Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Емануї́л Ла́скер (також Емануель Ласкер, нім. Emanuel Lasker; 24 грудня 1868, Берлінхен, Пруссія, сучасне Західнопоморське воєводство, Польща — 11 січня 1941, Нью-Йорк) — німецький шахіст, математик і філософ. Другий чемпіон світу із шахів. Володів титулом 27 років — від 1894 до 1921 року, що є досі непобитим рекордом, і продовжував виступати на найвищому рівні до 68 років.
| Емануїл Ласкер | |
|---|---|
| нім. Emanuel Lasker | |
 | |
| Народився | 24 грудня 1868 Берлінхен, сучасне Західнопоморське воєводство |
| Помер | 11 січня 1941 (72 роки) Нью-Йорк |
| Поховання | d[1] |
| Країна |  Німецька імперія[2] Веймарська республіка |
| Діяльність | філософ, шахіст, математик |
| Галузь | алгебра, шахи[3], математика[3] і філософія[3] |
| Відомий завдяки | Шахіст Другий чемпіон світу з шахів |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Університет Ерлангена—Нюрнберга[4] |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[5] |
| Науковий керівник | Макс Нетер[6] |
| Знання мов | німецька[7][3][8] і польська[8] |
| Заклад | Університет Тулейн |
| Титул | Чемпіон світу з шахів Гросмейстер |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
| |
1894 року він став другим чемпіоном світу з шахів, перемігши Вільгельма Стейніца. Утримував титул чемпіона 27 років поспіль, що стало досягненням, яке досі ніхто не перевершив. Захищав свій титул шість разів: у (матчі-реванші) проти Вільгельма Стейніца, двічі проти Давида Яновського, проти Зігберта Тарраша, одного з найсильніших тоді претендентів на світове чемпіонство, Френка Маршалла, безперечно найсильнішого американського шахіста початку двадцятого століття, і зіграв матч унічию проти Карла Шлехтера. У цей час він також приголомшливо виграв турніри в Санкт-Петербурзі, Нюрнбернзі, Лондоні та Парижі. Шахіст виступав у турнірах найвищого рівня аж до 1940 року, ставши взірцем спортивного довголіття.
1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли нацисти, Ласкер, єврей за походженням, змушений був покинути країну. Він виїхав спочатку до Англії, потім у СРСР і, зрештою, до Сполучені Штати Америки.
Ласкер володів універсальним стилем гри, однак його найсильнішими сторонами вважали позиційне чуття і ендшпіль. Багато біографів і дослідників називають Ласкера першовідкривачем психологічного підходу до шахів: вважають, що Ласкер часто був готовий піти на погіршення своєї позиції, щоб спрямувати гру у незручне для конкретного супротивника русло. Ця точка зору популярна і нині, хоча частина експертів вважає її помилкою і пояснює досягнення Ласкера глибоким розумінням шахів і вмінням оцінити плюси і мінуси того чи іншого продовження партії.
Упродовж своєї шахової кар'єри Ласкер неодноразово припиняв виступи на кілька років для занять математикою і філософією. 1901 року Ласкер захистив докторську дисертацію з математики, а його головним досягненням у математиці стала теорема, названа його ім'ям та ім'ям Еммі Нетер, яка узагальнює початковий результат Ласкера. Досліджував і грав, зокрема в покер і ґо, а також вигадав власну гру — «ласка» (різновид шашок). Крім того, Ласкер опублікував кілька філософських праць і літературних творів.
Життєпис
Юність і початок кар'єри
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |             | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
15.С:h7+ Кр:h7 16.Ф:h5+ Крg8 17.С:g7 Кр:g7 18.Фg4+ Крh7 19.Тf3 e5 20.Тh3+ Фh6 21.Т:h6+ Кр:h6 22.Фd7 Білі здобули вирішальну матеріальну перевагу і невдовзі перемогли.
Ласкер народився 24 грудня 1868 року в прусському містечку Берлінген (нині Барлінек, Польща) біля Бранденбурга в єврейській родині. Його батько був синагогальним кантором, а дід — рабином. В 11 років Емануель переїхав у Берлін до старшого брата [en], щоб вивчати математику. Бертольд, сам сильний шахіст, навчив грі Емануеля, потім той став вдосконалюватися самостійно за популярним підручником Дюфреня. Пізніше Ласкер почав заробляти гроші, граючи на ставку в кафе. 1888 року він закінчив гімназію і вступив на математичний факультет Берлінського університету. Тоді почав брати участь у шахових турнірах.
1889 року Ласкер виграв турнір у Берліні і побічний турнір 6-го конгресу Німецького шахового союзу в Бреслау (сучасний Вроцлав), а також посів друге місце в Амстердамі позаду Берна, але попереду Гунсберга і Мезона. В Амстердамі Ласкер виграв знамениту партію у [en], застосувавши комбінацію, яку пізніше названо на честь цієї партії — жертвою обох слонів білі зруйнували укриття чорного короля.
Повернувшись до Берліна, Ласкер виграв матчі проти Курта фон Барделебена (+2 -1 =1) і Жака Мізеса (+5 -0 =3), потім зіграв у Лондоні матчі з Бердом (+7 -2 =3) і Енґлішем (+2 -0 =3). У 1891 році Ласкер переїхав до Великої Британії. Наступного року він виграв два турніри в Лондоні за участю найсильніших британських шахістів і матчі проти Дж. Блекберна (+6 -0 =4) і Берда (+5 -0 =0). Наприкінці 1892 року Ласкер надіслав виклик на матч Зіґберту Таррашу, одному з найсильніших гравців світу, який тільки що виграв турнір у Дрездені. Тарраш відмовився, сказавши, що готовий грати з Ласкером не раніше, ніж той здобуде перемогу на великому міжнародному турнірі. Після цього Ласкер поїхав на гастролі в США; протягом 1893 року він посів 1-ше місце на турнірі майстрів у Нью-Йорку, вигравши всі 13 партій і випередивши Альбіна на 4½ очка, і обіграв у матчі [en] з рахунком 7:3 (+6 -2 =2).
Завоювання титулу
Успішні виступи дозволили Ласкеру викликати на матч на першість світу Вільгельма Стейніца. Матч проходив з 15 березня по 26 травня 1894 року в Нью-Йорку, Філадельфії і Монреалі, переможцем ставав той, хто першим виграє десять партій. Після перших шести партій рахунок був рівний (по дві перемоги у кожної зі сторін), переломною стала сьома партія, яку Ласкер виграв у гострій боротьбі. Потім він здобув чотири перемоги поспіль, а вирішальне очко здобув у 19-й партії. У цілому завоювання чемпіонського титулу виявилося для Ласкера несподівано легким. Багато сучасників вважали, що важливу роль відіграв вік Стейніца (йому було вже 58 років), а сам Стейніц скаржився на безсоння. Однак, на думку Крамника, Ласкер переміг, оскільки набагато глибше за Стейніца розумів шахи і взагалі в цьому випередив свій час.
Чемпіон світу
Наступні виступи на змаганнях підтвердили високий клас гри Ласкера. На гастінгському турнірі (1895) за участю Стейніца, М. Чигоріна, Блекберна та інших знаменитих гравців Ласкер посів третє місце, і це попри те, що він не до кінця відійшов від недавно перенесеного черевного тифу. За три тури до кінця Ласкер лідирував, але кінцівку турніру сильно провів молодий Гаррі Пільсбері, який і став першим, а Ласкер, поступившись Таррашу, опустився на третє місце (друге залишилося за Чигоріним). У Петербурзі (1895—1896) Ласкер виграв четверний турнір у 6 кіл (брали участь Ласкер, Стейніц, Пільсбері і Чигорін), а в Нюрнберзі переміг на турнірі за участю Стейніца і ще 18 шахістів, зокрема всіх основних претендентів на звання чемпіона світу. У листопаді 1896 року — січні 1897 року в Москві відбувся (матч-реванш) проти Стейніца, який закінчився впевненою перемогою Ласкера (+10 -2 =5). На наступному турнірі (Париж, 1900) Ласкер за дуже сильного складу переміг з результатом 14½ з 16. Пільсбері був другим, відставши на два очка, а третє і четверте місця поділили Маршалл і Мароці.
Після паризького турніру Ласкер повернувся в Університет Ерлангена—Нюрнберга, щоб закінчити освіту. 1902 року він захистив докторську дисертацію. Ласкер продовжив виступати на турнірах лише в 1904 році — в Кембридж-Спрінгс (США) він програв дві партії на старті і в підсумку поділив друге місце з Яновським, і то лише завдяки перемозі в очній зустрічі в останньому турі. Виграв турнір американський шахіст Френк Маршалл, для якого ця перемога стала найвищим досягненням. 1904 року Ласкер також почав видавати журнал . Номери виходили раз на півроку, останній (здвоєний восьмий і дев'ятий) — у січні 1909 року.
У 1902 році Ласкер познайомився в Берліні з Мартою Кон, уродженої Бамбергер, дружиною власника фабрики музичних інструментів Еміля Кона. Марта походила з династії банкірів єврейського походження, а по материнській лінії була онукою композитора Джакомо Меєрбера. Емануїл і Марта відразу перейнялися один до одного симпатією, але Марта не побажала піти від чоловіка, який був серйозно хворий. Лише 1911 року, коли Еміль Кон помер, Марта вийшла заміж за Ласкера. Вони прожили разом все життя, Марта слідувала за чоловіком, піклувалася про нього, постійно була присутня на змаганнях.
У період з 1907 по 1910 роки Ласкер п'ять разів захищав титул чемпіона світу. Після перемоги в Кембридж-Спрінгс Маршалл викликав Ласкера на матч, але чемпіон поставив фінансові умови, які Маршалл на той момент не зміг виконати. Матч відбувся в США тільки на початку 1907 року. Для перемоги потрібно було першим набрати вісім очок без урахування нічиїх, Ласкер виграв з переконливою перевагою +8 -0 =7. Наступного року Ласкер зіграв матч з Таррашем на тих самих умовах і знову переконливо виграв: після сьомої партії рахунок за перемогами був 5-1, а восьме очко Ласкер взяв у шістнадцятій (загальний рахунок +8 -3 =5). У 1909 році відбувся між Ласкером і Яновським, щодо статусу якого існують суперечки. Ласкер виграв сім партій за однієї поразки і двох нічиїх. На початку 1910 року відбувся матч з австрійським шахістом Карлом Шлехтером. Згідно з попередніми умовами, матч повинен був складатися з 30 партій і для перемоги Шлехтеру потрібна була перевага у два очки. Через фінансові труднощі кількість партій було скорочено до десяти, тож деякі дослідники вважають матч не титульним, а серією виставкових партій. Шлехтер переміг у п'ятій партії, ще вісім закінчилися внічию, а в останній Шлехтер, маючи виграну позицію, упустив і перемогу і нічию. Того ж року відбувся повторний матч з Яновським до восьми перемог, у якому Ласкер виграв ще переконливіше — всього за 11 партій і без поразок. Пізніше біографи Ласкера неодноразово висловлювали жаль, що за великої кількості зіграних Ласкером матчів його суперниками так і не стали двоє з найбільш видатних його сучасників — Пільсбері та Рубінштейн. Також у 1909 році Ласкер і Рубінштейн поділили перше місце на турнірі пам'яті Чигоріна в Петербурзі, набравши по 14½ очка з 18. Третє місце з 11 очками посів Шпільман, нижче залишилися Дурас, Тейхман, Шлехтер та низка інших шахістів. При цьому Ласкер, який програв дві партії (Рубінштейну і Дуз-Хотимирському), наздогнав Рубінштейна лише в останньому турі завдяки перемозі над Тейхманом.
Коли двадцятитрирічний кубинець Хосе Рауль Капабланка виграв свій перший турнір у Європі в Сан-Себастьяні (1911), випередивши практично всіх найсильніших шахістів свого часу, почалися переговори про його матч з Ласкером. Ласкер виставив умову про те, що претендент повинен виграти з різницею мінімум у два очка, на що не був згоден Капабланка. У подальшому листуванні Капабланка охарактеризував одну з висунутих Ласкером умов як «явно несправедливу» (obviously unfair), після чого Ласкер припинив переговори і через пресу зажадав вибачень. Ворожнеча Капабланки і Ласкера тривала до петербурзького турніру.
Одним з найбільших турнірних успіхів Ласкера стала перемога на 1914 року, який став єдиним змаганням Ласкера за минулі п'ять років. Крім Ласкера у ньому взяли участь десять шахістів, включаючи двох головних претендентів на матч на першість світу — Хосе Рауля Капабланку і Акібу Рубінштейна. У попередньому раунді виграв Капабланка, який випередив Ласкера на пів-очка, але у фінальному раунді, який проходив у два кола, куди вийшли п'ятеро найкращих шахістів, Ласкер набрав проти Капабланки, Алехіна, Тарраша і Маршалла 7 з 8 (шість перемог і дві нічиї). У підсумку за сумою двох раундів Ласкер випередив кубинця на пів-очка. Перемога над Капабланкою в ендшпілі в розмінному варіанті іспанської партії вважається одним з головних творчих здобутків Ласкера.
Напередодні Першої світової війни проходили переговори про матч між Ласкером і Рубінштейном, але війна поклала край цим планам. У роки війни Ласкер жив у Берліні. У цей період він зіграв матч з шести партій проти Тарраша (1916) і виграв мінітурнір у два кола за участю Тарраша, Рубінштейна і Шлехтера (1918).
Матч з Капабланкою і втрата титулу
Переговори між Ласкером і Капабланкою, які відновилися після Першої світової війни, завершилися підписанням угоди в Гаазі 23 січня 1920 року. Матч був запланований на 1921 рік, але в червні Ласкер опублікував у пресі листа, повідомляючи, що він добровільно відмовляється від титулу на користь Капабланки, оскільки шаховий світ не підтримав умови, на яких Ласкер був згоден захищати звання. Втім, Капабланка і громадськість наполягали на матчі, і 10 серпня було укладено нову угоду, за якою матч на більшість з 24 партій повинен був відбутися в Гавані на початку 1921 року. При цьому в угоді було зазначено, що на момент початку матчу чемпіоном світу є Капабланка.
Матч проходив з 15 березня по 28 квітня 1921 року. Перші чотири партії завершилися внічию, п'яту виграв Капабланка, потім він здобув перемоги в десятій, одинадцятій та чотирнадцятій партіях, ще десять закінчилися внічию. Після чотирнадцятої партії, програної грубим позіхом, Ласкер здав матч достроково. Попри те, що за умовами угоди Капабланка грав матч вже в ранзі чемпіона світу, після закінчення матчу його оголошено «новим чемпіоном світу» і загалом вважають, що звання перейшло до кубинця тільки після матчу в Гавані. Спортивну цінність матчу оцінюють по-різному. Ейве і Прінс називають гру Ласкера дуже слабкою, відзначаючи невідповідний для нього тропічний клімат і загальне небажання грати. Одночасно з цим Крамник вважав, що за винятком останньої партії матч загалом проходив на дуже високому рівні, просто Капабланка був молодшим і сильнішим. Загалом Ласкер утримував звання чемпіона впродовж 26 років 337 днів, що є абсолютним рекордом в історії шахів.
Екс-чемпіон
Попри поразку від Капабланки, Ласкер продовжував успішні виступи на змаганнях. 1923 року він виграв турнір без поразок в Остраві (1923), випередивши низку сильних шахістів, включаючи Реті, Боголюбова і молодого Ейве. Через рік — перемога в Нью-Йорку, де Ласкер одразу захопив лідерство і виграв перше коло з результатом 7½ з 10, впевнено випередивши Капабланку. Попри поразку від кубинця в другому колі, Ласкер зберіг перше місце, при цьому вигравши всі інші мікроматчі. На Першому Московському міжнародному турнірі (1925) Ласкер боровся за лідерство з Боголюбовим. У 12-му турі в партії з Ласкер мав виграну позицію, але потім кілька разів помилився і дозволив супернику провести ефектну переможну комбінацію з жертвою ферзя, відому як «млин». Це часто пояснюють тим, що під час партії Ласкер отримав телеграму, яка сповіщає про те, що його спільну з братом Бертольдом філософську п'єсу «Про Людину ця повість» прийняв до постановки один з берлінських театрів. П'єса успіху не мала, й нині критики оцінюють її невисоко. Другу половину турніру Ласкер провів слабко, через тур після партії з Торре він програв Левенфішу, а пізніше зробив кілька нічиїх з аутсайдерами. Втім, це не завадило йому завоювати другий приз і набрати на пів-очка більше, ніж Капабланка.
1927 року організатори не запросили Ласкера на турнір у Нью-Йорку. Оскільки турнір багатьма розглядався як змагання найсильніших шахістів світу за право на матч з чемпіоном — Капабланкою, то Ласкер сприйняв це як образу і на кілька років припинив участь у турнірах.
У 1933 році Ласкер з дружиною був змушений залишити Німеччину через встановлення там нацистської диктатури і початок кампанії з переслідування євреїв. Переїхавши до Великої Британії, Ласкер в 1934 році після тривалої перерви відновив участь у змаганнях, посівши на цюрихському турнірі п'яте місце (турнір виграв Алехін). 1935 року на Московському міжнародному турнірі Ласкер посів третє місце, відставши на пів-очка від Ботвинника і Флора, але випередивши Капабланку. Виступ Ласкера, який у шістдесят шість років не програв жодної з 19 партій (+6 -0 =13), при цьому в особистій зустрічі з Капабланкою здобувши красиву перемогу, газети назвали «біологічним дивом». У серпні того ж року на запрошення наркома юстиції і організатора шахових турнірів Миколи Криленка Ласкери оселилися в СРСР. Ласкер отримав посаду в Математичному інституті АН СРСР, як кореспондент «Радянського спорту» висвітлював матч між Алехіним і Ейве в Голландії і представляв Радянський Союз на змаганнях. 1936 року він зіграв на двох турнірах: у Москві був шостим, а на ноттінгемському турнірі поділив 7-8-ме місця, там він єдиний раз посів у підсумковій таблиці нижче від Капабланки місце. Свою останню турнірну партію Ласкер зіграв у Ноттінгемі проти .
У 1937 році Ласкери вирушили до США, щоб побачити родичів, зокрема дочку Марти Лотту. Вони провели деякий час у Чикаго, потім переїхали до родичів дружини в Нью-Йорк. За однією з версій, поїздка планувалася як тимчасова, всі речі Ласкерів залишилися в московській квартирі, були навіть куплені зворотні квитки до Москви. За іншою — Ласкери відвезли з собою все, крім меблів, явно не збираючись повертатися. Так чи інакше, подружжя більше не повернулося в СРСР. Марта в Америці захворіла, і лікарі категорично заборонили їй вирушати в довгий шлях. Існує думка, що Ласкери вирішили не повертатися, побоюючись хвилі репресій, що піднялася в СРСР, однією з жертв якої став Криленко. Проте відомий факт, що, подаючи прохання про дозвіл проживання в Радянському Союзі, Ласкер від самого початку вказав термін перебування в СРСР «близько двох років» з метою завершення наукової роботи, для чого йому потрібна була математична література, доступна в радянських бібліотеках. Тож виїзд міг бути просто реалізацією початкових планів.
Останні роки
У США Ласкер заробляв на життя сеансами одночасної гри, лекціями і грою в бридж. Так, під час перебування в Чикаго в 1938 році Ласкер провів низку виступів у нещодавно відкритому місцевому шаховому клубі, що носить його ім'я, зокрема два сеанси одночасної гри (з результатами +21 -1 =5 і +23 -0 =2), та дві консультаційні партії, в яких проти нього грали чиказькі майстри (Ласкер виграв обидві). У травні 1940 року почав показовий матч з Маршаллом, але після другої партії (+0 -1 =1) припинив матч через проблеми зі здоров'ям.
У перші дні 1941 року Ласкер важко захворів нирковою інфекцією, потрапив до шпиталю «Маунт-Сінай» у Нью-Йорку, де й помер 11 січня 1941 року. Ласкер похований на кладовищі Бет Олом у Квінзі, церемонію прощання відвідали близько 200 осіб, зокрема Рубен Файн і Едуард Ласкер.
Внесок і вплив
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |  | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
У цій позиції Ласкер походив 12.f5. В. Крамник наводить цю партію як приклад позиційного чуття Ласкера: білі створюють собі відсталого пішака e4 і послаблюють поле e5, але ці слабкості важко використати, а взамін вони виключають білопольного слона чорних.
Більшість дослідників, які вивчали творчість Ласкера, відзначали, що він першим зі всесвітньо відомих шахістів став надавати значення психологічним факторам. За словами Ботвинника, він «завжди оцінював позицію з практичної точки зору і намагався створити на шахівниці таку ситуацію, в якій партнер відчував би себе невпевнено». Навіть ціною ослаблення своєї позиції або втрати матеріалу, «спрямовуючи партію прямо до прірви» (Р. Реті), Ласкер створював положення, незручне для цього конкретного супротивника через його особисті психологічні особливості та притаманний йому стиль гри. Таким чином він позбавляв суперників можливості підходити до її оцінки стандартно, тим самим змушуючи їх помилятися. Біограф Ласкера Б. пояснює це етичною філософією шахіста, згідно з якою для зміни ситуації на шахівниці необхідні рішучі, ініціативні дії, які часто виражаються в ослабленні власної позиції. Водночас частина сучасних шахістів оскаржує висновки про особливий психологічний підхід. Володимир Крамник вважав, що сила Ласкера була в глибокому розумінні позиції, здатності допустити ослаблення в одному місці, щоб за рахунок цього отримати перевагу в іншому.
Ласкер був дуже різнобічним, практично універсальним гравцем, який однаково майстерно розігрував мітельшпіль і ендшпіль, сильним і в позиційній, і в комбінаційній грі. За словами Капабланки він «ніколи не дотримувався типу гри, який можна було б класифікувати як певний стиль». Вайнштейн виділяв три принципи, на яких Ласкер, який розвивав вчення Стейніца, будував позиційну гру: дії за планом, утворення слабкостей у таборі противника, уникнення слабкостей, особливо довготривалих, власної позиції. Ласкер також розробив вчення про комбінації. На думку Ласкера комбінація завжди випливає з логіки попередньої гри, а не виникає на шахівниці випадково. Таким чином для того, щоб з'явилися передумови для проведення комбінації (мотив комбінації), одна зі сторін повинна отримати перевагу. І навпаки, вдала комбінація є свідченням того, що одна зі сторін домоглася такої переваги. Ласкер неодноразово з успіхом жертвував ферзя, забираючи натомість коня, слона і пішака суперника, внаслідок чого подібна позиційна жертва дістала назву «ласкерівська компенсація». Менше уваги, ніж іншим аспектам шахів, Ласкер приділяв дебюту, він віддавав перевагу простим надійним позиціям. Втім, його ім'ям названо одне з продовжень у ферзевому гамбіті, а захист за чорних у гамбіті Еванса на десятиліття вивів цей дебют з ужитку.
Ласкер написав кілька підручників шахів, найвідоміший з яких — «Підручник шахової гри» (нім. Lehrbuch des Schachspiels, 1925), що витримав багато видань. М. Шибут оцінив його як «найбільш філософську шахову книгу з коли-небудь написаних». Під час проживання в СРСР Ласкер опублікував повість «Як Віктор став шаховим майстром».
Ласкер відомий послідовною боротьбою за гідну оплату виступів шахістів. У той час як більшість його сучасників не сприймали шахи як повноцінну професію, здатну забезпечити безбідне існування, Ласкер вважав, що шахіст повинен мати можливість не поєднувати шахи з якимось іншим заняттям. Він регулярно ставив умовою своєї участі в турнірі або матчі підвищені гонорари, а також виступав за захист авторського права шахістів на партії. Ідея про виключні права шахіста на партію була відома з середини XIX століття, однак Ласкер був одним з найбільш активних її прихильників. Він неодноразово наполягав на включенні умови про право на публікацію партії в угоди про матчі, зокрема на оголошення себе єдиним правовласником. Ласкер пояснював свої вимоги тим, що був вражений бідністю, в якій померли Стейніц, Цукерторт, Макензі та деякі інші шахісти.
Математичні праці
Шахи не були єдиним захопленням Ласкера. Батьки, відзначивши його інтелектуальні здібності, особливо до математики, послали підлітка Емануїла вчитися до Берліна (де він також відкрив у собі талант до шахів). Ласкер закінчив школу в прусському місті Ландсберг-ан-дер-Варті і потім продовжив вивчення математики і філософії в університетах Берліна, Геттінгена і Гейдельберга.
1895 року Ласкер опублікував дві статті з математики в Nature. За порадою Давида Гільберта він записався в аспірантуру Ерлангенського університету (1900-1902). В 1901 році він представив в Ерлангені свою дисертацію Über Reihen auf der Convergenzgrenze («Про ряди на межі збіжності»), написану під керівництвом Макса Нетера, і того ж року її опублікувало Королівське товариство. 1902 року Ласкер отримав ступінь доктора філософії з математики. Його найвідоміша математична праця, яку він опублікував у 1905 році, доводила для кілець багаточленів аналог розкладання на прості множники: існування примарного розкладання, тобто розкладання довільного ідеалу в перетин кінцевого числа примарних. Цю теорему надалі узагальнила Еммі Нетер (дочка Макса Нетера) на випадок довільних комутативних нетерових кілець і завдяки цьому вона має назву теорема Ласкера — Нетер.
Ласкер переважно займався наукою самостійно і не мав академічних посад. У 1893 році він недовго читав курс про диференціальні рівняння в Тулейнському університеті в Новому Орлеані, а 1901 року читав лекції в Манчестерському університеті Вікторії (один з попередників сучасного Манчестерського університету).
1906 року Ласкер випустив брошуру «Боротьба» (Kampf), у якій запропонував своє бачення теорії ігор, поширивши її на різні сфери людської діяльності, зокрема економіку. Ймовірно ця праця вплинула на низку математиків, які працювали в галузі теорії ігор, включаючи Цермело, Джона фон Неймана, Джона Неша тощо. Серед ідей, озвучених Ласкером в «Боротьбі», був поділ ігор на «рівноважні» та «ігри з перевагою», тобто ігри, в яких право першого ходу дає перевагу. Ласкер, слідом за Стейніцом, заперечував перевагу білих і відносив шахи до рівноважних ігор.
Інші інтелектуальні ігри
Ласкер багато цікавився бриджом і ґо і досяг великих успіхів в обох іграх. У 1930-х роках він входив у збірну Німеччини з бриджу. На початку XX століття Ласкер був одним із перших популяризаторів го в Європі. Відома історія про те, як він разом з Едуардом Ласкером і старшим братом Бертольдом зустрічалися в одному з клубів Берліна з японським любителем, який запропонував їм фору в 9 каменів (дуже велика фора для ґо, аналогічна форі у ферзя в шахах). Попри таку велику перевагу і можливість консультуватися, тріо програло вщерть (до речі, двох однофамільців Ласкерів, які грали і в шахи, і в ґо, нерідко плутають). Кажуть, що саме після цієї партії Ем. Ласкер оцінив гру ґо як стратегічно дуже глибоку і цікаву.
Ласкер також винайшов гру, що поєднувала риси шашок і військової стратегії. Гра дістала назву , її правила опубліковано 1911 року.
Результати
Турніри
| Рік | Місто | місце | Результат | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1888/89 | Берлін (кафе Кайзерхов) | 1 | 20/20 | +20 −0 =0 | |
| 1889 | Вроцлав, побічний турнір | 1—2 | 12/15 | +11 −2 =2 | Турнір проходив у рамках 6-го конгресу Німецького шахового союзу. |
| 1889 | Амстердам | 2 | 6/8 | +5 −1 =2 | 1-ше місце Берн (7), 3-тє Мезон (5½). |
| 1890 | 1—2 | 6½/8 | +6 −1 =1 | Поділив разом з . | |
| 1890 | Грац | 3 | 4/6 | +3 −1 =2 | 1-ше місце Маковец (5), 2-ге (4½). |
| 1892 | Лондон | 1 | 9/11 | +8 −1 =2 | |
| 1892 | 1 | 6½/8 | +5 −0 =3 | 2-ге місце Блекберн (6), турнір проходив у два кола. | |
| 1893 | Нью-Йорк | 1 | 13/13 | +13 −0 =0 | 2-ге місце Альбін (8½). |
| 1895 | Гастінгс | 3 | 15½/21 | +14 −4 =3 | 1-ше місце Пільсбері (16½), 2-ге Чигорін (16), 4-те Тарраш (14). |
| 1895/96 | Санкт-Петербург | 1 | 11½/18 | +8 −3 =7 | 2-ге місце Стейніц (9½), 3-тє Пільсбері (8), 4-те Чигорін (7). Турнір проходив у 6 кіл. |
| 1896 | Нюрнберг | 1 | 13½/18 | +12 −3 =3 | 2-ге Мароці (12½), 3—4 Пільсбері і Тарраш (12). |
| 1899 | Лондон | 1 | 23½/28 | +20 −1 =7 | 2—4 Мароці, Пільсбері і Яновський (19). Турнір проходив у два кола. |
| 1900 | Париж | 1 | 14½/16 | +14 −1 =1 | 2-ге місце Пільсбері (12½), 3—4 Мароці і Маршалл (12). |
| 1904 | 2—3 | 11/15 | +9 −2 =4 | 1-ше місце Маршалл (13), 2—3 Ласкер і Яновський. | |
| 1906 | Трентон-Фоллс | 1 | 5/6 | +4 −0 =2 | турнір проходив у два кола. |
| 1909 | 1—2 | 14½/18 | +13 −2 =3 | Поділив з Рубінштейном, 3—4 Дурас і Шпільман (11). | |
| 1914 | 1 | 13½/18 зокрема 7 із 8 у фіналі | +10 −1 =7 | 2-ге місце Капабланка (13), 3-тє Алехін (10), 4-те Тарраш (8½), 5-те Маршалл (8). Турнір складався з попереднього кругового турніру для 11 гравців і фінального турніру для п'яти найкращих шахістів, результати попереднього турніру і фіналу сумувались. | |
| 1918 | Берлін | 1 | 4½/6 | +3 −0 =3 | турнір проходив у два кола. |
| 1923 | 1 | 10½/13 | +8 −0 =5 | 2-ге Реті (9½), 3-тє Грюнфельд (8½). | |
| 1924 | Нью-Йорк | 1 | 16/20 | +13 −1 =6 | 2-ге місце Капабланка (14½), 3-тє Алехін (12), 4-те Маршалл (11). турнір проходив у два кола. |
| 1925 | Москва | 2 | 14/20 | +10 −2 =8 | 1-ше місце Боголюбов (15½), 3-тє Капабланка (13½), 4-те Маршалл (12½). |
| 1934 | Цюрих | 5 | 10/15 | +9 −4 =2 | 1-ше місце Алехін (13), 2—3 Ейве і Флор (12). |
| 1935 | Москва | 3 | 12½/19 | +6 −0 =13 | 1—2 Ботвинник і Флор, 4-те Капабланка (12). |
| 1936 | Москва | 6 | 8/18 | +3 −5 =10 | 1-ше місце Капабланка (13), 2-ге Ботвинник (12), 3-тє Флор (9½). |
| 1936 | Ноттінгем | 7—8 | 8½/14 | +6 −3 =5 | 1—2 Капабланка і Ботвинник (10), 3—5 Ейве, Решевський і Файн (9½). |
Матчі
| Рік | Город | Противник | + | − | = | Результат | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1889/90 | Берлін | Курт фон Барделебен | 2 | 1 | 1 | 2½−1½ | |
| 1889/90 | Лейпциг | Жак Мізес | 5 | 0 | 3 | 6½−1½ | |
| 1890 | Ліверпуль | Генрі Берд | 7 | 2 | 3 | 8½−3½ | |
| 1890 | Манчестер | Н. Т. Міньяті | 3 | 0 | 2 | 4—1 | |
| 1891 | Відень | Бертольд Енґліш | 2 | 0 | 3 | 3½−1½ | |
| 1891 | Лондон | 1 | 0 | 1 | 1½−½ | ||
| 1892 | Лондон | Джозеф Генрі Блекберн | 6 | 0 | 4 | 8—2 | |
| 1892 | Ньюкасл | Генрі Берд | 5 | 0 | 0 | 5—0 | |
| 1892/93 | Логанспорт і Кокомо (Індіана) | 6 | 2 | 2 | 7—3 | ||
| 1893 | Гавана | 2 | 0 | 1 | 2½−½ | ||
| 1893 | Гавана | Андрес Клементе Васкес | 3 | 0 | 0 | 3−0 | |
| 1893 | Гавана | А. Понце | 2 | 0 | 0 | 2—0 | |
| 1893 | Нью-Йорк | Альфред Еттлінгер | 5 | 0 | 0 | 5—0 | |
| 1894 | Нью-Йорк, Філадельфія, Монреаль | Вільгельм Стейніц | 10 | 5 | 4 | 12—7 | Матч на першість світу, грали до десяти перемог. |
| 1896/97 | Москва | Вільгельм Стейніц | 10 | 2 | 5 | 12½—4½ | (Матч на першість світу), грали до десяти перемог. |
| 1901 | Манчестер | Давид Яновський | 1 | 0 | 1 | 1½—0½ | |
| 1903 | Брайтон | Михайло Чигорін | 1 | 2 | 3 | 2½—3½ | Тематичний матч, всі партії грали . |
| 1907 | Різні міста США | Френк Маршалл | 8 | 0 | 7 | 11½—3½ | Матч на першість світу, грали до восьми перемог. |
| 1908 | Мюнхен, Дюссельдорф | Зіґберт Тарраш | 8 | 3 | 5 | 10½—5½ | Матч на першість світу |
| 1908 | Амстердам | 2 | 0 | 1 | 2½—½ | ||
| 1909 | Париж | Давид Яновський | 2 | 0 | 2 | 2—2 | |
| 1909 | Париж | Давид Яновський | 7 | 1 | 2 | 8—2 | |
| 1910 | Відень, Берлін | Карл Шлехтер | 1 | 1 | 8 | 5—5 | Матч на першість світу. |
| 1910 | Берлін | Давид Яновський | 8 | 0 | 3 | 9½—1½ | Матч на першість світу |
| 1916 | Берлін | Зіґберт Тарраш | 5 | 0 | 1 | 5½—½ | |
| 1921 | Гавана | Хосе Рауль Капабланка | 0 | 4 | 10 | 5—9 | Матч на першість світу, грали на більшість з 24 партій, але Ласкер здав його достроково. |
Результати особистих зустрічей з найсильнішими шахістами 1889—1936
| Противник | Період зустрічей | + | − | = |
|---|---|---|---|---|
| Олександр Алехін | 1912—1936 | 3 | 1 | 4 |
| Курт фон Барделебен | 1889—1895 | 3 | 2 | 1 |
| Амос Берн | 1889—1909 | 3 | 0 | 1 |
| Йосип Бернштейн | 1909—1940 | 3 | 2 | 1 |
| Генрі Берд | 1890—1899 | 17 | 3 | 3 |
| Джозеф Блекберн | 1892—1914 | 11 | 2 | 4 |
| Юхим Боголюбов | 1923—1936 | 5 | 1 | 2 |
| Михайло Ботвинник | 1935—1936 | 0 | 1 | 3 |
| Ісидор Гунсберг | 1889—1914 | 4 | 0 | 1 |
| 1892—1904 | 6 | 0 | 1 | |
| Фредерік Єйтс | 1924—1925 | 2 | 0 | 1 |
| Еттлінгер | 1892—1893 | 6 | 0 | 0 |
| Хосе Рауль Капабланка | 1914—1936 | 2 | 6 | 16 |
| Григорій Левенфіш | 1924—1936 | 1 | 1 | 3 |
| Георг Марко | 1890—1904 | 4 | 0 | 2 |
| Геза Мароці | 1896—1924 | 4 | 0 | 2 |
| Френк Маршалл | 1900—1940 | 12 | 2 | 11 |
| Жак Мізес | 1889—1909 | 9 | 0 | 4 |
| Мініатті | 1890—1890 | 4 | 0 | 1 |
| Противник | Період зустрічей | + | − | = |
|---|---|---|---|---|
| Джеймс Мезон | 1889—1900 | 3 | 0 | 5 |
| Гаррі Нельсон Пільсбері | 1893—1904 | 5 | 5 | 4 |
| Ріхард Реті | 1923—1925 | 3 | 0 | 1 |
| Петро Романовський | 1924—1935 | 2 | 0 | 2 |
| Акіба Рубінштейн | 1909—1925 | 2 | 1 | 4 |
| 1908—1909 | 3 | 0 | 1 | |
| Вільгельм Стейніц | 1894—1899 | 26 | 8 | 12 |
| Зіґберт Тарраш | 1895—1923 | 18 | 4 | 8 |
| Ксавери Тартаковер | 1909—1936 | 3 | 1 | 3 |
| Саломон Флор | 1934—1936 | 0 | 2 | 3 |
| 1892—1901 | 4 | 0 | 0 | |
| 1892—1904 | 4 | 1 | 0 | |
| Ріхард Тайхманн | 1895—1909 | 4 | 0 | 0 |
| Михайло Чигорін | 1895—1904 | 10 | 3 | 7 |
| Карл Шлехтер | 1895—1918 | 5 | 2 | 12 |
| 1892—1904 | 13 | 2 | 3 | |
| Рудольф Шпільман | 1900—1935 | 1 | 0 | 4 |
| Макс Ейве | 1923—1936 | 3 | 0 | 0 |
| Давид Яновський | 1895—1924 | 26 | 4 | 7 |
Етюди
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1.Крb7(b8) Тb2+ 2.Кра7 Тс2 3.Тһ5+ Кра4! Чорний король може ходити лише по вертикалі a. Якщо він відступить на лінію b, то білі легко виграють, зігравши Крb7.
4.Крb7(b6) Тb2+ 5.Кра6 Тс2 6.Тһ4+ Кра3! 7.Крb6 Тb2+
8.Кра5 Тс2 9.Тһ3+ Кра2 10.Т:h2!, і білі виграють. Цей етюд дотепер вважається класичним і породив безліч наслідувань
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1.c4 Кd2 2.c5 Кb3 3.c6 Кd4 4.c7 Кb5 5.c8К! і три коня згідно з теорією виграють проти одного.
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1.Сg8! Т:g8 2.Крf7! Т:g6 3.fg h5 4.g7+ Крh7 5.g8Ф+ Крh6 6.Фg6#
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- LIBRIS — 2012.
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118569872 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Ласкер Эмануэль // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Laura B. Tyle. Emanuel Lasker // Encyclopedia of world biography. — Detroit : UXL, 2000. — .
- Шмачков Л. Эмануил Ласкер жил в «советском спорте» // Советский спорт. — 5 вересня 2002. — Вип. 160 (15845).
- Fine, R. The Age of Lasker // The World’s Great Chess Games. — 2nd ed. — Dover, 1976. — P. 50. — .
- Життєпис Ласкера [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Факультету математики и статистики Університету Сент-Ендрюса
- . Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 5 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 5 листопада 2018.
- Алехин, Александр Александрович [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.], Энциклопедия Кругосвет.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 38
- Hilbert, John S. (2001). To Read the Passing Words (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2010.
{{}}: Проігноровано невідомий параметр|description=() - . Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 5 листопада 2018.
- Крамник, В. Б. (17 січня 2005). От Стейница до Каспарова. e3e5.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 14 лютого 2010.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 86.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 53.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 54—55.
- Каїсса і Вотан = Kaissa and Votan / . — Єрусалім : изд. А. Богатых и Э. Ракитской, 2009. — С. 261—262. — .
- Більшість дослідників включає його у список матчів за звання чемпіона світу. Едвард Вінтер стверджував [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.], що це був звичайний виставковий матч, спираючись на тогочасну пресу та існування вже підписаного договору про майбутній матч між Ласкером і Шлехтером.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 76—77
- Winter, E. (2004). Who Was R.J. Buckley?. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 27 лютого 2010.
- Pachman, L. Decisive Games in Chess History. — Courier Dover Publications, 1987. — P. 48-51. — .
- Fine, R. The Age of Lasker // The World’s Great Chess Games. — 2nd ed. — Dover, 1976. — P. 52. — .
- Валерий Сегаль. Боги, обжигавшие горшки [ 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. 1999.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 27 лютого 2010.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 47.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 90
- Эйве М., Принс Л. Баловень Каиссы = Het Schaakphenomeen Capablanca. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Физкультура и Спорт, 1990. — С. 23. — .
- Edward Winter. Capablanca’s Reply to Lasker // British Chess Magazine. — 1922. — № October. — С. 376—380.
- Fine, R. The Age of Lasker // The World’s Great Chess Games. — 2nd ed. — Dover, 1976. — P. 54—56. — .
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 89
- Edward, Winter (2004). How Capablanca Became World Champion. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 18 лютого 2010.
- Says Capablanca Has Earned Title. Нью-Йорк таймс. 26 червня 1920. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 18 лютого 2010.
- Ласкер, Э. Мой матч с Капабланкой = Mein Wettkampf mit Capablanca. — Л. : Наука и школа, 1925. — С. 12.[недоступне посилання з Жовтень 2018]
- Эйве М., Принс Л. Баловень Каиссы = Het Schaakphenomeen Capablanca. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Физкультура и Спорт, 1990. — С. 62-63. — .
- Каспаров, Г. К. Мои великие предшественники. С. 233.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 94.
- Эйве М., Принс Л. Баловень Каиссы = Het Schaakphenomeen Capablanca. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Физкультура и Спорт, 1990. — С. 288. — .
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 96—97.
- Production of Lasker trainer cancelled. ChessBase News. 7 квітня 2007. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 3 березня 2010.
- Fischer, Johannes (25 березня 2002). Lasker: New Approaches. Emanuel Lasker Gesellschaft. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 3 березня 2010.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 95, 98.
- Панов, В. Н. Капабланка. — 3-е. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Физкультура и Спорт, 1970. — С. 76. з джерела 10 травня 2009
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 103.
- Fine, R. The Age of Lasker // The World’s Great Chess Games. — 2nd ed. — Dover, 1976. — P. 51. — .
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 240.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 105—106.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
- William Steinitz, Kurt Landsberger. The Steinitz Papers: Letters and Documents of the First World Chess Champion. — McFarland, 2002. — P. 265. — .
- William Steinitz, Kurt Landsberger. The Steinitz Papers: Letters and Documents of the First World Chess Champion. — McFarland, 2002. — P. 295. — .
- Каспаров, Г. К. Мои великие предшественники. С. 127.
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — 621 с. — . (рос.)
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 18—19.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 8.
- Эмануил Ласкер. ChessPro. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 4 березня 2010.
- Каспаров, Г. К. Мои великие предшественники. С. 242.
- J.R. Capablanca. The Ideal Style of the Masters; The Ideal Way of Playing the Game [ 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Mundial. — Май 1927. — С. 1-4.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 13.
- Дроздов М., Калёнов А. Ласкеровские компенсации. — М., 2000, С. 116
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 10.
- Каспаров, Г. К. Мои великие предшественники. С. 149.
- Shibut, Macon. . vachess.org. Архів оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 15 березня 2010.
- Раевский, Л. Шахматный король // Европа-Экспресс. — 12 Січня 2009. — Вип. 3 (567). з джерела 19 січня 2009.
- Воспоминания шахматиста. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Физкультура и спорт, 1986. — С. 73.
- Winter, E. (1987, доповнено в 1999, 2005 і 2006 р.). Copyright on Chess Games. chesshistory.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 11 березня 2010.
- Lasker, Emanuel (August 1895). Metrical Relations of Plane Spaces of n Manifoldness. Nature. 52 (1345): 340—343. doi:10.1038/052340d0. Процитовано 31 травня 2008.
Lasker, Emanuel (October 1895). About a certain Class of Curved Lines in Space of n Manifoldness. Nature. 52 (1355): 596. doi:10.1038/052596a0. Процитовано 31 травня 2008. - Lasker, Emanuel (1901). . Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series A. 196: 431—477. doi:10.1098/rsta.1901.0009. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 31 травня 2008.
- Lasker, E. (1905). Zur Theorie der Moduln und Ideale. Math. Ann. 60: 19—116. doi:10.1007/BF01447495.
(1921). Idealtheorie in Ringbereichen. Mathematische Annalen. 83 (1): 24. doi:10.1007/BF01464225.{{}}: Вказано більш, ніж один|author=та|last1=() Про зв'язок між працями Ласкера і Нетер див. Springer Online Reference Works: Lasker ring. Springer. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 31 травня 2008. - Dreyer, M., Sieg, U. Emanuel Lasker — Schach, Philosophie, Wissenschaft. P. 95.
- Leonard, J. New Light on von Neumann: politics, psychology and the creation of game theory // Working Paper. — Department of Economics, University of Turin, 2007. — Вип. 7. — С. 18-19. з джерела 26 червня 2008. Процитовано 2018-11-05.
- Вайнштейн, Б. С. Мыслитель. С. 21—22.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 29 березня 2010.
- Современный шахматный этюд, М. — Л., 1937, С. 10.
- Кацнельсон, В. И. (3 ноября 2005). По лесенке Ласкера. e3e5.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 7 березня 2010.
- Кацнельсон, В. И. (4 декабря 2003). От Ласкера до Кереса (ладейные этюды). e3e5.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 7 березня 2010.
- . «1000 шахматных этюдов». Москва: Астрель, 2003. .
Бібліографія
- Ласкер Э. Учебник шахматной игры. (Lehrbuch des Schachspiels) видання четвертое исправленное и дополненное. Автор: Ласкер Эмануэль (Emanuel Lasker). Авторизованный перевод с немецкого (с рукописи) И.Л. Майзелиса. Москва: видавництво «Физкультура и туризм», 1937. [1] [ 16 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ласкер Э. Учебник шахматной игры. (Lehrbuch des Schachspiels) 7-е видання. Автор: Ласкер Эмануэль (Emanuel Lasker). Перевод с немецкого. Под специальной редакцией и с комментариями Я.И. Нейштадта и с предисловием М.М. Ботвинника. Учебное видання. Москва: видавництво «Терра-Спорт», 2001. [2] [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Емануїл Ласкер |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Emanuel Lasker |
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 194. — . (рос.)
- Каспаров Г. К. Мои великие предшественники. Т. 1. От Стейница до Алехина. Москва, 2003. (рос.)
| Чемпіони світу з шахів | ||
|---|---|---|
| До 1993 | ||
  | ||
| 1993–2006 | ||
| За версією ФІДЕ | За версією ПША | |
| Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов | Гаррі Каспаров | Володимир Крамник | |
| Після 2006 | ||
| Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен | Дін Ліжень | ||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lasker Emanuyi l La sker takozh Emanuel Lasker nim Emanuel Lasker 24 grudnya 1868 Berlinhen Prussiya suchasne Zahidnopomorske voyevodstvo Polsha 11 sichnya 1941 Nyu Jork nimeckij shahist matematik i filosof Drugij chempion svitu iz shahiv Volodiv titulom 27 rokiv vid 1894 do 1921 roku sho ye dosi nepobitim rekordom i prodovzhuvav vistupati na najvishomu rivni do 68 rokiv Emanuyil Laskernim Emanuel LaskerNarodivsya24 grudnya 1868 1868 12 24 Berlinhen suchasne Zahidnopomorske voyevodstvoPomer11 sichnya 1941 1941 01 11 72 roki Nyu JorkPohovannyad 1 Krayina Nimecka imperiya 2 Vejmarska respublikaDiyalnistfilosof shahist matematikGaluzalgebra shahi 3 matematika 3 i filosofiya 3 Vidomij zavdyakiShahist Drugij chempion svitu z shahivAlma materGajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i Universitet Erlangena Nyurnberga 4 Naukovij stupindoktorskij stupin 5 Naukovij kerivnikMaks Neter 6 Znannya movnimecka 7 3 8 i polska 8 ZakladUniversitet TulejnTitulChempion svitu z shahiv GrosmejsterBrati sestridU shlyubi zdNagorodichempion svitu z shahiv d 1894 1921 Zala sportivnoyi slavi Nimechchini 6 travnya 2008 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi 1894 roku vin stav drugim chempionom svitu z shahiv peremigshi Vilgelma Stejnica Utrimuvav titul chempiona 27 rokiv pospil sho stalo dosyagnennyam yake dosi nihto ne perevershiv Zahishav svij titul shist raziv u matchi revanshi proti Vilgelma Stejnica dvichi proti Davida Yanovskogo proti Zigberta Tarrasha odnogo z najsilnishih todi pretendentiv na svitove chempionstvo Frenka Marshalla bezperechno najsilnishogo amerikanskogo shahista pochatku dvadcyatogo stolittya i zigrav match unichiyu proti Karla Shlehtera U cej chas vin takozh prigolomshlivo vigrav turniri v Sankt Peterburzi Nyurnbernzi Londoni ta Parizhi Shahist vistupav u turnirah najvishogo rivnya azh do 1940 roku stavshi vzircem sportivnogo dovgolittya 1933 roku koli do vladi v Nimechchini prijshli nacisti Lasker yevrej za pohodzhennyam zmushenij buv pokinuti krayinu Vin viyihav spochatku do Angliyi potim u SRSR i zreshtoyu do Spolucheni Shtati Ameriki Lasker volodiv universalnim stilem gri odnak jogo najsilnishimi storonami vvazhali pozicijne chuttya i endshpil Bagato biografiv i doslidnikiv nazivayut Laskera pershovidkrivachem psihologichnogo pidhodu do shahiv vvazhayut sho Lasker chasto buv gotovij piti na pogirshennya svoyeyi poziciyi shob spryamuvati gru u nezruchne dlya konkretnogo suprotivnika ruslo Cya tochka zoru populyarna i nini hocha chastina ekspertiv vvazhaye yiyi pomilkoyu i poyasnyuye dosyagnennya Laskera glibokim rozuminnyam shahiv i vminnyam ociniti plyusi i minusi togo chi inshogo prodovzhennya partiyi Uprodovzh svoyeyi shahovoyi kar yeri Lasker neodnorazovo pripinyav vistupi na kilka rokiv dlya zanyat matematikoyu i filosofiyeyu 1901 roku Lasker zahistiv doktorsku disertaciyu z matematiki a jogo golovnim dosyagnennyam u matematici stala teorema nazvana jogo im yam ta im yam Emmi Neter yaka uzagalnyuye pochatkovij rezultat Laskera Doslidzhuvav i grav zokrema v poker i go a takozh vigadav vlasnu gru laska riznovid shashok Krim togo Lasker opublikuvav kilka filosofskih prac i literaturnih tvoriv ZhittyepisYunist i pochatok kar yeri Lasker v molodosti abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh E Lasker en Amsterdam 1889 Poziciya pislya 14 K h5 15 S h7 Kr h7 16 F h5 Krg8 17 S g7 Kr g7 18 Fg4 Krh7 19 Tf3 e5 20 Th3 Fh6 21 T h6 Kr h6 22 Fd7 Bili zdobuli virishalnu materialnu perevagu i nevdovzi peremogli Lasker narodivsya 24 grudnya 1868 roku v prusskomu mistechku Berlingen nini Barlinek Polsha bilya Brandenburga v yevrejskij rodini Jogo batko buv sinagogalnim kantorom a did rabinom V 11 rokiv Emanuel pereyihav u Berlin do starshogo brata en shob vivchati matematiku Bertold sam silnij shahist navchiv gri Emanuelya potim toj stav vdoskonalyuvatisya samostijno za populyarnim pidruchnikom Dyufrenya Piznishe Lasker pochav zaroblyati groshi grayuchi na stavku v kafe 1888 roku vin zakinchiv gimnaziyu i vstupiv na matematichnij fakultet Berlinskogo universitetu Todi pochav brati uchast u shahovih turnirah 1889 roku Lasker vigrav turnir u Berlini i pobichnij turnir 6 go kongresu Nimeckogo shahovogo soyuzu v Breslau suchasnij Vroclav a takozh posiv druge misce v Amsterdami pozadu Berna ale poperedu Gunsberga i Mezona V Amsterdami Lasker vigrav znamenitu partiyu u en zastosuvavshi kombinaciyu yaku piznishe nazvano na chest ciyeyi partiyi zhertvoyu oboh sloniv bili zrujnuvali ukrittya chornogo korolya Povernuvshis do Berlina Lasker vigrav matchi proti Kurta fon Bardelebena 2 1 1 i Zhaka Mizesa 5 0 3 potim zigrav u Londoni matchi z Berdom 7 2 3 i Englishem 2 0 3 U 1891 roci Lasker pereyihav do Velikoyi Britaniyi Nastupnogo roku vin vigrav dva turniri v Londoni za uchastyu najsilnishih britanskih shahistiv i matchi proti Dzh Blekberna 6 0 4 i Berda 5 0 0 Naprikinci 1892 roku Lasker nadislav viklik na match Zigbertu Tarrashu odnomu z najsilnishih gravciv svitu yakij tilki sho vigrav turnir u Drezdeni Tarrash vidmovivsya skazavshi sho gotovij grati z Laskerom ne ranishe nizh toj zdobude peremogu na velikomu mizhnarodnomu turniri Pislya cogo Lasker poyihav na gastroli v SShA protyagom 1893 roku vin posiv 1 she misce na turniri majstriv u Nyu Jorku vigravshi vsi 13 partij i viperedivshi Albina na 4 ochka i obigrav u matchi en z rahunkom 7 3 6 2 2 Zavoyuvannya titulu Stejnic livoruch i Lasker u matchi na pershist svitu 1894 rik Uspishni vistupi dozvolili Laskeru viklikati na match na pershist svitu Vilgelma Stejnica Match prohodiv z 15 bereznya po 26 travnya 1894 roku v Nyu Jorku Filadelfiyi i Monreali peremozhcem stavav toj hto pershim vigraye desyat partij Pislya pershih shesti partij rahunok buv rivnij po dvi peremogi u kozhnoyi zi storin perelomnoyu stala soma partiya yaku Lasker vigrav u gostrij borotbi Potim vin zdobuv chotiri peremogi pospil a virishalne ochko zdobuv u 19 j partiyi U cilomu zavoyuvannya chempionskogo titulu viyavilosya dlya Laskera nespodivano legkim Bagato suchasnikiv vvazhali sho vazhlivu rol vidigrav vik Stejnica jomu bulo vzhe 58 rokiv a sam Stejnic skarzhivsya na bezsonnya Odnak na dumku Kramnika Lasker peremig oskilki nabagato glibshe za Stejnica rozumiv shahi i vzagali v comu viperediv svij chas Chempion svitu Sharzh na Emanuelya Laskera 1894 Nastupni vistupi na zmagannyah pidtverdili visokij klas gri Laskera Na gastingskomu turniri 1895 za uchastyu Stejnica M Chigorina Blekberna ta inshih znamenitih gravciv Lasker posiv tretye misce i ce popri te sho vin ne do kincya vidijshov vid nedavno perenesenogo cherevnogo tifu Za tri turi do kincya Lasker lidiruvav ale kincivku turniru silno proviv molodij Garri Pilsberi yakij i stav pershim a Lasker postupivshis Tarrashu opustivsya na tretye misce druge zalishilosya za Chigorinim U Peterburzi 1895 1896 Lasker vigrav chetvernij turnir u 6 kil brali uchast Lasker Stejnic Pilsberi i Chigorin a v Nyurnberzi peremig na turniri za uchastyu Stejnica i she 18 shahistiv zokrema vsih osnovnih pretendentiv na zvannya chempiona svitu U listopadi 1896 roku sichni 1897 roku v Moskvi vidbuvsya match revansh proti Stejnica yakij zakinchivsya vpevnenoyu peremogoyu Laskera 10 2 5 Na nastupnomu turniri Parizh 1900 Lasker za duzhe silnogo skladu peremig z rezultatom 14 z 16 Pilsberi buv drugim vidstavshi na dva ochka a tretye i chetverte miscya podilili Marshall i Maroci Pislya parizkogo turniru Lasker povernuvsya v Universitet Erlangena Nyurnberga shob zakinchiti osvitu 1902 roku vin zahistiv doktorsku disertaciyu Lasker prodovzhiv vistupati na turnirah lishe v 1904 roci v Kembridzh Springs SShA vin prograv dvi partiyi na starti i v pidsumku podiliv druge misce z Yanovskim i to lishe zavdyaki peremozi v ochnij zustrichi v ostannomu turi Vigrav turnir amerikanskij shahist Frenk Marshall dlya yakogo cya peremoga stala najvishim dosyagnennyam 1904 roku Lasker takozh pochav vidavati zhurnal Nomeri vihodili raz na pivroku ostannij zdvoyenij vosmij i dev yatij u sichni 1909 roku U 1902 roci Lasker poznajomivsya v Berlini z Martoyu Kon urodzhenoyi Bamberger druzhinoyu vlasnika fabriki muzichnih instrumentiv Emilya Kona Marta pohodila z dinastiyi bankiriv yevrejskogo pohodzhennya a po materinskij liniyi bula onukoyu kompozitora Dzhakomo Meyerbera Emanuyil i Marta vidrazu perejnyalisya odin do odnogo simpatiyeyu ale Marta ne pobazhala piti vid cholovika yakij buv serjozno hvorij Lishe 1911 roku koli Emil Kon pomer Marta vijshla zamizh za Laskera Voni prozhili razom vse zhittya Marta sliduvala za cholovikom pikluvalasya pro nogo postijno bula prisutnya na zmagannyah Emanuel Lasker i jogo brat Bertold u 1907 roci U period z 1907 po 1910 roki Lasker p yat raziv zahishav titul chempiona svitu Pislya peremogi v Kembridzh Springs Marshall viklikav Laskera na match ale chempion postaviv finansovi umovi yaki Marshall na toj moment ne zmig vikonati Match vidbuvsya v SShA tilki na pochatku 1907 roku Dlya peremogi potribno bulo pershim nabrati visim ochok bez urahuvannya nichiyih Lasker vigrav z perekonlivoyu perevagoyu 8 0 7 Nastupnogo roku Lasker zigrav match z Tarrashem na tih samih umovah i znovu perekonlivo vigrav pislya somoyi partiyi rahunok za peremogami buv 5 1 a vosme ochko Lasker vzyav u shistnadcyatij zagalnij rahunok 8 3 5 U 1909 roci vidbuvsya mizh Laskerom i Yanovskim shodo statusu yakogo isnuyut superechki Lasker vigrav sim partij za odniyeyi porazki i dvoh nichiyih Na pochatku 1910 roku vidbuvsya match z avstrijskim shahistom Karlom Shlehterom Zgidno z poperednimi umovami match povinen buv skladatisya z 30 partij i dlya peremogi Shlehteru potribna bula perevaga u dva ochki Cherez finansovi trudnoshi kilkist partij bulo skorocheno do desyati tozh deyaki doslidniki vvazhayut match ne titulnim a seriyeyu vistavkovih partij Shlehter peremig u p yatij partiyi she visim zakinchilisya vnichiyu a v ostannij Shlehter mayuchi vigranu poziciyu upustiv i peremogu i nichiyu Togo zh roku vidbuvsya povtornij match z Yanovskim do vosmi peremog u yakomu Lasker vigrav she perekonlivishe vsogo za 11 partij i bez porazok Piznishe biografi Laskera neodnorazovo vislovlyuvali zhal sho za velikoyi kilkosti zigranih Laskerom matchiv jogo supernikami tak i ne stali dvoye z najbilsh vidatnih jogo suchasnikiv Pilsberi ta Rubinshtejn Takozh u 1909 roci Lasker i Rubinshtejn podilili pershe misce na turniri pam yati Chigorina v Peterburzi nabravshi po 14 ochka z 18 Tretye misce z 11 ochkami posiv Shpilman nizhche zalishilisya Duras Tejhman Shlehter ta nizka inshih shahistiv Pri comu Lasker yakij prograv dvi partiyi Rubinshtejnu i Duz Hotimirskomu nazdognav Rubinshtejna lishe v ostannomu turi zavdyaki peremozi nad Tejhmanom Koli dvadcyatitririchnij kubinec Hose Raul Kapablanka vigrav svij pershij turnir u Yevropi v San Sebastyani 1911 viperedivshi praktichno vsih najsilnishih shahistiv svogo chasu pochalisya peregovori pro jogo match z Laskerom Lasker vistaviv umovu pro te sho pretendent povinen vigrati z rizniceyu minimum u dva ochka na sho ne buv zgoden Kapablanka U podalshomu listuvanni Kapablanka oharakterizuvav odnu z visunutih Laskerom umov yak yavno nespravedlivu obviously unfair pislya chogo Lasker pripiniv peregovori i cherez presu zazhadav vibachen Vorozhnecha Kapablanki i Laskera trivala do peterburzkogo turniru Odnim z najbilshih turnirnih uspihiv Laskera stala peremoga na 1914 roku yakij stav yedinim zmagannyam Laskera za minuli p yat rokiv Krim Laskera u nomu vzyali uchast desyat shahistiv vklyuchayuchi dvoh golovnih pretendentiv na match na pershist svitu Hose Raulya Kapablanku i Akibu Rubinshtejna U poperednomu raundi vigrav Kapablanka yakij viperediv Laskera na piv ochka ale u finalnomu raundi yakij prohodiv u dva kola kudi vijshli p yatero najkrashih shahistiv Lasker nabrav proti Kapablanki Alehina Tarrasha i Marshalla 7 z 8 shist peremog i dvi nichiyi U pidsumku za sumoyu dvoh raundiv Lasker viperediv kubincya na piv ochka Peremoga nad Kapablankoyu v endshpili v rozminnomu varianti ispanskoyi partiyi vvazhayetsya odnim z golovnih tvorchih zdobutkiv Laskera Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni prohodili peregovori pro match mizh Laskerom i Rubinshtejnom ale vijna poklala kraj cim planam U roki vijni Lasker zhiv u Berlini U cej period vin zigrav match z shesti partij proti Tarrasha 1916 i vigrav miniturnir u dva kola za uchastyu Tarrasha Rubinshtejna i Shlehtera 1918 Match z Kapablankoyu i vtrata titulu Kapablanka graye z Laskerom na turniri v Moskvi u 1925 roci Peregovori mizh Laskerom i Kapablankoyu yaki vidnovilisya pislya Pershoyi svitovoyi vijni zavershilisya pidpisannyam ugodi v Gaazi 23 sichnya 1920 roku Match buv zaplanovanij na 1921 rik ale v chervni Lasker opublikuvav u presi lista povidomlyayuchi sho vin dobrovilno vidmovlyayetsya vid titulu na korist Kapablanki oskilki shahovij svit ne pidtrimav umovi na yakih Lasker buv zgoden zahishati zvannya Vtim Kapablanka i gromadskist napolyagali na matchi i 10 serpnya bulo ukladeno novu ugodu za yakoyu match na bilshist z 24 partij povinen buv vidbutisya v Gavani na pochatku 1921 roku Pri comu v ugodi bulo zaznacheno sho na moment pochatku matchu chempionom svitu ye Kapablanka Match prohodiv z 15 bereznya po 28 kvitnya 1921 roku Pershi chotiri partiyi zavershilisya vnichiyu p yatu vigrav Kapablanka potim vin zdobuv peremogi v desyatij odinadcyatij ta chotirnadcyatij partiyah she desyat zakinchilisya vnichiyu Pislya chotirnadcyatoyi partiyi progranoyi grubim pozihom Lasker zdav match dostrokovo Popri te sho za umovami ugodi Kapablanka grav match vzhe v ranzi chempiona svitu pislya zakinchennya matchu jogo ogolosheno novim chempionom svitu i zagalom vvazhayut sho zvannya perejshlo do kubincya tilki pislya matchu v Gavani Sportivnu cinnist matchu ocinyuyut po riznomu Ejve i Prins nazivayut gru Laskera duzhe slabkoyu vidznachayuchi nevidpovidnij dlya nogo tropichnij klimat i zagalne nebazhannya grati Odnochasno z cim Kramnik vvazhav sho za vinyatkom ostannoyi partiyi match zagalom prohodiv na duzhe visokomu rivni prosto Kapablanka buv molodshim i silnishim Zagalom Lasker utrimuvav zvannya chempiona vprodovzh 26 rokiv 337 dniv sho ye absolyutnim rekordom v istoriyi shahiv Eks chempion Lasker u 1933 roci Popri porazku vid Kapablanki Lasker prodovzhuvav uspishni vistupi na zmagannyah 1923 roku vin vigrav turnir bez porazok v Ostravi 1923 viperedivshi nizku silnih shahistiv vklyuchayuchi Reti Bogolyubova i molodogo Ejve Cherez rik peremoga v Nyu Jorku de Lasker odrazu zahopiv liderstvo i vigrav pershe kolo z rezultatom 7 z 10 vpevneno viperedivshi Kapablanku Popri porazku vid kubincya v drugomu koli Lasker zberig pershe misce pri comu vigravshi vsi inshi mikromatchi Na Pershomu Moskovskomu mizhnarodnomu turniri 1925 Lasker borovsya za liderstvo z Bogolyubovim U 12 mu turi v partiyi z Lasker mav vigranu poziciyu ale potim kilka raziv pomilivsya i dozvoliv superniku provesti efektnu peremozhnu kombinaciyu z zhertvoyu ferzya vidomu yak mlin Ce chasto poyasnyuyut tim sho pid chas partiyi Lasker otrimav telegramu yaka spovishaye pro te sho jogo spilnu z bratom Bertoldom filosofsku p yesu Pro Lyudinu cya povist prijnyav do postanovki odin z berlinskih teatriv P yesa uspihu ne mala j nini kritiki ocinyuyut yiyi nevisoko Drugu polovinu turniru Lasker proviv slabko cherez tur pislya partiyi z Torre vin prograv Levenfishu a piznishe zrobiv kilka nichiyih z autsajderami Vtim ce ne zavadilo jomu zavoyuvati drugij priz i nabrati na piv ochka bilshe nizh Kapablanka 1927 roku organizatori ne zaprosili Laskera na turnir u Nyu Jorku Oskilki turnir bagatma rozglyadavsya yak zmagannya najsilnishih shahistiv svitu za pravo na match z chempionom Kapablankoyu to Lasker sprijnyav ce yak obrazu i na kilka rokiv pripiniv uchast u turnirah U 1933 roci Lasker z druzhinoyu buv zmushenij zalishiti Nimechchinu cherez vstanovlennya tam nacistskoyi diktaturi i pochatok kampaniyi z peresliduvannya yevreyiv Pereyihavshi do Velikoyi Britaniyi Lasker v 1934 roci pislya trivaloyi perervi vidnoviv uchast u zmagannyah posivshi na cyurihskomu turniri p yate misce turnir vigrav Alehin 1935 roku na Moskovskomu mizhnarodnomu turniri Lasker posiv tretye misce vidstavshi na piv ochka vid Botvinnika i Flora ale viperedivshi Kapablanku Vistup Laskera yakij u shistdesyat shist rokiv ne prograv zhodnoyi z 19 partij 6 0 13 pri comu v osobistij zustrichi z Kapablankoyu zdobuvshi krasivu peremogu gazeti nazvali biologichnim divom U serpni togo zh roku na zaproshennya narkoma yusticiyi i organizatora shahovih turniriv Mikoli Krilenka Laskeri oselilisya v SRSR Lasker otrimav posadu v Matematichnomu instituti AN SRSR yak korespondent Radyanskogo sportu visvitlyuvav match mizh Alehinim i Ejve v Gollandiyi i predstavlyav Radyanskij Soyuz na zmagannyah 1936 roku vin zigrav na dvoh turnirah u Moskvi buv shostim a na nottingemskomu turniri podiliv 7 8 me miscya tam vin yedinij raz posiv u pidsumkovij tablici nizhche vid Kapablanki misce Svoyu ostannyu turnirnu partiyu Lasker zigrav u Nottingemi proti U 1937 roci Laskeri virushili do SShA shob pobachiti rodichiv zokrema dochku Marti Lottu Voni proveli deyakij chas u Chikago potim pereyihali do rodichiv druzhini v Nyu Jork Za odniyeyu z versij poyizdka planuvalasya yak timchasova vsi rechi Laskeriv zalishilisya v moskovskij kvartiri buli navit kupleni zvorotni kvitki do Moskvi Za inshoyu Laskeri vidvezli z soboyu vse krim mebliv yavno ne zbirayuchis povertatisya Tak chi inakshe podruzhzhya bilshe ne povernulosya v SRSR Marta v Americi zahvorila i likari kategorichno zaboronili yij virushati v dovgij shlyah Isnuye dumka sho Laskeri virishili ne povertatisya poboyuyuchis hvili represij sho pidnyalasya v SRSR odniyeyu z zhertv yakoyi stav Krilenko Prote vidomij fakt sho podayuchi prohannya pro dozvil prozhivannya v Radyanskomu Soyuzi Lasker vid samogo pochatku vkazav termin perebuvannya v SRSR blizko dvoh rokiv z metoyu zavershennya naukovoyi roboti dlya chogo jomu potribna bula matematichna literatura dostupna v radyanskih bibliotekah Tozh viyizd mig buti prosto realizaciyeyu pochatkovih planiv Ostanni roki U SShA Lasker zaroblyav na zhittya seansami odnochasnoyi gri lekciyami i groyu v bridzh Tak pid chas perebuvannya v Chikago v 1938 roci Lasker proviv nizku vistupiv u neshodavno vidkritomu miscevomu shahovomu klubi sho nosit jogo im ya zokrema dva seansi odnochasnoyi gri z rezultatami 21 1 5 i 23 0 2 ta dvi konsultacijni partiyi v yakih proti nogo grali chikazki majstri Lasker vigrav obidvi U travni 1940 roku pochav pokazovij match z Marshallom ale pislya drugoyi partiyi 0 1 1 pripiniv match cherez problemi zi zdorov yam U pershi dni 1941 roku Lasker vazhko zahvoriv nirkovoyu infekciyeyu potrapiv do shpitalyu Maunt Sinaj u Nyu Jorku de j pomer 11 sichnya 1941 roku Lasker pohovanij na kladovishi Bet Olom u Kvinzi ceremoniyu proshannya vidvidali blizko 200 osib zokrema Ruben Fajn i Eduard Lasker Vnesok i vplivabcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh E Lasker H R Kapablanka Sankt Peterburg 1914 U cij poziciyi Lasker pohodiv 12 f5 V Kramnik navodit cyu partiyu yak priklad pozicijnogo chuttya Laskera bili stvoryuyut sobi vidstalogo pishaka e4 i poslablyuyut pole e5 ale ci slabkosti vazhko vikoristati a vzamin voni viklyuchayut bilopolnogo slona chornih Bilshist doslidnikiv yaki vivchali tvorchist Laskera vidznachali sho vin pershim zi vsesvitno vidomih shahistiv stav nadavati znachennya psihologichnim faktoram Za slovami Botvinnika vin zavzhdi ocinyuvav poziciyu z praktichnoyi tochki zoru i namagavsya stvoriti na shahivnici taku situaciyu v yakij partner vidchuvav bi sebe nevpevneno Navit cinoyu oslablennya svoyeyi poziciyi abo vtrati materialu spryamovuyuchi partiyu pryamo do prirvi R Reti Lasker stvoryuvav polozhennya nezruchne dlya cogo konkretnogo suprotivnika cherez jogo osobisti psihologichni osoblivosti ta pritamannij jomu stil gri Takim chinom vin pozbavlyav supernikiv mozhlivosti pidhoditi do yiyi ocinki standartno tim samim zmushuyuchi yih pomilyatisya Biograf Laskera B poyasnyuye ce etichnoyu filosofiyeyu shahista zgidno z yakoyu dlya zmini situaciyi na shahivnici neobhidni rishuchi iniciativni diyi yaki chasto virazhayutsya v oslablenni vlasnoyi poziciyi Vodnochas chastina suchasnih shahistiv oskarzhuye visnovki pro osoblivij psihologichnij pidhid Volodimir Kramnik vvazhav sho sila Laskera bula v glibokomu rozuminni poziciyi zdatnosti dopustiti oslablennya v odnomu misci shob za rahunok cogo otrimati perevagu v inshomu Lasker buv duzhe riznobichnim praktichno universalnim gravcem yakij odnakovo majsterno rozigruvav mitelshpil i endshpil silnim i v pozicijnij i v kombinacijnij gri Za slovami Kapablanki vin nikoli ne dotrimuvavsya tipu gri yakij mozhna bulo b klasifikuvati yak pevnij stil Vajnshtejn vidilyav tri principi na yakih Lasker yakij rozvivav vchennya Stejnica buduvav pozicijnu gru diyi za planom utvorennya slabkostej u tabori protivnika uniknennya slabkostej osoblivo dovgotrivalih vlasnoyi poziciyi Lasker takozh rozrobiv vchennya pro kombinaciyi Na dumku Laskera kombinaciya zavzhdi viplivaye z logiki poperednoyi gri a ne vinikaye na shahivnici vipadkovo Takim chinom dlya togo shob z yavilisya peredumovi dlya provedennya kombinaciyi motiv kombinaciyi odna zi storin povinna otrimati perevagu I navpaki vdala kombinaciya ye svidchennyam togo sho odna zi storin domoglasya takoyi perevagi Lasker neodnorazovo z uspihom zhertvuvav ferzya zabirayuchi natomist konya slona i pishaka supernika vnaslidok chogo podibna pozicijna zhertva distala nazvu laskerivska kompensaciya Menshe uvagi nizh inshim aspektam shahiv Lasker pridilyav debyutu vin viddavav perevagu prostim nadijnim poziciyam Vtim jogo im yam nazvano odne z prodovzhen u ferzevomu gambiti a zahist za chornih u gambiti Evansa na desyatilittya viviv cej debyut z uzhitku Lasker napisav kilka pidruchnikiv shahiv najvidomishij z yakih Pidruchnik shahovoyi gri nim Lehrbuch des Schachspiels 1925 sho vitrimav bagato vidan M Shibut ociniv jogo yak najbilsh filosofsku shahovu knigu z koli nebud napisanih Pid chas prozhivannya v SRSR Lasker opublikuvav povist Yak Viktor stav shahovim majstrom Lasker vidomij poslidovnoyu borotboyu za gidnu oplatu vistupiv shahistiv U toj chas yak bilshist jogo suchasnikiv ne sprijmali shahi yak povnocinnu profesiyu zdatnu zabezpechiti bezbidne isnuvannya Lasker vvazhav sho shahist povinen mati mozhlivist ne poyednuvati shahi z yakimos inshim zanyattyam Vin regulyarno staviv umovoyu svoyeyi uchasti v turniri abo matchi pidvisheni gonorari a takozh vistupav za zahist avtorskogo prava shahistiv na partiyi Ideya pro viklyuchni prava shahista na partiyu bula vidoma z seredini XIX stolittya odnak Lasker buv odnim z najbilsh aktivnih yiyi prihilnikiv Vin neodnorazovo napolyagav na vklyuchenni umovi pro pravo na publikaciyu partiyi v ugodi pro matchi zokrema na ogoloshennya sebe yedinim pravovlasnikom Lasker poyasnyuvav svoyi vimogi tim sho buv vrazhenij bidnistyu v yakij pomerli Stejnic Cukertort Makenzi ta deyaki inshi shahisti Matematichni praciDavid Gilbert rekomenduvav Laskeru zahistiti doktorsku disertaciyu z matematiki Shahi ne buli yedinim zahoplennyam Laskera Batki vidznachivshi jogo intelektualni zdibnosti osoblivo do matematiki poslali pidlitka Emanuyila vchitisya do Berlina de vin takozh vidkriv u sobi talant do shahiv Lasker zakinchiv shkolu v prusskomu misti Landsberg an der Varti i potim prodovzhiv vivchennya matematiki i filosofiyi v universitetah Berlina Gettingena i Gejdelberga 1895 roku Lasker opublikuvav dvi statti z matematiki v Nature Za poradoyu Davida Gilberta vin zapisavsya v aspiranturu Erlangenskogo universitetu 1900 1902 V 1901 roci vin predstaviv v Erlangeni svoyu disertaciyu Uber Reihen auf der Convergenzgrenze Pro ryadi na mezhi zbizhnosti napisanu pid kerivnictvom Maksa Netera i togo zh roku yiyi opublikuvalo Korolivske tovaristvo 1902 roku Lasker otrimav stupin doktora filosofiyi z matematiki Jogo najvidomisha matematichna pracya yaku vin opublikuvav u 1905 roci dovodila dlya kilec bagatochleniv analog rozkladannya na prosti mnozhniki isnuvannya primarnogo rozkladannya tobto rozkladannya dovilnogo idealu v peretin kincevogo chisla primarnih Cyu teoremu nadali uzagalnila Emmi Neter dochka Maksa Netera na vipadok dovilnih komutativnih neterovih kilec i zavdyaki comu vona maye nazvu teorema Laskera Neter Lasker perevazhno zajmavsya naukoyu samostijno i ne mav akademichnih posad U 1893 roci vin nedovgo chitav kurs pro diferencialni rivnyannya v Tulejnskomu universiteti v Novomu Orleani a 1901 roku chitav lekciyi v Manchesterskomu universiteti Viktoriyi odin z poperednikiv suchasnogo Manchesterskogo universitetu 1906 roku Lasker vipustiv broshuru Borotba Kampf u yakij zaproponuvav svoye bachennya teoriyi igor poshirivshi yiyi na rizni sferi lyudskoyi diyalnosti zokrema ekonomiku Jmovirno cya pracya vplinula na nizku matematikiv yaki pracyuvali v galuzi teoriyi igor vklyuchayuchi Cermelo Dzhona fon Nejmana Dzhona Nesha tosho Sered idej ozvuchenih Laskerom v Borotbi buv podil igor na rivnovazhni ta igri z perevagoyu tobto igri v yakih pravo pershogo hodu daye perevagu Lasker slidom za Stejnicom zaperechuvav perevagu bilih i vidnosiv shahi do rivnovazhnih igor Inshi intelektualni igriLasker bagato cikavivsya bridzhom i go i dosyag velikih uspihiv v oboh igrah U 1930 h rokah vin vhodiv u zbirnu Nimechchini z bridzhu Na pochatku XX stolittya Lasker buv odnim iz pershih populyarizatoriv go v Yevropi Vidoma istoriya pro te yak vin razom z Eduardom Laskerom i starshim bratom Bertoldom zustrichalisya v odnomu z klubiv Berlina z yaponskim lyubitelem yakij zaproponuvav yim foru v 9 kameniv duzhe velika fora dlya go analogichna fori u ferzya v shahah Popri taku veliku perevagu i mozhlivist konsultuvatisya trio progralo vshert do rechi dvoh odnofamilciv Laskeriv yaki grali i v shahi i v go neridko plutayut Kazhut sho same pislya ciyeyi partiyi Em Lasker ociniv gru go yak strategichno duzhe gliboku i cikavu Lasker takozh vinajshov gru sho poyednuvala risi shashok i vijskovoyi strategiyi Gra distala nazvu yiyi pravila opublikovano 1911 roku RezultatiTurniri Rik Misto misce Rezultat Primitki 1888 89 Berlin kafe Kajzerhov 1 20 20 20 0 0 1889 Vroclav pobichnij turnir 1 2 12 15 11 2 2 Turnir prohodiv u ramkah 6 go kongresu Nimeckogo shahovogo soyuzu 1889 Amsterdam 2 6 8 5 1 2 1 she misce Bern 7 3 tye Mezon 5 1890 1 2 6 8 6 1 1 Podiliv razom z 1890 Grac 3 4 6 3 1 2 1 she misce Makovec 5 2 ge 4 1892 London 1 9 11 8 1 2 1892 1 6 8 5 0 3 2 ge misce Blekbern 6 turnir prohodiv u dva kola 1893 Nyu Jork 1 13 13 13 0 0 2 ge misce Albin 8 1895 Gastings 3 15 21 14 4 3 1 she misce Pilsberi 16 2 ge Chigorin 16 4 te Tarrash 14 1895 96 Sankt Peterburg 1 11 18 8 3 7 2 ge misce Stejnic 9 3 tye Pilsberi 8 4 te Chigorin 7 Turnir prohodiv u 6 kil 1896 Nyurnberg 1 13 18 12 3 3 2 ge Maroci 12 3 4 Pilsberi i Tarrash 12 1899 London 1 23 28 20 1 7 2 4 Maroci Pilsberi i Yanovskij 19 Turnir prohodiv u dva kola 1900 Parizh 1 14 16 14 1 1 2 ge misce Pilsberi 12 3 4 Maroci i Marshall 12 1904 2 3 11 15 9 2 4 1 she misce Marshall 13 2 3 Lasker i Yanovskij 1906 Trenton Folls 1 5 6 4 0 2 turnir prohodiv u dva kola 1909 1 2 14 18 13 2 3 Podiliv z Rubinshtejnom 3 4 Duras i Shpilman 11 1914 1 13 18 zokrema 7 iz 8 u finali 10 1 7 2 ge misce Kapablanka 13 3 tye Alehin 10 4 te Tarrash 8 5 te Marshall 8 Turnir skladavsya z poperednogo krugovogo turniru dlya 11 gravciv i finalnogo turniru dlya p yati najkrashih shahistiv rezultati poperednogo turniru i finalu sumuvalis 1918 Berlin 1 4 6 3 0 3 turnir prohodiv u dva kola 1923 1 10 13 8 0 5 2 ge Reti 9 3 tye Gryunfeld 8 1924 Nyu Jork 1 16 20 13 1 6 2 ge misce Kapablanka 14 3 tye Alehin 12 4 te Marshall 11 turnir prohodiv u dva kola 1925 Moskva 2 14 20 10 2 8 1 she misce Bogolyubov 15 3 tye Kapablanka 13 4 te Marshall 12 1934 Cyurih 5 10 15 9 4 2 1 she misce Alehin 13 2 3 Ejve i Flor 12 1935 Moskva 3 12 19 6 0 13 1 2 Botvinnik i Flor 4 te Kapablanka 12 1936 Moskva 6 8 18 3 5 10 1 she misce Kapablanka 13 2 ge Botvinnik 12 3 tye Flor 9 1936 Nottingem 7 8 8 14 6 3 5 1 2 Kapablanka i Botvinnik 10 3 5 Ejve Reshevskij i Fajn 9 Matchi Rik Gorod Protivnik Rezultat Primitki 1889 90 Berlin Kurt fon Bardeleben 2 1 1 2 1 1889 90 Lejpcig Zhak Mizes 5 0 3 6 1 1890 Liverpul Genri Berd 7 2 3 8 3 1890 Manchester N T Minyati 3 0 2 4 1 1891 Viden Bertold English 2 0 3 3 1 1891 London 1 0 1 1 1892 London Dzhozef Genri Blekbern 6 0 4 8 2 1892 Nyukasl Genri Berd 5 0 0 5 0 1892 93 Logansport i Kokomo Indiana 6 2 2 7 3 1893 Gavana 2 0 1 2 1893 Gavana Andres Klemente Vaskes 3 0 0 3 0 1893 Gavana A Ponce 2 0 0 2 0 1893 Nyu Jork Alfred Ettlinger 5 0 0 5 0 1894 Nyu Jork Filadelfiya Monreal Vilgelm Stejnic 10 5 4 12 7 Match na pershist svitu grali do desyati peremog 1896 97 Moskva Vilgelm Stejnic 10 2 5 12 4 Match na pershist svitu grali do desyati peremog 1901 Manchester David Yanovskij 1 0 1 1 0 1903 Brajton Mihajlo Chigorin 1 2 3 2 3 Tematichnij match vsi partiyi grali 1907 Rizni mista SShA Frenk Marshall 8 0 7 11 3 Match na pershist svitu grali do vosmi peremog 1908 Myunhen Dyusseldorf Zigbert Tarrash 8 3 5 10 5 Match na pershist svitu 1908 Amsterdam 2 0 1 2 1909 Parizh David Yanovskij 2 0 2 2 2 1909 Parizh David Yanovskij 7 1 2 8 2 1910 Viden Berlin Karl Shlehter 1 1 8 5 5 Match na pershist svitu 1910 Berlin David Yanovskij 8 0 3 9 1 Match na pershist svitu 1916 Berlin Zigbert Tarrash 5 0 1 5 1921 Gavana Hose Raul Kapablanka 0 4 10 5 9 Match na pershist svitu grali na bilshist z 24 partij ale Lasker zdav jogo dostrokovo Rezultati osobistih zustrichej z najsilnishimi shahistami 1889 1936 Protivnik Period zustrichej Oleksandr Alehin 1912 1936 3 1 4 Kurt fon Bardeleben 1889 1895 3 2 1 Amos Bern 1889 1909 3 0 1 Josip Bernshtejn 1909 1940 3 2 1 Genri Berd 1890 1899 17 3 3 Dzhozef Blekbern 1892 1914 11 2 4 Yuhim Bogolyubov 1923 1936 5 1 2 Mihajlo Botvinnik 1935 1936 0 1 3 Isidor Gunsberg 1889 1914 4 0 1 1892 1904 6 0 1 Frederik Yejts 1924 1925 2 0 1 Ettlinger 1892 1893 6 0 0 Hose Raul Kapablanka 1914 1936 2 6 16 Grigorij Levenfish 1924 1936 1 1 3 Georg Marko 1890 1904 4 0 2 Geza Maroci 1896 1924 4 0 2 Frenk Marshall 1900 1940 12 2 11 Zhak Mizes 1889 1909 9 0 4 Miniatti 1890 1890 4 0 1 Protivnik Period zustrichej Dzhejms Mezon 1889 1900 3 0 5 Garri Nelson Pilsberi 1893 1904 5 5 4 Rihard Reti 1923 1925 3 0 1 Petro Romanovskij 1924 1935 2 0 2 Akiba Rubinshtejn 1909 1925 2 1 4 1908 1909 3 0 1 Vilgelm Stejnic 1894 1899 26 8 12 Zigbert Tarrash 1895 1923 18 4 8 Ksaveri Tartakover 1909 1936 3 1 3 Salomon Flor 1934 1936 0 2 3 1892 1901 4 0 0 1892 1904 4 1 0 Rihard Tajhmann 1895 1909 4 0 0 Mihajlo Chigorin 1895 1904 10 3 7 Karl Shlehter 1895 1918 5 2 12 1892 1904 13 2 3 Rudolf Shpilman 1900 1935 1 0 4 Maks Ejve 1923 1936 3 0 0 David Yanovskij 1895 1924 26 4 7Etyudi Deutsches Wochenschach 1890 abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Bili vigrayut 1 Krb7 b8 Tb2 2 Kra7 Ts2 3 Tһ5 Kra4 Chornij korol mozhe hoditi lishe po vertikali a Yaksho vin vidstupit na liniyu b to bili legko vigrayut zigravshi Krb7 4 Krb7 b6 Tb2 5 Kra6 Ts2 6 Tһ4 Kra3 7 Krb6 Tb2 8 Kra5 Ts2 9 Tһ3 Kra2 10 T h2 i bili vigrayut Cej etyud doteper vvazhayetsya klasichnim i porodiv bezlich nasliduvan Novoe vremya 1894 abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Vigrash 4 2 1 c4 Kd2 2 c5 Kb3 3 c6 Kd4 4 c7 Kb5 5 c8K i tri konya zgidno z teoriyeyu vigrayut proti odnogo ABC d Echecs 1895 abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Vigrash 4 6 1 Sg8 T g8 2 Krf7 T g6 3 fg h5 4 g7 Krh7 5 g8F Krh6 6 Fg6 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Deutsche Nationalbibliothek Record 118569872 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Lasker Emanuel Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Laura B Tyle Emanuel Lasker Encyclopedia of world biography Detroit UXL 2000 ISBN 0787664650 Shmachkov L Emanuil Lasker zhil v sovetskom sporte Sovetskij sport 5 veresnya 2002 Vip 160 15845 Fine R The Age of Lasker The World s Great Chess Games 2nd ed Dover 1976 P 50 ISBN 0 486 24512 8 Zhittyepis Laskera 24 zhovtnya 2018 u Wayback Machine na sajti Fakultetu matematiki i statistiki Universitetu Sent Endryusa Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 5 listopada 2018 Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 5 listopada 2018 Alehin Aleksandr Aleksandrovich 25 listopada 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet Vajnshtejn B S Myslitel S 38 Hilbert John S 2001 To Read the Passing Words PDF Arhiv PDF originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Arhiv originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 5 listopada 2018 Kramnik V B 17 sichnya 2005 Ot Stejnica do Kasparova e3e5 com Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2010 Vajnshtejn B S Myslitel S 86 Vajnshtejn B S Myslitel S 53 Vajnshtejn B S Myslitel S 54 55 Kayissa i Votan Kaissa and Votan Yerusalim izd A Bogatyh i E Rakitskoj 2009 S 261 262 ISBN 978 5 98575 356 1 Bilshist doslidnikiv vklyuchaye jogo u spisok matchiv za zvannya chempiona svitu Edvard Vinter stverdzhuvav 28 bereznya 2017 u Wayback Machine sho ce buv zvichajnij vistavkovij match spirayuchis na togochasnu presu ta isnuvannya vzhe pidpisanogo dogovoru pro majbutnij match mizh Laskerom i Shlehterom Vajnshtejn B S Myslitel S 76 77 Winter E 2004 Who Was R J Buckley Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 27 lyutogo 2010 Pachman L Decisive Games in Chess History Courier Dover Publications 1987 P 48 51 ISBN 9780486253237 Fine R The Age of Lasker The World s Great Chess Games 2nd ed Dover 1976 P 52 ISBN 0 486 24512 8 Valerij Segal Bogi obzhigavshie gorshki 6 listopada 2018 u Wayback Machine 1999 Arhiv originalu za 18 chervnya 2008 Procitovano 27 lyutogo 2010 Vajnshtejn B S Myslitel S 47 Vajnshtejn B S Myslitel S 90 Ejve M Prins L Baloven Kaissy Het Schaakphenomeen Capablanca 1 stanciya metro 1 Fizkultura i Sport 1990 S 23 ISBN 5 278 00271 9 Edward Winter Capablanca s Reply to Lasker British Chess Magazine 1922 October S 376 380 Fine R The Age of Lasker The World s Great Chess Games 2nd ed Dover 1976 P 54 56 ISBN 0 486 24512 8 Vajnshtejn B S Myslitel S 89 Edward Winter 2004 How Capablanca Became World Champion Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 18 lyutogo 2010 Says Capablanca Has Earned Title Nyu Jork tajms 26 chervnya 1920 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 18 lyutogo 2010 Lasker E Moj match s Kapablankoj Mein Wettkampf mit Capablanca L Nauka i shkola 1925 S 12 nedostupne posilannya z Zhovten 2018 Ejve M Prins L Baloven Kaissy Het Schaakphenomeen Capablanca 1 stanciya metro 1 Fizkultura i Sport 1990 S 62 63 ISBN 5 278 00271 9 Kasparov G K Moi velikie predshestvenniki S 233 Vajnshtejn B S Myslitel S 94 Ejve M Prins L Baloven Kaissy Het Schaakphenomeen Capablanca 1 stanciya metro 1 Fizkultura i Sport 1990 S 288 ISBN 5 278 00271 9 Vajnshtejn B S Myslitel S 96 97 Production of Lasker trainer cancelled ChessBase News 7 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2010 Fischer Johannes 25 bereznya 2002 Lasker New Approaches Emanuel Lasker Gesellschaft Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2010 Vajnshtejn B S Myslitel S 95 98 Panov V N Kapablanka 3 e 1 stanciya metro 1 Fizkultura i Sport 1970 S 76 z dzherela 10 travnya 2009 Vajnshtejn B S Myslitel S 103 Fine R The Age of Lasker The World s Great Chess Games 2nd ed Dover 1976 P 51 ISBN 0 486 24512 8 Vajnshtejn B S Myslitel S 240 Vajnshtejn B S Myslitel S 105 106 Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Procitovano 19 bereznya 2022 William Steinitz Kurt Landsberger The Steinitz Papers Letters and Documents of the First World Chess Champion McFarland 2002 P 265 ISBN 9780786411931 William Steinitz Kurt Landsberger The Steinitz Papers Letters and Documents of the First World Chess Champion McFarland 2002 P 295 ISBN 9780786411931 Kasparov G K Moi velikie predshestvenniki S 127 Shahmaty Enciklopedicheskij slovar Gl red A E Karpov M Sov enciklopediya 1990 621 s ISBN 5 85 270 005 3 ros Vajnshtejn B S Myslitel S 18 19 Vajnshtejn B S Myslitel S 8 Emanuil Lasker ChessPro Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 4 bereznya 2010 Kasparov G K Moi velikie predshestvenniki S 242 J R Capablanca The Ideal Style of the Masters The Ideal Way of Playing the Game 21 listopada 2018 u Wayback Machine Mundial Maj 1927 S 1 4 Vajnshtejn B S Myslitel S 13 Drozdov M Kalyonov A Laskerovskie kompensacii M 2000 S 116 ISBN 5 7461 0015 3 Vajnshtejn B S Myslitel S 10 Kasparov G K Moi velikie predshestvenniki S 149 Shibut Macon vachess org Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2007 Procitovano 15 bereznya 2010 Raevskij L Shahmatnyj korol Evropa Ekspress 12 Sichnya 2009 Vip 3 567 z dzherela 19 sichnya 2009 Vospominaniya shahmatista 1 stanciya metro 1 Fizkultura i sport 1986 S 73 Winter E 1987 dopovneno v 1999 2005 i 2006 r Copyright on Chess Games chesshistory com Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 11 bereznya 2010 Lasker Emanuel August 1895 Metrical Relations of Plane Spaces of n Manifoldness Nature 52 1345 340 343 doi 10 1038 052340d0 Procitovano 31 travnya 2008 Lasker Emanuel October 1895 About a certain Class of Curved Lines in Space of n Manifoldness Nature 52 1355 596 doi 10 1038 052596a0 Procitovano 31 travnya 2008 Lasker Emanuel 1901 Philosophical Transactions of the Royal Society of London Series A 196 431 477 doi 10 1098 rsta 1901 0009 Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 31 travnya 2008 Lasker E 1905 Zur Theorie der Moduln und Ideale Math Ann 60 19 116 doi 10 1007 BF01447495 1921 Idealtheorie in Ringbereichen Mathematische Annalen 83 1 24 doi 10 1007 BF01464225 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin author ta last1 dovidka Pro zv yazok mizh pracyami Laskera i Neter div Springer Online Reference Works Lasker ring Springer Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 31 travnya 2008 Dreyer M Sieg U Emanuel Lasker Schach Philosophie Wissenschaft P 95 Leonard J New Light on von Neumann politics psychology and the creation of game theory Working Paper Department of Economics University of Turin 2007 Vip 7 S 18 19 z dzherela 26 chervnya 2008 Procitovano 2018 11 05 Vajnshtejn B S Myslitel S 21 22 Arhiv originalu za 9 travnya 2008 Procitovano 29 bereznya 2010 Sovremennyj shahmatnyj etyud M L 1937 S 10 Kacnelson V I 3 noyabrya 2005 Po lesenke Laskera e3e5 com Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 7 bereznya 2010 Kacnelson V I 4 dekabrya 2003 Ot Laskera do Keresa ladejnye etyudy e3e5 com Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 7 bereznya 2010 1000 shahmatnyh etyudov Moskva Astrel 2003 ISBN 5 271 05741 0 BibliografiyaLasker E Uchebnik shahmatnoj igry Lehrbuch des Schachspiels vidannya chetvertoe ispravlennoe i dopolnennoe Avtor Lasker Emanuel Emanuel Lasker Avtorizovannyj perevod s nemeckogo s rukopisi I L Majzelisa Moskva vidavnictvo Fizkultura i turizm 1937 1 16 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Lasker E Uchebnik shahmatnoj igry Lehrbuch des Schachspiels 7 e vidannya Avtor Lasker Emanuel Emanuel Lasker Perevod s nemeckogo Pod specialnoj redakciej i s kommentariyami Ya I Nejshtadta i s predisloviem M M Botvinnika Uchebnoe vidannya Moskva vidavnictvo Terra Sport 2001 2 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Emanuyil Lasker Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Emanuel Lasker Shahmaty Enciklopedicheskij slovar Gl red A E Karpov M Sov enciklopediya 1990 S 194 ISBN 5 85 270 005 3 ros Kasparov G K Moi velikie predshestvenniki T 1 Ot Stejnica do Alehina Moskva 2003 ros Poperednik Vilgelm Stejnic Chempion svitu z shahiv 1894 1921 Nastupnik Hose Raul Kapablanka Chempioni svitu z shahiv Do 1993 Shahovij korol Shahovij korol Vilgelm Stejnic Emanuyil Lasker Hose Raul Kapablanka Oleksandr Alehin Maks Ejve Mihajlo Botvinnik Vasil Smislov Mihajlo Tal Tigran Petrosyan Boris Spaskij Robert Fisher Anatolij Karpov Garri Kasparov 1993 2006 Za versiyeyu FIDE Za versiyeyu PShA Anatolij Karpov Oleksandr Halifman Vishvanatan Anand Ruslan Ponomarov Rustam Kasimdzhanov Veselin Topalov Garri Kasparov Volodimir Kramnik Pislya 2006 Volodimir Kramnik Vishvanatan Anand Magnus Karlsen Din Lizhen