Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Матч за звання чемпіона світу з шахів

Матч за звання чемпіона світу з шахів
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (листопад 2016)

Чемпіо́нат сві́ту із ша́хів — змагання за титул офіційного чемпіона світу із шахів. З 1948 року змагання за титул чемпіона проходять під егідою ФІДЕ. Поточний чемпіон — Дін Ліжень.

image
Діаграма, яка показує роки, коли шахісти-чемпіони володіли титулом

Першим заходом, який загалом визнають чемпіонатом світу, став матч за звання чемпіона світу із шахів 1886, у якому взяли участь тодішні найсильніші шахісти світу — Вільгельм Стейніц та Йоганн Цукерторт. Стейніц переміг та став першим чемпіоном світу. У 1886–1947 роках чемпіон висував умови, матчі за чемпіонство проводили за взаємною згодою чемпіона і претендента. Після смерті Олександра Алехіна у 1946 році, ФІДЕ почало керувати чемпіонством. Першим чемпіоном світу ФІДЕ став Михайло Ботвинник у 1948 році, перемігши чотирьох претендентів в турнірі. Між 1993 та 2006 роками титул був розділеним через конфлікт Гаррі Каспарова з ФІДЕ. Магнус Карлсен є чемпіоном з 2013 року.

Чемпіонат світу відкритий для всіх гравців, проте є окремі титули для жінок, юніорів, дітей та [en]; існує чемпіонат серед комп'ютерів. Також існують чемпіонати різних типів, наприклад, чемпіонат світу з бліцу.

Неофіційні чемпіони

Головні правила шахів були сформовані до XV–XVI століття. Тоді головними шахістами були майстри епохи Відродження, які творили в Італії та Іспанії.

Про силу тодішніх гравців можна здогадуватись, переглянувши книги, видані шаховими теоретиками у XV–XVII століттях:

Ґреко

Джоакіно Ґреко (*бл. 1590/1600 — †бл. 1634), який дістав прізвисько «Калабрієць» (походив з регіону Калабрія). Його вважають найсильнішим шахістом 1-ї пол. XVII ст. Йому не було рівних в Італії, а подорожуючи Європою, він перемагав суперників у Парижі, Мадриді, Нансі та Лондоні.

Загалом рівень гри тодішніх шахістів був низьким — вони нехтували розвитком композицій фігур і вже з перших ходів намагалися заматувати короля суперника. Повних і достовірних партій збереглося мало — наприклад, у рукописах Ґреко більшість партій були не справжніми, а переробленими позиціями, на яких він вчив як треба використовувати помилки суперника.

Філідор

Француз Франсуа-Андре Данікан Філідор (1726–1795) був найсильнішим шахістом світу XVIII століття. Ще протягом 1740-х років, у підлітковому віці, він здобуває репутацію найкращого гравця Парижа, у 1747-му здійснює поїздку до Лондона, де впевнено перемагає всіх своїх суперників. Головні постулати він виклав у своїй книзі «Аналіз шахової гри» (1749). Книга стала найкращим шаховим посібником XVIII століття. Французький майстер одним із перших довів потрібність загального розвитку фігур, основою для яких має бути просування пішаків. Саме Філідорові належить відомий вислів «Пішаки — душа партії».

У наступних виданнях «Аналізу» шахіст додав ще й деякі основи гри у міттельшпілі та ендшпілі. Тоді як більшість шахістів намагалося відразу захопити ініціативу і заматувати ворожого короля, Філідор показав наскільки важливим є розвиток фігур і хороша позиція не лише на початку, а й у середині та кінці партії. Таких глибоких і ґрунтовних досліджень не проводив жоден шаховий теоретик того часу.

Офіційні чемпіони

До ФІДЕ

У 1886 році відбувся перший офіційний матч за звання чемпіона світу з шахів. У цьому матчі image Вільгельм Стейніц переміг image Йоґана Цукерторта з рахунком +10-5=5 і тримав свій титул аж до 1894 р. Матч проходив у трьох американських містах (Нью-Йорк, Сент-Луїс, Новий Орлеан). Стейніц тричі захищав свій титул у матчах проти:

Новий чемпіон зумів зберегти свою перевагу, тому що він розвивав нові принципи мітельшпілю, особливо в закритих або напівзакритих позиціях. Стейніц казав, що його «сучасну школу» веде дві передумови: перше, що природний результат гри — нічия через властивий баланс між силами білих і чорних і, по-друге, що повна поразка — межа, але не перше завдання гри.

Стейніц почав свою кар'єру як тактичний, комбінаційний, гравець в стилі Морфі. Але пізніше він став майстром у позиціях, в яких центр повністю або частково блоковано нерухомими пішаками. Стейніц пробував відповісти, чому деякі напади закінчуються успіхом, не зважаючи на те, який майстерний захисник, тоді як інші зазнають невдачі, не зважаючи на те, який талановитий нападник. Він додавав, що невдалий напад часто призводить до поразки для нападника, чиї сили раптово стають невдало координованими при контратаці.

Стейніц зробив висновок, що в типовій позиції кожна сторона має певні маленькі переваги, які балансують одна одну. Напад виправданий тільки тоді, коли баланс порушено або шахіст зробив грубу помилку, яку можна використати. Перевага Морфі в розвитку фігур була одним із шляхів порушення балансу. Але у 1870-ті, після того, як з партіями Морфі ознайомилися всі майстри, отримати перевагу в розвитку фігур ставало все важче і важче.

У 1894 році Стейніц програв двобій за шахову корону німцю image Еммануїлу Ласкеру з рахунком +10-5=4 на користь Ласкера. Згодом Ласкер шість разів захищав свій титул у матчах проти:

1921 року в Гавані Ласкер зазнав поразки у матчі проти кубинця image Хосе Рауля Капабланки з рахунком +4-0=10 на користь Капабланки. У 1927 році Капабланка поступився титулом чемпіона росіянину Олександру Алехіну, програвши матч у Буенос-Айресі з рахунком +6-3=10 на користь Алехіна. Олександр Алехін двічі захищав титул у двобоях проти Юхима Боголюбова:

У 1935 році Алехін поступився чемпіонським титулом голландцю Максу Ейве. Матч відбувся у Нідерландах та завершився з рахунком +9-8=15 на користь Ейве. За два роки Алехін повернув собі титул чемпіона світу вигравши матч-реванш, який також проходив у «країні тюльпанів» та завершився з рахунком +10-4=11 на користь Алехіна.

Алехін дав принципову згоду на матч проти чемпіона СРСР — Михайла Ботвинника, але 24 березня 1946 р. французький гросмейстер помер.

Під егідою ФІДЕ

Після смерті Олександра Алехіна у 1946 році шаховий світ вперше залишився без чемпіона. Згідно з рішенням 18-го конгресу ФІДЕ (Гаага, 1947), у зв'язку з необхідністю виявлення нового чемпіона світу, було організовано матч-турнір серед 5 найсильніших на той час гросмейстерів. Турнір відбувся у 1948 році. У ньому брали участь: М. Ботвинник, П. Керес, В. Смислов (усі — СРСР), С. Решевський (США) та ексчемпіон світу М. Ейве (Нідерланди). Від участі у турнірі відмовився Р. Файн (США). Змагання відбулося за круговою системою у 5 етапів. Перші два тури відбулися у Гаазі, решта — у Москві. За результатами матч-турніру чемпіоном світу став М. Ботвинник, що випередив найближчого переслідувача на 3 очки.

Після цього Михайло Ботвинник двічі захищав свій титул у матчах проти:

У 1957 році Ботвинник програв двобій за шахову корону В. Смислову з рахунком +6-3=13 на користь Смислова. Але за рік повернув собі корону, вигравши матч-реванш з рахунком +7-5=11.

1960 року Ботвинник програв двобій за шахову корону М. Талю з рахунком +6-2=13 на користь Таля. Але за рік повернув собі корону вигравши матч-реванш з рахунком +10-5=6.

У 1963 році Михайло Ботвинник програв двобій за шахову корону Т. Петросяну з рахунком +5-2=15 на користь Петросяна. Петросян один раз відстояв свій титул у двобої проти:

1969 року Т. Петросян програв двобій за шахову корону Б. Спаському з рахунком +6-4=13 на користь Спаського.

У 1972 році Б. Спаський програв двобій за шахову корону американцю Р. Фішеру з рахунком +7-3=1 на користь Фішера.

1975 року Фішер відмовився грати матч з офіційним претендентом та був позбавлений свого титулу. Шахова корона перейшла до претендента — А. Карпова.

А. Карпов тричі захищав свій титул у матчах проти:

У 1985 році А. Карпов поступився своїм титулом Г. Каспарову програвши двобій з рахунком +5-3=16 на користь Каспарова

Г. Каспаров чотири рази захищав свій титул у матчах з Анатолієм Карповим: Москва, 1985 (+5-3=16), Лондон-Ленінград, 1986 (+5-4=15), Севілья, 1987 (+4-4=16), Нью-Йорк-Ліон (+4-3=17).

1993 року мав відбутись наступний матч на першість світу з шахів, між Гаррі Каспаровим та Найджелом Шортом, але обидва контрагенти відмовилися грати під егідою ФІДЕ. У результаті ФІДЕ провела свій матч на першість світу, поміж останніми суперниками Шорта у претендентських матчах — Яном Тімманом та Карповим. Карпов виграв той матч. Того ж року Каспаров і Шорт зіграли свій матч, в якому Каспаров упевнено переміг. Так почався час двох чемпіонатів світу із шахів, що історично йменують "чемпіонати ФІДЕ" та "класичні чемпіонати".

Чемпіонати ФІДЕ 1996 та 1998 років проводилися за схожою схемою попередніх чемпіонатів. В обох переміг діючий чемпіон Карпов — проти Камського та Ананда. 1999 року ФІДЕ змінила формат чемпіонату з матчів на нокаут. Карпов відмовився грати в нокауті, а чемпіоном за нокаут-системою став Олександр Халіфман, що обіграв Володимира Акопяна у фіналі. Надалі нокаут-чемпіонати було проведено (перший названий фіналіст-переможець): 2000 (фінал: Ананд - Широв), 2002 (Пономарьов - Іванчук) та 2004 (Касимджанов - Адамс) року. 2005 року ФІДЕ знову змінила формат — цей чемпіонат грався як турнір у два кола і його виграв Веселін Топалов.

В цей час класичні чемпіонати відбувались рідше: 1995 року Каспаров відстояв своє звання проти Ананда; 1998 Широв виграв матчі претендентів, але не зміг знайти спонсорів на матч із Каспаровим. 2000 року Каспаров нарешті зіграв проти третього на той час за рейтингом шахіста — Володимира Крамника — та несподівано програв йому. 2004 року Крамник захистив свій титул проти угорця Петера Леко.

Протягом усього цього часу було багато зусиль об’єднати титул чемпіона — були підписані Празькі домовленості, за якими чемпіон ФІДЕ повинен був зіграти з Каспаровим, а переможець цього матчу — з класичним чемпіоном. Але ані матчу Каспаров-Пономарьов, ані матчу Каспаров-Касимджанов не було зіграно. 2005 року Каспаров оголосив про свій відхід від професійних шахів. Це полегшило процес об’єднання титулів, і 2006 року було проведено об’єднувальний матч між Крамником і Топаловим. Крамник переміг і вперше від 1993 року став безперечним чемпіоном світу з шахів. 2007 року було проведено чемпіонат-турнір (що був запланований ФІДЕ ще до об’єднання), і цей турнір виграв Ананд. За статутом чемпіонату, Крамник отримав шанс повернути чемпіонський титул у матчі з новим чемпіоном, але Ананд здобув переконливу перемогу. Ананд надалі захистив свій титул проти Топалова (2010) та Гельфанда (2012). 2013 року нова зірка на шаховому небосхилі, Магнус Карлсен, переконливо переміг Ананда (3 перемоги, 7 нічиїх, без поразок), і став новим чемпіоном світу. 2014 року Карлсен захистив своє звання, знову проти Ананда. Карлсен захищає звання чемпіона у 2016 та 2018 роках проти Карякіна та Каруани відповідно, та у грудні 2021 року у Дубаї проти Яна Непомнящого.

Список матчів

№ Рік Місце проведення Діючий чемпіон Рахунок Претендент + - = Формат
Неофіційні чемпіонати світу (1834-1866)
1 1834 image Лондон image Луї Лабурдонне 51½:31½ Александр Макдоннелл image 45 27 13
2 1843 image Париж image Говард Стаунтон 13:8 П'єр де Сент-Аман image 11 6 4
3 1846 image Лондон image Говард Стаунтон 15½:8½ image 14 7 13
4 1858 image Париж image Адольф Андерсен 3:8 Пол Морфі image 2 7 2
5 1866 image Лондон image Адольф Андерсен 6:8 Вільгельм Стейніц image 6 8 0
Офіційні чемпіонати світу (1886-1946)
1 1886 image Нью-Йорк, Сент-Луїс, Новий Орлеан image Вільгельм Стейніц 12½:7½ Йоганн Цукерторт image 10 5 5 До 10 перемог
2 1889 image Гавана image Вільгельм Стейніц 10½:6½ Михайло Чигорін image 10 6 1 Кращий результат з 20 партій + тайбрейк
3 1890/91 image Нью-Йорк image Вільгельм Стейніц 10½:8½ Ісидор Ґунсберґ image 6 4 9
4 1892 image Гавана image Вільгельм Стейніц 10:10 (2½:½) Михайло Чигорін image 8+2 8 4+1
5 1894 image Нью-Йорк, Філадельфія
image Монреаль 		image Вільгельм Стейніц 7:12 Емануель Ласкер image 5 10 4 До 10 перемог
(6) 1896/97 image Москва image Емануель Ласкер 12½:4½ Вільгельм Стейніц image 10 2 5
7 1907 image Нью-Йорк, Філадельфія, Вашингтон, Балтімор, Чикаго, Мемфіс image Емануель Ласкер 11½:3½ Френк Маршалл image 8 0 7 До 8 перемог
8 1908 image Дюссельдорф, Мюнхен image Емануель Ласкер 10½:5½ Зіґберт Тарраш image 8 3 5
9 1910 image Відень
image Берлін 		image Емануель Ласкер 5:5 Карл Шлехтер image 1 1 8 Кращий результат з 12 партій. Чемпіон зберігає своє звання у випадку нічиєї
10 1910 image Берлін image Емануель Ласкер 9½:1½ Давид Яновський image 8 0 3 До 8 перемог
11 1921 image Гавана image Емануель Ласкер 5:9 Хосе Рауль Капабланка image 0 4 10 Кращий результат з 24 партій
12 1927 image Буенос-Айрес image Хосе Рауль Капабланка 15½:18½ Олександр Алехін image 3 6 25 До 6 перемог
13 1929 image Вісбаден, Гайдельберг, Берлін
image Гаага 		image Олександр Алехін 15½:9½ Юхим Боголюбов image 11 5 9 До 6 перемог та 15 очок
14 1934 image Баден-Баден, Філлінген-Швеннінген, Фрайбург, Пфорцгайм, Штутгарт, Мюнхен, Байройт, Бад-Кіссінген, Мангейм, Берлін image Олександр Алехін 15½:10½ Юхим Боголюбов image 8 3 15
15 1935 image Амстердам, Делфт, Роттердам, Утрехт, Гауда, Гаага, Гронінген, Барн, Гертогенбос, Ейндговен, Зейст, , Зандворт image Олександр Алехін 14½:15½ Макс Ейве image 8 9 13
16 1937 image Амстердам, Делфт, Роттердам, Гаага, Гарлем, Лейден, Гронінген image Макс Ейве 9½:15½ Олександр Алехін image 4 10 11
Відсутність чемпіона світу (1946-1948)
Олександр Алехін помер у 1946 році в ранзі чемпіона світу
Чемпіонати світу ФІДЕ (1948-1993)
17 1948 image Гаага
image Москва 		image Михайло Ботвинник 14 очок з 20 image Василь Смислов
image Пауль Керес
image Самуель Решевський
image Макс Ейве 		10 2 8 Коловий матч-турнір між 5 гравцями
18 1951 image Москва image Михайло Ботвинник 12:12 Давид Бронштейн image 5 5 14 Кращий результат з 24 партій
19 1954 image Москва image Михайло Ботвинник 12:12 Василь Смислов image 7 7 10
20 1957 image Москва image Михайло Ботвинник 9½:12½ Василь Смислов image 3 6 13
21 1958 image Москва image Василь Смислов 10½:12½ Михайло Ботвинник image 5 7 11
22 1960 image Москва image Михайло Ботвинник 8½:12½ Михайло Таль image 2 6 13
23 1961 image Москва image Михайло Таль 8:13 Михайло Ботвинник image 5 10 6
24 1963 image Москва image Михайло Ботвинник 9½:12½ Тигран Петросян image 2 5 15
25 1966 image Москва image Тигран Петросян 12½:11½ Борис Спаський image 4 3 17
26 1969 image Москва image Тигран Петросян 10½:12½ Борис Спаський image 4 6 13
27 1972 image Рейк'явік image Борис Спаський 8½:12½ Роберт Фішер image 3 7 11
28 1975 image Маніла image Роберт Фішер — Анатолій Карпов image матч не відбувся До 10 перемог
29 1978 image Баґйо image Анатолій Карпов 16½:15½ Віктор Корчной 6 5 21 До 6 перемог
30 1981 image Мерано image Анатолій Карпов 11:7 Віктор Корчной image 6 2 10
31 1984 image Москва image Анатолій Карпов 25:23 Гаррі Каспаров image 5 3 40
32 1985 image Москва image Анатолій Карпов 11:13 Гаррі Каспаров image 3 5 16 Кращий результат з 24 партій
33 1986 image Лондон
image Ленінград 		image Гаррі Каспаров 12½:11½ Анатолій Карпов image 5 4 15
34 1987 image Севілья image Гаррі Каспаров 12:12 Анатолій Карпов image 4 4 16
35 1990 image Нью-Йорк
image Ліон 		image Гаррі Каспаров 12½:11½ Анатолій Карпов image 4 3 17
Чемпіонати світу за версією ПША (1993-2006)
У 1993 році діючий чемпіон світу ФІДЕ Гаррі Каспаров та претендент Найджел Шорт повідомили про своє рішення зіграти матч в рамках іншої шахової організації — ПША (професійна шахова асоціація)
1 1993 image Лондон image Гаррі Каспаров 12½:7½ Найджел Шорт image 6 1 13 Кращий результат з 24 партій
2 1995 image Нью-Йорк image Гаррі Каспаров 10½:7½ Вішванатан Ананд image 4 1 13 Кращий результат з 20 партій
3 2000 image Лондон image Гаррі Каспаров 6½:8½ Володимир Крамник image 0 2 13 Кращий результат з 16 партій
4 2004 image Бріссаго image Володимир Крамник 7:7 Петер Леко image 2 2 10 Кращий результат з 14 партій
Чемпіонати світу за версією ФІДЕ (1993-2006)
Після переходу діючого чемпіона світу Гаррі Каспарова до ПША, ФІДЕ позбавило його титулу чемпіона світу. Новим чемпіоном у 1993 році став Анатолій Карпов. З 1996 року ФІДЕ змінило правило проведення чемпіонатів світу: діючий чемпіон більше не допускався до фіналу автоматично
1993 image Зволле, Амстердам, Арнем
image Джакарта 		image Анатолій Карпов 12½:8½ Ян Тімман image 6 2 13 Кращий результат з 24 партій
37 (2) 1996 image Еліста image Анатолій Карпов 10½:7½ Гата Камський image 6 3 9 Кращий результат з 20 партій
38 (3) 1998 image Гронінген
image Лозанна 		image Анатолій Карпов 3:3 (2:0) Вішванатан Ананд image 2+2 2 2 Нокаут-турнір кращий результат з 6 партій + тайбрейк
39 (4) 1999 image Лас-Вегас image Олександр Халіфман 3½:2½ Володимир Акопян image 2 1 3
40 (5) 2000 image Нью-Делі
image Тегеран 		image Вішванатан Ананд 3½:½ Олексій Широв image 3 0 1
41 (6) 2002 image Москва image Руслан Пономарьов 4½:2½ Василь Іванчук image 2 0 5
42 (7) 2004 image Триполі image Рустам Касимджанов 4½:3½ Майкл Адамс image 3 2 3
43 (8) 2005 image Сан-Луїс image Веселін Топалов 10 очок з 14 image Вішванатан Ананд
image Петер Леко
image Петро Свідлер
image Юдіт Полгар
image Майкл Адамс
image Олександр Морозевич
image Рустам Касимджанов 		6 0 10 Коловий матч-турнір між 8 гравцями
Чемпіонати світу (2006-)
48 2006 image Еліста image Володимир Крамник 6:6 (2½:1½) Веселін Топалов image 3+2 3+1 6+1 Кращий результат з 12 партій + тайбрейк
49 2007 image Мехіко image Володимир Крамник 8 очок з 14 image Вішванатан Ананд (9 очок з 14)
image Борис Гельфанд
image Петро Свідлер
image Петер Леко
image Левон Аронян
image Олександр Морозевич
image Олександр Грищук 		3 1 10 Коловий матч-турнір між 8 гравцями
50 2008 image Бонн image Вішванатан Ананд 6½:4½ Володимир Крамник image 3 1 7 Кращий результат з 12 партій + тайбрейк
51 2010 image Софія image Вішванатан Ананд 6½:5½ Веселін Топалов image 3 2 7
52 2012 image Москва image Вішванатан Ананд 6:6 (2½:1½) Борис Гельфанд image 1+1 1 10+3
53 2013 image Ченнаї image Вішванатан Ананд 3½:6½ Магнус Карлсен image 0 3 7
54 2014 image Сочі image Магнус Карлсен 6½:4½ Вішванатан Ананд image 3 1 7
55 2016 image Нью-Йорк image Магнус Карлсен 6:6 (3:1) Сергій Карякін image 1+2 1 10+2
56 2018 image Лондон image Магнус Карлсен 6:6 (3:0) Фабіано Каруана image 0+3 0 12
57 2021 image Дубай image Магнус Карлсен 7½:3½ Ян Непомнящий image 4 0 7 Кращий результат з 14 партій
58 2023 image Астана image Ян Непомнящий 7(1½):7(1½) Дін Ліжень image 3 3 8+3

Рекорди

  • Найдовше титулом володів Емануїл Ласкер — 27 років (1894—1921).
  • Наймолодший чемпіон — Гаррі Каспаров, який у листопаді 1985 року здобув звання у віці 22 роки та 6 місяців.
  • Найстарший чемпіон — Вільгельм Стейніц, який у травні 1894 року втратив звання у віці 58 років.
  • Найдовший матч — Карпов — Каспаров 1984—1985 років, який тривав 48 партій і майже 5 місяців.
  • Найдовша партія:
    • єдиний титул: Карлсен - Непомнящий (2021) - 136 ходів
    • за версією ФІДЕ (коли титул був розділений): Гельфанд — Свідлер (2001—2002) [ 10 листопада 2018 у Wayback Machine.] — 129 ходів

Див. також

Примітки

  1. За правилом чемпіонатів світу Емануель Ласкер зберіг звання чемпіона світу після нічиєї з Карлом Шлехтером
  2. Емануель Ласкер здався після 14 партії
  3. За правилами ФІДЕ Михайло Ботвинник зберіг звання чемпіона світу у результаті нічиї
  4. Через предвзяті умови Фішера він був дискваліфікований. Анатолій Карпов без боротьби став чемпіоном світу
  5. Через дуже довгу затягнутість матч був перерваний. ФІДЕ ухвалило рішення провести другий матч між Карповим та Каспаровим у наступному році
  6. За правилами ФІДЕ Гаррі Каспаров зберіг звання чемпіона світу у результаті нічиї
  7. За правилами ПША Володимир Крамник зберіг звання чемпіона світу в результаті нічиї

Джерела

  • Історія боротьби за титул чемпіона на chessgames.com [ 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  • Нейштадт Я. И. Некоронованные чемпионы. — Москва: Физкультура и спорт, 1975. — 302 с.
  • Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с.
Чемпіони світу з шахів
До 1993
image
Шаховий король
image
Шаховий король
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
1993–2006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен | Дін Ліжень


image Це незавершена стаття з шахів.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2016 Chempio nat svi tu iz sha hiv zmagannya za titul oficijnogo chempiona svitu iz shahiv Z 1948 roku zmagannya za titul chempiona prohodyat pid egidoyu FIDE Potochnij chempion Din Lizhen Diagrama yaka pokazuye roki koli shahisti chempioni volodili titulom Pershim zahodom yakij zagalom viznayut chempionatom svitu stav match za zvannya chempiona svitu iz shahiv 1886 u yakomu vzyali uchast todishni najsilnishi shahisti svitu Vilgelm Stejnic ta Jogann Cukertort Stejnic peremig ta stav pershim chempionom svitu U 1886 1947 rokah chempion visuvav umovi matchi za chempionstvo provodili za vzayemnoyu zgodoyu chempiona i pretendenta Pislya smerti Oleksandra Alehina u 1946 roci FIDE pochalo keruvati chempionstvom Pershim chempionom svitu FIDE stav Mihajlo Botvinnik u 1948 roci peremigshi chotiroh pretendentiv v turniri Mizh 1993 ta 2006 rokami titul buv rozdilenim cherez konflikt Garri Kasparova z FIDE Magnus Karlsen ye chempionom z 2013 roku Chempionat svitu vidkritij dlya vsih gravciv prote ye okremi tituli dlya zhinok yunioriv ditej ta en isnuye chempionat sered komp yuteriv Takozh isnuyut chempionati riznih tipiv napriklad chempionat svitu z blicu Neoficijni chempioniGolovni pravila shahiv buli sformovani do XV XVI stolittya Todi golovnimi shahistami buli majstri epohi Vidrodzhennya yaki tvorili v Italiyi ta Ispaniyi Pro silu todishnih gravciv mozhna zdogaduvatis pereglyanuvshi knigi vidani shahovimi teoretikami u XV XVII stolittyah Fransesk Visent Libre dels jochs partits dels scachs en nombre de 100 ordenat e compost per mi Francesch Vicent kat Kniga pro gru v shahi sho mistit 100 shahovih partij uporyadkovana ta napisana mnoyu Franseskom Visentom Valensiya 1495 Luyis Ramires de Lusena Repeticion de amores y arte de ajedrez isp Povtorennya lyubovi i mistectvo shahiv Salamanka bl 1497 Pedro Damiano Il Libro da imparare giocare a scachi et de li partiti ital Kniga nauki gri v shahi Rim 1512 Ruyi Lopes Libro de la invencion liberal y arte del juego del Axedrez isp Kniga pro vinahidlivist i mistectvo gri v shahi Alkala 1561 Alessandro Salvio ital Trattato dell Inventione et Arte Liberale del Gioco Degli Scacchi Neapol 1604 Dzhoakino Greko ital Tratato del nobilissimo e militare esercitio de Scacchi nel quale se contengano molti bellisimi Tratti e la vera Scienza bl 1617 1620 Greko Dzhoakino Greko bl 1590 1600 bl 1634 yakij distav prizvisko Kalabriyec pohodiv z regionu Kalabriya Jogo vvazhayut najsilnishim shahistom 1 yi pol XVII st Jomu ne bulo rivnih v Italiyi a podorozhuyuchi Yevropoyu vin peremagav supernikiv u Parizhi Madridi Nansi ta Londoni Zagalom riven gri todishnih shahistiv buv nizkim voni nehtuvali rozvitkom kompozicij figur i vzhe z pershih hodiv namagalisya zamatuvati korolya supernika Povnih i dostovirnih partij zbereglosya malo napriklad u rukopisah Greko bilshist partij buli ne spravzhnimi a pereroblenimi poziciyami na yakih vin vchiv yak treba vikoristovuvati pomilki supernika Filidor Francuz Fransua Andre Danikan Filidor 1726 1795 buv najsilnishim shahistom svitu XVIII stolittya She protyagom 1740 h rokiv u pidlitkovomu vici vin zdobuvaye reputaciyu najkrashogo gravcya Parizha u 1747 mu zdijsnyuye poyizdku do Londona de vpevneno peremagaye vsih svoyih supernikiv Golovni postulati vin viklav u svoyij knizi Analiz shahovoyi gri 1749 Kniga stala najkrashim shahovim posibnikom XVIII stolittya Francuzkij majster odnim iz pershih doviv potribnist zagalnogo rozvitku figur osnovoyu dlya yakih maye buti prosuvannya pishakiv Same Filidorovi nalezhit vidomij visliv Pishaki dusha partiyi U nastupnih vidannyah Analizu shahist dodav she j deyaki osnovi gri u mittelshpili ta endshpili Todi yak bilshist shahistiv namagalosya vidrazu zahopiti iniciativu i zamatuvati vorozhogo korolya Filidor pokazav naskilki vazhlivim ye rozvitok figur i horosha poziciya ne lishe na pochatku a j u seredini ta kinci partiyi Takih glibokih i gruntovnih doslidzhen ne provodiv zhoden shahovij teoretik togo chasu Oficijni chempioniDo FIDE U 1886 roci vidbuvsya pershij oficijnij match za zvannya chempiona svitu z shahiv U comu matchi Vilgelm Stejnic peremig Jogana Cukertorta z rahunkom 10 5 5 i trimav svij titul azh do 1894 r Match prohodiv u troh amerikanskih mistah Nyu Jork Sent Luyis Novij Orlean Stejnic trichi zahishav svij titul u matchah proti Mihajla Chigorina Gavana 1889 10 6 1 Isidora Gunsberga Nyu Jork 1890 1891 6 4 9 Mihajla Chigorina Gavana 1892 10 6 1 Novij chempion zumiv zberegti svoyu perevagu tomu sho vin rozvivav novi principi mitelshpilyu osoblivo v zakritih abo napivzakritih poziciyah Stejnic kazav sho jogo suchasnu shkolu vede dvi peredumovi pershe sho prirodnij rezultat gri nichiya cherez vlastivij balans mizh silami bilih i chornih i po druge sho povna porazka mezha ale ne pershe zavdannya gri Stejnic pochav svoyu kar yeru yak taktichnij kombinacijnij gravec v stili Morfi Ale piznishe vin stav majstrom u poziciyah v yakih centr povnistyu abo chastkovo blokovano neruhomimi pishakami Stejnic probuvav vidpovisti chomu deyaki napadi zakinchuyutsya uspihom ne zvazhayuchi na te yakij majsternij zahisnik todi yak inshi zaznayut nevdachi ne zvazhayuchi na te yakij talanovitij napadnik Vin dodavav sho nevdalij napad chasto prizvodit do porazki dlya napadnika chiyi sili raptovo stayut nevdalo koordinovanimi pri kontrataci Stejnic zrobiv visnovok sho v tipovij poziciyi kozhna storona maye pevni malenki perevagi yaki balansuyut odna odnu Napad vipravdanij tilki todi koli balans porusheno abo shahist zrobiv grubu pomilku yaku mozhna vikoristati Perevaga Morfi v rozvitku figur bula odnim iz shlyahiv porushennya balansu Ale u 1870 ti pislya togo yak z partiyami Morfi oznajomilisya vsi majstri otrimati perevagu v rozvitku figur stavalo vse vazhche i vazhche U 1894 roci Stejnic prograv dvobij za shahovu koronu nimcyu Emmanuyilu Laskeru z rahunkom 10 5 4 na korist Laskera Zgodom Lasker shist raziv zahishav svij titul u matchah proti Vilgelma Stejnica Moskva 1896 1897 10 2 5 Frenka Marshalla SShA 1907 8 0 7 Zigberta Tarrasha Nimechchina 1908 8 3 5 Davida Yanovskogo Parizh 1909 7 1 5 Karla Shlehtera Viden Berlin 1910 1 1 8 Davida Yanovskogo Berlin 1910 8 0 3 1921 roku v Gavani Lasker zaznav porazki u matchi proti kubincya Hose Raulya Kapablanki z rahunkom 4 0 10 na korist Kapablanki U 1927 roci Kapablanka postupivsya titulom chempiona rosiyaninu Oleksandru Alehinu progravshi match u Buenos Ajresi z rahunkom 6 3 10 na korist Alehina Oleksandr Alehin dvichi zahishav titul u dvoboyah proti Yuhima Bogolyubova Bogolyubov Yuhim Nimechchina Niderlandi 1929 11 5 9 Bogolyubov Yuhim Nimechchina 1934 8 3 13 U 1935 roci Alehin postupivsya chempionskim titulom gollandcyu Maksu Ejve Match vidbuvsya u Niderlandah ta zavershivsya z rahunkom 9 8 15 na korist Ejve Za dva roki Alehin povernuv sobi titul chempiona svitu vigravshi match revansh yakij takozh prohodiv u krayini tyulpaniv ta zavershivsya z rahunkom 10 4 11 na korist Alehina Alehin dav principovu zgodu na match proti chempiona SRSR Mihajla Botvinnika ale 24 bereznya 1946 r francuzkij grosmejster pomer Pid egidoyu FIDE Pislya smerti Oleksandra Alehina u 1946 roci shahovij svit vpershe zalishivsya bez chempiona Zgidno z rishennyam 18 go kongresu FIDE Gaaga 1947 u zv yazku z neobhidnistyu viyavlennya novogo chempiona svitu bulo organizovano match turnir sered 5 najsilnishih na toj chas grosmejsteriv Turnir vidbuvsya u 1948 roci U nomu brali uchast M Botvinnik P Keres V Smislov usi SRSR S Reshevskij SShA ta ekschempion svitu M Ejve Niderlandi Vid uchasti u turniri vidmovivsya R Fajn SShA Zmagannya vidbulosya za krugovoyu sistemoyu u 5 etapiv Pershi dva turi vidbulisya u Gaazi reshta u Moskvi Za rezultatami match turniru chempionom svitu stav M Botvinnik sho viperediv najblizhchogo peresliduvacha na 3 ochki Pislya cogo Mihajlo Botvinnik dvichi zahishav svij titul u matchah proti D Bronshtejna Moskva 1951 5 5 14 V Smislova Moskva 1954 7 7 10 U 1957 roci Botvinnik prograv dvobij za shahovu koronu V Smislovu z rahunkom 6 3 13 na korist Smislova Ale za rik povernuv sobi koronu vigravshi match revansh z rahunkom 7 5 11 1960 roku Botvinnik prograv dvobij za shahovu koronu M Talyu z rahunkom 6 2 13 na korist Talya Ale za rik povernuv sobi koronu vigravshi match revansh z rahunkom 10 5 6 U 1963 roci Mihajlo Botvinnik prograv dvobij za shahovu koronu T Petrosyanu z rahunkom 5 2 15 na korist Petrosyana Petrosyan odin raz vidstoyav svij titul u dvoboyi proti B Spaskogo Moskva 1969 4 3 17 1969 roku T Petrosyan prograv dvobij za shahovu koronu B Spaskomu z rahunkom 6 4 13 na korist Spaskogo U 1972 roci B Spaskij prograv dvobij za shahovu koronu amerikancyu R Fisheru z rahunkom 7 3 1 na korist Fishera 1975 roku Fisher vidmovivsya grati match z oficijnim pretendentom ta buv pozbavlenij svogo titulu Shahova korona perejshla do pretendenta A Karpova A Karpov trichi zahishav svij titul u matchah proti V Korchnogo Bagio 1978 6 5 21 V Korchnogo Merano 1981 6 2 10 G Kasparova Moskva 1984 1985 5 3 40 match perervano rishennyam FIDE U 1985 roci A Karpov postupivsya svoyim titulom G Kasparovu progravshi dvobij z rahunkom 5 3 16 na korist Kasparova G Kasparov chotiri razi zahishav svij titul u matchah z Anatoliyem Karpovim Moskva 1985 5 3 16 London Leningrad 1986 5 4 15 Sevilya 1987 4 4 16 Nyu Jork Lion 4 3 17 1993 roku mav vidbutis nastupnij match na pershist svitu z shahiv mizh Garri Kasparovim ta Najdzhelom Shortom ale obidva kontragenti vidmovilisya grati pid egidoyu FIDE U rezultati FIDE provela svij match na pershist svitu pomizh ostannimi supernikami Shorta u pretendentskih matchah Yanom Timmanom ta Karpovim Karpov vigrav toj match Togo zh roku Kasparov i Short zigrali svij match v yakomu Kasparov upevneno peremig Tak pochavsya chas dvoh chempionativ svitu iz shahiv sho istorichno jmenuyut chempionati FIDE ta klasichni chempionati Chempionati FIDE 1996 ta 1998 rokiv provodilisya za shozhoyu shemoyu poperednih chempionativ V oboh peremig diyuchij chempion Karpov proti Kamskogo ta Ananda 1999 roku FIDE zminila format chempionatu z matchiv na nokaut Karpov vidmovivsya grati v nokauti a chempionom za nokaut sistemoyu stav Oleksandr Halifman sho obigrav Volodimira Akopyana u finali Nadali nokaut chempionati bulo provedeno pershij nazvanij finalist peremozhec 2000 final Anand Shirov 2002 Ponomarov Ivanchuk ta 2004 Kasimdzhanov Adams roku 2005 roku FIDE znovu zminila format cej chempionat gravsya yak turnir u dva kola i jogo vigrav Veselin Topalov V cej chas klasichni chempionati vidbuvalis ridshe 1995 roku Kasparov vidstoyav svoye zvannya proti Ananda 1998 Shirov vigrav matchi pretendentiv ale ne zmig znajti sponsoriv na match iz Kasparovim 2000 roku Kasparov nareshti zigrav proti tretogo na toj chas za rejtingom shahista Volodimira Kramnika ta nespodivano prograv jomu 2004 roku Kramnik zahistiv svij titul proti ugorcya Petera Leko Protyagom usogo cogo chasu bulo bagato zusil ob yednati titul chempiona buli pidpisani Prazki domovlenosti za yakimi chempion FIDE povinen buv zigrati z Kasparovim a peremozhec cogo matchu z klasichnim chempionom Ale ani matchu Kasparov Ponomarov ani matchu Kasparov Kasimdzhanov ne bulo zigrano 2005 roku Kasparov ogolosiv pro svij vidhid vid profesijnih shahiv Ce polegshilo proces ob yednannya tituliv i 2006 roku bulo provedeno ob yednuvalnij match mizh Kramnikom i Topalovim Kramnik peremig i vpershe vid 1993 roku stav bezperechnim chempionom svitu z shahiv 2007 roku bulo provedeno chempionat turnir sho buv zaplanovanij FIDE she do ob yednannya i cej turnir vigrav Anand Za statutom chempionatu Kramnik otrimav shans povernuti chempionskij titul u matchi z novim chempionom ale Anand zdobuv perekonlivu peremogu Anand nadali zahistiv svij titul proti Topalova 2010 ta Gelfanda 2012 2013 roku nova zirka na shahovomu neboshili Magnus Karlsen perekonlivo peremig Ananda 3 peremogi 7 nichiyih bez porazok i stav novim chempionom svitu 2014 roku Karlsen zahistiv svoye zvannya znovu proti Ananda Karlsen zahishaye zvannya chempiona u 2016 ta 2018 rokah proti Karyakina ta Karuani vidpovidno ta u grudni 2021 roku u Dubayi proti Yana Nepomnyashogo Spisok matchiv Rik Misce provedennya Diyuchij chempion Rahunok Pretendent Format Neoficijni chempionati svitu 1834 1866 1 1834 London Luyi Laburdonne 51 31 Aleksandr Makdonnell 45 27 13 2 1843 Parizh Govard Staunton 13 8 P yer de Sent Aman 11 6 4 3 1846 London Govard Staunton 15 8 14 7 13 4 1858 Parizh Adolf Andersen 3 8 Pol Morfi 2 7 2 5 1866 London Adolf Andersen 6 8 Vilgelm Stejnic 6 8 0 Oficijni chempionati svitu 1886 1946 1 1886 Nyu Jork Sent Luyis Novij Orlean Vilgelm Stejnic 12 7 Jogann Cukertort 10 5 5 Do 10 peremog 2 1889 Gavana Vilgelm Stejnic 10 6 Mihajlo Chigorin 10 6 1 Krashij rezultat z 20 partij tajbrejk 3 1890 91 Nyu Jork Vilgelm Stejnic 10 8 Isidor Gunsberg 6 4 9 4 1892 Gavana Vilgelm Stejnic 10 10 2 Mihajlo Chigorin 8 2 8 4 1 5 1894 Nyu Jork Filadelfiya Monreal Vilgelm Stejnic 7 12 Emanuel Lasker 5 10 4 Do 10 peremog 6 1896 97 Moskva Emanuel Lasker 12 4 Vilgelm Stejnic 10 2 5 7 1907 Nyu Jork Filadelfiya Vashington Baltimor Chikago Memfis Emanuel Lasker 11 3 Frenk Marshall 8 0 7 Do 8 peremog 8 1908 Dyusseldorf Myunhen Emanuel Lasker 10 5 Zigbert Tarrash 8 3 5 9 1910 Viden Berlin Emanuel Lasker 5 5 Karl Shlehter 1 1 8 Krashij rezultat z 12 partij Chempion zberigaye svoye zvannya u vipadku nichiyeyi 10 1910 Berlin Emanuel Lasker 9 1 David Yanovskij 8 0 3 Do 8 peremog 11 1921 Gavana Emanuel Lasker 5 9 Hose Raul Kapablanka 0 4 10 Krashij rezultat z 24 partij 12 1927 Buenos Ajres Hose Raul Kapablanka 15 18 Oleksandr Alehin 3 6 25 Do 6 peremog 13 1929 Visbaden Gajdelberg Berlin Gaaga Oleksandr Alehin 15 9 Yuhim Bogolyubov 11 5 9 Do 6 peremog ta 15 ochok 14 1934 Baden Baden Fillingen Shvenningen Frajburg Pforcgajm Shtutgart Myunhen Bajrojt Bad Kissingen Mangejm Berlin Oleksandr Alehin 15 10 Yuhim Bogolyubov 8 3 15 15 1935 Amsterdam Delft Rotterdam Utreht Gauda Gaaga Groningen Barn Gertogenbos Ejndgoven Zejst Zandvort Oleksandr Alehin 14 15 Maks Ejve 8 9 13 16 1937 Amsterdam Delft Rotterdam Gaaga Garlem Lejden Groningen Maks Ejve 9 15 Oleksandr Alehin 4 10 11 Vidsutnist chempiona svitu 1946 1948 Oleksandr Alehin pomer u 1946 roci v ranzi chempiona svitu Chempionati svitu FIDE 1948 1993 17 1948 Gaaga Moskva Mihajlo Botvinnik 14 ochok z 20 Vasil Smislov Paul Keres Samuel Reshevskij Maks Ejve 10 2 8 Kolovij match turnir mizh 5 gravcyami 18 1951 Moskva Mihajlo Botvinnik 12 12 David Bronshtejn 5 5 14 Krashij rezultat z 24 partij 19 1954 Moskva Mihajlo Botvinnik 12 12 Vasil Smislov 7 7 10 20 1957 Moskva Mihajlo Botvinnik 9 12 Vasil Smislov 3 6 13 21 1958 Moskva Vasil Smislov 10 12 Mihajlo Botvinnik 5 7 11 22 1960 Moskva Mihajlo Botvinnik 8 12 Mihajlo Tal 2 6 13 23 1961 Moskva Mihajlo Tal 8 13 Mihajlo Botvinnik 5 10 6 24 1963 Moskva Mihajlo Botvinnik 9 12 Tigran Petrosyan 2 5 15 25 1966 Moskva Tigran Petrosyan 12 11 Boris Spaskij 4 3 17 26 1969 Moskva Tigran Petrosyan 10 12 Boris Spaskij 4 6 13 27 1972 Rejk yavik Boris Spaskij 8 12 Robert Fisher 3 7 11 28 1975 Manila Robert Fisher Anatolij Karpov match ne vidbuvsya Do 10 peremog 29 1978 Bagjo Anatolij Karpov 16 15 Viktor Korchnoj 6 5 21 Do 6 peremog 30 1981 Merano Anatolij Karpov 11 7 Viktor Korchnoj 6 2 10 31 1984 Moskva Anatolij Karpov 25 23 Garri Kasparov 5 3 40 32 1985 Moskva Anatolij Karpov 11 13 Garri Kasparov 3 5 16 Krashij rezultat z 24 partij 33 1986 London Leningrad Garri Kasparov 12 11 Anatolij Karpov 5 4 15 34 1987 Sevilya Garri Kasparov 12 12 Anatolij Karpov 4 4 16 35 1990 Nyu Jork Lion Garri Kasparov 12 11 Anatolij Karpov 4 3 17 Chempionati svitu za versiyeyu PShA 1993 2006 U 1993 roci diyuchij chempion svitu FIDE Garri Kasparov ta pretendent Najdzhel Short povidomili pro svoye rishennya zigrati match v ramkah inshoyi shahovoyi organizaciyi PShA profesijna shahova asociaciya 1 1993 London Garri Kasparov 12 7 Najdzhel Short 6 1 13 Krashij rezultat z 24 partij 2 1995 Nyu Jork Garri Kasparov 10 7 Vishvanatan Anand 4 1 13 Krashij rezultat z 20 partij 3 2000 London Garri Kasparov 6 8 Volodimir Kramnik 0 2 13 Krashij rezultat z 16 partij 4 2004 Brissago Volodimir Kramnik 7 7 Peter Leko 2 2 10 Krashij rezultat z 14 partij Chempionati svitu za versiyeyu FIDE 1993 2006 Pislya perehodu diyuchogo chempiona svitu Garri Kasparova do PShA FIDE pozbavilo jogo titulu chempiona svitu Novim chempionom u 1993 roci stav Anatolij Karpov Z 1996 roku FIDE zminilo pravilo provedennya chempionativ svitu diyuchij chempion bilshe ne dopuskavsya do finalu avtomatichno 1993 Zvolle Amsterdam Arnem Dzhakarta Anatolij Karpov 12 8 Yan Timman 6 2 13 Krashij rezultat z 24 partij 37 2 1996 Elista Anatolij Karpov 10 7 Gata Kamskij 6 3 9 Krashij rezultat z 20 partij 38 3 1998 Groningen Lozanna Anatolij Karpov 3 3 2 0 Vishvanatan Anand 2 2 2 2 Nokaut turnir krashij rezultat z 6 partij tajbrejk 39 4 1999 Las Vegas Oleksandr Halifman 3 2 Volodimir Akopyan 2 1 3 40 5 2000 Nyu Deli Tegeran Vishvanatan Anand 3 Oleksij Shirov 3 0 1 41 6 2002 Moskva Ruslan Ponomarov 4 2 Vasil Ivanchuk 2 0 5 42 7 2004 Tripoli Rustam Kasimdzhanov 4 3 Majkl Adams 3 2 3 43 8 2005 San Luyis Veselin Topalov 10 ochok z 14 Vishvanatan Anand Peter Leko Petro Svidler Yudit Polgar Majkl Adams Oleksandr Morozevich Rustam Kasimdzhanov 6 0 10 Kolovij match turnir mizh 8 gravcyami Chempionati svitu 2006 48 2006 Elista Volodimir Kramnik 6 6 2 1 Veselin Topalov 3 2 3 1 6 1 Krashij rezultat z 12 partij tajbrejk 49 2007 Mehiko Volodimir Kramnik 8 ochok z 14 Vishvanatan Anand 9 ochok z 14 Boris Gelfand Petro Svidler Peter Leko Levon Aronyan Oleksandr Morozevich Oleksandr Grishuk 3 1 10 Kolovij match turnir mizh 8 gravcyami 50 2008 Bonn Vishvanatan Anand 6 4 Volodimir Kramnik 3 1 7 Krashij rezultat z 12 partij tajbrejk 51 2010 Sofiya Vishvanatan Anand 6 5 Veselin Topalov 3 2 7 52 2012 Moskva Vishvanatan Anand 6 6 2 1 Boris Gelfand 1 1 1 10 3 53 2013 Chennayi Vishvanatan Anand 3 6 Magnus Karlsen 0 3 7 54 2014 Sochi Magnus Karlsen 6 4 Vishvanatan Anand 3 1 7 55 2016 Nyu Jork Magnus Karlsen 6 6 3 1 Sergij Karyakin 1 2 1 10 2 56 2018 London Magnus Karlsen 6 6 3 0 Fabiano Karuana 0 3 0 12 57 2021 Dubaj Magnus Karlsen 7 3 Yan Nepomnyashij 4 0 7 Krashij rezultat z 14 partij 58 2023 Astana Yan Nepomnyashij 7 1 7 1 Din Lizhen 3 3 8 3RekordiNajdovshe titulom volodiv Emanuyil Lasker 27 rokiv 1894 1921 Najmolodshij chempion Garri Kasparov yakij u listopadi 1985 roku zdobuv zvannya u vici 22 roki ta 6 misyaciv Najstarshij chempion Vilgelm Stejnic yakij u travni 1894 roku vtrativ zvannya u vici 58 rokiv Najdovshij match Karpov Kasparov 1984 1985 rokiv yakij trivav 48 partij i majzhe 5 misyaciv Najdovsha partiya yedinij titul Karlsen Nepomnyashij 2021 136 hodiv za versiyeyu FIDE koli titul buv rozdilenij Gelfand Svidler 2001 2002 10 listopada 2018 u Wayback Machine 129 hodivDiv takozhChempioni svitu z shahivPrimitkiZa pravilom chempionativ svitu Emanuel Lasker zberig zvannya chempiona svitu pislya nichiyeyi z Karlom Shlehterom Emanuel Lasker zdavsya pislya 14 partiyi Za pravilami FIDE Mihajlo Botvinnik zberig zvannya chempiona svitu u rezultati nichiyi Cherez predvzyati umovi Fishera vin buv diskvalifikovanij Anatolij Karpov bez borotbi stav chempionom svitu Cherez duzhe dovgu zatyagnutist match buv perervanij FIDE uhvalilo rishennya provesti drugij match mizh Karpovim ta Kasparovim u nastupnomu roci Za pravilami FIDE Garri Kasparov zberig zvannya chempiona svitu u rezultati nichiyi Za pravilami PShA Volodimir Kramnik zberig zvannya chempiona svitu v rezultati nichiyiDzherelaIstoriya borotbi za titul chempiona na chessgames com 25 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Nejshtadt Ya I Nekoronovannye chempiony Moskva Fizkultura i sport 1975 302 s Shahmaty Enciklopedicheskij slovar Gl red A E Karpov Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 621 s Chempioni svitu z shahiv Do 1993 Shahovij korol Shahovij korol Vilgelm Stejnic Emanuyil Lasker Hose Raul Kapablanka Oleksandr Alehin Maks Ejve Mihajlo Botvinnik Vasil Smislov Mihajlo Tal Tigran Petrosyan Boris Spaskij Robert Fisher Anatolij Karpov Garri Kasparov 1993 2006 Za versiyeyu FIDE Za versiyeyu PShA Anatolij Karpov Oleksandr Halifman Vishvanatan Anand Ruslan Ponomarov Rustam Kasimdzhanov Veselin Topalov Garri Kasparov Volodimir Kramnik Pislya 2006 Volodimir Kramnik Vishvanatan Anand Magnus Karlsen Din Lizhen Ce nezavershena stattya z shahiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ