Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мазури значення Мазу ри також Мазу рія пол Mazury нім Masuren істор

Мазури (Польща)

Мазури (Польща)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мазури (значення).

Мазу́ри, також Мазу́рія (пол. Mazury; нім. Masuren) — історична область, північна частина території мазурів, на північному сході Вармінсько-Мазурському воєводстві Польщі, відома сьогодні своїми 2000 озерами.

Мазури

image

Прапор
image

Координати 53°35′00″ пн. ш. 21°05′10″ сх. д. / 53.5833333333611108173499815° пн. ш. 21.08611111113889081° сх. д. / 53.5833333333611108173499815; 21.08611111113889081Координати: 53°35′00″ пн. ш. 21°05′10″ сх. д. / 53.5833333333611108173499815° пн. ш. 21.08611111113889081° сх. д. / 53.5833333333611108173499815; 21.08611111113889081

Країна image Республіка Польща
Адмінодиниця Вармінсько-Мазурське воєводство
Площа 10 000 км²
Висота центру 312 м
Часовий пояс
Автомобільний код N (Вармінсько-Мазурське воєводство)
OSM ↑223408 ·R (Вармінсько-Мазурське воєводство)
image
image
Мазури
Мазури (Польща)
image Мазури у Вікісховищі
image
Мазури на адміністративній карті Польщі.
image
Мазури та інші історичні землі Польщі на тлі сучасних адміністративних кордонів

В XI-XIII століттях територія була заселена давніми пруссами «мазурами», або балтійськими пруссами, балтійською етнічною групою, які жили в Пруссії, на землі в південно-східних прибережних районах Балтійського моря, в районі Вісли і Куршської затоки. Вони говорили мовою, тепер відомою як давньопрусська, і сповідували релігію, на думку сучасних вчених, тісно пов'язану з литовським язичництвом. Мазури північних земель (на відміну від південних — так званої Мазовії) були завойовані німецькими лицарями тевтонського ордену й охрещені в католицизм наприкінці ХІІІ й XIV століттях, а потім перейшли у протестантизм на початку XVI століття. У XV–XIX століттях територія входила до складу герцогства Пруссія, Королівства Пруссії й нарешті до Німецької імперії. Після Об'єднання Німеччини в 1871 році політика германізації прагнула викорінити мовне коріння давньопрусської мови. У результаті після Першої світової війни Мазурія залишилася в складі Веймарської Німеччини. Після Другої світової війни територія стала польська, місцеве населення (німці й знімчені прусси) залишили цей район.

Наразі економіка області базується головним чином на екотуризмі та сільському господарстві.

Історія

Давні Прусси

Докладніше: Прусси
image
Східна Пруссія, 1931: Етнічна Мазурська дитина і Мазурський будинок біля озера.
image
Аерофотознимок регіону Лупстих
image
Каяки по річці Крутинь
image
Собор Діви Марії в Святий Липці

У ХІІІ столітті Пруссія була заселена балтомовними давніми пруссами, це землі Помезанія, Погезанія, Галіндія, і Судовія. Область навколо численних озер з XVIII століття неофіційно називають Мазурією. Південні регіони, були менш заселені, ніж у більшості країн Європи, що дозволило вижити лосям, зубрам, ведмедям та іншим ссавцям. Підраховано, що близько 220 000 давніх пруссів мешкало на цьому терені в 1200 році. Цей широкий незаселений терен упродовж століть був бар'єром проти нападу потенційних загарбників. Під час Балтійських хрестових походів ХІІІ століття давні прусси використовували цю незаселену територію для оборони проти лицарів Тевтонського ордену, чия мета була християнізувати корінне населення, вони зробили це в основному шляхом завоювання, яке завершилося в 1283 році, коли лицарі знищили прусський донжон Елк (Lyck).

Після завоювання Орденом півночі району поляки почали завойовувати південний схід терену. Німецькі, французькі, фламандські, данські, голландські й норвезькі колоністи оселилися в районі незабаром після цього. Число польських поселенців знов значно зросло на початку XV століття, особливо після першого і другого Торунського миру, в 1411 й 1466 роках відповідно. В той самий час місцеве Прусське населення вже через раніші війни з Тевтонським орденом і роки нападів з боку Польщі вельми скоротилось. Пізніше асиміляції з боку німецьких поселенців, а також польських та інших іммігрантів створили нову прусську ідентичність.

Герцогство Пруссія

У Мазурії польська мова набула широко вжитку через велику кількість переселенців з Мазовії. За підсумками Другого Торунського миру 1466 року, Тевтонський орден опинився під владою Польщі. В 1525 році Альберт Прусський ввів лютеранство, у герцогстві Пруссія і Мазурії. Хоча більша частина сільських мешканців були прусськомовні, міста залишалися німецькомовними. Давня прусська мова збереглася в деяких районах сільської місцевості до початку XVIII століття.

Протягом Північної війни південь Пруссії (згодом Мазурія) був зруйнований у 1656 р. атаками татар на Річ Посполиту; під час рейдів упродовж двох тижнів було знищено практично всі селища й убито 30 % населення. У 1708–1711 рр., близько 50 % мешканців зі щойно відбудованих селищ померли від чуми. Втрати населення були частково компенсовані міграцією протестантських поселенців або біженців з Шотландії, Зальцбургу (вигнання протестантів 1731 р.), Франції (біженці-гугеноти після Указу Фонтенбло 1685 року), й особливо з Речі Посполитої, в тому числі вигнані з Польщі в 1657 році польські брати. Останньою хвилею біженців у Мазурії були російські старообрядці в 1830 році, коли король Фрідріх Вільгельм III Прусський надав їм притулок.

Королівство Пруссія і Німецька імперія

1618 року, після смерті , герцога Пруссії, його зять , курфюрст Бранденбурга, успадкував герцогство, у тому числі озерний край (пізніше Мазурія), об'єднав обидві території, що перебували під владою однієї династії й утворив державу Бранденбург-Пруссія. Залишаючись номінально під суверенітетом польського короля, в 1657 році Іоанна Сигізмунд відкликав . Терен став частиною Королівства Пруссії після коронації короля Фрідріха I Прусського. Озерний край (Мазурія) увійшов до складу новоствореної адміністративної провінції Східна Пруссія з моменту її створення у 1773 році. Назва Мазурія почала офіційно вживатися після нової адміністративної реформи в Королівстві після 1818 року.

Германізація була повільною і в основному здійснювалася через систему освіти. Після Об'єднання Німеччини в Німецьку імперію в 1871 р. польську мову було заборонено у школах 1872 року.

З мазурського населення в 1890 році рідною визнали: 143 397 — німецьку мову, 152 186 — польську мову, 94 961 — мазурську мову. 1910 року німецьку мову назвали рідною 197 060, польську — 30 121 і мазурську — 171 413.

Під час індустріалізації наприкінці ХІХ століття близько 10 % населення Мазурії емігрувало до Рурського регіону, де на 1914 рік проживало близько 180 000 мазурів.

Під час Першої світової війни битви при та перша і між кайзерівською Німеччиною і Російською імперією відбулася в межах Мазурії в 1914–1915. 11 липня 1920 року Ліга Націй провела для визначення статусу півдня Східної Пруссії. Референдум визначив, що 99,32 % виборців воліли залишитися у Східній Пруссії.

Веймарська республіка

image
Літній мазур (1930 р.)

Мазурія була єдиним регіоном Німеччини, який безпосередньо постраждав від битв Першої світової війни. Пошкоджені міста і села були відновлені за допомогою кількох міст-побратимів із Західної Німеччини: Кельн, Нідзиця, Франкфурт-на-Майні, Гіжицько, а також Відень і Щитно. Але Мазурія була значною мірою аграрно орієнтованою і страждала від економічного спаду після Першої світової війни, додатково серйозно постраждала в результаті створення Польського коридору, який підняв транспортні витрати до традиційних ринків збуту в Німеччині.

Після завершення Першої світової війни та Версальских угод 1919, польська держава підняла питання про державну належність цього регіону. В 1920 році під наглядом держав Антанти спеціальна комісія провела наступні опитування населення:

  • мовна структура населення;
  • переваги та орієнтації населення щодо державно-політичної належності.
image
Графік опитування населення 1920

З першого опитування з'ясувалося, що 82 % населення Мазурії вважають рідною мовою німецьку, 11 % — польську та 7 % — мазурський діалект.
З другого питання в голосуванні взяли участь 87,31 % правоздатного населення краю. За залишення в складі Східної Пруссії (тобто Німеччини) висловилося 97,86 % (або 363.159 голосів), за належність до Польщі проголосувало 2,14 % (або 7.924 голосів).

Друга світова війна

Під час Другої світової війни, Мазурія була частково зруйнована в результаті відступу німецької й просування радянської армії в ході Вісло-Одерської операції. Область перейшла під владу Польщі згідно з рішеннями Потсдамської конференції. Більша частина населення емігрувала до Німеччини чи була вбита під час або після війни, в той час, як уцілілих взяли під «національний контроль», часто заснований тільки на походженні прізвища, організований комуністичним урядом Польщі. Терен заселявся поляками з Центральної Польщі та колишніх польських володінь, приєднаних до Радянського Союзу, а також українцями, висланими з південної Польщі через акцію «Вісла»

Див. також

Примітки

  1. Andreas Kossert: «Grenzlandpolitik» und Ostforschung an der Peripherie des Reiches, p. 124[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Andreas Kossert, Masuren. Ostpreussens vergessener Süden
  3. А.Косерт. Політика «кордонів» відносно Мазурії в 1918—1945. — Історичні дослідження, № 2, 2003, ст. 117—146 [ 27 лютого 2012 у Wayback Machine.](нім.)
  4. Andreas Kossert, Ostpreussen, Geschichte und Mythos p. 352; Kossert gives 35 % from Central Poland, 22.6 % from Eastern Poland, 10 % victims of Op. Wisla, 18.5 % Natives in 1950

Посилання

  • Entry on the region in Polish PWN Encyclopedia.(пол.)
  • Tourist information [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.](пол.)
  • Mazury [ 12 березня 2021 у Wayback Machine.](пол.)
  • Mazury [ 2 квітня 2021 у Wayback Machine.] (пол.))
  • Masuren [ 5 квітня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Mazury [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] — Poland — canoeing information (пол.)
  • Masuren [ 12 березня 2021 у Wayback Machine.] — Poland — canoeing information (нім.)
  • Masuria [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.] — Poland — canoeing information (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mazuri znachennya Mazu ri takozh Mazu riya pol Mazury nim Masuren istorichna oblast pivnichna chastina teritoriyi mazuriv na pivnichnomu shodi Varminsko Mazurskomu voyevodstvi Polshi vidoma sogodni svoyimi 2000 ozerami Mazuri Prapor Koordinati 53 35 00 pn sh 21 05 10 sh d 53 5833333333611108173499815 pn sh 21 08611111113889081 sh d 53 5833333333611108173499815 21 08611111113889081 Koordinati 53 35 00 pn sh 21 05 10 sh d 53 5833333333611108173499815 pn sh 21 08611111113889081 sh d 53 5833333333611108173499815 21 08611111113889081 Krayina Respublika Polsha Respublika PolshaAdminodinicya Varminsko Mazurske voyevodstvoPlosha 10 000 km Visota centru 312 mChasovij poyas UTC 1Avtomobilnij kod N Varminsko Mazurske voyevodstvo OSM 223408 R Varminsko Mazurske voyevodstvo MazuriMazuri Polsha Mazuri u Vikishovishi Mazuri na administrativnij karti Polshi Mazuri ta inshi istorichni zemli Polshi na tli suchasnih administrativnih kordoniv V XI XIII stolittyah teritoriya bula zaselena davnimi prussami mazurami abo baltijskimi prussami baltijskoyu etnichnoyu grupoyu yaki zhili v Prussiyi na zemli v pivdenno shidnih priberezhnih rajonah Baltijskogo morya v rajoni Visli i Kurshskoyi zatoki Voni govorili movoyu teper vidomoyu yak davnoprusska i spoviduvali religiyu na dumku suchasnih vchenih tisno pov yazanu z litovskim yazichnictvom Mazuri pivnichnih zemel na vidminu vid pivdennih tak zvanoyi Mazoviyi buli zavojovani nimeckimi licaryami tevtonskogo ordenu j ohresheni v katolicizm naprikinci HIII j XIV stolittyah a potim perejshli u protestantizm na pochatku XVI stolittya U XV XIX stolittyah teritoriya vhodila do skladu gercogstva Prussiya Korolivstva Prussiyi j nareshti do Nimeckoyi imperiyi Pislya Ob yednannya Nimechchini v 1871 roci politika germanizaciyi pragnula vikoriniti movne korinnya davnoprusskoyi movi U rezultati pislya Pershoyi svitovoyi vijni Mazuriya zalishilasya v skladi Vejmarskoyi Nimechchini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni teritoriya stala polska misceve naselennya nimci j znimcheni prussi zalishili cej rajon Narazi ekonomika oblasti bazuyetsya golovnim chinom na ekoturizmi ta silskomu gospodarstvi IstoriyaDavni Prussi Dokladnishe Prussi Shidna Prussiya 1931 Etnichna Mazurska ditina i Mazurskij budinok bilya ozera Aerofotoznimok regionu Lupstih Kayaki po richci Krutin Sobor Divi Mariyi v Svyatij Lipci U HIII stolitti Prussiya bula zaselena baltomovnimi davnimi prussami ce zemli Pomezaniya Pogezaniya Galindiya i Sudoviya Oblast navkolo chislennih ozer z XVIII stolittya neoficijno nazivayut Mazuriyeyu Pivdenni regioni buli mensh zaseleni nizh u bilshosti krayin Yevropi sho dozvolilo vizhiti losyam zubram vedmedyam ta inshim ssavcyam Pidrahovano sho blizko 220 000 davnih prussiv meshkalo na comu tereni v 1200 roci Cej shirokij nezaselenij teren uprodovzh stolit buv bar yerom proti napadu potencijnih zagarbnikiv Pid chas Baltijskih hrestovih pohodiv HIII stolittya davni prussi vikoristovuvali cyu nezaselenu teritoriyu dlya oboroni proti licariv Tevtonskogo ordenu chiya meta bula hristiyanizuvati korinne naselennya voni zrobili ce v osnovnomu shlyahom zavoyuvannya yake zavershilosya v 1283 roci koli licari znishili prusskij donzhon Elk Lyck Pislya zavoyuvannya Ordenom pivnochi rajonu polyaki pochali zavojovuvati pivdennij shid terenu Nimecki francuzki flamandski danski gollandski j norvezki kolonisti oselilisya v rajoni nezabarom pislya cogo Chislo polskih poselenciv znov znachno zroslo na pochatku XV stolittya osoblivo pislya pershogo i drugogo Torunskogo miru v 1411 j 1466 rokah vidpovidno V toj samij chas misceve Prusske naselennya vzhe cherez ranishi vijni z Tevtonskim ordenom i roki napadiv z boku Polshi velmi skorotilos Piznishe asimilyaciyi z boku nimeckih poselenciv a takozh polskih ta inshih immigrantiv stvorili novu prussku identichnist Gercogstvo Prussiya U Mazuriyi polska mova nabula shiroko vzhitku cherez veliku kilkist pereselenciv z Mazoviyi Za pidsumkami Drugogo Torunskogo miru 1466 roku Tevtonskij orden opinivsya pid vladoyu Polshi V 1525 roci Albert Prusskij vviv lyuteranstvo u gercogstvi Prussiya i Mazuriyi Hocha bilsha chastina silskih meshkanciv buli prusskomovni mista zalishalisya nimeckomovnimi Davnya prusska mova zbereglasya v deyakih rajonah silskoyi miscevosti do pochatku XVIII stolittya Protyagom Pivnichnoyi vijni pivden Prussiyi zgodom Mazuriya buv zrujnovanij u 1656 r atakami tatar na Rich Pospolitu pid chas rejdiv uprodovzh dvoh tizhniv bulo znisheno praktichno vsi selisha j ubito 30 naselennya U 1708 1711 rr blizko 50 meshkanciv zi shojno vidbudovanih selish pomerli vid chumi Vtrati naselennya buli chastkovo kompensovani migraciyeyu protestantskih poselenciv abo bizhenciv z Shotlandiyi Zalcburgu vignannya protestantiv 1731 r Franciyi bizhenci gugenoti pislya Ukazu Fontenblo 1685 roku j osoblivo z Rechi Pospolitoyi v tomu chisli vignani z Polshi v 1657 roci polski brati Ostannoyu hvileyu bizhenciv u Mazuriyi buli rosijski staroobryadci v 1830 roci koli korol Fridrih Vilgelm III Prusskij nadav yim pritulok Korolivstvo Prussiya i Nimecka imperiya 1618 roku pislya smerti gercoga Prussiyi jogo zyat kurfyurst Brandenburga uspadkuvav gercogstvo u tomu chisli ozernij kraj piznishe Mazuriya ob yednav obidvi teritoriyi sho perebuvali pid vladoyu odniyeyi dinastiyi j utvoriv derzhavu Brandenburg Prussiya Zalishayuchis nominalno pid suverenitetom polskogo korolya v 1657 roci Ioanna Sigizmund vidklikav Teren stav chastinoyu Korolivstva Prussiyi pislya koronaciyi korolya Fridriha I Prusskogo Ozernij kraj Mazuriya uvijshov do skladu novostvorenoyi administrativnoyi provinciyi Shidna Prussiya z momentu yiyi stvorennya u 1773 roci Nazva Mazuriya pochala oficijno vzhivatisya pislya novoyi administrativnoyi reformi v Korolivstvi pislya 1818 roku Germanizaciya bula povilnoyu i v osnovnomu zdijsnyuvalasya cherez sistemu osviti Pislya Ob yednannya Nimechchini v Nimecku imperiyu v 1871 r polsku movu bulo zaboroneno u shkolah 1872 roku Z mazurskogo naselennya v 1890 roci ridnoyu viznali 143 397 nimecku movu 152 186 polsku movu 94 961 mazursku movu 1910 roku nimecku movu nazvali ridnoyu 197 060 polsku 30 121 i mazursku 171 413 Pid chas industrializaciyi naprikinci HIH stolittya blizko 10 naselennya Mazuriyi emigruvalo do Rurskogo regionu de na 1914 rik prozhivalo blizko 180 000 mazuriv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni bitvi pri ta persha i mizh kajzerivskoyu Nimechchinoyu i Rosijskoyu imperiyeyu vidbulasya v mezhah Mazuriyi v 1914 1915 11 lipnya 1920 roku Liga Nacij provela dlya viznachennya statusu pivdnya Shidnoyi Prussiyi Referendum viznachiv sho 99 32 viborciv volili zalishitisya u Shidnij Prussiyi Vejmarska respublika Litnij mazur 1930 r Mazuriya bula yedinim regionom Nimechchini yakij bezposeredno postrazhdav vid bitv Pershoyi svitovoyi vijni Poshkodzheni mista i sela buli vidnovleni za dopomogoyu kilkoh mist pobratimiv iz Zahidnoyi Nimechchini Keln Nidzicya Frankfurt na Majni Gizhicko a takozh Viden i Shitno Ale Mazuriya bula znachnoyu miroyu agrarno oriyentovanoyu i strazhdala vid ekonomichnogo spadu pislya Pershoyi svitovoyi vijni dodatkovo serjozno postrazhdala v rezultati stvorennya Polskogo koridoru yakij pidnyav transportni vitrati do tradicijnih rinkiv zbutu v Nimechchini Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni ta Versalskih ugod 1919 polska derzhava pidnyala pitannya pro derzhavnu nalezhnist cogo regionu V 1920 roci pid naglyadom derzhav Antanti specialna komisiya provela nastupni opituvannya naselennya movna struktura naselennya perevagi ta oriyentaciyi naselennya shodo derzhavno politichnoyi nalezhnosti Grafik opituvannya naselennya 1920 Z pershogo opituvannya z yasuvalosya sho 82 naselennya Mazuriyi vvazhayut ridnoyu movoyu nimecku 11 polsku ta 7 mazurskij dialekt Z drugogo pitannya v golosuvanni vzyali uchast 87 31 pravozdatnogo naselennya krayu Za zalishennya v skladi Shidnoyi Prussiyi tobto Nimechchini vislovilosya 97 86 abo 363 159 golosiv za nalezhnist do Polshi progolosuvalo 2 14 abo 7 924 golosiv Druga svitova vijna Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Mazuriya bula chastkovo zrujnovana v rezultati vidstupu nimeckoyi j prosuvannya radyanskoyi armiyi v hodi Vislo Oderskoyi operaciyi Oblast perejshla pid vladu Polshi zgidno z rishennyami Potsdamskoyi konferenciyi Bilsha chastina naselennya emigruvala do Nimechchini chi bula vbita pid chas abo pislya vijni v toj chas yak ucililih vzyali pid nacionalnij kontrol chasto zasnovanij tilki na pohodzhenni prizvisha organizovanij komunistichnim uryadom Polshi Teren zaselyavsya polyakami z Centralnoyi Polshi ta kolishnih polskih volodin priyednanih do Radyanskogo Soyuzu a takozh ukrayincyami vislanimi z pivdennoyi Polshi cherez akciyu Visla Div takozhMazoviya MazurPrimitkiAndreas Kossert Grenzlandpolitik und Ostforschung an der Peripherie des Reiches p 124 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Andreas Kossert Masuren Ostpreussens vergessener Suden A Kosert Politika kordoniv vidnosno Mazuriyi v 1918 1945 Istorichni doslidzhennya 2 2003 st 117 146 27 lyutogo 2012 u Wayback Machine nim Andreas Kossert Ostpreussen Geschichte und Mythos p 352 Kossert gives 35 from Central Poland 22 6 from Eastern Poland 10 victims of Op Wisla 18 5 Natives in 1950PosilannyaEntry on the region in Polish PWN Encyclopedia pol Tourist information 25 travnya 2021 u Wayback Machine pol Mazury 12 bereznya 2021 u Wayback Machine pol Mazury 2 kvitnya 2021 u Wayback Machine pol Masuren 5 kvitnya 2007 u Wayback Machine nim Mazury 16 travnya 2021 u Wayback Machine Poland canoeing information pol Masuren 12 bereznya 2021 u Wayback Machine Poland canoeing information nim Masuria 17 travnya 2021 u Wayback Machine Poland canoeing information angl

Дата публікації:
Топ