Великі Канівці село в Україні у Золотоніському районі Черкаської області Входить до складу Чорнобаївської селищної грома

49°35′59″ пн. ш. 32°21′12″ сх. д. / 49.59972° пн. ш. 32.35333° сх. д.Координати: 49°35′59″ пн. ш. 32°21′12″ сх. д. / 49.59972° пн. ш. 32.35333° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

113 м

Водойми

річка Ірклій

Відстань до
обласного центру

44 км

Найближча залізнична станція

Відстань до
залізничної станції

30 км

Місцева влада

Адреса ради

смт. Чорнобай

Карта

Великі Канівці

Великі Канівці

Мапа

Назва

Назва села походить від перших мешканців Великих Канівців — переселенців з Канева та навколишніх сіл, які й заснували це село.

Історія

Перша документальна згадка про Великі (Ближні) Канівці датована 1648 року. Очевидно, що вона є пізнішою за заснування села.

За Гетьманщини Великі Канівці входили як до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, так і з 1757 року вже як сотенний центр у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.

У 1779 році у Великих Канівцях була Преображенська церква

Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Великі Канівці в 1781 році увійшли до Золотоніського повіту Київського намісництва.

За описом Київського намісництва 1787 року у Великі Канівці зазначені як містечко Канівці у якому проживало 596 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: таємного радника, сенатора Миколи івановича Неплюєва, бунчукового товариша Максима Требинського, городничого золотоніського Секунд-майора Іваненка.

У ХІХ ст. Великі Канівці були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Село є на мапі 1812 року.

У другій Світовій війні брали участь 570 односельців, з них загинула 421 особа, а 143 осіб нагороджені орденами й медалями.

На території Великих Канівців розташовувалась центральна садиба радгоспу ім. Котовського, який обробляв 4359 га земельних угідь, у тому числі 4233 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, а було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжні — бджільництво, шовківництво, птахівництво. У 1960-х роках тут була середня школа, у якій навчалося 259 учнів, будинок культури із залом на 450 місць, дві бібліотеки з фондом 17,7 тис. книг.

Населення

За даними перепису 2001 року становило 1397 осіб.

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	1 382	98,93 %
Інше	15	1,07 %
Разом	1 397	100,00 %

Монументи, пам'ятники

У селі споруджено пам'ятник борцям за встановлення Радянської влади, пам'ятник капітану А. О. Калініну, який загинув, визволяючи село від німців, обеліск Слави односельцям, що полягли в Другій Світовій війні.

Відомі люди

У Великих Канівцях народилися:

Більшай В. Л. — кандидат юридичних наук.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 13 лютого 2008.
Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.
(укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 143, 252
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Великі Канівці // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 723.

Посилання

Відбулося освячення храму у селі Великі Канівці [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
Великоканівецький навчально-виховний комплекс [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[погода-1] . Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 13 лютого 2008.

[2] Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.

[3] (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[4] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[5] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[6] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 143, 252

[7] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[ukr-socialdata-mova-2001-8] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних