49°38′56″ пн. ш.32°35′12″ сх. д. / 49.64889° пн. ш. 32.58667° сх. д. / 49.64889; 32.58667Координати: 49°38′56″ пн. ш.32°35′12″ сх. д. / 49.64889° пн. ш. 32.58667° сх. д. / 49.64889; 32.58667
Мала Бурімка розляглося на притоці Сули — річці Бурімочці, яка протікаючи степовою балкою, вливається тут у ставок. Високі схили річкової долини, на яких розкинулись чепурні хати степової Надсулянщини, стрункі осики, вільхи та розкішні верби, що ростуть по долині річки, створюють мальовничий краєвид.
Село розташоване на рівнинній місцевості — Придніпровській низовині, яка тут не перевищує 140 метрів над рівнем океану. Місцевість перетинає глибока річкова долина та невеликі яри, що утворились по її схилах. Дана територія розташована в межах Дніпро-Донецької западини і на підставі даних Дніпропетровської геолого-розвідувальної організації, яка робила свердловину в долині річки Бурімочки (в с. Велика Бурімка), ця западина досягає 700 метрів, де вже залягає граніт. Вона заповнена різноманітними осадовими породами: пісок (5 шарів на різній глибині), глини різноманітні (24 шари), мергелі (2 шари), пісковики (41 шар), крейда (1 шар), вапняки (4 шари) глинистий сидерит (1 шар), сланці (4 шари), конгломерат (1 шар); корисні копалини : глина, яка використовується на виготовлення цегли і в будівництві хат та інших приміщень, біла глина, використовується для побілки приміщень, торф (розробляється примітивним способом біля Великої Бурімки) — для опалення, пісок використовується для виготовлення цегли та в будівництві.
Рівнинний рельєф місцевості відкриває доступ на нашу територію вітрів усіх напрямків. Значний вплив проявляють східні й південно-східні посушливі вітри. Для нашої місцевості типовим є м'який помірний континентальний клімат. Західні й південно-західні вітри, які переважають в нашій місцевості протягом весни, літа і осені дають значні вигоди для сільського господарства. Сила вітрів частково використовуються як рушійна сила, що приводить у рух вітродвигуни. Щоб визначити початок посівних робіт, щоб вибрати для посіву той сорт насіння, який найбільше відповідає місцевим кліматичним умовам, потрібно знати місцеві середньомісячні та середньорічні температури.
Період з середніми температурами нижче 0º (зима) триває протягом грудня, січня, лютого і березня. З них найхолоднішими є січень і лютий. Проте в цю пору року низькі температури не стійкі. Атмосферний тиск знижується, а це сприяє пом'якшенню погоди. Західні вітри приносять тепле вологе повітря, що приводить до випадання мокрого снігу, а інколи й дощу. Зміна відлиги морозом приводить до того, що вода від талого снігу замерзає, утворюється льодова кора, ґрунт промерзає, виникає загроза для озимих посівів. Така погода завдала значної шкоди озимим посівам у грудні 1955 року, у січні-лютому 1956 року, а с особливо взимку 1962—1963 року. Проте такі випадки не є типовими для нашої місцевості. При утворенні льодяної кори її потрібно негайно ліквідувати. Сніговий покрив нашаровується на поверхні ґрунту поступово і досягає в цілому 20-30 см. Сніг поступово і краще затримується в лісах, чагарниках, у лісосмугах. На відкритих місцях сніг змітається вітрами, швидше тане.
Тепла пора року настає на початку третьої декади березня. На відкритих площах та південних схилах ґрунт швидко просихає і настає пора ранніх весняних посівів ярих культур, що не бояться приморозків, які бувають у квітні, а іноді на початку і навіть в кінці другої декади травня. В квітні сприятливі умови створюються для масових весняних сільськогосподарських робіт. Температурні умови протягом літа сприятливі для вирощування різних сільськогосподарських рослин. Розподіл опадів також в основному сприятливий для рослинництва. Середня річна температура — 7.5 , середньорічна кількість опадів — 494 мм. Дні з температурою понад 20 і ясним небом стоять з початку червня до третьої декади серпня. Найжаркіший місяць — липень.
Від загального ходу температур як і кількості опадів, існують значні відхилення. Так, абсолютна максимальна температура в липні іноді досягає +38.7, а мінімальна в лютому — 36.8. максимальна амплітуда коливання температур досягає 75.5
Передісторія
На землях с. Мала Бурімка археологами було виявлено 24 кургани бронзової та ранньої залізної доби (ІІІ-І тис. до н. е.), розташованих на невеликих підвищеннях плато правого берега р. Сула, по обох берегах р. Бурімочка. Один з цих курганів було досліджено 1988 року. Він містив 3 поховання епох ранньої і середньої бронзи та ранньої залізної доби. Найдавнішим було основне поховання ямної культури (3-2,5 тис.. до н. е.), наступним було поховання культури багатоваликової кераміки (2-1,6 тис. р. до н. е.), останнім у курган було впущено кіммерійське поховання (8-7 ст. до н. е.), поховальний інвентар котрого складався з кубочка жаботинського типу і залізного ножа з горбатою спинкою.
Історія
Історія утворення села сягає XVIII століття. Перші письмові згадки про Малу Бурімку датуються 1701 роком. Саме тому офіційний відлік заснування поселення ведуть від того часу. Але до того часу в двох сіл була спільна історія
Перша детальна інформація про територію села з'являється вже на початку XVII ст, коли Велика та Мала Бурімки були одним селом Буромля. Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році Бурімка була сотенним містечком в складі Іркліївського полку. Згодом його сотні воювали у складі Кропивнянського полку (полковник Филон Джалалій). Іркліївський полк був відновлений у 1658 році, існував до 1667 року. Село Мала Бурімка, очевидно, виникло у часи після Руїни внаслідок виселення вгору по течії р. Бурімочка частини жителів с. Бурімка (Буромля), котре пізніше отримало назву Велика Бурімка. Козацькі часи село було ранговим володінням полковників Лубенського полку. У 1782 році, після ліквідації полкового устрою, наш край увійшов до Київського намісництва і перебував у складі Золотоніського повіту. Тоді тут було 6 містечок (Іркліїв, Бурімка, Вереміївка, Жовнине, Чигирин-Діброва, Канівці), 27 сіл, понад 200 хуторів, 11 деревень, 4 слобідки, а всього 9 000 дворів І більше 27 000 чол. На території нашого краю з 1797 року було створено 9 волостей (Богодухівська, Васютинська, Вереміївська, Жовнинська, Іркліївська, Лялинська, Мельниківська, Мойсенська), 9-а Бурімська входила до Городиського повіту; згодом, у пореформенний період — Чорнобаївська. Такий територіальний поділ залишався до 1923 року. У 1799—1801 рр. у с. Мала Бурімка було вже 463 двори. Це вже був великий населений пункт. У 1783 році село імператрицею Катериною II пожалуване графу Олександру Андрійовичу Безбородьку за його заслуги як військового, так і державного діяча. На цей час він уже був канцлером Росії, кавалер найвищих нагород. Після його смерті, у 1799 році село по заповіту перейшло його молодшому брату Іллі Андрійовичу Безбородьку. Графи Безбородьки мали маєток і у Великій Бурімці. Там у 1811 році працювало 69 дворових, там було й обійстя управляючого. У селі Мала Бурімка за ревізією 1811 року граф Ілля Безбородько мав 506 дворів. Після смерті Іллі Андрійовича Безбородька село дісталося у 1815 році в спадок його дочці Клеопатрі Іллівні Лобановій–Ростовській. Її чоловік генерал-майор, князь [ru] — син малоросійського генерал — губернатора Якова Лобанова-Ростовського в часи війни з Наполеоном. У 1828 р. нове помістя у Великій Бурімці купив граф Михайло Михайлович Сперанський. В куплену маєтність входила і Мала Бурімка. Після його смерті, в 1839 році, його маєтності в наших краях перейшли до єдиної його дочки [ru]. З її легкої руки цілих три покоління жінок управляли помістям.
Є на мапі кінця 18 сторіччя.
Після реформи 1861 року була утворена Золотоніського повіту. 1900 року волосним старшиною був селянин Омелян Феодосійович Клочко. Великобурімська волость разом з Іркліївською і Мойсинською входила до 3-ї земської дільниці.
Села Малой-Буромки Архистратиго-Михайловская церковь, деревянная, в одной связи с колокольнею, холодная, существует с 1779 г.; церковная сторожка: церковная библиотека; в приходе школа грамоты и земское народное училище; церковно-приходское попечительство; школа грамоты помещается в собственном доме; дом для квартиры священника; земли церковной 2 дес. 504 кв. саж., в том числе под погостом и кладбищем 300 кв. саж.. ружной 37 дес. 1495 кв. саж., в томъ числе, в двух кусках, усадебной 2 дес. 995 кв. саж; жалованья в год священнику 120 руб.. псаломщикам 1-му 53 руб., 2-му 36 руб.; церковь от Консистории в 160 верстах.
Прихожан 1544 д. м. п. и 1589 д. ж. п. В приходе деревня Мохнач, хутор Лукашовка. Священник Иоанн Сукачев — в сане священника 1869 г., орден Св. Анны 3 ст. 1900 г. Псаломщики: Иоанн Максимов Комнан — в должности 1851 г. и Василий Тимофеев Зеленский — в должности 1868 г.. стихар 1897 г. Церковный староста крестьянин Петр Саввин Лукьяненко.
— Запис в клірових відомостях Полтавської губернії за 1912 р., *Клірова відомість - це, зібрана інформація про окрему церкву на певному етапі її існування.
За Земським переписом 1910 р. в селі описано 348 дворів, з них 1 козацький , 345 селянських , 2 привілейованих — 1980 чол.
Так протягом 90 років, до подій 1917 року, Мала Бурімка була власністю графів Сперанських та князів Кантакузенів. У Малій Бурімці діяла православна церква Архангела Михаїла (Михайлівська), парафіянами якої були жителі Мохнача, за 5 верст, та хутора Лукашівка, що за 6 верст від церкви, всього близько 3 тис. селян, котрі володіли 1 тис. дес. землі. У 1898 р. місцевим священиком було охрещено 115 хлопчиків і 68 дівчаток, поховано 65 чоловіків і 48 жінок, повінчано 11 подружніх пар. Незважаючи на голодний 1893–ій рік життя йшло, приріст населення в приході склав 70 чоловік.
В 1917 р. відбувається Лютнева революція в Російській імперії та встановленням влади Центральної ради. Селяни з обережністю ставилися до цих подій і часто займали нейтральні позицію спостерігаючи за змінами. Та все ж на хвилі революційних настроїв авторитет Центральної ради зростав поміж населення. В Золотоноші (повітовий центр Золотоніського повіту до якого належала Мала Бурімка) розгортає діяльність Золотоніська Рада — повітовий орган Центральної ради.
Відмічається, що інтелігенція (зокрема вчителі) сіл Велика та Мала Бурімка розділяють гасла УЦР.
5 червня виконком Золотоніської повітової Ради ухвалив передачу земель поміщиків в оренду селянам. Це стосувалося і земель княгині Кантакузен, яка і мала у власності Малу Бурімку. Сама княгиня в цей час була в Криму і розуміючи небезпеку вирішила поки не повертатися в село.
Із Бурімки я одержую листи і телеграми з вимогами віддати народу мій дім, щоб там була гімназія...В кінці червня із Бурімки приїхав один з управляючих Кашкін, щоб обговорити господарські справи Він приніс погані вісті - селяни підбурювані німецькими агентами, ліняться, нехочуть працювати, бунтують. Юрченко наляканий тим що не може контролювати ситуацію...
— Із спогадів княгині Єлизавети Карлівни Кантакузін-Сперанської
Влітку 1917 р. повіт почали заповнювати деморалізовані більшовицькі групи солдатів-фронтовиків, що дезертирували з фронту та почали займатися розбоєм і грабуванням місцевого населення. Вже 30 червня був створений повітовий земельний комітет, що почав конфісковувати землю нібито на потреби селян. Але комітет, не поспішав конфісковану землю передавати селянам. Через це сам комітет повідомляв в губернію, що «Земля захоплюється селянами без відому».
Восени в повіті почали формуватися Вільне козацтво, що користувалося підтримкою і повагою, у селах прилеглих до Сули, в тому числі і в Малій Бурімці.
В грудні розпочалася перша Перша радянсько-українська війна. І вже в січні 1918 р. увесь повіт був окупований більшовиками. Повсюдно почали створюватися волосні ревкоми, що очолювалися солдатами-фронтовиками. Почалися масові безчинства. Якщо УЦР стримувала селян він самовільного пограбування господарств та захоплення худоби заможних селян то ревком навпаки підбурювали їх на розбій. Особливого розмаху ці події на були в січні 1918 р. 13 січня графиня Кантакузін-Сперанська отримала звістку, що її дім пограбований і спалений, а саме господарство і маєток спалені.
У попіл перетворилися безцінні портрети і картини, старовинні меблі і витвори мистецтва, більше 30000 книг, всі архіви Кантакузіних і бібліотека Сперанського, старовинні документи і папери мого чоловіка...Яка тяжка втрата для майбутніх поколінь
— Зі щоденника графині Є. К. Кантакузін-Сперанської
Після того, як УЦР підписали Брест-Литовський договір з країнами німецького блоку німецько-австрійське військо вступило на територію України. Вигнавши більшовиків вони долучилися до управлінської діяльності. Німецьке командування відразу розпорядилося, щоб селяни повернули награбоване майно.Тому прихід німецьких військ в нашому краю був зустрінутий вороже. Анти німецьким настроям сприяла і агітація більшовицьких агентів та ораторів яких все ще лишилося досить багато.
В результаті перевороту до влади в Україні прийшов гетьман Павло Скоропадський. Для дотримання законів і правопорядку створювалася Державна варта, яка виконувала міліційні функції. В кожному селі були представники державної варти. В Малій Бурімці їх було 3.
Влітку 1918 р. більшовики в Україні знову починають свою активну підривну діяльність. Саме в цей час більшовик із с. ВереміївкаАнтон Богунський (Шарій) за завданням «Повстанської дев'ятки» починає проводити свою диверсійну роботу проти Української держави. Саме через нього в населення з'являлася зброя, більшовицька агітація та література. В середині травня за сигналом підпільного більшовицького центру на Золотонощині розпочалися повстання проти гетьманату і німецько-австрійських військ. Заворушення почалися по всьому повіту. Відбувалися бої між німецькими та гетьманськими військами, з одного боку, та селянами на чолі з більшовиками. Тоді ж в селах Великі Канівці, Велика та Мала Бурімка було проведено вилучення зброї та майна в зачинщиків заворушень.
В 1920 р. М.Бурімка — центр сільської ради Великобурімської волостіЗолотоніського повітуКременчуцької губернії, яка виникла для боротьби з Холодноярською Республікою і припинила існування у зв'язку з ліквідацією останньої. 7 березня 1923 р. за постановою про адміністративно-територіальний поділ Полтавської губернії утворено Золотоніську округу і Чорнобаївський район в її складі. Золотоніська округа округа була створена в складі 11 сільських рад, у тому числі Малобурімська. З 10 червня 1926 р. Чорнобаївський район відійшов до Черкаської округи (з 1927 р. Шевченківської округи). Губернії ліквідовані. Отже, з 10.06.1926 р. с. Мала Бурімка в складі Чорнобаївського району Черкаської округи.
Станом на 1 січня 1926 р. населення села складало 2239 чол. населення, з яких майже 900 письменні. Тоді ж в селі налічувалося 480 господарств.
В 1929 р. Радянська влада почала винищення та репресії по відношенню до селян-власників, яка названа розкуркулення. 15 червня в Малій Бурімці було заарештовано 8 селян. Трьох з них: Захара Андрійовича Гнойового, Спиридона Миколайовича Тертишника та Степана Єгоровича Стародубця було розстріляно в Шевченківському окружному суді.
Ще трьох малобурімчан — Арсена Юхимовича Вербицького, Конона Омеляновича Корчака та Пилипа Карповича Матвієнка — до 8 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах, а двох — Нестора Аристарховича Гнойового та Костянтина Омеляновича Усенка — до 3-х років таборів. У сусідній Великій Бурімці одного селянина розстріляли, двоє отримало по 10 років таборів.
Загалом в ході політики розкуркулення з Малої Бурімки було виселено 60 осіб.
До кінця 1929 р. у Малій Бурімці створено 6 колгоспів. Пізніше ці колгоспи об"єдналися у дві сільгоспартілі: «Перше травня» та «Червоний жовтень», а згодом в один колгосп «Перше Травня».
В 1930 р. в селі вже проживало 2404 осіб і 488 господарств.
Нелегкими видалися роки голодомору 1932—1933 років. Геноцид приніс не лише страждання і смерть, він посіяв страх серед людей. За даними які зібрав Герасименко В. І (2007 р.) в Малій Бурімці від голоду померло 17 осіб (кількість встановлених жертв), ним же були зібрані поіменні списки померлих. В інших селах району ситуація була набагато гіршою. В Богодухівці кількість встановлених жертв — 364, а Кліщинцях — 829, а у Вереміївці це число сягає 2000. На честь цих подій в кожному селі Чорнобаївщини відкрито пам'ятні знаки або пам'ятники жертвам геноциду, серед них і пам'ятник у Малій Бурімці.
За новим адміністративно-територіальним поділом 1937 р. була утворена Полтавська область у складі 45 районів. Тоді ж Чорнобаївський район з Малою Бурімкою перейшов до Полтавської області.
А далі почалася Друга світова війна і німецько-радянське протистояння. 21 вересня 1941 р. вже вся територія Чорнобаївщини була під контролем Райху. Околицями Малої Бурімки відступали оточені залишки 26-ї армії СРСР (відступали з під Перемишля). Бурімки 340 жителів вступило в Другу світову війну на боці Червоної армії, з яких 212 загинуло. В пам'ять про них у 1964 році встановлено Обеліск Слави. Там захоронені червоноармійці особи яких не вдалося ідентифікувати. Після відступу німецької армії в кінці вересня 1943 р. повернулися більшовики.
В 1961 р. малобурімський «1 Травня» та мохнацький «40-річчя Жовтня» об"єдналися в колгосп ім. К.Маркса. В 1971 р. колгосп ім. К.Маркса обробляв 4768 га землі. Це було багатогалузеве господарство з розвинутим тваринництвом. Понад 100 працівників сільського господарства удостоєні державних нагород. В час укрупнення колгоспів відбулося і укрупнення сільських рад. Село Мала Бурімка стало центром Малобурімської сільської ради, до якої окрім Малої Бурімки входили (до 23.09.1989 р.) ще й села Мохнач і Старий Мохнач.
У 1960-80-і рр. тривало впорядкування села. Ще в 1961 р. за кошти колгоспу споруджене типове приміщення 8-річної школи, добудоване в 1986 році. В 1979 р. зведено нове адміністративне приміщення, у якому розташувались сільська рада, контора колгоспу, відділення зв'язку і Ощадбанку, АТС. У 1974 р. завершено будівництво Будинку культури. В цьому приміщенні розміщена сільська бібліотека-філіал, кімната історії села, глядацький зал на 400 місць. У 1980-х роках в селі побудовано дороги з твердим покриттям та водопровід.
На початку 1990-х збудоване нове приміщення фельдшерсько-акушерського пункту. Визначною подією для життя села було підведення природного газу восени 1995 року. На сьогодні село повністю газифіковане. На газове опалення переведено приміщення школи, дитячого садка, ФАПу, магазинів.
Освіта
Освіта у селі Мала Бурімка існує здавна і бере свій початок більше ніж 300 років тому. Архівні дані, свідчать, що в XIX ст. у селі діяла церковно-приходська школа, яка в різні роки налічувала від 10 до 25 учнів.
У Малій Бурімці працювало земське училище, відкрите в 1871 році, що утримувалося на кошти земства і сільської громади, до нього в 1863 р. відоме як народне училище, у якому у 1908—1909 рр. в 2 класному земському училищі навчалось 109 хлопчиків, а шкільна бібліотека нараховувала 512 підручників.
У 1900 році у селі працює земська початкова школа, відкрита на кошти Золотоніського повітового земства. У дворі школи стояв колодязь, сарай для палива із дошок, попівська хата, яка була переобладнана на класну кімнату. Біля школи була невеличка ділянка для посіву овочів. Територія школи — огороджена парканом, а перед приміщенням школи був майданчик, на якому проводилися лінійка та ранкова руханка. Утримувалася школа сільською громадою та земством. Крім того, кожен учень щороку за навчання сплачував 3 карбованці. Також збереглися дані, що у 1900 році на ремонт школи земством було виділено 125 карбованці. На початку ХХ століття у школі села Мала Бурімка навчалися лише хлопці. Дівчата школи не відвідували. Починалися заняття 15 вересня, закінчували 1 травня (для першокласників), 15 травня — для решти школярів. Більшість дітей починали ходити до школи в листопаді, закінчували навчання у березні. В архівних матеріалах є дані, що вже у 1904 році у школі навчалося 57 учнів (закінчили школу 9 осіб), а у 1905 році навчалося 53 особи (закінчили — 12 осіб). У 1912 році земська школа була перейменована в училище. Кількість дітей, які намагалися здобути освіту зросла.
У 1912 навчальному році у школі навчається вже 23 хлопці та 60 дівчат. Після подій 1917—1920 років юні малобурімчани продовжували здобувати освіту в сільській школі, яку в 1924—1925 роках було реорганізовано в семирічну. Для ліквідації неписьменності в селі створювалися відповідні гуртки. У хатах-читальнях вчилися читати, писати, рахувати тощо.
Станом на 1 січня 1926 р. школа мала 126 учнів з 2756 чол. населення. Зі всього населення письменними були 862 особи, а неписьменними 1894.
Перед початком Другої світової війни малобурімчани могли вже здобувати у своєму селі семирічну освіту у політехнічній трудовій школі.
У цей час школу очолювали директори Колотій Олександр Омелянович та Завертанний Іван Григорович. Варто особливо відзначити, що педагогічний колектив школи постійно відігравав провідну роль у розвитку художньої самодіяльності в селі. Усі вчителі брали участь в мистецьких гуртках — музичному, драматичному, хоровому, танцювальному. Репетиції, концерти та вистави проводилися не лише в сільському будинку культури, а й у школі, для чого розбиралася дерев'яна стінка, яка розділяла два класи, і з неї складалася сцена. Подружжя Колотіїв та Лук'яненко Катерина Іванівна, крім професії вчителів, мали ще й кваліфікацію медиків, і мали змогу надавати допомогу сільським людям, які цього потребували. У той час у селі, крім учителів, не було іншої інтелігенції. Уся виховна і просвітницька діяльність проводилася учителями. Селяни зверталися до них за порадами, ділилися своїми проблемами.
У 1939 році починається будівництво приміщення нової школи (директор Завертанний Іван Григорович). На будівництво її було використано матеріали Архангело-Михайлівської церкви, яку було знищено у 30-х роках ХХ ст. у період переслідування релігії і віруючих. До літа 1939 року побудовано приміщення школи. Але під час окупації села німецькими військами, будівлю було знищено, а діючу школу спалено. Після завершення Другої світової війни учні навчалися у п'яти селянських хатах. Із 1944 року школу очолює Ганнесин Андрій Хомич.
«Учителям надавались пільги: їх не брали у армію. Але з початком Другої світової війни, за наказом маршала Тимошенка, педагогів було позбавлено будь-яких пільг. Участь у війні директор школи брав з перших днів. Потрапивши в оточення, – згадує Андрій Хомич, – я воював у відділенні «звукометрії», де за звуками пострілу ми визначали напрям і відстань ворога».
У 1944 році після поранення легень, Андрій Хомич був демобілізований, і у травні того ж року повернувся до Малої Бурімки, яку нацисти на той час полишили. Директором школи с. Мала Бурімка Андрій Хомич працював до 1948 року. За досягнуті успіхи в роботі, новаторські підходи в педагогічній діяльності Ганнесину Андрію Хомичу першому в Чорнобаївському районі присвоєно звання «Відмінник народної освіти». Із 1948 року і аж до пенсії, Андрій Хомич працював учителем української мови та літератури, малювання, географії у Великобурімській школі.
Урок арифметики в одному з сіл Чорнобаївщини. 1954 р. Невідомий фотограф
У 1948 малобурімську семирічну школу очолює Лук'яненко Тимофій Давидович. У ролі директора він пропрацював 2 роки. З 1950 року школою керує тридцятилітній Гирич Микола Федорович. Життя Миколи Федоровича тісно пов'язане з історією Малобурімської школи. Адже саме в цій школі Микола Федорович працював 25 років. Під керівництвом директора у школі працював дружній, дисциплінований і трудолюбивий колектив. Усі питання шкільного життя вирішувалися на демократичній основі: педагогами, батьками та учнями. Учителі підтримували тісний зв'язок з батьками, які майже щоденно по декілька осіб відвідували школу, уроки, позакласні заходи, систематично працював батьківський колектив. Учителі, не шкодуючи свого часу, працювали з учнями і в позаурочний час. Особлива увага приділялася трудовому вихованню учнів, прищепленню любові до праці, особливо сільськогосподарської, оволодінню виробничими процесами. Майже усі учні включалися в активну трудову діяльність. Активно впроваджувалося самообслуговування серед учнів. Населення села зростало, збільшувалась і кількість дітей. У 1958 році за кошти місцевого колгоспу розпочалося будівництво нової школи. Підрядником виступив Чорнобаївський міжколгоспбуд. У листопаді 1960 року нова школа вже прийняла своїх учнів.
Пізніше школу очолюють Дорошко Надія Олександрівна (1975—1977 рр.) та Канівець Анатолій Петрович (1977—1981 рр.) У 1981—1994 роках школу очолював Становський Віктор Іванович. Він доклав багато зусиль для оновлення матеріальної бази школи. Школа була укомплектована новими меблями, придбано необхідне оснащення та унаочнення для навчальних кабінетів школи, які і зараз використовуються на заняттях. Для Малобурімської школи 1987 рік став особливим, — адже завдяки зусиллям Віктора Івановича та голови місцевого господарства Шулежка Петра Сергійовича, — школа була добудована і перетворена із восьмирічної у середню. Приміщення школи було обкладене плиткою, споруджено спортзал, 24 закуплено частину обладнання для кабінетів, витративши на всі роботи понад 30 тисяч карбованців. На базі школи відроджено сільський духовий оркестр. В 1995 році школу очолює Сергій Іванович Куксенко. Його уважне ставлення до учнів, педагогічної праці, відзначалося керівниками району та області. Портрет директора занесений на районну Дошку пошани. Йому присвоєне звання «Відмінник народної освіти», нагороджено обласними та республіканськими грамотами. За період його трудової діяльності в малобурімській школі було відкрито комп'ютерний клас, покладена нова підлога в коридорах школи, покращено естетичний вигляд шкільних приміщень. Сергій Іванович брав участь у різних конкурсах з історії та правознавства. 2001 рік був для нього успішним: він виборов перше місце в обласному конкурсі «Вчитель року» із правознавства, брав також участь у Всеукраїнському етапі. В тому ж році відбулося святкування сорокаріччя побудови «десятирічки».
Наприкінці вересня 2001 року я знову приїхав у своє рідне село. Мене запросили на святкування сорокаріччя побдови десятирічної школи. Я в ній уже не навчався, але був задоволений,що її побудували, і вона вивела на широку життєву дорогу багато учнів. Збентежило лише те, що бідна сільська рада могла виділити на її утримання лише п'ятдесят гривень на рік. Тому я подарував школі кілька сотень німецьких марок. Вкинув також певну суму в гривнях у велику скарбничку, яка стояла на коридорі. Опускали туди якісь гроші й інші присутні.
— Зі спогадів Олександра Овсюка, "Межи людей" О. Овсюк
У 2003—2010 директором школи була Шулежко Олександра Іванівна. За цей час малобурімська школа значно зміцніла. Побудовано газову котельню, вирішено проблеми з опаленням, у школі тепло і затишно. У класних кімнатах вікна були замінені на сучасні склопакети. Облаштовано внутрішній туалет та питний фонтанчик. Поклеєно шпалери у коридорах школи, змонтовано підвісні стелі. Значно покращало подвір'я школи, і в цьому також велика заслуга спільного проекту учнів-батьків-вчителів «Моя школа — окраса рідного села». За період трудової діяльності Олександра Іванівна була нагороджена грамотами районного відділу освіти, грамотою Чорнобаївської райдержадміністрації, грамотою обласного відділу освіти. У 1996 році та у 2005 р. нагороджено грамотами Міністерства освіти і науки України, вручено знак «Відмінник народної освіти». За значні досягнення у праці, що сприяли економічному і соціально-культурному розвиткові Чорнобаївщини. У 2005 році Олександра Іванівна занесена на районну Дошку пошани. Сьогодні школу у с. Мала Бурімка оснащено сучасними комп'ютерами, у кабінеті комунікативно-інформаційних технологій підключено мережу 25 Інтернет. Також змонтовано сучасні підвісні стелі у 5 кабінетах, установлено склопакети у правому коридорі, покладено тротуарну плитку до центрального входу школи, зроблено крильце над ганком школи, майстерні та їдальні.
Завдячуючи директорові малобурімської школи, Бойко Світлані Володимирівні, яка займає цю посаду з 2014 року, у школі зроблено капітальний ремонт даху шкільної їдальні, закуплено оргтехніку, спортінвентар, лінолеум для класних кімнат, встановлено металопластикові вікна в коридорах школи, покращено естетичний вигляд шкільних приміщень, їдальні, спортзалу. Основним напрямом педагогічної діяльності школи є екологічне виховання. Цьому сприяють тематичні тижні, лінійки, заходи, уроки.
Але на жаль, сьогодні у Малобурімській школі зменшується кількість учнів, скорочується і педагогічний персонал. Виявлено, що у період з 1985 по 1995 роки середня кількість учнів у малобурімській школі становила 170 осіб, а вже у 2010 році ця цифра становить 140 учнів. Основною причиною зазначеного явища є зменшення кількості населення у селі Мала Бурімка, яке в 2017 році налічувало 712 осіб, тоді як за переписом населення 2001 року, налічувалося 919 мешканців. Сказане є наслідком складної демографічної ситуації в селі, старіння населення, відтоку молоді, яка все більше обирає місто для постійного проживання. Зараз у селі майже немає перспектив для розвитку і створення сім'ї. Низька кількість робочих місць, слабко розвинена інфраструктура. Досить гостро постала проблема підбору молодих вчителів. через це деякі педагоги повинні працювати, незважаючи на свій пенсійний вік. Проте варто зазначити, що вже близько 60 випускників школи пов'язали своє життя з професією вчителя.
Обрії близьких і далеких світів. Олександр Овсюк. — К.:Амадей, 2006. — Мова українська. — 688 с.,
Чорнобаївщина. Велична історія рідного краю (Від найдавніших часів до сьогодення). М. В. Приліпко. Черкаси. Видавець Чабаненко Ю. А., 2008. — 538 с.,
Межи людей. Олександр Овсюк. — К.: ТОВ «Задруга», 2018. — 325 с.
Примітки
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
. Архів оригіналу за 26 листопада 2020.
(укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
(PDF)(укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
(PDF)(укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
Видатні діячі України минулих століть. Київ: Євроімідж. Голова ред. ради В. Смолій;. 2001. с. 624. ISBN . {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
Рубльов О.С. Реєнт О.П. (1999). Українські визвольні змагання 1917 - 1921 рр. Україна крізь віки. У 15-ти тт. ‒ Т. 10:. Київ: Альтернативи. За заг. ред. В. Смолія. НАН України. Інститут історії України. с. 320.
Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область. Київ: АН УРСР. Інститут історії. 1972. с. 788.
. feb-web.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 вересня 2020.
Юрченко О. О. — управитель маєтку Кантаккузіних.
Нариси з історії Черкаської обласної партійної організації. // Український історичний журнал №4. Дніпропетровськ: Промінь. 1981. с. 254. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
В. Дергач, П. Жук (кері-вник ред.-вид. групи), В. Захарченко та ін. (199). Жорна. Нариси, спогади, документи про політичні репресії 1917 – 1980-і роки. Книга перша. Черкаси: Сіяч. с. 139. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |last= ()
ДАЧО. - Ф. р. - 2261. - Оп. 1,спр. 5.
ДАЧО. - Ф. р. - 65. - оП, 1, СПР. 52.
Реабілітовані історією. Черкаська область. Книга четверта. Сміла: Тясмин. 2004.
Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648–2012 рр.): довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Вид. друге, перероб. і доп. Полтава: ТОВ "АСМІ". 2012. с. 400.
. Новини Черкас. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 вересня 2020.
Колотій Петро Омелянович. ua.openlist.wiki(укр.). Процитовано 4 вересня 2020.
Посилання
Погода в селі Мала Бурімка [ 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Mala Buri mka selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Chornobayivskoyi selishnoyi gromadi selo Mala BurimkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zolotoniskij rajonGromada Chornobayivska selishna gromadaKod KATOTTG UA71040190110078502Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1701Naselennya 919 na 2001 rik Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 19924Telefonnij kod 380 4739Geografichni daniGeografichni koordinati 49 38 56 pn sh 32 35 12 sh d 49 64889 pn sh 32 58667 sh d 49 64889 32 58667 Koordinati 49 38 56 pn sh 32 35 12 sh d 49 64889 pn sh 32 58667 sh d 49 64889 32 58667Serednya visota nad rivnem morya 111 mMisceva vladaAdresa radi smt ChornobajKartaMala BurimkaMala BurimkaMapa Mala Burimka u VikishovishiZagalna informaciyaRoztashovane na richci Burimochka na 20 km pivnichno shidnishe selisha Chornobaj za 70 km vid m Cherkasi Rik zasnuvannya 1701 NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 919 osib Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 903 98 26 Rosijska 10 1 09 Inshe 6 0 65 Razom 919 100 00 GeografiyaMala Burimka rozlyaglosya na pritoci Suli richci Burimochci yaka protikayuchi stepovoyu balkoyu vlivayetsya tut u stavok Visoki shili richkovoyi dolini na yakih rozkinulis chepurni hati stepovoyi Nadsulyanshini strunki osiki vilhi ta rozkishni verbi sho rostut po dolini richki stvoryuyut malovnichij krayevid Selo roztashovane na rivninnij miscevosti Pridniprovskij nizovini yaka tut ne perevishuye 140 metriv nad rivnem okeanu Miscevist peretinaye gliboka richkova dolina ta neveliki yari sho utvorilis po yiyi shilah Dana teritoriya roztashovana v mezhah Dnipro Doneckoyi zapadini i na pidstavi danih Dnipropetrovskoyi geologo rozviduvalnoyi organizaciyi yaka robila sverdlovinu v dolini richki Burimochki v s Velika Burimka cya zapadina dosyagaye 700 metriv de vzhe zalyagaye granit Vona zapovnena riznomanitnimi osadovimi porodami pisok 5 shariv na riznij glibini glini riznomanitni 24 shari mergeli 2 shari piskoviki 41 shar krejda 1 shar vapnyaki 4 shari glinistij siderit 1 shar slanci 4 shari konglomerat 1 shar korisni kopalini glina yaka vikoristovuyetsya na vigotovlennya cegli i v budivnictvi hat ta inshih primishen bila glina vikoristovuyetsya dlya pobilki primishen torf rozroblyayetsya primitivnim sposobom bilya Velikoyi Burimki dlya opalennya pisok vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya cegli ta v budivnictvi Vidomi osobistostiU Malij Burimci narodivsya brazilskij biolog ukrayinskogo pohodzhennya Grigorij Bondar ta ukrayinskij diplomat pravoznavec pismennik kandidat yuridichnih nauk Oleksandr Ovsyuk Klimat Rivninnij relyef miscevosti vidkrivaye dostup na nashu teritoriyu vitriv usih napryamkiv Znachnij vpliv proyavlyayut shidni j pivdenno shidni posushlivi vitri Dlya nashoyi miscevosti tipovim ye m yakij pomirnij kontinentalnij klimat Zahidni j pivdenno zahidni vitri yaki perevazhayut v nashij miscevosti protyagom vesni lita i oseni dayut znachni vigodi dlya silskogo gospodarstva Sila vitriv chastkovo vikoristovuyutsya yak rushijna sila sho privodit u ruh vitrodviguni Shob viznachiti pochatok posivnih robit shob vibrati dlya posivu toj sort nasinnya yakij najbilshe vidpovidaye miscevim klimatichnim umovam potribno znati miscevi serednomisyachni ta serednorichni temperaturi Period z serednimi temperaturami nizhche 0º zima trivaye protyagom grudnya sichnya lyutogo i bereznya Z nih najholodnishimi ye sichen i lyutij Prote v cyu poru roku nizki temperaturi ne stijki Atmosfernij tisk znizhuyetsya a ce spriyaye pom yakshennyu pogodi Zahidni vitri prinosyat teple vologe povitrya sho privodit do vipadannya mokrogo snigu a inkoli j doshu Zmina vidligi morozom privodit do togo sho voda vid talogo snigu zamerzaye utvoryuyetsya lodova kora grunt promerzaye vinikaye zagroza dlya ozimih posiviv Taka pogoda zavdala znachnoyi shkodi ozimim posivam u grudni 1955 roku u sichni lyutomu 1956 roku a s osoblivo vzimku 1962 1963 roku Prote taki vipadki ne ye tipovimi dlya nashoyi miscevosti Pri utvorenni lodyanoyi kori yiyi potribno negajno likviduvati Snigovij pokriv nasharovuyetsya na poverhni gruntu postupovo i dosyagaye v cilomu 20 30 sm Snig postupovo i krashe zatrimuyetsya v lisah chagarnikah u lisosmugah Na vidkritih miscyah snig zmitayetsya vitrami shvidshe tane Tepla pora roku nastaye na pochatku tretoyi dekadi bereznya Na vidkritih ploshah ta pivdennih shilah grunt shvidko prosihaye i nastaye pora rannih vesnyanih posiviv yarih kultur sho ne boyatsya primorozkiv yaki buvayut u kvitni a inodi na pochatku i navit v kinci drugoyi dekadi travnya V kvitni spriyatlivi umovi stvoryuyutsya dlya masovih vesnyanih silskogospodarskih robit Temperaturni umovi protyagom lita spriyatlivi dlya viroshuvannya riznih silskogospodarskih roslin Rozpodil opadiv takozh v osnovnomu spriyatlivij dlya roslinnictva Serednya richna temperatura 7 5 serednorichna kilkist opadiv 494 mm Dni z temperaturoyu ponad 20 i yasnim nebom stoyat z pochatku chervnya do tretoyi dekadi serpnya Najzharkishij misyac lipen Vid zagalnogo hodu temperatur yak i kilkosti opadiv isnuyut znachni vidhilennya Tak absolyutna maksimalna temperatura v lipni inodi dosyagaye 38 7 a minimalna v lyutomu 36 8 maksimalna amplituda kolivannya temperatur dosyagaye 75 5 Peredistoriya Na zemlyah s Mala Burimka arheologami bulo viyavleno 24 kurgani bronzovoyi ta rannoyi zaliznoyi dobi III I tis do n e roztashovanih na nevelikih pidvishennyah plato pravogo berega r Sula po oboh beregah r Burimochka Odin z cih kurganiv bulo doslidzheno 1988 roku Vin mistiv 3 pohovannya epoh rannoyi i serednoyi bronzi ta rannoyi zaliznoyi dobi Najdavnishim bulo osnovne pohovannya yamnoyi kulturi 3 2 5 tis do n e nastupnim bulo pohovannya kulturi bagatovalikovoyi keramiki 2 1 6 tis r do n e ostannim u kurgan bulo vpusheno kimmerijske pohovannya 8 7 st do n e pohovalnij inventar kotrogo skladavsya z kubochka zhabotinskogo tipu i zaliznogo nozha z gorbatoyu spinkoyu Istoriya Istoriya utvorennya sela syagaye XVIII stolittya Pershi pismovi zgadki pro Malu Burimku datuyutsya 1701 rokom Same tomu oficijnij vidlik zasnuvannya poselennya vedut vid togo chasu Ale do togo chasu v dvoh sil bula spilna istoriya Persha detalna informaciya pro teritoriyu sela z yavlyayetsya vzhe na pochatku XVII st koli Velika ta Mala Burimki buli odnim selom Buromlya Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo u 1648 roci Burimka bula sotennim mistechkom v skladi Irkliyivskogo polku Zgodom jogo sotni voyuvali u skladi Kropivnyanskogo polku polkovnik Filon Dzhalalij Irkliyivskij polk buv vidnovlenij u 1658 roci isnuvav do 1667 roku Selo Mala Burimka ochevidno viniklo u chasi pislya Ruyini vnaslidok viselennya vgoru po techiyi r Burimochka chastini zhiteliv s Burimka Buromlya kotre piznishe otrimalo nazvu Velika Burimka Kozacki chasi selo bulo rangovim volodinnyam polkovnikiv Lubenskogo polku U 1782 roci pislya likvidaciyi polkovogo ustroyu nash kraj uvijshov do Kiyivskogo namisnictva i perebuvav u skladi Zolotoniskogo povitu Todi tut bulo 6 mistechok Irkliyiv Burimka Veremiyivka Zhovnine Chigirin Dibrova Kanivci 27 sil ponad 200 hutoriv 11 dereven 4 slobidki a vsogo 9 000 dvoriv I bilshe 27 000 chol Na teritoriyi nashogo krayu z 1797 roku bulo stvoreno 9 volostej Bogoduhivska Vasyutinska Veremiyivska Zhovninska Irkliyivska Lyalinska Melnikivska Mojsenska 9 a Burimska vhodila do Gorodiskogo povitu zgodom u poreformennij period Chornobayivska Takij teritorialnij podil zalishavsya do 1923 roku U 1799 1801 rr u s Mala Burimka bulo vzhe 463 dvori Ce vzhe buv velikij naselenij punkt U 1783 roci selo imperatriceyu Katerinoyu II pozhaluvane grafu Oleksandru Andrijovichu Bezborodku za jogo zaslugi yak vijskovogo tak i derzhavnogo diyacha Na cej chas vin uzhe buv kanclerom Rosiyi kavaler najvishih nagorod Pislya jogo smerti u 1799 roci selo po zapovitu perejshlo jogo molodshomu bratu Illi Andrijovichu Bezborodku Grafi Bezborodki mali mayetok i u Velikij Burimci Tam u 1811 roci pracyuvalo 69 dvorovih tam bulo j obijstya upravlyayuchogo U seli Mala Burimka za reviziyeyu 1811 roku graf Illya Bezborodko mav 506 dvoriv Pislya smerti Illi Andrijovicha Bezborodka selo distalosya u 1815 roci v spadok jogo dochci Kleopatri Illivni Lobanovij Rostovskij Yiyi cholovik general major knyaz ru sin malorosijskogo general gubernatora Yakova Lobanova Rostovskogo v chasi vijni z Napoleonom U 1828 r nove pomistya u Velikij Burimci kupiv graf Mihajlo Mihajlovich Speranskij V kuplenu mayetnist vhodila i Mala Burimka Pislya jogo smerti v 1839 roci jogo mayetnosti v nashih krayah perejshli do yedinoyi jogo dochki ru Z yiyi legkoyi ruki cilih tri pokolinnya zhinok upravlyali pomistyam Ye na mapi kincya 18 storichchya Pislya reformi 1861 roku bula utvorena Zolotoniskogo povitu 1900 roku volosnim starshinoyu buv selyanin Omelyan Feodosijovich Klochko Velikoburimska volost razom z Irkliyivskoyu i Mojsinskoyu vhodila do 3 yi zemskoyi dilnici Sela Maloj Buromki Arhistratigo Mihajlovskaya cerkov derevyannaya v odnoj svyazi s kolokolneyu holodnaya sushestvuet s 1779 g cerkovnaya storozhka cerkovnaya biblioteka v prihode shkola gramoty i zemskoe narodnoe uchilishe cerkovno prihodskoe popechitelstvo shkola gramoty pomeshaetsya v sobstvennom dome dom dlya kvartiry svyashennika zemli cerkovnoj 2 des 504 kv sazh v tom chisle pod pogostom i kladbishem 300 kv sazh ruzhnoj 37 des 1495 kv sazh v tom chisle v dvuh kuskah usadebnoj 2 des 995 kv sazh zhalovanya v god svyashenniku 120 rub psalomshikam 1 mu 53 rub 2 mu 36 rub cerkov ot Konsistorii v 160 verstah Prihozhan 1544 d m p i 1589 d zh p V prihode derevnya Mohnach hutor Lukashovka Svyashennik Ioann Sukachev v sane svyashennika 1869 g orden Sv Anny 3 st 1900 g Psalomshiki Ioann Maksimov Komnan v dolzhnosti 1851 g i Vasilij Timofeev Zelenskij v dolzhnosti 1868 g stihar 1897 g Cerkovnyj starosta krestyanin Petr Savvin Lukyanenko Zapis v klirovih vidomostyah Poltavskoyi guberniyi za 1912 r Klirova vidomist ce zibrana informaciya pro okremu cerkvu na pevnomu etapi yiyi isnuvannya Za Zemskim perepisom 1910 r v seli opisano 348 dvoriv z nih 1 kozackij 345 selyanskih 2 privilejovanih 1980 chol Tak protyagom 90 rokiv do podij 1917 roku Mala Burimka bula vlasnistyu grafiv Speranskih ta knyaziv Kantakuzeniv U Malij Burimci diyala pravoslavna cerkva Arhangela Mihayila Mihajlivska parafiyanami yakoyi buli zhiteli Mohnacha za 5 verst ta hutora Lukashivka sho za 6 verst vid cerkvi vsogo blizko 3 tis selyan kotri volodili 1 tis des zemli U 1898 r miscevim svyashenikom bulo ohresheno 115 hlopchikiv i 68 divchatok pohovano 65 cholovikiv i 48 zhinok povinchano 11 podruzhnih par Nezvazhayuchi na golodnij 1893 ij rik zhittya jshlo pririst naselennya v prihodi sklav 70 cholovik V 1917 r vidbuvayetsya Lyutneva revolyuciya v Rosijskij imperiyi ta vstanovlennyam vladi Centralnoyi radi Selyani z oberezhnistyu stavilisya do cih podij i chasto zajmali nejtralni poziciyu sposterigayuchi za zminami Ta vse zh na hvili revolyucijnih nastroyiv avtoritet Centralnoyi radi zrostav pomizh naselennya V Zolotonoshi povitovij centr Zolotoniskogo povitu do yakogo nalezhala Mala Burimka rozgortaye diyalnist Zolotoniska Rada povitovij organ Centralnoyi radi Na Vseukrayinskomu nacionalnomu kongresi v Kiyevi nash kraj predstavlyala dochka nashogo zemlyaka Mihajla Starickogo Lyudmila Staricka Chernyahivska aktivna diyachka TUP Lyudmila Staricka Chernyahivska stala odnim z 20 chleniv novoutvorenogo komitetu Centralnoyi Radi Mala Rada Vidmichayetsya sho inteligenciya zokrema vchiteli sil Velika ta Mala Burimka rozdilyayut gasla UCR 5 chervnya vikonkom Zolotoniskoyi povitovoyi Radi uhvaliv peredachu zemel pomishikiv v orendu selyanam Ce stosuvalosya i zemel knyagini Kantakuzen yaka i mala u vlasnosti Malu Burimku Sama knyaginya v cej chas bula v Krimu i rozumiyuchi nebezpeku virishila poki ne povertatisya v selo Iz Burimki ya oderzhuyu listi i telegrami z vimogami viddati narodu mij dim shob tam bula gimnaziya V kinci chervnya iz Burimki priyihav odin z upravlyayuchih Kashkin shob obgovoriti gospodarski spravi Vin prinis pogani visti selyani pidburyuvani nimeckimi agentami linyatsya nehochut pracyuvati buntuyut Yurchenko nalyakanij tim sho ne mozhe kontrolyuvati situaciyu Iz spogadiv knyagini Yelizaveti Karlivni Kantakuzin Speranskoyi Vlitku 1917 r povit pochali zapovnyuvati demoralizovani bilshovicki grupi soldativ frontovikiv sho dezertiruvali z frontu ta pochali zajmatisya rozboyem i grabuvannyam miscevogo naselennya Vzhe 30 chervnya buv stvorenij povitovij zemelnij komitet sho pochav konfiskovuvati zemlyu nibito na potrebi selyan Ale komitet ne pospishav konfiskovanu zemlyu peredavati selyanam Cherez ce sam komitet povidomlyav v guberniyu sho Zemlya zahoplyuyetsya selyanami bez vidomu Voseni v poviti pochali formuvatisya Vilne kozactvo sho koristuvalosya pidtrimkoyu i povagoyu u selah prileglih do Suli v tomu chisli i v Malij Burimci V grudni rozpochalasya persha Persha radyansko ukrayinska vijna I vzhe v sichni 1918 r uves povit buv okupovanij bilshovikami Povsyudno pochali stvoryuvatisya volosni revkomi sho ocholyuvalisya soldatami frontovikami Pochalisya masovi bezchinstva Yaksho UCR strimuvala selyan vin samovilnogo pograbuvannya gospodarstv ta zahoplennya hudobi zamozhnih selyan to revkom navpaki pidburyuvali yih na rozbij Osoblivogo rozmahu ci podiyi na buli v sichni 1918 r 13 sichnya grafinya Kantakuzin Speranska otrimala zvistku sho yiyi dim pograbovanij i spalenij a same gospodarstvo i mayetok spaleni U popil peretvorilisya bezcinni portreti i kartini starovinni mebli i vitvori mistectva bilshe 30000 knig vsi arhivi Kantakuzinih i biblioteka Speranskogo starovinni dokumenti i paperi mogo cholovika Yaka tyazhka vtrata dlya majbutnih pokolin Zi shodennika grafini Ye K Kantakuzin Speranskoyi Pislya togo yak UCR pidpisali Brest Litovskij dogovir z krayinami nimeckogo bloku nimecko avstrijske vijsko vstupilo na teritoriyu Ukrayini Vignavshi bilshovikiv voni doluchilisya do upravlinskoyi diyalnosti Nimecke komanduvannya vidrazu rozporyadilosya shob selyani povernuli nagrabovane majno Tomu prihid nimeckih vijsk v nashomu krayu buv zustrinutij vorozhe Anti nimeckim nastroyam spriyala i agitaciya bilshovickih agentiv ta oratoriv yakih vse she lishilosya dosit bagato V rezultati perevorotu do vladi v Ukrayini prijshov getman Pavlo Skoropadskij Dlya dotrimannya zakoniv i pravoporyadku stvoryuvalasya Derzhavna varta yaka vikonuvala milicijni funkciyi V kozhnomu seli buli predstavniki derzhavnoyi varti V Malij Burimci yih bulo 3 Vlitku 1918 r bilshoviki v Ukrayini znovu pochinayut svoyu aktivnu pidrivnu diyalnist Same v cej chas bilshovik iz s Veremiyivka Anton Bogunskij Sharij za zavdannyam Povstanskoyi dev yatki pochinaye provoditi svoyu diversijnu robotu proti Ukrayinskoyi derzhavi Same cherez nogo v naselennya z yavlyalasya zbroya bilshovicka agitaciya ta literatura V seredini travnya za signalom pidpilnogo bilshovickogo centru na Zolotonoshini rozpochalisya povstannya proti getmanatu i nimecko avstrijskih vijsk Zavorushennya pochalisya po vsomu povitu Vidbuvalisya boyi mizh nimeckimi ta getmanskimi vijskami z odnogo boku ta selyanami na choli z bilshovikami Todi zh v selah Veliki Kanivci Velika ta Mala Burimka bulo provedeno viluchennya zbroyi ta majna v zachinshikiv zavorushen V 1920 r M Burimka centr silskoyi radi Velikoburimskoyi volosti Zolotoniskogo povitu Kremenchuckoyi guberniyi yaka vinikla dlya borotbi z Holodnoyarskoyu Respublikoyu i pripinila isnuvannya u zv yazku z likvidaciyeyu ostannoyi 7 bereznya 1923 r za postanovoyu pro administrativno teritorialnij podil Poltavskoyi guberniyi utvoreno Zolotonisku okrugu i Chornobayivskij rajon v yiyi skladi Zolotoniska okruga okruga bula stvorena v skladi 11 silskih rad u tomu chisli Maloburimska Z 10 chervnya 1926 r Chornobayivskij rajon vidijshov do Cherkaskoyi okrugi z 1927 r Shevchenkivskoyi okrugi Guberniyi likvidovani Otzhe z 10 06 1926 r s Mala Burimka v skladi Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi okrugi Stanom na 1 sichnya 1926 r naselennya sela skladalo 2239 chol naselennya z yakih majzhe 900 pismenni Todi zh v seli nalichuvalosya 480 gospodarstv V 1929 r Radyanska vlada pochala vinishennya ta represiyi po vidnoshennyu do selyan vlasnikiv yaka nazvana rozkurkulennya 15 chervnya v Malij Burimci bulo zaareshtovano 8 selyan Troh z nih Zahara Andrijovicha Gnojovogo Spiridona Mikolajovicha Tertishnika ta Stepana Yegorovicha Starodubcya bulo rozstrilyano v Shevchenkivskomu okruzhnomu sudi She troh maloburimchan Arsena Yuhimovicha Verbickogo Konona Omelyanovicha Korchaka ta Pilipa Karpovicha Matviyenka do 8 rokiv pozbavlennya voli u vipravno trudovih taborah a dvoh Nestora Aristarhovicha Gnojovogo ta Kostyantina Omelyanovicha Usenka do 3 h rokiv taboriv U susidnij Velikij Burimci odnogo selyanina rozstrilyali dvoye otrimalo po 10 rokiv taboriv Zagalom v hodi politiki rozkurkulennya z Maloyi Burimki bulo viseleno 60 osib Do kincya 1929 r u Malij Burimci stvoreno 6 kolgospiv Piznishe ci kolgospi ob yednalisya u dvi silgospartili Pershe travnya ta Chervonij zhovten a zgodom v odin kolgosp Pershe Travnya V 1930 r v seli vzhe prozhivalo 2404 osib i 488 gospodarstv Nelegkimi vidalisya roki golodomoru 1932 1933 rokiv Genocid prinis ne lishe strazhdannya i smert vin posiyav strah sered lyudej Za danimi yaki zibrav Gerasimenko V I 2007 r v Malij Burimci vid golodu pomerlo 17 osib kilkist vstanovlenih zhertv nim zhe buli zibrani poimenni spiski pomerlih V inshih selah rajonu situaciya bula nabagato girshoyu V Bogoduhivci kilkist vstanovlenih zhertv 364 a Klishincyah 829 a u Veremiyivci ce chislo syagaye 2000 Na chest cih podij v kozhnomu seli Chornobayivshini vidkrito pam yatni znaki abo pam yatniki zhertvam genocidu sered nih i pam yatnik u Malij Burimci Za novim administrativno teritorialnim podilom 1937 r bula utvorena Poltavska oblast u skladi 45 rajoniv Todi zh Chornobayivskij rajon z Maloyu Burimkoyu perejshov do Poltavskoyi oblasti A dali pochalasya Druga svitova vijna i nimecko radyanske protistoyannya 21 veresnya 1941 r vzhe vsya teritoriya Chornobayivshini bula pid kontrolem Rajhu Okolicyami Maloyi Burimki vidstupali otocheni zalishki 26 yi armiyi SRSR vidstupali z pid Peremishlya Burimki 340 zhiteliv vstupilo v Drugu svitovu vijnu na boci Chervonoyi armiyi z yakih 212 zaginulo V pam yat pro nih u 1964 roci vstanovleno Obelisk Slavi Tam zahoroneni chervonoarmijci osobi yakih ne vdalosya identifikuvati Pislya vidstupu nimeckoyi armiyi v kinci veresnya 1943 r povernulisya bilshoviki V 1961 r maloburimskij 1 Travnya ta mohnackij 40 richchya Zhovtnya ob yednalisya v kolgosp im K Marksa V 1971 r kolgosp im K Marksa obroblyav 4768 ga zemli Ce bulo bagatogaluzeve gospodarstvo z rozvinutim tvarinnictvom Ponad 100 pracivnikiv silskogo gospodarstva udostoyeni derzhavnih nagorod V chas ukrupnennya kolgospiv vidbulosya i ukrupnennya silskih rad Selo Mala Burimka stalo centrom Maloburimskoyi silskoyi radi do yakoyi okrim Maloyi Burimki vhodili do 23 09 1989 r she j sela Mohnach i Starij Mohnach U 1960 80 i rr trivalo vporyadkuvannya sela She v 1961 r za koshti kolgospu sporudzhene tipove primishennya 8 richnoyi shkoli dobudovane v 1986 roci V 1979 r zvedeno nove administrativne primishennya u yakomu roztashuvalis silska rada kontora kolgospu viddilennya zv yazku i Oshadbanku ATS U 1974 r zaversheno budivnictvo Budinku kulturi V comu primishenni rozmishena silska biblioteka filial kimnata istoriyi sela glyadackij zal na 400 misc U 1980 h rokah v seli pobudovano dorogi z tverdim pokrittyam ta vodoprovid Na pochatku 1990 h zbudovane nove primishennya feldshersko akusherskogo punktu Viznachnoyu podiyeyu dlya zhittya sela bulo pidvedennya prirodnogo gazu voseni 1995 roku Na sogodni selo povnistyu gazifikovane Na gazove opalennya perevedeno primishennya shkoli dityachogo sadka FAPu magaziniv Osvita Osvita u seli Mala Burimka isnuye zdavna i bere svij pochatok bilshe nizh 300 rokiv tomu Arhivni dani svidchat sho v XIX st u seli diyala cerkovno prihodska shkola yaka v rizni roki nalichuvala vid 10 do 25 uchniv U Malij Burimci pracyuvalo zemske uchilishe vidkrite v 1871 roci sho utrimuvalosya na koshti zemstva i silskoyi gromadi do nogo v 1863 r vidome yak narodne uchilishe u yakomu u 1908 1909 rr v 2 klasnomu zemskomu uchilishi navchalos 109 hlopchikiv a shkilna biblioteka narahovuvala 512 pidruchnikiv U 1900 roci u seli pracyuye zemska pochatkova shkola vidkrita na koshti Zolotoniskogo povitovogo zemstva U dvori shkoli stoyav kolodyaz saraj dlya paliva iz doshok popivska hata yaka bula pereobladnana na klasnu kimnatu Bilya shkoli bula nevelichka dilyanka dlya posivu ovochiv Teritoriya shkoli ogorodzhena parkanom a pered primishennyam shkoli buv majdanchik na yakomu provodilisya linijka ta rankova ruhanka Utrimuvalasya shkola silskoyu gromadoyu ta zemstvom Krim togo kozhen uchen shoroku za navchannya splachuvav 3 karbovanci Takozh zbereglisya dani sho u 1900 roci na remont shkoli zemstvom bulo vidileno 125 karbovanci Na pochatku HH stolittya u shkoli sela Mala Burimka navchalisya lishe hlopci Divchata shkoli ne vidviduvali Pochinalisya zanyattya 15 veresnya zakinchuvali 1 travnya dlya pershoklasnikiv 15 travnya dlya reshti shkolyariv Bilshist ditej pochinali hoditi do shkoli v listopadi zakinchuvali navchannya u berezni V arhivnih materialah ye dani sho vzhe u 1904 roci u shkoli navchalosya 57 uchniv zakinchili shkolu 9 osib a u 1905 roci navchalosya 53 osobi zakinchili 12 osib U 1912 roci zemska shkola bula perejmenovana v uchilishe Kilkist ditej yaki namagalisya zdobuti osvitu zrosla U 1912 navchalnomu roci u shkoli navchayetsya vzhe 23 hlopci ta 60 divchat Pislya podij 1917 1920 rokiv yuni maloburimchani prodovzhuvali zdobuvati osvitu v silskij shkoli yaku v 1924 1925 rokah bulo reorganizovano v semirichnu Dlya likvidaciyi nepismennosti v seli stvoryuvalisya vidpovidni gurtki U hatah chitalnyah vchilisya chitati pisati rahuvati tosho Stanom na 1 sichnya 1926 r shkola mala 126 uchniv z 2756 chol naselennya Zi vsogo naselennya pismennimi buli 862 osobi a nepismennimi 1894 Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni maloburimchani mogli vzhe zdobuvati u svoyemu seli semirichnu osvitu u politehnichnij trudovij shkoli U cej chas shkolu ocholyuvali direktori Kolotij Oleksandr Omelyanovich ta Zavertannij Ivan Grigorovich Varto osoblivo vidznachiti sho pedagogichnij kolektiv shkoli postijno vidigravav providnu rol u rozvitku hudozhnoyi samodiyalnosti v seli Usi vchiteli brali uchast v misteckih gurtkah muzichnomu dramatichnomu horovomu tancyuvalnomu Repeticiyi koncerti ta vistavi provodilisya ne lishe v silskomu budinku kulturi a j u shkoli dlya chogo rozbiralasya derev yana stinka yaka rozdilyala dva klasi i z neyi skladalasya scena Podruzhzhya Kolotiyiv ta Luk yanenko Katerina Ivanivna krim profesiyi vchiteliv mali she j kvalifikaciyu medikiv i mali zmogu nadavati dopomogu silskim lyudyam yaki cogo potrebuvali U toj chas u seli krim uchiteliv ne bulo inshoyi inteligenciyi Usya vihovna i prosvitnicka diyalnist provodilasya uchitelyami Selyani zvertalisya do nih za poradami dililisya svoyimi problemami U 1939 roci pochinayetsya budivnictvo primishennya novoyi shkoli direktor Zavertannij Ivan Grigorovich Na budivnictvo yiyi bulo vikoristano materiali Arhangelo Mihajlivskoyi cerkvi yaku bulo znisheno u 30 h rokah HH st u period peresliduvannya religiyi i viruyuchih Do lita 1939 roku pobudovano primishennya shkoli Ale pid chas okupaciyi sela nimeckimi vijskami budivlyu bulo znisheno a diyuchu shkolu spaleno Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni uchni navchalisya u p yati selyanskih hatah Iz 1944 roku shkolu ocholyuye Gannesin Andrij Homich Uchitelyam nadavalis pilgi yih ne brali u armiyu Ale z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni za nakazom marshala Timoshenka pedagogiv bulo pozbavleno bud yakih pilg Uchast u vijni direktor shkoli brav z pershih dniv Potrapivshi v otochennya zgaduye Andrij Homich ya voyuvav u viddilenni zvukometriyi de za zvukami postrilu mi viznachali napryam i vidstan voroga U 1944 roci pislya poranennya legen Andrij Homich buv demobilizovanij i u travni togo zh roku povernuvsya do Maloyi Burimki yaku nacisti na toj chas polishili Direktorom shkoli s Mala Burimka Andrij Homich pracyuvav do 1948 roku Za dosyagnuti uspihi v roboti novatorski pidhodi v pedagogichnij diyalnosti Gannesinu Andriyu Homichu pershomu v Chornobayivskomu rajoni prisvoyeno zvannya Vidminnik narodnoyi osviti Iz 1948 roku i azh do pensiyi Andrij Homich pracyuvav uchitelem ukrayinskoyi movi ta literaturi malyuvannya geografiyi u Velikoburimskij shkoli Urok arifmetiki v odnomu z sil Chornobayivshini 1954 r Nevidomij fotograf U 1948 maloburimsku semirichnu shkolu ocholyuye Luk yanenko Timofij Davidovich U roli direktora vin propracyuvav 2 roki Z 1950 roku shkoloyu keruye tridcyatilitnij Girich Mikola Fedorovich Zhittya Mikoli Fedorovicha tisno pov yazane z istoriyeyu Maloburimskoyi shkoli Adzhe same v cij shkoli Mikola Fedorovich pracyuvav 25 rokiv Pid kerivnictvom direktora u shkoli pracyuvav druzhnij disciplinovanij i trudolyubivij kolektiv Usi pitannya shkilnogo zhittya virishuvalisya na demokratichnij osnovi pedagogami batkami ta uchnyami Uchiteli pidtrimuvali tisnij zv yazok z batkami yaki majzhe shodenno po dekilka osib vidviduvali shkolu uroki pozaklasni zahodi sistematichno pracyuvav batkivskij kolektiv Uchiteli ne shkoduyuchi svogo chasu pracyuvali z uchnyami i v pozaurochnij chas Osobliva uvaga pridilyalasya trudovomu vihovannyu uchniv prisheplennyu lyubovi do praci osoblivo silskogospodarskoyi ovolodinnyu virobnichimi procesami Majzhe usi uchni vklyuchalisya v aktivnu trudovu diyalnist Aktivno vprovadzhuvalosya samoobslugovuvannya sered uchniv Naselennya sela zrostalo zbilshuvalas i kilkist ditej U 1958 roci za koshti miscevogo kolgospu rozpochalosya budivnictvo novoyi shkoli Pidryadnikom vistupiv Chornobayivskij mizhkolgospbud U listopadi 1960 roku nova shkola vzhe prijnyala svoyih uchniv Piznishe shkolu ocholyuyut Doroshko Nadiya Oleksandrivna 1975 1977 rr ta Kanivec Anatolij Petrovich 1977 1981 rr U 1981 1994 rokah shkolu ocholyuvav Stanovskij Viktor Ivanovich Vin doklav bagato zusil dlya onovlennya materialnoyi bazi shkoli Shkola bula ukomplektovana novimi meblyami pridbano neobhidne osnashennya ta unaochnennya dlya navchalnih kabinetiv shkoli yaki i zaraz vikoristovuyutsya na zanyattyah Dlya Maloburimskoyi shkoli 1987 rik stav osoblivim adzhe zavdyaki zusillyam Viktora Ivanovicha ta golovi miscevogo gospodarstva Shulezhka Petra Sergijovicha shkola bula dobudovana i peretvorena iz vosmirichnoyi u serednyu Primishennya shkoli bulo obkladene plitkoyu sporudzheno sportzal 24 zakupleno chastinu obladnannya dlya kabinetiv vitrativshi na vsi roboti ponad 30 tisyach karbovanciv Na bazi shkoli vidrodzheno silskij duhovij orkestr V 1995 roci shkolu ocholyuye Sergij Ivanovich Kuksenko Jogo uvazhne stavlennya do uchniv pedagogichnoyi praci vidznachalosya kerivnikami rajonu ta oblasti Portret direktora zanesenij na rajonnu Doshku poshani Jomu prisvoyene zvannya Vidminnik narodnoyi osviti nagorodzheno oblasnimi ta respublikanskimi gramotami Za period jogo trudovoyi diyalnosti v maloburimskij shkoli bulo vidkrito komp yuternij klas pokladena nova pidloga v koridorah shkoli pokrasheno estetichnij viglyad shkilnih primishen Sergij Ivanovich brav uchast u riznih konkursah z istoriyi ta pravoznavstva 2001 rik buv dlya nogo uspishnim vin viborov pershe misce v oblasnomu konkursi Vchitel roku iz pravoznavstva brav takozh uchast u Vseukrayinskomu etapi V tomu zh roci vidbulosya svyatkuvannya sorokarichchya pobudovi desyatirichki Naprikinci veresnya 2001 roku ya znovu priyihav u svoye ridne selo Mene zaprosili na svyatkuvannya sorokarichchya pobdovi desyatirichnoyi shkoli Ya v nij uzhe ne navchavsya ale buv zadovolenij sho yiyi pobuduvali i vona vivela na shiroku zhittyevu dorogu bagato uchniv Zbentezhilo lishe te sho bidna silska rada mogla vidiliti na yiyi utrimannya lishe p yatdesyat griven na rik Tomu ya podaruvav shkoli kilka soten nimeckih marok Vkinuv takozh pevnu sumu v grivnyah u veliku skarbnichku yaka stoyala na koridori Opuskali tudi yakis groshi j inshi prisutni Zi spogadiv Oleksandra Ovsyuka Mezhi lyudej O Ovsyuk U 2003 2010 direktorom shkoli bula Shulezhko Oleksandra Ivanivna Za cej chas maloburimska shkola znachno zmicnila Pobudovano gazovu kotelnyu virisheno problemi z opalennyam u shkoli teplo i zatishno U klasnih kimnatah vikna buli zamineni na suchasni sklopaketi Oblashtovano vnutrishnij tualet ta pitnij fontanchik Pokleyeno shpaleri u koridorah shkoli zmontovano pidvisni steli Znachno pokrashalo podvir ya shkoli i v comu takozh velika zasluga spilnogo proektu uchniv batkiv vchiteliv Moya shkola okrasa ridnogo sela Za period trudovoyi diyalnosti Oleksandra Ivanivna bula nagorodzhena gramotami rajonnogo viddilu osviti gramotoyu Chornobayivskoyi rajderzhadministraciyi gramotoyu oblasnogo viddilu osviti U 1996 roci ta u 2005 r nagorodzheno gramotami Ministerstva osviti i nauki Ukrayini vrucheno znak Vidminnik narodnoyi osviti Za znachni dosyagnennya u praci sho spriyali ekonomichnomu i socialno kulturnomu rozvitkovi Chornobayivshini U 2005 roci Oleksandra Ivanivna zanesena na rajonnu Doshku poshani Sogodni shkolu u s Mala Burimka osnasheno suchasnimi komp yuterami u kabineti komunikativno informacijnih tehnologij pidklyucheno merezhu 25 Internet Takozh zmontovano suchasni pidvisni steli u 5 kabinetah ustanovleno sklopaketi u pravomu koridori pokladeno trotuarnu plitku do centralnogo vhodu shkoli zrobleno krilce nad gankom shkoli majsterni ta yidalni Zavdyachuyuchi direktorovi maloburimskoyi shkoli Bojko Svitlani Volodimirivni yaka zajmaye cyu posadu z 2014 roku u shkoli zrobleno kapitalnij remont dahu shkilnoyi yidalni zakupleno orgtehniku sportinventar linoleum dlya klasnih kimnat vstanovleno metaloplastikovi vikna v koridorah shkoli pokrasheno estetichnij viglyad shkilnih primishen yidalni sportzalu Osnovnim napryamom pedagogichnoyi diyalnosti shkoli ye ekologichne vihovannya Comu spriyayut tematichni tizhni linijki zahodi uroki Ale na zhal sogodni u Maloburimskij shkoli zmenshuyetsya kilkist uchniv skorochuyetsya i pedagogichnij personal Viyavleno sho u period z 1985 po 1995 roki serednya kilkist uchniv u maloburimskij shkoli stanovila 170 osib a vzhe u 2010 roci cya cifra stanovit 140 uchniv Osnovnoyu prichinoyu zaznachenogo yavisha ye zmenshennya kilkosti naselennya u seli Mala Burimka yake v 2017 roci nalichuvalo 712 osib todi yak za perepisom naselennya 2001 roku nalichuvalosya 919 meshkanciv Skazane ye naslidkom skladnoyi demografichnoyi situaciyi v seli starinnya naselennya vidtoku molodi yaka vse bilshe obiraye misto dlya postijnogo prozhivannya Zaraz u seli majzhe nemaye perspektiv dlya rozvitku i stvorennya sim yi Nizka kilkist robochih misc slabko rozvinena infrastruktura Dosit gostro postala problema pidboru molodih vchiteliv cherez ce deyaki pedagogi povinni pracyuvati nezvazhayuchi na svij pensijnij vik Prote varto zaznachiti sho vzhe blizko 60 vipusknikiv shkoli pov yazali svoye zhittya z profesiyeyu vchitelya Vidomi lyudi Oleksandr OvsyukOvsyuk Oleksandr Mihajlovich diplomat pravoznavec pismennik kandidat yuridichnih nauk Narodivsya na Luganshini v misti Krasnij Luch Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni batki lishilo jogo she malim u dida v seli Mala Burimka Zakinchiv institut shidnih mov pri Moskovskomu derzhavnomu universiteti Studentom neodnorazovo vidviduvav Indiyu U 1965 r stav pracivnikom Ministerstva zakordonnih sprav URSR na posadi tretogo sekretarya viddilu presi Dodatkovo vikladav anglijsku movu v Kiyivskomu avtodorozhnomu instituti Na pochatku 70 h rokiv pracyuvav pri OON u Nyu Jorku U 1985 1999 rr pracyuvav v Upravlinni Verhovnogo komisara OON z prav lyudini v Zhenevi de i meshkav pislya vihodu na pensiyu Grigorij BondarBondar Grigorij Grigorovich vidomij agronom botanik Narodivsya 1881 r v seli Mala Burimka U 1892 r Grigorij zakinchiv miscevu shkolu a potim cherez dva roki rodina pereyihala zhiti do Yenisejskoyi guberniyi u Sibiru Brav uchast v rosijsko yaponskij vijni Brav uchast v revolyuciyi v Rosijskij imperiyi 1905 1907 rr V 1906 r buv areshtovanij ale jomu vdalosya vtekti Deyakij chas pracyuvav u Kitayi potim zdobuvav fah agronoma u Franciyi Zgodom pereyihav do Braziliyi de otrimav gromadyanstvo V Braziliyi stav profesorom zoologiyi i entomologiyi pri koledzhi Universitetu San Paulu V 1916 r povernuvsya do Rosiyi Z pochatkom revolyucijnih podij vin uzyav bik Bilogo ruhu V 1920 povertayetsya v Braziliyu de zajmavsya naukovoyu diyalnistyu do kincya svogo zhittya Pomer 1959 r v m Salvador Braziliya Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast LiteraturaObriyi blizkih i dalekih svitiv Oleksandr Ovsyuk K Amadej 2006 Mova ukrayinska 688 s ISBN 966 7689 47 6 Chornobayivshina Velichna istoriya ridnogo krayu Vid najdavnishih chasiv do sogodennya M V Prilipko Cherkasi Vidavec Chabanenko Yu A 2008 538 s ISBN 979 966 493 141 7 Mezhi lyudej Oleksandr Ovsyuk K TOV Zadruga 2018 325 s ISBN 978 966 432 203 7PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih www etomesto ru Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 Arhiv originalu za 26 listopada 2020 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 23 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 23 listopada 2021 Vidatni diyachi Ukrayini minulih stolit Kiyiv Yevroimidzh Golova red radi V Smolij 2001 s 624 ISBN 966 7217 21 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Rublov O S Reyent O P 1999 Ukrayinski vizvolni zmagannya 1917 1921 rr Ukrayina kriz viki U 15 ti tt T 10 Kiyiv Alternativi Za zag red V Smoliya NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini s 320 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Cherkaska oblast Kiyiv AN URSR Institut istoriyi 1972 s 788 feb web ru Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 5 veresnya 2020 Yurchenko O O upravitel mayetku Kantakkuzinih Narisi z istoriyi Cherkaskoyi oblasnoyi partijnoyi organizaciyi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 4 Dnipropetrovsk Promin 1981 s 254 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka V Dergach P Zhuk keri vnik red vid grupi V Zaharchenko ta in 199 Zhorna Narisi spogadi dokumenti pro politichni represiyi 1917 1980 i roki Kniga persha Cherkasi Siyach s 139 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u last dovidka DAChO F r 2261 Op 1 spr 5 DAChO F r 65 oP 1 SPR 52 Reabilitovani istoriyeyu Cherkaska oblast Kniga chetverta Smila Tyasmin 2004 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 2012 rr dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Vid druge pererob i dop Poltava TOV ASMI 2012 s 400 Novini Cherkas Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 veresnya 2020 Kolotij Petro Omelyanovich ua openlist wiki ukr Procitovano 4 veresnya 2020 PosilannyaPogoda v seli Mala Burimka 26 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
