Меріон Бессі Террі (англ. Marion Bessie Terry; уроджена Мері Енн Бессі Террі; 13 жовтня 1853 — 21 серпня 1930) — англійська акторка. За півстолітню кар'єру зіграла головні ролі у понад 125 п'єсах. Попри постійне перебування в тіні своєї старшої та знанішої сестри Еллен, однак, досягла значного успіху у постановках Вільяма Швенка Ґілберта, Оскара Вайлда, Генрі Джеймса й інших.
Меріон Террі | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | англ. Mary Ann Bessy Terry[3] | |||
Народилася | 13 жовтня 1853[2] Лондон, Сполучене Королівство[3] | |||
Померла | 21 серпня 1930[2] (76 років) | |||
Поховання | d[4] | |||
Громадянство | Велика Британія Сполучене Королівство | |||
Діяльність | акторка | |||
Батьки | d[2][5] d[2][5] | |||
Брати / сестри | Еллен Террі[5] , Kate Terry[5] і d[5] | |||
| ||||
Меріон Террі у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася в Англії, в театральній сім'ї. При народженні її назвали Мері Енн Бессі Террі, і вона отримала прізвисько «Поллі». Її батьки, Бенджамін (1818—1896) мав ірландське походження, а мама Сара (уроджена Баллард; 1819—1892) була шотландського походження, працювали комічними акторами в гастрольній компанії, яка базувалася в Портсмуті (де батько Сари був весиліанським священником). Сім'я виховувала одинадцять дітей. Принаймні п'ятеро з них стали акторами: Кейт, Еллен, Меріон, Флоренс і Фред. Двоє інших синів, Джордж і Чарльз, були пов'язані з керівництвом театру.
Сестра Кейт була дуже успішною акторкою до одруження та залишення кар'єри 1867 року, а її сестра Еллен стала найвідомішою шекспірівською акторкою свого часу. Її правнучатий племінник (онук Кейт), сер Джон Гілгуд, став одним із найшановніших акторів XX століття. Террі навчалася в школі-інтернаті для дівчат у Саннісайді, Кінгстон-апон-Темс, разом зі своєю улюбленою сестрою Флоренс.
Кар'єра
У липні 1873 року вперше вийшла на сцену як професійна акторка в ролі Офелії в постановці «Гамлета» Тома Тейлора в Манчестері. У жовтні 1873 року вперше зіграла на Вест-Енді — роль Ізабель у фарсі Джона Меддісона Мортона «Гра в розваги» в театрі «Олімпік» в компанії Генрі Невілла. Потім зіграла леді Валерію у «Все, що блищить, не золото» Мортона в тому ж театрі. 1874 року зіграла героїню шекспірівської п'єси «Багато галасу з нічого» в «Олімпіку». Наступний сезон провела в театрі «Стренд», а 1875 року з'явилася в «Слабкій жінці» Генрі Джеймса Байрона.
Приєдналася до трупи театру «Геймаркет» і стала протеже Вільяма Швенка Ґілберта, незабаром з'явившись у кількох його п'єсах, зокрема «Dan'l Druce, Blacksmith» (1876) як Дороті, відновлені «Палацу істини» (1876), відновлені «Пігмаліону і Галатеї» (1877) і «Заручені» (1877), створивши роль Белінди Треерн з великим успіхом. У той період вперше з'явилася в «Danischeffs», адаптації лорда Ньюрі (1876), «Славі» К. М. Рея (1877), «Карлі XII» Джеймса Планше (відновлення 1877 року), «Волоцюзі» Гілберта (1878), «Двох сироах» (1878), «Розчавленому трагіку» і «Моїй маленькій дівчинці» Діона Бусіко. 1879 року переїхала до Театру принца Уельського під керівництвом Бенкрофтів, а потім переїхала з трупою до «Геймаркета», де грала у відновлених комедіях Томаса Вільяма Робертсона, зокрема в ролях Бланш Гей у «Нашому» та Белли в «Школі». 1879 року з'явилася в ролі Мейбл в «Обов'язку» Джеймса Альберта та головній ролі в «Гретхен» Гілберта.
Як визнана актриса продовжувала грати головні ролі в сучасних п'єсах, зокрема Вірсавію в сценічній адаптації «Подалі від шаленої юрми» Томаса Гарді та Джозефа Комінса Карра (1882). Того ж року зіграла разом з Лотті Венн і Джонстоном Форбс-Робертсоном у комедії Дж. В. Годфрі «Парвеню» в театрі «Королівський двір». 1884 року замінила свою сестру Еллен, яка хворіла, у ролі Віоли в «Дванадцятій ночі» в театрі «Ліцеум». 1885 року зіграла у «Магістраті» Артура Вінґа Пінеро. У 1887 році приєдналася до трупи Герберта Бірбома Трі спочатку в «Театрі комедії», а потім у «Геймаркеті». Того року з'явилася в «Торговці балад» Вальтера Бессана. У лютому 1888 року зіграла головну роль у відновленні «Розбитих сердець» Гілберта. Пізніше того ж року гастролювала британськими провінціями з Генрі Ірвінґом як Маргарет у «Фаусті», роль, яку виконувала її сестра Еллен. Зіграла місис Ерролл у фільмі «Справжній маленький лорд Фаунтлерой» (1889), з'явилася в «Кірені» Альфреда К. Калмура (1890) і 1891 року — в «Світлі й тіні» Р. К. Картона. У 1890-х роках продовжувала гастролювати з трупою «Ліцеума» Ірвінґа, граючи Розамунду в «Бекеті» Альфреда Теннісона, Порцію у «Венеційському купці» (одна з головних ролей її сестри) і знову Маргарет.
Пізні роки
1892 року зіграла свою найвідомішу роль — місис Ерлін у «Віялі леді Віндермір» Оскара Вайлда в театрі Сент-Джеймса. Потім була роль Гетті в «Бавовняному королі» Саттона Вейна-старшого (1893). 1895 року з'явилася в «Алабамі» Огастеса Томаса, у головній ролі в «Делії Гардінг» Дж. Комінса Карра та як місис Певерель в «Гаї Домвіллі» Генрі Джеймса. 1900 року зіграла ролі Розалінди і Порції на Стратфордському фестивалі. Виконала роль Ніни у «Прощенні» Джозефа Комінса Карра (1901), головні ролі в «Елеонорі» Мері Гемфрі Ворд (1902), Сьюзен Троселл у «Вулиці якості» Джеймса Баррі (1902) та Одрі в «Майкл і його втрачений ангел» Генрі Артура Джонса й інші.
1907 року виступала у виставі за запитом королівської сім'ї за п'єсою Тома Тейлора 1855 року «Тихі води течуть глибоко» разом з Чарльзом Віндемом перед королем Едуардом VII. Зіграла матір Гамлета у відновленні пародії Гілберта на «Гамлета», «Розенкранца та Гільденстерна» 1908 року. 1908 і 1909 року гастролювала Америкою та Канаді. Її останньою роллю була Принципеса делла Черкола у постановці 1923 року «Наші кращі на глобусі» Сомерсета Моема, через п'ятдесят років після її першої професійної появи. Страждаючи від артриту й інших недуг, залишила сцену. В останні роки жила в Паддінгтоні після багатьох років життя в особняках Букінгемського палацу.
1930 року померла у своєму будинку у 76 років від крововиливу в мозок. Її поховали на цвинтарі Сент-Олбанс. Вона ніколи не виходила заміж, і поза сценою вела дуже приватне життя, тому про її романтичні стосунки нічого не відомо. Залишила спадок вартістю понад 12 000 фунтів стерлінгів.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lundy D. R. The Peerage
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Find a Grave — 1996.
- Kindred Britain
- Milestones: Sep. 1, 1930 - TIME. web.archive.org. 25 жовтня 2012. Процитовано 9 січня 2025.
- Terry, Marion Bessie (1853–1930), actress. Oxford Dictionary of National Biography (англ.). Процитовано 9 січня 2025.
- Gielgud, p. 222
- Stage Beauty. www.stagebeauty.net. Процитовано 9 січня 2025.
- Booth, Michael R. «Terry, Dame Ellen Alice (1847—1928)», Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, September 2004; online edn, January 2008, accessed 4 January 2010
- Hartnoll, pp. 815–17.
- Hutchinson encyclopedia article on Terry family
- Stedman, p. 158
- Ainger, p. 123
- Ainger, p. 125
- Adams, p. 274
- Ainger, p. 150
- Ainger, p. 164
- Footlight Notes - Home - Week ending 5 March 2005 - 389. footlightnotes.tripod.com. Процитовано 9 січня 2025.
- Broken Hearts - Introduction. diamond.boisestate.edu. Процитовано 9 січня 2025.
- Foulkes, p. 98
- Stage Beauty. www.stagebeauty.net. Процитовано 9 січня 2025.
- Obituary, The Times, 22 August 1930
- Obituary, The Times, 22 August 1930
Література
- Adams, William Davenport. A Dictionary of the Drama, Chatto & Windus, 1904
- Ainger, Michael (2002). Gilbert and Sullivan – A Dual Biography. Oxford: Oxford University Press. ISBN .
- Gielgud, John. An Actor and His Time, Sidgwick and Jackson, London, 1979. ISBN
- Ellen Terry's memoirs, ed. E. Craig and C. St John (New York, 1932)
- Foulkes, Richard. Lewis Carroll and the Victorian Stage, Ashgate Publishing, Ltd., 2005
- Hartnoll, Phyllis and Peter Found, The Concise Oxford Companion to the Theatre. (1992) Oxford University Press
- Mullin, D. (ed.) Victorian actors and actresses in review: a dictionary of contemporary views of representative British and American actors and actresses, 1837—1901 (1983)
- Parker, J. (ed.) Who's Who in the Theatre, 6th edn (1930)
- Pemberton, Thomas Edgar. Ellen Terry and her sisters, London: C. Arthur Pearson, Ltd (1902)
- Stedman, Jane W. (1996). W. S. Gilbert, A Classic Victorian & His Theatre. Oxford University Press. ISBN .
- Steen, M. A pride of Terrys (1962)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Merion Bessi Terri angl Marion Bessie Terry urodzhena Meri Enn Bessi Terri 13 zhovtnya 1853 1853zhovtnya13 21 serpnya 1930 anglijska aktorka Za pivstolitnyu kar yeru zigrala golovni roli u ponad 125 p yesah Popri postijne perebuvannya v tini svoyeyi starshoyi ta znanishoyi sestri Ellen odnak dosyagla znachnogo uspihu u postanovkah Vilyama Shvenka Gilberta Oskara Vajlda Genri Dzhejmsa j inshih Merion Terri Im ya pri narodzhenniangl Mary Ann Bessy Terry 3 Narodilasya13 zhovtnya 1853 1853 10 13 2 London Spoluchene Korolivstvo 3 Pomerla21 serpnya 1930 1930 08 21 2 76 rokiv Pohovannyad 4 Gromadyanstvo Velika Britaniya Spoluchene Korolivstvo DiyalnistaktorkaBatkid 2 5 d 2 5 Brati sestriEllen Terri 5 Kate Terry 5 i d 5 Merion Terri u Vikishovishi BiografiyaNarodilasya v Angliyi v teatralnij sim yi Pri narodzhenni yiyi nazvali Meri Enn Bessi Terri i vona otrimala prizvisko Polli Yiyi batki Bendzhamin 1818 1896 mav irlandske pohodzhennya a mama Sara urodzhena Ballard 1819 1892 bula shotlandskogo pohodzhennya pracyuvali komichnimi aktorami v gastrolnij kompaniyi yaka bazuvalasya v Portsmuti de batko Sari buv vesilianskim svyashennikom Sim ya vihovuvala odinadcyat ditej Prinajmni p yatero z nih stali aktorami Kejt Ellen Merion Florens i Fred Dvoye inshih siniv Dzhordzh i Charlz buli pov yazani z kerivnictvom teatru Sestra Kejt bula duzhe uspishnoyu aktorkoyu do odruzhennya ta zalishennya kar yeri 1867 roku a yiyi sestra Ellen stala najvidomishoyu shekspirivskoyu aktorkoyu svogo chasu Yiyi pravnuchatij pleminnik onuk Kejt ser Dzhon Gilgud stav odnim iz najshanovnishih aktoriv XX stolittya Terri navchalasya v shkoli internati dlya divchat u Sannisajdi Kingston apon Tems razom zi svoyeyu ulyublenoyu sestroyu Florens Kar yera U lipni 1873 roku vpershe vijshla na scenu yak profesijna aktorka v roli Ofeliyi v postanovci Gamleta Toma Tejlora v Manchesteri U zhovtni 1873 roku vpershe zigrala na Vest Endi rol Izabel u farsi Dzhona Meddisona Mortona Gra v rozvagi v teatri Olimpik v kompaniyi Genri Nevilla Potim zigrala ledi Valeriyu u Vse sho blishit ne zoloto Mortona v tomu zh teatri 1874 roku zigrala geroyinyu shekspirivskoyi p yesi Bagato galasu z nichogo v Olimpiku Nastupnij sezon provela v teatri Strend a 1875 roku z yavilasya v Slabkij zhinci Genri Dzhejmsa Bajrona Merion Terri pribl 1880 rik Priyednalasya do trupi teatru Gejmarket i stala protezhe Vilyama Shvenka Gilberta nezabarom z yavivshis u kilkoh jogo p yesah zokrema Dan l Druce Blacksmith 1876 yak Doroti vidnovleni Palacu istini 1876 vidnovleni Pigmalionu i Galateyi 1877 i Zarucheni 1877 stvorivshi rol Belindi Treern z velikim uspihom U toj period vpershe z yavilasya v Danischeffs adaptaciyi lorda Nyuri 1876 Slavi K M Reya 1877 Karli XII Dzhejmsa Planshe vidnovlennya 1877 roku Volocyuzi Gilberta 1878 Dvoh siroah 1878 Rozchavlenomu tragiku i Moyij malenkij divchinci Diona Busiko 1879 roku pereyihala do Teatru princa Uelskogo pid kerivnictvom Benkroftiv a potim pereyihala z trupoyu do Gejmarketa de grala u vidnovlenih komediyah Tomasa Vilyama Robertsona zokrema v rolyah Blansh Gej u Nashomu ta Belli v Shkoli 1879 roku z yavilasya v roli Mejbl v Obov yazku Dzhejmsa Alberta ta golovnij roli v Grethen Gilberta Yak viznana aktrisa prodovzhuvala grati golovni roli v suchasnih p yesah zokrema Virsaviyu v scenichnij adaptaciyi Podali vid shalenoyi yurmi Tomasa Gardi ta Dzhozefa Kominsa Karra 1882 Togo zh roku zigrala razom z Lotti Venn i Dzhonstonom Forbs Robertsonom u komediyi Dzh V Godfri Parvenyu v teatri Korolivskij dvir 1884 roku zaminila svoyu sestru Ellen yaka hvorila u roli Violi v Dvanadcyatij nochi v teatri Liceum 1885 roku zigrala u Magistrati Artura Vinga Pinero U 1887 roci priyednalasya do trupi Gerberta Birboma Tri spochatku v Teatri komediyi a potim u Gejmarketi Togo roku z yavilasya v Torgovci balad Valtera Bessana U lyutomu 1888 roku zigrala golovnu rol u vidnovlenni Rozbitih serdec Gilberta Piznishe togo zh roku gastrolyuvala britanskimi provinciyami z Genri Irvingom yak Margaret u Fausti rol yaku vikonuvala yiyi sestra Ellen Zigrala misis Erroll u filmi Spravzhnij malenkij lord Fauntleroj 1889 z yavilasya v Kireni Alfreda K Kalmura 1890 i 1891 roku v Svitli j tini R K Kartona U 1890 h rokah prodovzhuvala gastrolyuvati z trupoyu Liceuma Irvinga grayuchi Rozamundu v Beketi Alfreda Tennisona Porciyu u Venecijskomu kupci odna z golovnih rolej yiyi sestri i znovu Margaret Pizni roki Terri ta V Sh Gilbert u Rozenkranci i Gildensterni 1892 roku zigrala svoyu najvidomishu rol misis Erlin u Viyali ledi Vindermir Oskara Vajlda v teatri Sent Dzhejmsa Potim bula rol Getti v Bavovnyanomu koroli Sattona Vejna starshogo 1893 1895 roku z yavilasya v Alabami Ogastesa Tomasa u golovnij roli v Deliyi Garding Dzh Kominsa Karra ta yak misis Peverel v Gayi Domvilli Genri Dzhejmsa 1900 roku zigrala roli Rozalindi i Porciyi na Stratfordskomu festivali Vikonala rol Nini u Proshenni Dzhozefa Kominsa Karra 1901 golovni roli v Eleonori Meri Gemfri Vord 1902 Syuzen Trosell u Vulici yakosti Dzhejmsa Barri 1902 ta Odri v Majkl i jogo vtrachenij angel Genri Artura Dzhonsa j inshi 1907 roku vistupala u vistavi za zapitom korolivskoyi sim yi za p yesoyu Toma Tejlora 1855 roku Tihi vodi techut gliboko razom z Charlzom Vindemom pered korolem Eduardom VII Zigrala matir Gamleta u vidnovlenni parodiyi Gilberta na Gamleta Rozenkranca ta Gildensterna 1908 roku 1908 i 1909 roku gastrolyuvala Amerikoyu ta Kanadi Yiyi ostannoyu rollyu bula Principesa della Cherkola u postanovci 1923 roku Nashi krashi na globusi Somerseta Moema cherez p yatdesyat rokiv pislya yiyi pershoyi profesijnoyi poyavi Strazhdayuchi vid artritu j inshih nedug zalishila scenu V ostanni roki zhila v Paddingtoni pislya bagatoh rokiv zhittya v osobnyakah Bukingemskogo palacu 1930 roku pomerla u svoyemu budinku u 76 rokiv vid krovovilivu v mozok Yiyi pohovali na cvintari Sent Olbans Vona nikoli ne vihodila zamizh i poza scenoyu vela duzhe privatne zhittya tomu pro yiyi romantichni stosunki nichogo ne vidomo Zalishila spadok vartistyu ponad 12 000 funtiv sterlingiv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Kindred Britain d Track Q75653886 Milestones Sep 1 1930 TIME web archive org 25 zhovtnya 2012 Procitovano 9 sichnya 2025 Terry Marion Bessie 1853 1930 actress Oxford Dictionary of National Biography angl Procitovano 9 sichnya 2025 Gielgud p 222 Stage Beauty www stagebeauty net Procitovano 9 sichnya 2025 Booth Michael R Terry Dame Ellen Alice 1847 1928 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press September 2004 online edn January 2008 accessed 4 January 2010 Hartnoll pp 815 17 Hutchinson encyclopedia article on Terry family Stedman p 158 Ainger p 123 Ainger p 125 Adams p 274 Ainger p 150 Ainger p 164 Footlight Notes Home Week ending 5 March 2005 389 footlightnotes tripod com Procitovano 9 sichnya 2025 Broken Hearts Introduction diamond boisestate edu Procitovano 9 sichnya 2025 Foulkes p 98 Stage Beauty www stagebeauty net Procitovano 9 sichnya 2025 Obituary The Times 22 August 1930 Obituary The Times 22 August 1930LiteraturaAdams William Davenport A Dictionary of the Drama Chatto amp Windus 1904 Ainger Michael 2002 Gilbert and Sullivan A Dual Biography Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 514769 3 Gielgud John An Actor and His Time Sidgwick and Jackson London 1979 ISBN 0 283 98573 9ISBN 0 283 98573 9 Ellen Terry s memoirs ed E Craig and C St John New York 1932 Foulkes Richard Lewis Carroll and the Victorian Stage Ashgate Publishing Ltd 2005 ISBN 0 7546 0466 7 Hartnoll Phyllis and Peter Found The Concise Oxford Companion to the Theatre 1992 Oxford University Press ISBN 0 19 866136 3 Mullin D ed Victorian actors and actresses in review a dictionary of contemporary views of representative British and American actors and actresses 1837 1901 1983 Parker J ed Who s Who in the Theatre 6th edn 1930 Pemberton Thomas Edgar Ellen Terry and her sisters London C Arthur Pearson Ltd 1902 Stedman Jane W 1996 W S Gilbert A Classic Victorian amp His Theatre Oxford University Press ISBN 0 19 816174 3 Steen M A pride of Terrys 1962 Posilannya