Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Mars Climate Orbiter MCO невдала місія НАСА по дослідженню марсіанського клімату частина програми en MCO створювався як

Mars Climate Orbiter

Mars Climate Orbiter

Mars Climate Orbiter (MCO) — невдала місія НАСА по дослідженню марсіанського клімату, частина програми [en]. MCO створювався як супутник-транслятор для посадкового апарата Mars Polar Lander, а після припинення функціонування останнього повинен був зайнятися вивченням марсіанського клімату. Але 23 вересня 1999 року через програмну помилку контакт із кораблем, що вже перебував в атмосфері, було втрачено. Причиною цього було те, що одна команда НАСА в розрахунках використовувала англійську систему мір (фути і ярди), а інша — метричні одиниці, як і було передбачено в контракті між НАСА і Lockheed. У результаті корабель ввійшов в атмосферу Марса занадто низько і розвалився.

Mars Climate Orbiter
image
апарат у космосі
Основні параметри
Організаціяimage НАСА
Ракета-носійДельта-2 7425-9.5 D264
Космодромimage мис Канаверал SLC17A
Схід з орбіти23 вересня 1999
Технічні параметри
Маса634 кг (паливо: 291 кг)
Розміри2,1 × 1,6 × 2,0 м
розмах СБ: 5,5 м
Джерела живленняСб: GaAs, 7,4 м²
АБ: 16 А·год

Завдання польоту

Основними науковими завданнями MCO було вивчення динаміки атмосфери Марса і зйомка його поверхні. Передбачалося зібрати дані по циркуляції пилу, водяної пари й озону в атмосфері Марса; поспостерігати сезонні зміни погоди на планеті протягом марсіанського року (687 земних діб). Серед інших завдань значилися дослідження полярних марсіанських шапок і пилових бур.

Конструкція

image
Mars Climate Orbiter на випробуваннях

Стартова маса MCO — 634 кг, у тому числі маса палива — 291 кг. Габаритні розміри шасі КА — 2,1 × 1,6 × 2,0 м; розмах розгорнутої сонячної батареї (СБ) — 5,5 м. До складу КА входили два відсіки — відсік ДУ, що являє собою зменшений відсік ДУ КА Mars Global Surveyor, і приладовий відсік. Головний гальмівний імпульс для виходу КА на орбіту навколо Марса видавав двокомпонентний РРД Leros тягою 640 ньютон (65 кгс), що працювала на гідразині й тетраоксиді азоту. Бортова система керування даними побудована на базі 32-розрядного процесора RAD 6000. Обсяг бортового твердотільного ЗУ — 128 Мбайт. Зв'язок із Землею здійснювався в Х-діапазоні через 1,3-метрову антену високого підсилення HGA, антену середнього посилення MGA. Додаткова 10-ватна УКХ-підсистема використовувалася для двостороннього зв'язку з MPL. Система енергоживлення була побудована на базі трисекційної орієнтованої панелі СБ з фотоелементами на арсеніді галію і германію площею 7,4 м² і акумуляторних батарей ємністю 16 А·год.

Наукова апаратура

На борту апарата були встановлені два наукові прилади: радіометр PMIRR і блок кольорових цифрових камер MARCI.

image
система формування зображення, призначена для отримання фотографії марсіанської поверхні і атмосфери
  1. Багатоспектральний інфрачервоний радіометр PMIRR (Pressure Modulator Infrared Radiometer) призначений для зондування атмосфери Марса в видимому діапазоні і на довжинах хвиль 6—50 мкм. Для смуг води (6,7 мкм) і вуглекислого газу (15 мкм) передбачено особливо високу спектральну роздільну здатність, яке досягається за рахунок модуляції тиску (щільності) в кюветах, встановлених перед чотирма детекторами. Діапазон робочих висот сканування приладу — 0—80 км, роздільна здатність у вертикальній площині — 5 км. PMIRR розроблений у великій міжнародній кооперації вченими з США, Англії та Росії (ІКД РАН).
  2. Комплект кольорових цифрових камер MARCI (Mars Color Imager) призначений для виконання глобальної зйомки поверхні в декількох спектральних діапазонах. Знімки використовувалися для створення щотижневих звітів про марсіанську погоду, а також для вивчення взаємодії атмосфери з поверхнею планети. MARCI складається з ширококутової камери WA (Wide Angle) і камери «середнього кута зору» MA (Medium Angle), причому перша призначена для оглядової зйомки стану атмосфери й поверхні, а друга — для відстеження змін на поверхні. Поле зору камери WA становить 140°. Камера може працювати в 7 спектральних діапазонах — 5 видимих ​​і 2 ультрафіолетових. Очікувана просторова роздільна здатність для номінальної орієнтації КА і швидкості передачі даних на Землю — 7,2 км/пікс. Якщо дозволить швидкість каналу передачі даних, можливе отримання знімків кілометрової роздільності. Камера WA також дає можливість зйомки хмар і димки в атмосфері над краєм планети з роздільною здатністю 4 км. Для камери MA кут поля зору становить 6°. Камера «бачить» у 10 спектральних діапазонах (425—1000 нм). Роздільність у надирі при штатній орієнтації КА складе 40 м/пікс; розмір зони покриття поверхні — 40 км.

Хронологія польоту і результати

Mars Climate Orbiter був запущений 11 грудня 1998 року на РН «Дельта-2». Апарат прибув до Марса через 9 місяців, 23 вересня 1999 року. MCO повинен був видати гальмівний імпульс і перейти на високоеліптичну орбіту з періодом 14 годин, а потім протягом двох місяців за допомогою ряду аеродинамічних маневрів у верхній атмосфері Марса довести орбіту до кругової. У розрахунковий час на висоті 193 км апарат включив двигуни на гальмування. Через 5 хвилин MCO пішов за Марс й більше жодних сигналів від нього не надходило.

З аналізу даних зі станцій стеження було встановлено, що апарат пройшов над поверхнею на висоті всього 57 км замість розрахункових 226 км і просто згорів в атмосфері. Настільки велике відхилення було викликано курйозною помилкою фахівців місії: під час розрахунків одна з груп використовувала англійські одиниці вимірювання (фунт-сила), а інша — метричні (ньютон).

Через два місяці під час посадки на Марс за невідомих обставин загинула станція Mars Polar Lander. Таким чином, програма Mars Surveyor '98 завершилася повною невдачею, а всі наступні плани з вивчення Марса були повністю переглянуті. Єдиним науковим результатом місії можна вважати знімок Марса, зроблений камерою MARCI 7 вересня 1998 року з відстані 4 500 000 км. Невдача згадується як одна з можливих причин повного переходу НАСА на метричну систему, оголошеного у 2007 році.

  • image
    Запуск Mars Climate Orbiter НАСА на Delta II 7425 launch vehicle
  • image
    Міжпланетна траєкторія Mars Climate Orbiter
  • image
    Аеродинамічне гальмування (процедура розміщення Mars Climate Orbiter на орбіті навколо Марса)

Див. також

Примітки

  1. Stephenson, Arthur G.; LaPiana, Lia S.; Mulville, Daniel R.; Rutledge, Peter J.; Bauer, Frank H.; Folta, David; Dukeman, Greg A.; Sackheim, Robert; Norvig, Peter (10 листопада 1999). Mars Climate Orbiter Mishap Investigation Board Phase I Report (PDF). NASA. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2009. Процитовано 3 листопада 2017.
  2. . CNN. 30 вересня 1999. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 21 березня 2016.
  3. НАСА повністю переходить на метричну систему. [ 7 грудня 2012 у Wayback Machine.] Compulenta.ru

Посилання

  • «Mars Climate Orbiter згорів, не встигнувши вийти на роботу», Новини космонавтики № 11, 1999.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mars Climate Orbiter MCO nevdala misiya NASA po doslidzhennyu marsianskogo klimatu chastina programi en MCO stvoryuvavsya yak suputnik translyator dlya posadkovogo aparata Mars Polar Lander a pislya pripinennya funkcionuvannya ostannogo povinen buv zajnyatisya vivchennyam marsianskogo klimatu Ale 23 veresnya 1999 roku cherez programnu pomilku kontakt iz korablem sho vzhe perebuvav v atmosferi bulo vtracheno Prichinoyu cogo bulo te sho odna komanda NASA v rozrahunkah vikoristovuvala anglijsku sistemu mir futi i yardi a insha metrichni odinici yak i bulo peredbacheno v kontrakti mizh NASA i Lockheed U rezultati korabel vvijshov v atmosferu Marsa zanadto nizko i rozvalivsya Mars Climate Orbiteraparat u kosmosiOsnovni parametriOrganizaciyaNASARaketa nosijDelta 2 7425 9 5 D264Kosmodrommis Kanaveral SLC17AShid z orbiti23 veresnya 1999Tehnichni parametriMasa634 kg palivo 291 kg Rozmiri2 1 1 6 2 0 m rozmah SB 5 5 mDzherela zhivlennyaSb GaAs 7 4 m AB 16 A godZavdannya polotuOsnovnimi naukovimi zavdannyami MCO bulo vivchennya dinamiki atmosferi Marsa i zjomka jogo poverhni Peredbachalosya zibrati dani po cirkulyaciyi pilu vodyanoyi pari j ozonu v atmosferi Marsa posposterigati sezonni zmini pogodi na planeti protyagom marsianskogo roku 687 zemnih dib Sered inshih zavdan znachilisya doslidzhennya polyarnih marsianskih shapok i pilovih bur KonstrukciyaMars Climate Orbiter na viprobuvannyah Startova masa MCO 634 kg u tomu chisli masa paliva 291 kg Gabaritni rozmiri shasi KA 2 1 1 6 2 0 m rozmah rozgornutoyi sonyachnoyi batareyi SB 5 5 m Do skladu KA vhodili dva vidsiki vidsik DU sho yavlyaye soboyu zmenshenij vidsik DU KA Mars Global Surveyor i priladovij vidsik Golovnij galmivnij impuls dlya vihodu KA na orbitu navkolo Marsa vidavav dvokomponentnij RRD Leros tyagoyu 640 nyuton 65 kgs sho pracyuvala na gidrazini j tetraoksidi azotu Bortova sistema keruvannya danimi pobudovana na bazi 32 rozryadnogo procesora RAD 6000 Obsyag bortovogo tverdotilnogo ZU 128 Mbajt Zv yazok iz Zemleyu zdijsnyuvavsya v H diapazoni cherez 1 3 metrovu antenu visokogo pidsilennya HGA antenu serednogo posilennya MGA Dodatkova 10 vatna UKH pidsistema vikoristovuvalasya dlya dvostoronnogo zv yazku z MPL Sistema energozhivlennya bula pobudovana na bazi trisekcijnoyi oriyentovanoyi paneli SB z fotoelementami na arsenidi galiyu i germaniyu plosheyu 7 4 m i akumulyatornih batarej yemnistyu 16 A god Naukova aparaturaNa bortu aparata buli vstanovleni dva naukovi priladi radiometr PMIRR i blok kolorovih cifrovih kamer MARCI sistema formuvannya zobrazhennya priznachena dlya otrimannya fotografiyi marsianskoyi poverhni i atmosferi Bagatospektralnij infrachervonij radiometr PMIRR Pressure Modulator Infrared Radiometer priznachenij dlya zonduvannya atmosferi Marsa v vidimomu diapazoni i na dovzhinah hvil 6 50 mkm Dlya smug vodi 6 7 mkm i vuglekislogo gazu 15 mkm peredbacheno osoblivo visoku spektralnu rozdilnu zdatnist yake dosyagayetsya za rahunok modulyaciyi tisku shilnosti v kyuvetah vstanovlenih pered chotirma detektorami Diapazon robochih visot skanuvannya priladu 0 80 km rozdilna zdatnist u vertikalnij ploshini 5 km PMIRR rozroblenij u velikij mizhnarodnij kooperaciyi vchenimi z SShA Angliyi ta Rosiyi IKD RAN Komplekt kolorovih cifrovih kamer MARCI Mars Color Imager priznachenij dlya vikonannya globalnoyi zjomki poverhni v dekilkoh spektralnih diapazonah Znimki vikoristovuvalisya dlya stvorennya shotizhnevih zvitiv pro marsiansku pogodu a takozh dlya vivchennya vzayemodiyi atmosferi z poverhneyu planeti MARCI skladayetsya z shirokokutovoyi kameri WA Wide Angle i kameri serednogo kuta zoru MA Medium Angle prichomu persha priznachena dlya oglyadovoyi zjomki stanu atmosferi j poverhni a druga dlya vidstezhennya zmin na poverhni Pole zoru kameri WA stanovit 140 Kamera mozhe pracyuvati v 7 spektralnih diapazonah 5 vidimih i 2 ultrafioletovih Ochikuvana prostorova rozdilna zdatnist dlya nominalnoyi oriyentaciyi KA i shvidkosti peredachi danih na Zemlyu 7 2 km piks Yaksho dozvolit shvidkist kanalu peredachi danih mozhlive otrimannya znimkiv kilometrovoyi rozdilnosti Kamera WA takozh daye mozhlivist zjomki hmar i dimki v atmosferi nad krayem planeti z rozdilnoyu zdatnistyu 4 km Dlya kameri MA kut polya zoru stanovit 6 Kamera bachit u 10 spektralnih diapazonah 425 1000 nm Rozdilnist u nadiri pri shtatnij oriyentaciyi KA sklade 40 m piks rozmir zoni pokrittya poverhni 40 km Hronologiya polotu i rezultatiMars Climate Orbiter buv zapushenij 11 grudnya 1998 roku na RN Delta 2 Aparat pribuv do Marsa cherez 9 misyaciv 23 veresnya 1999 roku MCO povinen buv vidati galmivnij impuls i perejti na visokoeliptichnu orbitu z periodom 14 godin a potim protyagom dvoh misyaciv za dopomogoyu ryadu aerodinamichnih manevriv u verhnij atmosferi Marsa dovesti orbitu do krugovoyi U rozrahunkovij chas na visoti 193 km aparat vklyuchiv dviguni na galmuvannya Cherez 5 hvilin MCO pishov za Mars j bilshe zhodnih signaliv vid nogo ne nadhodilo Z analizu danih zi stancij stezhennya bulo vstanovleno sho aparat projshov nad poverhneyu na visoti vsogo 57 km zamist rozrahunkovih 226 km i prosto zgoriv v atmosferi Nastilki velike vidhilennya bulo viklikano kurjoznoyu pomilkoyu fahivciv misiyi pid chas rozrahunkiv odna z grup vikoristovuvala anglijski odinici vimiryuvannya funt sila a insha metrichni nyuton Cherez dva misyaci pid chas posadki na Mars za nevidomih obstavin zaginula stanciya Mars Polar Lander Takim chinom programa Mars Surveyor 98 zavershilasya povnoyu nevdacheyu a vsi nastupni plani z vivchennya Marsa buli povnistyu pereglyanuti Yedinim naukovim rezultatom misiyi mozhna vvazhati znimok Marsa zroblenij kameroyu MARCI 7 veresnya 1998 roku z vidstani 4 500 000 km Nevdacha zgaduyetsya yak odna z mozhlivih prichin povnogo perehodu NASA na metrichnu sistemu ogoloshenogo u 2007 roci Zapusk Mars Climate Orbiter NASA na Delta II 7425 launch vehicle Mizhplanetna trayektoriya Mars Climate Orbiter Aerodinamichne galmuvannya procedura rozmishennya Mars Climate Orbiter na orbiti navkolo Marsa Div takozhDoslidzhennya MarsaPrimitkiStephenson Arthur G LaPiana Lia S Mulville Daniel R Rutledge Peter J Bauer Frank H Folta David Dukeman Greg A Sackheim Robert Norvig Peter 10 listopada 1999 Mars Climate Orbiter Mishap Investigation Board Phase I Report PDF NASA Arhiv originalu PDF za 27 zhovtnya 2009 Procitovano 3 listopada 2017 CNN 30 veresnya 1999 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 21 bereznya 2016 NASA povnistyu perehodit na metrichnu sistemu 7 grudnya 2012 u Wayback Machine Compulenta ruPosilannya Mars Climate Orbiter zgoriv ne vstignuvshi vijti na robotu Novini kosmonavtiki 11 1999

Дата публікації:
Топ