Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Докладніше Mars Exploration Rover Докладніше Хронологія подій марсохода Оппортьюніті Оппортьюніті англ Opportunity слушн

Марсохід «Опортьюніті»

Марсохід «Опортьюніті»
Докладніше: Mars Exploration Rover
Докладніше: Хронологія подій марсохода «Оппортьюніті»

«Оппортьюніті» (англ. Opportunity — слушна нагода, сприятлива можливість, нагода), MER-B (Mars Exploration Rover — B) — другий марсохід космічного агентства НАСА з двох запущених у рамках проєкту Mars Exploration Rover.

image
Марсохід «Оппортьюніті» з відкритими пелюстками
image
Посадковий модуль під час компонування (збирання) («Оппортьюніті»)
image
«Оппортьюніті» складають у захисний спускний апарат.
image
Посадкове місце «Оппортьюніті» (позначене зірочкою).
image
Місце посадки «Оппортьюніті», світлина з апарата Mars Global Surveyor.

Було запущено із Землі 7 липня 2003 року. Посадка на Марс спускного апарата відбулося 25 січня 2004 року. Було заплановано, що місія «Оппортьюніті» на Марсі буде тривати 90 (солів) (92,5 земної доби). Однак апарат пропрацював до 10 червня 2018 року, коли від нього було отримано останній сигнал. Загалом на Марсі «Оппортьюніті» пропрацював 5352 сол (5498 земних днів від посадки до завершення місії, тобто 15 земних років та 8 місяців. За цей час апарат подолав по поверхні Марса відстань 45,16 км. 13 лютого 2019 року НАСА офіційно оголосило про завершення проєкту. «Оппортьюніті» став апаратом, який найдовше пропрацював на Марсі. Попередній рекорд належав апарату «Вікінг-1», який пропрацював з 1976 по 1982 роки.

Походження назви

Назву марсохід отримав за результатами традиційного конкурсу НАСА. Її у 2003 році запропонувала 9-річна дівчинка російського походження Софі Колліс, що народилася в Сибіру; її удочерила американська сім'я Колліс (Collis) з Аризони.

Мета місії

image
Місце посадки на Марсі серед інших апаратів («Оппортьюніті» — у центрі)

Основним завданням місії було вивчення осадових порід, які, як передбачалося, мали утворитися в кратерах (Гусєва, ) і суміжних, де колись могло бути озеро або море. Однак класичні осадові породи знайдені не були, у кратері зустрічалися переважно породи вулканічного походження.

Перед місією марсохода були поставлені такі наукові цілі:

  • Пошук і опис розмаїття гірських порід і ґрунтів, які свідчать про минулу водну активність планети. Зокрема, пошук зразків із вмістом мінералів, які відкладалися під впливом опадів, випарювання, осадження або гідротермальної активності.
  • Визначення поширення і складу мінералів, гірських порід і ґрунтів, які оточують місце посадки.
  • Визначити які геологічні процеси на Марсі сформували рельєф місцевості і хімічний склад. До цих процесів можуть належать: водна або вітрова ерозія, відкладення осадів, гідротермальні механізми, вулканізм та утворення кратерів.
  • Проведення калібрування та перевірки спостережень за поверхнею, зроблених за допомогою інструментів Mars Reconnaissance Orbiter. Це допоможе визначити точність і ефективність різних інструментів, які використовуються для вивчення марсіанської геології з орбіти.
  • Пошук залізовмісних мінералів, виявлення і кількісна оцінка відносних величин за певними типами мінералів, що містять воду або були сформовані у воді, як-от залізовмісні карбонати.
  • Кваліфікація мінералів і геологічних текстур і визначення процесів, які їх утворили.
  • Пошук геологічних причин, що сформували ті умови навколишнього середовища, які існували, коли на планеті була присутня рідка вода. Оцінка того, наскільки дані умови були сприятливі для життя на Марсі.

Ракета-носій

image
Старт ракети Дельта-2 з марсоходом «Оппортьюніті» на борту

Марсохід «Оппортьюніті» був запущений ракетою-носієм Дельта-2 7925-H. Ця ракета-носій потужніша, ніж Дельта II 7925, за допомогою якої був запущений його близнюк — марсохід «Спіріт».

Запуск «Оппортьюніті» відбувся пізніше, ніж запуск його близнюка — марсохода «Спіріт», Марс перебував на більшій відстані, і тому для успішної доставки вимагалося більше енергії, у зв'язку з цим обрали потужнішу ракету Дельта-2 7925-H. Попри це, основні елементи ракети-носія Delta-2 для місії Mars Exploration Rovers, були практично ідентичні. На старті ракета-носій важила 285 228 кг, з яких 1063 кг — космічний корабель (див. Таблицю нижче).

Сімейство ракет-носіїв Delta-2 перебуває в експлуатації вже більш ніж 10 років. З їх допомогою успішно запущені 90 проєктів, у тому числі й останні шість місій НАСА на Марс: Mars Global Surveyor і Mars Pathfinder в 1996 році, «Mars Climate Orbiter» 1998 року, «Mars Polar Lander» в 1999 році, «Марс Одіссей» 2001 року і «Фенікс» у 2007 році.

Вироблення енергії

Як і в місії Mars Pathfinder, електроенергію, необхідну для живлення систем марсоходів, виробляють панелі сонячних батарей. Панелі сонячних батарей містяться на «крилах» марсоходів і складаються з окремих осередків, що значно підвищує надійність місії. Їх розробляли спеціально для «Спіріта» і «Оппортьюніті», щоб досягнути максимальної площі збирання світла, наскільки це можливо (див. Знімок ліворуч).

Ще одним нововведенням для марсоходів є додавання потрійного шару з арсеніду галію. Це перше в історії дослідження Марса з використанням тришарових сонячних батарей. Осередки батарей здатні поглинути більше сонячного світла, ніж їх застаріла версія, встановлена на марсоході «Соджорнер», який працював у 1997 році. Сонячні елементи містяться в трьох шарах сонячних батарей марсохода і тому здатні поглинути більше сонячного світла, а внаслідок цього можуть виробляти більше електроенергії для підзарядки літій-іонних акумуляторів роверів.

Під час місії Mars Pathfinder марсохід «Соджорнер» використав один літієвий акумулятор ємністю 40 А·год. Під час місії Mars Exploration Rovers марсоходи використовують два літій-іонних акумулятори, ємністю 8 А·год кожен. Під час роботи «Оппортьюніті» на Марсі максимальний показник виробітку енергії сонячними панелями був близький до 900 Вт·год за 1 марсіанський день, або сол. У середньому сонячні батареї «Спіріта» і «Оппортьюніті» виробляли 410 Вт·год/сол.

Здійснення зв'язку

Зв'язок з орбітальними апаратами

image
Орбітальний апарат «Марс Одіссей».

Марсоходи місії Mars Exploration Rovers як ретранслятор використовують орбітальний апарат «Марс Одіссей», який постійно обертається навколо червоної планети.

Протягом 16 хвилин він перебуває в зоні «спілкування» з роверами, після чого ховається за горизонтом. «Спіріт» і «Оппортьюніті» можуть «спілкуватися» з орбітальним апаратом протягом 10 хвилин, у цей період він приймає дані від марсоходів.

Переважна більшість наукових даних передаються на Землю через антену ровера, яка використовується для спілкування з орбітальним апаратом «Марс Одіссей» у дециметровому діапазоні (UHF). «Марс Одіссей» ретранслював на землю основний обсяг наукових даних, отриманих з обох марсоходів. Інший орбітальний апарат, Mars Global Surveyor, також використовувався як ретранслятор; він передав близько 8 % всіх даних, перш ніж вийшов з ладу в листопаді 2006 року, після 10 років роботи. Невеликий обсяг даних був переданий безпосередньо з роверів на Землю через антену X-діапазону.

Орбітальні апарати з потужними антенами X-діапазону здатні передавати на Землю дані з вищою швидкістю. Швидкість передачі не висока, тому для її збільшення побудували Комплекс далекого космічного зв'язку в Канберрі, діаметр головної параболічної антени якого становить 70 метрів.

Зв'язок із перелітним модулем

На перелітному модулі було встановлено дві антени, необхідні для підтримки зв'язку з Землею. Всеспрямовану антену з низьким коефіцієнтом посилення використовували, коли корабель перебував поруч із Землею. У зв'язку з тим, що вона посилає сигнал у всіх напрямках, їй не потрібно наводитися на Землю, щоб перемикнутися на інший канал зв'язку. Після цього в справу вступає гостронаправлена антена з середнім коефіцієнтом посилення, для успішної роботи вона повинна бути спрямована у бік Землі. Антена мала гостру діаграму спрямованості, оскільки в польоті відстань до Землі поступово збільшувалась.

Конструкція марсохода

Усі системи марсохода залежать від потужного блоку під назвою «Мозковий центр», який значною захищений від впливів на нього низьких температур. У центрі ровера міститься важливий «Тепловий блок електроніки», який відповідає за пересування ровера, а також за розгортання маніпулятора. Бортовий комп'ютер приблизно такої ж потужності, як і портативний комп'ютер. Пам'яті приблизно в 1000 разів більше, ніж у його попередника — марсохода «Соджорнер».

Бортовий комп'ютер «Спіріта» і «Оппортьюніті» побудований на 32-розрядному радіаційно-стійкому процесорі RAD6000, який працює на частоті 20 МГц. Він містить 128 МБ оперативної пам'яті, а також 256 МБ флеш-пам'яті.

Подібно до нашого мозку, який перебуває під захистом черепа, системи марсохода захищені тим, що встановлені в «Тепловому блоці електроніки», який закріплений у модулі під назвою «Електроніка марсохода». Цей модуль розташований точно в центрі ровера. Золота плівка на стінках блоків допомагає затримувати виділене тепло від обігрівачів, оскільки нічні температури на Марсі можуть впасти до −96 °C. Термоізоляцією служить шар з аерогеля. Аерогель — унікальний матеріал, що володіє рекордно низькою щільністю й проявляє високу твердість, прозорість, жароміцність, надзвичайно низьку теплопровідність і т. д. У повітряному середовищі при нормальних умовах щільність такої мікроґратки дорівнює 1,9 кг/м³ через наявність міжґраткового повітря, а його щільність лише в 1,5 раза більша ніж щільність повітря, через що аерогель отримав назву «твердий дим».

Весь комплекс, що контролює балансування ровера, можна порівняти з пристроєм людського вестибулярного апарату. Інерціальний вимірювальний пристрій оцінює кут нахилу марсохода, ці дані допомагають роверу робити точніші й плавніші рухи.

Головний комп'ютер проводить також регулярне технічне обслуговування марсохода. Його програмне забезпечення забезпечує правильне функціонування всіх систем.

Інновації в місії «Mars Exploration Rovers»

Осторонь від небезпек

Марсоходи місії Mars Exploration Rovers мають систему контролю за небезпечними зонами, у зв'язку з чим під час пересування ровери можуть успішно їх уникати. Реалізація даної системи є першою в історії вивчення Марса, її розробили в Університеті Карнегі-Меллон.

image
Щогла марсохода. Містить панорамні й навігаційні камери.

Дві інші подібні програми були об'єднані в одне програмне забезпечення з метою підвищення загальної продуктивності. Перша слідкує за контролем роботи двигуна, управляє колесами марсохода, щіткою, а також інструментом вишкрібання породи (RAT). Друга (працює постійно, як вдень, так і вночі) стежить за роботою сонячних батарей ровера, перенаправляє енергію до двох акумуляторів, а також управляє годинником марсохода.

Поліпшений зір

Загалом двадцять камер, що допомагають марсоходам у пошуку слідів дії води на Марсі, передають на Землю якісні фотографії планети. Камери місії Mars Exploration Rovers роблять знімки з найбільшою роздільною здатністю за всю історію досліджень Марса.

Досягнення в галузі технологій допомогло зробити камери легшими і компактнішими, що дало змогу встановити по дев'ять камер на кожному ровері, а також по одній камері на спускну платформу (DIMES). Камери роверів розроблені в Лабораторії реактивного руху. Вони є найдосконалішими камерами, які колись опускалися на іншу планету.

Поліпшене стиснення даних

Система стиснення даних, також розроблена в Лабораторії реактивного руху, дає змогу зменшувати обсяг даних для подальшої передачі їх на Землю. ICER створений на основі вейвлет-перетворень, зі здатністю обробляти зображення. Наприклад, зображення розміром 12 МБ у кінцевому підсумку буде стиснуте до 1 МБ і, таким чином, займе набагато менше місця на карті пам'яті. Програма ділить всі зображення на групи, по 30 зображень кожна. Ця процедура істотно знижує ризик втрати знімків під час їх відправлення на Землю, до Комплексу далекого космічного зв'язку в Австралії.

Створення карт місцевості при пересуванні

Також інновацією для цієї місії є можливість створювати карти прилеглої місцевості. Для наукової групи це дуже цінно, оскільки карти дають змогу визначити прохідність, кут нахилу, а також сонячну фазу. Стереознімки дають змогу команді створювати 3D-зображення, що дає можливість точно визначати місце розташування спостережуваного об'єкта. Карти, розроблені на основі цих даних, дають змогу команді знати, як далеко роверу потрібно проїхати до необхідного об'єкта, вони також допомагають наводити маніпулятор.

Технологія м'якої посадки

Інженери зіткнулися з непростим завданням як: знизити швидкість космічного апарата з 19 300 км/ч під час входження в атмосферу до 19 км/ч при ударі об поверхню Марса.

Покращений парашут і подушки безпеки

Для входу в атмосферу, спуску і посадки в місії Mars Exploration Rovers було використано багато чого з напрацювань її попередників: місії «Вікінг» і Mars Pathfinder. Щоб уповільнити швидкість зниження, місія використовує успадковану технологію парашута місії «Вікінг» запущеного 1975 року, а також місії Mars Pathfinder 1997 року. Космічні апарати місії Mars Exploration Rovers набагато важчі від попередніх, базова конструкція парашута залишилася тією ж, але його площа на 40 % більша, ніж у попередників.

Подушки безпеки також були вдосконалені, дану технологію пом'якшеного приземлення апарата застосовували в місії Mars Pathfinder. Навколо посадкового модуля, який тримав марсохід, перебували двадцять чотири надутих осередки. Подушки безпеки створені з дуже міцного синтетичного матеріалу, званого «Vectran». Цей самий матеріал використовують у виготовленні скафандрів. Знову ж таки, зі збільшенням ваги космічного апарата, необхідно було створити міцніші подушки безпеки. Кілька тестів на падіння показали, що додаткова маса викликає серйозні пошкодження і розрив матеріалу. Інженери розробили подвійну оболонку з подушок безпеки, покликану запобігти серйозним пошкодженням під час високошвидкісної посадки, коли подушки безпеки можуть стикнутися з гострим камінням та іншими геологічними особливостями Червоної планети.

Використання ракетних двигунів для уповільнення швидкості зниження

Щоб сповільнити спуск космічного апарата, використовувалися три реактивних двигуни (RAD), розташованих по його боках. Радіолокаційна установка (РЛС), установлена в нижній частині посадкового модуля, визначала відстань до поверхні. Коли спускний апарат був на висоті 1,5 км, радіолокаційна система привела в дію камеру Descent Image Motion Estimation Subsystem (DIMES). Камера зробила три фотографії поверхні (із затримкою 4 секунди), що дало змогу автоматично визначити горизонтальну швидкість апарата. Через деякий час нова рухова установка місії Mars Exploration Rovers почала гальмувати марсохід «Спіріт». Як і передбачалося, у кратері Гусєва дмуть сильні вітри, які розгойдували спускний апарат «Спіріта» з боку в бік, перешкоджаючи його безпечній посадці. Векторна система з реактивних двигунів (TIRS) перешкоджала хаотичному руху з боку в бік, у результаті чого спускний апарат став стабільнішим при посадці. Під час спуску «Оппортьюніті» на Плато Меридіана була більш сприятлива погода, ніж у кратері Гусєва, тому в цьому випадку не було необхідності залучити систему TIRS для стабілізації спуску.

Покращена мобільність марсохода

Нове програмне забезпечення допомагає уникати перешкод при пересуванні. Коли зіткнення з породою неминуче, спрацьовує вдосконалена система підвіски, з якою роверу набагато легше здійснювати маневри.

«Спіріт» і «Оппортьюніті» мали здатність долати різні перешкоди на кам'янистій місцевості Марса. Для місії Mars Exploration Rovers конструктори модифікували систему підвіски, яку раніше застосовували на марсоході «Соджорнер».

Система підвісок закріплена в задній частині марсохода. Колеса збільшили в розмірах, а також покращили їх конструкцію. Кожне колесо має діаметр 26 сантиметрів. Їх внутрішню і зовнішню частину з'єднує спеціальна спіралеподібна структура, яка дає змогу поглинути силу удару і не допустити її поширення. Система підвісок дає змогу краще долати перешкоди, наприклад, камені, які можуть бути більшими ніж самі колеса. Кожне колесо має протектор із характерними виступами, які забезпечують поліпшене зчеплення під час пересування по каменях і м'якому ґрунту. Внутрішня частина коліс складається з матеріалу під назвою «Solimide», який зберігає свою еластичність навіть при дуже низьких температурах і тому ідеально підходить для суворих умов Марса.

Пересування по шляхах найменшого опору

Марсоходи місії Mars Exploration Rovers мають кращі фізичні характеристики, ніж марсохід «Соджорнер» 1997 року, тому «Спіріт» і «Оппортьюніті» можуть бути більш автономними. Інженери поліпшили автонавігаційне програмне забезпечення водіння, що включає можливість робити і використовувати тривимірні карти місцевості, а це робить ровери самостійнішими.

Коли роверу дають команду на самостійне пересування, він починає аналізувати довколишню місцевість, після цього робить стереозображення, за допомогою якого вибирає найкращий безпечний маршрут. Марсоходи повинні уникати будь-які перешкоди на своєму шляху, тому ровери розпізнають їх на своїх стереознімках. Ця інновація дала змогу пересуватися на довші відстані, ніж за ручної навігації з Землі. Станом на середину серпня 2004 року марсохід «Оппортьюніті», використовуючи автоматичну самонавігацію, проїхав 230 м (третина відстані між кратером Ігл і кратером Ендюранс), марсохід «Спіріт» — більш ніж 1250 м із запланованих 3000 м шляху до «Пагорбів Колумбії».

Автоматична система навігації робить знімки прилеглої місцевості, використовуючи одну з двох стереокамер. Після цього стереозображення перетворюються в тривимірні карти місцевості, які автоматично створюються програмним забезпеченням ровера. Програмне забезпечення визначає, чи безпечна місцевість, яка ступінь прохідності, висота перешкод, щільність ґрунту і кут нахилу поверхні. З десятків можливих шляхів ровер вибирає найкоротший, найбезпечніший шлях до своєї мети. Потім, проїхавши від 0,5 до 2 м (залежно від того, скільки перешкод трапиться на його шляху), ровер зупиняється, аналізуючи перешкоди, що перебувають неподалік. Весь процес повторюється, поки він не досягне своєї мети або ж поки йому не накажуть зупинитися з Землі.

Програмне забезпечення водіння в місії Mars Exploration Rovers досконаліше, ніж у «Соджорнер». Система безпеки «Соджорнер» могла захоплювати тільки по 20 точок на кожному кроці; система безпеки «Спіріта» і «Оппортьюніті» зазвичай захоплює більш як 16 000 точок. Середня швидкість роверів, з урахуванням ухилення від перешкод, становить близько 34 м на годину — у десять разів швидше, ніж у «Соджорнер». За всі три місяці своєї роботи «Соджорнер» проїхав трохи більш як 100 км. «Спіріт» і «Оппортьюніті» перевершили цей рекорд в один і той самий день; «Спіріт» проїхав 124 м за 125-й сол, а «Оппортьюніті» проїхав 141 м за 82-й сол.

Ще одна інновація в місії Mars Exploration Rovers — це додавання візуального одометра, який перебуває під контролем програмного забезпечення. Коли ровер їде по піщаній або кам'янистій ділянці, то його колеса можуть прослизати і внаслідок цього видавати неправильні покази механічного одометра. Візуальний одометр допомагає виправити ці значення, показуючи, як далеко насправді проїхав марсохід. Він працює шляхом порівняння знімків, зроблених до і після короткої зупинки, автоматично знаходячи десятки примітних об'єктів (наприклад: камені, сліди від коліс і піщаних дюн), відстежуючи відстань між послідовно знятими зображеннями. Об'єднання їх у тривимірні знімки надає набагато більше інформації — все це набагато легше і точніше, ніж підрахунок пройденої відстані за кількістю обертів колеса.

Батареї та обігрівачі

Обігрівачі, акумулятори та інші компоненти не здатні вижити в холодні марсіанські ночі, тому вони знаходяться в «Тепловому блоці електроніки». Нічна температура може впасти до −105 °С. Температура акумуляторів повинна бути вище −20 °С, коли вони живлять системи марсохода, і вище 0 °С при їх підзарядці. Обігрів «Теплового блоку електроніки» відбувається від електричних і восьми радіоізотопних обігрівачів, а також від тепла, що виділяє сама електроніка.

Кожен радіоізотопний обігрівач виробляє близько одного вата тепла і містить близько 2,7 г в гранулах, що за формою і розміром нагадують ластик на торці простого олівця. Кожна гранула укладена в металеву оболонку з плутонієво-родієвого сплаву й оточена декількома шарами вуглецево-графітових композитних матеріалів, що весь блок за розміром і формою нагадує C-елементний акумулятор. Ця конструкція з декількох захисних шарів була протестована, причому діоксид плутонію знаходиться всередині обігрівальних елементів, що значно знижує ризик забруднення планети при аварійному руйнуванні марсохода під час посадки. Інші космічні апарати, у тому числі Mars Pathfinder і марсохід «Соджорнер», для підтримки оптимальної температури електроніки використовували тільки радіоізотопні обігрівачі.

Конструкція

image
Спектрометр альфа-частинок (APXS).
image
Тепловий емісійний спектрометр (Mini-TES).
image
Головна камера ровера (PanCam).

Автоматична міжпланетна станція проєкту MER включає спускний апарат і перелітний модуль. Для різних етапів гальмування в атмосфері Марса і м'якої посадки спускний апарат містить теплозахисний екран конічної форми, парашутну систему, твердопаливні ракетні двигуни й кулясті повітряні подушки.

Маса основних компонентів АМС
Основні складові Компонент Маса Доповнення
Перелітний модуль 243 кг включаючи 50 кг палива
Спускний апарат Теплозахисний екран 78 кг
Задній екран і парашут 209 кг
Посадкова платформа 348 кг
Всього 878 кг
Марсохід 185 кг
Сумарна маса 1063 кг

Марсохід має 6 коліс. Джерелом електроенергії служать сонячні батареї потужністю до 140 ватів. При масі в 185 кг марсохід оснащений буром, декількома камерами, мікрокамерою (MI) і двома спектрометрами, змонтованими на .

Поворотний механізм марсохода виконаний на основі сервоприводів. Такі приводи розташовані на кожному з передніх і задніх коліс, середня пара поворотних приводів не має. Поворот передніх і задніх коліс марсохода здійснюється за допомогою електромоторів, що діють незалежно від моторів, які забезпечують переміщення апарата.

Коли марсоходу необхідно повернути, двигуни включаються і повертають колеса на потрібний кут. Весь інший час двигуни, навпаки, перешкоджають повороту, щоб апарат не збивати з курсу через хаотичний рух коліс. Перемикання режимів поворот — гальмо відбувається за допомогою реле.

Також марсохід здатний копати ґрунт (траншею), обертаючи одне з передніх коліс, сам залишаючись при цьому нерухомим.

Бортовий комп'ютер побудований на процесорі RAD6000 з частотою 20 МГц, 128 МБ динамічної оперативної пам'яті, 3 МБ EEPROM і 256 МБ флеш-пам'яті. Робоча температура робота від −40 до +40 °C. Для роботи при низьких температурах призначений радіоізотопний нагрівач, який можуть доповнювати також електричні нагрівачі, коли це необхідно. Для теплоізоляції застосовується аерогель і .

Інструменти ровера:

  • Панорамна камера (Pancam) — допомагає вивчити структуру, колір, мінералогію місцевого ландшафту.
  • Навігаційна камера (Navcam) — , з великим кутом огляду, також камери з нижчою роздільною здатністю, для навігації та водіння.
  • Мініатюрний тепловий емісійний спектрометр (Mini-TES) — вивчає скелі й ґрунт, для докладнішого аналізу, також визначає процеси, які сформували їх.
  • Hazcams, дві монохромні камери з 120-градусним полем зору, що забезпечують додаткові дані про стан ровера.

Маніпулятор ровера містить наступні інструменти:

  • Мініатюрізованний (MB) MIMOS II — проводить дослідження мінералогії залізовмісних порід і ґрунтів.
  • Спектрометр альфа-частинок (APXS) — аналіз хімічного складу скель і ґрунтів.
  • Магніти — збір магнітних частинок пилу.
  • Мікрокамера (MI) — отримує збільшені зображення марсіанської поверхні з високою роздільною здатністю, своєрідний мікроскоп.
  • Інструмент зіскоблювання породи (Rock Abrasion Tool, RAT; букв. переклад абревіатури — «щур») — алмазний торцевий бур, здатний зробити отвір діаметром 45 мм і глибиною 5 мм на скельній поверхні, а потім змести залишки породи з місця зіскрібка. Інструмент важить 720 г, споживає потужність 30 Вт.

Роздільна здатність камер 1024 × 1024 пікселів. Отримані дані зберігаються зі стисненням ICER для подальшої передачі.

Порівняння «Оппортьюніті» з іншими марсоходами

image
Моделі всіх трьох марсоходів у порівнянні: «Соджорнер» (найменший), «Спіріт»/«Оппортьюніті» (середній), «К'юріосіті» (найбільший)
К'юріосіті MER Соджорнер
Запуск 2011 2003 1996
Маса (кг) 899 174 10,6
Розміри (в метрах, Д×Ш×В) 3,1 × 2,7 × 2,1 1,6 × 2,3 × 1,5 0,7 × 0,5 × 0,3
Енергія (кВт·г/сол) 2,5—2,7 0,3—0,9 < 0,1
Наукові інструменти 10 5 4
Максимальна швидкість (см/сек) 4 5 1
Передача даних (МБ/добу) 19—31 6—25 < 3,5
Продуктивність комп'ютера (MIPS) 400 20 0,1
Оперативна пам'ять (МБ) 256 128 0,5
Розрахунковий район посадки (км) 20×7 80×12 200×100

Огляд місії

image
Місце посадки «Оппортьюніті», знімок орбітального апарата Mars Global Surveyor.
image
Місце посадки «Оппортьюніті» на Марсі (позначено зіркою)

Основне завдання «Оппортьюніті» полягала в тому, щоб він протримався 90 солів (92,5 дня), за цей час проводячи численні дослідження Марса. Місія отримала кілька розширень і триває вже протягом днів з моменту посадки.

У процесі посадки марсохід випадково потрапив у кратер (Ігл) посеред плоскої рівнини. «Оппортьюніті» успішно вивчив ґрунт і зразки гірських порід, передав панорамні знімки кратера Ігл. Отримані дані дали вченим НАСА змог зробити припущення про наявність гематита, а також про присутність у минулому води на поверхні Марса. Після цього «Оппортьюніті» відправився на вивчення кратера Ендюранс, який вивчався ровером з червня по грудень 2004 року. Згодом «Оппортьюніті» виявив перший метеорит, нині відомий, як «Heat Shield Rock».

З кінця квітня по червень 2005 року «Оппортьюніті» не пересувався, оскільки застряг у дюні декількома колесами. Щоб витягти ровер із мінімальним ризиком, за 6 тижнів було виконано моделювання місцевості. Успішне маневрування по кілька сантиметрів за день зрештою звільнило ровер, тим самим уможлививши продовження подорожі по поверхні Марса.

Далі «Оппортьюніті» вирушив у південному напрямку до , великого, неглибокого, частково засипаного піском кратера. Після цього ровер попрямував на південь, у бік кратера Вікторія. У період з жовтня 2005 року по березень 2006 року, апарат мав деякі механічні проблеми зі своїм маніпулятором.

Наприкінці вересня 2006 року «Оппортьюніті» досяг кратера Вікторія, досліджуючи його вздовж краю, рухаючись за годинниковою стрілкою. У червні 2007 року він повернувся в Качину затоку, тобто у вихідну точку прибуття. У вересні 2007 року ровер увійшов у кратер, щоб почати його детальне вивчення. У серпні 2008 року «Оппортьюніті» залишив кратер Вікторія, попрямувавши у бік , досяг якого 9 серпня 2011 року. Досягнувши своєї мети, марсохід вирушив до мису Кейп-Йорк, який лежить на західній кромці кратера. Тут орбітальний апарат Mars Reconnaissance Orbiter виявив наявність філлосилікатів, після чого «Оппортьюніті» почав вивчення порід своїми інструментами, щоб підтвердити ці спостереження з поверхні. Вивчення мису завершилося до настання літа. У травні 2013 року ровер відправили в південному напрямку, у бік пагорба «точка Соландер». У серпні 2013 року «Оппортьюніті» прибув до підніжжя пагорба, почавши «сходження» на нього.

Загальна кількість пройденого шляху на 26 серпня 2016 року (4473 соли) становить 43,1 км. Сонячні батареї виробляють 464 Вт·ч/сол, при прозорості атмосфери 0,498 і коефіцієнті пилу 0,691 одиниці.

Події

Докладніше: Хронологія подій марсохода «Оппортьюніті»

Технічні неполадки

Довге перебування на Марсі не минуло безслідно для «Оппортьюніті», місія якого спочатку планувалася на 90 днів. За 10 років роботи з'являвся цілий ряд технічних несправностей:

  • Проблеми з маніпулятором.
  • У 2007 році у «Оппортьюніті» виникли несправності в роботі правого переднього колеса (стрибки напруги) — схожа на несправність, яка вивела з ладу праве переднє колесо «Спіріта». Інженери дали перепочити колесу, коли ровер довгий час вивчав гірське оголення. У грудні 2013 року ці неполадки знову повторилися. Команда вживає активних заходів заради усунення цієї несправності.
  • Інфрачервоний теплової емісійний спектрометр MiniTES відімкнений з 2007 року, коли його дзеркало забила пилова буря, у зв'язку з чим він не може приймати зображення. Для подальшої експлуатації приладу необхідний сильний потік вітру, який очистить зовнішню поверхню дзеркала від пилу.
  • Мініатюрний мессбауерівський спектрометр, який дає змогу визначати сполуки заліза в породах, нині відключений. Застосовуваний у ньому кобальт-57 має період напіврозпаду 271,8 дня, тому за 9 років роботи він практично вичерпав свій ресурс. Під час зимівлі 2011 року «Оппортьюніті» ще намагався якось його застосувати, у результаті довелося витратити кілька тижнів, щоб отримати результати одного зразка.
  • Через кілька років перебування на Марсі в «Оппортьюніті» виникли проблеми з його буром (RAT), за допомогою якого він робить невеликі поглиблення в породі. Тестування показало, що датчики наведення бура на породу працюють некоректно, але інженери, перепрограмувавши програмне забезпечення, вирішили дану проблему.
  • Вийшов з ладу один обігрівач.
  • 22 квітня 2013 року «Оппортьюніті» самовільно перемикнувся в стан, який можна охарактеризувати як «режим очікування». Оператори на Землі дізналися про це 27 квітня 2013 року. Первинне тестування дало змогу встановити, що «Оппортьюніті» відчув щось недобре в своїх системах 22 квітня, під час вимірювання прозорості атмосфери Марса і перемикнувся в режим очікування. Інженери підозрюють, що марсохід вирішив перезавантажити свій бортовий комп'ютер у той час, коли його камери робили знімки Сонця. 1 травня 2013 року по команді з Землі «Оппортьюніті» успішно вийшов із «режиму очікування» і відновив свою наукову діяльність.

Наукові результати

Докладніше: Наукові результати місії Mars Exploration Rover

«Оппортьюніті» надав переконливі докази на підтримку головної мети його наукової місії: пошук і дослідження каменів і ґрунтів, які можуть містити дані про минуле дії води на Марсі. На додаток до перевірки «водної гіпотези», «Оппортьюніті» зробив різні астрономічні спостереження, а також з його допомогою були уточнені параметри атмосфери Марса.

7 червня 2013 року на спеціальній конференції, присвяченій десятій річниці запуску «Оппортьюніті», керівник наукової програми марсохода «Оппортьюніті» Стів Сквайрс заявив, що в давні часи на Марсі була вода, придатна для живих організмів. Відкриття було зроблено при вивченні каменю, названого «Есперанс-6» (Esperance 6). Результати чітко свідчать про те, що кілька мільярдів років тому цей камінь перебував у потоці води. Причому ця вода була прісною і придатною для існування в ній живих організмів. Всі попередні свідчення існування води на Марсі зводилися до того, що на планеті існувала рідина, що більш нагадує сірчану кислоту. «Оппортьюніті» ж знайшов саме прісну воду.

Нагороди

За неоціненний вклад «Оппортьюніті» у вивчення Марса, на його честь був названий астероїд 39382. Назву запропонувала Інгрід ван Хаутен-Груневельд, яка разом із і Томом Герельсом виявили цей астероїд 24 вересня 1960 року.

Посадкову платформу «Оппортьюніті» назвали «Меморіальна станція Челленджера».

Див. також

Примітки

  1. Грани. Ру: названия американским марсоходам дала девятилетняя сирота из Сибири
  2. NASA's Record-Setting Opportunity Rover Mission on Mars Comes to End. NASA. 13.02.2019. Процитовано 13.02.2019.(англ.)
  3. Місія марсоходу Opportunity офіційно завершена. Радіо Свобода. 13.02.2019. Процитовано 13.02.2019.
  4. Останні фото, які зробив марсохід Opportunity: неймовірні кадри. 24 Канал. 13 березня 2019. оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  5. Научные цели марсохода (англійською) . НАСА. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 5 червня 2011.
  6. . Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 13 вересня 2014.
  7. Technologies of Broad Benefit: Telecommunications [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.].
  8. . Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  10. In-situ Exploration and Sample Return: Entry, Descent, and Landing [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.].
  11. In-situ Exploration and Sample Return: Autonomous Planetary Mobility [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.].
  12. . Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 15 вересня 2014.
  13. . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  14. Chang, Kenneth (7 листопада 2004). Martian Robots, Taking Orders From a Manhattan Walk-Up. The New York Times. Процитовано 9 квітня 2009.
  15. Squyres, Steve (2005). Roving Mars: Spirit, Opportunity, and the Exploration of the Red Planet. Hyperion Press. с. 113—117. ISBN .
  16. MER - Batteries and Heaters. Jet Propulsion Laboratory. NASA. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
  17. NASA - NASA Mars Rover Arrives at New Site on Martian Surface. Nasa.gov. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 15 липня 2012.
  18. Crushing Rocks With Wheels [Архівовано 2015-08-30 у Archive.is](англ.)
  19. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 вересня 2014.
  20. Питьевой Марс. 8 червня 2013. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 19 вересня 2014.
  21. Space Shuttle Challenger Crew Memorialized on Mars. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 24 липня 2008.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dokladnishe Mars Exploration Rover Dokladnishe Hronologiya podij marsohoda Opportyuniti Opportyuniti angl Opportunity slushna nagoda spriyatliva mozhlivist nagoda MER B Mars Exploration Rover B drugij marsohid kosmichnogo agentstva NASA z dvoh zapushenih u ramkah proyektu Mars Exploration Rover Marsohid Opportyuniti z vidkritimi pelyustkami Posadkovij modul pid chas komponuvannya zbirannya Opportyuniti Opportyuniti skladayut u zahisnij spusknij aparat Posadkove misce Opportyuniti poznachene zirochkoyu Misce posadki Opportyuniti svitlina z aparata Mars Global Surveyor Bulo zapusheno iz Zemli 7 lipnya 2003 roku Posadka na Mars spusknogo aparata vidbulosya 25 sichnya 2004 roku Bulo zaplanovano sho misiya Opportyuniti na Marsi bude trivati 90 soliv 92 5 zemnoyi dobi Odnak aparat propracyuvav do 10 chervnya 2018 roku koli vid nogo bulo otrimano ostannij signal Zagalom na Marsi Opportyuniti propracyuvav 5352 sol 5498 zemnih dniv vid posadki do zavershennya misiyi tobto 15 zemnih rokiv ta 8 misyaciv Za cej chas aparat podolav po poverhni Marsa vidstan 45 16 km 13 lyutogo 2019 roku NASA oficijno ogolosilo pro zavershennya proyektu Opportyuniti stav aparatom yakij najdovshe propracyuvav na Marsi Poperednij rekord nalezhav aparatu Viking 1 yakij propracyuvav z 1976 po 1982 roki Pohodzhennya nazvi Nazvu marsohid otrimav za rezultatami tradicijnogo konkursu NASA Yiyi u 2003 roci zaproponuvala 9 richna divchinka rosijskogo pohodzhennya Sofi Kollis sho narodilasya v Sibiru yiyi udocherila amerikanska sim ya Kollis Collis z Arizoni Meta misiyiMisce posadki na Marsi sered inshih aparativ Opportyuniti u centri Osnovnim zavdannyam misiyi bulo vivchennya osadovih porid yaki yak peredbachalosya mali utvoritisya v kraterah Gusyeva i sumizhnih de kolis moglo buti ozero abo more Odnak klasichni osadovi porodi znajdeni ne buli u krateri zustrichalisya perevazhno porodi vulkanichnogo pohodzhennya Pered misiyeyu marsohoda buli postavleni taki naukovi cili Poshuk i opis rozmayittya girskih porid i gruntiv yaki svidchat pro minulu vodnu aktivnist planeti Zokrema poshuk zrazkiv iz vmistom mineraliv yaki vidkladalisya pid vplivom opadiv viparyuvannya osadzhennya abo gidrotermalnoyi aktivnosti Viznachennya poshirennya i skladu mineraliv girskih porid i gruntiv yaki otochuyut misce posadki Viznachiti yaki geologichni procesi na Marsi sformuvali relyef miscevosti i himichnij sklad Do cih procesiv mozhut nalezhat vodna abo vitrova eroziya vidkladennya osadiv gidrotermalni mehanizmi vulkanizm ta utvorennya krateriv Provedennya kalibruvannya ta perevirki sposterezhen za poverhneyu zroblenih za dopomogoyu instrumentiv Mars Reconnaissance Orbiter Ce dopomozhe viznachiti tochnist i efektivnist riznih instrumentiv yaki vikoristovuyutsya dlya vivchennya marsianskoyi geologiyi z orbiti Poshuk zalizovmisnih mineraliv viyavlennya i kilkisna ocinka vidnosnih velichin za pevnimi tipami mineraliv sho mistyat vodu abo buli sformovani u vodi yak ot zalizovmisni karbonati Kvalifikaciya mineraliv i geologichnih tekstur i viznachennya procesiv yaki yih utvorili Poshuk geologichnih prichin sho sformuvali ti umovi navkolishnogo seredovisha yaki isnuvali koli na planeti bula prisutnya ridka voda Ocinka togo naskilki dani umovi buli spriyatlivi dlya zhittya na Marsi Raketa nosijStart raketi Delta 2 z marsohodom Opportyuniti na bortu Marsohid Opportyuniti buv zapushenij raketoyu nosiyem Delta 2 7925 H Cya raketa nosij potuzhnisha nizh Delta II 7925 za dopomogoyu yakoyi buv zapushenij jogo bliznyuk marsohid Spirit Zapusk Opportyuniti vidbuvsya piznishe nizh zapusk jogo bliznyuka marsohoda Spirit Mars perebuvav na bilshij vidstani i tomu dlya uspishnoyi dostavki vimagalosya bilshe energiyi u zv yazku z cim obrali potuzhnishu raketu Delta 2 7925 H Popri ce osnovni elementi raketi nosiya Delta 2 dlya misiyi Mars Exploration Rovers buli praktichno identichni Na starti raketa nosij vazhila 285 228 kg z yakih 1063 kg kosmichnij korabel div Tablicyu nizhche Simejstvo raket nosiyiv Delta 2 perebuvaye v ekspluataciyi vzhe bilsh nizh 10 rokiv Z yih dopomogoyu uspishno zapusheni 90 proyektiv u tomu chisli j ostanni shist misij NASA na Mars Mars Global Surveyor i Mars Pathfinder v 1996 roci Mars Climate Orbiter 1998 roku Mars Polar Lander v 1999 roci Mars Odissej 2001 roku i Feniks u 2007 roci Viroblennya energiyiYak i v misiyi Mars Pathfinder elektroenergiyu neobhidnu dlya zhivlennya sistem marsohodiv viroblyayut paneli sonyachnih batarej Paneli sonyachnih batarej mistyatsya na krilah marsohodiv i skladayutsya z okremih oseredkiv sho znachno pidvishuye nadijnist misiyi Yih rozroblyali specialno dlya Spirita i Opportyuniti shob dosyagnuti maksimalnoyi ploshi zbirannya svitla naskilki ce mozhlivo div Znimok livoruch She odnim novovvedennyam dlya marsohodiv ye dodavannya potrijnogo sharu z arsenidu galiyu Ce pershe v istoriyi doslidzhennya Marsa z vikoristannyam trisharovih sonyachnih batarej Oseredki batarej zdatni poglinuti bilshe sonyachnogo svitla nizh yih zastarila versiya vstanovlena na marsohodi Sodzhorner yakij pracyuvav u 1997 roci Sonyachni elementi mistyatsya v troh sharah sonyachnih batarej marsohoda i tomu zdatni poglinuti bilshe sonyachnogo svitla a vnaslidok cogo mozhut viroblyati bilshe elektroenergiyi dlya pidzaryadki litij ionnih akumulyatoriv roveriv Pid chas misiyi Mars Pathfinder marsohid Sodzhorner vikoristav odin litiyevij akumulyator yemnistyu 40 A god Pid chas misiyi Mars Exploration Rovers marsohodi vikoristovuyut dva litij ionnih akumulyatori yemnistyu 8 A god kozhen Pid chas roboti Opportyuniti na Marsi maksimalnij pokaznik virobitku energiyi sonyachnimi panelyami buv blizkij do 900 Vt god za 1 marsianskij den abo sol U serednomu sonyachni batareyi Spirita i Opportyuniti viroblyali 410 Vt god sol Zdijsnennya zv yazkuZv yazok z orbitalnimi aparatami Orbitalnij aparat Mars Odissej Marsohodi misiyi Mars Exploration Rovers yak retranslyator vikoristovuyut orbitalnij aparat Mars Odissej yakij postijno obertayetsya navkolo chervonoyi planeti Protyagom 16 hvilin vin perebuvaye v zoni spilkuvannya z roverami pislya chogo hovayetsya za gorizontom Spirit i Opportyuniti mozhut spilkuvatisya z orbitalnim aparatom protyagom 10 hvilin u cej period vin prijmaye dani vid marsohodiv Perevazhna bilshist naukovih danih peredayutsya na Zemlyu cherez antenu rovera yaka vikoristovuyetsya dlya spilkuvannya z orbitalnim aparatom Mars Odissej u decimetrovomu diapazoni UHF Mars Odissej retranslyuvav na zemlyu osnovnij obsyag naukovih danih otrimanih z oboh marsohodiv Inshij orbitalnij aparat Mars Global Surveyor takozh vikoristovuvavsya yak retranslyator vin peredav blizko 8 vsih danih persh nizh vijshov z ladu v listopadi 2006 roku pislya 10 rokiv roboti Nevelikij obsyag danih buv peredanij bezposeredno z roveriv na Zemlyu cherez antenu X diapazonu Orbitalni aparati z potuzhnimi antenami X diapazonu zdatni peredavati na Zemlyu dani z vishoyu shvidkistyu Shvidkist peredachi ne visoka tomu dlya yiyi zbilshennya pobuduvali Kompleks dalekogo kosmichnogo zv yazku v Kanberri diametr golovnoyi parabolichnoyi anteni yakogo stanovit 70 metriv Zv yazok iz perelitnim modulem Na perelitnomu moduli bulo vstanovleno dvi anteni neobhidni dlya pidtrimki zv yazku z Zemleyu Vsespryamovanu antenu z nizkim koeficiyentom posilennya vikoristovuvali koli korabel perebuvav poruch iz Zemleyu U zv yazku z tim sho vona posilaye signal u vsih napryamkah yij ne potribno navoditisya na Zemlyu shob peremiknutisya na inshij kanal zv yazku Pislya cogo v spravu vstupaye gostronapravlena antena z serednim koeficiyentom posilennya dlya uspishnoyi roboti vona povinna buti spryamovana u bik Zemli Antena mala gostru diagramu spryamovanosti oskilki v poloti vidstan do Zemli postupovo zbilshuvalas Konstrukciya marsohodaUsi sistemi marsohoda zalezhat vid potuzhnogo bloku pid nazvoyu Mozkovij centr yakij znachnoyu zahishenij vid vpliviv na nogo nizkih temperatur U centri rovera mistitsya vazhlivij Teplovij blok elektroniki yakij vidpovidaye za peresuvannya rovera a takozh za rozgortannya manipulyatora Bortovij komp yuter priblizno takoyi zh potuzhnosti yak i portativnij komp yuter Pam yati priblizno v 1000 raziv bilshe nizh u jogo poperednika marsohoda Sodzhorner Bortovij komp yuter Spirita i Opportyuniti pobudovanij na 32 rozryadnomu radiacijno stijkomu procesori RAD6000 yakij pracyuye na chastoti 20 MGc Vin mistit 128 MB operativnoyi pam yati a takozh 256 MB flesh pam yati Podibno do nashogo mozku yakij perebuvaye pid zahistom cherepa sistemi marsohoda zahisheni tim sho vstanovleni v Teplovomu bloci elektroniki yakij zakriplenij u moduli pid nazvoyu Elektronika marsohoda Cej modul roztashovanij tochno v centri rovera Zolota plivka na stinkah blokiv dopomagaye zatrimuvati vidilene teplo vid obigrivachiv oskilki nichni temperaturi na Marsi mozhut vpasti do 96 C Termoizolyaciyeyu sluzhit shar z aerogelya Aerogel unikalnij material sho volodiye rekordno nizkoyu shilnistyu j proyavlyaye visoku tverdist prozorist zharomicnist nadzvichajno nizku teploprovidnist i t d U povitryanomu seredovishi pri normalnih umovah shilnist takoyi mikrogratki dorivnyuye 1 9 kg m cherez nayavnist mizhgratkovogo povitrya a jogo shilnist lishe v 1 5 raza bilsha nizh shilnist povitrya cherez sho aerogel otrimav nazvu tverdij dim Ves kompleks sho kontrolyuye balansuvannya rovera mozhna porivnyati z pristroyem lyudskogo vestibulyarnogo aparatu Inercialnij vimiryuvalnij pristrij ocinyuye kut nahilu marsohoda ci dani dopomagayut roveru robiti tochnishi j plavnishi ruhi Golovnij komp yuter provodit takozh regulyarne tehnichne obslugovuvannya marsohoda Jogo programne zabezpechennya zabezpechuye pravilne funkcionuvannya vsih sistem Innovaciyi v misiyi Mars Exploration Rovers Ostoron vid nebezpek Marsohodi misiyi Mars Exploration Rovers mayut sistemu kontrolyu za nebezpechnimi zonami u zv yazku z chim pid chas peresuvannya roveri mozhut uspishno yih unikati Realizaciya danoyi sistemi ye pershoyu v istoriyi vivchennya Marsa yiyi rozrobili v Universiteti Karnegi Mellon Shogla marsohoda Mistit panoramni j navigacijni kameri Dvi inshi podibni programi buli ob yednani v odne programne zabezpechennya z metoyu pidvishennya zagalnoyi produktivnosti Persha slidkuye za kontrolem roboti dviguna upravlyaye kolesami marsohoda shitkoyu a takozh instrumentom vishkribannya porodi RAT Druga pracyuye postijno yak vden tak i vnochi stezhit za robotoyu sonyachnih batarej rovera perenapravlyaye energiyu do dvoh akumulyatoriv a takozh upravlyaye godinnikom marsohoda Polipshenij zir Zagalom dvadcyat kamer sho dopomagayut marsohodam u poshuku slidiv diyi vodi na Marsi peredayut na Zemlyu yakisni fotografiyi planeti Kameri misiyi Mars Exploration Rovers roblyat znimki z najbilshoyu rozdilnoyu zdatnistyu za vsyu istoriyu doslidzhen Marsa Dosyagnennya v galuzi tehnologij dopomoglo zrobiti kameri legshimi i kompaktnishimi sho dalo zmogu vstanoviti po dev yat kamer na kozhnomu roveri a takozh po odnij kameri na spusknu platformu DIMES Kameri roveriv rozrobleni v Laboratoriyi reaktivnogo ruhu Voni ye najdoskonalishimi kamerami yaki kolis opuskalisya na inshu planetu Polipshene stisnennya danih Sistema stisnennya danih takozh rozroblena v Laboratoriyi reaktivnogo ruhu daye zmogu zmenshuvati obsyag danih dlya podalshoyi peredachi yih na Zemlyu ICER stvorenij na osnovi vejvlet peretvoren zi zdatnistyu obroblyati zobrazhennya Napriklad zobrazhennya rozmirom 12 MB u kincevomu pidsumku bude stisnute do 1 MB i takim chinom zajme nabagato menshe miscya na karti pam yati Programa dilit vsi zobrazhennya na grupi po 30 zobrazhen kozhna Cya procedura istotno znizhuye rizik vtrati znimkiv pid chas yih vidpravlennya na Zemlyu do Kompleksu dalekogo kosmichnogo zv yazku v Avstraliyi Stvorennya kart miscevosti pri peresuvanni Takozh innovaciyeyu dlya ciyeyi misiyi ye mozhlivist stvoryuvati karti prilegloyi miscevosti Dlya naukovoyi grupi ce duzhe cinno oskilki karti dayut zmogu viznachiti prohidnist kut nahilu a takozh sonyachnu fazu Stereoznimki dayut zmogu komandi stvoryuvati 3D zobrazhennya sho daye mozhlivist tochno viznachati misce roztashuvannya sposterezhuvanogo ob yekta Karti rozrobleni na osnovi cih danih dayut zmogu komandi znati yak daleko roveru potribno proyihati do neobhidnogo ob yekta voni takozh dopomagayut navoditi manipulyator Tehnologiya m yakoyi posadkiInzheneri zitknulisya z neprostim zavdannyam yak zniziti shvidkist kosmichnogo aparata z 19 300 km ch pid chas vhodzhennya v atmosferu do 19 km ch pri udari ob poverhnyu Marsa Pokrashenij parashut i podushki bezpeki Dlya vhodu v atmosferu spusku i posadki v misiyi Mars Exploration Rovers bulo vikoristano bagato chogo z napracyuvan yiyi poperednikiv misiyi Viking i Mars Pathfinder Shob upovilniti shvidkist znizhennya misiya vikoristovuye uspadkovanu tehnologiyu parashuta misiyi Viking zapushenogo 1975 roku a takozh misiyi Mars Pathfinder 1997 roku Kosmichni aparati misiyi Mars Exploration Rovers nabagato vazhchi vid poperednih bazova konstrukciya parashuta zalishilasya tiyeyu zh ale jogo plosha na 40 bilsha nizh u poperednikiv Podushki bezpeki takozh buli vdoskonaleni danu tehnologiyu pom yakshenogo prizemlennya aparata zastosovuvali v misiyi Mars Pathfinder Navkolo posadkovogo modulya yakij trimav marsohid perebuvali dvadcyat chotiri nadutih oseredki Podushki bezpeki stvoreni z duzhe micnogo sintetichnogo materialu zvanogo Vectran Cej samij material vikoristovuyut u vigotovlenni skafandriv Znovu zh taki zi zbilshennyam vagi kosmichnogo aparata neobhidno bulo stvoriti micnishi podushki bezpeki Kilka testiv na padinnya pokazali sho dodatkova masa viklikaye serjozni poshkodzhennya i rozriv materialu Inzheneri rozrobili podvijnu obolonku z podushok bezpeki poklikanu zapobigti serjoznim poshkodzhennyam pid chas visokoshvidkisnoyi posadki koli podushki bezpeki mozhut stiknutisya z gostrim kaminnyam ta inshimi geologichnimi osoblivostyami Chervonoyi planeti Vikoristannya raketnih dviguniv dlya upovilnennya shvidkosti znizhennya Shob spovilniti spusk kosmichnogo aparata vikoristovuvalisya tri reaktivnih dviguni RAD roztashovanih po jogo bokah Radiolokacijna ustanovka RLS ustanovlena v nizhnij chastini posadkovogo modulya viznachala vidstan do poverhni Koli spusknij aparat buv na visoti 1 5 km radiolokacijna sistema privela v diyu kameru Descent Image Motion Estimation Subsystem DIMES Kamera zrobila tri fotografiyi poverhni iz zatrimkoyu 4 sekundi sho dalo zmogu avtomatichno viznachiti gorizontalnu shvidkist aparata Cherez deyakij chas nova ruhova ustanovka misiyi Mars Exploration Rovers pochala galmuvati marsohid Spirit Yak i peredbachalosya u krateri Gusyeva dmut silni vitri yaki rozgojduvali spusknij aparat Spirita z boku v bik pereshkodzhayuchi jogo bezpechnij posadci Vektorna sistema z reaktivnih dviguniv TIRS pereshkodzhala haotichnomu ruhu z boku v bik u rezultati chogo spusknij aparat stav stabilnishim pri posadci Pid chas spusku Opportyuniti na Plato Meridiana bula bilsh spriyatliva pogoda nizh u krateri Gusyeva tomu v comu vipadku ne bulo neobhidnosti zaluchiti sistemu TIRS dlya stabilizaciyi spusku Pokrashena mobilnist marsohodaNove programne zabezpechennya dopomagaye unikati pereshkod pri peresuvanni Koli zitknennya z porodoyu neminuche spracovuye vdoskonalena sistema pidviski z yakoyu roveru nabagato legshe zdijsnyuvati manevri Spirit i Opportyuniti mali zdatnist dolati rizni pereshkodi na kam yanistij miscevosti Marsa Dlya misiyi Mars Exploration Rovers konstruktori modifikuvali sistemu pidviski yaku ranishe zastosovuvali na marsohodi Sodzhorner Sistema pidvisok zakriplena v zadnij chastini marsohoda Kolesa zbilshili v rozmirah a takozh pokrashili yih konstrukciyu Kozhne koleso maye diametr 26 santimetriv Yih vnutrishnyu i zovnishnyu chastinu z yednuye specialna spiralepodibna struktura yaka daye zmogu poglinuti silu udaru i ne dopustiti yiyi poshirennya Sistema pidvisok daye zmogu krashe dolati pereshkodi napriklad kameni yaki mozhut buti bilshimi nizh sami kolesa Kozhne koleso maye protektor iz harakternimi vistupami yaki zabezpechuyut polipshene zcheplennya pid chas peresuvannya po kamenyah i m yakomu gruntu Vnutrishnya chastina kolis skladayetsya z materialu pid nazvoyu Solimide yakij zberigaye svoyu elastichnist navit pri duzhe nizkih temperaturah i tomu idealno pidhodit dlya suvorih umov Marsa Peresuvannya po shlyahah najmenshogo oporu Marsohodi misiyi Mars Exploration Rovers mayut krashi fizichni harakteristiki nizh marsohid Sodzhorner 1997 roku tomu Spirit i Opportyuniti mozhut buti bilsh avtonomnimi Inzheneri polipshili avtonavigacijne programne zabezpechennya vodinnya sho vklyuchaye mozhlivist robiti i vikoristovuvati trivimirni karti miscevosti a ce robit roveri samostijnishimi Koli roveru dayut komandu na samostijne peresuvannya vin pochinaye analizuvati dovkolishnyu miscevist pislya cogo robit stereozobrazhennya za dopomogoyu yakogo vibiraye najkrashij bezpechnij marshrut Marsohodi povinni unikati bud yaki pereshkodi na svoyemu shlyahu tomu roveri rozpiznayut yih na svoyih stereoznimkah Cya innovaciya dala zmogu peresuvatisya na dovshi vidstani nizh za ruchnoyi navigaciyi z Zemli Stanom na seredinu serpnya 2004 roku marsohid Opportyuniti vikoristovuyuchi avtomatichnu samonavigaciyu proyihav 230 m tretina vidstani mizh kraterom Igl i kraterom Endyurans marsohid Spirit bilsh nizh 1250 m iz zaplanovanih 3000 m shlyahu do Pagorbiv Kolumbiyi Avtomatichna sistema navigaciyi robit znimki prilegloyi miscevosti vikoristovuyuchi odnu z dvoh stereokamer Pislya cogo stereozobrazhennya peretvoryuyutsya v trivimirni karti miscevosti yaki avtomatichno stvoryuyutsya programnim zabezpechennyam rovera Programne zabezpechennya viznachaye chi bezpechna miscevist yaka stupin prohidnosti visota pereshkod shilnist gruntu i kut nahilu poverhni Z desyatkiv mozhlivih shlyahiv rover vibiraye najkorotshij najbezpechnishij shlyah do svoyeyi meti Potim proyihavshi vid 0 5 do 2 m zalezhno vid togo skilki pereshkod trapitsya na jogo shlyahu rover zupinyayetsya analizuyuchi pereshkodi sho perebuvayut nepodalik Ves proces povtoryuyetsya poki vin ne dosyagne svoyeyi meti abo zh poki jomu ne nakazhut zupinitisya z Zemli Programne zabezpechennya vodinnya v misiyi Mars Exploration Rovers doskonalishe nizh u Sodzhorner Sistema bezpeki Sodzhorner mogla zahoplyuvati tilki po 20 tochok na kozhnomu kroci sistema bezpeki Spirita i Opportyuniti zazvichaj zahoplyuye bilsh yak 16 000 tochok Serednya shvidkist roveriv z urahuvannyam uhilennya vid pereshkod stanovit blizko 34 m na godinu u desyat raziv shvidshe nizh u Sodzhorner Za vsi tri misyaci svoyeyi roboti Sodzhorner proyihav trohi bilsh yak 100 km Spirit i Opportyuniti perevershili cej rekord v odin i toj samij den Spirit proyihav 124 m za 125 j sol a Opportyuniti proyihav 141 m za 82 j sol She odna innovaciya v misiyi Mars Exploration Rovers ce dodavannya vizualnogo odometra yakij perebuvaye pid kontrolem programnogo zabezpechennya Koli rover yide po pishanij abo kam yanistij dilyanci to jogo kolesa mozhut proslizati i vnaslidok cogo vidavati nepravilni pokazi mehanichnogo odometra Vizualnij odometr dopomagaye vipraviti ci znachennya pokazuyuchi yak daleko naspravdi proyihav marsohid Vin pracyuye shlyahom porivnyannya znimkiv zroblenih do i pislya korotkoyi zupinki avtomatichno znahodyachi desyatki primitnih ob yektiv napriklad kameni slidi vid kolis i pishanih dyun vidstezhuyuchi vidstan mizh poslidovno znyatimi zobrazhennyami Ob yednannya yih u trivimirni znimki nadaye nabagato bilshe informaciyi vse ce nabagato legshe i tochnishe nizh pidrahunok projdenoyi vidstani za kilkistyu obertiv kolesa Batareyi ta obigrivachiObigrivachi akumulyatori ta inshi komponenti ne zdatni vizhiti v holodni marsianski nochi tomu voni znahodyatsya v Teplovomu bloci elektroniki Nichna temperatura mozhe vpasti do 105 S Temperatura akumulyatoriv povinna buti vishe 20 S koli voni zhivlyat sistemi marsohoda i vishe 0 S pri yih pidzaryadci Obigriv Teplovogo bloku elektroniki vidbuvayetsya vid elektrichnih i vosmi radioizotopnih obigrivachiv a takozh vid tepla sho vidilyaye sama elektronika Kozhen radioizotopnij obigrivach viroblyaye blizko odnogo vata tepla i mistit blizko 2 7 g v granulah sho za formoyu i rozmirom nagaduyut lastik na torci prostogo olivcya Kozhna granula ukladena v metalevu obolonku z plutoniyevo rodiyevogo splavu j otochena dekilkoma sharami vuglecevo grafitovih kompozitnih materialiv sho ves blok za rozmirom i formoyu nagaduye C elementnij akumulyator Cya konstrukciya z dekilkoh zahisnih shariv bula protestovana prichomu dioksid plutoniyu znahoditsya vseredini obigrivalnih elementiv sho znachno znizhuye rizik zabrudnennya planeti pri avarijnomu rujnuvanni marsohoda pid chas posadki Inshi kosmichni aparati u tomu chisli Mars Pathfinder i marsohid Sodzhorner dlya pidtrimki optimalnoyi temperaturi elektroniki vikoristovuvali tilki radioizotopni obigrivachi KonstrukciyaSpektrometr alfa chastinok APXS Teplovij emisijnij spektrometr Mini TES Golovna kamera rovera PanCam Avtomatichna mizhplanetna stanciya proyektu MER vklyuchaye spusknij aparat i perelitnij modul Dlya riznih etapiv galmuvannya v atmosferi Marsa i m yakoyi posadki spusknij aparat mistit teplozahisnij ekran konichnoyi formi parashutnu sistemu tverdopalivni raketni dviguni j kulyasti povitryani podushki Masa osnovnih komponentiv AMS Osnovni skladovi Komponent Masa Dopovnennya Perelitnij modul 243 kg vklyuchayuchi 50 kg paliva Spusknij aparat Teplozahisnij ekran 78 kg Zadnij ekran i parashut 209 kg Posadkova platforma 348 kg Vsogo 878 kg Marsohid 185 kg Sumarna masa 1063 kg Marsohid maye 6 kolis Dzherelom elektroenergiyi sluzhat sonyachni batareyi potuzhnistyu do 140 vativ Pri masi v 185 kg marsohid osnashenij burom dekilkoma kamerami mikrokameroyu MI i dvoma spektrometrami zmontovanimi na Povorotnij mehanizm marsohoda vikonanij na osnovi servoprivodiv Taki privodi roztashovani na kozhnomu z perednih i zadnih kolis serednya para povorotnih privodiv ne maye Povorot perednih i zadnih kolis marsohoda zdijsnyuyetsya za dopomogoyu elektromotoriv sho diyut nezalezhno vid motoriv yaki zabezpechuyut peremishennya aparata Koli marsohodu neobhidno povernuti dviguni vklyuchayutsya i povertayut kolesa na potribnij kut Ves inshij chas dviguni navpaki pereshkodzhayut povorotu shob aparat ne zbivati z kursu cherez haotichnij ruh kolis Peremikannya rezhimiv povorot galmo vidbuvayetsya za dopomogoyu rele Takozh marsohid zdatnij kopati grunt transheyu obertayuchi odne z perednih kolis sam zalishayuchis pri comu neruhomim Bortovij komp yuter pobudovanij na procesori RAD6000 z chastotoyu 20 MGc 128 MB dinamichnoyi operativnoyi pam yati 3 MB EEPROM i 256 MB flesh pam yati Robocha temperatura robota vid 40 do 40 C Dlya roboti pri nizkih temperaturah priznachenij radioizotopnij nagrivach yakij mozhut dopovnyuvati takozh elektrichni nagrivachi koli ce neobhidno Dlya teploizolyaciyi zastosovuyetsya aerogel i Instrumenti rovera Panoramna kamera Pancam dopomagaye vivchiti strukturu kolir mineralogiyu miscevogo landshaftu Navigacijna kamera Navcam z velikim kutom oglyadu takozh kameri z nizhchoyu rozdilnoyu zdatnistyu dlya navigaciyi ta vodinnya Miniatyurnij teplovij emisijnij spektrometr Mini TES vivchaye skeli j grunt dlya dokladnishogo analizu takozh viznachaye procesi yaki sformuvali yih Hazcams dvi monohromni kameri z 120 gradusnim polem zoru sho zabezpechuyut dodatkovi dani pro stan rovera Manipulyator rovera mistit nastupni instrumenti Miniatyurizovannij MB MIMOS II provodit doslidzhennya mineralogiyi zalizovmisnih porid i gruntiv Spektrometr alfa chastinok APXS analiz himichnogo skladu skel i gruntiv Magniti zbir magnitnih chastinok pilu Mikrokamera MI otrimuye zbilsheni zobrazhennya marsianskoyi poverhni z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu svoyeridnij mikroskop Instrument ziskoblyuvannya porodi Rock Abrasion Tool RAT bukv pereklad abreviaturi shur almaznij torcevij bur zdatnij zrobiti otvir diametrom 45 mm i glibinoyu 5 mm na skelnij poverhni a potim zmesti zalishki porodi z miscya ziskribka Instrument vazhit 720 g spozhivaye potuzhnist 30 Vt Rozdilna zdatnist kamer 1024 1024 pikseliv Otrimani dani zberigayutsya zi stisnennyam ICER dlya podalshoyi peredachi Porivnyannya Opportyuniti z inshimi marsohodamiModeli vsih troh marsohodiv u porivnyanni Sodzhorner najmenshij Spirit Opportyuniti serednij K yuriositi najbilshij K yuriositi MER Sodzhorner Zapusk 2011 2003 1996 Masa kg 899 174 10 6 Rozmiri v metrah D Sh V 3 1 2 7 2 1 1 6 2 3 1 5 0 7 0 5 0 3 Energiya kVt g sol 2 5 2 7 0 3 0 9 lt 0 1 Naukovi instrumenti 10 5 4 Maksimalna shvidkist sm sek 4 5 1 Peredacha danih MB dobu 19 31 6 25 lt 3 5 Produktivnist komp yutera MIPS 400 20 0 1 Operativna pam yat MB 256 128 0 5 Rozrahunkovij rajon posadki km 20 7 80 12 200 100Oglyad misiyiMisce posadki Opportyuniti znimok orbitalnogo aparata Mars Global Surveyor Misce posadki Opportyuniti na Marsi poznacheno zirkoyu Osnovne zavdannya Opportyuniti polyagala v tomu shob vin protrimavsya 90 soliv 92 5 dnya za cej chas provodyachi chislenni doslidzhennya Marsa Misiya otrimala kilka rozshiren i trivaye vzhe protyagom dniv z momentu posadki U procesi posadki marsohid vipadkovo potrapiv u krater Igl posered ploskoyi rivnini Opportyuniti uspishno vivchiv grunt i zrazki girskih porid peredav panoramni znimki kratera Igl Otrimani dani dali vchenim NASA zmog zrobiti pripushennya pro nayavnist gematita a takozh pro prisutnist u minulomu vodi na poverhni Marsa Pislya cogo Opportyuniti vidpravivsya na vivchennya kratera Endyurans yakij vivchavsya roverom z chervnya po gruden 2004 roku Zgodom Opportyuniti viyaviv pershij meteorit nini vidomij yak Heat Shield Rock Z kincya kvitnya po cherven 2005 roku Opportyuniti ne peresuvavsya oskilki zastryag u dyuni dekilkoma kolesami Shob vityagti rover iz minimalnim rizikom za 6 tizhniv bulo vikonano modelyuvannya miscevosti Uspishne manevruvannya po kilka santimetriv za den zreshtoyu zvilnilo rover tim samim umozhlivivshi prodovzhennya podorozhi po poverhni Marsa Dali Opportyuniti virushiv u pivdennomu napryamku do velikogo neglibokogo chastkovo zasipanogo piskom kratera Pislya cogo rover popryamuvav na pivden u bik kratera Viktoriya U period z zhovtnya 2005 roku po berezen 2006 roku aparat mav deyaki mehanichni problemi zi svoyim manipulyatorom Naprikinci veresnya 2006 roku Opportyuniti dosyag kratera Viktoriya doslidzhuyuchi jogo vzdovzh krayu ruhayuchis za godinnikovoyu strilkoyu U chervni 2007 roku vin povernuvsya v Kachinu zatoku tobto u vihidnu tochku pributtya U veresni 2007 roku rover uvijshov u krater shob pochati jogo detalne vivchennya U serpni 2008 roku Opportyuniti zalishiv krater Viktoriya popryamuvavshi u bik dosyag yakogo 9 serpnya 2011 roku Dosyagnuvshi svoyeyi meti marsohid virushiv do misu Kejp Jork yakij lezhit na zahidnij kromci kratera Tut orbitalnij aparat Mars Reconnaissance Orbiter viyaviv nayavnist fillosilikativ pislya chogo Opportyuniti pochav vivchennya porid svoyimi instrumentami shob pidtverditi ci sposterezhennya z poverhni Vivchennya misu zavershilosya do nastannya lita U travni 2013 roku rover vidpravili v pivdennomu napryamku u bik pagorba tochka Solander U serpni 2013 roku Opportyuniti pribuv do pidnizhzhya pagorba pochavshi shodzhennya na nogo Zagalna kilkist projdenogo shlyahu na 26 serpnya 2016 roku 4473 soli stanovit 43 1 km Sonyachni batareyi viroblyayut 464 Vt ch sol pri prozorosti atmosferi 0 498 i koeficiyenti pilu 0 691 odinici PodiyiDokladnishe Hronologiya podij marsohoda Opportyuniti Tehnichni nepoladkiDovge perebuvannya na Marsi ne minulo bezslidno dlya Opportyuniti misiya yakogo spochatku planuvalasya na 90 dniv Za 10 rokiv roboti z yavlyavsya cilij ryad tehnichnih nespravnostej Problemi z manipulyatorom U 2007 roci u Opportyuniti vinikli nespravnosti v roboti pravogo perednogo kolesa stribki naprugi shozha na nespravnist yaka vivela z ladu prave perednye koleso Spirita Inzheneri dali perepochiti kolesu koli rover dovgij chas vivchav girske ogolennya U grudni 2013 roku ci nepoladki znovu povtorilisya Komanda vzhivaye aktivnih zahodiv zaradi usunennya ciyeyi nespravnosti Infrachervonij teplovoyi emisijnij spektrometr MiniTES vidimknenij z 2007 roku koli jogo dzerkalo zabila pilova burya u zv yazku z chim vin ne mozhe prijmati zobrazhennya Dlya podalshoyi ekspluataciyi priladu neobhidnij silnij potik vitru yakij ochistit zovnishnyu poverhnyu dzerkala vid pilu Miniatyurnij messbauerivskij spektrometr yakij daye zmogu viznachati spoluki zaliza v porodah nini vidklyuchenij Zastosovuvanij u nomu kobalt 57 maye period napivrozpadu 271 8 dnya tomu za 9 rokiv roboti vin praktichno vicherpav svij resurs Pid chas zimivli 2011 roku Opportyuniti she namagavsya yakos jogo zastosuvati u rezultati dovelosya vitratiti kilka tizhniv shob otrimati rezultati odnogo zrazka Cherez kilka rokiv perebuvannya na Marsi v Opportyuniti vinikli problemi z jogo burom RAT za dopomogoyu yakogo vin robit neveliki pogliblennya v porodi Testuvannya pokazalo sho datchiki navedennya bura na porodu pracyuyut nekorektno ale inzheneri pereprogramuvavshi programne zabezpechennya virishili danu problemu Vijshov z ladu odin obigrivach 22 kvitnya 2013 roku Opportyuniti samovilno peremiknuvsya v stan yakij mozhna oharakterizuvati yak rezhim ochikuvannya Operatori na Zemli diznalisya pro ce 27 kvitnya 2013 roku Pervinne testuvannya dalo zmogu vstanoviti sho Opportyuniti vidchuv shos nedobre v svoyih sistemah 22 kvitnya pid chas vimiryuvannya prozorosti atmosferi Marsa i peremiknuvsya v rezhim ochikuvannya Inzheneri pidozryuyut sho marsohid virishiv perezavantazhiti svij bortovij komp yuter u toj chas koli jogo kameri robili znimki Soncya 1 travnya 2013 roku po komandi z Zemli Opportyuniti uspishno vijshov iz rezhimu ochikuvannya i vidnoviv svoyu naukovu diyalnist Naukovi rezultatiDokladnishe Naukovi rezultati misiyi Mars Exploration Rover Opportyuniti nadav perekonlivi dokazi na pidtrimku golovnoyi meti jogo naukovoyi misiyi poshuk i doslidzhennya kameniv i gruntiv yaki mozhut mistiti dani pro minule diyi vodi na Marsi Na dodatok do perevirki vodnoyi gipotezi Opportyuniti zrobiv rizni astronomichni sposterezhennya a takozh z jogo dopomogoyu buli utochneni parametri atmosferi Marsa 7 chervnya 2013 roku na specialnij konferenciyi prisvyachenij desyatij richnici zapusku Opportyuniti kerivnik naukovoyi programi marsohoda Opportyuniti Stiv Skvajrs zayaviv sho v davni chasi na Marsi bula voda pridatna dlya zhivih organizmiv Vidkrittya bulo zrobleno pri vivchenni kamenyu nazvanogo Esperans 6 Esperance 6 Rezultati chitko svidchat pro te sho kilka milyardiv rokiv tomu cej kamin perebuvav u potoci vodi Prichomu cya voda bula prisnoyu i pridatnoyu dlya isnuvannya v nij zhivih organizmiv Vsi poperedni svidchennya isnuvannya vodi na Marsi zvodilisya do togo sho na planeti isnuvala ridina sho bilsh nagaduye sirchanu kislotu Opportyuniti zh znajshov same prisnu vodu NagorodiZa neocinennij vklad Opportyuniti u vivchennya Marsa na jogo chest buv nazvanij asteroyid 39382 Nazvu zaproponuvala Ingrid van Hauten Gruneveld yaka razom iz i Tomom Gerelsom viyavili cej asteroyid 24 veresnya 1960 roku Posadkovu platformu Opportyuniti nazvali Memorialna stanciya Chellendzhera Div takozhKosmichna biologiya Avtonomnij robot Klimat Marsa EkzoMars Misiyi na Mars Geologiya Marsa InSight Zhittya na Marsi Spisok shtuchnih ob yektiv na Marsi Mars Exploration Rover Mars ekspres Mars Odissej Mars Pathfinder Mars Reconnaissance Orbiter Misiya Mars 2020 rover Marsianska naukova laboratoriya Marsohid Opportyuniti Doslidzhennya kosmosu Programa Viking Hronologiya podij Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyi Marsohid Spirit Doslidzhennya MarsaPrimitkiGrani Ru nazvaniya amerikanskim marsohodam dala devyatiletnyaya sirota iz Sibiri NASA s Record Setting Opportunity Rover Mission on Mars Comes to End NASA 13 02 2019 Procitovano 13 02 2019 angl Misiya marsohodu Opportunity oficijno zavershena Radio Svoboda 13 02 2019 Procitovano 13 02 2019 Ostanni foto yaki zrobiv marsohid Opportunity nejmovirni kadri 24 Kanal 13 bereznya 2019 originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 5 chervnya 2021 Nauchnye celi marsohoda anglijskoyu NASA Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 5 chervnya 2011 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 13 veresnya 2014 Technologies of Broad Benefit Telecommunications 1 bereznya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 In situ Exploration and Sample Return Entry Descent and Landing 3 grudnya 2013 u Wayback Machine In situ Exploration and Sample Return Autonomous Planetary Mobility 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 15 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 Chang Kenneth 7 listopada 2004 Martian Robots Taking Orders From a Manhattan Walk Up The New York Times Procitovano 9 kvitnya 2009 Squyres Steve 2005 Roving Mars Spirit Opportunity and the Exploration of the Red Planet Hyperion Press s 113 117 ISBN 978 1 4013 0149 1 MER Batteries and Heaters Jet Propulsion Laboratory NASA Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 NASA NASA Mars Rover Arrives at New Site on Martian Surface Nasa gov Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2012 Crushing Rocks With Wheels Arhivovano 2015 08 30 u Archive is angl Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 19 veresnya 2014 Pitevoj Mars 8 chervnya 2013 Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 19 veresnya 2014 Space Shuttle Challenger Crew Memorialized on Mars Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 24 lipnya 2008

Дата публікації:
Топ