Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головний мозок людини (лат. cerebrum hominis) — головний орган центральної нервової системи (ЦНС), що складається з маси взаємозалежних нервових клітин.
| Головний мозок людини | |
|---|---|
 Череп та головний мозок людини | |
 Частки головного мозку: лобова частка (рожевий), потилична частка (синій), тім'яна частка (зелений). | |
| Деталі | |
| Попередник | Нервова трубка |
| Система | Центральна нервова |
| Артерія | Внутрішня сонна артерія, Хребетна артерія |
| Вена | Внутрішня яремна вена |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Cerebrum |
| Анатомія Грея | subject #184 |
| TA98 | A14.1.03.001 |
| TA2 | 5415 |
| FMA | 50801 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] | |
Загальні відомості
Головний мозок людини займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних ушкоджень. Під час росту й розвитку головний мозок набуває форми черепа. Ззовні мозок нагадує драглисту масу жовтувато-рожевого забарвлення, тому в давні часи вважали, що це речовина, яка охолоджує кров, і при бальзамуванні трупів його не зберігали.
Маса мозку немовляти 380—400 г. Маса мозку однорічної дитини досягає 800 г. У молодших школярів маса головного мозку 1250−1300 г, що майже відповідає масі мозку дорослої людини. Середня маса мозку в чоловіків — 1375 г, у жінок — 1275 г. У чоловіків він становить 2 % загальної маси тіла, у жінок — 2,5 %. Довгий час панувала думка, що від маси мозку залежать розумові здібності людини: чим більша маса мозку, тим обдарованіша людина. Але, як з'ясувалося пізніше, це не так. Наприклад, мозок Івана Тургенєва важив 2012 г, а мозок Анатоля Франса — 1017. Найважчий мозок — 2900 г — був виявлений в індивіда, який прожив усього 3 роки. Мозок його у функціональному відношенні був неповноцінним. Встановлено, що інтелект людини знижується лише в тому випадку, коли його маса зменшується до 900 г і менше.
Поки що прямої залежності між масою мозку та розумовими здібностями людини не виявлено. Але з'ясована гранична маса мозку (900 г), за межею якої він вважається неповноцінним.
Загалом ступінь розвитку мозку оцінюють за співвідношенням маси спинного мозку до головного. Так, у кішок воно — 1:1, у собак — 1:3, у нижчих мавп — 1:16, у людини — 1:50.
Будова головного мозку
Людський мозок становить 91-95 % ємності черепа, він складається з трьох відділів: мозкового стовбура, підкоркового відділу та кори великого мозку.
Стовбурова частина головного мозку складається з довгастого мозку, моста, середнього мозку і проміжного мозку.
- Довгастий мозок є продовженням догори спинного мозку, форму якого він зберігає.
- Середній мозок лежить ще вище. На його верхній поверхні добре видно дві пари горбків чотиригорбкового тіла.
- Проміжний мозок розташований найвище у стовбурі. Від нижньої його поверхні відходить гіпофіз.
Всередині стовбура проходить канал, що подекуди розширяється. Він є продовженням спинномозкового каналу.
Більша частина поверхні стовбура мозку вкрита білою речовиною. Сіра речовина утворює ядра всередині стовбура. Від ядер починаються дванадцять пар черепномозкових нервів.
Функції стовбура
У сірій речовині мозкового стовбура знаходиться дихальний центр. Тут же лежать серцевий і судиноруховий центри, в яких відбувається перехід збудження з різних доцентрових нервів на відцентрові нерви серця і кровоносних судин.
У стовбурі мозку розташовані центри, які регулюють скорочення м'язів, від яких залежать поза людини і всі її рухи.
Оболони головного мозку
Головний мозок, як і спинний, покритий трьома мозковими оболонами: м'якою, павутинною і твердою.
Термінологія
З початку 2000-х років рекомендують для використання в українській медичній термінології термін «мозкові оболони», для означення всіх інших (райдужної, слизових тощо) і надалі рекомендують використовувати термін «оболонки».
М'яка оболона
М'яка, або судинна, оболона головного мозку (лат. ріа mater encephali) безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни, покриває всі звивини. Складається вона з пухкої сполучної тканини, в якій розгалужуються численні судини, що живлять мозок. Від судинної оболони відходять тоненькі відростки сполучної тканини, які заглиблюються в масу мозку.
Павутинна оболона
Павутинна оболона головного мозку (лат. arachnoidea encephali) — тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни, внаслідок чого між судинною й павутинною оболонами утворюються підпавутинні цистерни, заповнені спинномозковою рідиною, за рахунок якої й відбувається живлення павутинної оболони. Найбільша мозочково-довгаста цистерна розміщена позаду четвертого шлуночка, в неї відкривається серединний отвір четвертого шлуночка; цистерна бічної ямки лежить у бічній борозні великого мозку; міжніжкова — між ніжками мозку; цистерна перехрестя — у місці зорової хіазми (перехрестя).
Тверда оболона
Тверда мозкова оболона (лат. dura mater encephali) — окістя для внутрішньої мозкової поверхні кісток черепа. У цій оболоні спостерігається найвища концентрація больових рецепторів в організмі людини, в той час як в самому мозку больові рецептори відсутні.
Тверда мозкова оболона побудована із щільної сполучної тканини, вистеленої зсередини пласкими зволоженими клітинами, що щільно зростаються з кістками черепа в ділянці його внутрішньої основи. Між твердою й павутинною оболонами є субдуральний простір, заповнений серозною рідиною.
Структурні частини мозку
Довгастий мозок (medulla oblongata) розвивається із п'ятого мозкового пухирця (додаткового). Довгастий мозок є продовженням спинного мозку з порушеною сегментальністю. Сіра речовина довгастого мозку складається з окремих ядер черепних нервів. Біла речовина — це провідні шляхи головного і спинного мозку, що тягнуться догори в мозковий стовбур, а звідти до спинного мозку.
На передній поверхні довгастого мозку міститься передня серединна щілина, з обох боків якої лежать потовщені білі тяжі, які називають пірамідами. Піраміди донизу звужуються в зв'язку з тим, що частина їхніх волокон переходить на протилежний бік, утворюючи перехрестя пірамід, котрі утворюють бічний пірамідний шлях. Частина білих волокон, що не перехрещуються, утворюють прямий пірамідний шлях.
Міст (pons) лежить вище довгастого мозку. Це потовщений валик із поперечно розміщеними волокнами. Центром його проходить основна борозна (лат. sulcus basilaris), в якій лежить основна артерія (arteria basilaris). По обидва боки борозни є значні підвищення, утворені пірамідними шляхами. Міст складається з великої кількості поперечних волокон, які утворюють його білу речовину — нервові волокна. Між волокнами чимало скупчень сірої речовини, яка утворює ядра мосту. Продовжуючись до мозочка, нервові волокна утворюють його середні ніжки.
Мозочок (cerebellum) лежить на задній поверхні мосту й довгастого мозку в задній черепній ямці. Складається із двох півкуль і черв'яка, який з'єднує півкулі між собою. Маса мозочку 120—150 грамів.
Мозочок відокремлюється від великого мозку горизонтальною щілиною, в якій тверда мозкова оболона утворює (tentorium cerebelli), натягнутий над задньою ямкою черепа. Кожна півкуля мозочка складається з сірої та білої речовини.
Сіра речовина мозочка міститься поверх білої у вигляді кори. Нервові ядра лежать усередині півкуль мозочку, що складаються переважно з білої речовини. Кора півкуль утворює паралельно розташовані борозни, між якими є звивини такої ж форми. Борозни поділяють кожну півкулю мозочка на декілька часток. Одна з часток — клаптик, що прилягає до середніх ніжок мозочка, виділяється більше за інших. Вона філогенетично найдавніша. Клаптик і вузлик черв'яка з'являються вже у нижчих хребетних і пов'язані з функціонуванням вестибулярного апарату.
Кора півкуль мозочка складається з двох шарів нервових клітин: зовнішнього молекулярного й зернистого. Товщина кори 1-2,5 мм.
Сіра речовина мозочка розгалужується в білій (на серединному розрізі мозочка видно ніби гілочку вічнозеленої туї), тому її називають [en] (arbor vitae cerebelli).
Мозочок трьома парами ніжок з'єднується із стовбуром мозку. Ніжки представлені пучками волокон. Нижні (хвостові) ніжки мозочка йдуть до довгастого мозку, їх називають ще вірьовчастими тілами. До їхнього складу входить задній спинномозково-мозочковий шлях.
Середні (мостові) ніжки мозочка з'єднуються з мостом, у них проходять поперечні волокна до нейронів кори півкуль. Через середні ніжки проходить кірково-мостовий шлях, завдяки якому кора великого мозку впливає на мозочок.
Верхні ніжки мозочка у вигляді білих волокон ідуть у напрямку до середнього мозку, де розміщуються поздовж ніжок середнього мозку й тісно до них прилягають. Верхні (черепні) ніжки мозочка складаються переважно з волокон його ядер і служать основними шляхами, що проводять імпульси до зорових горбків, підзоровогорбкової ділянки та червоних ядер.
Ніжки розташовані спереду, а покришка (operculum) — ззаду. Між покришкою та ніжками пролягає (водопровід Сільвія). Він з'єднує четвертий шлуночок із третім.
Головна функція мозочка — рефлекторна координація рухів і розподіл м'язового тонусу.
Середній мозок (mesencephalon) розташований між мостом і проміжним мозком. Дах середнього мозку (tectum mesencephali) лежить над його покришкою й прикриває зверху водопровід середнього мозку. На покришці міститься пластинка даху (чотиригорбкове тіло). Два пов'язані з функцією зорового аналізатора, виступають центрами орієнтовних рефлексів на зорові подразники, а тому називаються зоровими. Два — слухові, пов'язані з орієнтовними рефлексами на звукові подразники. Верхні горбки пов'язані з латеральними колінчастими тілами проміжного мозку за допомогою верхніх ручок, нижні горбки — нижніми ручками з .
Від пластинки даху починається покришко-спинномозковий шлях, який зв'язує головний мозок із спинним. Ним проходять еферентні імпульси у відповідь на зорові та і слухові подразнення.
Великі півкулі головного мозку. До них належать частки півкуль (лобова частка, скронева частка, тім'яна частка й потилична частка), кора головного мозку (плащ), базальні ганглії, нюховий мозок і бічні шлуночки. Півкулі мозку розділені поздовжньою щілиною, в заглибині якої міститься мозолисте тіло, що їх з'єднує. На кожній півкулі розрізняють такі поверхні:
- верхньобічну, опуклу, обернену до внутрішньої поверхні склепіння черепа;
- нижню поверхню, розміщену на внутрішній поверхні основи черепа;
- медіальну поверхню, якою півкулі з'єднуються між собою.
У кожній півкулі є частини, що найбільше виступають: спереду, — лобовий полюс, позаду — потиличний полюс, збоку — скроневий полюс. Окрім того, кожна півкуля великого мозку розділяється на чотири великі частки: лобову, тім'яну, потиличну та скроневу. У заглибині бічної ямки-мозку лежить невеличка частка — острівець. Півкуля поділена на частки борознами і щілинами. Найглибша з них — бічна, або латеральна, ще вона називається Сільвієвою борозною. Бічна борозна відділяє скроневу частку від лобової та тім'яної. Від верхнього краю півкуль опускається вниз центральна борозна, або борозна Роланда. Вона відділяє лобову частку мозку від тім'яної. Потилична частка відділяється від тім'яної лише з боку медіальної поверхні півкуль — тім'яно-потиличною борозною.
Півкулі великого мозку ззовні вкриті сірою речовиною, що утворює кору великого мозку, або плащ. У корі налічується 16 млрд клітин, а якщо взяти до уваги, що кожна з них має від 7 до 10 тисяч зв'язків із сусідніми клітинами, то можна зробити висновок про гнучкість, стійкість і надійність функцій кори. Поверхня кори значно збільшується за рахунок борозен і звивин. Кора філогенетична є найновішою структурою мозку, її площа приблизно 220 тисяч мм².
За оцінками, дорослий людський мозок містить 86 ± 8 мільярдів нейронів з приблизно рівною кількістю (85 ± 10 мільярдів) ненейрональних клітин. З цих нейронів 16 мільярдів (19 %) знаходяться в корі головного мозку, а 69 мільярдів (80 %) знаходяться в мозочку.
Див. також
- (Міф про використання 10% мозку)
Примітки
- Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Федонюк Я. І. Анатомія людини. У трьох томах. Том 2. — 2007. — Нова книга. — 456 с. — підручник, що рекомендований МОН та МОЗ України для Вищих медичних навчальних закладів України найвищих рівнів акредитації
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2013.
- Ахтемійчук Ю.Т., Вовк Ю.М., Дорошенко С.В., Кобзар О.Б., Ковальський М.П., Півторак В.І., Прокопець К.О., Радомська Н.Ю., Радомський О.А., Пархоменко М.В., Хворостяна Т.Т. (2010). Оперативна хірургія та топографічна анатомія. Київ: Медицина. с. 474. ISBN .
Джерела
- Анатомия человека. — М., 2000. (рос.)
- Бовкур А. Біологія людини. — К., 2000.
- Коляденко Г. Анатомія людини. — К., 2001.
- Людина. /Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів, 2002. 240 с.
- Свіридов О. І. Анатомія людини. — Київ: Вища школа, 2001.
Література
- Мізок, мозок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 993. — 1000 екз.
- Sousa, A. M. M., Meyer, K. A., Santpere, G., Gulden, F. O., & Sestan, N. (2017). Evolution of the Human Nervous System Function, Structure, and Development. Cell, 170(2), 226–247. https://doi.org/10.1016/j.cell.2017.06.036
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovnij mozok lyudini lat cerebrum hominis golovnij organ centralnoyi nervovoyi sistemi CNS sho skladayetsya z masi vzayemozalezhnih nervovih klitin Golovnij mozok lyudiniCherep ta golovnij mozok lyudiniChastki golovnogo mozku lobova chastka rozhevij potilichna chastka sinij tim yana chastka zelenij DetaliPoperednik Nervova trubkaSistema Centralna nervovaArteriya Vnutrishnya sonna arteriya Hrebetna arteriyaVena Vnutrishnya yaremna venaIdentifikatoriLatina CerebrumAnatomiya Greya subject 184TA98 A14 1 03 001TA2 5415FMA 50801Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Zagalni vidomostiGolovnij mozok lyudini zajmaye vsyu porozhninu cherepa kistki yakogo zahishayut masu mozku vid zovnishnih mehanichnih ushkodzhen Pid chas rostu j rozvitku golovnij mozok nabuvaye formi cherepa Zzovni mozok nagaduye draglistu masu zhovtuvato rozhevogo zabarvlennya tomu v davni chasi vvazhali sho ce rechovina yaka oholodzhuye krov i pri balzamuvanni trupiv jogo ne zberigali Masa mozku nemovlyati 380 400 g Masa mozku odnorichnoyi ditini dosyagaye 800 g U molodshih shkolyariv masa golovnogo mozku 1250 1300 g sho majzhe vidpovidaye masi mozku dorosloyi lyudini Serednya masa mozku v cholovikiv 1375 g u zhinok 1275 g U cholovikiv vin stanovit 2 zagalnoyi masi tila u zhinok 2 5 Dovgij chas panuvala dumka sho vid masi mozku zalezhat rozumovi zdibnosti lyudini chim bilsha masa mozku tim obdarovanisha lyudina Ale yak z yasuvalosya piznishe ce ne tak Napriklad mozok Ivana Turgenyeva vazhiv 2012 g a mozok Anatolya Fransa 1017 Najvazhchij mozok 2900 g buv viyavlenij v individa yakij prozhiv usogo 3 roki Mozok jogo u funkcionalnomu vidnoshenni buv nepovnocinnim Vstanovleno sho intelekt lyudini znizhuyetsya lishe v tomu vipadku koli jogo masa zmenshuyetsya do 900 g i menshe Poki sho pryamoyi zalezhnosti mizh masoyu mozku ta rozumovimi zdibnostyami lyudini ne viyavleno Ale z yasovana granichna masa mozku 900 g za mezheyu yakoyi vin vvazhayetsya nepovnocinnim Zagalom stupin rozvitku mozku ocinyuyut za spivvidnoshennyam masi spinnogo mozku do golovnogo Tak u kishok vono 1 1 u sobak 1 3 u nizhchih mavp 1 16 u lyudini 1 50 Golovnij mozok Sagitalnij pereriz Budova golovnogo mozkuLyudskij mozok stanovit 91 95 yemnosti cherepa vin skladayetsya z troh viddiliv mozkovogo stovbura pidkorkovogo viddilu ta kori velikogo mozku Stovburova chastina golovnogo mozku skladayetsya z dovgastogo mozku mosta serednogo mozku i promizhnogo mozku Dovgastij mozok ye prodovzhennyam dogori spinnogo mozku formu yakogo vin zberigaye Serednij mozok lezhit she vishe Na jogo verhnij poverhni dobre vidno dvi pari gorbkiv chotirigorbkovogo tila Promizhnij mozok roztashovanij najvishe u stovburi Vid nizhnoyi jogo poverhni vidhodit gipofiz Vseredini stovbura prohodit kanal sho podekudi rozshiryayetsya Vin ye prodovzhennyam spinnomozkovogo kanalu Bilsha chastina poverhni stovbura mozku vkrita biloyu rechovinoyu Sira rechovina utvoryuye yadra vseredini stovbura Vid yader pochinayutsya dvanadcyat par cherepnomozkovih nerviv Funkciyi stovbura U sirij rechovini mozkovogo stovbura znahoditsya dihalnij centr Tut zhe lezhat sercevij i sudinoruhovij centri v yakih vidbuvayetsya perehid zbudzhennya z riznih docentrovih nerviv na vidcentrovi nervi sercya i krovonosnih sudin U stovburi mozku roztashovani centri yaki regulyuyut skorochennya m yaziv vid yakih zalezhat poza lyudini i vsi yiyi ruhi Oboloni golovnogo mozkuDokladnishe Mozkovi oboloni Golovnij mozok yak i spinnij pokritij troma mozkovimi obolonami m yakoyu pavutinnoyu i tverdoyu Terminologiya Z pochatku 2000 h rokiv rekomenduyut dlya vikoristannya v ukrayinskij medichnij terminologiyi termin mozkovi oboloni dlya oznachennya vsih inshih rajduzhnoyi slizovih tosho i nadali rekomenduyut vikoristovuvati termin obolonki M yaka obolona M yaka abo sudinna obolona golovnogo mozku lat ria mater encephali bezposeredno prilyagaye do rechovini mozku zahodit u vsi borozni pokrivaye vsi zvivini Skladayetsya vona z puhkoyi spoluchnoyi tkanini v yakij rozgaluzhuyutsya chislenni sudini sho zhivlyat mozok Vid sudinnoyi oboloni vidhodyat tonenki vidrostki spoluchnoyi tkanini yaki zagliblyuyutsya v masu mozku Pavutinna obolona Pavutinna obolona golovnogo mozku lat arachnoidea encephali tonenka napivprozora ne maye sudin Vona shilno prilyagaye do zvivin mozku ale ne zahodit u borozni vnaslidok chogo mizh sudinnoyu j pavutinnoyu obolonami utvoryuyutsya pidpavutinni cisterni zapovneni spinnomozkovoyu ridinoyu za rahunok yakoyi j vidbuvayetsya zhivlennya pavutinnoyi oboloni Najbilsha mozochkovo dovgasta cisterna rozmishena pozadu chetvertogo shlunochka v neyi vidkrivayetsya seredinnij otvir chetvertogo shlunochka cisterna bichnoyi yamki lezhit u bichnij borozni velikogo mozku mizhnizhkova mizh nizhkami mozku cisterna perehrestya u misci zorovoyi hiazmi perehrestya Doli velikih pivkul golovnogo mozku Tverda obolona Tverda mozkova obolona lat dura mater encephali okistya dlya vnutrishnoyi mozkovoyi poverhni kistok cherepa U cij oboloni sposterigayetsya najvisha koncentraciya bolovih receptoriv v organizmi lyudini v toj chas yak v samomu mozku bolovi receptori vidsutni Tverda mozkova obolona pobudovana iz shilnoyi spoluchnoyi tkanini vistelenoyi zseredini plaskimi zvolozhenimi klitinami sho shilno zrostayutsya z kistkami cherepa v dilyanci jogo vnutrishnoyi osnovi Mizh tverdoyu j pavutinnoyu obolonami ye subduralnij prostir zapovnenij seroznoyu ridinoyu Strukturni chastini mozku source source source source source source source source track track Animaciya anatomiyi ta fiziologiyi lyudskogo mozku sho pokazuye pivkuli golovnogo mozku stovbur mozku ta mozochok Dovgastij mozok medulla oblongata rozvivayetsya iz p yatogo mozkovogo puhircya dodatkovogo Dovgastij mozok ye prodovzhennyam spinnogo mozku z porushenoyu segmentalnistyu Sira rechovina dovgastogo mozku skladayetsya z okremih yader cherepnih nerviv Bila rechovina ce providni shlyahi golovnogo i spinnogo mozku sho tyagnutsya dogori v mozkovij stovbur a zvidti do spinnogo mozku Na perednij poverhni dovgastogo mozku mistitsya perednya seredinna shilina z oboh bokiv yakoyi lezhat potovsheni bili tyazhi yaki nazivayut piramidami Piramidi donizu zvuzhuyutsya v zv yazku z tim sho chastina yihnih volokon perehodit na protilezhnij bik utvoryuyuchi perehrestya piramid kotri utvoryuyut bichnij piramidnij shlyah Chastina bilih volokon sho ne perehreshuyutsya utvoryuyut pryamij piramidnij shlyah Mist pons lezhit vishe dovgastogo mozku Ce potovshenij valik iz poperechno rozmishenimi voloknami Centrom jogo prohodit osnovna borozna lat sulcus basilaris v yakij lezhit osnovna arteriya arteria basilaris Po obidva boki borozni ye znachni pidvishennya utvoreni piramidnimi shlyahami Mist skladayetsya z velikoyi kilkosti poperechnih volokon yaki utvoryuyut jogo bilu rechovinu nervovi volokna Mizh voloknami chimalo skupchen siroyi rechovini yaka utvoryuye yadra mostu Prodovzhuyuchis do mozochka nervovi volokna utvoryuyut jogo seredni nizhki Mozochok cerebellum lezhit na zadnij poverhni mostu j dovgastogo mozku v zadnij cherepnij yamci Skladayetsya iz dvoh pivkul i cherv yaka yakij z yednuye pivkuli mizh soboyu Masa mozochku 120 150 gramiv Mozochok vidokremlyuyetsya vid velikogo mozku gorizontalnoyu shilinoyu v yakij tverda mozkova obolona utvoryuye tentorium cerebelli natyagnutij nad zadnoyu yamkoyu cherepa Kozhna pivkulya mozochka skladayetsya z siroyi ta biloyi rechovini Sira rechovina mozochka mistitsya poverh biloyi u viglyadi kori Nervovi yadra lezhat useredini pivkul mozochku sho skladayutsya perevazhno z biloyi rechovini Kora pivkul utvoryuye paralelno roztashovani borozni mizh yakimi ye zvivini takoyi zh formi Borozni podilyayut kozhnu pivkulyu mozochka na dekilka chastok Odna z chastok klaptik sho prilyagaye do serednih nizhok mozochka vidilyayetsya bilshe za inshih Vona filogenetichno najdavnisha Klaptik i vuzlik cherv yaka z yavlyayutsya vzhe u nizhchih hrebetnih i pov yazani z funkcionuvannyam vestibulyarnogo aparatu Kora pivkul mozochka skladayetsya z dvoh shariv nervovih klitin zovnishnogo molekulyarnogo j zernistogo Tovshina kori 1 2 5 mm Sira rechovina mozochka rozgaluzhuyetsya v bilij na seredinnomu rozrizi mozochka vidno nibi gilochku vichnozelenoyi tuyi tomu yiyi nazivayut en arbor vitae cerebelli Mozochok troma parami nizhok z yednuyetsya iz stovburom mozku Nizhki predstavleni puchkami volokon Nizhni hvostovi nizhki mozochka jdut do dovgastogo mozku yih nazivayut she virovchastimi tilami Do yihnogo skladu vhodit zadnij spinnomozkovo mozochkovij shlyah Frontalnij pereriz 1 Seredni mostovi nizhki mozochka z yednuyutsya z mostom u nih prohodyat poperechni volokna do nejroniv kori pivkul Cherez seredni nizhki prohodit kirkovo mostovij shlyah zavdyaki yakomu kora velikogo mozku vplivaye na mozochok Verhni nizhki mozochka u viglyadi bilih volokon idut u napryamku do serednogo mozku de rozmishuyutsya pozdovzh nizhok serednogo mozku j tisno do nih prilyagayut Verhni cherepni nizhki mozochka skladayutsya perevazhno z volokon jogo yader i sluzhat osnovnimi shlyahami sho provodyat impulsi do zorovih gorbkiv pidzorovogorbkovoyi dilyanki ta chervonih yader Nizhki roztashovani speredu a pokrishka operculum zzadu Mizh pokrishkoyu ta nizhkami prolyagaye vodoprovid Silviya Vin z yednuye chetvertij shlunochok iz tretim Golovna funkciya mozochka reflektorna koordinaciya ruhiv i rozpodil m yazovogo tonusu Serednij mozok mesencephalon roztashovanij mizh mostom i promizhnim mozkom Dah serednogo mozku tectum mesencephali lezhit nad jogo pokrishkoyu j prikrivaye zverhu vodoprovid serednogo mozku Na pokrishci mistitsya plastinka dahu chotirigorbkove tilo Dva pov yazani z funkciyeyu zorovogo analizatora vistupayut centrami oriyentovnih refleksiv na zorovi podrazniki a tomu nazivayutsya zorovimi Dva sluhovi pov yazani z oriyentovnimi refleksami na zvukovi podrazniki Verhni gorbki pov yazani z lateralnimi kolinchastimi tilami promizhnogo mozku za dopomogoyu verhnih ruchok nizhni gorbki nizhnimi ruchkami z Vid plastinki dahu pochinayetsya pokrishko spinnomozkovij shlyah yakij zv yazuye golovnij mozok iz spinnim Nim prohodyat eferentni impulsi u vidpovid na zorovi ta i sluhovi podraznennya Veliki pivkuli golovnogo mozku Do nih nalezhat chastki pivkul lobova chastka skroneva chastka tim yana chastka j potilichna chastka kora golovnogo mozku plash bazalni gangliyi nyuhovij mozok i bichni shlunochki Pivkuli mozku rozdileni pozdovzhnoyu shilinoyu v zaglibini yakoyi mistitsya mozoliste tilo sho yih z yednuye Na kozhnij pivkuli rozriznyayut taki poverhni verhnobichnu opuklu obernenu do vnutrishnoyi poverhni sklepinnya cherepa nizhnyu poverhnyu rozmishenu na vnutrishnij poverhni osnovi cherepa medialnu poverhnyu yakoyu pivkuli z yednuyutsya mizh soboyu U kozhnij pivkuli ye chastini sho najbilshe vistupayut speredu lobovij polyus pozadu potilichnij polyus zboku skronevij polyus Okrim togo kozhna pivkulya velikogo mozku rozdilyayetsya na chotiri veliki chastki lobovu tim yanu potilichnu ta skronevu U zaglibini bichnoyi yamki mozku lezhit nevelichka chastka ostrivec Pivkulya podilena na chastki boroznami i shilinami Najglibsha z nih bichna abo lateralna she vona nazivayetsya Silviyevoyu boroznoyu Bichna borozna viddilyaye skronevu chastku vid lobovoyi ta tim yanoyi Vid verhnogo krayu pivkul opuskayetsya vniz centralna borozna abo borozna Rolanda Vona viddilyaye lobovu chastku mozku vid tim yanoyi Potilichna chastka viddilyayetsya vid tim yanoyi lishe z boku medialnoyi poverhni pivkul tim yano potilichnoyu boroznoyu Pivkuli velikogo mozku zzovni vkriti siroyu rechovinoyu sho utvoryuye koru velikogo mozku abo plash U kori nalichuyetsya 16 mlrd klitin a yaksho vzyati do uvagi sho kozhna z nih maye vid 7 do 10 tisyach zv yazkiv iz susidnimi klitinami to mozhna zrobiti visnovok pro gnuchkist stijkist i nadijnist funkcij kori Poverhnya kori znachno zbilshuyetsya za rahunok borozen i zvivin Kora filogenetichna ye najnovishoyu strukturoyu mozku yiyi plosha priblizno 220 tisyach mm Za ocinkami doroslij lyudskij mozok mistit 86 8 milyardiv nejroniv z priblizno rivnoyu kilkistyu 85 10 milyardiv nenejronalnih klitin Z cih nejroniv 16 milyardiv 19 znahodyatsya v kori golovnogo mozku a 69 milyardiv 80 znahodyatsya v mozochku Div takozhMif pro vikoristannya 10 mozkuPrimitkiGolovackij A S Cherkasov V G Sapin M R Fedonyuk Ya I Anatomiya lyudini U troh tomah Tom 2 2007 Nova kniga 456 s pidruchnik sho rekomendovanij MON ta MOZ Ukrayini dlya Vishih medichnih navchalnih zakladiv Ukrayini najvishih rivniv akreditaciyi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2013 Ahtemijchuk Yu T Vovk Yu M Doroshenko S V Kobzar O B Kovalskij M P Pivtorak V I Prokopec K O Radomska N Yu Radomskij O A Parhomenko M V Hvorostyana T T 2010 Operativna hirurgiya ta topografichna anatomiya Kiyiv Medicina s 474 ISBN 978 617 505 058 3 DzherelaAnatomiya cheloveka M 2000 ros Bovkur A Biologiya lyudini K 2000 Kolyadenko G Anatomiya lyudini K 2001 Lyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Sviridov O I Anatomiya lyudini Kiyiv Visha shkola 2001 LiteraturaMizok mozok Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 993 1000 ekz Sousa A M M Meyer K A Santpere G Gulden F O amp Sestan N 2017 Evolution of the Human Nervous System Function Structure and Development Cell 170 2 226 247 https doi org 10 1016 j cell 2017 06 036