Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хосе Рау ль Капабла нка і Ґраупе ра ісп José Raúl Capablanca y Graupera 19 листопада 1888 Гавана 8 березня 1942 Нью Йорк

Хосе Рауль Капабланка

Хосе Рауль Капабланка

Хосе́ Рау́ль Капабла́нка і Ґраупе́ра (ісп. José Raúl Capablanca y Graupera; 19 листопада 1888, Гавана — 8 березня 1942, Нью-Йорк) — кубинський шахіст. чемпіон світу із шахів від 1921 до 1927 року.

Хосе Рауль Капабланка
Оригінал імені ісп. José Raúl Capablanca y Graupera
image
Народження 19 листопада 1888(1888-11-19)[1]
Гавана, Генерал-капітанство Куба, Іспанська імперія[2]
Смерть 8 березня 1942(1942-03-08)[2][3][…](53 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Рейтинг ФІДЕ Немає даних
Нагороди та відзнаки

чемпіон світу з шахів[d] (1921 — 1927)

Життєпис

Ранні роки

image
батько грає з чотирирічним сином

Капабланка народився 19 листопада 1888 року в Гавані, тодішньому адміністративному центрі іспанської колонії (Куба здобула незалежність через десять років у результаті війни з Іспанією), в сім'ї офіцера Хосе Марії Капабланки і Марії Граупера Марін. В автобіографії Капабланка пізніше розповів, що навчився грати в шахи вже в чотири роки, спостерігаючи за грою свого батька з товаришем по службі. На третій день вивчив як ходять фігури і під час однієї з партій звернув увагу батька, що той зробив хід не за правилами. Того ж дня зіграв з батьком партію і обіграв його. Цю саму історію з невеликими відмінностями Капабланка якось описав у журнальній статті. При цьому біографи Капабланки Макс Ейве і Лодевейк Прінс, також посилаючись на слова самого кубинця, називають всю історію вигаданою.

Невдовзі батько і його друзі відвели дитину в шаховий клуб у Гавані. Зберігся запис партії, в якій п'ятирічний Капабланка обіграв майстра Іглесіаса, отримавши ферзя як фору. Тоді ж Капабланка, знову отримавши фору у вигляді ферзя, двічі зіграв з відомим європейським майстром Жаном Таубенгаузом, який гастролював на Кубі, і виграв обидві партії. Пізніше Таубенгауз з гордістю згадував, не знаючи, очевидно, історії з Іглесіасом: «Я єдиний у світі шахіст, який давав уперед ферзя Капабланці!». У 8 років Капабланка кілька місяців відвідував по вихідних шаховий клуб, потім його сім'я на три роки покинула Гавану. Коли Капабланка повернувся, були організовані його зустрічі з двох партій з усіма найсильнішими шахістами країни. Капабланка показав, що він поступається лише чинному чемпіону країни , який виграв обидві партії.

Однак невдовзі Капабланка кинув Корсо виклик. У матчі, який відбувся у листопаді-грудні 1901 року, молодий кубинець упевнено переміг свого суперника із чотирма виграшами, шістьма нічиїми та двома програшами. Примітно, що до цього моменту Капабланка не вивчав теорію і не був знайомий із шаховими підручниками.:6. Поразку Корсо зазвичай пояснюють перевагою Капабланки в ендшпілі: Капабланка двічі переграв Корсо в рівних закінченнях і ще кілька разів звів унічию ймовірно програні позиції. Наступного року Капабланка вперше і востаннє грав на чемпіонаті Куби, який проходив у два кола, але посів лише четверте місце з шести, а виграв Корсо, який переміг Капабланку в обох партіях.

У 1904 році Капабланка вирушив до Нью-Йорка, щоб краще вивчити англійську і підготуватися до навчання в університеті. У 1906 році вступив до Колумбійського університету на факультет інженерної хімії. Університет він відвідував нечасто, бо перевагу віддавав спорту, особливо грі в шахи в престижному Мангеттенському шаховому клубі. Тут він завжди з'являвся згодом, коли проживав у Нью-Йорку, не змінюючи цієї звички до кінця життя. Одночасно грав у бейсбол; згідно з поширеною версією, він віддав перевагу Колумбійському університету, бо там була сильна бейсбольна команда. 1906 року Капабланка посів перше місце в бліцтурнірі за участю чемпіона світу Емануеля Ласкера і надалі періодично грав у клубі. Через два роки покинув університет, щоб зосередитися на шаховій кар'єрі.:14

Упевнений у власній силі, він уже будував плани на міжнародну шахову кар'єру в Європі, де проводилися найкращі турніри, на яких зустрічалися найсильніші шахісти світу.

Взимку 1908—1909 років Капабланка здійснив поїздку по США з сеансами одночасної гри. У 1909 році було організовано матч Капабланки з американцем Френком Маршаллом, дуже досвідченим гравцем, одним із найкращих тодішніх шахістів. Матч до восьми перемог проходив з квітня по червень у різних містах США . Маршалл був явним фаворитом , і тим більш несподіваним виявився результат: Капабланка здобув перемогу, набравши 15 очок у 23 партіях (+8 −1 =14).

Він жив переважно в Нью-Йорку, де часто проводилися турніри, на яких він посідав призові місця. Але через рік уперше взяв участь у великому міжнародному турнірі, який проходив у Сан-Себастьяні, Іспанія. Там брали участь майже всі сильні шахісти того часу, крім чемпіона Еммануїла Ласкера. І тут Хосе Рауль посів перше місце із шістьма перемогами та тільки однією поразкою.

Претендент на звання чемпіона світу

abcdefgh
8
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Бернштейн — Капабланка, Москва, 1914. Виставкова партія.

Тільки що чорні дозволили білим забрати прохідного пішака на c3, розмінявши кілька фігур. Але з'ясовується, що Бернштейн прогледів вирішальний тактичний удар 29…Фb2! Білі здались.

Дебют Капабланки в Європі мав відбутися 1910 року на сильному турнірі в Гамбурзі, але кубинець не зміг приїхати на нього через хворобу. Капабланка реабілітувався наступного року на великому міжнародному турнірі в Сан-Себастьяні, де грали майже всі найсильніші шахісти того часу, крім Ласкера: умовою участі були призові місця на значних турнірах останніх років. Проти участі Капабланки заперечували Арон Німцович і Йосип Бернштейн, оскільки той не мав достатніх результатів, а відомий був лише завдяки перемозі над Маршаллом, отже Капабланку запросили як виняток. Зрештою Капабланка посів 1-ше місце, випередивши на пів-очка Акібу Рубінштейна і Мілана Відмара, а його перемога над Бернштейном у першому турі отримала перший приз за красу. Це дозволило Капабланці викликати Ласкера на матч за світову першість. Місцем проведення матчу було запропоновано Гавану, проте матч не відбувся: сторони по черзі висунули умови, які виявилися неприйнятними для іншої сторони, а коли Капабланка в листуванні охарактеризував одну з умов, які висунув Ласкер, як «очевидно несправедливу» (obviously unfair), Ласкер через пресу зажадав вибачень. Цей випадок став початком конфлікту, який тривав до . 1913 року Капабланка посів друге місце після Маршала на турнірі в Гавані. Далі Капабланка взяв участь у чотирьох турнірах у Нью-Йорку, які легко виграв. У вересні того ж року вступив на дипломатичну службу в міністерство закордонних справ Куби на посаду Надзвичайного і повноважного посла уряду Куби в усьому світі, яка дозволяла йому поєднувати дипломатичні доручення і поїздки на турніри. Залишався на службі в МЗС до самої смерті. Отримавши призначення в кубинське консульство в Санкт-Петербурзі, Капабланка на шляху до Росії здійснив турне по європейських столицях, проводячи сеанси одночасної гри та виставкові партії. Серед суперників Капабланки були Ріхард Реті, Ксавери Тартаковер, Олександр Альохін, Йосип Бернштейн та інші сильні майстри. При цьому у виставкових партіях Капабланка здобув 19 перемог при чотирьох нічиїх і одній поразці від . Під час виступів у Росії кубинець виграв по 2 партії в Федора Дуз-Хотимирського і Олександра Алехіна й обмінявся перемогами з Євгеном Зноско-Боровським:89, дав сеанси в Москві, Києві, Ризі, Лібаві та інших містах. 3 квітня 1914 року вирушив до Санкт-Петербурга на великий , де грали найкращі. У попередньому турнірі посів перше місце, на півтора очки випередивши Емануїла Ласкера і Зіґберта Тарраша. У фіналі, що проходив у два кола за участю п'яти найкращих шахістів, Капабланка зустрівся з Ласкером, який грав білими. Вони зіграли спокійний варіант іспанської партії. Капабланка, мабуть, переконаний у тому, що нічия неминуча, грав у пасивному стилі, через що отримав невигідну позицію й програв. У наступній партії проти Зігберта Тарраша він також програв й фінішував другим, на пів-очка відставши від Ласкера (підсумковий результат складався із суми очок у попередньому турнірі та у фіналі). Третій призер Алехін відстав від Капабланки на три очки. Перед поверненням з Європи на Кубу Капабланка виграв у Ласкера в Берліні бліц-матч з 10 партій — 6½:3½ .

Під час Першої світової війни Капабланка проживав у Нью-Йорку, де впевнено виграв три турніри. У 1915 році з чотирнадцяти партій не виграв лише дві, звівши їх внічию з Маршаллом, який посів друге місце з відставанням на очко. 1916 року турнір проходив за схемою, аналогічною до петербурзького турніру, — з фіналом для п'яти найкращих шахістів. Капабланка переконливо виграв турнір, випередивши Давида Яновського на три очки, хоча й програв партію Оскару Хаєсу. Турнір 1918 року Капабланка виграв з перевагою в півтора очка над Борою Костічем. Цей турнір знаменний партією Капабланка — Маршалл, яка стала одним з найяскравіших прикладів роботи інтуїції кубинського шахіста. Маршалл застосував гостру домашню заготовку, над якою працював дев'ять років, але Капабланка за шахівницею розібрався в позиції й переграв сильного суперника. Варіант іспанській партії, який придумав Маршалл, нині відомий як й досі зберігає актуальність.

Після нью-йоркського турніру Капабланка отримав виклик на матч від Бори Костіча. Костіч до цього звів унічию чотири партії з Капабланкою, в тому числі дві на останньому турнірі, хоча Капабланку все одно вважали явним фаворитом. Матч відбувся в Гавані в березні — квітні 1919 року; переможцем ставав той, хто першим виграє вісім партій. Матч розпочався з п'яти перемог Капабланки поспіль, після чого Костіч визнав себе переможеним і здав матч. Того ж року Капабланка здобув перемогу на турнірі в Гастінгсі, присвяченому перемозі союзників у Першій світовій війні.:177—178 В одинадцяти партіях він втратив лише пів-очка, зігравши внічию з Костічем, який посів 2-ге місце.

Завоювання чемпіонства

Докладніше: Матч за звання чемпіона світу з шахів 1921

Ще 1911 року Капабланка запропонував Ласкеру влаштувати матч на титул чемпіона світу. Але Ласкер відхилив цей запит, бо не був згодний на умови. Після цього перемовини про матч тимчасово припинилися: тоді ще не було ФІДЕ, що керувала змаганнями на титул чемпіона світу, і чемпіон мав право сам розпоряджатися титулом.

У 1920 році розпочалися чергові виснажливі переговори з Ласкером про організацію матчу. Ішлося насамперед про ціну. У січні 1920 року в Гаазі за посередництва правління Голландського шахового союзу нарешті було підписано угоду про проведення матчу.

У червні того ж року Ласкер, який не бажав грати матч, опублікував заяву, в якій повідомляв, що відмовляється від звання чемпіона світу і передає його Капабланці. За словами Ласкера, Капабланка завоював звання «не формальним викликом, але своєю видатною майстерністю». Пізніше Гавана висловила готовність надати 20000 доларів США на проведення матчу, преса також наполягала, що чемпіон світу не повинен поступатися титулом без гри. Матч за звання чемпіона світу відбувся в Гавані в 1921 році. Було обумовлено, що матч складатиметься з 24 партій, при цьому Ласкер відмовився взяти назад зречення, отож перед початком матчу сторони визнавали чемпіоном світу Капабланку. Раніше Ласкер заявляв, що навіть у разі перемоги в матчі відмовиться від титулу на користь молодших майстрів, які самі між собою визначать найдостойнішого. Однак преса й шаховий світ здебільшого не визнавали зречення, отож зазвичай вважають, що Капабланка завоював звання чемпіона світу саме після перемоги в матчі.

Василь Панов у книзі «Капабланка» так охарактеризував цей матч :

image ... Ласкер не знаходив щілин, яких очікував, у шаховій броні кубинця і отримував після дебюту в кращому разі рівну позицію. А коли Ласкер намагався з явним ризиком заплутати Капабланку, той не піддавався на привабливі, але спірні продовження й задовольнявся збереженням незначної переваги, яку з точністю і невблаганністю робота хід за ходом нарощував до перемоги.
Оригінальний текст (рос.)
…Ласкер не находил щелей, каких ожидал, в шахматной броне кубинца и получал по дебюту в лучшем случае равную позицию. А когда Ласкер пытался с явным риском запутать Капабланку, тот не поддавался на заманчивые, но спорные продолжения и довольствовался сохранением незначительного превосходства, которое с точностью и неумолимостью робота ход за ходом наращивал до победы.
 image

Поразку Ласкера, крім суто ігрових причин, пояснюють позашаховими факторами. Капабланка був на двадцять років молодшим і мав безсумнівну перевагу через спекотний гаванський тропічний клімат. Крім цього, згоду Ласкера взагалі грати матч часто пояснюють тим, що йому потрібні були гроші, оскільки він втратив заощадження через війну. Сам Ласкер в книзі «Мій матч проти Капабланки» неодноразово писав про те, як важко він переносив гаванський клімат. Попри це Ласкер погодився відсилати щотижневі замітки про перебіг матчу в голландську газету, з яких згодом склав брошуру «Мій матч проти Капабланки».

Капабланка тоді був у розквіті сил, а Ласкер проводив матч не на своєму рівні. Кубинець виграв п'яту, десяту, одинадцяту і чотирнадцяту партії. Після чотирнадцятої партії, яку Ласкер програв у результаті грубої одноходової помилки, за рахунку +4 -0 =10 на користь претендента Ласкер припинив боротьбу. В офіційній відмові Ласкер не вказував причину здачі матчу.

Того ж 1921 року, невдовзі після матчу, Капабланка одружився з кубинкою Глорією Сімоні Бетанкур з міста Камагуей. Від шлюбу з Глорією мав двоє дітей, які народилися в 1923 і 1925 роках.

Чемпіон світу

image
Бланк партії Реті — Капабланка (1924), в якій Реті перервав рекордну безпрограшну серію Капабланки.

1922 рік Капабланка розпочав із турне по США, де виступав з сеансами одночасної гри. В Клівленді дав сеанс на 103 шахівницях, що стало світовим рекордом. При цьому Капабланка зіграв унічию лише одну партію, вигравши решту. У серпні того ж року Капабланка легко виграв важливий міжнародний турнір у Лондоні. Під час турніру Капабланка й ще 7 провідних шахістів того часу узгодили правила для майбутніх матчів за звання чемпіона світу.

Уже в листопаді Капабланка готовий був зіграти з Акібою Рубінштейном, якому, проте, не вдалося зібрати достатньо грошей на проведення матчу. Рік по тому Олександр Алехін зробив спробу домовитися з американськими бізнесменами про фінансування свого матчу з Капабланкою; у цьому йому відмовили, але профінансували турнір, який відбувся 16 березня 1924 року в Нью-Йорку. Тут Капабланка переміг десять разів, зробив дев'ять нічиїх та у п'ятому турі програв уперше за вісім років чехословаку Ричарду Реті. На цьому турнірі Капабланка посів 2-ге місце після Ласкера, якого переміг в особистій зустрічі.

Наступного року Капабланка грав у міжнародному турнірі в Москві, першому турнірі, який організовано в СРСР. Капабланка закінчив третім, після Боголюбова та Ласкера з дев'ятьма перемогами й двома поразками проти майже невідомих на той час Ільїна-Женевського та Берлінського. У тому турнірі дали про себе знати перші шахові недоліки Капабланки: він нехтував приготуванням до гри із суперником, тренувався нечасто, не вивчав теорію, бо довіряв своєму досвіду та вмінню. У тому турнірі взяли участь одинадцятеро радянських і десять іноземних шахістів, у тому числі Капабланка і Ласкер. На старті Капабланка звів кілька партій унічию, а в сьомому турі в партії проти Ільїна-Женевського випустив спочатку виграш, а потім і нічию. Через тур Капабланка програв Борису Верлинському. Напередодні він їздив до Ленінграда, де провів виснажливий сеанс одночасної гри. Примітно, що в сеансі Капабланка програв одну з партій чотирнадцятирічному Михайлові Ботвиннику. Залишок турніру чемпіон світу провів дуже сильно, а в дев'ятнадцятому турі обіграв майбутнього переможця — Юхима Боголюбова, ще в дебюті пожертвувавши фігуру. Інша перемога, над , здобула перший приз за красу. Під час візиту до Москви Капабланка також проводив переговори в Наркоматі зовнішньої торгівлі, дав сеанс одночасної гри чиновникам найвищого рангу, включаючи Кламента Ворошилова, Валеріана Куйбишева і Миколу Криленка, а також знявся в ролі самого себе в епізоді фільму Всеволода Пудовкіна «Шахова гарячка».

У 1926 році Капабланка виграв скромний турнір; тим часом Алехін добився від аргентинської влади фінансування та допомоги в організації матчу між ним і Капабланкою в Буенос-Айресі до 1927 року. Під час приготування до матчу 19 лютого 1927 року було запропоновано провести турнір у Нью-Йорку між Капабланкою, Алехіним, Відмаром, Маршалом, Шпільманом і Німцовичем. Той турнір відбувся і Капабланка посів там перше місце, перемігши всіх своїх суперників, у тому числі й Алехіна.

Втрата титулу

Докладніше: Матч за звання чемпіона світу з шахів 1927
image
Зліва направо: Алехін, арбітр Карлос Аугусто Керенсіо, Капабланка.

З усіх претендентів лише Олександру Алехіну вдалося дістати гроші для забезпечення призового фонду і викликати Капабланку на матч за світову першість. 16 вересня 1927 у Буенос-Айресі майже всі прогнози були на користь Капабланки, який на турнірі в Нью-Йорку виступив вдало. Алехін до тоді не виграв у кубинця жодної турнірної партії, але в інших турнірах домігся не менших успіхів.

Матч проходив на умовах Лондонського протоколу і тривав два з половиною місяці, загалом суперники зіграли 34 партії. Алехін несподівано для більшості прогнозерів виграв першу партію. Капабланка відігрався в третій і вийшов уперед після перемоги в сьомій. У свою чергу Алехін здобув перемогу в одинадцятій та дванадцятій партіях і після цього не упускав лідерство. У двадцять першій партії Капабланка втратив терпіння й, ускладнюючи позицію, програв. У двадцять сьомій партії він упускає можливість виграти, але виграв тридцяту. З рахунком 15:14 на користь Алехіна була імовірність, що зустріч завершиться внічию, але після двох нічиїх Алехін виграв тридцять другу партію. Звівши внічию наступну і програвши тридцять четверту партію, Капабланка втратив титул. Матч закінчився з рахунком +6 -3 =25 на користь претендента.

Як одну з основних причин поразки багато хто вказує звичайну для Капабланки недбалість у підготовці до змагань. Він ніколи не вивчав стиль суперників, не працював над дебютами, і матч на першість світу не став винятком, тоді як Алехін ретельно готувався до матчу, що й проявилося під час поєдинку.

Спроба повернути втрачену корону

З 1928 до 1929 року Капабланка грав у турнірах так часто, як тільки міг: в 1928 р. був другим у Кіссінґені, першим у Берліні та Будапешті, в 1929 р. першим у Рамсґейті, Карлсбаді, Барселоні, Будапешті та Ґастінґсі. У цей час Капабланка дає запит на реванш із Алехіним, але той відповів, що в нього вже організовано матч із Боголюбовим. З 1931 до 1934 р. Капабланка не зіграв жодної турнірної партії, присвятивши себе вивченню нових дебютів. Можливо, з новими надіями наприкінці 1934 р. він приїхав до Інґільтерри, щоб узяти участь у черговому новорічному Ґастінґському турнірі. У цьому турнірі він був тільки четвертим із десяти, вигравши чотири та програвши дві партії. Цей результат він повторив у Москві в 1935 р., закінчивши четвертим. Два скромні турніри в Маргіті та Інґільтеррі, які проводилися в 1935 та 1936 р., він закінчив другим.

Несподіваний виграш голландця Макса Ейве у Алехіна в матчі на титул чемпіона світу схоже оживив надії Капабланки повернути чемпіонство. В 1936 році він виграв два великі міжнародні турніри: в Москві та Ноттінгемі, де зіграв унічию з Ботвинником та обіграв Алехіна (вперше за 9 років).

Тоді він грав агресивніше, щоправда, тільки з найслабшими суперниками. У цей час Капабланка зупинив свою гонитву за титулом: він повинен був зачекати результатів матчу-реваншу між Алехіним та Ейве. Якби голландець переміг, Капабланка ще міг би повернути чемпіонство, але Алехін в 1937 р. повернув собі титул, і всі надії Капабланки остаточно зникли.

Останні роки

У листопаді 1938 р. було організовано великий турнір АВРО, у якому взяв участь і Капабланка. Вигравши в молодих Кереса та Файна, він програв Алехіну і закінчив сьомим.

У ці роки в нього вперше проявилися симптоми церебрального склерозу. В 1939 р. він зайняв друге місце в невеликих турнірах у Марґіті та Буенос-Айресі. Того ж року він став капітаном кубинської команди в Буенос-Айресі, де виграв 6 та програв 11 партій.

Ввечері 7 березня 1942 р., коли Капабланка сидів у шаховому клубі Манхеттена, йому раптом стало погано. Зразу ж його повезли до лікарні Молте Синай, де рік тому помер Ласкер. На жаль, уже на ранок помер і він: стався апоплектичний удар. Його поховали в Гавані. На могилі написали просто одне слово — Капабланка.

Особисте життя

Капабланка був дуже відомим і популярним по всьому світі, завдяки чому про нього залишилося безліч спогадів. Більшість згадують Капабланку як надзвичайно виховану, дуже приємну й легку в спілкуванні людину. Навіть з суперниками він завжди був дуже доброзичливим. Він чудово одягався, в будь-якій обстановці тримався спокійно й невимушено, його не бентежила увага публіки. Капабланка добре розбирався в театрі, музиці, балеті, образотворчому мистецтві, захоплювався тенісом. За спогадами, несподівано швидко вигравши виставкову партію проти Бернштейна (див. діаграму вище) він вигукнув «Ось як добре! Я ще встигну потрапити на балет!». Крім рідної іспанської мови, кубинець вільно володів англійською, французькою та німецькою.

Завдяки своїй славі, а також освіченості та елегантності в спілкуванні, Капабланка мав успіх серед жінок. 1921 року одружився з кубинкою Глорією Сімоні Бетанкур, яка була на п'ять років молодша за нього (народилася 19 квітня 1893). Глорія народила Капабланці двоє дітей: старшого, сина, батьки назвали Хосе Рауль (народився 2 січня 1923 року), дочку — Глорією (народилася 23 червня 1925), передавши, таким чином, дітям свої імена. Капабланка любив своїх дітей і був турботливим батьком. Перед поїздкою на московський турнір 1925 року він залишив на випадок свого неповернення лист, виклавши в ньому найголовніші принципи, яких повинен був, на його думку, дотримуватися його син в житті, в тому числі напучував його стати юристом.

Перший шлюб de facto розпався через кілька років. Капабланка багато подорожував, мав романи з іншими жінками. Глорія також мала коханця. 1934 року Капабланка познайомився з Ольгою Чагодаєвою (уроджена Чубарова) — російською емігранткою, перший чоловік якої був білим офіцером. За однією з версій, зустріч відбулася на вечірці в спільного знайомого, за іншою — на прийомі в кубинському консульстві. Хоча Капабланка все ще перебував у шлюбі, вони стали жити разом. Ольга супроводжувала чоловіка в його поїздках на турніри. Після чотирирічного спільного життя з Ольгою Капабланка отримав розлучення і вступив у новий шлюб у 1938 році, за три тижні до АВРО-турніру.

Ольга пережила чоловіка більш ніж на півстоліття — вона померла 1994 року коли їй було 95 років. Залишила спогади про Капабланку, а перед смертю передала його папери Манхеттенському шахового клубу. Ще двічі виходила заміж, її останнім чоловіком був адмірал , учасник Другої світової і Корейської воєн.

Пам'ять

1986 року на кіностудії імені М. Горького було знято біографічну драму про життя Хосе Рауля Капабланки, де його образ втілив кубинський актор Сесар Евора.

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. Капабланка Хосе Рауль / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Capablanca, José Raúl. My Chess Career. — NY : Dover Publications, 1966. — С. 4. — . з джерела 29 грудня 2009
  6. Х. Р. Капабланка. How I Learned to Play Chess // Munsey’s Magazine. — Жовтень, 1916. — С. 94—96.
  7. Ейве, Прінс та 90, с. 11.
  8. Панов, 1970, с. 10.
  9. . Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  10. У різних джерелах наводять різну кількість перемог Корсо — дві або три. Це можна пояснити тим, що після того, як Капабланка здобув четверту перемогу, суперники домовилися продовжувати гру до наступної перемоги одного з суперників, яка вже нічого не вирішувала. Цю перемогу здобув Корсо. Див. David Hooper, Dale A. Brandreth. The Unknown Capablanca. P. 116.
  11. Hooper, Brandreth, 1994, с. 116.
  12. Hooper, Brandreth, 1994, с. 117.
  13. . Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 21 січня 2016.
  14. Quentin Reynolds. (2 березня 1935). One Man’s Mind. . оригіналу за 18 січня 2000. Процитовано 2 червня 2009. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
  15. Панов, 1970, с. 16.
  16. Ейве, Прінс, 1990, с. 14.
  17. Ейве, Прінс, 1990, с. 19.
  18. Панов, 1970, с. 23.
  19. Панов, 1970, с. 24.
  20. . Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 22 січня 2016.
  21. Эйве, Прінс, 1990, с. 23.
  22. Edward Winter. Capablanca’s Reply to Lasker // British Chess Magazine. — 1922. — № October. — С. 376—380.
  23. Ейве, Прінс, 1990, с. 23.
  24. Bill Wall. (8 липня 2007). Not Only Chess. chess.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 7 червня 2009.
  25. . Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 22 січня 2016.
  26. Олександр Сизоненко. (23 беорезня 2000). Одночасна гра. Капабланка як дипломат. . Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 7 червня 2009.(рос.)
  27. Hooper, Brandreth, 1994, с. 1.
  28. . Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 22 січня 2016.
  29. Ейве, Прінс, 1990, с. 57.
  30. . Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 22 січня 2016.
  31. Панов, 1970, с. 50.
  32. Edward Winter. How Capablanca Became World Champion [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.], 2004
  33. Панов, 1970, с. 51.
  34. Says Capablanca Has Earned Title; Lasker Bases Yielding of Chess Crown Without Play on Rules Drawn for Match. New York Times. 27 июня 1920. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 1 червня 2009.
  35. Емануїл Ласкер. Мій матч проти Капабланки. — 2-ге вид. — Наука и школа, 1925. — 63 с. з джерела 16 березня 2005
  36. Ейве, Прінс, 1990, с. 62.
  37. Панов, 1970, с. 55.
  38. José Raúl Capablanca, Fred Reinfeld. The Immortal Games of Capablanca [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]. P. 10
  39. . Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  40. Hooper, Brandreth, 1994, с. 158.
  41. Ейве, Прінс, 1990, с. 76.
  42. Панов, 1970, с. 67.
  43. Ейве, Прінс, 1990, с. 91-93.
  44. Панов, 1970, с. 71.
  45. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 24 січня 2016.
  46. Ейве, Прінс, 1990, с. 99.
  47. . Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  48. Ейве, Прінс, 1990, с. 98.
  49. Панов, 1970, с. 227.
  50. José Raúl Capablanca, Fred Reinfeld. The Immortal Games of Capablanca [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]. P. 12—13
  51. Панов, 1970, с. 80.
  52. José Raúl Capablanca, Fred Reinfeld. The Immortal Games of Capablanca [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]. P. 13
  53. Luděk Pachman, Allen S. Russell. Modern chess strategy. — Courier Dover Publications, 1971. — С. 306. — .
  54. Панов, 1970, с. 137.
  55. Edward Winter. Chess Notes Capablanca's letter to his son [ 22 січня 2016 у Wayback Machine.]
  56. Edward Winter. (2009). The Genius and the Princess. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 7 червня 2009.

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Хосе Рауль Капабланка
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хосе Рауль Капабланка
  • Сизоненко А. И. Капабланка: Встречи с Россией. М., 1988.
  • Панов В. Н. Капабланка. М., Физкультура и Спорт, 1970.
  • Линдер И. М. Капабланка в России. М.,Советская Россия, 1988.
  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 146—147. — . (рос.)
Попередник:
Еммануїл Ласкер 		Чемпіон світу з шахів
1921 — 1927 		Наступник:
Олександр Алехін
Чемпіони світу з шахів
До 1993
image
Шаховий король
image
Шаховий король
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
1993–2006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен | Дін Ліжень

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hose Rau l Kapabla nka i Graupe ra isp Jose Raul Capablanca y Graupera 19 listopada 1888 Gavana 8 bereznya 1942 Nyu Jork kubinskij shahist chempion svitu iz shahiv vid 1921 do 1927 roku Hose Raul KapablankaOriginal imeni isp Jose Raul Capablanca y GrauperaNarodzhennya 19 listopada 1888 1888 11 19 1 Gavana General kapitanstvo Kuba Ispanska imperiya 2 Smert 8 bereznya 1942 1942 03 08 2 3 53 roki Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 Rejting FIDE Nemaye danihNagorodi ta vidznakichempion svitu z shahiv d 1921 1927 ZhittyepisRanni roki batko graye z chotiririchnim sinom Kapablanka narodivsya 19 listopada 1888 roku v Gavani todishnomu administrativnomu centri ispanskoyi koloniyi Kuba zdobula nezalezhnist cherez desyat rokiv u rezultati vijni z Ispaniyeyu v sim yi oficera Hose Mariyi Kapablanki i Mariyi Graupera Marin V avtobiografiyi Kapablanka piznishe rozpoviv sho navchivsya grati v shahi vzhe v chotiri roki sposterigayuchi za groyu svogo batka z tovarishem po sluzhbi Na tretij den vivchiv yak hodyat figuri i pid chas odniyeyi z partij zvernuv uvagu batka sho toj zrobiv hid ne za pravilami Togo zh dnya zigrav z batkom partiyu i obigrav jogo Cyu samu istoriyu z nevelikimi vidminnostyami Kapablanka yakos opisav u zhurnalnij statti Pri comu biografi Kapablanki Maks Ejve i Lodevejk Prins takozh posilayuchis na slova samogo kubincya nazivayut vsyu istoriyu vigadanoyu Nevdovzi batko i jogo druzi vidveli ditinu v shahovij klub u Gavani Zberigsya zapis partiyi v yakij p yatirichnij Kapablanka obigrav majstra Iglesiasa otrimavshi ferzya yak foru Todi zh Kapablanka znovu otrimavshi foru u viglyadi ferzya dvichi zigrav z vidomim yevropejskim majstrom Zhanom Taubengauzom yakij gastrolyuvav na Kubi i vigrav obidvi partiyi Piznishe Taubengauz z gordistyu zgaduvav ne znayuchi ochevidno istoriyi z Iglesiasom Ya yedinij u sviti shahist yakij davav upered ferzya Kapablanci U 8 rokiv Kapablanka kilka misyaciv vidviduvav po vihidnih shahovij klub potim jogo sim ya na tri roki pokinula Gavanu Koli Kapablanka povernuvsya buli organizovani jogo zustrichi z dvoh partij z usima najsilnishimi shahistami krayini Kapablanka pokazav sho vin postupayetsya lishe chinnomu chempionu krayini yakij vigrav obidvi partiyi Odnak nevdovzi Kapablanka kinuv Korso viklik U matchi yakij vidbuvsya u listopadi grudni 1901 roku molodij kubinec upevneno peremig svogo supernika iz chotirma vigrashami shistma nichiyimi ta dvoma prograshami Primitno sho do cogo momentu Kapablanka ne vivchav teoriyu i ne buv znajomij iz shahovimi pidruchnikami 6 Porazku Korso zazvichaj poyasnyuyut perevagoyu Kapablanki v endshpili Kapablanka dvichi peregrav Korso v rivnih zakinchennyah i she kilka raziv zviv unichiyu jmovirno prograni poziciyi Nastupnogo roku Kapablanka vpershe i vostannye grav na chempionati Kubi yakij prohodiv u dva kola ale posiv lishe chetverte misce z shesti a vigrav Korso yakij peremig Kapablanku v oboh partiyah U 1904 roci Kapablanka virushiv do Nyu Jorka shob krashe vivchiti anglijsku i pidgotuvatisya do navchannya v universiteti U 1906 roci vstupiv do Kolumbijskogo universitetu na fakultet inzhenernoyi himiyi Universitet vin vidviduvav nechasto bo perevagu viddavav sportu osoblivo gri v shahi v prestizhnomu Mangettenskomu shahovomu klubi Tut vin zavzhdi z yavlyavsya zgodom koli prozhivav u Nyu Jorku ne zminyuyuchi ciyeyi zvichki do kincya zhittya Odnochasno grav u bejsbol zgidno z poshirenoyu versiyeyu vin viddav perevagu Kolumbijskomu universitetu bo tam bula silna bejsbolna komanda 1906 roku Kapablanka posiv pershe misce v blicturniri za uchastyu chempiona svitu Emanuelya Laskera i nadali periodichno grav u klubi Cherez dva roki pokinuv universitet shob zosereditisya na shahovij kar yeri 14 Upevnenij u vlasnij sili vin uzhe buduvav plani na mizhnarodnu shahovu kar yeru v Yevropi de provodilisya najkrashi turniri na yakih zustrichalisya najsilnishi shahisti svitu Vzimku 1908 1909 rokiv Kapablanka zdijsniv poyizdku po SShA z seansami odnochasnoyi gri U 1909 roci bulo organizovano match Kapablanki z amerikancem Frenkom Marshallom duzhe dosvidchenim gravcem odnim iz najkrashih todishnih shahistiv Match do vosmi peremog prohodiv z kvitnya po cherven u riznih mistah SShA Marshall buv yavnim favoritom i tim bilsh nespodivanim viyavivsya rezultat Kapablanka zdobuv peremogu nabravshi 15 ochok u 23 partiyah 8 1 14 Vin zhiv perevazhno v Nyu Jorku de chasto provodilisya turniri na yakih vin posidav prizovi miscya Ale cherez rik upershe vzyav uchast u velikomu mizhnarodnomu turniri yakij prohodiv u San Sebastyani Ispaniya Tam brali uchast majzhe vsi silni shahisti togo chasu krim chempiona Emmanuyila Laskera I tut Hose Raul posiv pershe misce iz shistma peremogami ta tilki odniyeyu porazkoyu Pretendent na zvannya chempiona svitu abcdefgh8877665544332211abcdefghBernshtejn Kapablanka Moskva 1914 Vistavkova partiya Tilki sho chorni dozvolili bilim zabrati prohidnogo pishaka na c3 rozminyavshi kilka figur Ale z yasovuyetsya sho Bernshtejn proglediv virishalnij taktichnij udar 29 Fb2 Bili zdalis Debyut Kapablanki v Yevropi mav vidbutisya 1910 roku na silnomu turniri v Gamburzi ale kubinec ne zmig priyihati na nogo cherez hvorobu Kapablanka reabilituvavsya nastupnogo roku na velikomu mizhnarodnomu turniri v San Sebastyani de grali majzhe vsi najsilnishi shahisti togo chasu krim Laskera umovoyu uchasti buli prizovi miscya na znachnih turnirah ostannih rokiv Proti uchasti Kapablanki zaperechuvali Aron Nimcovich i Josip Bernshtejn oskilki toj ne mav dostatnih rezultativ a vidomij buv lishe zavdyaki peremozi nad Marshallom otzhe Kapablanku zaprosili yak vinyatok Zreshtoyu Kapablanka posiv 1 she misce viperedivshi na piv ochka Akibu Rubinshtejna i Milana Vidmara a jogo peremoga nad Bernshtejnom u pershomu turi otrimala pershij priz za krasu Ce dozvolilo Kapablanci viklikati Laskera na match za svitovu pershist Miscem provedennya matchu bulo zaproponovano Gavanu prote match ne vidbuvsya storoni po cherzi visunuli umovi yaki viyavilisya neprijnyatnimi dlya inshoyi storoni a koli Kapablanka v listuvanni oharakterizuvav odnu z umov yaki visunuv Lasker yak ochevidno nespravedlivu obviously unfair Lasker cherez presu zazhadav vibachen Cej vipadok stav pochatkom konfliktu yakij trivav do 1913 roku Kapablanka posiv druge misce pislya Marshala na turniri v Gavani Dali Kapablanka vzyav uchast u chotiroh turnirah u Nyu Jorku yaki legko vigrav U veresni togo zh roku vstupiv na diplomatichnu sluzhbu v ministerstvo zakordonnih sprav Kubi na posadu Nadzvichajnogo i povnovazhnogo posla uryadu Kubi v usomu sviti yaka dozvolyala jomu poyednuvati diplomatichni doruchennya i poyizdki na turniri Zalishavsya na sluzhbi v MZS do samoyi smerti Otrimavshi priznachennya v kubinske konsulstvo v Sankt Peterburzi Kapablanka na shlyahu do Rosiyi zdijsniv turne po yevropejskih stolicyah provodyachi seansi odnochasnoyi gri ta vistavkovi partiyi Sered supernikiv Kapablanki buli Rihard Reti Ksaveri Tartakover Oleksandr Alohin Josip Bernshtejn ta inshi silni majstri Pri comu u vistavkovih partiyah Kapablanka zdobuv 19 peremog pri chotiroh nichiyih i odnij porazci vid Pid chas vistupiv u Rosiyi kubinec vigrav po 2 partiyi v Fedora Duz Hotimirskogo i Oleksandra Alehina j obminyavsya peremogami z Yevgenom Znosko Borovskim 89 dav seansi v Moskvi Kiyevi Rizi Libavi ta inshih mistah 3 kvitnya 1914 roku virushiv do Sankt Peterburga na velikij de grali najkrashi U poperednomu turniri posiv pershe misce na pivtora ochki viperedivshi Emanuyila Laskera i Zigberta Tarrasha U finali sho prohodiv u dva kola za uchastyu p yati najkrashih shahistiv Kapablanka zustrivsya z Laskerom yakij grav bilimi Voni zigrali spokijnij variant ispanskoyi partiyi Kapablanka mabut perekonanij u tomu sho nichiya neminucha grav u pasivnomu stili cherez sho otrimav nevigidnu poziciyu j prograv U nastupnij partiyi proti Zigberta Tarrasha vin takozh prograv j finishuvav drugim na piv ochka vidstavshi vid Laskera pidsumkovij rezultat skladavsya iz sumi ochok u poperednomu turniri ta u finali Tretij prizer Alehin vidstav vid Kapablanki na tri ochki Pered povernennyam z Yevropi na Kubu Kapablanka vigrav u Laskera v Berlini blic match z 10 partij 6 3 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Kapablanka prozhivav u Nyu Jorku de vpevneno vigrav tri turniri U 1915 roci z chotirnadcyati partij ne vigrav lishe dvi zvivshi yih vnichiyu z Marshallom yakij posiv druge misce z vidstavannyam na ochko 1916 roku turnir prohodiv za shemoyu analogichnoyu do peterburzkogo turniru z finalom dlya p yati najkrashih shahistiv Kapablanka perekonlivo vigrav turnir viperedivshi Davida Yanovskogo na tri ochki hocha j prograv partiyu Oskaru Hayesu Turnir 1918 roku Kapablanka vigrav z perevagoyu v pivtora ochka nad Boroyu Kostichem Cej turnir znamennij partiyeyu Kapablanka Marshall yaka stala odnim z najyaskravishih prikladiv roboti intuyiciyi kubinskogo shahista Marshall zastosuvav gostru domashnyu zagotovku nad yakoyu pracyuvav dev yat rokiv ale Kapablanka za shahivniceyu rozibravsya v poziciyi j peregrav silnogo supernika Variant ispanskij partiyi yakij pridumav Marshall nini vidomij yak j dosi zberigaye aktualnist Hose Raul Kapablanka Frenk Marshall Nyu Jork 1918 abcdefgh8877665544332211abcdefghPoziciya pislya 15 Kxf2 1 e4 e5 2 Kf3 Kc6 3 Sb5 a6 4 Sa4 Kf6 5 0 0 Se7 6 Te1 b5 7 Sb3 0 0 8 c3 d5 Same ta novinka kontrataka Marshalla Chorni zhertvuyut pishaka ale otrimuyut perevagu v rozvitku dobru figurnu gru j mozhlivist ataki 9 exd5 Kxd5 10 Kxe5 Kxe5 11 Txe5 Kf6 nini najchastishe grayut 11 c6 12 Te1 Sd6 13 h3 Kg4 14 Ff3 Zagrozhuyuchi odnochasno 15 hxg4 i 15 Fxa8 Na 14 hxg4 mozhlivo 14 Fh4 15 Ff3 Sh2 16 Krf1 Sxg4 z duzhe nebezpechnoyu atakoyu 14 Fh4 15 d4 Kxf2 Div poziciyu na diagrami Drugim mozhlivim prodovzhennyam bulo 15 h5 16 Te2 na 16 Te8 moglo buti 16 Kxh3 17 gxh3 Sb7 18 Txf8 Txf8 19 d5 Fe1 20 Ff1 Fg3 21 Fg2 Sc5 22 Krf1 Fd3 23 Fe2 Fxh3 a na 16 Fxf2 16 Sh2 17 Krf1 Sg3 18 Fe2 Sxh3 19 gxh3 Tae8 20 Krg2 20 Fxe8 Ff6 20 Txe2 21 Txe2 Sd6 16 Sg4 17 hxg4 yaksho 17 Fxf2 to 17 Sg3 18 Ff1 Sxe2 19 Fxe2 Tae8 20 Se3 Fe4 z vigrashem 17 Sh2 18 Krf1 Sg3 19 Txf2 Fh1 20 Kre2 Sxf2 21 Kd2 odrazu 21 Fxf2 girshe cherez 21 Fxc1 22 Kf3 Tae8 21 Sh4 22 Fh3 Tae8 23 Krd3 23 Kf3 Ff1 23 Se3 Fe1 24 Krd3 Sg5 23 Ff1 24 Krc2 Sf2 25 Ff3 Fg1 ne dopomagaye 25 Te2 26 a4 Fe1 27 axb5 Se3 28 Fxe3 Txe3 29 Txe1 Txe1 30 bxa6 z vigrashem 26 Sd5 z ideyeyu 26 Fd1 zvilnyayuchi turu mozhlivo bulo 26 a4 z variantom 26 Se3 27 Sxe3 Txe3 28 Kd2 Fxa1 29 Fxe3 bxa4 30 Sd5 a3 31 bxa3 Fxa3 32 Sb3 26 c5 27 dxc5 Sxc5 28 b4 Sd6 29 a4 a5 30 axb5 mensh vigidno 30 bxa5 bxa4 31 Lxa4 Lb8 32 La1 30 axb4 31 La6 bxc3 32 Kxc3 Sb4 33 b6 Sxc3 34 Sxc3 h6 na 34 Le3 chorni potraplyali pid matovu ataku pislya 35 Fxf7 35 b7 z zagrozoyu 36 Tg6 35 Te3 36 Sxf7 Txf7 37 b8F Krh7 38 Txh6 chorni zdalis cherez neminuchij mat Pislya nyu jorkskogo turniru Kapablanka otrimav viklik na match vid Bori Kosticha Kostich do cogo zviv unichiyu chotiri partiyi z Kapablankoyu v tomu chisli dvi na ostannomu turniri hocha Kapablanku vse odno vvazhali yavnim favoritom Match vidbuvsya v Gavani v berezni kvitni 1919 roku peremozhcem stavav toj hto pershim vigraye visim partij Match rozpochavsya z p yati peremog Kapablanki pospil pislya chogo Kostich viznav sebe peremozhenim i zdav match Togo zh roku Kapablanka zdobuv peremogu na turniri v Gastingsi prisvyachenomu peremozi soyuznikiv u Pershij svitovij vijni 177 178 V odinadcyati partiyah vin vtrativ lishe piv ochka zigravshi vnichiyu z Kostichem yakij posiv 2 ge misce Zavoyuvannya chempionstva Dokladnishe Match za zvannya chempiona svitu z shahiv 1921 She 1911 roku Kapablanka zaproponuvav Laskeru vlashtuvati match na titul chempiona svitu Ale Lasker vidhiliv cej zapit bo ne buv zgodnij na umovi Pislya cogo peremovini pro match timchasovo pripinilisya todi she ne bulo FIDE sho keruvala zmagannyami na titul chempiona svitu i chempion mav pravo sam rozporyadzhatisya titulom U 1920 roci rozpochalisya chergovi visnazhlivi peregovori z Laskerom pro organizaciyu matchu Ishlosya nasampered pro cinu U sichni 1920 roku v Gaazi za poserednictva pravlinnya Gollandskogo shahovogo soyuzu nareshti bulo pidpisano ugodu pro provedennya matchu U chervni togo zh roku Lasker yakij ne bazhav grati match opublikuvav zayavu v yakij povidomlyav sho vidmovlyayetsya vid zvannya chempiona svitu i peredaye jogo Kapablanci Za slovami Laskera Kapablanka zavoyuvav zvannya ne formalnim viklikom ale svoyeyu vidatnoyu majsternistyu Piznishe Gavana vislovila gotovnist nadati 20000 dolariv SShA na provedennya matchu presa takozh napolyagala sho chempion svitu ne povinen postupatisya titulom bez gri Match za zvannya chempiona svitu vidbuvsya v Gavani v 1921 roci Bulo obumovleno sho match skladatimetsya z 24 partij pri comu Lasker vidmovivsya vzyati nazad zrechennya otozh pered pochatkom matchu storoni viznavali chempionom svitu Kapablanku Ranishe Lasker zayavlyav sho navit u razi peremogi v matchi vidmovitsya vid titulu na korist molodshih majstriv yaki sami mizh soboyu viznachat najdostojnishogo Odnak presa j shahovij svit zdebilshogo ne viznavali zrechennya otozh zazvichaj vvazhayut sho Kapablanka zavoyuvav zvannya chempiona svitu same pislya peremogi v matchi Vasil Panov u knizi Kapablanka tak oharakterizuvav cej match Lasker ne znahodiv shilin yakih ochikuvav u shahovij broni kubincya i otrimuvav pislya debyutu v krashomu razi rivnu poziciyu A koli Lasker namagavsya z yavnim rizikom zaplutati Kapablanku toj ne piddavavsya na privablivi ale spirni prodovzhennya j zadovolnyavsya zberezhennyam neznachnoyi perevagi yaku z tochnistyu i nevblagannistyu robota hid za hodom naroshuvav do peremogi Originalnij tekst ros Lasker ne nahodil shelej kakih ozhidal v shahmatnoj brone kubinca i poluchal po debyutu v luchshem sluchae ravnuyu poziciyu A kogda Lasker pytalsya s yavnym riskom zaputat Kapablanku tot ne poddavalsya na zamanchivye no spornye prodolzheniya i dovolstvovalsya sohraneniem neznachitelnogo prevoshodstva kotoroe s tochnostyu i neumolimostyu robota hod za hodom narashival do pobedy Porazku Laskera krim suto igrovih prichin poyasnyuyut pozashahovimi faktorami Kapablanka buv na dvadcyat rokiv molodshim i mav bezsumnivnu perevagu cherez spekotnij gavanskij tropichnij klimat Krim cogo zgodu Laskera vzagali grati match chasto poyasnyuyut tim sho jomu potribni buli groshi oskilki vin vtrativ zaoshadzhennya cherez vijnu Sam Lasker v knizi Mij match proti Kapablanki neodnorazovo pisav pro te yak vazhko vin perenosiv gavanskij klimat Popri ce Lasker pogodivsya vidsilati shotizhnevi zamitki pro perebig matchu v gollandsku gazetu z yakih zgodom sklav broshuru Mij match proti Kapablanki Kapablanka todi buv u rozkviti sil a Lasker provodiv match ne na svoyemu rivni Kubinec vigrav p yatu desyatu odinadcyatu i chotirnadcyatu partiyi Pislya chotirnadcyatoyi partiyi yaku Lasker prograv u rezultati gruboyi odnohodovoyi pomilki za rahunku 4 0 10 na korist pretendenta Lasker pripiniv borotbu V oficijnij vidmovi Lasker ne vkazuvav prichinu zdachi matchu Togo zh 1921 roku nevdovzi pislya matchu Kapablanka odruzhivsya z kubinkoyu Gloriyeyu Simoni Betankur z mista Kamaguej Vid shlyubu z Gloriyeyu mav dvoye ditej yaki narodilisya v 1923 i 1925 rokah Chempion svituBlank partiyi Reti Kapablanka 1924 v yakij Reti perervav rekordnu bezprograshnu seriyu Kapablanki 1922 rik Kapablanka rozpochav iz turne po SShA de vistupav z seansami odnochasnoyi gri V Klivlendi dav seans na 103 shahivnicyah sho stalo svitovim rekordom Pri comu Kapablanka zigrav unichiyu lishe odnu partiyu vigravshi reshtu U serpni togo zh roku Kapablanka legko vigrav vazhlivij mizhnarodnij turnir u Londoni Pid chas turniru Kapablanka j she 7 providnih shahistiv togo chasu uzgodili pravila dlya majbutnih matchiv za zvannya chempiona svitu Uzhe v listopadi Kapablanka gotovij buv zigrati z Akiboyu Rubinshtejnom yakomu prote ne vdalosya zibrati dostatno groshej na provedennya matchu Rik po tomu Oleksandr Alehin zrobiv sprobu domovitisya z amerikanskimi biznesmenami pro finansuvannya svogo matchu z Kapablankoyu u comu jomu vidmovili ale profinansuvali turnir yakij vidbuvsya 16 bereznya 1924 roku v Nyu Jorku Tut Kapablanka peremig desyat raziv zrobiv dev yat nichiyih ta u p yatomu turi prograv upershe za visim rokiv chehoslovaku Richardu Reti Na comu turniri Kapablanka posiv 2 ge misce pislya Laskera yakogo peremig v osobistij zustrichi Nastupnogo roku Kapablanka grav u mizhnarodnomu turniri v Moskvi pershomu turniri yakij organizovano v SRSR Kapablanka zakinchiv tretim pislya Bogolyubova ta Laskera z dev yatma peremogami j dvoma porazkami proti majzhe nevidomih na toj chas Ilyina Zhenevskogo ta Berlinskogo U tomu turniri dali pro sebe znati pershi shahovi nedoliki Kapablanki vin nehtuvav prigotuvannyam do gri iz supernikom trenuvavsya nechasto ne vivchav teoriyu bo doviryav svoyemu dosvidu ta vminnyu U tomu turniri vzyali uchast odinadcyatero radyanskih i desyat inozemnih shahistiv u tomu chisli Kapablanka i Lasker Na starti Kapablanka zviv kilka partij unichiyu a v somomu turi v partiyi proti Ilyina Zhenevskogo vipustiv spochatku vigrash a potim i nichiyu Cherez tur Kapablanka prograv Borisu Verlinskomu Naperedodni vin yizdiv do Leningrada de proviv visnazhlivij seans odnochasnoyi gri Primitno sho v seansi Kapablanka prograv odnu z partij chotirnadcyatirichnomu Mihajlovi Botvinniku Zalishok turniru chempion svitu proviv duzhe silno a v dev yatnadcyatomu turi obigrav majbutnogo peremozhcya Yuhima Bogolyubova she v debyuti pozhertvuvavshi figuru Insha peremoga nad zdobula pershij priz za krasu Pid chas vizitu do Moskvi Kapablanka takozh provodiv peregovori v Narkomati zovnishnoyi torgivli dav seans odnochasnoyi gri chinovnikam najvishogo rangu vklyuchayuchi Klamenta Voroshilova Valeriana Kujbisheva i Mikolu Krilenka a takozh znyavsya v roli samogo sebe v epizodi filmu Vsevoloda Pudovkina Shahova garyachka Hose Raul Kapablanka Yuhim Bogolyubov Moskva 1925 abcdefgh8877665544332211abcdefghPoziciya pislya 8 Kbd7 1 d4 d5 2 c4 e6 3 Kf3 dxc4 4 e4 c5 5 Sxc4 cxd4 6 Kxd4 Kf6 7 Kc3 Sc5 8 Se3 Kbd7 Na dumku Ejve i Prinsa prijnyatnim prodovzhennyam dlya chornih bula rokirovka 8 0 0 Piznishe Bogolyubov stverdzhuvav sho svidomo dozvoliv zhertvu oskilki pislya rokirovki bili vse odno dosyagali krashoyi poziciyi Odnak teper Kapablanka zhertvuye figuru 9 Sxe6 fxe6 10 Kxe6 Fa5 Inshe mozhlive prodovzhennya Fb6 odnak pislya 11 Kxc5 Kxc5 12 Tc1 bili takozh vigrayut 11 0 0 Sxe3 12 fxe3 Krf7 13 Fb3 Krg6 14 Tf5 Fb6 15 Kf4 Krh6 16 g4 Tut bili mogli vigrati pislya 16 Ff7 g6 17 Ke6 abo 16 g5 17 Txg5 zi shvidkim matom Pislya hodu v partiyi rozmin ferziv vimushenij g5 17 Fxb6 axb6 18 Td1 Tg8 Chorni povertayut bilim borg Yakbi voni zigrali 18 gf 19 g5 Krg7 20 gf Kxf6 z mozhlivim prodovzhennyam 21 Tg5 Krf7 22 ef h6 to otrimuvali b dobri shansi na peremogu 19 Kd5 Kxg4 Druga pidryad pomilka chorni potraplyayut pid temp Ke7 Zaraz treba bulo rozminyati konej 20 Ke7 Tg7 21 Td6 Krh5 22 Tf3 Kf6 23 Th3 Krg4 24 Tg3 Krh5 25 Kf5 Tg6 26 Ke7 tut Kapablanka propustiv mozhlivist efektno zavershiti partiyu shlyahom 26 Th3 Krg4 27 Krg2 z zagrozoyu Kh6 j riznimi matovimi variantami 26 g4 Prograye Bogolyubov virishuye viddati material ale v cejtnoti ne pomichaye mozhlivosti vikrutitis Potribno bulo grati 26 Kc5 27 K g6 Kfxe4 28 Td8 Krxg6 29 Tg2 na 29 Kxe4 Kxe4 30 Tg2 sliduye 30 Txa2 29 Ke6 30 Txc8 Txc8 31 Kxe4 z imovirnoyu nichiyeyu 27 Kxg6 Krxg6 28 Txg4 Krf7 29 Tf4 Krg7 30 e5 Ke8 31 Te6 Kc7 32 Te7 Chorni zdalis U 1926 roci Kapablanka vigrav skromnij turnir tim chasom Alehin dobivsya vid argentinskoyi vladi finansuvannya ta dopomogi v organizaciyi matchu mizh nim i Kapablankoyu v Buenos Ajresi do 1927 roku Pid chas prigotuvannya do matchu 19 lyutogo 1927 roku bulo zaproponovano provesti turnir u Nyu Jorku mizh Kapablankoyu Alehinim Vidmarom Marshalom Shpilmanom i Nimcovichem Toj turnir vidbuvsya i Kapablanka posiv tam pershe misce peremigshi vsih svoyih supernikiv u tomu chisli j Alehina Vtrata titulu Dokladnishe Match za zvannya chempiona svitu z shahiv 1927 Zliva napravo Alehin arbitr Karlos Augusto Kerensio Kapablanka Z usih pretendentiv lishe Oleksandru Alehinu vdalosya distati groshi dlya zabezpechennya prizovogo fondu i viklikati Kapablanku na match za svitovu pershist 16 veresnya 1927 u Buenos Ajresi majzhe vsi prognozi buli na korist Kapablanki yakij na turniri v Nyu Jorku vistupiv vdalo Alehin do todi ne vigrav u kubincya zhodnoyi turnirnoyi partiyi ale v inshih turnirah domigsya ne menshih uspihiv Match prohodiv na umovah Londonskogo protokolu i trivav dva z polovinoyu misyaci zagalom superniki zigrali 34 partiyi Alehin nespodivano dlya bilshosti prognozeriv vigrav pershu partiyu Kapablanka vidigravsya v tretij i vijshov upered pislya peremogi v somij U svoyu chergu Alehin zdobuv peremogu v odinadcyatij ta dvanadcyatij partiyah i pislya cogo ne upuskav liderstvo U dvadcyat pershij partiyi Kapablanka vtrativ terpinnya j uskladnyuyuchi poziciyu prograv U dvadcyat somij partiyi vin upuskaye mozhlivist vigrati ale vigrav tridcyatu Z rahunkom 15 14 na korist Alehina bula imovirnist sho zustrich zavershitsya vnichiyu ale pislya dvoh nichiyih Alehin vigrav tridcyat drugu partiyu Zvivshi vnichiyu nastupnu i progravshi tridcyat chetvertu partiyu Kapablanka vtrativ titul Match zakinchivsya z rahunkom 6 3 25 na korist pretendenta Yak odnu z osnovnih prichin porazki bagato hto vkazuye zvichajnu dlya Kapablanki nedbalist u pidgotovci do zmagan Vin nikoli ne vivchav stil supernikiv ne pracyuvav nad debyutami i match na pershist svitu ne stav vinyatkom todi yak Alehin retelno gotuvavsya do matchu sho j proyavilosya pid chas poyedinku Sproba povernuti vtrachenu koronu Z 1928 do 1929 roku Kapablanka grav u turnirah tak chasto yak tilki mig v 1928 r buv drugim u Kissingeni pershim u Berlini ta Budapeshti v 1929 r pershim u Ramsgejti Karlsbadi Barseloni Budapeshti ta Gastingsi U cej chas Kapablanka daye zapit na revansh iz Alehinim ale toj vidpoviv sho v nogo vzhe organizovano match iz Bogolyubovim Z 1931 do 1934 r Kapablanka ne zigrav zhodnoyi turnirnoyi partiyi prisvyativshi sebe vivchennyu novih debyutiv Mozhlivo z novimi nadiyami naprikinci 1934 r vin priyihav do Ingilterri shob uzyati uchast u chergovomu novorichnomu Gastingskomu turniri U comu turniri vin buv tilki chetvertim iz desyati vigravshi chotiri ta progravshi dvi partiyi Cej rezultat vin povtoriv u Moskvi v 1935 r zakinchivshi chetvertim Dva skromni turniri v Margiti ta Ingilterri yaki provodilisya v 1935 ta 1936 r vin zakinchiv drugim Nespodivanij vigrash gollandcya Maksa Ejve u Alehina v matchi na titul chempiona svitu shozhe ozhiviv nadiyi Kapablanki povernuti chempionstvo V 1936 roci vin vigrav dva veliki mizhnarodni turniri v Moskvi ta Nottingemi de zigrav unichiyu z Botvinnikom ta obigrav Alehina vpershe za 9 rokiv Todi vin grav agresivnishe shopravda tilki z najslabshimi supernikami U cej chas Kapablanka zupiniv svoyu gonitvu za titulom vin povinen buv zachekati rezultativ matchu revanshu mizh Alehinim ta Ejve Yakbi gollandec peremig Kapablanka she mig bi povernuti chempionstvo ale Alehin v 1937 r povernuv sobi titul i vsi nadiyi Kapablanki ostatochno znikli Ostanni roki U listopadi 1938 r bulo organizovano velikij turnir AVRO u yakomu vzyav uchast i Kapablanka Vigravshi v molodih Keresa ta Fajna vin prograv Alehinu i zakinchiv somim U ci roki v nogo vpershe proyavilisya simptomi cerebralnogo sklerozu V 1939 r vin zajnyav druge misce v nevelikih turnirah u Margiti ta Buenos Ajresi Togo zh roku vin stav kapitanom kubinskoyi komandi v Buenos Ajresi de vigrav 6 ta prograv 11 partij Vvecheri 7 bereznya 1942 r koli Kapablanka sidiv u shahovomu klubi Manhettena jomu raptom stalo pogano Zrazu zh jogo povezli do likarni Molte Sinaj de rik tomu pomer Lasker Na zhal uzhe na ranok pomer i vin stavsya apoplektichnij udar Jogo pohovali v Gavani Na mogili napisali prosto odne slovo Kapablanka Osobiste zhittyaKapablanka buv duzhe vidomim i populyarnim po vsomu sviti zavdyaki chomu pro nogo zalishilosya bezlich spogadiv Bilshist zgaduyut Kapablanku yak nadzvichajno vihovanu duzhe priyemnu j legku v spilkuvanni lyudinu Navit z supernikami vin zavzhdi buv duzhe dobrozichlivim Vin chudovo odyagavsya v bud yakij obstanovci trimavsya spokijno j nevimusheno jogo ne bentezhila uvaga publiki Kapablanka dobre rozbiravsya v teatri muzici baleti obrazotvorchomu mistectvi zahoplyuvavsya tenisom Za spogadami nespodivano shvidko vigravshi vistavkovu partiyu proti Bernshtejna div diagramu vishe vin viguknuv Os yak dobre Ya she vstignu potrapiti na balet Krim ridnoyi ispanskoyi movi kubinec vilno volodiv anglijskoyu francuzkoyu ta nimeckoyu Zavdyaki svoyij slavi a takozh osvichenosti ta elegantnosti v spilkuvanni Kapablanka mav uspih sered zhinok 1921 roku odruzhivsya z kubinkoyu Gloriyeyu Simoni Betankur yaka bula na p yat rokiv molodsha za nogo narodilasya 19 kvitnya 1893 Gloriya narodila Kapablanci dvoye ditej starshogo sina batki nazvali Hose Raul narodivsya 2 sichnya 1923 roku dochku Gloriyeyu narodilasya 23 chervnya 1925 peredavshi takim chinom dityam svoyi imena Kapablanka lyubiv svoyih ditej i buv turbotlivim batkom Pered poyizdkoyu na moskovskij turnir 1925 roku vin zalishiv na vipadok svogo nepovernennya list viklavshi v nomu najgolovnishi principi yakih povinen buv na jogo dumku dotrimuvatisya jogo sin v zhitti v tomu chisli napuchuvav jogo stati yuristom Pershij shlyub de facto rozpavsya cherez kilka rokiv Kapablanka bagato podorozhuvav mav romani z inshimi zhinkami Gloriya takozh mala kohancya 1934 roku Kapablanka poznajomivsya z Olgoyu Chagodayevoyu urodzhena Chubarova rosijskoyu emigrantkoyu pershij cholovik yakoyi buv bilim oficerom Za odniyeyu z versij zustrich vidbulasya na vechirci v spilnogo znajomogo za inshoyu na prijomi v kubinskomu konsulstvi Hocha Kapablanka vse she perebuvav u shlyubi voni stali zhiti razom Olga suprovodzhuvala cholovika v jogo poyizdkah na turniri Pislya chotiririchnogo spilnogo zhittya z Olgoyu Kapablanka otrimav rozluchennya i vstupiv u novij shlyub u 1938 roci za tri tizhni do AVRO turniru Olga perezhila cholovika bilsh nizh na pivstolittya vona pomerla 1994 roku koli yij bulo 95 rokiv Zalishila spogadi pro Kapablanku a pered smertyu peredala jogo paperi Manhettenskomu shahovogo klubu She dvichi vihodila zamizh yiyi ostannim cholovikom buv admiral uchasnik Drugoyi svitovoyi i Korejskoyi voyen Pam yat1986 roku na kinostudiyi imeni M Gorkogo bulo znyato biografichnu dramu pro zhittya Hose Raulya Kapablanki de jogo obraz vtiliv kubinskij aktor Sesar Evora PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Kapablanka Hose Raul pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Capablanca Jose Raul My Chess Career NY Dover Publications 1966 S 4 ISBN 0486215482 z dzherela 29 grudnya 2009 H R Kapablanka How I Learned to Play Chess Munsey s Magazine Zhovten 1916 S 94 96 Ejve Prins ta 90 s 11 Panov 1970 s 10 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 U riznih dzherelah navodyat riznu kilkist peremog Korso dvi abo tri Ce mozhna poyasniti tim sho pislya togo yak Kapablanka zdobuv chetvertu peremogu superniki domovilisya prodovzhuvati gru do nastupnoyi peremogi odnogo z supernikiv yaka vzhe nichogo ne virishuvala Cyu peremogu zdobuv Korso Div David Hooper Dale A Brandreth The Unknown Capablanca P 116 Hooper Brandreth 1994 s 116 Hooper Brandreth 1994 s 117 Arhiv originalu za 3 serpnya 2009 Procitovano 21 sichnya 2016 Quentin Reynolds 2 bereznya 1935 One Man s Mind originalu za 18 sichnya 2000 Procitovano 2 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Panov 1970 s 16 Ejve Prins 1990 s 14 Ejve Prins 1990 s 19 Panov 1970 s 23 Panov 1970 s 24 Arhiv originalu za 16 grudnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2016 Ejve Prins 1990 s 23 Edward Winter Capablanca s Reply to Lasker British Chess Magazine 1922 October S 376 380 Ejve Prins 1990 s 23 Bill Wall 8 lipnya 2007 Not Only Chess chess com Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 7 chervnya 2009 Arhiv originalu za 11 sichnya 2017 Procitovano 22 sichnya 2016 Oleksandr Sizonenko 23 beoreznya 2000 Odnochasna gra Kapablanka yak diplomat Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 7 chervnya 2009 ros Hooper Brandreth 1994 s 1 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2016 Procitovano 22 sichnya 2016 Ejve Prins 1990 s 57 Arhiv originalu za 3 serpnya 2009 Procitovano 22 sichnya 2016 Panov 1970 s 50 Edward Winter How Capablanca Became World Champion 12 bereznya 2018 u Wayback Machine 2004 Panov 1970 s 51 Says Capablanca Has Earned Title Lasker Bases Yielding of Chess Crown Without Play on Rules Drawn for Match New York Times 27 iyunya 1920 Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2009 Emanuyil Lasker Mij match proti Kapablanki 2 ge vid Nauka i shkola 1925 63 s z dzherela 16 bereznya 2005 Ejve Prins 1990 s 62 Panov 1970 s 55 Jose Raul Capablanca Fred Reinfeld The Immortal Games of Capablanca 2 bereznya 2016 u Wayback Machine P 10 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Hooper Brandreth 1994 s 158 Ejve Prins 1990 s 76 Panov 1970 s 67 Ejve Prins 1990 s 91 93 Panov 1970 s 71 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2016 Ejve Prins 1990 s 99 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Ejve Prins 1990 s 98 Panov 1970 s 227 Jose Raul Capablanca Fred Reinfeld The Immortal Games of Capablanca 2 bereznya 2016 u Wayback Machine P 12 13 Panov 1970 s 80 Jose Raul Capablanca Fred Reinfeld The Immortal Games of Capablanca 2 bereznya 2016 u Wayback Machine P 13 Ludek Pachman Allen S Russell Modern chess strategy Courier Dover Publications 1971 S 306 ISBN 0486202909 Panov 1970 s 137 Edward Winter Chess Notes Capablanca s letter to his son 22 sichnya 2016 u Wayback Machine Edward Winter 2009 The Genius and the Princess Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 7 chervnya 2009 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Hose Raul KapablankaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hose Raul KapablankaSizonenko A I Kapablanka Vstrechi s Rossiej M 1988 Panov V N Kapablanka M Fizkultura i Sport 1970 Linder I M Kapablanka v Rossii M Sovetskaya Rossiya 1988 Shahmaty Enciklopedicheskij slovar Gl red A E Karpov M Sov enciklopediya 1990 S 146 147 ISBN 5 85 270 005 3 ros Poperednik Emmanuyil Lasker Chempion svitu z shahiv 1921 1927 Nastupnik Oleksandr AlehinChempioni svitu z shahivDo 1993Shahovij korolShahovij korolVilgelm Stejnic Emanuyil Lasker Hose Raul Kapablanka Oleksandr Alehin Maks Ejve Mihajlo Botvinnik Vasil Smislov Mihajlo Tal Tigran Petrosyan Boris Spaskij Robert Fisher Anatolij Karpov Garri Kasparov1993 2006Za versiyeyu FIDE Za versiyeyu PShAAnatolij Karpov Oleksandr Halifman Vishvanatan Anand Ruslan Ponomarov Rustam Kasimdzhanov Veselin Topalov Garri Kasparov Volodimir KramnikPislya 2006Volodimir Kramnik Vishvanatan Anand Magnus Karlsen Din Lizhen

Дата публікації:
Топ