Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Метропо́літен-о́пера (англ. Metropolitan opera) — провідний театр в США, один з центрів світової музичної культури.
| Театр Метрополітен-опера англ. Metropolitan Opera House англ. Metropolitan Opera | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Вхід до театру | ||||
| | ||||
| Країна |  США | |||
| Місто | ||||
| Місце | Метрополітен-опера[d] | |||
| Адреса | 30 Lincoln Center Plaza | |||
| Власник | Metropolitan Opera Association | |||
| Місткість | 3,800 | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Відкрито | 16 вересня 1966 | |||
| Керівництво | d | |||
| metopera.org | ||||
| Нагороди | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Метрополітен-опера у Вікісховищі | ||||
Відкритий у Нью-Йорку 1883 року на кошти акціонерного товариства «Метрополітен гаус-компані» (архітектор Дж. -К. Кейді). Першою виставою театру стала опера «Фауст» Шарля Гуно, що відбулася 22 жовтня того ж року.
Метрополітен-опера — єдиний в США постійний оперний театр. Хор, оркестр і допоміжні колективи стабільні. Солістів і диригентів запрошують на сезони або на певні вистави. З 1910 року опери виконують мовою оригіналу. З 1966 року працює в новому приміщенні в Лінкольнівському центрі виконавської майстерності. В театрі виступали українські співаки Бела Руденко, Анатолій Солов'яненко, Інна Бурська, Андрій Добрянський, Іванна Мигаль, Людмила Монастирська та інші. Художником театру був Владислав Клех.
На сцені Метрополітен-опера виступали також світові диригенти, такі як Бернстайн, Вальтер, Караян, Лайнсдорф, Мітропулос, Стоковський, Гергієв та інші.
З 1975 року незмінним диригентом є Джеймс Ливайн.
Співали на сцені Метрополітен-опера такі відомі співаки: Альбані, Сембріх, Імс, Мелба, Галлі-Курчі, Дестінова, Джильї, Мельхіор, Пінца, Руффо, Тіббет, Флагстат, Варні, Стібер, Такер, Бастіаніні, Гоббі, Каллас, Гедда, Гяуров, Дель Монако, Домінго, Кабальє, Лондон, Нільсон, Паваротті, Прайс, Сазерленд, Сілс, Скотто, Тебальді, Шварцкопф, Литвин, Шаляпін, Вишневська, Бієшу, Горчакова, Бородіна, Раутіо, Лейферкус, Чернов, Абразаков, Нетребко, Хворостовський, Лілі Чукасян.
Серед найвідоміших постановок можна виділити такі: Пуччіні «Дівчина з Сходу», «Турандот», цикл одноактних опер «Триптих», опери Гранадоса «Гоєскі», опера Берга «Войцек», опера Моцарта «Чарівна флейта», опера Берліоза «Троянці», опера Массне «Манон Леско» та інші.
Театр зустрічав прем'єри вистав американських композиторів Барбера, Гласса, Д. Коліряно.
Керували театром такі визначні постаті:
- З 1908–35 р. директором був Гатті-Казацца
- 1908–15 р. посаду художнього керівника займав Артуро Тосканіні
- 1950–72 р. керівник Бінг
- 1975-85 р. директором був Е. Блісс
- З 1990 р. посаду директора займав Вольпе
- З 1972–75 р. директор Кубелік
- З 1975 р. директор Джеймс Лівайн
Будівля опери
Компанія «Метрополітен Опера» заснована 1880 року та розташовувалася в будівлі оперного театру, збудованого архітектором Клівлендом Кейді на Бродвеї. Пожежа 27 серпня 1892 року істотно пошкодила будівлю. Після відновлювальних робіт оперу знову відкрили, і будівля використовувалася аж до 1966 року, коли керівництво компанії вирішило перенести оперний театр на нове місце.
У 1966 році будівлю було знесено.
У вересні 1966 року компанія переїхала в нову будівлю в Лінкольновському центрі виконавських мистецтв на Мангеттені разом з дванадцятьма іншими організаціями.
Глядацька зала розрахована на 3 900 місць. Крім основної сцени, є три допоміжні. Стіни вестибюлю прикрашені монументальними фресками Марка Шагала. Ці фрески недавно були продані приватній особі за 20 млн доларів, але з умовою, що їхнє місце розташування не зміниться. Отож продаж був суто номінальним, умовним, більше подібним на матеріальну допомогу.
Чудова завіса Метрополітен-опери важить кілька сотень кілограмів, прикрашена блискітками і розшита шовком. Устаткування сцени виготовлене німецькою фірмою «Геррітсен» з Умкірх під Фрайбургом.
Архітектура опери та внутрішній інтер'єр
Метрополітен-опера розташована в Лінкольновському центрі виконавських мистецтв на Мангеттені (скорочено Лінкольн-центр) в комплексі, який об'єднує 12 будівель, призначених для проведення культурно-мистецьких заходів.
Автором проєкту є американський архітектор Воллес Кей Гаррісон. Ця п'ятиаркова споруда в неоіталійському стилі прекрасно гармоніює з архітектурою всього комплексу. Будівля вирізняється чудовою акустикою.
Основна сцена — 80 футів, обладнання для якої виготовили німецькі майстри (фірма «Геррітсен», комуна Умкірх, ФРН). Є і два додаткові сценічні майданчики. Оркестрова яма вміщує 110 музикантів, але під час балетних вистав вона зменшується і додається ще один ряд — тридцять п'ятий. Величезний зал для глядачів має п'ять ярусів і розрахований на 3 900 місць. Його оздоблення вражає багатством: стеля покрита сухозлітним золотом, 11 кришталевих люстр в стилі модерн створюють чудову освітленість, що дає змогу бачити сцену навіть з найвіддаленіших точок. Ще одна візитна картка знаменитого театру — розкішна завіса.
Фоє Метрополітен-опери прикрашене знаменитими фресками Марка Шагала. Їхній розмір 9 на 11 метрів, їх добре видно з вулиці через величезні аркові вікна. У вестибюлі є скульптури роботи Арістіда Майоля і Вільгельма Лембрука. Тут же висять портрети знаменитих артистів.
Історія балету
На відміну від більшості оперних театрів, Метрополітен-опера не мала стійких традицій хореографічного мистецтва. Театр був заснований в період загального застою балетного мистецтва, що позначилося і в наступні періоди існування його балетної трупи.
Довгий час трупа брала участь здебільшого в оперних спектаклях і підтримувалася завдяки європейським гастролерам. Тут виступали данська танцівниця А. Жене (з 1908), італійки Р. Галлі і Ч. Форнаролі, російські артисти А. П. Павлова і М. М. Мордкин (1910–20-і рр.) та ін.
У 1915–16 тут гастролювала трупа «Російський балет» Дягілєва. Виступи російських артистів, їхні балетні постановки («Сон маркізи» на музику Моцарта, 1921, балетмейстери Больм і М. М. Фокін) сприяли пробудженню інтересу в американського глядача і театральних підприємців до балетного мистецтва.
У 20–30-х рр. в Метрополітен-опері працювали різні балетмейстери, здебільшого з Європи. Значним був короткий період діяльності Дж. Баланчина (1935–36, що поставив в числі інших танці в опері «Орфей і Еврідіка» Глюка).
У 1951–58 і 1965–66 колективом керував З. Солов; серед його вистав: «Мадемуазель Фіфі» Лажарта (1958); «Вітторіо» на музику Верді і «Суаре» на музику Россіні-Бріттена (обидва — 1955). Балети ставили також Б. Г. Романов (1938–42 і 1945—1950) і А. Тюдор (1950-51, 1958-59).
Балетна школа Метрополітен-опери (заснована в 1909), очолювана в 60-х роках М. Фарби і Тюдором, в 1968 закрилася. З кінця 30-х років на сцені Метрополітен-опери постійно проходили гастролі американських і зарубіжних труп «Балі рюс де Монте-Карло», «Американ балі тіетр», «Оріжіналь балі рюс», Великого театру і Театру ім. Кірова.
Від Вагнера до Чайковського
На початку роботи в театрі йшли переважно постановки Вагнера. В першу чергу Мет зобов'язаний цим диригенту Дамрош, керівнику німецької трупи театру з 1984 до 1991 рік. Трохи пізніше, в 1908—1910 роках, тут працював Густав Малер. У 1908 році художнім керівником театру був призначений знаменитий Артуро Тосканіні. Після Метрополітен-опери він працював у міланському театрі Ла Скала. Саме при Тосканіні в нью-йоркській опері почалася традиція постановки творів мовою оригіналу. Заповіти італійського диригента виконують в театрі і досі.
Афроамериканці на сцені опери
У XX столітті Мет вважалася однією з провідних оперних сцен світу поряд з Ла Скалою та Віденською оперою. Особливу сторінку в історії театру відкрив прихід диригента Бінга. Метрополітен-опера ставала все популярнішою, в тому числі завдяки тому, що Бінг першим ризикнув запросити на сцену афроамериканських солістів.
Першовідкривачем стала Марина Андерсон, знаменита американська оперна співачка, яка виконує музику Баха, Шуберта, Верді, а також духовну музику в стилі спірічуелс. На сцені Метрополітен-опери вона з'явилася 1995 року в ролі Ульріки в опері «Бал-маскарад» Верді.
Новий дім на Лінкольн-центрі
1966 році став переломним моментом для Метрополітен-опери. Стару будівлю на Бродвеї вирішили знести, а сам театр переїхав в будівлю Лінкольн-центру. Свій переїзд театр відсвяткував світовою прем'єрою опери «Антоній і Клеопатра» Семюеля Барбера. Новий будинок Мета-Лінкольн-центр — справжній острів культури і мистецтв. Крім Мета, тут розташовані також трупа Нью-Йоркського балету, Нью-Йоркський філармонійний оркестр, Джазовий центр, Нью-Йоркська публічна бібліотека виконавських мистецтв і багато іншого.
Спонсорував створення цього центру Рокфеллер.
Джерела і посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Metropolitan Opera |
- офіційний сайт
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metropo liten o pera angl Metropolitan opera providnij teatr v SShA odin z centriv svitovoyi muzichnoyi kulturi Teatr Metropoliten opera angl Metropolitan Opera House angl Metropolitan OperaVhid do teatruVhid do teatruShablon Teatr povidomlennya poperednogo pereglyadu vidsutni geografichni koordinati bud laska dodajte yih na Vikidani 8398124 R Mangetten Krayina SShAMisto Nyu JorkMisce Metropoliten opera d Adresa 30 Lincoln Center PlazaVlasnik Metropolitan Opera AssociationMistkist 3 800Tip opernij teatrVidkrito 16 veresnya 1966Kerivnictvo dmetopera orgNagorodi premiya Pibodi International Opera AwardsIdentifikatori i posilannya Metropoliten opera u Vikishovishi Vidkritij u Nyu Jorku 1883 roku na koshti akcionernogo tovaristva Metropoliten gaus kompani arhitektor Dzh K Kejdi Pershoyu vistavoyu teatru stala opera Faust Sharlya Guno sho vidbulasya 22 zhovtnya togo zh roku Metropoliten opera yedinij v SShA postijnij opernij teatr Hor orkestr i dopomizhni kolektivi stabilni Solistiv i dirigentiv zaproshuyut na sezoni abo na pevni vistavi Z 1910 roku operi vikonuyut movoyu originalu Z 1966 roku pracyuye v novomu primishenni v Linkolnivskomu centri vikonavskoyi majsternosti V teatri vistupali ukrayinski spivaki Bela Rudenko Anatolij Solov yanenko Inna Burska Andrij Dobryanskij Ivanna Migal Lyudmila Monastirska ta inshi Hudozhnikom teatru buv Vladislav Kleh Na sceni Metropoliten opera vistupali takozh svitovi dirigenti taki yak Bernstajn Valter Karayan Lajnsdorf Mitropulos Stokovskij Gergiyev ta inshi Z 1975 roku nezminnim dirigentom ye Dzhejms Livajn Spivali na sceni Metropoliten opera taki vidomi spivaki Albani Sembrih Ims Melba Galli Kurchi Destinova Dzhilyi Melhior Pinca Ruffo Tibbet Flagstat Varni Stiber Taker Bastianini Gobbi Kallas Gedda Gyaurov Del Monako Domingo Kabalye London Nilson Pavarotti Prajs Sazerlend Sils Skotto Tebaldi Shvarckopf Litvin Shalyapin Vishnevska Biyeshu Gorchakova Borodina Rautio Lejferkus Chernov Abrazakov Netrebko Hvorostovskij Lili Chukasyan Sered najvidomishih postanovok mozhna vidiliti taki Puchchini Divchina z Shodu Turandot cikl odnoaktnih oper Triptih operi Granadosa Goyeski opera Berga Vojcek opera Mocarta Charivna flejta opera Berlioza Troyanci opera Massne Manon Lesko ta inshi Teatr zustrichav prem yeri vistav amerikanskih kompozitoriv Barbera Glassa D Koliryano Keruvali teatrom taki viznachni postati Z 1908 35 r direktorom buv Gatti Kazacca 1908 15 r posadu hudozhnogo kerivnika zajmav Arturo Toskanini 1950 72 r kerivnik Bing 1975 85 r direktorom buv E Bliss Z 1990 r posadu direktora zajmav Volpe Z 1972 75 r direktor Kubelik Z 1975 r direktor Dzhejms LivajnBudivlya operiKompaniya Metropoliten Opera zasnovana 1880 roku ta roztashovuvalasya v budivli opernogo teatru zbudovanogo arhitektorom Klivlendom Kejdi na Brodveyi Pozhezha 27 serpnya 1892 roku istotno poshkodila budivlyu Pislya vidnovlyuvalnih robit operu znovu vidkrili i budivlya vikoristovuvalasya azh do 1966 roku koli kerivnictvo kompaniyi virishilo perenesti opernij teatr na nove misce U 1966 roci budivlyu bulo zneseno U veresni 1966 roku kompaniya pereyihala v novu budivlyu v Linkolnovskomu centri vikonavskih mistectv na Mangetteni razom z dvanadcyatma inshimi organizaciyami Glyadacka zala rozrahovana na 3 900 misc Krim osnovnoyi sceni ye tri dopomizhni Stini vestibyulyu prikrasheni monumentalnimi freskami Marka Shagala Ci freski nedavno buli prodani privatnij osobi za 20 mln dolariv ale z umovoyu sho yihnye misce roztashuvannya ne zminitsya Otozh prodazh buv suto nominalnim umovnim bilshe podibnim na materialnu dopomogu Chudova zavisa Metropoliten operi vazhit kilka soten kilogramiv prikrashena bliskitkami i rozshita shovkom Ustatkuvannya sceni vigotovlene nimeckoyu firmoyu Gerritsen z Umkirh pid Frajburgom Arhitektura operi ta vnutrishnij inter yerMetropoliten opera roztashovana v Linkolnovskomu centri vikonavskih mistectv na Mangetteni skorocheno Linkoln centr v kompleksi yakij ob yednuye 12 budivel priznachenih dlya provedennya kulturno misteckih zahodiv Avtorom proyektu ye amerikanskij arhitektor Volles Kej Garrison Cya p yatiarkova sporuda v neoitalijskomu stili prekrasno garmoniyuye z arhitekturoyu vsogo kompleksu Budivlya viriznyayetsya chudovoyu akustikoyu Osnovna scena 80 futiv obladnannya dlya yakoyi vigotovili nimecki majstri firma Gerritsen komuna Umkirh FRN Ye i dva dodatkovi scenichni majdanchiki Orkestrova yama vmishuye 110 muzikantiv ale pid chas baletnih vistav vona zmenshuyetsya i dodayetsya she odin ryad tridcyat p yatij Velicheznij zal dlya glyadachiv maye p yat yarusiv i rozrahovanij na 3 900 misc Jogo ozdoblennya vrazhaye bagatstvom stelya pokrita suhozlitnim zolotom 11 krishtalevih lyustr v stili modern stvoryuyut chudovu osvitlenist sho daye zmogu bachiti scenu navit z najviddalenishih tochok She odna vizitna kartka znamenitogo teatru rozkishna zavisa Foye Metropoliten operi prikrashene znamenitimi freskami Marka Shagala Yihnij rozmir 9 na 11 metriv yih dobre vidno z vulici cherez velichezni arkovi vikna U vestibyuli ye skulpturi roboti Aristida Majolya i Vilgelma Lembruka Tut zhe visyat portreti znamenitih artistiv Istoriya baletuNa vidminu vid bilshosti opernih teatriv Metropoliten opera ne mala stijkih tradicij horeografichnogo mistectva Teatr buv zasnovanij v period zagalnogo zastoyu baletnogo mistectva sho poznachilosya i v nastupni periodi isnuvannya jogo baletnoyi trupi Dovgij chas trupa brala uchast zdebilshogo v opernih spektaklyah i pidtrimuvalasya zavdyaki yevropejskim gastroleram Tut vistupali danska tancivnicya A Zhene z 1908 italijki R Galli i Ch Fornaroli rosijski artisti A P Pavlova i M M Mordkin 1910 20 i rr ta in U 1915 16 tut gastrolyuvala trupa Rosijskij balet Dyagilyeva Vistupi rosijskih artistiv yihni baletni postanovki Son markizi na muziku Mocarta 1921 baletmejsteri Bolm i M M Fokin spriyali probudzhennyu interesu v amerikanskogo glyadacha i teatralnih pidpriyemciv do baletnogo mistectva U 20 30 h rr v Metropoliten operi pracyuvali rizni baletmejsteri zdebilshogo z Yevropi Znachnim buv korotkij period diyalnosti Dzh Balanchina 1935 36 sho postaviv v chisli inshih tanci v operi Orfej i Evridika Glyuka U 1951 58 i 1965 66 kolektivom keruvav Z Solov sered jogo vistav Mademuazel Fifi Lazharta 1958 Vittorio na muziku Verdi i Suare na muziku Rossini Brittena obidva 1955 Baleti stavili takozh B G Romanov 1938 42 i 1945 1950 i A Tyudor 1950 51 1958 59 Baletna shkola Metropoliten operi zasnovana v 1909 ocholyuvana v 60 h rokah M Farbi i Tyudorom v 1968 zakrilasya Z kincya 30 h rokiv na sceni Metropoliten operi postijno prohodili gastroli amerikanskih i zarubizhnih trup Bali ryus de Monte Karlo Amerikan bali tietr Orizhinal bali ryus Velikogo teatru i Teatru im Kirova Vid Vagnera do ChajkovskogoNa pochatku roboti v teatri jshli perevazhno postanovki Vagnera V pershu chergu Met zobov yazanij cim dirigentu Damrosh kerivniku nimeckoyi trupi teatru z 1984 do 1991 rik Trohi piznishe v 1908 1910 rokah tut pracyuvav Gustav Maler U 1908 roci hudozhnim kerivnikom teatru buv priznachenij znamenitij Arturo Toskanini Pislya Metropoliten operi vin pracyuvav u milanskomu teatri La Skala Same pri Toskanini v nyu jorkskij operi pochalasya tradiciya postanovki tvoriv movoyu originalu Zapoviti italijskogo dirigenta vikonuyut v teatri i dosi Afroamerikanci na sceni operiU XX stolitti Met vvazhalasya odniyeyu z providnih opernih scen svitu poryad z La Skaloyu ta Videnskoyu operoyu Osoblivu storinku v istoriyi teatru vidkriv prihid dirigenta Binga Metropoliten opera stavala vse populyarnishoyu v tomu chisli zavdyaki tomu sho Bing pershim riziknuv zaprositi na scenu afroamerikanskih solistiv Pershovidkrivachem stala Marina Anderson znamenita amerikanska operna spivachka yaka vikonuye muziku Baha Shuberta Verdi a takozh duhovnu muziku v stili spirichuels Na sceni Metropoliten operi vona z yavilasya 1995 roku v roli Ulriki v operi Bal maskarad Verdi Novij dim na Linkoln centri1966 roci stav perelomnim momentom dlya Metropoliten operi Staru budivlyu na Brodveyi virishili znesti a sam teatr pereyihav v budivlyu Linkoln centru Svij pereyizd teatr vidsvyatkuvav svitovoyu prem yeroyu operi Antonij i Kleopatra Semyuelya Barbera Novij budinok Meta Linkoln centr spravzhnij ostriv kulturi i mistectv Krim Meta tut roztashovani takozh trupa Nyu Jorkskogo baletu Nyu Jorkskij filarmonijnij orkestr Dzhazovij centr Nyu Jorkska publichna biblioteka vikonavskih mistectv i bagato inshogo Sponsoruvav stvorennya cogo centru Rokfeller Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Metropolitan Operaoficijnij sajt Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2