Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вінклер Манфред Вінклер івр מנפרד וינקלר 27 жовтня 1922 19221027 Путил

Манфред Вінклер

Манфред Вінклер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вінклер.

Манфред Вінклер (івр. מנפרד וינקלר‎; 27 жовтня 1922(19221027), Путила, Буковина, Румунія — 12 липня 2014, , Ізраїль) — ізраїльський поет, перекладач, скульптор, єврей румунського походження, який писав німецькою мовою та івритом. Крім того, він перекладав твори української, німецької та румунської літератури на іврит.

Манфред Вінклер
Народився27 жовтня 1922(1922-10-27)[1][2]
Путила, Радівці (жудець), Румунське королівство
Помер12 липня 2014(2014-07-12)[1] (91 рік)
Єрусалим
Країнаimage Ізраїль
image Румунія
Діяльністьскульптор, перекладач, архівіст, письменник, поет

Біографія

Дитинство та юність

Манфред Вінклер народився 27 жовтня 1922 року в селі Путила (з 1961 року — селище міського типу в Україні), розташованому на півночі Буковини, приблизно за 75 км на південний захід від Чернівців. Більшість населення села становили українці. На той час цей район належав Румунії, після тривалого періоду правління Австрії. Вінклер виріс у заможній єврейській родині, якій належали ліси та землі. Удома спілкувалися німецькою. Його батько, Еміліан Бертольд Вінклер (івр. אמיליאן ברטהולד וינקלר‎), випускник Віденського університету, був юристом. Матір, Йоганна (івр. יוהנה‎), походила з родини Вільдегольц (івр. וילדהולץ‎) із міста Броди на Галичині. Її дідусь, Йосиф Вільдегольц, викладав німецьку літературу у німецькій гімназії у Бродах, серед його учнів був Дов Садан. Вінклери тимчасово проживали в Чернівцях з 1930 по 1932 роки, а потім повернулися до села Путила. 1936 року, після навчання в сільській початковій школі, батьки відправили Манфреда до родичів у Чернівці, щоб хлопець навчався у румунській середній школі. З 13—14 років Манфред зацікавився німецькою поезією. Політично, як і його старший брат Ґергард (івр. גרהרד‎), він схилявся до комуністичної ідеології.

Вночі 13 червня 1940 року, коли Північна Буковина була приєднана до Радянського Союзу, радянська влада арештувала його батьків і брата Ґергарда, колишнього комуністичного активіста й лікаря, керівника лікарні в селі Путила, разом із дружиною Шошею. Матір і невістку відправили до табору в Казахстані, а брата за звинуваченням у «троцькізмі» відправили до ГУЛАГу на північ Росії. Ніхто з них не вижив. Батько покінчив з собою у віці 50 років. Манфред врятувався, оскільки він тоді перебував зі своїми родичами у Чернівцях. Влітку 1941 року він закінчив школу, того ж року, після чергового завоювання Чернівців Румунією в союзі з нацистами, Вінклера депортували як єврея до Придністров'я, де загинула значна частина євреїв Буковини та Бесарабії. На щастя, він вижив і в 1944 році повернувся до Чернівців, які знову захопила радянська армія. Після Другої світової війни, як і багато тих, хто пережив Голокост на Буковині, він вважав за краще не залишатися в сталінському Радянському Союзі, а як громадянин Румунії переїхати до Румунії.

Поет німецькою мовою в комуністичній Румунії

Однак Румунія теж незабаром стала комуністичною державою. З 1946 року Вінклер жив у Тімішоарі, містечку в районі Банату, з німецькою культурною традицією, а також великою єврейською громадою, яка майже повністю вижила. Саме до цього міста протягом багатьох років сходилися біженці з тих частин Румунії, які були приєднані до Радянського Союзу. Вінклер, який не мав єврейської освіти, приєднався до молодіжного сіоністського руху (івр. הבונים דרור‎, укр. Будівники свободи), а в 1948 році — до сільськогосподарської підготовки з наміром іммігрувати до Палестини. Врешті-решт він був змушений залишитися в Румунії, де в 1949 році сіоністський рух був заборонений комуністами. Він трохи навчався на німецькому факультеті, який був створений, але незабаром закрився; працював фабричним робітником і фахівцем із оцінки якості на металургійному заводі; й одночасно писав вірші німецькою мовою. Під час діяльності у сіоністському русі Вінклер познайомився із Гермою Левін (івр. הרמה לוין‎) з Чернівців, своєю майбутньою дружиною.

1956 року Вінклеру вдалося опублікувати свою першу книгу поезій німецькою «Tief pflügt das Leben» (укр. Життя оре глибоко) у Румунії. Він також заробляв на життя тим, що писав дитячі вірші (Kunterbunte Verse, ‏1957) та оповідання в римі (Fritzchens Abenteuer, 1958)‏ для німецьких програм для радіостанції в Тімішоарі. У цей час Вінклер став членом німецького відділу [ro].

1956 року на зустрічі письменників у Бухаресті Вінклер познайомився з німецько-румунським письменником Гансом Берґелем (1925 р.н.), з трансільванських саксів. З початком переслідування німців після Другої світової війни румунська влада ув'язнила його в 1959 році на шість років, а тоді він емігрував до Німеччини. Їхня дружба була відновлена через 40 років, у 1994 році, а листування було опубліковано ними 2011 року. Два письменники обмінялися візитами і спільно восени 1999 року відвідали Йорданію. Берґель писав післямови для книг Вінклера, виданих у Німеччині, включаючи його останню книгу, опубліковану в Німеччині 2014 року «Де Всесвіт повинен починатися» (івр. היכן שהיקום צריך להתחיל‎).

Двомовний поет в Ізраїлі

1959 року Манфред іммігрував до Ізраїлю, не знаючи жодної літери івриту, і вчив мову у кібуці Бейт-Альфа, а потім в (івр. אולפן עציון‎). Знання івриту дозволило йому поступити на факультет івритомовної літератури та їдишу Єврейського університету, де він вчився протягом 1959—1963 років. Ще на першому курсі в Єрусалимі він також почав писати вірші івритом, публікувати їх у газеті іммігрантів та в студентській газеті. У перші роки Вінклера підтримували професор Дов Садан, дослідник (івр. עזרא פליישר‎) та інші.

В Ізраїлі Вінклер ввійшов до об'єднання німецькомовної єврейської інтелігенції «Лізіс» (івр. ליזיס‎). Пізніше він працював архівістом і керував архівом сіоністського лідера Теодора Герцля в межах Центрального сіоністського архіву в Єрусалимі. Він брав участь у виданні повного зібрання творів Герцля з 1964 по 1981 рік.

Вінклер оселився в селищі біля Єрусалиму, а з 1981 року був незалежним письменником, перекладачем і скульптором. 1994 року його дочка загинула в ДТП.

Манфред Вінклер був членом Асоціації письменників на івриті, Асоціації письменників німецькомовних письменників в Ізраїлі (створеної в 1975 році) та ПЕН-центру німецькомовних авторів за межами німецькомовних країн.

2008 року інтерв'ю Вінклера було використано в документальному фільмі «Звук слів» (нім. Der Klang der Wörter), присвяченому єврейським письменникам, які пишуть німецькою, що іммігрували в Ізраїль і живуть там.

Манфред Вінклер помер 12 липня 2014 року.

Нагороди та відзнаки

  • 1962 — Перша премія за поезію на івриті в національному конкурсі Міністерства освіти
  • 1964 — премія Ламдана
  • 2000 — премія за івритомовну літературну роботу імені прем'єр-міністра Ізраїлю Ешколя

Відзначення пам'яті

  • 2015 — премія його імені за поезію вперше присуджена Радою повітів Сучава та Культурним центром Буковини в Румунії, з нагоди фестивалю поезії в рамках європейського фестивалю «Нація творців». Лауреаткою премії стала ізраїльська поетеса Авіва Ґолан (івр. אביבה גולן‎).

Творчість

Німецькою

  • Tief pflügt das Leben (1956, Бухарест)
  • Fritzchens Abenteuer (1958, Бухарест)
  • Kunterbunte Verse (1958, Бухарест)
  • Unruhe (1997, Мюнхен)
  • Im Schatten des Skorpions (2006, Аахен)
  • Im Lichte der langen Nacht (2008, Аахен)
  • Wir setzen das Gespräch fort … Briefwechsel eines Juden aus der Bukowina mit einem Deutschen aus Siebenbürgen («Продовження дискурсу — листування між євреєм із Буковини та німцем із Трансільванії») (разом з Гансом Берґелем, вступ та редакція Ренате Віндіш-Мідендорф, 2012, Берлін)
  • Wo das All beginnen soll: ausgewählte Gedichte, (з післямовою Ганса Берґеля, 2014, Берлін)

На івриті

Вінклер випустив 4 книжки поезії на івриті:

  • «Шірім» (івр. שירים‎, укр. Вірші) (1965, , Тель-Авів)
  • «Бейн ацбеот га-ір: шірім» (івр. בין אצבעות העיר: שירים‎, укр. Між пальцями міста: вірші) (1970, Екед, Тель-Авів)
  • «Афар бе-імут: шірім» (івр. עפר בעימות: שירים‎, укр. Порох у конфлікті) (1979, , Тель-Авів)
  • «Цель га-акрав: шірім» (івр. צל העקרב: שירים‎, укр. Тінь скорпіона: вірші) (1988, , Тель-Авів)

1977 року він видав іврито-німецький розмовник. 2000 року вийшла збірка вибраних віршів «Сфіра ле-ахор: мівхар шірім» (івр. ספירה לאחור: מבחר שירים‎, укр. Зворотний відлік: вибрані вірші) за період 1960—2000 роки (Кармель, Єрусалим).

2005 року декілька його віршів було опубліковано у двомовній антології творів румунських та ізраїльських поетів — Națiunea Poeților (укр. Батьківщина поета), опублікованій у Сучаві, столиці Південної Буковини з ілюстраціями (рум. Mihai Pânzaru-Pim).

Вірші Вінклера на івриті перекладені англійською, німецькою, румунською та іншими мовами. Українською його вірші перекладав Мойсей Фішбейн, зокрема «Звуки на тему Пауля Целана», «Омана», «Ти падеш на її лице».

Перекладацька діяльність

З німецької на іврит

  • 1976 — Die Blutsäule (укр. Кривавий стовп) (1976, роман про Голокост, авторство Сома Морґенштерн)
  • 1974 — Korrespondenz an Soma Morgenstern (укр. Листування з Сома Морґенштерн)
  • 1981 — Der junge David (укр. Молодий Давид) (п'єса )
  • 1983, 1987 — Gedichte (вірші Пауля Целана, поета, теж народженого на Буковині, з яким він познайомився під час візиту Целана до Ізраїлю за півроку до смерті, 1969 року)
  • 1984 — «Розетка небуття» (Die Niemandsrose) Пауля Целана
  • 1987 — Briefe (укр. листи)
  • 1998,2004 — Israelische Trilogie I (укр. Ізраїльська трилогія А) Ганса Берґеля
  • вірші Райнера Марії Рільке

З івриту на німецьку

  • An den Granatapfel — Gedichte  — вірші

З румунської на іврит

  • 1980 — вірші (разом із та (івр. שמעון הרן‎)
  • 1989, 1992  — вірші (рум. Solo Har)

З української на іврит

З їдишу на іврит

  • 2011 — вірші Сімали Шнайдер (івр. סימאלה שניידר‎) із книги «Сімала Шелі» (івр. סימאלה שלי‎) Ар'є Лейбіш-Лаїш (івр. אריה לייביש-ליש‎)

Для подальшого читання

  • אבינועם ביר, «'ולא נוכל לדבר על בדידות: שיחה עם המשורר מנפרד וינקלר'», משיב הרוח כו (תשס"ח), עמ' 48‑56.(івр.)
  • Christel Wollmann-Fiedler: Manfred Winkler — Peste tot la el în cameră dai de Celan. EUPHORION, Anul XXVI 2015,, בתרגום לרומנית מאת נורה יוגהסיביו, בוקרשט, רומניה,
  • Claus Stephani: Doch du musst bleiben. Gedanken zum Abschied von Manfred Winkler. In: David. Jüdische Kulturzeitschrift (Wien), 27/104, April 2015.
  • Christel Wollmann-Fiedler: Die vergessene Stadt, die unvergessene — Manfred Winkler (1922—2014). In: Zwischenwelt. Literatur-Widerstand-Exil, Hrsg. Theodor Kramer Gesellschaft, Wien, August 2014.
  • Christel Wollmann-Fiedler: Er übersetzte Paul Celan ins Hebräische — Manfred Winkler ist tot. In: Hermannstädter Zeitung, Hermannstadt/Rumänien, 1. August 2014.
  • Claus Stephani: «Nimm hin mein Lied.» Zur Dokumentarschau deutsch-jüdischer Dichter aus der Bukowina. In: David. Jüdische Kulturzeitschrift (Wien), 23/88, April 2011, S. 28-31.
  • Claus Stephani: Grüne Mutter Bukowina. Deutsch-jüdische Schriftsteller der Bukowina. Eine Dokumentation in Handschriften, Büchern und Bildern. München: 2010. .

Виноски

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #13007523X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. News1 2014
  4. לקסיקון הספרות העברית החדשה
  5. News1
  6. Christel Wollmann-Fiedler 2014
  7. M.Winkler, H.Bergel Wir setzen das Gespräch fort ע' 95
  8. Christel Wollmann-Fiedler 2014
  9. Wir setzen das Gespräch מבוא מאת רנאטה וינדיש-מידנדורף,2011
  10. News1
  11. לקסיקון הספרות העברית החדשה
  12. IKGS 2014
  13. לקסיקון הספרות העברית החדשה
  14. באתר "דרגושאנול" מבוקובינה, יולי 2015
  15. МАНФРЕД ВІНКЛЕР у перекладах МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. 15.12.2009.

Посилання

  • מנפרד וינקלר, ב"לקסיקון הספרות העברית החדשה" (івр.)
  • 2014 מאמר הספד באתר המכון גתה בישראל,יולי 2014 [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • באתר אגודת הסופרים העבריים [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • בחיי היו רגעים של שבירת לוחות [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ראיון עם וינקלר, מאת בלפור והרצל חקק באתר News1 ‏ 27.10.2014
  • על מנפרד וינקלר באתר מרכז PEN של הכותבים בגרמנית מחוץ למדינות הדוברות גרמנית [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  • על חייו ויצירתו — מתוך אחרית דבר של האנס ברגל באתר הוצאת רמבו [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Erinnerungen an den Lyriker und Bildhauer Manfred Winkler [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.] זיכרונות על המשורר והפסל מנפרד וינקלר — מאת כריסטל וולמן-פידלר Israel Nachrichten 29.07.2014
  • מאמר הספד באתר המכון לתרבות ולהיסטוריה הגרמנית בדרום-מזרח אירופה של אוניברסיטת מינכן IKGS [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.] ב-6 באוגוסט 2014 Помер ізраїльський лірик, перекладач і скульптор Манфред Вінклер
  • מאמר ב"די ולט" הגרמני, Das Zweigesagte sage nicht מאת מרקו מרטין 21.04.2007 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Doch Du musst bleiben [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] 104, 04/2015 Claus Stephani in David — Jüdische Kulturzeitschrift

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vinkler Manfred Vinkler ivr מנפרד וינקלר 27 zhovtnya 1922 19221027 Putila Bukovina Rumuniya 12 lipnya 2014 Izrayil izrayilskij poet perekladach skulptor yevrej rumunskogo pohodzhennya yakij pisav nimeckoyu movoyu ta ivritom Krim togo vin perekladav tvori ukrayinskoyi nimeckoyi ta rumunskoyi literaturi na ivrit Manfred VinklerNarodivsya27 zhovtnya 1922 1922 10 27 1 2 Putila Radivci zhudec Rumunske korolivstvoPomer12 lipnya 2014 2014 07 12 1 91 rik YerusalimKrayina Izrayil RumuniyaDiyalnistskulptor perekladach arhivist pismennik poetBiografiyaDitinstvo ta yunist Manfred Vinkler narodivsya 27 zhovtnya 1922 roku v seli Putila z 1961 roku selishe miskogo tipu v Ukrayini roztashovanomu na pivnochi Bukovini priblizno za 75 km na pivdennij zahid vid Chernivciv Bilshist naselennya sela stanovili ukrayinci Na toj chas cej rajon nalezhav Rumuniyi pislya trivalogo periodu pravlinnya Avstriyi Vinkler viris u zamozhnij yevrejskij rodini yakij nalezhali lisi ta zemli Udoma spilkuvalisya nimeckoyu Jogo batko Emilian Bertold Vinkler ivr אמיליאן ברטהולד וינקלר vipusknik Videnskogo universitetu buv yuristom Matir Joganna ivr יוהנה pohodila z rodini Vildegolc ivr וילדהולץ iz mista Brodi na Galichini Yiyi didus Josif Vildegolc vikladav nimecku literaturu u nimeckij gimnaziyi u Brodah sered jogo uchniv buv Dov Sadan Vinkleri timchasovo prozhivali v Chernivcyah z 1930 po 1932 roki a potim povernulisya do sela Putila 1936 roku pislya navchannya v silskij pochatkovij shkoli batki vidpravili Manfreda do rodichiv u Chernivci shob hlopec navchavsya u rumunskij serednij shkoli Z 13 14 rokiv Manfred zacikavivsya nimeckoyu poeziyeyu Politichno yak i jogo starshij brat Gergard ivr גרהרד vin shilyavsya do komunistichnoyi ideologiyi Vnochi 13 chervnya 1940 roku koli Pivnichna Bukovina bula priyednana do Radyanskogo Soyuzu radyanska vlada areshtuvala jogo batkiv i brata Gergarda kolishnogo komunistichnogo aktivista j likarya kerivnika likarni v seli Putila razom iz druzhinoyu Shosheyu Matir i nevistku vidpravili do taboru v Kazahstani a brata za zvinuvachennyam u trockizmi vidpravili do GULAGu na pivnich Rosiyi Nihto z nih ne vizhiv Batko pokinchiv z soboyu u vici 50 rokiv Manfred vryatuvavsya oskilki vin todi perebuvav zi svoyimi rodichami u Chernivcyah Vlitku 1941 roku vin zakinchiv shkolu togo zh roku pislya chergovogo zavoyuvannya Chernivciv Rumuniyeyu v soyuzi z nacistami Vinklera deportuvali yak yevreya do Pridnistrov ya de zaginula znachna chastina yevreyiv Bukovini ta Besarabiyi Na shastya vin vizhiv i v 1944 roci povernuvsya do Chernivciv yaki znovu zahopila radyanska armiya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni yak i bagato tih hto perezhiv Golokost na Bukovini vin vvazhav za krashe ne zalishatisya v stalinskomu Radyanskomu Soyuzi a yak gromadyanin Rumuniyi pereyihati do Rumuniyi Poet nimeckoyu movoyu v komunistichnij Rumuniyi Odnak Rumuniya tezh nezabarom stala komunistichnoyu derzhavoyu Z 1946 roku Vinkler zhiv u Timishoari mistechku v rajoni Banatu z nimeckoyu kulturnoyu tradiciyeyu a takozh velikoyu yevrejskoyu gromadoyu yaka majzhe povnistyu vizhila Same do cogo mista protyagom bagatoh rokiv shodilisya bizhenci z tih chastin Rumuniyi yaki buli priyednani do Radyanskogo Soyuzu Vinkler yakij ne mav yevrejskoyi osviti priyednavsya do molodizhnogo sionistskogo ruhu ivr הבונים דרור ukr Budivniki svobodi a v 1948 roci do silskogospodarskoyi pidgotovki z namirom immigruvati do Palestini Vreshti resht vin buv zmushenij zalishitisya v Rumuniyi de v 1949 roci sionistskij ruh buv zaboronenij komunistami Vin trohi navchavsya na nimeckomu fakulteti yakij buv stvorenij ale nezabarom zakrivsya pracyuvav fabrichnim robitnikom i fahivcem iz ocinki yakosti na metalurgijnomu zavodi j odnochasno pisav virshi nimeckoyu movoyu Pid chas diyalnosti u sionistskomu rusi Vinkler poznajomivsya iz Germoyu Levin ivr הרמה לוין z Chernivciv svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu 1956 roku Vinkleru vdalosya opublikuvati svoyu pershu knigu poezij nimeckoyu Tief pflugt das Leben ukr Zhittya ore gliboko u Rumuniyi Vin takozh zaroblyav na zhittya tim sho pisav dityachi virshi Kunterbunte Verse 1957 ta opovidannya v rimi Fritzchens Abenteuer 1958 dlya nimeckih program dlya radiostanciyi v Timishoari U cej chas Vinkler stav chlenom nimeckogo viddilu ro 1956 roku na zustrichi pismennikiv u Buharesti Vinkler poznajomivsya z nimecko rumunskim pismennikom Gansom Bergelem 1925 r n z transilvanskih saksiv Z pochatkom peresliduvannya nimciv pislya Drugoyi svitovoyi vijni rumunska vlada uv yaznila jogo v 1959 roci na shist rokiv a todi vin emigruvav do Nimechchini Yihnya druzhba bula vidnovlena cherez 40 rokiv u 1994 roci a listuvannya bulo opublikovano nimi 2011 roku Dva pismenniki obminyalisya vizitami i spilno voseni 1999 roku vidvidali Jordaniyu Bergel pisav pislyamovi dlya knig Vinklera vidanih u Nimechchini vklyuchayuchi jogo ostannyu knigu opublikovanu v Nimechchini 2014 roku De Vsesvit povinen pochinatisya ivr היכן שהיקום צריך להתחיל Dvomovnij poet v Izrayili 1959 roku Manfred immigruvav do Izrayilyu ne znayuchi zhodnoyi literi ivritu i vchiv movu u kibuci Bejt Alfa a potim v ivr אולפן עציון Znannya ivritu dozvolilo jomu postupiti na fakultet ivritomovnoyi literaturi ta yidishu Yevrejskogo universitetu de vin vchivsya protyagom 1959 1963 rokiv She na pershomu kursi v Yerusalimi vin takozh pochav pisati virshi ivritom publikuvati yih u gazeti immigrantiv ta v studentskij gazeti U pershi roki Vinklera pidtrimuvali profesor Dov Sadan doslidnik ivr עזרא פליישר ta inshi V Izrayili Vinkler vvijshov do ob yednannya nimeckomovnoyi yevrejskoyi inteligenciyi Lizis ivr ליזיס Piznishe vin pracyuvav arhivistom i keruvav arhivom sionistskogo lidera Teodora Gerclya v mezhah Centralnogo sionistskogo arhivu v Yerusalimi Vin brav uchast u vidanni povnogo zibrannya tvoriv Gerclya z 1964 po 1981 rik Vinkler oselivsya v selishi bilya Yerusalimu a z 1981 roku buv nezalezhnim pismennikom perekladachem i skulptorom 1994 roku jogo dochka zaginula v DTP Manfred Vinkler buv chlenom Asociaciyi pismennikiv na ivriti Asociaciyi pismennikiv nimeckomovnih pismennikiv v Izrayili stvorenoyi v 1975 roci ta PEN centru nimeckomovnih avtoriv za mezhami nimeckomovnih krayin 2008 roku interv yu Vinklera bulo vikoristano v dokumentalnomu filmi Zvuk sliv nim Der Klang der Worter prisvyachenomu yevrejskim pismennikam yaki pishut nimeckoyu sho immigruvali v Izrayil i zhivut tam Manfred Vinkler pomer 12 lipnya 2014 roku Nagorodi ta vidznaki1962 Persha premiya za poeziyu na ivriti v nacionalnomu konkursi Ministerstva osviti 1964 premiya Lamdana 2000 premiya za ivritomovnu literaturnu robotu imeni prem yer ministra Izrayilyu EshkolyaVidznachennya pam yati2015 premiya jogo imeni za poeziyu vpershe prisudzhena Radoyu povitiv Suchava ta Kulturnim centrom Bukovini v Rumuniyi z nagodi festivalyu poeziyi v ramkah yevropejskogo festivalyu Naciya tvorciv Laureatkoyu premiyi stala izrayilska poetesa Aviva Golan ivr אביבה גולן TvorchistNimeckoyu Tief pflugt das Leben 1956 Buharest Fritzchens Abenteuer 1958 Buharest Kunterbunte Verse 1958 Buharest Unruhe 1997 Myunhen Im Schatten des Skorpions 2006 Aahen Im Lichte der langen Nacht 2008 Aahen Wir setzen das Gesprach fort Briefwechsel eines Juden aus der Bukowina mit einem Deutschen aus Siebenburgen Prodovzhennya diskursu listuvannya mizh yevreyem iz Bukovini ta nimcem iz Transilvaniyi ISBN 978 3 86596 381 9 razom z Gansom Bergelem vstup ta redakciya Renate Vindish Midendorf 2012 Berlin Wo das All beginnen soll ausgewahlte Gedichte ISBN 978 3 86813 017 1 z pislyamovoyu Gansa Bergelya 2014 Berlin Na ivriti Vinkler vipustiv 4 knizhki poeziyi na ivriti Shirim ivr שירים ukr Virshi 1965 Tel Aviv Bejn acbeot ga ir shirim ivr בין אצבעות העיר שירים ukr Mizh palcyami mista virshi 1970 Eked Tel Aviv Afar be imut shirim ivr עפר בעימות שירים ukr Poroh u konflikti 1979 Tel Aviv Cel ga akrav shirim ivr צל העקרב שירים ukr Tin skorpiona virshi 1988 Tel Aviv 1977 roku vin vidav ivrito nimeckij rozmovnik 2000 roku vijshla zbirka vibranih virshiv Sfira le ahor mivhar shirim ivr ספירה לאחור מבחר שירים ukr Zvorotnij vidlik vibrani virshi za period 1960 2000 roki Karmel Yerusalim 2005 roku dekilka jogo virshiv bulo opublikovano u dvomovnij antologiyi tvoriv rumunskih ta izrayilskih poetiv Națiunea Poeților ukr Batkivshina poeta opublikovanij u Suchavi stolici Pivdennoyi Bukovini z ilyustraciyami rum Mihai Panzaru Pim Virshi Vinklera na ivriti perekladeni anglijskoyu nimeckoyu rumunskoyu ta inshimi movami Ukrayinskoyu jogo virshi perekladav Mojsej Fishbejn zokrema Zvuki na temu Paulya Celana Omana Ti padesh na yiyi lice Perekladacka diyalnistZ nimeckoyi na ivrit 1976 Die Blutsaule ukr Krivavij stovp 1976 roman pro Golokost avtorstvo Soma Morgenshtern 1974 Korrespondenz an Soma Morgenstern ukr Listuvannya z Soma Morgenshtern 1981 Der junge David ukr Molodij David p yesa 1983 1987 Gedichte virshi Paulya Celana poeta tezh narodzhenogo na Bukovini z yakim vin poznajomivsya pid chas vizitu Celana do Izrayilyu za pivroku do smerti 1969 roku 1984 Rozetka nebuttya Die Niemandsrose Paulya Celana 1987 Briefe ukr listi 1998 2004 Israelische Trilogie I ukr Izrayilska trilogiya A Gansa Bergelya virshi Rajnera Mariyi Rilke Z ivritu na nimecku An den Granatapfel Gedichte virshi Z rumunskoyi na ivrit 1980 virshi razom iz ta ivr שמעון הרן 1989 1992 virshi rum Solo Har Z ukrayinskoyi na ivrit 1991 dityachi virshi Mojseya Fishbejna Divnij sad Z yidishu na ivrit 2011 virshi Simali Shnajder ivr סימאלה שניידר iz knigi Simala Sheli ivr סימאלה שלי Ar ye Lejbish Layish ivr אריה לייביש ליש Dlya podalshogo chitannyaאבינועם ביר ולא נוכל לדבר על בדידות שיחה עם המשורר מנפרד וינקלר משיב הרוח כו תשס ח עמ 48 56 ivr Christel Wollmann Fiedler Manfred Winkler Peste tot la el in cameră dai de Celan EUPHORION Anul XXVI 2015 בתרגום לרומנית מאת נורה יוגהסיביו בוקרשט רומניה Claus Stephani Doch du musst bleiben Gedanken zum Abschied von Manfred Winkler In David Judische Kulturzeitschrift Wien 27 104 April 2015 Christel Wollmann Fiedler Die vergessene Stadt die unvergessene Manfred Winkler 1922 2014 In Zwischenwelt Literatur Widerstand Exil Hrsg Theodor Kramer Gesellschaft Wien August 2014 Christel Wollmann Fiedler Er ubersetzte Paul Celan ins Hebraische Manfred Winkler ist tot In Hermannstadter Zeitung Hermannstadt Rumanien 1 August 2014 Claus Stephani Nimm hin mein Lied Zur Dokumentarschau deutsch judischer Dichter aus der Bukowina In David Judische Kulturzeitschrift Wien 23 88 April 2011 S 28 31 Claus Stephani Grune Mutter Bukowina Deutsch judische Schriftsteller der Bukowina Eine Dokumentation in Handschriften Buchern und Bildern Munchen 2010 ISBN 978 3 927977 27 3 VinoskiDeutsche Nationalbibliothek Record 13007523X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 News1 2014 לקסיקון הספרות העברית החדשה News1 Christel Wollmann Fiedler 2014 M Winkler H Bergel Wir setzen das Gesprach fort ע 95 Christel Wollmann Fiedler 2014 Wir setzen das Gesprach מבוא מאת רנאטה וינדיש מידנדורף 2011 News1 לקסיקון הספרות העברית החדשה IKGS 2014 לקסיקון הספרות העברית החדשה באתר דרגושאנול מבוקובינה יולי 2015 MANFRED VINKLER u perekladah MOJSEYa FIShBEJNA 15 12 2009 Posilannyaמנפרד וינקלר ב לקסיקון הספרות העברית החדשה ivr 2014 מאמר הספד באתר המכון גתה בישראל יולי 2014 5 chervnya 2016 u Wayback Machine באתר אגודת הסופרים העבריים 22 grudnya 2015 u Wayback Machine בחיי היו רגעים של שבירת לוחות 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ראיון עם וינקלר מאת בלפור והרצל חקק באתר News1 27 10 2014 על מנפרד וינקלר באתר מרכז PEN של הכותבים בגרמנית מחוץ למדינות הדוברות גרמנית 22 grudnya 2015 u Wayback Machine nim על חייו ויצירתו מתוך אחרית דבר של האנס ברגל באתר הוצאת רמבו 22 grudnya 2015 u Wayback Machine nim Erinnerungen an den Lyriker und Bildhauer Manfred Winkler 3 bereznya 2021 u Wayback Machine זיכרונות על המשורר והפסל מנפרד וינקלר מאת כריסטל וולמן פידלר Israel Nachrichten 29 07 2014 מאמר הספד באתר המכון לתרבות ולהיסטוריה הגרמנית בדרום מזרח אירופה של אוניברסיטת מינכן IKGS 24 sichnya 2021 u Wayback Machine ב 6 באוגוסט 2014 Pomer izrayilskij lirik perekladach i skulptor Manfred Vinkler מאמר ב די ולט הגרמני Das Zweigesagte sage nicht מאת מרקו מרטין 21 04 2007 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Doch Du musst bleiben 22 grudnya 2015 u Wayback Machine 104 04 2015 Claus Stephani in David Judische Kulturzeitschrift

Дата публікації:
Топ