Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залізистий кварцит (джеспіліт, таконіт, ітабірит) (англ. ferruginous quartzite, jaspilite, taconite, itabirite; нім. Eisenquarzit m) — метаморфічна гірська порода хемогенно-осадового походження, що складається загалом з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо.
| Метаморфічна гірська порода | ||||
|---|---|---|---|---|
 Смугастий магнетитовий кварцит з дисперсним гематитом, Кривий Ріг. | ||||
| | ||||
Залізистий кварцит — найпоширеніший член залізисто-крем'янистої формації.
Основні характеристики
При вмісті Fe 25-30% — промислова залізна руда. Розрізняють залізистий кварцит тонко- (до 3 мм), середньо- (3-10 мм) і широкосмуговий (понад 10 мм). Колір — сірий, червоно-сірий, бурий, іржавий. При мінливому хімічному складі сума виходів SiO2, FeO, Fe2O3 становить понад 90%: SiO2 −30-70%, FeO — 5-20%, Fe2O3 — 10-40%. Родовища залізистих кварцитів приурочені до докембрійських щитів і платформ, де вони розташовуються в протяжних синклінальних структурах, разом з іншими осадовими і ефузивними гірськими породами. Ці структури частіше за все мають протерозойський або архейський вік. Питома вага залізистих кварцитів — 3240-4290 кг/м³. Міцність на стиск при невеликому вмісті силікатів – 370–400 МПа, а при їх вмісті близько 10% – 170–190 МПа.
На теренах України залізисті кварцити неокисленого типу докембрійських формацій Українського щита утворюють родовища так званих бідних (мартитових) руд з вмістом заліза 15-45%. В окисленій зоні при вилуговуванні кварцу виникли багаті руди гематитового складу (46-70% Fe). Родовища, пов'язані з залізистими кварцитами Криворізького залізорудного басейну і Кременчуцького та Білозерського залізорудних районів є основними поставниками залізорудної продукції України. Тонкосмугасту відміну залізистих кварцитів називають джеспілітом.
Розповсюдження
Родовища залізистого кварциту зосереджені на Кольському півострові (, , , та ін.), в басейнах КМА (, , , та ін.), Криворізько-Кременчуцькому (, , Горишне-Плавнинське, Біланівське, Лавриковське та ін.) — загалом в межах Докембрійської залізорудної провінції України, у Казахстані (Карсакпайська група), на Далекому Сході (Мало-Хінганська та Уссурійська групи родовищ), залізорудному поясі Лабрадору (Канада), великій групі родовищ в районі Верхнього озера (США), в штатах Мінас-Жерайс (Бразилія), Бахар і (Індія), у районах (Ліберія, Гвінея) і (ПАР) в Африці, Хамерслі (Західна Австралія), поклади Аньшаньської групи та інших на півночі Китаю, родовища в КНДР та низка районів в інших державах. Усі найбільші родовища залізистого кварциту з запасами руди у мільярди та десятки мільярдів тонн належать до нижньопротерозойських евгеосинклінальних відкладів, що пройшли метаморфізм фації зелених сланців.
Головні мінерали
Головними мінералами З.к. цієї формації є кварц, магнетит, гематит, кумінгтоніт, біотит, хлорит, лугові амфіболи та піроксени. Структура кварцитів переважно тонко- і дрібнозерниста, іноді середньозерниста, текстура шарувата та плойчата. Родовища вказаної формації залягають в осадових і, частково, вулканогенно-осадових породах. Вони отримали назву родовищ криворізького типу (або типу озера Верхнього). Більш глибокі зміни метаморфізму характерні для менш великих родовищ (сотні мільйонів тонн) — Оленегірського, Костамукшського та інших, які залягають в метаморфізованих осадово-вулканогенних породах і належать до так званого ківатинського типу — за однойменною залізорудною формацією у Канаді. Найбільш глибоко метаморфізовані родовища ґранулітової фації архейського віку створюють невеликі за запасами (десятки, перші сотні мільйонів тонн) поклади (, та ін.). Структура кварцитів у них крупнозерниста, текстура шарувата та неясно плойчата.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Економічна геологія родовищ залізистих кварцитів : Монографія / Г. І. Рудько, О. В. Плотніков, М. М. Курило, С. В. Радованов. – К. : Академпрес, 2010. – 272 c. : ілюстр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalizistij kvarcit dzhespilit takonit itabirit angl ferruginous quartzite jaspilite taconite itabirite nim Eisenquarzit m metamorfichna girska poroda hemogenno osadovogo pohodzhennya sho skladayetsya zagalom z kvarcu magnetitu gematitu martitu tosho Zalizistij kvarcitMetamorfichna girska porodaSmugastij magnetitovij kvarcit z dispersnim gematitom Krivij Rig Zalizistij kvarcit najposhirenishij chlen zalizisto krem yanistoyi formaciyi Osnovni harakteristikiPri vmisti Fe 25 30 promislova zalizna ruda Rozriznyayut zalizistij kvarcit tonko do 3 mm seredno 3 10 mm i shirokosmugovij ponad 10 mm Kolir sirij chervono sirij burij irzhavij Pri minlivomu himichnomu skladi suma vihodiv SiO2 FeO Fe2O3 stanovit ponad 90 SiO2 30 70 FeO 5 20 Fe2O3 10 40 Rodovisha zalizistih kvarcitiv priurocheni do dokembrijskih shitiv i platform de voni roztashovuyutsya v protyazhnih sinklinalnih strukturah razom z inshimi osadovimi i efuzivnimi girskimi porodami Ci strukturi chastishe za vse mayut proterozojskij abo arhejskij vik Pitoma vaga zalizistih kvarcitiv 3240 4290 kg m Micnist na stisk pri nevelikomu vmisti silikativ 370 400 MPa a pri yih vmisti blizko 10 170 190 MPa Na terenah Ukrayini zalizisti kvarciti neokislenogo tipu dokembrijskih formacij Ukrayinskogo shita utvoryuyut rodovisha tak zvanih bidnih martitovih rud z vmistom zaliza 15 45 V okislenij zoni pri vilugovuvanni kvarcu vinikli bagati rudi gematitovogo skladu 46 70 Fe Rodovisha pov yazani z zalizistimi kvarcitami Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu i Kremenchuckogo ta Bilozerskogo zalizorudnih rajoniv ye osnovnimi postavnikami zalizorudnoyi produkciyi Ukrayini Tonkosmugastu vidminu zalizistih kvarcitiv nazivayut dzhespilitom RozpovsyudzhennyaRodovisha zalizistogo kvarcitu zoseredzheni na Kolskomu pivostrovi ta in v basejnah KMA ta in Krivorizko Kremenchuckomu Gorishne Plavninske Bilanivske Lavrikovske ta in zagalom v mezhah Dokembrijskoyi zalizorudnoyi provinciyi Ukrayini u Kazahstani Karsakpajska grupa na Dalekomu Shodi Malo Hinganska ta Ussurijska grupi rodovish zalizorudnomu poyasi Labradoru Kanada velikij grupi rodovish v rajoni Verhnogo ozera SShA v shtatah Minas Zherajs Braziliya Bahar i Indiya u rajonah Liberiya Gvineya i PAR v Africi Hamersli Zahidna Avstraliya pokladi Anshanskoyi grupi ta inshih na pivnochi Kitayu rodovisha v KNDR ta nizka rajoniv v inshih derzhavah Usi najbilshi rodovisha zalizistogo kvarcitu z zapasami rudi u milyardi ta desyatki milyardiv tonn nalezhat do nizhnoproterozojskih evgeosinklinalnih vidkladiv sho projshli metamorfizm faciyi zelenih slanciv Golovni mineraliGolovnimi mineralami Z k ciyeyi formaciyi ye kvarc magnetit gematit kumingtonit biotit hlorit lugovi amfiboli ta pirokseni Struktura kvarcitiv perevazhno tonko i dribnozernista inodi serednozernista tekstura sharuvata ta plojchata Rodovisha vkazanoyi formaciyi zalyagayut v osadovih i chastkovo vulkanogenno osadovih porodah Voni otrimali nazvu rodovish krivorizkogo tipu abo tipu ozera Verhnogo Bilsh gliboki zmini metamorfizmu harakterni dlya mensh velikih rodovish sotni miljoniv tonn Olenegirskogo Kostamukshskogo ta inshih yaki zalyagayut v metamorfizovanih osadovo vulkanogennih porodah i nalezhat do tak zvanogo kivatinskogo tipu za odnojmennoyu zalizorudnoyu formaciyeyu u Kanadi Najbilsh gliboko metamorfizovani rodovisha granulitovoyi faciyi arhejskogo viku stvoryuyut neveliki za zapasami desyatki pershi sotni miljoniv tonn pokladi ta in Struktura kvarcitiv u nih krupnozernista tekstura sharuvata ta neyasno plojchata LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ekonomichna geologiya rodovish zalizistih kvarcitiv Monografiya G I Rudko O V Plotnikov M M Kurilo S V Radovanov K Akadempres 2010 272 c ilyustr