Mirlikijskij zvilnyaye vid smertnoyi kari troh nevinno zasudzhenih iz 17 yi vistavki peresuvnikiv 1897 roku kartinu peredali iz Zimovogo palacu v Rosijskij muzej imperatora Oleksandra III sogodni Derzhavnij rosijskij muzej sho formuvavsya u toj chas u comu muzeyi kartina perebuvaye donini U danij chas kartinu vistavili v zali 34 Mihajlivskogo palacu de okrim neyi perebuvayut j inshi vidomi kartini Ryepin yak ot Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu a takozh portreti V V Stasova A G Rubinshtejna ta Syuzhet i opisApollon Mikolajovich Majkov rosijskij poet i perekladach Jmovirno same z nogo Ryepin napisav Mikolaya Mirlikijskogo Syuzhet kartini pov yazanij iz odnim z diyan svyatogo Mikolaya Chudotvorcya priblizni dati zhittya 270 345 roki nashoyi eri yake vin zdijsniv koli buv yepiskopom u Mirah Likijskih misti roztashovanomu v Likiyi sogodni ce misce roztashovane na teritoriyi tureckoyi provinciyi Antalya Same z nazvoyu cogo mista j pov yazane toponimichne im ya svyatogo Mikolaya Mirlikijskij Perebuvayuchi u vid yizdi Mikolaj Mirlikijskij diznavsya pro te sho mirskij gradonachalnik Yevstafij zasudiv do strati troh nevinnih lyudej bo buv pidkuplenim yih nedobrozichlivcyami Bazhayuchi poklasti kraj nespravedlivosti Mikolaj pospihom povernuvsya do Mir i pribuv do Dioskurovogo polya de mala vidbutis strata yakraz todi koli kat buv gotovim pristupiti do vikonannya viroku Vizantijskij pismennik X stolittya Simeon Metafrast tak opisuvav cyu istoriyu u Zhitti ta diyannyah Svyatogo otcya nashogo Mikolaya Chudotvorcya Koli svyatij ce pobachiv i zvernuv poglyad na pechalne vidovishe to urivnovazhivshi suvorist m yakistyu ne skazav ni zuhvalogo ni rizkogo slova ale i ne viyaviv niyakogo poboyuvannya chi boyazkosti skilki vistachalo sil vin pobig do kata smilivo vihopiv z jogo ruk mech i nichogo ne boyachis kinuv na zemlyu Same cej moment koli Mikolaj Chudotvorec zupinyaye kativ mech pidnesenij nad pershim iz zasudzhenih zobraziv hudozhnik Na kartini prisutnij rizkij kontrast nepohitnosti vpevnenogo u svoyij pravoti Mikolaya Mirlikijskogo zdivuvannya kata perelyakano uleslivij viraz oblichchya gradonachalnika a takozh figuri ta oblichchya zasudzhenih yaki vzhe ne virili v mozhlivist svogo poryatunku odin pokirnij drugij zdivovanij i tretij u porivi bozhevilnoyi nadiyi Hocha proobrazom Mikolaya Mirlikijskogo ochevidno buv Lev Tolstoj z yakim Ryepin u toj chas bagato spilkuvavsya oblichchya svyatogo Mikolaya vin napisav z poeta Apollona Majkova Kata Ryepin pisav z hudozhnika Mikoli Kuznecova Obraz prirechenogo na smert sho stoyit na kolinah buv stvorenij z pismennika a kvologo molodogo smertnika u zhinochomu vbranni sho chekaye svoyeyi chergi z pismennika simvolista Dmitra Merezhkovskogo Eskizi ta povtorennyaVariant kartini 1890 Harkivskij hudozhnij muzej U 1890 napisav odnojmennij variant povtorennya kartini Vin pozhertvuvav cej variant dlya vistavki sho zbirala koshti dlya goloduyuchih selyan sho provodilas u Moskvi 1891 roku Na cij vistavci kartinu kupiv Fedir Tereshenko Zgodom kolekciya Fedora Tereshenka zokrema i cya kartina stala chastinoyu zbirki Nacionalnogo muzeyu Kiyivska kartinna galereya Eskiz do cogo povtorennya zberigayetsya v Derzhavnomu rosijskomu muzeyi polotno oliya karton 34 2 28 7 sm priblizno 1889 inv Zh 7907 Okrim cogo u 1890 napisav odnojmennij variant kartini yakij nini perebuvaye v Harkivskomu hudozhnomu muzeyi papir na polotni oliya 126 98 sm Ce same toj variant kartini yakij Ryepin napisav dlya Mikolayivskogo zhinochogo monastirya sho v seli Strilecha U serpni 1930 roku monastir zakrili vidtak miscevi meshkanci rozibrali bagato kartin do sebe 1934 roku kartinu Mikolaj Mirlikijskij viyavili u kvartiri golovi miscevoyi radi v Lipcyah yakij vidtak ne kvapivsya yiyi povertati a natomist zahovav u komori Lishe 1935 roku kartinu peredali v derzhavnu vlasnist a same v Harkivskij muzej Za slovami mistectvoznavcya Galini Yelshevskoyi zmini u dvoh piznishih versiyah mogli buti pov yazani iz vplivom Lva Tolstogo yaksho v pershij versiyi kartini svyatij vidvodit mech vid kata tak bi moviti chisto fizichno to u dvoh ostannih poyavlyayetsya tema poyedinku poglyadiv i kat peremozhenij moralnoyu vishistyu oponenta sam zupinyaye proceduru I vse zh na dumku mistectvoznavcya Olgi Lyaskovskoyi dva piznishih varianti ye znachno slabshimi kartini z Rosijskogo muzeyu u nih zanadto posilena istorichna nota sam Mikolaj vzhe ne vtruchayetsya u hid podij vin lishe perekonuye muzhnij viraz zasudzhenogo zamineno figuroyu zovsim inshogo zmistu Vidguki ta kritikaKoli kartina z yavilasya na 17 j vistavci peresuvnikiv pismennik Mikola Lyeskov napisav Ryepinu list datovano 27 lyutogo 1889 roku Vitayu velikij ta bezsumnivnij uspih Vashih tvoriv Na vistavci nemaye nichogo krashogo za Sv Mikolaya ta portret Glazunova Pohvali Vam odnogolosni Stoyat kartini chudovo i krashogo yim ne potribno U tomu zh listi Lyeskov naviv dumku zhurnalista ta kritika Oleksiya Suvorina vidmitivshi sho Suvorin buv u zahvati vid Sv Mikolaya pislya chogo prodovzhiv Natovpi bilya Sv Mikolaya ne ridshayut a chutki ye duzhe kurjoznimi ta neochikuvanimi napriklad sho Vi hochete pokazati verhovenstvo cerkvi nad derzhavoyu Yaksho ce pravda sho za Sv Mikolaya Vam dano lishe desyat tisyach to ce duzhe deshevo osoblivo zvazhayuchi na cinu Frini Tut Lyeskov mav na uvazi velikoformatnu kartinu Genriha Semiradskogo Frina na svyati Posejdona v Elefsini yaku togo zh roku kupilo Ministerstvo imperatorskogo dvoru za 30 000 rubliv Pobuvav na vistavci i Lev Tolstoj U listi do hudozhnika Mikoli Ge yakij predstaviv na cij zhe vistavci kartinu Vihid Hrista z uchnyami z Tajnoyi vecheri v Getsimanskij sad vin pisav porivnyuyuchi ce polotno z kartinoyu Ryepina list datovano 21 kvitnya 1889 roku Divovizhna ilyustraciya togo sho ye mistectvo na ninishnij vistavci kartina vasha i Ryepina U Ryepina predstavleno te sho lyudina v im ya Hrista zupinyaye stratu tobto robit odnu z najbilsh divovizhnih i vazhlivih sprav Dali u comu zh listi pozitivno vidgukuyuchis shodo kartini Ge Tolstoj odnochasno kritikuye Ryepina U Ryepina skazano te sho vin hotiv skazati tak vuzko tisno sho na slovah ce b she tochnishe mozhna bulo skazati Skazano i bilshe nichogo Zavadiv strati nu sho zh Nu zavadiv A dali sho Ale malo togo oskilki zmist ne ye hudozhnim ne novim ne dorogim dlya avtora to navit i te ne skazano Usya kartina bez fokusa i vsi figuri povzut narizno Komentuyuchi ci slova Tolstogo mistectvoznavec Galina Yelshevska pisala sho Ryepin zahopivsya psihologiyeyu ostannih hvilin i v realistichnij rozpovidi pro lyudski afekti buli znyati ne lishe propovidnicki ta povchalni obertoni istoriyi ale j vzagali yiyi visokij prismak Hudozhnik i kritik Oleksandr Benua v svoyij knizhci Istoriya rosijskogo zhivopisu XIX stolittya v rozdili prisvyachenomu Ryepinu vidmichav sho slabkim miscem Sv Mikolaya ye banalnij viraz svyatogo karikaturnist reshti ale vodnochas yedine vdale misce ce pidle krivlyannya vizantijskogo caredvorcya Kritik Boris Asaf yev literaturnij psevdonim Igor Glyebov pisav Koli vin Ryepin vistaviv na peresuvnij vistavci 1889 roku chudesnu kartinu Svyatij Mikolaj ryatuye vid strati troh nespravedlivo zasudzhenih u misti Mirah Likijskih duzhe nebagatom bulo zrozumilo sho sprava tut ne v akti miloserdya i ne u nevinnih chogo v zhivopisi ne pokazati a v psihici lyudej nad yakimi navis mech I ne zabuti poglyadu odnogo zi strachuvanih poglyadu z merehtlivoyu trepetnoyu nadiyeyu Religijne pidgruntyaSvyatij Mikolaj na ikoni XIII stolittya Monastir Svyatoyi Katerini Sinaj Yegipet Svyatij Mikolaj 270 286 19 grudnya 326 345 351 yepiskop Mir Likijskih sogodni Demre Antalya Turechchina hristiyanskij svyatij vidomij yak Mikolaj Chudotvorec Hristiyani pravoslavnogo rimo ta greko katolickogo obryadiv vshanovuyut jogo yak velikogo svyatogo ta istorichnu osobu Do sogodni dijshlo malo dzherel pro zhittya Svyatogo Mikolaya Zokrema zbereglisya perekazi Andriya Kritskogo ta monaha studita Ivana z Konstantinopolya Mikolaj narodivsya u misti Patari v bogoboyazkih batkiv Feofana ta Noni yaki trivalij chas ne mogli mati ditej Za perekazami bagatma molitvami voni viprosili v Boga sina yakogo nazvali Mikolayem Ris Mikolaj praktikuyuchi dobri vchinki j unikayuchi poganih kompanij She yunakom Mikolaj pereselyayetsya do Miri de jogo batko yepiskop visvyativ Mikolaya na svyashenika Pro bogougodne zhittya svyatogo Mikolaya svidchit i vipadki iz jogo zhittya opisanij na kartini Ryepina poryatunok troh nevinno zasudzhenih na smertnu karu ta lyapas danij nim yeretiku na Pershomu Vselenskomu Sobori Pochuvshi pro te sho pravitel nespravedlivo zasudiv do kari na gorlo ni v chomu nevinnih lyudej Mikolaj virishiv zupiniti ce bezzakonnya ta pospishiv do miscya strati Svyatij pribuv same v toj moment koli kat gotuvavsya vikonati virok Svyatij Dimitrij pisav Svyatitel Hristovij vilno projshov sered narodu bez vsyakoyi boyazni virvav iz ruk kata mech zhburnuv jogo dodolu a vidtak vivilniv zasudzhenih vid put Use ce zrobiv vin iz vidvagoyu velikoyu i ne posmiv nihto vchiniti jomu opir oskilki slovo jogo vladnim i v diyah jogo proyavlyalas sila Bozhestvenna buv vin velikim pered Bogom i vsima lyudmi Primitki www kmrm com ua rosijskoyu movoyu Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Gosudarstvennyj Russkij muzej Zhivopis XVIII nachalo XX veka katalog rosijskoyu movoyu Leningrad Avrora ta Iskusstvo 1980 s 248 249 Repin I E Nikolaj Mirlikijskij izbavlyaet ot smerti treh nevinno osuzhdennyh 1888 HTML rosijskoyu movoyu Russkij muzej virtualnyj filial www virtualrm spb ru originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 07 07 2015 Repin Ilya Efimovich Nikolaj Mirlikijskij izbavlyaet ot smerti treh nevinno osuzhdennyh 1888 HTML rosijskoyu movoyu www art catalog ru originalu za 27 travnya 2016 Procitovano 07 07 2015 Elshevskaya Galina 1996 Ilya Repin rosijskoyu movoyu Moskva s 67 69 ISBN 5 85050 131 2 Vistavka zhivopisu i grafiki Illi Ryepina z muzeyiv Ukrayini do 170 littya vid dnya narodzhennya Muzejnij prostir Muzeyi Ukrayini ta svitu prostir museum originalu za 27 travnya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 Karasik Irina 1995 Gosudarstvennyj Russkij muzej Iz istorii muzeya Moskva s 23 www rusmuseum ru Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 17 lyutogo 2016 Gosudarstvennyj Russkij muzej 120 letie so dnya osnovaniya TASS originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 O A Lyaskovskaya Repin Glava devyataya www tphv history ru rosijskoyu movoyu originalu za 29 chervnya 2015 Procitovano 17 lyutogo 2016 Repin rosijskoyu movoyu OLMA Media Grupp 1 sichnya 2008 ISBN 9785373006835 Razdel II Ilya Repin ilyarepin ru rosijskoyu movoyu originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Rodstvenniki Repina v Chugueve Ilya Repin ilyarepin ru rosijskoyu movoyu originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Sternin Grigorij 2007 Dva veka ocherki russkoj hudozhestvennoj kultury rosijskoyu movoyu Moskva s 349 ISBN 9785269010526 Lib ru Klassika Leskov Nikolaj Semenovich Pisma 1881 1895 gg az lib ru rosijskoyu movoyu originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Russkij muzej Mihajlovskij dvorec Zal 34 www virtualrm spb ru rosijskoyu movoyu originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Nikolaj Chudotvorec Svyatitel Nikolaj Nikolaj Ugodnik www nikola ygodnik narod ru rosijskoyu movoyu originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Yasinskij Ieronim Roman moej zhizni Kniga vospominanij rosijskoyu movoyu originalu za 6 bereznya 2016 A V Zhirkevich Ilya Repin ilyarepin ru rosijskoyu movoyu originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 V N Moskvinov Repin v Moskve Repin v Moskve posle 1882 goda www tphv history ru rosijskoyu movoyu originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Art katalog zhivopis i grafika Repin Ilya Efimovich Nikolaj Mirlikijskij izbavlyaet ot smertnoj kazni treh nevinno osuzhdennyh 1890 www art catalog ru rosijskoyu movoyu originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Vovk Olga Rol Verho Harkivskogo Mikolayivskogo zhinochogo monastirya u tvorchij biografiyi I Yu Ryepina PDF PDF originalu za 4 bereznya 2016 Lev Tolstoj Polnoe sobranie sochinenij http tolstoy ru rosijskoyu movoyu 1953 s 248 249 originalu za 4 bereznya 2016 Benua Aleksandr 1995 Istoriya russkoj zhivopisi v XIX veke rosijskoyu movoyu Moskva Respublika s 272 448 ISBN 5 250 02524 2 Asafev Boris 1966 Russkaya zhivopis Mysli i dumy rosijskoyu movoyu Moskva Leningrad Iskusstvo Brodskij Iosif 1969 Novoe o Repine Stati i pisma hudozhnika vospominaniya uchenikov i druzej publikacii rosijskoyu movoyu Leningrad Hudozhnik RSFSR s 168 Svyatij Mikolaj Blizhche do Boga blyzhchedoboga com ua originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 Ltd Small Bay Nikolaj Mirlikijskij spasaet treh nevinno osuzhdennyh na kazn Repin Kartina Art Planeta Small Bay rosijskoyu movoyu originalu za 20 bereznya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 PosilannyaInteraktivnij viglyad zalu Derzhavnogo rosijskogo muzeyu v yakomu perebuvaye kartina Mikolaj Mirlikijskij ryatuye vid smerti troh nevinno zasudzhenih 14 bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ